Геологічна будова Ірану.
Тер. Ірану розташована в межах Середземноморського складчастого пояса. В центральній частині виділяється серединний епібайкальський масив з довендською складчастою основою і венд-фанерозойським осадовим чохлом, на якому розташовані родовища руд міді, поліметалів, заліза, кам. вугілля.
У накладених на масив западинах ( та інш.) розвинені червоноколірні лагунно-континентальні уламкові і соленосні товщі олігоцен-міоценового віку. На півночі розташовані Ельбурс-Біналудська, Копетдагська і Ельбурська системи мезозойсько-ранньопалеогенових геосинклінальних прогинів.
На півдні та заході — складчасті системи Загроса і Сенендедж-Сирджанська. Перша являє собою міогеосинклінальний прогин венду-палеогену, де в пізній крейді та міоцені розвинулась складчастість і орогенез. Друга — геосинклінальний прогин, виконаний карбонатно-теригенними і вулканогенними серіями юри-крейди. Вздовж півд.-західної межі серединного масиву і цих складчастих зон розташовується кайнозойський вулкано-плутонічний пояс Урмія-Дохтер, що простежується більш ніж на 1000 км. Цей пояс складений в основному континентальними андезит-дацит-ліпаритовими серіями з плутонами гранітоїдів.
Вздовж кордонів Афганістану і Пакистану розташована Східно-Іранська складчаста система — евгеосинклінальний прогин, заповнений офіолітовими і флішевими утвореннями крейди-еоцену.
Сейсмічність. Район Ірану високосейсмічний. Тільки у XX ст. під час 22 найсильніших землетрусах (9 балів і вище) тут загинули 73 000 чол. У грудні 2003 р. під час руйнівного землетрусу загинуло понад 70 000 чол.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologichna budova Iranu Ter Iranu roztashovana v mezhah Seredzemnomorskogo skladchastogo poyasa V centralnij chastini vidilyayetsya seredinnij epibajkalskij masiv z dovendskoyu skladchastoyu osnovoyu i vend fanerozojskim osadovim chohlom na yakomu roztashovani rodovisha rud midi polimetaliv zaliza kam vugillya U nakladenih na masiv zapadinah ta insh rozvineni chervonokolirni lagunno kontinentalni ulamkovi i solenosni tovshi oligocen miocenovogo viku Na pivnochi roztashovani Elburs Binaludska Kopetdagska i Elburska sistemi mezozojsko rannopaleogenovih geosinklinalnih proginiv Na pivdni ta zahodi skladchasti sistemi Zagrosa i Senendedzh Sirdzhanska Persha yavlyaye soboyu miogeosinklinalnij progin vendu paleogenu de v piznij krejdi ta mioceni rozvinulas skladchastist i orogenez Druga geosinklinalnij progin vikonanij karbonatno terigennimi i vulkanogennimi seriyami yuri krejdi Vzdovzh pivd zahidnoyi mezhi seredinnogo masivu i cih skladchastih zon roztashovuyetsya kajnozojskij vulkano plutonichnij poyas Urmiya Dohter sho prostezhuyetsya bilsh nizh na 1000 km Cej poyas skladenij v osnovnomu kontinentalnimi andezit dacit liparitovimi seriyami z plutonami granitoyidiv Vzdovzh kordoniv Afganistanu i Pakistanu roztashovana Shidno Iranska skladchasta sistema evgeosinklinalnij progin zapovnenij ofiolitovimi i flishevimi utvorennyami krejdi eocenu Sejsmichnist Rajon Iranu visokosejsmichnij Tilki u XX st pid chas 22 najsilnishih zemletrusah 9 baliv i vishe tut zaginuli 73 000 chol U grudni 2003 r pid chas rujnivnogo zemletrusu zaginulo ponad 70 000 chol Div takozhKorisni kopalini Iranu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iranu Girnicha promislovist Iranu Priroda Iranu Ekonomika IranuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X