Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Амері (нім. Jean Améry, власне Ганс [Хаїм] Маєр, нім. Hans Mayer; 31 жовтня 1912, Відень — 17 жовтня 1978, Зальцбург) — австрійський письменник, журналіст, кінокритик, есеїст.
| Жан Амері | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jean Améry | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | нім. Hans Chaim Mayer | |||
| Народився | 31 жовтня 1912[1][2] Відень, Австро-Угорщина[1][3] | |||
| Помер | 17 жовтня 1978[1] (65 років) Зальцбург, Австрія[1][4][…] ·передозування ліків | |||
| Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
| Країна |  Австрія[6][7] | |||
| Місце проживання | Відень Бельгія | |||
| Діяльність | письменник, філософ, боєць опору | |||
| Роки активності | з 1935 | |||
| Членство | Німецька академія мови і поезії | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Жан Амері у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в єврейській родині. Батько, Пауль Маєр (1883—1917), загинув на фронті в Першу світову війну, мати Валері Маєр (в дівоцтві Ґольдшмідт; 1879—1939) виховала сина в католицькій вірі. Дитинство й отроцтво провів у містечку Гогенемс (земля Форарльберг в Альпах, на крайньому заході Австрії), де його родина жила з XVII століття.
1926 року разом з матір'ю переїхав до Відня. Після недовгого побуту в Берліні знову повернувся до Відня, де вивчився на книгаря й потім працював у книгарні народного університету в районі Леопольдштадт. У Віденському університеті як вільний слухач відвідував лекції з філософії та літератури, займався самоосвітою. У Відні Жан Амері познайомився з Германом Брохом, Робертом Музілем та Еліасом Канетті. Він був близький до Віденського гуртка, познайомився з Людвігом Вітгенштайном, Моріцом Шліком, , Рудольфом Карнапом. У цей час Жан Амері друкувався в літературному журналі «Die Brücke» (1934).
Прочитавши Нюрнберзькі закони нацистів про євреїв (1935), усвідомив і прийняв, що він — єврей. Після Аншлюсу (Березень 1938) емігрував до Франції, а 1941 — до Бельгію. Приєднався до Руху Опору, в липні 1943 року був заарештований гестапо за антинацистську пропаганду, зазнав жорстоких тортур у бельгійському таборі-фортеці . Потім був в'язнем таборів Аушвіц (Буна-Моновіц), Бухенвальд, Берген-Бельзен, звільнений у квітні 1945 року.
Після війни повернувся до Брюсселя, взяв псевдонім, переробивши власне ім'я на французький манер, тривалий час не хотів ні писати німецькою, ні розповідати про концентраційні табори, в яких перебував, ні ступати на німецьку землю. Автор есеїстичних книжок «Молодіжні зірки: Ідоли нашого часу» (1960), «Зачаровані джазом» (1961), «Герхардт Гауптман. Вічний німець» (1963).
1964 року на прохання німецького письменника , який працював на радіо Південної Німеччини, Жан Амері виступив з текстом про долю інтелектуалів у концтаборі. Це поклало початок роботі над великою працею «За межами провини і спокути», яка вийшола друком 1966 року і донині залишається однією з найважливіших книг про концтабір, Голокост (Шоа) та долю євреїв у цій катастрофі. 1976 року вийшла друком книжка Жана Амері «Самогубство».
Через два роки після написання цієї книжки Жан Амері наклав на себе руки в зальцбурзькому готелі, вживши смертельну дозу барбітуратів. Похований у Відні.
Творчість
Ранні літературні проби Амері не були опубліковані. Передовсім, він не зміг опублікувати свій юнацький твір «Ті, що зазнали кораблетрощі» (Die Schiffbrüchigen), попри схвальні відгуки Томаса Манна та Роберта Музіля.
Свій досвід перебування в нацистських концтаборах Жан Амері виклав у збірці есеїв «Поза межами провини і спокути» («Jenseits von Schuld und Sühne») — творі, публікація якого в 1966 році зробила його відомим у німецькомовному світі і який є одним з центральних текстів німецькомовної літератури про Голокост. Фігури табірника і єврея, єврея-в'язня, приреченого на неминуче знищення, стають для Жана Амері точками відліку для вироблення філософії нового, радикального (або інтегрального) гуманізму.
Наступного року він різко виступив проти спроби Адорно філософськи осмислити Аушвіц в есеї під назвою «Абсолютна негативність» «мовою, захопленою самою собою аж до самозасліплення».
У 1969 році Амері опублікував у «Die Zeit» широко відомий есей «Почесний антисемітизм» («Der ehrbare Antisemitismus»), в якому розглянув ненависть до євреїв, яка не припинилася після 1945 року, і, зокрема, антисемітизм, спроектований на Ізраїль серед лівих кіл інтелектуалів. Він прийшов до висновку: Якщо історична приреченість єврейського або антисемітського питання, яке цілком може включати в себе заснування нині існуючої держави Ізраїль, в свою чергу використовується для конструювання ідеї єврейської провини, то відповідальність за це лежить на «лівих, які забувають себе». Таким чином, він був одним з перших, хто звернув увагу на «антисемітські тенденції в німецьких лівих». Протягом усього свого життя Амері вважав себе частиною лівих і намагався реформувати їх.
Важливим літературним твором Амері є його роман-есе «Лефе, або Знесення», опублікований у 1974 році, в якому головний герой Лефе — данина поваги другу Амері, художнику Еріху Шміду — змальовує естетику занепаду та заперечення. У своїй останній прижиттєвій книзі «Шарль Боварі, сільський лікар. Портрет простої людини», Амері виступив зі звинуваченням Гюстава Флобера, автора «Мадам Боварі», у нехтуванні та неправильному висвітленні характеру Шарля Боварі у своєму романі.
Визнання
Лауреат премії німецької критики (1970) та літературної премії (1972), премії Відня за публіцистику (1976), премії Лессінга міста Гамбург (1977).
Книжки Жана Амері перекладені англійською, французькою, італійською, іспанською, нідерландською, польською, чеською, словацькою, румунською, угорською та ін. мовами.
Вибрані твори
- Die Schiffbrüchigen. роман (1935)
- Karrieren und Köpfe: Bildnisse Berühmter Zeitgenossen. Zurich: Thomas, 1955.
- Teenager-Stars: Idole Unserer Zeit. Vienna: Albert Müller, 1960.
- Im Banne Des Jazz: Bildnisse Grosser Jazz-Musiker. Vienna: Albert Muller, 1961.
- Geburt der Gegenwart: Gestalten und Gestaltungen Der Westlicen Zivilisation Seit Kriegsende. Olten: Walter, 1961.
- Gerhart Hauptmann: Der Ewige Deutsche. Stieglitz: Handle, 1963
- Jenseits Von Schuld und Sühne: Bewältigungsversuche eines Überwältigen. Munich: Szczesny, 1966.
- Über Das Altern: Revolte Und Resignation. Stuttgart: Klett, 1968.
- Unmeisterliche Wanderjahre. Stuttgart: Klett, 1971.
- Lefeu Oder Der Abbruch. Stuttgart: Klett, 1974.– роман-есе
- Hand an Sich Legen. Stuttgart: Klett, 1976.
- Charles Bovary, Landarzt. Stuttgart: Klett, 1978.
- Bücher aus Der Jugend Unseres Jahrhunderts. Stuttgart: Klett Cotta, 1981.
- Der Integrale Humanismus: Zwischen Philosophie Und Literatur. Aufsätze Und Kritiken Eines Lesers, 1966—1978. Stuttgart: Klett-Cotta, 1985.
- Jean Amery, der Grenzganger: Gesprach mit Ingo Hermann in der Reihe «Zeugen des Jahrhunderts»/ Ed. Jürgen Voigt. Göttingen: Lamuv, 1992 (інтерв'ю).
- Твори, опубліковані посмертно
- Die Schiffbrüchigen. роман, перше видання за машинописом на 400 с. з архіву Амері, що зберігається в DLA, можливо написаний у 1934—1935 роки (уривки було опубліковано під заголовком Die Entwurzelten 1935 у виданні Wiener Jahrbuch 1935). Klett, Stuttgart 2007,
- Cinéma. Texte zum Film. Klett, Stuttgart 1994
- Der integrale Humanismus. Zwischen Philosophie und Literatur. Aufsätze und Kritiken eines Lesers 1966—1978. Klett, Stuttgart 1985
- «Weiterleben — aber wie?» Essays 1968—1978. Klett, Stuttgart 1982
- Bücher aus der Jugend unseres Jahrhunderts. Klett, Stuttgart 1981
- Örtlichkeiten. Nachwort Manfred Franke. Klett, Stuttgart 1980
Вибрані твори
- Werke in neun Bänden. Klett, Stuttgart 2002 ff.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118502549 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/14754830500485908
- http://repository.up.ac.za/xmlui/bitstream/handle/2263/28950/04chapter3.pdf?sequence=5&isAllowed=y
- http://quod.lib.umich.edu/m/mqr/act2080.0050.219/--exiles-return?rgn=main;view=fulltext
- http://www.independent.co.uk/voices/comment/wordsworth-knew-it-saatchi-knows-it-there-is-no-getting-over-death-no-moving-on-8301289.html
- http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00168890.2014.919201
- Andreas Dorschel: Der Geist ist stets gestört. In: Süddeutsche Zeitung. Nr. 129, 7. Juni 2004, S. 14.
- Der ehrbare Antisemitismus. Essay. In: Die Zeit. 25. Juli 1969; Werke, Band 7, S. 131—140.
- Timo Stein: Zwischen Antisemitismus und Israelkritik: Antizionismus in der deutschen Linken. VS-Verlag, 2011, S. 9.
- Günter Platzdasch: Jean Améry: vor hundert Jahren geboren
Література
- В. Ґ. Зебальд. Очима нічного птаха (про Жана Амері) / Повітряна війна і література. Пер. з німецької Роман Осадчук. — Київ: , 2023, с. 156-175.
Посилання
- Бібліографія. Жан Амері // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Жан Амері // Цифрова бібліотека Німеччини
- An essay on Jean Améry and the notion of resentment [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Gerstein im Gespräch mit Améry (1976) [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.], Інтерв'я в журналі Der Spiegel 44/1978
- Amérys Ehrengrab am Wiener Zentralfriedhof [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ameri Zhan Ameri nim Jean Amery vlasne Gans Hayim Mayer nim Hans Mayer 31 zhovtnya 1912 Viden 17 zhovtnya 1978 Zalcburg avstrijskij pismennik zhurnalist kinokritik eseyist Zhan Amerifr Jean AmeryIm ya pri narodzhenninim Hans Chaim MayerNarodivsya31 zhovtnya 1912 1912 10 31 1 2 Viden Avstro Ugorshina 1 3 Pomer17 zhovtnya 1978 1978 10 17 1 65 rokiv Zalcburg Avstriya 1 4 peredozuvannya likivPohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Avstriya 6 7 Misce prozhivannyaViden BelgiyaDiyalnistpismennik filosof boyec oporuRoki aktivnostiz 1935ChlenstvoNimecka akademiya movi i poeziyiNagorodid 1972 d 1977 Zhan Ameri u VikishovishiBiografiyaMogila Zhana Ameri na Centralnomu cvintari u Vidni Narodivsya v yevrejskij rodini Batko Paul Mayer 1883 1917 zaginuv na fronti v Pershu svitovu vijnu mati Valeri Mayer v divoctvi Goldshmidt 1879 1939 vihovala sina v katolickij viri Ditinstvo j otroctvo proviv u mistechku Gogenems zemlya Forarlberg v Alpah na krajnomu zahodi Avstriyi de jogo rodina zhila z XVII stolittya 1926 roku razom z matir yu pereyihav do Vidnya Pislya nedovgogo pobutu v Berlini znovu povernuvsya do Vidnya de vivchivsya na knigarya j potim pracyuvav u knigarni narodnogo universitetu v rajoni Leopoldshtadt U Videnskomu universiteti yak vilnij sluhach vidviduvav lekciyi z filosofiyi ta literaturi zajmavsya samoosvitoyu U Vidni Zhan Ameri poznajomivsya z Germanom Brohom Robertom Muzilem ta Eliasom Kanetti Vin buv blizkij do Videnskogo gurtka poznajomivsya z Lyudvigom Vitgenshtajnom Moricom Shlikom Rudolfom Karnapom U cej chas Zhan Ameri drukuvavsya v literaturnomu zhurnali Die Brucke 1934 Prochitavshi Nyurnberzki zakoni nacistiv pro yevreyiv 1935 usvidomiv i prijnyav sho vin yevrej Pislya Anshlyusu Berezen 1938 emigruvav do Franciyi a 1941 do Belgiyu Priyednavsya do Ruhu Oporu v lipni 1943 roku buv zaareshtovanij gestapo za antinacistsku propagandu zaznav zhorstokih tortur u belgijskomu tabori forteci Potim buv v yaznem taboriv Aushvic Buna Monovic Buhenvald Bergen Belzen zvilnenij u kvitni 1945 roku Pislya vijni povernuvsya do Bryusselya vzyav psevdonim pererobivshi vlasne im ya na francuzkij maner trivalij chas ne hotiv ni pisati nimeckoyu ni rozpovidati pro koncentracijni tabori v yakih perebuvav ni stupati na nimecku zemlyu Avtor eseyistichnih knizhok Molodizhni zirki Idoli nashogo chasu 1960 Zacharovani dzhazom 1961 Gerhardt Gauptman Vichnij nimec 1963 1964 roku na prohannya nimeckogo pismennika yakij pracyuvav na radio Pivdennoyi Nimechchini Zhan Ameri vistupiv z tekstom pro dolyu intelektualiv u konctabori Ce poklalo pochatok roboti nad velikoyu praceyu Za mezhami provini i spokuti yaka vijshola drukom 1966 roku i donini zalishayetsya odniyeyu z najvazhlivishih knig pro konctabir Golokost Shoa ta dolyu yevreyiv u cij katastrofi 1976 roku vijshla drukom knizhka Zhana Ameri Samogubstvo Cherez dva roki pislya napisannya ciyeyi knizhki Zhan Ameri naklav na sebe ruki v zalcburzkomu goteli vzhivshi smertelnu dozu barbiturativ Pohovanij u Vidni TvorchistRanni literaturni probi Ameri ne buli opublikovani Peredovsim vin ne zmig opublikuvati svij yunackij tvir Ti sho zaznali korabletroshi Die Schiffbruchigen popri shvalni vidguki Tomasa Manna ta Roberta Muzilya Svij dosvid perebuvannya v nacistskih konctaborah Zhan Ameri viklav u zbirci eseyiv Poza mezhami provini i spokuti Jenseits von Schuld und Suhne tvori publikaciya yakogo v 1966 roci zrobila jogo vidomim u nimeckomovnomu sviti i yakij ye odnim z centralnih tekstiv nimeckomovnoyi literaturi pro Golokost Figuri tabirnika i yevreya yevreya v yaznya prirechenogo na neminuche znishennya stayut dlya Zhana Ameri tochkami vidliku dlya viroblennya filosofiyi novogo radikalnogo abo integralnogo gumanizmu Nastupnogo roku vin rizko vistupiv proti sprobi Adorno filosofski osmisliti Aushvic v eseyi pid nazvoyu Absolyutna negativnist movoyu zahoplenoyu samoyu soboyu azh do samozasliplennya U 1969 roci Ameri opublikuvav u Die Zeit shiroko vidomij esej Pochesnij antisemitizm Der ehrbare Antisemitismus v yakomu rozglyanuv nenavist do yevreyiv yaka ne pripinilasya pislya 1945 roku i zokrema antisemitizm sproektovanij na Izrayil sered livih kil intelektualiv Vin prijshov do visnovku Yaksho istorichna prirechenist yevrejskogo abo antisemitskogo pitannya yake cilkom mozhe vklyuchati v sebe zasnuvannya nini isnuyuchoyi derzhavi Izrayil v svoyu chergu vikoristovuyetsya dlya konstruyuvannya ideyi yevrejskoyi provini to vidpovidalnist za ce lezhit na livih yaki zabuvayut sebe Takim chinom vin buv odnim z pershih hto zvernuv uvagu na antisemitski tendenciyi v nimeckih livih Protyagom usogo svogo zhittya Ameri vvazhav sebe chastinoyu livih i namagavsya reformuvati yih Vazhlivim literaturnim tvorom Ameri ye jogo roman ese Lefe abo Znesennya opublikovanij u 1974 roci v yakomu golovnij geroj Lefe danina povagi drugu Ameri hudozhniku Erihu Shmidu zmalovuye estetiku zanepadu ta zaperechennya U svoyij ostannij prizhittyevij knizi Sharl Bovari silskij likar Portret prostoyi lyudini Ameri vistupiv zi zvinuvachennyam Gyustava Flobera avtora Madam Bovari u nehtuvanni ta nepravilnomu visvitlenni harakteru Sharlya Bovari u svoyemu romani ViznannyaLaureat premiyi nimeckoyi kritiki 1970 ta literaturnoyi premiyi 1972 premiyi Vidnya za publicistiku 1976 premiyi Lessinga mista Gamburg 1977 Knizhki Zhana Ameri perekladeni anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu ispanskoyu niderlandskoyu polskoyu cheskoyu slovackoyu rumunskoyu ugorskoyu ta in movami Vibrani tvoriDie Schiffbruchigen roman 1935 Karrieren und Kopfe Bildnisse Beruhmter Zeitgenossen Zurich Thomas 1955 Teenager Stars Idole Unserer Zeit Vienna Albert Muller 1960 Im Banne Des Jazz Bildnisse Grosser Jazz Musiker Vienna Albert Muller 1961 Geburt der Gegenwart Gestalten und Gestaltungen Der Westlicen Zivilisation Seit Kriegsende Olten Walter 1961 Gerhart Hauptmann Der Ewige Deutsche Stieglitz Handle 1963 Jenseits Von Schuld und Suhne Bewaltigungsversuche eines Uberwaltigen Munich Szczesny 1966 Uber Das Altern Revolte Und Resignation Stuttgart Klett 1968 Unmeisterliche Wanderjahre Stuttgart Klett 1971 Lefeu Oder Der Abbruch Stuttgart Klett 1974 roman ese Hand an Sich Legen Stuttgart Klett 1976 Charles Bovary Landarzt Stuttgart Klett 1978 Bucher aus Der Jugend Unseres Jahrhunderts Stuttgart Klett Cotta 1981 Der Integrale Humanismus Zwischen Philosophie Und Literatur Aufsatze Und Kritiken Eines Lesers 1966 1978 Stuttgart Klett Cotta 1985 Jean Amery der Grenzganger Gesprach mit Ingo Hermann in der Reihe Zeugen des Jahrhunderts Ed Jurgen Voigt Gottingen Lamuv 1992 interv yu Tvori opublikovani posmertno Die Schiffbruchigen roman pershe vidannya za mashinopisom na 400 s z arhivu Ameri sho zberigayetsya v DLA mozhlivo napisanij u 1934 1935 roki urivki bulo opublikovano pid zagolovkom Die Entwurzelten 1935 u vidanni Wiener Jahrbuch 1935 Klett Stuttgart 2007 ISBN 978 3 608 93663 6 Cinema Texte zum Film Klett Stuttgart 1994 Der integrale Humanismus Zwischen Philosophie und Literatur Aufsatze und Kritiken eines Lesers 1966 1978 Klett Stuttgart 1985 Weiterleben aber wie Essays 1968 1978 Klett Stuttgart 1982 Bucher aus der Jugend unseres Jahrhunderts Klett Stuttgart 1981 Ortlichkeiten Nachwort Manfred Franke Klett Stuttgart 1980 Vibrani tvori Werke in neun Banden Klett Stuttgart 2002 ff PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118502549 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www tandfonline com doi pdf 10 1080 14754830500485908 http repository up ac za xmlui bitstream handle 2263 28950 04chapter3 pdf sequence 5 amp isAllowed y http quod lib umich edu m mqr act2080 0050 219 exiles return rgn main view fulltext http www independent co uk voices comment wordsworth knew it saatchi knows it there is no getting over death no moving on 8301289 html http www tandfonline com doi full 10 1080 00168890 2014 919201 Andreas Dorschel Der Geist ist stets gestort In Suddeutsche Zeitung Nr 129 7 Juni 2004 S 14 Der ehrbare Antisemitismus Essay In Die Zeit 25 Juli 1969 Werke Band 7 S 131 140 Timo Stein Zwischen Antisemitismus und Israelkritik Antizionismus in der deutschen Linken VS Verlag 2011 S 9 Gunter Platzdasch Jean Amery vor hundert Jahren geborenLiteraturaV G Zebald Ochima nichnogo ptaha pro Zhana Ameri Povitryana vijna i literatura Per z nimeckoyi Roman Osadchuk Kiyiv 2023 s 156 175 PosilannyaBibliografiya Zhan Ameri Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Zhan Ameri Cifrova biblioteka Nimechchini An essay on Jean Amery and the notion of resentment 7 travnya 2021 u Wayback Machine Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Gerstein im Gesprach mit Amery 1976 19 travnya 2017 u Wayback Machine Interv ya v zhurnali Der Spiegel 44 1978 Amerys Ehrengrab am Wiener Zentralfriedhof 7 travnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 bereznya 2023 Procitovano 3 travnya 2023