Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зельма Меербаум-Айзінґер (нар. 5 лютого 1924, Чернівці — пом. 16 грудня 1942, в с. Михайлівка, (Трансністрія)) — німецькомовна поетеса Буковини.
| Зельма Меербаум-Айзінґер | |
|---|---|
 Зельма Меербаум-Айзінґер (справа) та її подруга Ельза Шехтер у Чернівцях | |
| Народилася | 5 лютого 1924 м. Чернівці |
| Померла | 16 грудня 1942 (18 років) с. Михайлівка, (Трансністрія) ·тиф |
| Підданство | Румунія |
| Національність | єврейка |
| Діяльність | поетеса-піснярка, перекладачка, поетеса, письменниця |
| Галузь | поезія[1] і перекладацтво[d][1] |
| Відома завдяки | як німецькомовна поетеса Буковини. |
| Alma mater | єврейська гімназія в Чернівцях |
| Знання мов | німецька[1] і їдиш[1] |
| Конфесія | юдаїзм |
| Родичі | Пауль Целан |
| IMDb | ID 2237154 |
| |
Історія життя
Зельма була кузиною всесвітньо відомого німецькомовного поета Пауля Целана (обоє мали спільного прадіда по материнській лінії).
Вона народилася 5 лютого 1924 року в Чернівцях в бідній єврейській родині, помешкання якої знаходилось на околиці міста і складалося з єдиної кімнатки та маленької кухні, без електричного освітлення, води й каналізації. Її батько Макс Меербаум, який походив з буковинського села й під час Першої світової війни воював за цісаря в австро-угорському війську, невдовзі осів у Чернівцях, де орендував маленьку галантерейну крамничку. Після його ранньої смерті від туберкульозу в 1926 році мати Зельми Фріда вийшла заміж за Лео Айзінґера, чим пояснюється подвійне прізвище поетеси.
Зельма навчалася в Чернівців, була дуже товариською, багато читала, захоплювалася танцями й спортом, любила вилазки на природу. Завжди жвава, весела, вона немовби випромінювала радість життя.
Після окупації Чернівців німецькими військами влітку 1941 року її разом з батьками було загнано в чернівецьке ґетто, а згодом депортовано в «трудовий» табір у Трансністрії, звідки нікому з них вже не судилося повернутися.
Зельма померла 16 грудня 1942 року в селі Михайлівка від висипного тифу й голодного виснаження.
Творчість
Увесь літературний доробок Зельми — це невеличкий альбом з віршами, написаними олівцем, на обкладинці якого був зображений букет квітів. В день депортації вона ще встигла вручити його комусь із знайомих із проханням передати його «своєму коханому Лейзеру Фіхману». Але оскільки Лейзер поклав собі за мету будь-що дістатися Палестини, то невдовзі він довірив ці вірші Зельминій подрузі Ельзі Шехтер, усвідомлюючи, що здійснення його наміру пов'язане з великим ризиком і по дорозі вірші могли б загубитися. Коли ж інша шкільна подруга Зельми — Рене Абрамович — наважилася після війни емігрувати до Ізраїлю, то вона взяла з собою й альбом Зельми, який потім багато років зберігала в сейфі одного ізраїльського банку, перш ніж ними зацікавився їхній колишній класний наставник, гімназіальний професор Герш Сеґал, який в 1976 році опублікував невеликим накладом ці поезії власним коштом під назвою «Квітковий збір» (нім. Blütenlese). Згодом це видання потрапило до рук німецького публіциста й літературознавця , який був глибоко вражений обдаруванням юної поетеси і в 1980 році видав її вірші під заголовком «Я тугою огорнута: Поезії єврейської дівчинки до свого друга» (нім. Ich bin in Sehnsucht eingehüllt: Gedichte eines jüdischen Mädchens an seinen Freund) у гамбурзькому видавництві «Hoffmann und Campe» разом зі своїм есе «Історія одного відкриття». За короткий час книга стала літературною сенсацією.
Ліричний спадок Зельми Меербаум-Айзінґер налічує 57 віршів, серед них 5 перекладів — з їдишу (Іцик Манґер, ), французької (Поль Верлен) та румунської (). Хоча вірші Зельми були написані нею у 15—17-річному віці, однак вони засвідчують доволі зріле літературне обдарування, що підтверджують оцінки ряду німецьких поетів (, , ), які вважають її творчість невід'ємною частиною німецької літератури. Вірші Зельми Меербаум-Айзінґер широко знані у німецькомовному культурному просторі, багато з них покладені на музику. Однією з перших до Зельминої поезії звернулася австрійська композиторка , яка на початку 1980-х років створила кантату «Я тугою огорнута: Сценічні рефлексії до любовних віршів Зельми Меербаум».
21 квітня 2001 року в театрі німецького міста Фюрт відбулася прем'єра вистави «Зельма, або Подорож навколо столу» (нім. Selma, oder eine Reise um den Tisch, автори Ютта Чурда, Фред Апке й Гайнріх Гартль), яка роком пізніше була з успіхом зіграна німецькими акторами також на сцені Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, а 2008 року в німецькому місті Ессені відбулася прем'єра музичної казки «Дитя горищ. Ода Зельмі Меербаум-Айзінґер“ (нім. Windekind. Eine Ode an Selma Meerbaum-Eisinger) Германа ван Веєна (музика) та Еви Шурман (лібрето).
За останні роки в багатьох країнах світу було влаштовано безліч літературних вечорів, на яких звучали вірші Зельми, з'явилося також кілька компакт-дисків (звукових книг), на яких її вірші читають популярні німецькі актори – , , . 31 березня 2011 року відома німецька актриса, президент Німецької Академії кіномистецтва Іріс Бербен виступила з читанням поезії Зельми у Єврейському домі Чернівців.
Поезія й доля Зельми знайшли своє відображення і в сфері образотворчого мистецтва – у малюнках відомого художника, уродженця Буковини , який під час війни перебував разом із Зельмою у Трансністрії і зробив там декілька ескізів олівцем. Нині ці малюнки зберігаються в ізраїльському меморіальному центрі «Яд Вашем». Низку картин на мотиви віршів Зельми створила сучасна німецька художниця Гельґа фон Льовеніх.
Вірші Зельми перекладені англійською, голландською, італійською, японською, українською мовами.
В Ізраїлі, в Тель-Авівському університеті, засновано «Фонд Зельми Меербаум-Айзінґер», куди стікаються всі надходження від видання та виконання її творів. Отримані у такий спосіб кошти спрямовуються на підтримку єврейських студентів.
В 2010 році німецькою «Федеральною спілкою молодих авторів» і «Товариством Арміна Т.Веґнера» було засновано літературну премію імені Зельми Меербаум-Айзінґер, яка присуджується наймолодшим письменникам, починаючи від шістнадцяти років.
Зельма померла в селі Михайлівка Гайсинського району.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Встановити, яка саме була Михайлівка цього регіону, де знаходився «трудовий» табір, поки що не вдалося.
- Тепер це будинок №36 на вулиці Чернишевського.
- Дорогою до Палестини Лайзер таки загинув.
- 400 екземплярів.
Джерела
- Петро Рихло. “Я ХОЧУ НЕБО НА РУКИ ВЗЯТИ…”: Поезія і доля Зельми Меербаум-Айзінґер.. «Я ХОЧУ НЕБО НА РУКИ ВЗЯТИ…»: Поезія і доля Зельми Меербаум-Айзінґер.[недоступне посилання з липня 2019]
- Валерія Чорней. «Нашу молодість украли» // Молодий Буковинець.— 2012.— 29 березня.— С. 8 (Місто).
- Гусар Ю. Юна поетеса «тугою огорнута» [Зельма Меербаум-Айзінґер] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2014. — 31 липня (№ 31). — С. 3.
- Зельма Меербаум-Айзінґер. Я тугою огорнута. Вірші єврейської дівчини до свого друга / Передм. Іріс Бербен. Пер. із нім. та післям. Петра Рихла (нім. та укр. мовами). – Чернівці: Книги – ХХІ, 2012. – 152 с.
- Рихло П. «Яке слово поглинула тьма...»: [про З. Меербаум-Айзінґер] // Вестник: Люди остаются людьми. Свидетельства очевидцев.- Черновцы, 1992. — С. 10—13.
- Рихло П. Буковинська посестра Анни Франк: [про поетесу З. Меербаум-Айзінґер]/ Петро Рихло // Час. 1992. — 11 грудня (ч.50). — С. 6.
- Рихло П. «В мене не було часу закінчити...»: [До 50-річчя з дня загибелі З. Меербаум-Азінґер] /Петро Рихл // Буковинське віче. 1992. — 17 грудня.
- Финкель Е. Возвратим людям: [о поэтесе З. Меербаум_Айзинґер] // Вільна бесіда. — 1992. — 25 грудня (№ 55).- С. 4.
- 15 серпня — 80 років від дня народження німецькомовної поетеси Зельми Меербаум-Азінґер (1924-1942) // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2004 році): бібліографічний покажчик.— Чернівці, 2003. — С. 88—89.
- Gedankendach Культура Наука
- Літакцент [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Я тугою огорнута. Вірші єврейської дівчини до свого друга [ 19 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zelma Meerbaum Ajzinger nar 5 lyutogo 1924 19240205 Chernivci pom 16 grudnya 1942 v s Mihajlivka Transnistriya nimeckomovna poetesa Bukovini Zelma Meerbaum AjzingerZelma Meerbaum Ajzinger sprava ta yiyi podruga Elza Shehter u ChernivcyahNarodilasya 5 lyutogo 1924 1924 02 05 m ChernivciPomerla 16 grudnya 1942 1942 12 16 18 rokiv s Mihajlivka Transnistriya tifPiddanstvo RumuniyaNacionalnist yevrejkaDiyalnist poetesa pisnyarka perekladachka poetesa pismennicyaGaluz poeziya 1 i perekladactvo d 1 Vidoma zavdyaki yak nimeckomovna poetesa Bukovini Alma mater yevrejska gimnaziya v ChernivcyahZnannya mov nimecka 1 i yidish 1 Konfesiya yudayizmRodichi Paul CelanIMDb ID 2237154 Mediafajli u VikishovishiIstoriya zhittyaZelma bula kuzinoyu vsesvitno vidomogo nimeckomovnogo poeta Paulya Celana oboye mali spilnogo pradida po materinskij liniyi Vona narodilasya 5 lyutogo 1924 roku v Chernivcyah v bidnij yevrejskij rodini pomeshkannya yakoyi znahodilos na okolici mista i skladalosya z yedinoyi kimnatki ta malenkoyi kuhni bez elektrichnogo osvitlennya vodi j kanalizaciyi Yiyi batko Maks Meerbaum yakij pohodiv z bukovinskogo sela j pid chas Pershoyi svitovoyi vijni voyuvav za cisarya v avstro ugorskomu vijsku nevdovzi osiv u Chernivcyah de orenduvav malenku galanterejnu kramnichku Pislya jogo rannoyi smerti vid tuberkulozu v 1926 roci mati Zelmi Frida vijshla zamizh za Leo Ajzingera chim poyasnyuyetsya podvijne prizvishe poetesi Zelma navchalasya v Chernivciv bula duzhe tovariskoyu bagato chitala zahoplyuvalasya tancyami j sportom lyubila vilazki na prirodu Zavzhdi zhvava vesela vona nemovbi viprominyuvala radist zhittya Pislya okupaciyi Chernivciv nimeckimi vijskami vlitku 1941 roku yiyi razom z batkami bulo zagnano v chernivecke getto a zgodom deportovano v trudovij tabir u Transnistriyi zvidki nikomu z nih vzhe ne sudilosya povernutisya Zelma pomerla 16 grudnya 1942 roku v seli Mihajlivka vid visipnogo tifu j golodnogo visnazhennya TvorchistUves literaturnij dorobok Zelmi ce nevelichkij albom z virshami napisanimi olivcem na obkladinci yakogo buv zobrazhenij buket kvitiv V den deportaciyi vona she vstigla vruchiti jogo komus iz znajomih iz prohannyam peredati jogo svoyemu kohanomu Lejzeru Fihmanu Ale oskilki Lejzer poklav sobi za metu bud sho distatisya Palestini to nevdovzi vin doviriv ci virshi Zelminij podruzi Elzi Shehter usvidomlyuyuchi sho zdijsnennya jogo namiru pov yazane z velikim rizikom i po dorozi virshi mogli b zagubitisya Koli zh insha shkilna podruga Zelmi Rene Abramovich navazhilasya pislya vijni emigruvati do Izrayilyu to vona vzyala z soboyu j albom Zelmi yakij potim bagato rokiv zberigala v sejfi odnogo izrayilskogo banku persh nizh nimi zacikavivsya yihnij kolishnij klasnij nastavnik gimnazialnij profesor Gersh Segal yakij v 1976 roci opublikuvav nevelikim nakladom ci poeziyi vlasnim koshtom pid nazvoyu Kvitkovij zbir nim Blutenlese Zgodom ce vidannya potrapilo do ruk nimeckogo publicista j literaturoznavcya yakij buv gliboko vrazhenij obdaruvannyam yunoyi poetesi i v 1980 roci vidav yiyi virshi pid zagolovkom Ya tugoyu ogornuta Poeziyi yevrejskoyi divchinki do svogo druga nim Ich bin in Sehnsucht eingehullt Gedichte eines judischen Madchens an seinen Freund u gamburzkomu vidavnictvi Hoffmann und Campe razom zi svoyim ese Istoriya odnogo vidkrittya Za korotkij chas kniga stala literaturnoyu sensaciyeyu Lirichnij spadok Zelmi Meerbaum Ajzinger nalichuye 57 virshiv sered nih 5 perekladiv z yidishu Icik Manger francuzkoyi Pol Verlen ta rumunskoyi Hocha virshi Zelmi buli napisani neyu u 15 17 richnomu vici odnak voni zasvidchuyut dovoli zrile literaturne obdaruvannya sho pidtverdzhuyut ocinki ryadu nimeckih poetiv yaki vvazhayut yiyi tvorchist nevid yemnoyu chastinoyu nimeckoyi literaturi Virshi Zelmi Meerbaum Ajzinger shiroko znani u nimeckomovnomu kulturnomu prostori bagato z nih pokladeni na muziku Odniyeyu z pershih do Zelminoyi poeziyi zvernulasya avstrijska kompozitorka yaka na pochatku 1980 h rokiv stvorila kantatu Ya tugoyu ogornuta Scenichni refleksiyi do lyubovnih virshiv Zelmi Meerbaum 21 kvitnya 2001 roku v teatri nimeckogo mista Fyurt vidbulasya prem yera vistavi Zelma abo Podorozh navkolo stolu nim Selma oder eine Reise um den Tisch avtori Yutta Churda Fred Apke j Gajnrih Gartl yaka rokom piznishe bula z uspihom zigrana nimeckimi aktorami takozh na sceni Cherniveckogo oblasnogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Olgi Kobilyanskoyi a 2008 roku v nimeckomu misti Esseni vidbulasya prem yera muzichnoyi kazki Ditya gorish Oda Zelmi Meerbaum Ajzinger nim Windekind Eine Ode an Selma Meerbaum Eisinger Germana van Veyena muzika ta Evi Shurman libreto Za ostanni roki v bagatoh krayinah svitu bulo vlashtovano bezlich literaturnih vechoriv na yakih zvuchali virshi Zelmi z yavilosya takozh kilka kompakt diskiv zvukovih knig na yakih yiyi virshi chitayut populyarni nimecki aktori 31 bereznya 2011 roku vidoma nimecka aktrisa prezident Nimeckoyi Akademiyi kinomistectva Iris Berben vistupila z chitannyam poeziyi Zelmi u Yevrejskomu domi Chernivciv Poeziya j dolya Zelmi znajshli svoye vidobrazhennya i v sferi obrazotvorchogo mistectva u malyunkah vidomogo hudozhnika urodzhencya Bukovini yakij pid chas vijni perebuvav razom iz Zelmoyu u Transnistriyi i zrobiv tam dekilka eskiziv olivcem Nini ci malyunki zberigayutsya v izrayilskomu memorialnomu centri Yad Vashem Nizku kartin na motivi virshiv Zelmi stvorila suchasna nimecka hudozhnicya Gelga fon Lovenih Virshi Zelmi perekladeni anglijskoyu gollandskoyu italijskoyu yaponskoyu ukrayinskoyu movami V Izrayili v Tel Avivskomu universiteti zasnovano Fond Zelmi Meerbaum Ajzinger kudi stikayutsya vsi nadhodzhennya vid vidannya ta vikonannya yiyi tvoriv Otrimani u takij sposib koshti spryamovuyutsya na pidtrimku yevrejskih studentiv V 2010 roci nimeckoyu Federalnoyu spilkoyu molodih avtoriv i Tovaristvom Armina T Vegnera bulo zasnovano literaturnu premiyu imeni Zelmi Meerbaum Ajzinger yaka prisudzhuyetsya najmolodshim pismennikam pochinayuchi vid shistnadcyati rokiv Zelma pomerla v seli Mihajlivka Gajsinskogo rajonu PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Vstanoviti yaka same bula Mihajlivka cogo regionu de znahodivsya trudovij tabir poki sho ne vdalosya Teper ce budinok 36 na vulici Chernishevskogo Dorogoyu do Palestini Lajzer taki zaginuv 400 ekzemplyariv DzherelaPetro Rihlo Ya HOChU NEBO NA RUKI VZYaTI Poeziya i dolya Zelmi Meerbaum Ajzinger Ya HOChU NEBO NA RUKI VZYaTI Poeziya i dolya Zelmi Meerbaum Ajzinger nedostupne posilannya z lipnya 2019 Valeriya Chornej Nashu molodist ukrali Molodij Bukovinec 2012 29 bereznya S 8 Misto Gusar Yu Yuna poetesa tugoyu ogornuta Zelma Meerbaum Ajzinger Yuhim Gusar Bukovinske viche 2014 31 lipnya 31 S 3 Zelma Meerbaum Ajzinger Ya tugoyu ogornuta Virshi yevrejskoyi divchini do svogo druga Peredm Iris Berben Per iz nim ta pislyam Petra Rihla nim ta ukr movami Chernivci Knigi HHI 2012 152 s Rihlo P Yake slovo poglinula tma pro Z Meerbaum Ajzinger Vestnik Lyudi ostayutsya lyudmi Svidetelstva ochevidcev Chernovcy 1992 S 10 13 Rihlo P Bukovinska posestra Anni Frank pro poetesu Z Meerbaum Ajzinger Petro Rihlo Chas 1992 11 grudnya ch 50 S 6 Rihlo P V mene ne bulo chasu zakinchiti Do 50 richchya z dnya zagibeli Z Meerbaum Azinger Petro Rihl Bukovinske viche 1992 17 grudnya Finkel E Vozvratim lyudyam o poetese Z Meerbaum Ajzinger Vilna besida 1992 25 grudnya 55 S 4 15 serpnya 80 rokiv vid dnya narodzhennya nimeckomovnoyi poetesi Zelmi Meerbaum Azinger 1924 1942 Pam yatajmo Znamenni ta pam yatni dati Bukovini v 2004 roci bibliografichnij pokazhchik Chernivci 2003 S 88 89 Gedankendach Kultura Nauka Litakcent 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ya tugoyu ogornuta Virshi yevrejskoyi divchini do svogo druga 19 travnya 2012 u Wayback Machine