Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західне Болгарське царство (970–1018) — традиційне найменування Першого Болгарського царства у період, коли північний схід було вже захоплено Візантією до остаточного його падіння 1018 року. У македонській історіографії державу згадують як Самійлове царство (мак. Самоилово царство), чим підкреслюється не-болгарський (македонський) статус державності, що спричиняє жваву дискусію.
| Західне Болгарське царство | |
| Дата створення / заснування | 970 |
|---|---|
 | |
| Офіційна мова | церковнослов'янська мова |
| Країна |  Болгарія |
| Час/дата закінчення | 1018 |
Передісторія
968 року північно-східна частина Болгарії була зайнята військами Київської Русі на чолі з князем Святославом Ігоревичем. Невдовзі, 970 року на Болгарію здійснила напад і Візантія. Князь Святослав уклав союз із болгарським царем Борисом II, але був розбитий візантійцями. Після цього рештки його війська відступили до Києва, а візантійські війська на чолі з імператором Іоанном Цимісхієм зайняли столицю Преслав та північно-західні області Болгарії, цар Борис II та його молодший брат Роман були взяті в полон. Імператор Іоанн Цимісхій оголосив, що Болгарія приєднана до Візантії.
Після падіння Преслава столиця царства перемістилась на захід. Спочатку постійної столиці як такої не було, у різні часи джерела згадують Скоп'є та Преспу. Остаточною столицею стало місто Охрид, яке розташовано на території сучасної Північної Македонії. Держава, що утворилась, існувала майже півстоліття й традиційно називається в російській історіографії Західним Болгарським царством.
Правителі
Оскільки болгарський цар Борис II перебував у візантійському полоні, то первинно в неокупованій частині Болгарії запанувала анархія, але поступово на перший план висунулись брати-комітопули Давид, Мойсей, Арон та Самуїл. Вони визнавали верховну владу Бориса II (хоч той і перебував у полоні й не міг правити країною) та намагались боротись із візантійськими військами. Користуючись тим, що у Візантії після смерті імператора Іоанна Цимісхія воєначальник Варда Склір підбурив заколот, комітопули почали наступ на Візантію. Основну роль у цих діях відіграв Самуїл. Старші брати Давид та Мойсей загинули на початку боротьби. Арон не чинив особливих дій. 976 року Самуїл звинуватив Арона у відносинах з Візантією та, під час війни з ним, убив. 977 року цар Борис II був випадково убитий, його молодший брат Роман зумів втекти з візантійського полону, після чого Самуїл визнав Романа новим болгарським царем. При цьому Самуїл, залишаючи Роману титул царя, здійснював все керівництво країною. До 986 року Самуїл, залишившись останнім із братів-комітопулів, затвердив своє володарювання у Південній Македонії та Фессалії.
Боротьба з Візантією
Після того, як комітопулами була відновлена влада у західній частині Болгарії, Візантія не припиняла спроб завоювати ці рештки Болгарського царства. Так 986 року імператор Василій II намагався завоювати західні землі Болгарії та взяв в облогу Софію, проте не мав успіху у цій справі. 991 року Василію II вдалось узяти в полон болгарського царя Романа.
Після 1001 року Візантія безперервно воювала з Болгарією. 1004 Василій ІІ, узявши Відін, розбив армію царя Самуїла поблизу Морави та взяв приступом Скоп'є. 29 липня 1014 року Василій II здобув велику перемогу над болгарами, узяв 15 тисяч полонених, наказав засліпити їх (на кожну сотню засліплених був залишений один поводир, засліплений тільки на одне око) та відрядити у такому вигляді до Болгарії. Ця подія спричинила смерть царя Самуїла. Невдовзі після цього візантійські війська зайняли Охрид, а частина знаті перейшла на бік Візантії. Новий цар, Гаврило Радомир намагався організувати оборону, йому навіть удалось розбити армію Теофілакта Вотаніата, проте 1015 року Василій II здійснив новий похід на Боллгарію.
Падіння царства
Вважають, що Василій II зв'язався з двоюрідним братом Гаврила, Іваном Владиславом, та запропонував йому скинути Гаврила в обмін на мир з Болгарією. 1015 року Гаврило був убитий, а Іван Владислав проголосив себе царем Болгарії. Однак мир був нетривалим. 1016 року Візантія знову вторглась до решток Болгарії. 1018 року в битві при Дураццо цар Іван Владислав був убитий. Після цього болгарська знать, включаючи царицю Марію (вдову Івана Владислава), здалась візантійцям під гарантію особистої недоторканості. Після цього рештки Болгарського царства були остаточно окуповані Візантією.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidne Bolgarske carstvo 970 1018 tradicijne najmenuvannya Pershogo Bolgarskogo carstva u period koli pivnichnij shid bulo vzhe zahopleno Vizantiyeyu do ostatochnogo jogo padinnya 1018 roku U makedonskij istoriografiyi derzhavu zgaduyut yak Samijlove carstvo mak Samoilovo carstvo chim pidkreslyuyetsya ne bolgarskij makedonskij status derzhavnosti sho sprichinyaye zhvavu diskusiyu Zahidne Bolgarske carstvo Data stvorennya zasnuvannya970 Oficijna movacerkovnoslov yanska mova Krayina Bolgariya Chas data zakinchennya1018 Istoriya BolgariyiStarodavnistKaranovo kulturaKultura VinchaVarnenskij nekropolFrakiyaOdriske carstvoMeziyaSerednovichchyaBulgariPivdenni slov yaniVelika BulgariyaPershe Bolgarske carstvoZahidne Bolgarske carstvoDruge Bolgarske carstvoVidinske carstvoDobrudzhanske knyazivstvoOsmanska BolgariyaBolgariya u skladi Osmanskoyi imperiyiBolgarske nacionalne vidrodzhennyaKnyazivstvo BolgariyaShidna RumeliyaTretye Bolgarske carstvoNarodna Respublika BolgariyaRespublika BolgariyaPortal Bolgariya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiPeredistoriya968 roku pivnichno shidna chastina Bolgariyi bula zajnyata vijskami Kiyivskoyi Rusi na choli z knyazem Svyatoslavom Igorevichem Nevdovzi 970 roku na Bolgariyu zdijsnila napad i Vizantiya Knyaz Svyatoslav uklav soyuz iz bolgarskim carem Borisom II ale buv rozbitij vizantijcyami Pislya cogo reshtki jogo vijska vidstupili do Kiyeva a vizantijski vijska na choli z imperatorom Ioannom Cimishiyem zajnyali stolicyu Preslav ta pivnichno zahidni oblasti Bolgariyi car Boris II ta jogo molodshij brat Roman buli vzyati v polon Imperator Ioann Cimishij ogolosiv sho Bolgariya priyednana do Vizantiyi Pislya padinnya Preslava stolicya carstva peremistilas na zahid Spochatku postijnoyi stolici yak takoyi ne bulo u rizni chasi dzherela zgaduyut Skop ye ta Prespu Ostatochnoyu stoliceyu stalo misto Ohrid yake roztashovano na teritoriyi suchasnoyi Pivnichnoyi Makedoniyi Derzhava sho utvorilas isnuvala majzhe pivstolittya j tradicijno nazivayetsya v rosijskij istoriografiyi Zahidnim Bolgarskim carstvom PraviteliOskilki bolgarskij car Boris II perebuvav u vizantijskomu poloni to pervinno v neokupovanij chastini Bolgariyi zapanuvala anarhiya ale postupovo na pershij plan visunulis brati komitopuli David Mojsej Aron ta Samuyil Voni viznavali verhovnu vladu Borisa II hoch toj i perebuvav u poloni j ne mig praviti krayinoyu ta namagalis borotis iz vizantijskimi vijskami Koristuyuchis tim sho u Vizantiyi pislya smerti imperatora Ioanna Cimishiya voyenachalnik Varda Sklir pidburiv zakolot komitopuli pochali nastup na Vizantiyu Osnovnu rol u cih diyah vidigrav Samuyil Starshi brati David ta Mojsej zaginuli na pochatku borotbi Aron ne chiniv osoblivih dij 976 roku Samuyil zvinuvativ Arona u vidnosinah z Vizantiyeyu ta pid chas vijni z nim ubiv 977 roku car Boris II buv vipadkovo ubitij jogo molodshij brat Roman zumiv vtekti z vizantijskogo polonu pislya chogo Samuyil viznav Romana novim bolgarskim carem Pri comu Samuyil zalishayuchi Romanu titul carya zdijsnyuvav vse kerivnictvo krayinoyu Do 986 roku Samuyil zalishivshis ostannim iz brativ komitopuliv zatverdiv svoye volodaryuvannya u Pivdennij Makedoniyi ta Fessaliyi Borotba z VizantiyeyuPislya togo yak komitopulami bula vidnovlena vlada u zahidnij chastini Bolgariyi Vizantiya ne pripinyala sprob zavoyuvati ci reshtki Bolgarskogo carstva Tak 986 roku imperator Vasilij II namagavsya zavoyuvati zahidni zemli Bolgariyi ta vzyav v oblogu Sofiyu prote ne mav uspihu u cij spravi 991 roku Vasiliyu II vdalos uzyati v polon bolgarskogo carya Romana Pislya 1001 roku Vizantiya bezperervno voyuvala z Bolgariyeyu 1004 Vasilij II uzyavshi Vidin rozbiv armiyu carya Samuyila poblizu Moravi ta vzyav pristupom Skop ye 29 lipnya 1014 roku Vasilij II zdobuv veliku peremogu nad bolgarami uzyav 15 tisyach polonenih nakazav zaslipiti yih na kozhnu sotnyu zasliplenih buv zalishenij odin povodir zasliplenij tilki na odne oko ta vidryaditi u takomu viglyadi do Bolgariyi Cya podiya sprichinila smert carya Samuyila Nevdovzi pislya cogo vizantijski vijska zajnyali Ohrid a chastina znati perejshla na bik Vizantiyi Novij car Gavrilo Radomir namagavsya organizuvati oboronu jomu navit udalos rozbiti armiyu Teofilakta Votaniata prote 1015 roku Vasilij II zdijsniv novij pohid na Bollgariyu Padinnya carstvaVvazhayut sho Vasilij II zv yazavsya z dvoyuridnim bratom Gavrila Ivanom Vladislavom ta zaproponuvav jomu skinuti Gavrila v obmin na mir z Bolgariyeyu 1015 roku Gavrilo buv ubitij a Ivan Vladislav progolosiv sebe carem Bolgariyi Odnak mir buv netrivalim 1016 roku Vizantiya znovu vtorglas do reshtok Bolgariyi 1018 roku v bitvi pri Duracco car Ivan Vladislav buv ubitij Pislya cogo bolgarska znat vklyuchayuchi caricyu Mariyu vdovu Ivana Vladislava zdalas vizantijcyam pid garantiyu osobistoyi nedotorkanosti Pislya cogo reshtki Bolgarskogo carstva buli ostatochno okupovani Vizantiyeyu Div takozhPershe Bolgarske carstvo Druge Bolgarske carstvo Tretye Bolgarske carstvo Bolgariya Makedoniya