Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іран — аграрно-індустріальна країна з розвинутою нафтовою промисловістю. Основні галузі: нафтова і нафтопереробна, текстильна, цементна, конструкційних матеріалів, харчова, металообробна, чорна і кольорова металургія. У структурі промисловості Ірану провідне місце займає гірничовидобувна промисловість, яка, зокрема, забезпечує високий рівень прибутків від експорту нафти. Транспорт: автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Головні морські порти в Перській затоці: Хорремшехр, , Бушир, (нафтовий термінал), Абадан, і у Аравійському морі. На Каспійському морі: , . Навігація здійснюється по оз. Урмія і р. Карун, яка через Шатт-ель-Араб сполучається з Перською затокою.
| Економіка Ірану | |
|---|---|
 Тегеран - столиця Ірану. Тут зосереджено 45% промисловості країни | |
| Валюта | 1 іранський ріал |
| Фінансовий рік | 21 березня - 20 березня |
| Організації | , ОПЕК, ВТО (спостерігач) |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $1,459 тлрн. (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 4,5 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $18,100 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 9,1 %, промисловість: 39,9 %, послуги: 51 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 8 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 18,7 % (2007) |
| Індекс Джіні | 44,5 (2006) |
| Робоча сила | 29,75 млн. (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (16,3 %), промисловість (35,1 %), послуги (48,6 %) (2013) |
| Безробіття | 10,7 % (2016) |
| Галузі виробництва | нафта, нафтохімічні продукти, газ, добрива, каустична сода, текстиль, цемент та інші будівельні матеріали, харчова промисловість (зокрема, цукор і олія), чорн і кольорових металів виготовлення, озброєння |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $87,52 млрд. (2016) |
| Експортні товари | нафта 80 %, хімічні і нафтохімічні продукти, фрукти та горіхи, килими, цемент, руда |
| Партнери |  КНР 22,2 % Індія 9,9 % Туреччина 8,4 % Японія 4,5 % (2015) |
| Імпорт | $62,12 млрд. (2016) |
| Імпортні товари | промислові товари, продукти харчування та інші товари народного споживання, технічні послуги |
| Партнери |  ОАЕ 39,6 % КНР 22,4 % Південна Корея 4,7 % Туреччина 4,6 %(2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $7,116 млрд. (2016) |
| Доходи | $65,87 млрд. (2016) |
| Витрати | $72,29 млрд. (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Найбільшою авіакомпанією, зайнятою міжнародними перевезеннями, є Iran air, внутрішніми — . Польоти в зону Перської затоки, Франкфурт, Лондон і Париж здійснює також компанія Kish Air. У країні в 1999 р. діяло 288 аеропортів, з них тільки 112 мали посадочні смуги з твердим покриттям.
Економіка Ірану— вісімнадцята у світі за обсягом національного виробництва (ПКС). Обсяг ВВП в 2015 році склав $416,5 млрд. (ПКС: $ 1357 млрд.)
Майже половина всіх бюджетних коштів (45 %) поступає від експорту сирої нафти. Іран володіє другим за обсягом після Саудівської Аравії запасом нафти (18 млрд тонн) і займає 5,5 % на світовому ринку торгівлі нафтопродуктами. З 2008 року Іран торгує своєю нафтою на власній біржі в євро і ріалах.
Останні роки особлива увага приділяється диверсифікації економіки завдяки розвитку таких галузей як точне машинобудування, автомобільне машинобудування, ракетно-космічна промисловість, а також індустрія інформаційних технологій.
Історія
Ісламська конституція декларує необхідність планової економіки. Держава регулює майже всі сфери економічної діяльності за допомогою річних бюджетів, участю у виробництві товарів і послуг, через цінову політику, нормування, виділення сировини і контроль за зовнішньою торгівлею. Протягом 1990-х років уряд зосередив зусилля на розвитку видобувної промисловості, створивши нові робочі місця і збільшивши частку в експорті не пов'язаних з нафтою галузей. Ісламський режим сприяв зниженню фінансової залежності Ірану від продажу нафти. У 1990 частка нафти в прибутках держави становила 21 %, у 1984 — 50 %, в 1976 — 70 %. Ірану належить 18 % розвіданих світових запасів газу.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 79 млрд. Темп зростання ВВП — 1,7 %. ВВП на душу населення — $ 1275. Прямі закордонні інвестиції — $ 14,5 млн. Імпорт — $ 13 млрд (г.ч. Німеччина — 11,8 %, Італія — 7,8 %, Японія — 7,5 %, Китай — 5,6 %, Франція — 5,4 %). Експорт — $ 20,2 млрд (г.ч. Японія — 16,6 %, Італія — 8,6 %, Греція — 7,5 %, Франція — 4,9 %).
Динаміка ВВП Ірану
| Рік | Валовий внутрішній продукт | ПКС ($ млрд.) | Курс до американського долару | Інфляція (2000=100) |
|---|---|---|---|---|
| 1980 | 6 621 700 | 98,797 | 70,61 іранських реалів | 2,10 |
| 1985 | 16 555 801 | 186,782 | 207,29 іранських реалів | 4,40 |
| 1990 | 34 505 630 | 206,768 | 415,60 іранських реалів | 11 |
| 1995 | 185 927 978 | 206,768 | 2 046,80 іранських реалів | 43 |
| 2000 | 580 473 336 | 373,725 | 6 019,01 іранських реалів | 100 |
| 2005 | 1 768 665 370 | 554,775 | 9 005,01 іранських реалів | 194 |
Промисловість
Майже 40 % підприємств обробних галузей зосереджені в Тегерані. Важливими промисловими центрами є також Ісфахан (текстильна промисловість і чорна металургія), Тебриз (машинобудування, в тому числі важке), Казвін і Саве (різні галузі легкої індустрії), Решт (електротехнічна і електронна промисловість), Ерак (виплавка алюмінію і машинобудування), Ахваз (машинобудування і металообробка), Шираз (нафтохімічна і електронна промисловість), Абадан і (нафтохімія і нафтопереробка).
Сільське господарство
В середині 1990-х рр. сільське господарство давало близько 29-30 % ВВП. Важливе місце в економіці Ірану займають традиційні кустарні промисли і ремесла, зокрема килимарство. Експорт килимів істотно скоротився через припинення їх збуту в США і конкуренції виробників інших країн.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iran agrarno industrialna krayina z rozvinutoyu naftovoyu promislovistyu Osnovni galuzi naftova i naftopererobna tekstilna cementna konstrukcijnih materialiv harchova metaloobrobna chorna i kolorova metalurgiya U strukturi promislovosti Iranu providne misce zajmaye girnichovidobuvna promislovist yaka zokrema zabezpechuye visokij riven pributkiv vid eksportu nafti Transport avtomobilnij zaliznichnij morskij povitryanij Golovni morski porti v Perskij zatoci Horremshehr Bushir naftovij terminal Abadan i u Aravijskomu mori Na Kaspijskomu mori Navigaciya zdijsnyuyetsya po oz Urmiya i r Karun yaka cherez Shatt el Arab spoluchayetsya z Perskoyu zatokoyu Ekonomika IranuTegeran stolicya Iranu Tut zoseredzheno 45 promislovosti krayiniValyuta1 iranskij rialFinansovij rik21 bereznya 20 bereznyaOrganizaciyi OPEK VTO sposterigach StatistikaVVP 1 459 tlrn 2016 Zrostannya VVP 4 5 2016 VVP na dushu naselennya 18 100 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 9 1 promislovist 39 9 poslugi 51 2016 Inflyaciya ISC 8 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti18 7 2007 Indeks Dzhini44 5 2006 Robocha sila29 75 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 16 3 promislovist 35 1 poslugi 48 6 2013 Bezrobittya10 7 2016 Galuzi virobnictvanafta naftohimichni produkti gaz dobriva kaustichna soda tekstil cement ta inshi budivelni materiali harchova promislovist zokrema cukor i oliya chorn i kolorovih metaliv vigotovlennya ozbroyennyaZovnishnya diyalnistEksport 87 52 mlrd 2016 Eksportni tovarinafta 80 himichni i naftohimichni produkti frukti ta gorihi kilimi cement rudaPartneri KNR 22 2 Indiya 9 9 Turechchina 8 4 Yaponiya 4 5 2015 Import 62 12 mlrd 2016 Importni tovaripromislovi tovari produkti harchuvannya ta inshi tovari narodnogo spozhivannya tehnichni poslugiPartneri OAE 39 6 KNR 22 4 Pivdenna Koreya 4 7 Turechchina 4 6 2015 Derzhavni finansiBorg 7 116 mlrd 2016 Dohodi 65 87 mlrd 2016 Vitrati 72 29 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Najbilshoyu aviakompaniyeyu zajnyatoyu mizhnarodnimi perevezennyami ye Iran air vnutrishnimi Poloti v zonu Perskoyi zatoki Frankfurt London i Parizh zdijsnyuye takozh kompaniya Kish Air U krayini v 1999 r diyalo 288 aeroportiv z nih tilki 112 mali posadochni smugi z tverdim pokrittyam Ekonomika Iranu visimnadcyata u sviti za obsyagom nacionalnogo virobnictva PKS Obsyag VVP v 2015 roci sklav 416 5 mlrd PKS 1357 mlrd Majzhe polovina vsih byudzhetnih koshtiv 45 postupaye vid eksportu siroyi nafti Iran volodiye drugim za obsyagom pislya Saudivskoyi Araviyi zapasom nafti 18 mlrd tonn i zajmaye 5 5 na svitovomu rinku torgivli naftoproduktami Z 2008 roku Iran torguye svoyeyu naftoyu na vlasnij birzhi v yevro i rialah Ostanni roki osobliva uvaga pridilyayetsya diversifikaciyi ekonomiki zavdyaki rozvitku takih galuzej yak tochne mashinobuduvannya avtomobilne mashinobuduvannya raketno kosmichna promislovist a takozh industriya informacijnih tehnologij IstoriyaIslamska konstituciya deklaruye neobhidnist planovoyi ekonomiki Derzhava regulyuye majzhe vsi sferi ekonomichnoyi diyalnosti za dopomogoyu richnih byudzhetiv uchastyu u virobnictvi tovariv i poslug cherez cinovu politiku normuvannya vidilennya sirovini i kontrol za zovnishnoyu torgivleyu Protyagom 1990 h rokiv uryad zoserediv zusillya na rozvitku vidobuvnoyi promislovosti stvorivshi novi robochi miscya i zbilshivshi chastku v eksporti ne pov yazanih z naftoyu galuzej Islamskij rezhim spriyav znizhennyu finansovoyi zalezhnosti Iranu vid prodazhu nafti U 1990 chastka nafti v pributkah derzhavi stanovila 21 u 1984 50 v 1976 70 Iranu nalezhit 18 rozvidanih svitovih zapasiv gazu Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 79 mlrd Temp zrostannya VVP 1 7 VVP na dushu naselennya 1275 Pryami zakordonni investiciyi 14 5 mln Import 13 mlrd g ch Nimechchina 11 8 Italiya 7 8 Yaponiya 7 5 Kitaj 5 6 Franciya 5 4 Eksport 20 2 mlrd g ch Yaponiya 16 6 Italiya 8 6 Greciya 7 5 Franciya 4 9 Dinamika VVP Iranu Rik Valovij vnutrishnij produkt PKS mlrd Kurs do amerikanskogo dolaru Inflyaciya 2000 100 1980 6 621 700 98 797 70 61 iranskih realiv 2 10 1985 16 555 801 186 782 207 29 iranskih realiv 4 40 1990 34 505 630 206 768 415 60 iranskih realiv 11 1995 185 927 978 206 768 2 046 80 iranskih realiv 43 2000 580 473 336 373 725 6 019 01 iranskih realiv 100 2005 1 768 665 370 554 775 9 005 01 iranskih realiv 194PromislovistMajzhe 40 pidpriyemstv obrobnih galuzej zoseredzheni v Tegerani Vazhlivimi promislovimi centrami ye takozh Isfahan tekstilna promislovist i chorna metalurgiya Tebriz mashinobuduvannya v tomu chisli vazhke Kazvin i Save rizni galuzi legkoyi industriyi Resht elektrotehnichna i elektronna promislovist Erak viplavka alyuminiyu i mashinobuduvannya Ahvaz mashinobuduvannya i metaloobrobka Shiraz naftohimichna i elektronna promislovist Abadan i naftohimiya i naftopererobka Silske gospodarstvoV seredini 1990 h rr silske gospodarstvo davalo blizko 29 30 VVP Vazhlive misce v ekonomici Iranu zajmayut tradicijni kustarni promisli i remesla zokrema kilimarstvo Eksport kilimiv istotno skorotivsya cherez pripinennya yih zbutu v SShA i konkurenciyi virobnikiv inshih krayin Div takozhKorisni kopalini Iranu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iranu Girnicha promislovist Iranu Priroda Iranu Geologiya Iranu Kvotuvannya benzinu v Irani 2007 Sankciyi SShA proti IranuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA