Академія Замойська, або Замостська (пол. Akademia Zamojska; лат. Hippaeum Zamoscianum) — вищий навчальний заклад у місті Замостя, заснований Яном Саріушем Замойським 1594 року. Папа римський Климент VIII затвердив створення академії свою буллою від 29 жовтня 1594 року. З 1669 року університет, який припинив своє існування у 1784 році.
Замойська академія | |
Внутрішній двір академії, сучасна світлина | |
Оригінальна назва | Akademia Zamojska |
Заснований | 1594 |
Реорганізовано | 1667 |
Розташування | Польща |
Адреса | Польща, м. Замостя |
Сайт | avms |
Історія
1594 року державний діяч та дідич Замостя Ян Саріуш Замойський фундував (фундаційний акт) у своєму місті приватний вищий навчальний заклад (пол. szkoła wyższa), який отримав назву Замойська академія. Король Сигізмунд III Ваза затвердив фундаційний акт 1601 року. Страсбурзька академія була взірцем для Замойської.
Розпочала функціонувати 15 березня 1595 року на базі Замостянської гімназії, відкритої 1589-го. Булла Папи римського Климента VIII від 29 жовтня 1594 року дозволяла відкрити навчальний заклад зі статусом університету, який мав три факультети — вільних мистецтв (артистичним, або філософським), правничий і медичний. 1637 року Академії надавали право присуджувати науковий ступінь доктора філософії. 1648 року утворили богословський (теологічний) відділ (факультет). Важливу роль у створенні академії та організації її діяльності відіграли культурний діяч Шимон Шимонович, Дж. Казеліус та Ян Щасний Гербурт, які діяли за дорученням фундатора. Канцлером академії вважався , однак від 1617 року найвища влада належала ректорові, якого обирали щороку. 1627 року під час пожежі в місті постраждало приміщення Академії, а 1639 року розпочали будівництво нового.
За програмою передбачалося два рівні студій: нижчий — п'ятирічний — і вищий, академічний, який тривав шість років. Згодом структура академії змінювалася: почали діяти кафедри історії (1645), канонічного права (1647), кафедра практичної медицини (1698) та інші. Лекції проходили грецькою і латинською мовами. 1746 року на чотирьох факультетах було 20 кафедр. Заклад мав свою філію — колегіум у містечку Олика, власну друкарню (розвинула діяльність від 1593 року) і бібліотеку.
Відзначалася віротерпимістю: тут навчалися римо- та греко-католики (унійці), православні, протестанти з Речі Посполитої та інших країн Європи. Також — українська (руська) молодь з Руського, Белзького, Волинського і Люблінського воєводств, а також з Київщини, Брацлавщини, Поділля. В Академії навчалися переважно вихідці з української шляхти (традиційно тут навчалися представники таких родів, як Древинські, Киселі (у тому числі — Адам Кисіль), , Жабокрицькі, Хребтовичі, Сущанські-Проскури, Чапличі, Гулевичі, Аксаки тощо), деяких князівських родин (зокрема, Сангушки, Святополк-Четвертинські), міщан, купецтва, ремісників і навіть селян. Вихованці Академії працювали в судах, були вчителями, лікарями, церковнослужителями.
Припинила своє існування 1784 року після того, як за першим поділом Польщі 1772 року Замостя відійшло до Габсбурзької монархії. На її базі було відкрито королівський ліцей.
Була першим приватним університетом, четвертим відкритим вищим навчальним закладом — після Кракова (1364 р.), Люблянської в Познані (1519 р.), Вільнюса (1578 р.) — на території Речі Посполитої. У перше десятиліття свого існування (до смерті гетьмана Я. С. Замойського) академія отримала значну популярність в Речі Посполитій, а також у всій Європі. Завдяки Замостю на рубежі 16 століття та 17 століття Польща була одним з основних центрів наукової думки.
Відомі люди
Ректори
- Андрій Абрек — львів'янин, 1641—1642, 1654—1655, 1655—1656 роки
- Валеріян Альнпех — львів'янин, 1650—1652 роки
- Василь Рудомич
- , уродженець Львова
Вихователі
Випускники, спудеї
За весь час діяльності в закладі здобули освіту понад 10 тисяч студентів. Зокрема,
- Викладачі й ректори Київської братської школи Касіян Сакович, Хома Євлевич
- Перші професори Київського колегіуму Сильвестр (Косів) та Ісайя Трофимович-Козловський, ймовірно, Йосиф Кононович-Горбацький.
- Митрополит Петро Могила
- Адам Кисіль — український урядник, політичний і державний діяч Речі Посполитої
- Гриневецький Мелетій Модест — ректор Львівського університету
- Михайло Гунашевський, син гетьмана Петра Сагайдачного Лука, Миколай Потоцький
Примітки
- або акт заснування
- Kowalewska M. Akademia Zamojska [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]… — S. 1.
- Дзюба О. Замойська академія [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 246.
- Kowalewska M. Akademia Zamojska [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]… — S. 2.
- Zamość 2.) Z., miato powiatowe w gub. lubelskiej // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 376. (пол.) — S. 376.
- Alembek Walerjan, (zm. 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 76; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — . (пол.)
- Білоус Н. Павел Пачинський — київський намісник… // Альманах соціальної історії. — 2010. — Випуск 9. — С. 257 прим.
- PSB. T. II. — S. 105—106. (пол.)
Джерела
- Боднарук В. Розвиток юридичної науки і освіти в Замойської академії (1594—1784 рр.) [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — К., 2016. — 241 с.
- Дзюба О. Замойська академія [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 246. — .
- Kowalewska M. Akademia Zamojska [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Powszechna Encyklopedia Filozofii. — 3 s. (пол.)
- Kuryłowicz M. Z badań nad Akademią Zamojską [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.], w: Studia z historii państwa, prawa i idei. Prace dedykowane prof. J. Malarczykowi, Lublin 1997, s. 205–215.
- Marzena Hanna Dyjakowska. Lublin. Wyznaniowy charakter Akademii Zamojskiej. (1594–1784) [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Studia z Prawa Wyznaniowego. 3 (2001), s. 51-76. (link2 [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.])
Посилання
- Замойська академія [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замойська академія |
- Akademia-Zamojska [ 3 липня 2009 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademiya Zamojska abo Zamostska pol Akademia Zamojska lat Hippaeum Zamoscianum vishij navchalnij zaklad u misti Zamostya zasnovanij Yanom Sariushem Zamojskim 1594 roku Papa rimskij Kliment VIII zatverdiv stvorennya akademiyi svoyu bulloyu vid 29 zhovtnya 1594 roku Z 1669 roku universitet yakij pripiniv svoye isnuvannya u 1784 roci Zamojska akademiya Vnutrishnij dvir akademiyi suchasna svitlina Originalna nazva Akademia Zamojska Zasnovanij 1594 Reorganizovano 1667 Roztashuvannya Polsha Adresa Polsha m Zamostya Sajt avmsIstoriyaYan Sariush Zamojskij zasnovnik akademiyi 1594 roku derzhavnij diyach ta didich Zamostya Yan Sariush Zamojskij funduvav fundacijnij akt u svoyemu misti privatnij vishij navchalnij zaklad pol szkola wyzsza yakij otrimav nazvu Zamojska akademiya Korol Sigizmund III Vaza zatverdiv fundacijnij akt 1601 roku Strasburzka akademiya bula vzircem dlya Zamojskoyi Rozpochala funkcionuvati 15 bereznya 1595 roku na bazi Zamostyanskoyi gimnaziyi vidkritoyi 1589 go Bulla Papi rimskogo Klimenta VIII vid 29 zhovtnya 1594 roku dozvolyala vidkriti navchalnij zaklad zi statusom universitetu yakij mav tri fakulteti vilnih mistectv artistichnim abo filosofskim pravnichij i medichnij 1637 roku Akademiyi nadavali pravo prisudzhuvati naukovij stupin doktora filosofiyi 1648 roku utvorili bogoslovskij teologichnij viddil fakultet Vazhlivu rol u stvorenni akademiyi ta organizaciyi yiyi diyalnosti vidigrali kulturnij diyach Shimon Shimonovich Dzh Kazelius ta Yan Shasnij Gerburt yaki diyali za doruchennyam fundatora Kanclerom akademiyi vvazhavsya odnak vid 1617 roku najvisha vlada nalezhala rektorovi yakogo obirali shoroku 1627 roku pid chas pozhezhi v misti postrazhdalo primishennya Akademiyi a 1639 roku rozpochali budivnictvo novogo Za programoyu peredbachalosya dva rivni studij nizhchij p yatirichnij i vishij akademichnij yakij trivav shist rokiv Zgodom struktura akademiyi zminyuvalasya pochali diyati kafedri istoriyi 1645 kanonichnogo prava 1647 kafedra praktichnoyi medicini 1698 ta inshi Lekciyi prohodili greckoyu i latinskoyu movami 1746 roku na chotiroh fakultetah bulo 20 kafedr Zaklad mav svoyu filiyu kolegium u mistechku Olika vlasnu drukarnyu rozvinula diyalnist vid 1593 roku i biblioteku Vidznachalasya viroterpimistyu tut navchalisya rimo ta greko katoliki unijci pravoslavni protestanti z Rechi Pospolitoyi ta inshih krayin Yevropi Takozh ukrayinska ruska molod z Ruskogo Belzkogo Volinskogo i Lyublinskogo voyevodstv a takozh z Kiyivshini Braclavshini Podillya V Akademiyi navchalisya perevazhno vihidci z ukrayinskoyi shlyahti tradicijno tut navchalisya predstavniki takih rodiv yak Drevinski Kiseli u tomu chisli Adam Kisil Zhabokricki Hrebtovichi Sushanski Proskuri Chaplichi Gulevichi Aksaki tosho deyakih knyazivskih rodin zokrema Sangushki Svyatopolk Chetvertinski mishan kupectva remisnikiv i navit selyan Vihovanci Akademiyi pracyuvali v sudah buli vchitelyami likaryami cerkovnosluzhitelyami Pripinila svoye isnuvannya 1784 roku pislya togo yak za pershim podilom Polshi 1772 roku Zamostya vidijshlo do Gabsburzkoyi monarhiyi Na yiyi bazi bulo vidkrito korolivskij licej Bula pershim privatnim universitetom chetvertim vidkritim vishim navchalnim zakladom pislya Krakova 1364 r Lyublyanskoyi v Poznani 1519 r Vilnyusa 1578 r na teritoriyi Rechi Pospolitoyi U pershe desyatilittya svogo isnuvannya do smerti getmana Ya S Zamojskogo akademiya otrimala znachnu populyarnist v Rechi Pospolitij a takozh u vsij Yevropi Zavdyaki Zamostyu na rubezhi 16 stolittya ta 17 stolittya Polsha bula odnim z osnovnih centriv naukovoyi dumki Vidomi lyudiRektori Andrij Abrek lviv yanin 1641 1642 1654 1655 1655 1656 roki Valeriyan Alnpeh lviv yanin 1650 1652 roki Vasil Rudomich urodzhenec Lvova Vihovateli Kasiyan Sakovich Vipuskniki spudeyi Za ves chas diyalnosti v zakladi zdobuli osvitu ponad 10 tisyach studentiv Zokrema Vikladachi j rektori Kiyivskoyi bratskoyi shkoli Kasiyan Sakovich Homa Yevlevich Pershi profesori Kiyivskogo kolegiumu Silvestr Kosiv ta Isajya Trofimovich Kozlovskij jmovirno Josif Kononovich Gorbackij Mitropolit Petro Mogila Adam Kisil ukrayinskij uryadnik politichnij i derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi Grineveckij Meletij Modest rektor Lvivskogo universitetu Mihajlo Gunashevskij sin getmana Petra Sagajdachnogo Luka Mikolaj PotockijPrimitkiabo akt zasnuvannya Kowalewska M Akademia Zamojska 4 bereznya 2016 u Wayback Machine S 1 Dzyuba O Zamojska akademiya 1 lipnya 2016 u Wayback Machine S 246 Kowalewska M Akademia Zamojska 4 bereznya 2016 u Wayback Machine S 2 Zamosc 2 Z miato powiatowe w gub lubelskiej Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 376 pol S 376 Alembek Walerjan zm 1676 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 T 1 zeszyt 1 S 76 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 8304034840 pol Bilous N Pavel Pachinskij kiyivskij namisnik Almanah socialnoyi istoriyi 2010 Vipusk 9 S 257 prim PSB T II S 105 106 pol DzherelaBodnaruk V Rozvitok yuridichnoyi nauki i osviti v Zamojskoyi akademiyi 1594 1784 rr 29 bereznya 2017 u Wayback Machine K 2016 241 s Dzyuba O Zamojska akademiya 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 246 ISBN 966 00 0610 1 Kowalewska M Akademia Zamojska 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Powszechna Encyklopedia Filozofii 3 s pol Kurylowicz M Z badan nad Akademia Zamojska 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine w Studia z historii panstwa prawa i idei Prace dedykowane prof J Malarczykowi Lublin 1997 s 205 215 Marzena Hanna Dyjakowska Lublin Wyznaniowy charakter Akademii Zamojskiej 1594 1784 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine Studia z Prawa Wyznaniowego 3 2001 s 51 76 link2 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaZamojska akademiya 5 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zamojska akademiya Akademia Zamojska 3 lipnya 2009 u Wayback Machine pol