Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золота монета — монета, викарбувана з чистого або майже чистого золота. Золото використовувалось для карбування монет практично з виникненням карбування, фактично, через притаманну золоту цінність. Сучасні золоті монети виготовляються для продажі колекціонерам або як інвестиційні монети — монети, вартість яких визначається вмістом золота.
| Золота монета | |
 | |
| З матеріалу | золото |
|---|---|
 Золота монета у Вікісховищі | |
Золоті монети належать до категорії повноцінних грошей.
Для надання монеті більшої твердості (або для здешевлення) до золота домішують срібло, мідь, або інші метали. Такі домішки мають назву «лігатура». Окрім карбування монет лігатуру застосовують при виготовленні ювелірних виробів.
Історія
В домонетний період злитки та вироби з золота були поширеним засобом розрахунків.
Першими золотими монетами зазвичай вважають монети Лідії VII ст. до н. е. виготовлені з природного електру. Особливого значення карбування золотих монет здобуло в Греції в часи Олександра Македонського. В Давньому Римі золоті монети — ауреуси, що з'явились ще в IV ст. до н. е., стали ще більше карбуватись Юлієм Цезарем з гальского золота (середина I ст. до н. е.) В часи Римської імперії карбування ауреусів було масовим. Після падіння Західної Римської імперії (476 р.) найрозвиненішим було карбування у Візантії. Золоті соліди та їх третини — трієнси, або треміси, карбувались за візантійським зразком в державах, що утворились з уламків Західної Римської імперії.
Перші золоті монети потрапляють на південь сучасної України через грецькі поселення, зокрема, Ольвію та Пантікапей. В I ст. н. е. Боспорське царство потрапляє під вплив Римської імперії, й тут починають карбувати монети з зображенням римських та боспорських царів. В обіг активно залучають римські денарії.
Таким чином, з V і до середини VIII століття в грошовому обігу багатьох держав Європи панувала золота монета, хоча роль її дедалі зменшувалась.
З середини VIII до XIII століття золоті монети в країнах Європи — дуже рідке явище. Але у Візантії та країнах, що перебували під її впливом та впливом сходу, золото та мідь продовжували відігравати важливу роль. Разом з піднесенням ремесел та торгівлі, знову — спочатку в Італії, потім у Франції та Іспанії, а згодом — в інших державах Європи відбувається дедалі більше карбування золотих монет. В другій половині XV століття карбування золотих монет відбувається князем Московським Іваном III.
Першою золотою монетою, викарбуваною в Київській Русі наприкінці X — початку XI століття був златник. Вага монети — 4,266 г. Златник був схожий на візантійський солід. Давньоруські монети X—XI ст. є не тільки пам'яткою вітчизняної культури, але й писемності. На перших златниках є напис: «Владимир, а се его злато». Та незабаром ця легенда була замінена іншою: «Владимир на столе». Поки що не всі написи на монетах прочитані, але вивчення їх продовжується.
Саме з XV століття настає епоха спільного панування двох благородних металів — золота та срібла. Але лише в XVIII — XIX століттях деякі держави поклали обіг золота в основу своїх грошових систем.
В Росії карбування золотих монет у вагомих обсягах почалась з часів Петра I. В Радянському Союзі золоті червонці карбувались в 1923 році.
Під час правління Центральної Ради було розроблено макети золотих та срібних монет, а відповідно до закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк Державних Кредитових білетів» планувалось ввести їх в обіг, однак, цим планам не судилось збутись.
5 квітня 1933 Президент США Франклін Рузвельт підписав Виконавчий указ 6102 (англ. Executive Order 6102), яким заборонялося накопичення золотих монет, золотих зливків і золотих сертифікатів. Указ часто називають «Золотою конфіскацією 1933» р. (англ. Gold Confiscation of 1933).
Матеріал
Золото — метал з приємним жовтим кольором, з густиною — 19,32 г/см³, температурою плавлення — 1063 °C. Добре піддається карбуванню та литтю, хімічно інертний та добре зберігається за майже будь-яких умов.
З найдавніших часів і донині золото, зазвичай, використовується в сплаві з іншими металами, в прешу чергу, сріблом, що надає йому більшої твердості.
В залежності від співвідношення та характеру домішок в сплаві, визначається колір золота. Наприклад:
- зелене золото — сплав 750 частин золота та 250 срібла,
- червоне золото — сплав 750 частин золота та 250 міді,
- рожеве золото — сплав 750 частин золота, 125 срібла та 50 міді,
- жовте золото — сплав 750 частин золота, 125 срібла та 125 міді,
- біле золото — сплав 750 частин золота, 150 срібла та 100 міді (такий самий колір виходить при додаванні до золота 583 проби нікелю або паладію).
Ці приклади пояснюють розмаїття кольорів монет.
Однак, зберігати золоті монети слід обережно — миття та витирання можуть завдати шкоди зовнішньому вигляду, витирання грубою тканиною залишає подряпини на поверхні.
Інвестиційні монети
На відміну від рідкісних колекційних монет, інвестиційні монети (англ. bullion coin) мають вартість, що мало відрізняється від вартості золота, що в них міститься.
-
![image]()
США -
![image]()
Ювілейні та пам'ятні монети
Європейський союз
В Єврозоні успадокавана давня традиція карбування срібних та золотих пам'ятних монет. На відміну від звичайних, пам'ятні монети євро не є законним платіжним засобом у всій Єврозоні, а діють лише в країні, де їх було випущено. Наприклад, Фінські €10 не можна використовувати в Нідерландах.
Не зважаючи на це, використання як платіжного засобу не передбачене, оскільки ціна металу набагато перевищує номінальну вартість монети. Однак, існують винятки, коли номінальна вартість монети збігається з ціною її металу.
Україна
Питання про організацію випуску Україною власних пам'ятних і ювілейних монет виникло ще на початку 1994 р. Перша ювілейна монета, яка надійшла в обіг 7 травня 1995 p., присвячувалася 50-річчю Великої Перемоги. Вона була викарбувана з мельхіору (діаметр 33 мм, номінал 200 000 крб, тираж 250 000 шт).
У 1997 р. в обіг надійшли і перші золоті монети, які були викарбувані із золота 900 проби (вага кожної в чистоті 15.55 г, номінал 200 гривень). 12 березня того року на честь Тараса Григоровича Шевченка випущено пам'ятну монету «Т. Г. Шевченко» (відкарбована у 1996 p., тираж 10 000 шт), а у квітні — пам'ятну монету «Києво-Печерська лавра» (відкарбована у 1996 p., тираж 20 000 шт).
Станом на кінець 2009 року монетний двір НБУ випустив 35 золотих монет, серед них 12 монет серії «Знаки зодіаку».
Одним з досягнень Українців в цій галузі є — викарбування золотої монети «Чорногорський перун»
За країною
- Римська імперія: солід (монета)
- Візантійська імперія: солід (монета)
![image]()
Іспанія: мараведі![image]()
Португалія: морабітіно (ХІІІ ст.)![image]()
Україна: златник (Х ст.), дукат (XVI ст.)
Примітки
- Доровєєва Н. В., Комаринська З. М. (2000). З Історії Грошей України.
- В. М. Потин. Монеты. — Искусство, 1993. — .
- Редактор-укладач Т. П. Мартиняк. Грошові знаки та монети України. — Колорит, 2008. — .
- Класифікація монет за матеріалом карбування: Золото. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 30 вересня 2009.
Див. також
Посилання
- .
 | Це незавершена стаття з нумізматики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolota moneta moneta vikarbuvana z chistogo abo majzhe chistogo zolota Zoloto vikoristovuvalos dlya karbuvannya monet praktichno z viniknennyam karbuvannya faktichno cherez pritamannu zolotu cinnist Suchasni zoloti moneti vigotovlyayutsya dlya prodazhi kolekcioneram abo yak investicijni moneti moneti vartist yakih viznachayetsya vmistom zolota Zolota monetaZ materialuzoloto Zolota moneta u Vikishovishi Zoloti vorota zolota moneta vikarbuvana na monetnomu dvori NBU revers Zoloti moneti nalezhat do kategoriyi povnocinnih groshej Dlya nadannya moneti bilshoyi tverdosti abo dlya zdeshevlennya do zolota domishuyut sriblo mid abo inshi metali Taki domishki mayut nazvu ligatura Okrim karbuvannya monet ligaturu zastosovuyut pri vigotovlenni yuvelirnih virobiv IstoriyaV domonetnij period zlitki ta virobi z zolota buli poshirenim zasobom rozrahunkiv Solidus z zobrazhennyam Vizantijskogo imperatora Leontiya Pershimi zolotimi monetami zazvichaj vvazhayut moneti Lidiyi VII st do n e vigotovleni z prirodnogo elektru Osoblivogo znachennya karbuvannya zolotih monet zdobulo v Greciyi v chasi Oleksandra Makedonskogo V Davnomu Rimi zoloti moneti aureusi sho z yavilis she v IV st do n e stali she bilshe karbuvatis Yuliyem Cezarem z galskogo zolota seredina I st do n e V chasi Rimskoyi imperiyi karbuvannya aureusiv bulo masovim Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 476 r najrozvinenishim bulo karbuvannya u Vizantiyi Zoloti solidi ta yih tretini triyensi abo tremisi karbuvalis za vizantijskim zrazkom v derzhavah sho utvorilis z ulamkiv Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Pershi zoloti moneti potraplyayut na pivden suchasnoyi Ukrayini cherez grecki poselennya zokrema Olviyu ta Pantikapej V I st n e Bosporske carstvo potraplyaye pid vpliv Rimskoyi imperiyi j tut pochinayut karbuvati moneti z zobrazhennyam rimskih ta bosporskih cariv V obig aktivno zaluchayut rimski denariyi Takim chinom z V i do seredini VIII stolittya v groshovomu obigu bagatoh derzhav Yevropi panuvala zolota moneta hocha rol yiyi dedali zmenshuvalas Z seredini VIII do XIII stolittya zoloti moneti v krayinah Yevropi duzhe ridke yavishe Ale u Vizantiyi ta krayinah sho perebuvali pid yiyi vplivom ta vplivom shodu zoloto ta mid prodovzhuvali vidigravati vazhlivu rol Razom z pidnesennyam remesel ta torgivli znovu spochatku v Italiyi potim u Franciyi ta Ispaniyi a zgodom v inshih derzhavah Yevropi vidbuvayetsya dedali bilshe karbuvannya zolotih monet V drugij polovini XV stolittya karbuvannya zolotih monet vidbuvayetsya knyazem Moskovskim Ivanom III Zlatnik knyazya Volodimira Na aversi yasno vidno trizub Pershoyu zolotoyu monetoyu vikarbuvanoyu v Kiyivskij Rusi naprikinci X pochatku XI stolittya buv zlatnik Vaga moneti 4 266 g Zlatnik buv shozhij na vizantijskij solid Davnoruski moneti X XI st ye ne tilki pam yatkoyu vitchiznyanoyi kulturi ale j pisemnosti Na pershih zlatnikah ye napis Vladimir a se ego zlato Ta nezabarom cya legenda bula zaminena inshoyu Vladimir na stole Poki sho ne vsi napisi na monetah prochitani ale vivchennya yih prodovzhuyetsya Same z XV stolittya nastaye epoha spilnogo panuvannya dvoh blagorodnih metaliv zolota ta sribla Ale lishe v XVIII XIX stolittyah deyaki derzhavi poklali obig zolota v osnovu svoyih groshovih sistem V Rosiyi karbuvannya zolotih monet u vagomih obsyagah pochalas z chasiv Petra I V Radyanskomu Soyuzi zoloti chervonci karbuvalis v 1923 roci Pid chas pravlinnya Centralnoyi Radi bulo rozrobleno maketi zolotih ta sribnih monet a vidpovidno do zakonu Pro groshovu odinicyu bittya moneti ta druk Derzhavnih Kreditovih biletiv planuvalos vvesti yih v obig odnak cim planam ne sudilos zbutis 5 kvitnya 1933 Prezident SShA Franklin Ruzvelt pidpisav Vikonavchij ukaz 6102 angl Executive Order 6102 yakim zaboronyalosya nakopichennya zolotih monet zolotih zlivkiv i zolotih sertifikativ Ukaz chasto nazivayut Zolotoyu konfiskaciyeyu 1933 r angl Gold Confiscation of 1933 MaterialZoloto metal z priyemnim zhovtim kolorom z gustinoyu 19 32 g sm temperaturoyu plavlennya 1063 C Dobre piddayetsya karbuvannyu ta littyu himichno inertnij ta dobre zberigayetsya za majzhe bud yakih umov Z najdavnishih chasiv i donini zoloto zazvichaj vikoristovuyetsya v splavi z inshimi metalami v preshu chergu sriblom sho nadaye jomu bilshoyi tverdosti V zalezhnosti vid spivvidnoshennya ta harakteru domishok v splavi viznachayetsya kolir zolota Napriklad zelene zoloto splav 750 chastin zolota ta 250 sribla chervone zoloto splav 750 chastin zolota ta 250 midi rozheve zoloto splav 750 chastin zolota 125 sribla ta 50 midi zhovte zoloto splav 750 chastin zolota 125 sribla ta 125 midi bile zoloto splav 750 chastin zolota 150 sribla ta 100 midi takij samij kolir vihodit pri dodavanni do zolota 583 probi nikelyu abo paladiyu Ci prikladi poyasnyuyut rozmayittya koloriv monet Golovna kategoriya Odnak zberigati zoloti moneti slid oberezhno mittya ta vitirannya mozhut zavdati shkodi zovnishnomu viglyadu vitirannya gruboyu tkaninoyu zalishaye podryapini na poverhni Investicijni monetiDokladnishe Investicijna moneta Na vidminu vid ridkisnih kolekcijnih monet investicijni moneti angl bullion coin mayut vartist sho malo vidriznyayetsya vid vartosti zolota sho v nih mistitsya SShA DukatiYuvilejni ta pam yatni monetiYevropejskij soyuz Div takozh Zoloti ta sribni pam yatni moneti yevro V Yevrozoni uspadokavana davnya tradiciya karbuvannya sribnih ta zolotih pam yatnih monet Na vidminu vid zvichajnih pam yatni moneti yevro ne ye zakonnim platizhnim zasobom u vsij Yevrozoni a diyut lishe v krayini de yih bulo vipusheno Napriklad Finski 10 ne mozhna vikoristovuvati v Niderlandah Ne zvazhayuchi na ce vikoristannya yak platizhnogo zasobu ne peredbachene oskilki cina metalu nabagato perevishuye nominalnu vartist moneti Odnak isnuyut vinyatki koli nominalna vartist moneti zbigayetsya z cinoyu yiyi metalu Ukrayina Div takozh Spisok zolotih monet Ukrayini Revers pershoyi zolotoyi moneti Ukrayini T G Shevchenko Pitannya pro organizaciyu vipusku Ukrayinoyu vlasnih pam yatnih i yuvilejnih monet viniklo she na pochatku 1994 r Persha yuvilejna moneta yaka nadijshla v obig 7 travnya 1995 p prisvyachuvalasya 50 richchyu Velikoyi Peremogi Vona bula vikarbuvana z melhioru diametr 33 mm nominal 200 000 krb tirazh 250 000 sht U 1997 r v obig nadijshli i pershi zoloti moneti yaki buli vikarbuvani iz zolota 900 probi vaga kozhnoyi v chistoti 15 55 g nominal 200 griven 12 bereznya togo roku na chest Tarasa Grigorovicha Shevchenka vipusheno pam yatnu monetu T G Shevchenko vidkarbovana u 1996 p tirazh 10 000 sht a u kvitni pam yatnu monetu Kiyevo Pecherska lavra vidkarbovana u 1996 p tirazh 20 000 sht Stanom na kinec 2009 roku monetnij dvir NBU vipustiv 35 zolotih monet sered nih 12 monet seriyi Znaki zodiaku Odnim z dosyagnen Ukrayinciv v cij galuzi ye vikarbuvannya zolotoyi moneti Chornogorskij perun Za krayinoyuRimska imperiya solid moneta Vizantijska imperiya solid moneta Ispaniya maravedi Portugaliya morabitino HIII st Ukrayina zlatnik H st dukat XVI st PrimitkiDorovyeyeva N V Komarinska Z M 2000 Z Istoriyi Groshej Ukrayini V M Potin Monety Iskusstvo 1993 ISBN 5 210 02117 3 Redaktor ukladach T P Martinyak Groshovi znaki ta moneti Ukrayini Kolorit 2008 ISBN 966 8536 07 X Klasifikaciya monet za materialom karbuvannya Zoloto Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 30 veresnya 2009 Div takozhZolotij standart Karat vmist zolota Monetnij dvir Monetna sistema Tokugava Skarb Posilannya Ce nezavershena stattya z numizmatiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi