Жидівське (пол. Żydowskie) — колишнє лемківське село у Ясельському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Входить до гміни Кремпна.
Село Вид з гори Висока Координати H G O
Жидівське у Вікісховищі |
Історія села
Вперше згадується в 1541 р., коли село було продане родом Войшиків гербу Повала Стадницьким. Надалі власниками почергово були Дембінські, Левицькі.
За податковим реєстром 1581 р. село було власністю за волоським правом Стадницьких гербу Шренява у Бецькому повіті; село належало до парохії Мисцова, в селі були 1 селянський двір і 1 господарство солтиса.
В 1771 р. в селі мешкало 310 греко-католиків і 7 юдеїв, а в 1880 р. — 438 греко-католиків і 12 юдеїв.
В 1828 р. збудована церква Вознесіння Господнього (до 1860 р. належала до парарфії в Розстайному, опісля — до Тихані), а в 1859 р. — перша школа.
Через село проходив шлях зі Змигорода до Бардейова. В 1849 р. цим шляхом пройшли російські війська для придушення угорського повстання.
В 1915 р. під час Першої світової війни все село згоріло. Після війни населення зменшилося на чверть (з понад 500 до 380). Ті, що залишились, своїм мозолем відбудували село. Крім того, в 1922 . збудовано нову церкву Вознесіння Г. Н. І Христа.
Тилявська схизма призвела до переходу до Польської православної церкви понад третини жителів, які збудували православну церкву — уже третю на селі.
До 1945 р. в селі була греко-католицька церква парохії Тиханя Дуклянського деканату. Тилявська схизма не торкнулася села. Метричні книги провадились від 1850 р.
До 1945 року було переважно лемківське населення: з 420 жителів села — 405 українців, 5 поляків і 10 євреїв.
Проте село було знову знищене під час ДСВ. Під час Карпатсько-Дуклінської операції 12 вересня 1944 р. до села увірвався корпус радянської кавалерії із завданням прориву на Словаччину. Однак німці оточили його і тільки через два тижні його рештки добралися до інших частин Червоної Армії в околицях Тиляви. На початку жовтня німецька польова жандармерія здійснила виселення з прифронтової зони. Кільканадцять старших осіб, котрі не хотіли залишати власні хати, були розстріляні прямо в них. Німці залишили село в січні 1945 р. Повернувшись у село, жителі побачили усе спаленим і зруйнованим, крім двох старих хиж і похиленої церкви. Тому попробували перебути зиму в довколишніх селах — Святковій, Котані, Свіржовій, Крампній. А там на них уже чекали радянські агітатори, які нахвалювали переселення до СРСР. Оскільки ніби не мали, що втрачати, погодились на переселення. Через станцію Ясло в товарних вагонах покинули рідний край. Прибули на станцію Гусарівка Донецької залізниці, звідки їх ще чекало кількаденне перевезення возами за 5 км в село Некременне. Там після проходження фронту залишилося на одну хату менше, ніж у їх рідному селі,— тобто, одна хатина. Господарювання на негостинній землі мусіли розпочати в землянках… а стільки їм обіцяли!
З тих, що залишились, чергові родини виїхали на схід в 1946 р. На щастя, подорож була коротшою і прибули в Тернопільську область. Наступні вивезення сягали околиць Львова і Станіслава.
Кілька останніх родин (27 осіб) у 1947 році між 25 і 31 травня в результаті було депортовано на понімецькі землі Польщі.
У 1950-х роках землі обробляв Польський сільськогосподарський кооператив. У 1970-х роках у рільничому господарстві працювали в'язні.
Зараз село є безлюдним, хоча стоять страшні будівлі колишнього держгоспу.
Пам'ятки
- 2 подвір'я колишньої церкви.
- Колишній цвинтар.
- Придорожні каплички і хрести.
- Спостережна станція Магурського національного парку.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 30.
- Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — . — С. 443.
Джерела
- Żydowskie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 887. (пол.) (пол.)
- Żydowskie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 728. (пол.) (пол.)
- Cmentarz łemkowski w Żydowskim [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Żydowskie (opis + foto) [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhidivske pol Zydowskie kolishnye lemkivske selo u Yaselskomu poviti Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha Vhodit do gmini Krempna Selo Zhidivske pol Zydowskie Vid z gori Visoka Koordinati 49 28 00 pn sh 21 29 08 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaselskij povitGmina KrampnaChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovij indeks 38 232Avtomobilnij kod RJSKod SIMC 0355370GeoNames 752989OSM 2906314 R Gmina Krempna ZhidivskeZhidivske Polsha ZhidivskeZhidivske Pidkarpatske voyevodstvo Zhidivske u VikishovishiIstoriya selaVpershe zgaduyetsya v 1541 r koli selo bulo prodane rodom Vojshikiv gerbu Povala Stadnickim Nadali vlasnikami pochergovo buli Dembinski Levicki Za podatkovim reyestrom 1581 r selo bulo vlasnistyu za voloskim pravom Stadnickih gerbu Shrenyava u Beckomu poviti selo nalezhalo do parohiyi Miscova v seli buli 1 selyanskij dvir i 1 gospodarstvo soltisa V 1771 r v seli meshkalo 310 greko katolikiv i 7 yudeyiv a v 1880 r 438 greko katolikiv i 12 yudeyiv V 1828 r zbudovana cerkva Voznesinnya Gospodnogo do 1860 r nalezhala do pararfiyi v Rozstajnomu opislya do Tihani a v 1859 r persha shkola Cherez selo prohodiv shlyah zi Zmigoroda do Bardejova V 1849 r cim shlyahom projshli rosijski vijska dlya pridushennya ugorskogo povstannya V 1915 r pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vse selo zgorilo Pislya vijni naselennya zmenshilosya na chvert z ponad 500 do 380 Ti sho zalishilis svoyim mozolem vidbuduvali selo Krim togo v 1922 zbudovano novu cerkvu Voznesinnya G N I Hrista Tilyavska shizma prizvela do perehodu do Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi ponad tretini zhiteliv yaki zbuduvali pravoslavnu cerkvu uzhe tretyu na seli Do 1945 r v seli bula greko katolicka cerkva parohiyi Tihanya Duklyanskogo dekanatu Tilyavska shizma ne torknulasya sela Metrichni knigi provadilis vid 1850 r Do 1945 roku bulo perevazhno lemkivske naselennya z 420 zhiteliv sela 405 ukrayinciv 5 polyakiv i 10 yevreyiv Prote selo bulo znovu znishene pid chas DSV Pid chas Karpatsko Duklinskoyi operaciyi 12 veresnya 1944 r do sela uvirvavsya korpus radyanskoyi kavaleriyi iz zavdannyam prorivu na Slovachchinu Odnak nimci otochili jogo i tilki cherez dva tizhni jogo reshtki dobralisya do inshih chastin Chervonoyi Armiyi v okolicyah Tilyavi Na pochatku zhovtnya nimecka polova zhandarmeriya zdijsnila viselennya z prifrontovoyi zoni Kilkanadcyat starshih osib kotri ne hotili zalishati vlasni hati buli rozstrilyani pryamo v nih Nimci zalishili selo v sichni 1945 r Povernuvshis u selo zhiteli pobachili use spalenim i zrujnovanim krim dvoh starih hizh i pohilenoyi cerkvi Tomu poprobuvali perebuti zimu v dovkolishnih selah Svyatkovij Kotani Svirzhovij Krampnij A tam na nih uzhe chekali radyanski agitatori yaki nahvalyuvali pereselennya do SRSR Oskilki nibi ne mali sho vtrachati pogodilis na pereselennya Cherez stanciyu Yaslo v tovarnih vagonah pokinuli ridnij kraj Pribuli na stanciyu Gusarivka Doneckoyi zaliznici zvidki yih she chekalo kilkadenne perevezennya vozami za 5 km v selo Nekremenne Tam pislya prohodzhennya frontu zalishilosya na odnu hatu menshe nizh u yih ridnomu seli tobto odna hatina Gospodaryuvannya na negostinnij zemli musili rozpochati v zemlyankah a stilki yim obicyali Z tih sho zalishilis chergovi rodini viyihali na shid v 1946 r Na shastya podorozh bula korotshoyu i pribuli v Ternopilsku oblast Nastupni vivezennya syagali okolic Lvova i Stanislava Kilka ostannih rodin 27 osib u 1947 roci mizh 25 i 31 travnya v rezultati operaciyi Visla bulo deportovano na ponimecki zemli Polshi U 1950 h rokah zemli obroblyav Polskij silskogospodarskij kooperativ U 1970 h rokah u rilnichomu gospodarstvi pracyuvali v yazni Zaraz selo ye bezlyudnim hocha stoyat strashni budivli kolishnogo derzhgospu Pam yatki2 podvir ya kolishnoyi cerkvi Kolishnij cvintar Pridorozhni kaplichki i hresti Sposterezhna stanciya Magurskogo nacionalnogo parku Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 serpnya 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 30 Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 ISBN 5 7707 8504 7 S 443 DzherelaZydowskie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 887 pol pol Zydowskie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 728 pol pol Cmentarz lemkowski w Zydowskim 9 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Zydowskie opis foto 9 bereznya 2021 u Wayback Machine Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi