Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок Липовець (пол. Zamek Lipowiec) — руїни замку краківських єпископів, що лежать на вапняному пагорбі (362 м н.р.м.) на території природного заповідника "Липовець" поблизу від села Бабиці у гміні Бабиці Хшановського повіту Малопольського воєводства в Польщі. Замок розташований на Краківсько-Ченстоховській височині та належить до системи так званих Орлиних Гнізд.
| Замок Липовець | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Вигляд замку | ||||
50°04′37″ пн. ш. 19°26′41″ сх. д. / 50.07694° пн. ш. 19.44472° сх. д.Координати: 50°04′37″ пн. ш. 19°26′41″ сх. д. / 50.07694° пн. ш. 19.44472° сх. д. | ||||
| Тип | замок і руїни | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | c. Бабиці, Бабиці, Хшановський повіт, Малопольське воєводство | |||
| Стан | ||||
| Сайт | mnpe.pl/o-muzeum/zamek/ | |||
  Замок Липовець (Польща) | ||||
 Замок Липовець у Вікісховищі | ||||
Історія
Стратегічне розташування пагорба, на якому у наш час лежать руїни замку, поблизу шляху з Кракова до Сілезії, було помічене вже у період регіонального розпаду П'ястської монархії, а політична нестабільність того періоду стала ще одним аргументом для розміщення на ньому, з метою захисту торгового шляху, невеликого укріплення. До 1243 року навколишні землі належали малопольській родині Грифітів, потім впродовж нетривалого часу — кляштору бенедиктинок у Станьотках, абатисою якого була дочка власника бабицьких маєтностей (до яких належав Липовець) Клеменса з Рущі гербу Гриф. Від ордену бенедиктинок Липовець перейшов до краківського єпископа Яна Прандота, який зробив його доменом Краківського єпископства (володіло замком аж до 1789 року). З ініціативи Яна Прандота було побудовано або принаймні розбудовано замок на пагорбі, на той час ще дерев'яний, але, можливо, вже з мурованою вежею, найдавніші частини якої датуються другою половиною XIII століття. Мурований замок, ймовірно, будували поступово, починаючи з другої половини XIII століття і аж до початку XIV століття.
У 1294 році краківським єпископом став Ян Муската, який використовував замок як пункт опору польському королю Владиславу Локетку. Із замку Муската, разом зі своїм швагром Ґерлахом де Кульпе, здійснював грабіжницькі напади на навколишні землі. Муската значно розбудував замок, втім масштаб проведених будівельних робіт складно достеменно визначити. Після смерті чеського та польського короля Вацлава ІІ, а також його наступника Вацлава III, які були протекторами Мускати, у нього, після тимчасової угоди з Локеткою, спалахнув з ним конфлікт. Внаслідок цього, у 1306 році його вигнали з дієцезії. Одним з місць, де він переховувався, був саме замок Липовець, в якому він періодично перебував до 1312 року.
Після періоду боротьби між П'ястами та стабілізації влади по сходженню на престол Казимира ІІІ замок Липовець слугував прикордонною фортецею, охороняючи також торговий шлях, що пролягав із Малопольщі до Сілезії. Як достеменно виглядав замок наприкінці XIII — на початку XIV століть нам невідомо. Вже у той час, швидше всього, існувала кам'яна вежа, адже саме з того часу походить її нижня частина. Однак, на той час, вона ще не була інтегральною частиною будівлі, а стояла як відокремлений об'єкт, що мав на меті посилення оборони головної в'їзної брами, яка розташовувалась неподалік від вежі.
У XIV—XV століттях замок кілька разів піддавався різним розбудовам, перебудовам та ремонтам, залежно від цілей, яким він повинен був слугувати. У XV столітті замок було значно розширено шляхом розбудови його корпусу. На той час його зовнішній вигляд вже був наближеним до сучасного. Над замком домінувала вежа, яка знаходилася у його південно-східному куті та вже була сполученою із рештою споруд.
Замок оточував досить глибокий рів, над яким було перекинуто дерев'яний міст, що вів до брами із воротами для піших. Значно нижче, з південно-східної сторони замку, було збудовано численні дерев'яні господарські будинки, внаслідок чого з'явилося так зване передзамче, яке пізніше (швидше за все, наприкінці XV століття) було оточено окремим муром з в'їзною брамою. Посилення оборонних властивостей замку та його військова модернізація були пов'язані з неспокійним періодом гуситських воєн у першій половині XV століття, тим паче, що одна з гуситських баз розташовувалася у місті Гливиці в Сілезії, звідки здійснювались збройні набіги на терени Малопольщі.
До відомих краківських єпископів, які ініціювали роботи на замку, належать Войцех Ястшембець (1412—1423) та Збігнев Олесницький (1423—1451). Про їх вклад у розбудову замку свідчать їх геральдичні щити у стінах подвір'я верхнього замку, які видніються дотепер. У 1444 році Збігнев Олесницький видав у Ліповці привілей для Севезького князівства, яке було новим набутком Краківського єпископства.
У XV столітті замок надалі виконував оборонні та житлові функції, тоді ж тут було облаштовано в'язницю для духовенства. До найвідоміших в'язнів Липовця у цьому столітті належав настоятель Миколай з Буська, якого ув'язнили тут у 1437 році. Роль замку як костельної в'язниці зросла лише з XVI століття, що, безперечно, було пов'язано з реформацією. Тут ув'язнювали не лише іновірців, а й духовенство за злочини, наприклад братів-францисканців з Кракова за вбивство комісара чесько-польської францисканської провінції Альберта Фонтіні. Одним із найважливіших в'язнів Липовця був італієць за походженням, викладач Краківської академії Франциск Станкар, якого ув'язнили у 1550 році за сприяння унітаріанству. За допомогою друзів йому вдалося втекти з замку та опублікувати роботу про церковну реформу у Польщі вже через два роки після ув'язнення. Її написання він розпочав у в'язниці замку. Також у замку ув'язнювали Валентія з Кшчонова.
Роботи з адаптації замку до потреб в'язниці, розпочалися в XV столітті та набрали значного розмаху у XVI столітті, коли почали розширювати приміщення, призначені на камери. Також було зменшено глибину рову, що оточував замок, та поставлено кам'яні стовпи для моста, а у самому замку дещо перебудовано комунікаційні переходи і сходи. Це були, мабуть, найбільш значні будівельні роботи в замку в цей період, адже зважаючи на мир та стабільність, які панували у цьому регіоні у той час, не було потреби укріплювати замок. Більшість робіт, швидше всього, було виконано у першій половині — 50-их роках XVI століття з ініціативи єпископів Яна Конарського та Анджея Зебжидовського. Про їх роль свідчать вмуровані геральдичні щити на території замку.
У XVII столітті замок почав поступово занепадати: внаслідок пожежі, яка сталася у 1629 році та пізнішої Шведської навали. Іншим фактором, що посприяв цьому, була застарілість замку як житлового об'єкту, внаслідок чого Липовець перестав бути резиденцією краківських єпископів, які спорудили поруч нову дерев'яну садибу, яка мала виконувати цю функцію.
Пожежа, що спалахнула у серпні 1629 року, поглинула значну частину дерев'яної забудови і в основному зачепила верхню частину замку. Інвентар від 1645 року свідчить про те, що замку було завдано значної шкоди. Наслідки пожежі у 40-их роках XVII століття намагався подолати єпископ Ян Заджик, який був ініціатором відбудови та перебудови передзамча, що мало переважно господарський характер. 9 жовтня 1655 року шведи захопили Липовець, зробивши в ньому штаб-квартиру, в тому числі зважаючи на можливість контролю водного маршруту на сусідній Віслі. Вони залишили його лише влітку 1657 року та, відступаючи, спалили. Спустошена і занедбана будівля, в такому стані простояла до 30-их років XVIII століття, коли рішення про її відбудову прийняв краківський єпископ Костянтин Феліціян Шанявський. Ще до цього, 17 серпня 1683 року, у замку, по дорозі до Відня, затримався польський король Ян III Собеський.
Відбудова замку єпископом Костянтином Феліціяном Шанявським була спрямованою на перетворення об'єкту на виправний будинок для духовенства. Роботи в цьому напрямку розпочалися у 20-их роках і продовжувалися у 50-их роках XVIII століття століття, вже за часів наступного єпископа Анджея Залуського. Окрім необхідних консерваційних робіт назовні замку, перебудова головним чином здійснювалася всередині будівлі, серед іншого було вибудовано нові сходи у південно-західному куті. Наслідки цієї перебудови помітні і донині, адже пізніші роботи на території замку обмежувалися, головним чином, лише поточними ремонтами.
У 1789 році, після смерті краківського єпископа Каєтана Солтика, замок Липовець перейшов у державну власність внаслідок реформи, здійсненої імператором Йосифом II, а згодом став приватною власністю. У 1800 році у замку спалахнула дуже сильна пожежа, яка, крім пошкоджень внутрішніх приміщень, знищила значну частину даху.
Після цього і до кінця 40-их років ХІХ століття будівлю ще продовжували частково використовувати як житлову. Потому замок закинули, що суттєво сприяло прогресуючому спустошенню об’єкта, що простежується на серії гравюр із замком, виконаних у ХІХ столітті. У 80-их роках XIX століття почали здійснюватися наукові дослідження, присвячені замку — було підготовано монографію Владислава Лущкевича.
У 1868 році граф Гвідо Доннерсмарк придбав замок із навколишніми маєтностями від Антоніни Лонської.
Замок, тим часом, дедалі більше руйнувався. У 50-их роках ХХ століття було прийнято рішення про його консервацію як постійну руїну, укріплення споруди та пристосування для відвідування туристами, а також про проведення історично-археологічних досліджень на його території. Консерваційно-дослідницькі роботи тривали у 1961—1969 роках, а на передбрам'ї — до 1975 року.
Архітектура
Липовець — типовий готичний оборонний замок висотного типу. Головним чином, його споруджено із каменю, а цеглу використано переважно для склепінь. У минулому фасади верхнього замку були покриті штукатуркою, сліди якої простежуються донині. Обрамлення вікон та дверей, а також інші елементи внутрішнього оздоблення не збереглися до нашого часу, що є наслідком пожеж та закинутості замку впродовж тривалого періоду. Весь комплекс складається з трьох основних частин:
- чотирикрилого верхнього замку з внутрішнім подвір'ям;
- передбрам'я — досить рідкісного архітектурного рішення в середньовічному оборонному будівництві; воно складалося з: рова з перекинутим через нього мостом, який вів до відокремленої брами, яка, в свою чергу, була з'єднаною з головною брамою верхнього замку двома паралельними мурами (так званою шиєю). З результатів археологічних досліджень випливає, що передбрам'я було ліквідовано у XVII столітті;
- передзамча (підзамча), яке постало наприкінці XV століття. Воно становило собою площу, оточену окремим муром із власною брамою, на якій знаходилися дерев'яні господарські споруди, такі як стайня, возовня, будинки для прислуги, тощо; передзамче розташовувався значно нижче від головного корпусу замку.
Основна частина будівлі, зведена на п'ятикутному плані — так званий верхній замок — є досить однорідною чотирикрилою спорудою навколо невеликого внутрішнього подвір'я. На фоні замку виразно виділяється вежа, розташована у південно-східному куті замку. В наш час весь верхній замок взагалі не має даху (раніше його було покрито двосхилим дахом), а просторове розташування всередині замку є результатом перебудови, здійсненої у XVIII столітті. На першому поверсі раніше переважно знаходилися господарські приміщення: їдальня (трапезна), кухня, комора, склад, пекарня та скарбниця. Також на цьому поверсі знаходиться криниця, глибиною понад 24 м, яка походить із найдавнішого періоду існування замку — над нею була дерев’яна корба з відрами.
На другому поверсі знаходилися житлові приміщення, каплиця та в'язничні камери. Наразі в житловій частині замку розміщується музей. На третьому поверсі, як і на першому, знаходилися житлові приміщення, однак вони були швидше призначеними для гостей, а у західній стороні розміщувалися в'язничні камери.
Найбільш показною частиною всього замку є чотириповерхова вежа на плані кола, заввишки близько 30 м, яка є найдавнішою частиною будівлі та датується другою половиною XIII —початком XIV століття. Спершу вона була типовим донжоном, тобто відокремленим оборонним елементом, розташованим поблизу із брамою та призначеним для посилення її обороноспроможності, а також останнім пунктом опору під час захоплення фортеці. Це типове оборонне рішення, яке широко застосовувалося у середньовічних фортецях. Вхід до вежі розміщувався на значній висоті — приблизно посередині вежі. У XV столітті вежу було розбудовано та включено до конструкції верхнього замку. Тоді ж її було пристосовано до тогочасних військових вимог, шляхом створення на окремих поверхах гарматних отворів, призначених для тарасниць. Таким чином, замок можна було захищати на певній відстані вогнем із вежі по прилеглих районах. Нижні частини вежі містили в'язничні підземелля, до яких засуджених спускали через отвір у підлозі, який знаходився неподалік від її входу. Всередині вежі можна було пересуватися по вузьких і звивистих кам'яних сходах. Верхній ярус вежі не зберігся — на верхівці нинішньої вежі видніються сліди від нього у вигляді кам'яних опор, які підтримували стіну значної товщини. Вежа мала похилий конічний дах. В наш час на вершині вежі знаходиться оглядовий майданчик, огороджений металевими перилами, який відкрито для відвідування туристами.
Світлини
-
![image]()
Вигляд замку -
![image]()
Замкові мури -
![image]()
Вигляд з вежі на підзамча -
![image]()
Вигляд з вежі на схід -
![image]()
Скарбниця
Примітки
- Реєстр пам'яток — 2022.
- Jurasz, Tomasz. (1972). . Iskry. с. 62. OCLC 25774439. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- SIEMEK, Józef. (1966). . с. 68. OCLC 504242815. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- Guerquin, Bohdan, 1904-1979. (1984). . Arkady. с. 199. ISBN . OCLC 12302498. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- . Nadleśnictwo Chrzanów — Portal Korporacyjny Lasów Państwowych. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
Посилання
Липовець у Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. Т. V: Kutowa Wola – Malczyce. Warszawa 1884. [ 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Lipovec pol Zamek Lipowiec ruyini zamku krakivskih yepiskopiv sho lezhat na vapnyanomu pagorbi 362 m n r m na teritoriyi prirodnogo zapovidnika Lipovec poblizu vid sela Babici u gmini Babici Hshanovskogo povitu Malopolskogo voyevodstva v Polshi Zamok roztashovanij na Krakivsko Chenstohovskij visochini ta nalezhit do sistemi tak zvanih Orlinih Gnizd Zamok LipovecViglyad zamku50 04 37 pn sh 19 26 41 sh d 50 07694 pn sh 19 44472 sh d 50 07694 19 44472 Koordinati 50 04 37 pn sh 19 26 41 sh d 50 07694 pn sh 19 44472 sh d 50 07694 19 44472Tipzamok i ruyiniStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyac Babici Babici Hshanovskij povit Malopolske voyevodstvoStanSajtmnpe pl o muzeum zamek Zamok Lipovec Polsha Zamok Lipovec u VikishovishiIstoriyaRuyini zamku u XIX stolitti Strategichne roztashuvannya pagorba na yakomu u nash chas lezhat ruyini zamku poblizu shlyahu z Krakova do Sileziyi bulo pomichene vzhe u period regionalnogo rozpadu P yastskoyi monarhiyi a politichna nestabilnist togo periodu stala she odnim argumentom dlya rozmishennya na nomu z metoyu zahistu torgovogo shlyahu nevelikogo ukriplennya Do 1243 roku navkolishni zemli nalezhali malopolskij rodini Grifitiv potim vprodovzh netrivalogo chasu klyashtoru benediktinok u Stanotkah abatisoyu yakogo bula dochka vlasnika babickih mayetnostej do yakih nalezhav Lipovec Klemensa z Rushi gerbu Grif Vid ordenu benediktinok Lipovec perejshov do krakivskogo yepiskopa Yana Prandota yakij zrobiv jogo domenom Krakivskogo yepiskopstva volodilo zamkom azh do 1789 roku Z iniciativi Yana Prandota bulo pobudovano abo prinajmni rozbudovano zamok na pagorbi na toj chas she derev yanij ale mozhlivo vzhe z murovanoyu vezheyu najdavnishi chastini yakoyi datuyutsya drugoyu polovinoyu XIII stolittya Murovanij zamok jmovirno buduvali postupovo pochinayuchi z drugoyi polovini XIII stolittya i azh do pochatku XIV stolittya U 1294 roci krakivskim yepiskopom stav Yan Muskata yakij vikoristovuvav zamok yak punkt oporu polskomu korolyu Vladislavu Loketku Iz zamku Muskata razom zi svoyim shvagrom Gerlahom de Kulpe zdijsnyuvav grabizhnicki napadi na navkolishni zemli Muskata znachno rozbuduvav zamok vtim masshtab provedenih budivelnih robit skladno dostemenno viznachiti Pislya smerti cheskogo ta polskogo korolya Vaclava II a takozh jogo nastupnika Vaclava III yaki buli protektorami Muskati u nogo pislya timchasovoyi ugodi z Loketkoyu spalahnuv z nim konflikt Vnaslidok cogo u 1306 roci jogo vignali z diyeceziyi Odnim z misc de vin perehovuvavsya buv same zamok Lipovec v yakomu vin periodichno perebuvav do 1312 roku Pislya periodu borotbi mizh P yastami ta stabilizaciyi vladi po shodzhennyu na prestol Kazimira III zamok Lipovec sluguvav prikordonnoyu forteceyu ohoronyayuchi takozh torgovij shlyah sho prolyagav iz Malopolshi do Sileziyi Yak dostemenno viglyadav zamok naprikinci XIII na pochatku XIV stolit nam nevidomo Vzhe u toj chas shvidshe vsogo isnuvala kam yana vezha adzhe same z togo chasu pohodit yiyi nizhnya chastina Odnak na toj chas vona she ne bula integralnoyu chastinoyu budivli a stoyala yak vidokremlenij ob yekt sho mav na meti posilennya oboroni golovnoyi v yiznoyi brami yaka roztashovuvalas nepodalik vid vezhi U XIV XV stolittyah zamok kilka raziv piddavavsya riznim rozbudovam perebudovam ta remontam zalezhno vid cilej yakim vin povinen buv sluguvati U XV stolitti zamok bulo znachno rozshireno shlyahom rozbudovi jogo korpusu Na toj chas jogo zovnishnij viglyad vzhe buv nablizhenim do suchasnogo Nad zamkom dominuvala vezha yaka znahodilasya u jogo pivdenno shidnomu kuti ta vzhe bula spoluchenoyu iz reshtoyu sporud Zamok otochuvav dosit glibokij riv nad yakim bulo perekinuto derev yanij mist sho viv do brami iz vorotami dlya pishih Znachno nizhche z pivdenno shidnoyi storoni zamku bulo zbudovano chislenni derev yani gospodarski budinki vnaslidok chogo z yavilosya tak zvane peredzamche yake piznishe shvidshe za vse naprikinci XV stolittya bulo otocheno okremim murom z v yiznoyu bramoyu Posilennya oboronnih vlastivostej zamku ta jogo vijskova modernizaciya buli pov yazani z nespokijnim periodom gusitskih voyen u pershij polovini XV stolittya tim pache sho odna z gusitskih baz roztashovuvalasya u misti Glivici v Sileziyi zvidki zdijsnyuvalis zbrojni nabigi na tereni Malopolshi Do vidomih krakivskih yepiskopiv yaki iniciyuvali roboti na zamku nalezhat Vojceh Yastshembec 1412 1423 ta Zbignev Olesnickij 1423 1451 Pro yih vklad u rozbudovu zamku svidchat yih geraldichni shiti u stinah podvir ya verhnogo zamku yaki vidniyutsya doteper U 1444 roci Zbignev Olesnickij vidav u Lipovci privilej dlya Sevezkogo knyazivstva yake bulo novim nabutkom Krakivskogo yepiskopstva U XV stolitti zamok nadali vikonuvav oboronni ta zhitlovi funkciyi todi zh tut bulo oblashtovano v yaznicyu dlya duhovenstva Do najvidomishih v yazniv Lipovcya u comu stolitti nalezhav nastoyatel Mikolaj z Buska yakogo uv yaznili tut u 1437 roci Rol zamku yak kostelnoyi v yaznici zrosla lishe z XVI stolittya sho bezperechno bulo pov yazano z reformaciyeyu Tut uv yaznyuvali ne lishe inovirciv a j duhovenstvo za zlochini napriklad brativ franciskanciv z Krakova za vbivstvo komisara chesko polskoyi franciskanskoyi provinciyi Alberta Fontini Odnim iz najvazhlivishih v yazniv Lipovcya buv italiyec za pohodzhennyam vikladach Krakivskoyi akademiyi Francisk Stankar yakogo uv yaznili u 1550 roci za spriyannya unitarianstvu Za dopomogoyu druziv jomu vdalosya vtekti z zamku ta opublikuvati robotu pro cerkovnu reformu u Polshi vzhe cherez dva roki pislya uv yaznennya Yiyi napisannya vin rozpochav u v yaznici zamku Takozh u zamku uv yaznyuvali Valentiya z Kshchonova Roboti z adaptaciyi zamku do potreb v yaznici rozpochalisya v XV stolitti ta nabrali znachnogo rozmahu u XVI stolitti koli pochali rozshiryuvati primishennya priznacheni na kameri Takozh bulo zmensheno glibinu rovu sho otochuvav zamok ta postavleno kam yani stovpi dlya mosta a u samomu zamku desho perebudovano komunikacijni perehodi i shodi Ce buli mabut najbilsh znachni budivelni roboti v zamku v cej period adzhe zvazhayuchi na mir ta stabilnist yaki panuvali u comu regioni u toj chas ne bulo potrebi ukriplyuvati zamok Bilshist robit shvidshe vsogo bulo vikonano u pershij polovini 50 ih rokah XVI stolittya z iniciativi yepiskopiv Yana Konarskogo ta Andzheya Zebzhidovskogo Pro yih rol svidchat vmurovani geraldichni shiti na teritoriyi zamku U XVII stolitti zamok pochav postupovo zanepadati vnaslidok pozhezhi yaka stalasya u 1629 roci ta piznishoyi Shvedskoyi navali Inshim faktorom sho pospriyav comu bula zastarilist zamku yak zhitlovogo ob yektu vnaslidok chogo Lipovec perestav buti rezidenciyeyu krakivskih yepiskopiv yaki sporudili poruch novu derev yanu sadibu yaka mala vikonuvati cyu funkciyu Pozhezha sho spalahnula u serpni 1629 roku poglinula znachnu chastinu derev yanoyi zabudovi i v osnovnomu zachepila verhnyu chastinu zamku Inventar vid 1645 roku svidchit pro te sho zamku bulo zavdano znachnoyi shkodi Naslidki pozhezhi u 40 ih rokah XVII stolittya namagavsya podolati yepiskop Yan Zadzhik yakij buv iniciatorom vidbudovi ta perebudovi peredzamcha sho malo perevazhno gospodarskij harakter 9 zhovtnya 1655 roku shvedi zahopili Lipovec zrobivshi v nomu shtab kvartiru v tomu chisli zvazhayuchi na mozhlivist kontrolyu vodnogo marshrutu na susidnij Visli Voni zalishili jogo lishe vlitku 1657 roku ta vidstupayuchi spalili Spustoshena i zanedbana budivlya v takomu stani prostoyala do 30 ih rokiv XVIII stolittya koli rishennya pro yiyi vidbudovu prijnyav krakivskij yepiskop Kostyantin Feliciyan Shanyavskij She do cogo 17 serpnya 1683 roku u zamku po dorozi do Vidnya zatrimavsya polskij korol Yan III Sobeskij Vidbudova zamku yepiskopom Kostyantinom Feliciyanom Shanyavskim bula spryamovanoyu na peretvorennya ob yektu na vipravnij budinok dlya duhovenstva Roboti v comu napryamku rozpochalisya u 20 ih rokah i prodovzhuvalisya u 50 ih rokah XVIII stolittya stolittya vzhe za chasiv nastupnogo yepiskopa Andzheya Zaluskogo Okrim neobhidnih konservacijnih robit nazovni zamku perebudova golovnim chinom zdijsnyuvalasya vseredini budivli sered inshogo bulo vibudovano novi shodi u pivdenno zahidnomu kuti Naslidki ciyeyi perebudovi pomitni i donini adzhe piznishi roboti na teritoriyi zamku obmezhuvalisya golovnim chinom lishe potochnimi remontami U 1789 roci pislya smerti krakivskogo yepiskopa Kayetana Soltika zamok Lipovec perejshov u derzhavnu vlasnist vnaslidok reformi zdijsnenoyi imperatorom Josifom II a zgodom stav privatnoyu vlasnistyu U 1800 roci u zamku spalahnula duzhe silna pozhezha yaka krim poshkodzhen vnutrishnih primishen znishila znachnu chastinu dahu Pislya cogo i do kincya 40 ih rokiv HIH stolittya budivlyu she prodovzhuvali chastkovo vikoristovuvati yak zhitlovu Potomu zamok zakinuli sho suttyevo spriyalo progresuyuchomu spustoshennyu ob yekta sho prostezhuyetsya na seriyi gravyur iz zamkom vikonanih u HIH stolitti U 80 ih rokah XIX stolittya pochali zdijsnyuvatisya naukovi doslidzhennya prisvyacheni zamku bulo pidgotovano monografiyu Vladislava Lushkevicha U 1868 roci graf Gvido Donnersmark pridbav zamok iz navkolishnimi mayetnostyami vid Antonini Lonskoyi Zamok tim chasom dedali bilshe rujnuvavsya U 50 ih rokah HH stolittya bulo prijnyato rishennya pro jogo konservaciyu yak postijnu ruyinu ukriplennya sporudi ta pristosuvannya dlya vidviduvannya turistami a takozh pro provedennya istorichno arheologichnih doslidzhen na jogo teritoriyi Konservacijno doslidnicki roboti trivali u 1961 1969 rokah a na peredbram yi do 1975 roku ArhitekturaLipovec tipovij gotichnij oboronnij zamok visotnogo tipu Golovnim chinom jogo sporudzheno iz kamenyu a ceglu vikoristano perevazhno dlya sklepin U minulomu fasadi verhnogo zamku buli pokriti shtukaturkoyu slidi yakoyi prostezhuyutsya donini Obramlennya vikon ta dverej a takozh inshi elementi vnutrishnogo ozdoblennya ne zbereglisya do nashogo chasu sho ye naslidkom pozhezh ta zakinutosti zamku vprodovzh trivalogo periodu Ves kompleks skladayetsya z troh osnovnih chastin chotirikrilogo verhnogo zamku z vnutrishnim podvir yam peredbram ya dosit ridkisnogo arhitekturnogo rishennya v serednovichnomu oboronnomu budivnictvi vono skladalosya z rova z perekinutim cherez nogo mostom yakij viv do vidokremlenoyi brami yaka v svoyu chergu bula z yednanoyu z golovnoyu bramoyu verhnogo zamku dvoma paralelnimi murami tak zvanoyu shiyeyu Z rezultativ arheologichnih doslidzhen viplivaye sho peredbram ya bulo likvidovano u XVII stolitti peredzamcha pidzamcha yake postalo naprikinci XV stolittya Vono stanovilo soboyu ploshu otochenu okremim murom iz vlasnoyu bramoyu na yakij znahodilisya derev yani gospodarski sporudi taki yak stajnya vozovnya budinki dlya prislugi tosho peredzamche roztashovuvavsya znachno nizhche vid golovnogo korpusu zamku Osnovna chastina budivli zvedena na p yatikutnomu plani tak zvanij verhnij zamok ye dosit odnoridnoyu chotirikriloyu sporudoyu navkolo nevelikogo vnutrishnogo podvir ya Na foni zamku virazno vidilyayetsya vezha roztashovana u pivdenno shidnomu kuti zamku V nash chas ves verhnij zamok vzagali ne maye dahu ranishe jogo bulo pokrito dvoshilim dahom a prostorove roztashuvannya vseredini zamku ye rezultatom perebudovi zdijsnenoyi u XVIII stolitti Na pershomu poversi ranishe perevazhno znahodilisya gospodarski primishennya yidalnya trapezna kuhnya komora sklad pekarnya ta skarbnicya Takozh na comu poversi znahoditsya krinicya glibinoyu ponad 24 m yaka pohodit iz najdavnishogo periodu isnuvannya zamku nad neyu bula derev yana korba z vidrami Na drugomu poversi znahodilisya zhitlovi primishennya kaplicya ta v yaznichni kameri Narazi v zhitlovij chastini zamku rozmishuyetsya muzej Na tretomu poversi yak i na pershomu znahodilisya zhitlovi primishennya odnak voni buli shvidshe priznachenimi dlya gostej a u zahidnij storoni rozmishuvalisya v yaznichni kameri Najbilsh pokaznoyu chastinoyu vsogo zamku ye chotiripoverhova vezha na plani kola zavvishki blizko 30 m yaka ye najdavnishoyu chastinoyu budivli ta datuyetsya drugoyu polovinoyu XIII pochatkom XIV stolittya Spershu vona bula tipovim donzhonom tobto vidokremlenim oboronnim elementom roztashovanim poblizu iz bramoyu ta priznachenim dlya posilennya yiyi oboronospromozhnosti a takozh ostannim punktom oporu pid chas zahoplennya forteci Ce tipove oboronne rishennya yake shiroko zastosovuvalosya u serednovichnih fortecyah Vhid do vezhi rozmishuvavsya na znachnij visoti priblizno poseredini vezhi U XV stolitti vezhu bulo rozbudovano ta vklyucheno do konstrukciyi verhnogo zamku Todi zh yiyi bulo pristosovano do togochasnih vijskovih vimog shlyahom stvorennya na okremih poverhah garmatnih otvoriv priznachenih dlya tarasnic Takim chinom zamok mozhna bulo zahishati na pevnij vidstani vognem iz vezhi po prileglih rajonah Nizhni chastini vezhi mistili v yaznichni pidzemellya do yakih zasudzhenih spuskali cherez otvir u pidlozi yakij znahodivsya nepodalik vid yiyi vhodu Vseredini vezhi mozhna bulo peresuvatisya po vuzkih i zvivistih kam yanih shodah Verhnij yarus vezhi ne zberigsya na verhivci ninishnoyi vezhi vidniyutsya slidi vid nogo u viglyadi kam yanih opor yaki pidtrimuvali stinu znachnoyi tovshini Vezha mala pohilij konichnij dah V nash chas na vershini vezhi znahoditsya oglyadovij majdanchik ogorodzhenij metalevimi perilami yakij vidkrito dlya vidviduvannya turistami SvitliniViglyad zamku Zamkovi muri Viglyad z vezhi na pidzamcha Viglyad z vezhi na shid SkarbnicyaPrimitkiReyestr pam yatok 2022 d Track Q15983881 Jurasz Tomasz 1972 Iskry s 62 OCLC 25774439 Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 SIEMEK Jozef 1966 s 68 OCLC 504242815 Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 Guerquin Bohdan 1904 1979 1984 Arkady s 199 ISBN 83 213 3239 0 OCLC 12302498 Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 Nadlesnictwo Chrzanow Portal Korporacyjny Lasow Panstwowych Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 PosilannyaLipovec u Slowniku geograficznym Krolestwa Polskiego T V Kutowa Wola Malczyce Warszawa 1884 30 kvitnya 2021 u Wayback Machine