Іран — західноазійська країна, що знаходиться на південному заході континенту . Загальна площа країни 1 648 195 км² (18-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 531 595 км², а на поверхню внутрішніх вод — 116,6 тис. км². Площа країни у 2,5 рази більша за площу України, трохи менша ніж площа Аляски.
Географія Ірану | |
---|---|
Географічне положення Ірану | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південна Азія |
Координати | 32°00′ пн. ш. 53°00′ сх. д. / 32.000° пн. ш. 53.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 1 648 195 км² (18-те) |
• суходіл | 99,3 % |
• води | 0,7 % |
Морське узбережжя | 3170 км км |
Державний кордон | 5894 км |
Рельєф | |
Тип | гірський |
Найвища точка | гора Демавенд (5671 м) |
Найнижча точка | Каспійське море (-28 м) |
Клімат | |
Тип | субтропічний, тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Карун (720 км) |
Найбільше озеро | озеро Урмія (5800 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, залізні руди, сірка |
Стихійні лиха | посухи, повіді, пилові й піщані бурі, землетруси |
Екологічні проблеми | забруднення повітря, знеліснення, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Ісламська Республіка Іран, Іран (перс. ایران, جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Есламі-йє Іран). Назва країни походить через середньоперське Іран (Erān) від Айріана (авест. Airyāna), яке утворене від самоназви усіх давніх індоіранців — «арії» і перекладається як Країна аріїв, Країна шляхетних. У добу Ахеменідів (550—327 років до н. е.) давньоіранське поняття Аріянам Дахуянам (Aryānam Dahyunam) трансформувалося у давньоперс. Aryānam Xšaθram — Держава аріїв, яке згодом дало назву державі (250 до н. е.—224 н. е.) — Aryānšaθr/Aryānšahr. Самоназва іранців — «ірані». Колишня назва Ірану Персія походить від Персіс (лат. Persais), що, у свою чергу, — від давньоперсидського Паарса (Paarsa) — центральний район країни, сучасний Фарс. Часто топонім пов'язують із грецькою міфологією, тобто Персія земля давньогрецького героя Персея. В Українській мові вперше згадується в «Повісті временних літ» як Перъсида. Топонім Персія в західному світі залишався загальноприйнятним майже два тисячоліття до 1935 року, коли Реза-шах Пехлеві не поставив вимогу називати його країну Іраном.
Історія дослідження території
Географічне положення
Іран — західноазійська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Туркменістаном (спільний кордон — 1148 км), на сході — з Афганістаном (921 км) і Пакистаном (959 км), на заході — з Іраком (1599 км), на північному заході — з Туреччиною (534 км), Вірменією (44 км) і Азербайджаном (689 км). Загальна довжина державного кордону — 5894 км. Іран на півночі омивається водами внутрішнього Каспійського моря замкненої безстічної області; на півдні водами Перської і Оманської заток Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 2440 км + 740 км додатково узбережжя внутрішнього Каспійського моря.
- Карта Ірану від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Ірану та США
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена до двосторонньоузгоджених і серединних ліній у Перській затоці. Континентальний шельф — до його природних меж.
Крайні пункти
Час
: UTC+3,5 (+1,5 години різниці часу з Києвом). Літній час вводиться четвертого вівторка березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується четвертого четверга вересня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Геологія
Територія Ірану розташована в межах Середземноморського складчастого пояса. У центральній частині виділяється серединний епібайкальський масив з довендською складчастою основою і венд-фанерозойським осадовим чохлом. У накладених на епібайкальський масив западинах, розвинені червоноколірні лагунно-континентальні уламкові і соленосні товщі олігоцен-міоценового віку. На півночі розташовані Ельбурс-, Копетдагська і Ельбурська системи мезозойсько-ранньопалеогенових геосинклінальних прогинів. Вздовж кордонів Афганістану і Пакистану розташована — евгеосинклінальний прогин, заповнений офіолітовими і флішевими утвореннями крейди-еоцену.
- Тектоніка Загросу
- Карта тектонічних розломів Ірану
- Геологічна карта Ірану
- Карта землетрусів 1990-2006 років
- Карта нафтогазових родовищ
На півдні та заході — складчасті системи Загроса і Сенендедж-. Перша являє собою міогеосинклінальний прогин венду-палеогену, де в пізній крейді та міоцені розвинулась складчастість і орогенез. Друга — геосинклінальний прогин, виконаний карбонатно-теригенними і вулканогенними серіями юри-крейди.
Корисні копалини
Надра Ірану багаті на ряд корисних копалин: нафту (станом на 2001 рік, 4-е місце у світі за доведеними запасами, 9 % світових), природний газ (станом на 2001 рік, 2-е місце у світі за доведеними запасами, 15 % світових), кам'яне вугілля, хром, мідь, залізну руду, свинець, марганець, цинк, сірку.
Сейсмічність
Район Ірану високосейсмічний, тільки у ХХ столітті під час 22 найсильніших землетрусах (9 балів і вище) тут загинули 73 тис. осіб. У грудні 2003 року під час руйнівного землетрусу загинуло понад 70 тис. осіб.
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 1305 м; найнижча точка — рівень вод Каспійського моря (-28 м); найвища точка — гора Демавенд (5671 м). Понад 4/5 території держави займають гори і високі нагір'я. У центрі країни розташоване Іранське нагір'я (висоти 1200 м), по його периферії — Іранські гори, до яких примикає вузька смуга . На території Ірану знаходиться частина Кура-Араксинської низовини та . На заході підносяться гори Загрос, на сході — сильно розчленовані Східно-Іранські гори, на півночі — могутні дуги Ельбурса, на півдні — . Вздовж узбережжя Каспійського моря, Перської і Оманської заток витяглися вузькі смуги берегових низовин.
- Рельєф Ірану
- Гіпсометрична карта Ірану
- Рельєф Ірану
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
Основні гірські масиви Ірану:
- Загрос — масивне складчасте підняття шириною 150—300 км, що тягнеться на 1600 км від північно-західних кордонів Ірану в південно-східному напрямі. Переважні висоти 2000-3000 м, найвища — гора , 4548 м. На відстані 800 км, від прикордонного з Іраком району до порту Бушир на узбережжі Перської затоки, паралельно хребтам Загроса вздовж їх західного підніжжя простягається гряда височин висотою 300—600 м і шириною бл. 65 км. Тут на південь від 32° пн. ш. зосереджені найбільші в Ірані запаси нафти.
- Макран (Мекран) — система складчастих гір на півдні Ірану шириною понад 200 км, що тягнеться в східному напрямі на 480 км. Середні висоти 600—1500 м, найвища точка — гора , 2260 м.
- Східно-Іранські гори тягнуться на 1050 км уздовж східного кордону Ірану, між Ельбурсом і Макраном. Утворюють орографічний бар'єр на шляху з Ірану в Афганістан. Середня висота гір 1500 м, найвища точка — вулкан Тефтан (4042 м).
- Ельбурс — гірська система на півночі Ірану протяжністю близько 1400 км, має форму букви S: обрамовуючи південно-західне і південне узбережжя Каспійського моря, закінчується на кордоні з Афганістаном. Тут знаходиться найвища точка усього Середнього Сходу — погаслий вулкан Демавенд (5604 м).
- Гора Демавенд
- Південні схили хребта Ельбурс
- Дюни пустелі Деште-Кевір
- Травертинові тераси Бадаб-Сюрту
Узбережжя
Острови
Клімат
Північ Ірану лежить у субтропічному кліматичному поясі, південь — у тропічному. Влітку на півночі переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. На заході більш вологий і м'який середземноморський підтип субтропічного клімату. Взимку переважають помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною погодою. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливий снігу. На півдні та узбережжі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Ірану (за Кеппеном)
Іран має змінний клімат на більшій частині Ірану він субтропічний, континентальний, характеризується різкими коливаннями температур. На узбережжі Перської і Оманської заток клімат тропічний. Для всієї країни, за винятком каспійського узбережжя та прибережної низовини на півдні, типові суворі зими. Досить опадів отримують тільки високогірні райони Загроса та узбережжя Каспійського моря. На північному заході, холодна зима з сильними снігопадами та заморозками протягом грудня і січня. Весна і осінь відносно помірні, а літо сухе і жарке. На півдні зима м'яка, а на рівнині Хузестан, літня спека супроводжується підвищеною вологістю.
Прикаспійський м'який і вологий Прикаспійський м'який Середземноморський з весняними дощами Середземноморський Прохолодний гірський Дуже холодний гірський Прохолодний напівпустельний Жаркий напівпустельний Посушливий пустельний Жаркий посушливий пустельний Жаркий посушливий прибережний Посушливий прибережний |
Літо повсюдно спекотне з середніми місячними температурами від +27°С до +32°С. Денні температури нерідко досягають 32-38°С, вночі вони знижуються до 16-21°С. Вище 1500 м над рівнем моря повітря прогрівається значно слабкіше. Найбільш виражені розходження в термічному режимі між північною і південною частинами країни взимку. На півночі, за винятком прикаспійської смуги, зими холодні і сніжні, на півдні вони м'які і теплі. Середні січневі температури становлять e Тегерані 2°С, Тебрізі 8°С, Ахваз 12°С, Ширазі 9°С, Джаске 19°С, Бехарі 19°С. Нічні заморозки відзначені на всій території Ірану на північ від 27° пн. ш. Абсолютний мінімум температури зафіксований e Тебрізі (-28°С). На півдні денні температури взимку змінюються від помірних до теплих, а вночі знижуються на 11-14°С.
Більша частина території Ірану відчуває недостатнє зволоження, як правило, влітку дощі не випадають протягом 2-3 місяців, а в окремі роки — і протягом 7 місяців поспіль. Виняток становлять високогірні райони Північного Загроса, навітряні схили Ельбурса і гір Іранського Азербайджану та узбережжя Каспійського моря, які отримують 650—1650 мм опадів на рік, причому їх сума різко скорочується на підвітряних схилах і в південно-східному напрямку. Річна норма опадів в Тегерані 250 мм, Мешхеді 280 мм, Ісфахані 130 мм, Джаске 130 мм, Захедане 100 мм, вони припадають переважно на холодний сезон — з листопада по березень. Взимку на півночі Ірану й у на півдні опади випадають переважно у вигляді снігу. У підніжжях Ельбурса і Загроса на висоті вище 1200 м над рівнем моря сніг лежить протягом 4-5 місяців, а в найбільш захищених місцях зберігається до червня. У Тегерані потужність снігового покриву, який тримається протягом 2-3 тижнів, становить близько 0,5 м. Сніг грає важливу роль в економічному житті країни, його повільне танення дозволяє поповнювати запаси води, необхідні для зрошення. У південній частині Ірану випадають головним чином рідкі опади, як правило у вигляді сильних злив, протягом 6-30 днів і також в зимовий період.
Іран є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 137 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 95,53 тис. км² зрошуваних земель. Запаси поверхневих і підземних вод Ірану залежать від кількості атмосферних опадів і тому зосереджені перш за все у північній частині Загроса, в горах Ельбурса і Іранського Азербайджану. Для внутрішніх плоскогір'їв, південної частини Загроса, Макрана і Східно-Іранських гір типові нечисленні тимчасові водотоки. У напрямку до півдня країни підземні води стають солонуватими і непридатними для використання.
В Ірані небагато великих річок, здебільшого це малі річки і струмки, частина яких пересихає в літню пору року, або доволі сильно міліє. Єдина велика річка — Карун, довжиною 830 км, яка є судноплавною (на ділянці 180 км), правда, лише для малотоннажних-мілких човнів, якими можна доправитися з Хорремшехра в Ахваз. Інші дві великі річки; (довжиною 700 км), яка впадає в річку Тигр; (300 км). Кілька інших постійних річок і потоків також впадають в Перську затоку, не менша кількість малих річок стікають з північно-західного Загросу та гір Ельбурса і впадають в Каспійське море. На Центральному плато, не так багато річок та струмків, більшість з яких в сухі місяці міліють, хоча протягом більшої частини року вони живляться від осінньо-зимових опадів та танення снігу в горах весною і деякі з них мають постійний водотік через поєднання з каналами від повноводніших річок, але в кінцевому підсумку, зливаються й попадають в , які також, як вміст розсолу занадто високий для підтримки життєвих функцій організмів та риб.
- Гідрографічна мережа Ірану
- Безстічна область центрального плато
- Сточище Каруна
- Водосховище на Каруні
- Річка Заяндеруд
Річки
Річки більшої частини території країни належать безстічним басейнам Центральної Азії і Каспійського моря; річки півдня — басейну Перської затоки Індійського океану.
Озера
Кілька характерних солоних озер вздовж ірано-афганського кордону у провінції Систан і Белуджистан.
- Озеро Урмія з космосу, 1984 рік
- Висихання озера Урмія впродовж 1984-2014 років
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
В аридних умовах Ірану розподіл рослинного покриву залежить від ступеня зволоження території та господарської діяльності людини, особливо, землеробства і випасу худоби. Північні, найбільш зволожені, схили Ельбурса до висоти 2500 м вкриті густими широколистяними лісами з перевагою дуба, граба, клена, бука, залізного дерева, в'яза, платана, ясена, волоського горіха, сливи. На узбережжі Каспійського моря місцями зустрічаються перевиті ліанами непрохідні субтропічні ліси. По долинах річок на південному заході країни поширені тугайна і болотна рослинність а на узбережжі Перської затоки місцями зустрічаються . Степова і пустельна рослинність характерна для багатьох невисоких гір, у степах переважають багаторічні та однорічні злаки, полину, астрагали. Нерідко степи чергуються з ділянками чагарникових заростей. У пустелях домінують саксаул, верблюжа колючка, , . Великі райони внутрішніх плоскогір'їв Ірану внаслідок нестачі вологи і ґрунтового практично позбавлені рослинного покриву, безплідні також ділянки сипучих пісків.
- Вологі дощові ліси Прикаспію
- Рослинність на півночі
Земельні ресурси Ірану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 30,1 %,
- орні землі — 10,8 %,
- багаторічні насадження — 1,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 18,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 6,8 %;
- інше — 63,1 %.
Загалом лісами вкрито більше 10 % території країни. На плато здебільшого зустрічаються чагарникові райони, а дубові порослі з'являються на краще обводнених гірських схилах. В цій місцевості місцеві жителі плекають свої сади і вирощуючи чинари, тополі, верби, горіха, бука, клена і шовковицю. Диких рослин і чагарники виростають з безплідної землі навесні і створюючи таким чином на короткий час умовні пасовища, але літнє сонце спалює їх. Північні і центральні райони Загроса, у недалекому минулому були зайняті дубовими лісами, в даний час в значній мірі знищені в ході інтенсивних безладних рубок і через непомірного випасу овець та кіз. Їх змінили рідколистяні чагарники зі значною участю дуба, роль якого поступово скорочується у міру просування на південь, де випадає менше опадів, тутешньою особливістю стають ксерофільні рідколісся з фісташки, аличі, мигдалю, а також степова і напівпустельна рослинність.
Основні типи лісів Ірану за класифікацією ФАО:
- Каспійські та мішані ліси Гірканії на півночі країни — 19 тис. км².
- Вапнякові гірські лісові масиви в північно-східних районах (ялівцевий ліс) — 13 тис. км².
- Фісташкові ліси в східних, південних та південно-східних районах — 26 тис. км².
- Дубові ліси в центральних і західних районах — 35 тис. км².
- Кущі й чагарники пустелі Деште-Кевір та центральної з північно-східною частинами країни — 10 тис. км².
- Субтропічні ліси південного узбережжя, як — 5 тис. км².
Тваринний світ
Зоогеографічно більшість території країни належить до (гірські хребти заходу до ) Середземноморської підобласті Голарктичної області; південне узбережжя Каспійського моря — до .
- Євразійська рись
Охорона природи
Іран є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо:
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: періодичні посухи, повіді; пилові й піщані бурі; землетруси.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення повітря транспортними засобами і нафтопереробними підприємствами, особливо в містах;
- знеліснення;
- ;
- спустелювання;
- нафтові плями в акваторії Перської затоки;
- пересихання водно-болотних угідь;
- деградацію земель (засолення);
- недостатні запаси питної води;
- забруднення вод побутовими і промисловими стоками;
- зростаюча урбанізація.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Ірану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Iran, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Повість минулих літ.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Іран // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Technical meeting on forest grazing : ( )[англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // fao.org. — Unasylva — Vol. 8, No. 2 — The work of FAO. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Іран // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Иран // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Ірану |
- Вікісховище : Атлас Ірану.
- Карти Ірану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Iran : ( )[англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Іран : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ірану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iran zahidnoazijska krayina sho znahoditsya na pivdennomu zahodi kontinentu Zagalna plosha krayini 1 648 195 km 18 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 1 531 595 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 116 6 tis km Plosha krayini u 2 5 razi bilsha za ploshu Ukrayini trohi mensha nizh plosha Alyaski Geografiya IranuGeografichne polozhennya IranuGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionPivdenna AziyaKoordinati32 00 pn sh 53 00 sh d 32 000 pn sh 53 000 sh d 32 000 53 000TeritoriyaPlosha1 648 195 km 18 te suhodil99 3 vodi0 7 Morske uzberezhzhya3170 km kmDerzhavnij kordon5894 kmRelyefTipgirskijNajvisha tochkagora Demavend 5671 m Najnizhcha tochkaKaspijske more 28 m KlimatTipsubtropichnij tropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaKarun 720 km Najbilshe ozeroozero Urmiya 5800 km km InshePrirodni resursivuglevodni kam yane vugillya rudi kolorovih metaliv zalizni rudi sirkaStihijni lihaposuhi povidi pilovi j pishani buri zemletrusiEkologichni problemizabrudnennya povitrya znelisnennya spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Islamska Respublika Iran Iran pers ایران جمهوری اسلامی ایران Dzhomguri je Eslami jye Iran Nazva krayini pohodit cherez serednoperske Iran Eran vid Ajriana avest Airyana yake utvorene vid samonazvi usih davnih indoiranciv ariyi i perekladayetsya yak Krayina ariyiv Krayina shlyahetnih U dobu Ahemenidiv 550 327 rokiv do n e davnoiranske ponyattya Ariyanam Dahuyanam Aryanam Dahyunam transformuvalosya u davnopers Aryanam Xsa8ram Derzhava ariyiv yake zgodom dalo nazvu derzhavi 250 do n e 224 n e Aryansa8r Aryansahr Samonazva iranciv irani Kolishnya nazva Iranu Persiya pohodit vid Persis lat Persais sho u svoyu chergu vid davnopersidskogo Paarsa Paarsa centralnij rajon krayini suchasnij Fars Chasto toponim pov yazuyut iz greckoyu mifologiyeyu tobto Persiya zemlya davnogreckogo geroya Perseya V Ukrayinskij movi vpershe zgaduyetsya v Povisti vremennih lit yak Persida Toponim Persiya v zahidnomu sviti zalishavsya zagalnoprijnyatnim majzhe dva tisyacholittya do 1935 roku koli Reza shah Pehlevi ne postaviv vimogu nazivati jogo krayinu Iranom Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaIran zahidnoazijska krayina sho mezhuye z simoma inshimi krayinami na pivnochi z Turkmenistanom spilnij kordon 1148 km na shodi z Afganistanom 921 km i Pakistanom 959 km na zahodi z Irakom 1599 km na pivnichnomu zahodi z Turechchinoyu 534 km Virmeniyeyu 44 km i Azerbajdzhanom 689 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5894 km Iran na pivnochi omivayetsya vodami vnutrishnogo Kaspijskogo morya zamknenoyi bezstichnoyi oblasti na pivdni vodami Perskoyi i Omanskoyi zatok Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 2440 km 740 km dodatkovo uzberezhzhya vnutrishnogo Kaspijskogo morya Karta Iranu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Iranu ta SShA Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena do dvostoronnouzgodzhenih i seredinnih linij u Perskij zatoci Kontinentalnij shelf do jogo prirodnih mezh Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 3 5 1 5 godini riznici chasu z Kiyevom Litnij chas vvoditsya chetvertogo vivtorka bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya chetvertogo chetverga veresnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad GeologiyaDokladnishe Geologiya Iranu Teritoriya Iranu roztashovana v mezhah Seredzemnomorskogo skladchastogo poyasa U centralnij chastini vidilyayetsya seredinnij epibajkalskij masiv z dovendskoyu skladchastoyu osnovoyu i vend fanerozojskim osadovim chohlom U nakladenih na epibajkalskij masiv zapadinah rozvineni chervonokolirni lagunno kontinentalni ulamkovi i solenosni tovshi oligocen miocenovogo viku Na pivnochi roztashovani Elburs Kopetdagska i Elburska sistemi mezozojsko rannopaleogenovih geosinklinalnih proginiv Vzdovzh kordoniv Afganistanu i Pakistanu roztashovana evgeosinklinalnij progin zapovnenij ofiolitovimi i flishevimi utvorennyami krejdi eocenu Tektonika Zagrosu Karta tektonichnih rozlomiv Iranu Geologichna karta Iranu Karta zemletrusiv 1990 2006 rokiv Karta naftogazovih rodovish Na pivdni ta zahodi skladchasti sistemi Zagrosa i Senendedzh Persha yavlyaye soboyu miogeosinklinalnij progin vendu paleogenu de v piznij krejdi ta mioceni rozvinulas skladchastist i orogenez Druga geosinklinalnij progin vikonanij karbonatno terigennimi i vulkanogennimi seriyami yuri krejdi Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Iranu Nadra Iranu bagati na ryad korisnih kopalin naftu stanom na 2001 rik 4 e misce u sviti za dovedenimi zapasami 9 svitovih prirodnij gaz stanom na 2001 rik 2 e misce u sviti za dovedenimi zapasami 15 svitovih kam yane vugillya hrom mid zaliznu rudu svinec marganec cink sirku Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Iranu Rajon Iranu visokosejsmichnij tilki u HH stolitti pid chas 22 najsilnishih zemletrusah 9 baliv i vishe tut zaginuli 73 tis osib U grudni 2003 roku pid chas rujnivnogo zemletrusu zaginulo ponad 70 tis osib Vulkanizm Div takozh Vulkani IranuRelyefDokladnishe Seredni visoti 1305 m najnizhcha tochka riven vod Kaspijskogo morya 28 m najvisha tochka gora Demavend 5671 m Ponad 4 5 teritoriyi derzhavi zajmayut gori i visoki nagir ya U centri krayini roztashovane Iranske nagir ya visoti 1200 m po jogo periferiyi Iranski gori do yakih primikaye vuzka smuga Na teritoriyi Iranu znahoditsya chastina Kura Araksinskoyi nizovini ta Na zahodi pidnosyatsya gori Zagros na shodi silno rozchlenovani Shidno Iranski gori na pivnochi mogutni dugi Elbursa na pivdni Vzdovzh uzberezhzhya Kaspijskogo morya Perskoyi i Omanskoyi zatok vityaglisya vuzki smugi beregovih nizovin Relyef Iranu Gipsometrichna karta Iranu Relyef Iranu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Osnovni girski masivi Iranu Zagros masivne skladchaste pidnyattya shirinoyu 150 300 km sho tyagnetsya na 1600 km vid pivnichno zahidnih kordoniv Iranu v pivdenno shidnomu napryami Perevazhni visoti 2000 3000 m najvisha gora 4548 m Na vidstani 800 km vid prikordonnogo z Irakom rajonu do portu Bushir na uzberezhzhi Perskoyi zatoki paralelno hrebtam Zagrosa vzdovzh yih zahidnogo pidnizhzhya prostyagayetsya gryada visochin visotoyu 300 600 m i shirinoyu bl 65 km Tut na pivden vid 32 pn sh zoseredzheni najbilshi v Irani zapasi nafti Makran Mekran sistema skladchastih gir na pivdni Iranu shirinoyu ponad 200 km sho tyagnetsya v shidnomu napryami na 480 km Seredni visoti 600 1500 m najvisha tochka gora 2260 m Shidno Iranski gori tyagnutsya na 1050 km uzdovzh shidnogo kordonu Iranu mizh Elbursom i Makranom Utvoryuyut orografichnij bar yer na shlyahu z Iranu v Afganistan Serednya visota gir 1500 m najvisha tochka vulkan Teftan 4042 m Elburs girska sistema na pivnochi Iranu protyazhnistyu blizko 1400 km maye formu bukvi S obramovuyuchi pivdenno zahidne i pivdenne uzberezhzhya Kaspijskogo morya zakinchuyetsya na kordoni z Afganistanom Tut znahoditsya najvisha tochka usogo Serednogo Shodu pogaslij vulkan Demavend 5604 m Gora Demavend Pivdenni shili hrebta Elburs Dyuni pusteli Deshte Kevir Travertinovi terasi Badab Syurtu Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Pivnich Iranu lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi pivden u tropichnomu Vlitku na pivnochi perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Na zahodi bilsh vologij i m yakij seredzemnomorskij pidtip subtropichnogo klimatu Vzimku perevazhayut pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu pogodoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlivij snigu Na pivdni ta uzberezhzhi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri U teplij sezon z moriv ta okeaniv mozhut nadhoditi shtormi Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Iranu za Keppenom Iran maye zminnij klimat na bilshij chastini Iranu vin subtropichnij kontinentalnij harakterizuyetsya rizkimi kolivannyami temperatur Na uzberezhzhi Perskoyi i Omanskoyi zatok klimat tropichnij Dlya vsiyeyi krayini za vinyatkom kaspijskogo uzberezhzhya ta priberezhnoyi nizovini na pivdni tipovi suvori zimi Dosit opadiv otrimuyut tilki visokogirni rajoni Zagrosa ta uzberezhzhya Kaspijskogo morya Na pivnichnomu zahodi holodna zima z silnimi snigopadami ta zamorozkami protyagom grudnya i sichnya Vesna i osin vidnosno pomirni a lito suhe i zharke Na pivdni zima m yaka a na rivnini Huzestan litnya speka suprovodzhuyetsya pidvishenoyu vologistyu Klimatichna mapa Iranu za Keppenom Prikaspijskij m yakij i vologij Prikaspijskij m yakij Seredzemnomorskij z vesnyanimi doshami Seredzemnomorskij Proholodnij girskij Duzhe holodnij girskij Proholodnij napivpustelnij Zharkij napivpustelnij Posushlivij pustelnij Zharkij posushlivij pustelnij Zharkij posushlivij priberezhnij Posushlivij priberezhnij Lito povsyudno spekotne z serednimi misyachnimi temperaturami vid 27 S do 32 S Denni temperaturi neridko dosyagayut 32 38 S vnochi voni znizhuyutsya do 16 21 S Vishe 1500 m nad rivnem morya povitrya progrivayetsya znachno slabkishe Najbilsh virazheni rozhodzhennya v termichnomu rezhimi mizh pivnichnoyu i pivdennoyu chastinami krayini vzimku Na pivnochi za vinyatkom prikaspijskoyi smugi zimi holodni i snizhni na pivdni voni m yaki i tepli Seredni sichnevi temperaturi stanovlyat e Tegerani 2 S Tebrizi 8 S Ahvaz 12 S Shirazi 9 S Dzhaske 19 S Behari 19 S Nichni zamorozki vidznacheni na vsij teritoriyi Iranu na pivnich vid 27 pn sh Absolyutnij minimum temperaturi zafiksovanij e Tebrizi 28 S Na pivdni denni temperaturi vzimku zminyuyutsya vid pomirnih do teplih a vnochi znizhuyutsya na 11 14 S Bilsha chastina teritoriyi Iranu vidchuvaye nedostatnye zvolozhennya yak pravilo vlitku doshi ne vipadayut protyagom 2 3 misyaciv a v okremi roki i protyagom 7 misyaciv pospil Vinyatok stanovlyat visokogirni rajoni Pivnichnogo Zagrosa navitryani shili Elbursa i gir Iranskogo Azerbajdzhanu ta uzberezhzhya Kaspijskogo morya yaki otrimuyut 650 1650 mm opadiv na rik prichomu yih suma rizko skorochuyetsya na pidvitryanih shilah i v pivdenno shidnomu napryamku Richna norma opadiv v Tegerani 250 mm Meshhedi 280 mm Isfahani 130 mm Dzhaske 130 mm Zahedane 100 mm voni pripadayut perevazhno na holodnij sezon z listopada po berezen Vzimku na pivnochi Iranu j u na pivdni opadi vipadayut perevazhno u viglyadi snigu U pidnizhzhyah Elbursa i Zagrosa na visoti vishe 1200 m nad rivnem morya snig lezhit protyagom 4 5 misyaciv a v najbilsh zahishenih miscyah zberigayetsya do chervnya U Tegerani potuzhnist snigovogo pokrivu yakij trimayetsya protyagom 2 3 tizhniv stanovit blizko 0 5 m Snig graye vazhlivu rol v ekonomichnomu zhitti krayini jogo povilne tanennya dozvolyaye popovnyuvati zapasi vodi neobhidni dlya zroshennya U pivdennij chastini Iranu vipadayut golovnim chinom ridki opadi yak pravilo u viglyadi silnih zliv protyagom 6 30 dniv i takozh v zimovij period Iran ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 137 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 95 53 tis km zroshuvanih zemel Zapasi poverhnevih i pidzemnih vod Iranu zalezhat vid kilkosti atmosfernih opadiv i tomu zoseredzheni persh za vse u pivnichnij chastini Zagrosa v gorah Elbursa i Iranskogo Azerbajdzhanu Dlya vnutrishnih ploskogir yiv pivdennoyi chastini Zagrosa Makrana i Shidno Iranskih gir tipovi nechislenni timchasovi vodotoki U napryamku do pivdnya krayini pidzemni vodi stayut solonuvatimi i nepridatnimi dlya vikoristannya V Irani nebagato velikih richok zdebilshogo ce mali richki i strumki chastina yakih peresihaye v litnyu poru roku abo dovoli silno miliye Yedina velika richka Karun dovzhinoyu 830 km yaka ye sudnoplavnoyu na dilyanci 180 km pravda lishe dlya malotonnazhnih milkih chovniv yakimi mozhna dopravitisya z Horremshehra v Ahvaz Inshi dvi veliki richki dovzhinoyu 700 km yaka vpadaye v richku Tigr 300 km Kilka inshih postijnih richok i potokiv takozh vpadayut v Persku zatoku ne mensha kilkist malih richok stikayut z pivnichno zahidnogo Zagrosu ta gir Elbursa i vpadayut v Kaspijske more Na Centralnomu plato ne tak bagato richok ta strumkiv bilshist z yakih v suhi misyaci miliyut hocha protyagom bilshoyi chastini roku voni zhivlyatsya vid osinno zimovih opadiv ta tanennya snigu v gorah vesnoyu i deyaki z nih mayut postijnij vodotik cherez poyednannya z kanalami vid povnovodnishih richok ale v kincevomu pidsumku zlivayutsya j popadayut v yaki takozh yak vmist rozsolu zanadto visokij dlya pidtrimki zhittyevih funkcij organizmiv ta rib Gidrografichna merezha Iranu Bezstichna oblast centralnogo plato Stochishe Karuna Vodoshovishe na Karuni Richka Zayanderud Richki Dokladnishe Richki Iranu Richki bilshoyi chastini teritoriyi krayini nalezhat bezstichnim basejnam Centralnoyi Aziyi i Kaspijskogo morya richki pivdnya basejnu Perskoyi zatoki Indijskogo okeanu Ozera Dokladnishe Kilka harakternih solonih ozer vzdovzh irano afganskogo kordonu u provinciyi Sistan i Beludzhistan Ozero Urmiya z kosmosu 1984 rik Visihannya ozera Urmiya vprodovzh 1984 2014 rokiv Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistKarta biotopiv Iranu lisostep lisi napivpusteli tropichni pusteli zapadin step soloni alyuvialni marshi Dokladnishe V aridnih umovah Iranu rozpodil roslinnogo pokrivu zalezhit vid stupenya zvolozhennya teritoriyi ta gospodarskoyi diyalnosti lyudini osoblivo zemlerobstva i vipasu hudobi Pivnichni najbilsh zvolozheni shili Elbursa do visoti 2500 m vkriti gustimi shirokolistyanimi lisami z perevagoyu duba graba klena buka zaliznogo dereva v yaza platana yasena voloskogo goriha slivi Na uzberezhzhi Kaspijskogo morya miscyami zustrichayutsya pereviti lianami neprohidni subtropichni lisi Po dolinah richok na pivdennomu zahodi krayini poshireni tugajna i bolotna roslinnist a na uzberezhzhi Perskoyi zatoki miscyami zustrichayutsya Stepova i pustelna roslinnist harakterna dlya bagatoh nevisokih gir u stepah perevazhayut bagatorichni ta odnorichni zlaki polinu astragali Neridko stepi cherguyutsya z dilyankami chagarnikovih zarostej U pustelyah dominuyut saksaul verblyuzha kolyuchka Veliki rajoni vnutrishnih ploskogir yiv Iranu vnaslidok nestachi vologi i gruntovogo praktichno pozbavleni roslinnogo pokrivu bezplidni takozh dilyanki sipuchih piskiv Vologi doshovi lisi Prikaspiyu Roslinnist na pivnochi Zemelni resursi Iranu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 30 1 orni zemli 10 8 bagatorichni nasadzhennya 1 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 18 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 6 8 inshe 63 1 Zagalom lisami vkrito bilshe 10 teritoriyi krayini Na plato zdebilshogo zustrichayutsya chagarnikovi rajoni a dubovi porosli z yavlyayutsya na krashe obvodnenih girskih shilah V cij miscevosti miscevi zhiteli plekayut svoyi sadi i viroshuyuchi chinari topoli verbi goriha buka klena i shovkovicyu Dikih roslin i chagarniki virostayut z bezplidnoyi zemli navesni i stvoryuyuchi takim chinom na korotkij chas umovni pasovisha ale litnye sonce spalyuye yih Pivnichni i centralni rajoni Zagrosa u nedalekomu minulomu buli zajnyati dubovimi lisami v danij chas v znachnij miri znisheni v hodi intensivnih bezladnih rubok i cherez nepomirnogo vipasu ovec ta kiz Yih zminili ridkolistyani chagarniki zi znachnoyu uchastyu duba rol yakogo postupovo skorochuyetsya u miru prosuvannya na pivden de vipadaye menshe opadiv tuteshnoyu osoblivistyu stayut kserofilni ridkolissya z fistashki alichi migdalyu a takozh stepova i napivpustelna roslinnist Osnovni tipi lisiv Iranu za klasifikaciyeyu FAO Kaspijski ta mishani lisi Girkaniyi na pivnochi krayini 19 tis km Vapnyakovi girski lisovi masivi v pivnichno shidnih rajonah yalivcevij lis 13 tis km Fistashkovi lisi v shidnih pivdennih ta pivdenno shidnih rajonah 26 tis km Dubovi lisi v centralnih i zahidnih rajonah 35 tis km Kushi j chagarniki pusteli Deshte Kevir ta centralnoyi z pivnichno shidnoyu chastinami krayini 10 tis km Subtropichni lisi pivdennogo uzberezhzhya yak 5 tis km Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno bilshist teritoriyi krayini nalezhit do girski hrebti zahodu do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti pivdenne uzberezhzhya Kaspijskogo morya do Yevrazijska ris Div takozh Ptahi Iranu taOhorona prirodiDokladnishe Iran ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha periodichni posuhi povidi pilovi j pishani buri zemletrusi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya povitrya transportnimi zasobami i naftopererobnimi pidpriyemstvami osoblivo v mistah znelisnennya spustelyuvannya naftovi plyami v akvatoriyi Perskoyi zatoki peresihannya vodno bolotnih ugid degradaciyu zemel zasolennya nedostatni zapasi pitnoyi vodi zabrudnennya vod pobutovimi i promislovimi stokami zrostayucha urbanizaciya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Iranu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhZahidna AziyaPrimitkiIran Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Povist minulih lit Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 12 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Iran Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Technical meeting on forest grazing angl arh 30 bereznya 2019 roku fao org Unasylva Vol 8 No 2 The work of FAO Data zvernennya 30 bereznya 2019 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Iran Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Iran Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Iranu Vikishovishe Atlas Iranu Karti Iranu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Iran angl arh 30 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Iran ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Iranu