Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ейнар Міккельсен дан Ejnar Mikkelsen 23 грудня 1880 Вестер Бреннерслев Ютландія 1 травня 1971 Копенгаген данський полярн

Ейнар Міккельсен

Ейнар Міккельсен

Ейнар Міккельсен (дан. Ejnar Mikkelsen 23 грудня 1880, Вестер-Бреннерслев, Ютландія — 1 травня 1971, Копенгаген) — данський полярний дослідник, письменник. Учасник кількох експедицій до Арктики. Найбільшу популярність здобув як лідер експедиції 1909—1912 років у східну Гренландію, метою якої були пошуки відомостей про загиблу в 1907 році партію данського мандрівника Людвіга Мюліус-Еріксена.

Ейнар Міккельсен
image
Народився23 грудня 1880(1880-12-23)[2][3][…]
Бреннерслев, Данія
Помер1 травня 1971(1971-05-01)[1] (90 років)
Гентофте, Копенгаген, Данія[4]
Похованняd[5][4][6]
КраїнаКоролівство Данія
Діяльністьполярний дослідник, письменник
Галузьполюси[7]
Знання мовданська[8]
Батькоd[9]
Родичіd
Брати, сестриd
Нагороди

d (1934)

d (1956)

d (1960)

d (1933)

d (1947)

IMDbID 0586560

Біографія

Ранні роки

Ейнар Міккельсен народився у Бреннерслеві на півночі Ютландії в сім'ї ремісника і викладача праці Акселя Міккельсена і його дружини Марен Нільсен. У 1885 році сім'я перебралася в Копенгаген, де батько відкрив школу слойду. У Копенгагені до 13 років Ейнар здобував початкову освіту, однак інтересу до навчання не виявляв, його улюбленим місцем у місті був морський порт, і в 13 років батько дозволив йому розпочати морську службу на навчальному судні «Georg Stage». У 1899 році він закінчив морехідне училище, маючи до цього часу п'ятирічний досвід роботи в морі, зокрема на Далекому сході. Натхненний дослідженнями свого співвітчизника і норвежця Фрітьйофа Нансена, вже у віці шістнадцяти років Міккельсен спробував стати учасником експедиції Саломона Андре на повітряній кулі, заради чого пішки пройшов понад 500 кілометрів зі Стокгольма до Гетеборга, але йому було відмовлено через юний вік.

Перші експедиції

image
Учасники експедиції на Аляску: Е. Леффінгвелл, Е. Міккельсен, Г. Гоув, Е. Дітлевсен

У 1900 році, після декількох спроб взяти участь у подорожах у полярні регіони, зокрема в , Міккельсен був прийнятий до складу другої експедиції [en] у Східну Гренландію, під час якої разом з її лідером з 22 липня по 2 вересня пройшов на 5,5-метровому весловому човні близько 500 миль уздовж узбережжя від мису Долтон (англ. Cape Dalton) до . Вже наступного року його взяли помічником картографа до експедиції Болдуїна-Циглера на Землю Франца-Йосифа (1901—1902). Незважаючи на те, що вона через низку проблем не склалася, у ній Міккельсен познайомився з американським геологом [en], який запропонував Ейнару в 1906 році взяти участь в експедиції в морі Бофорта з метою пошуків . У цій експедиції під час пішо-санної подорожі, розпочатої в кінці лютого 1907 року від острова Флаксман (за 200 миль від передбачуваної суші), мандрівники Леффінгуелл, Міккельсен і Сторкер Сторкенсон (англ. Storker Storkerson) першими провели постійні вимірювання глибини моря (тим самим визначивши ширину континентального шельфу), яка збільшувалася в міру віддалення від материка, що свідчило про відсутність суші в тому напрямку. Через це, а також через побоювання бути винесеними західним плином у Берингове море, за 120 миль від берега (~ 200 км) дослідники повернули назад. Цей похід тривав шістдесят днів, а зворотний шлях до людей для Міккельсена становив подорож на санях і пішки на майже 4000 кілометрів через мис Барроу, Ном, Фербанкс і Валдіз.

Експедиція 1909—1912 на шлюпі «Алабама»

image
Міккельсен та Іверсен, 1910 р.
image
Шлюп «Алабама»

У 1908 році стало відомо про загибель у Східній Гренландії Людвіга Мюліус-Еріксена, що досліджував північно-східні області острова. Тіло одного з супроводжуючих його супутників — Йоргена Бренлунда — вдалося знайти пошуковій партії , проте тіл самого полярного дослідника і ще одного учасника партії — картографа [da], як і їхні щоденники, які могли б пролити світло на обставини трагедії, виявити не вдалося. Британський медіамагнат лорд Норткліфф запропонував Міккельсену організувати їхні повторні пошуки, а також оплатити всі пов'язані з цим витрати, але попри принадність перспективи Міккельсен від цієї пропозиції відмовився. Він у підсумку очолив пошукову експедицію, яка була організована самими данцями — половину витрат узяв на себе уряд, решту склали приватні пожертвування.

20 червня 1909 року Міккельсен у супроводі сімох супутників (лейтенантів Вільгельма Лаубе і К. Йоргенсена, Ганса Олсена, Георга Паулсена, теслі Карла Унгера та інженера-механіка Івера Іверсена (який приєднався в Ісландії, замінивши одного члена екіпажу) на 45-тонному шлюпі «Алабама» покинув Копенгаген і 27 серпня досягнув східних берегів Гренландії і кинув якір на острові Шеннон за 100 миль від [en] — бази експедиції Мюліус-Еріксена 1906—1908 років. З 25 вересня по 16 грудня тривала перша санна подорож, у ході якої Міккельсену, Іверсену та Йоргенсену вдалося дістатися до захоронення Бренлунда, але знайти що-небудь нове не вдалося. Наступну велику подорож Міккельсен розпочав 4 березня 1910 року. У супроводі чотирьох чоловік він попрямував у північно-східну область острова, однак через погодні умови й малу кількість собак просування було повільним, 10 квітня він відправив назад Лаубе, Олсена та Паулсена, а сам з Іверсеном і двома упряжками з п'ятнадцяти собак продовжив шлях, але тільки 12 травня вони досягли голів'їв Данського фіорду — одного з перших місць роботи партії Мюліус-Еріксена.

22 травня ними був знайдений перший із турів Мюліус-Еріксена, всередині якого була записка, датована 12 вересня 1907 року, і з якої випливало, що партія повертається на базу не через внутрішні області острова, як передбачалося, а вздовж узбережжя на схід. Незабаром Міккельсен виявив літній табір Еріксена і записку від 8 серпня, в якій повідомлялося, що вони відкрили землю, що з'єднувала Нейві-Кліфф (англ. Navy Cliff (узголів'я Індепенденс-фіорду) і «Heilprin Land», і що «протоки Пірі» не існує.

Ще на початку подорожі Міккельсен мав намір пройти протокою Пірі до протоки Сміта, але після відкриття Мюліус-Еріксена це стало неможливим і безглуздим, тому 28 травня двоє мандрівників повернули назад до бази, до якої було принаймні 550 миль (або близько 800 км по прямій). До цього моменту в них із собою було їжі на сорок п'ять днів для себе і на дванадцять днів для сімох собак, що залишилися. Зворотна подорож виявилася дуже важкою. Просуванню перешкоджав глибокий, м'який і вологий сніг, місцями відкрита вода, сам Міккельсен страждав від цинги. До 8 липня, коли вони дісталися до Маллемук-фіорду (бл. 500 км від острова Шеннон), у них залишалися тільки три собаки. Частково запаси продовольства і палива вдавалося поповнити з депо, закладених експедицією 1906—1908, зокрема з останнього на [en] (бл. 250 км від Джемані-ленд), але всі інші виявилися порожні. В одному з них, за 130 кілометрів від Денмарксгавна, вони залишили всі непотрібні речі, включаючи спальні мішки, і без нічого, взявши тільки зброю, щоденники, фотоплівку, плиту і трохи палива і їжі, 9 вересня вирушили до бази Мюліус-Еріксена, до якої ледь живі дісталися тільки десять днів по тому і де знайшли їжу і дах. За 270 днів подорожі вони загалом пройшли 1400 миль.

Через чотири тижні, відновивши сили, Міккельсен та Іверсен вирушили на південь і 5 листопада досягли острова Шеннон, де виявилося, що там їх ніхто не чекає: уламки «Алабами» були розкидані берегом, а її екіпаж відсутній (через деякий час вони дізналися, що «Алабама» затонула, діставши під час весняного льодоходу пробоїну, а її екіпаж евакуйований норвезьким промисловим судном). Проте на березі була побудована хатина з уламків судна, а з нього знято достатню кількість їжі та палива, щоб протриматися зиму. Перезимувавши, все наступне літо мандрівники прочекали рятувальне судно, але марно. 20 листопада вони перебралися на острів Басс-Рок за тридцять кілометрів на південь від Шеннона, на якому в 1901 році для експедиції Болдуїна-Циглера 1901—1902 років була побудована хатина й організований склад продовольства. Там вони з'ясували, що 23 липня за ними приходило норвезьке судно «Лаура», а також подробиці порятунку екіпажу. Тільки 19 липня наступного 1912 року Міккельсен та Іверсен були врятовані норвезьким пароплавом «Sjøblimsten». До цього моменту вони не бачили людей 28 місяців.

Наступні роки життя

Після повернення до цивілізації Міккельсен зустрів дуже теплий прийом в Європі, яку об'їздив з численними виступами, зокрема у Великій Британії, де знайшов всебічну підтримку Королівського географічного товариства. У себе ж на батьківщині в Данії його міркування з приводу експедиції Мюліус-Еріксена були сприйняті критично, всупереч очікуванням він не отримав золотої медалі Данського географічного товариства і навіть не був запрошений на церемонію відкриття меморіалу учасникам [da], хоча знайшов і зберіг, незважаючи ні на що, найважливіші відомості про долю її загиблих учасників і зроблені ними відкриття. Уряд Данії зрештою виплатив йому лише премію 1000 данських крон (~150 $), а Іверсену і того менше — 600 крон.

Деякий час він пропрацював у Данській Східно-Азійській компанії, а пізніше аджастером у страховій компанії «Baltica Merchant Insurance Company». За цей час він опублікував кілька книг і статей, серед яких «Джон Дейл» та «Історія Аляски», зарекомендувавши себе як письменник. Наприкінці 1910-х працював кореспондентом, висвітлюючи події першої Радянсько-фінської війни.

Після серії руйнівних штормів 1921 року, які завдали значної шкоди Західній Європі, Міккельсен висловив упевненість, що циклони переміщуються на схід від Гренландії і що організація метеостанцій на сході острова, оснащених радіозв'язком, дасть змогу попереджати такі природні катаклізми заздалегідь. У Данії його пропозицію сприйняли скептично, але при цьому в Європі вона мала відгук.

image
Іттоккортоорміут, на передньому плані бюст Ейнару Міккельсену

На початку 1920 років, на тлі посилення територіальних претензій Норвегії на східну частину Гренландії, Міккельсенові вдалося переконати данський уряд у необхідності в найкоротші терміни колонізувати східні області острова. У 1924 році він очолив першу хвилю переселенців, які заснували колонію Іттоккортоорміут у гирлі затоки Скорсбі, а наступного року перевіз туди їхні сім'ї. Це починання Міккельсен вважав своїм найважливішим внеском у справу розвитку Східної Гренландії, хоча й нажив при цьому безліч впливових ворогів, зокрема за різку критику адміністрації острова на чолі з Єнсом Дагорд-Єнсеном (Jens Daugaard-Jensen).

Після окупації в 1931 році Норвегією частини східного узбережжя острова ідеї Міккельсена знайшли нарешті повне розуміння на батьківщині. У 1932 році він очолив дослідницьку експедицію в Гренландію (третю з тих, що працювали в той час на східній стороні острова). Того ж року Міккельсен став представником данської делегації в міжнародному суді в Гаазі, де розглядалася територіальна суперечка між країнами, і його свідчення та наведені докази відіграли не останню роль у винесенні остаточного рішення суду на користь Данії.

image
Бюст Ейнара Міккельсена в Копенгагені

Наступного року він дістав посаду інспектора Східної Гренландії, на якій пропрацював аж до виходу на пенсію в 1950 році, але навіть після офіційного відходу від справ ще протягом 20 років насущні проблеми цього регіону залишалися для Міккельсена головною темою його життя. Жителі східного берега острова, за щиру участь у їхній долі й захист інтересів, називали Міккельсена «Мікі» і вважали своїм благодійником. У 1964-му він востаннє відвідав Іттоккортоорміут, де був обраний почесним жителем колонії і взяв участь в урочистостях з нагоди відкриття будинку «Мікі» (англ. Mikis house — центрального місця району). Міккельсен прекрасно розумів, наскільки важко створити амальгамування між корінними жителями острова з представниками європейської цивілізації, що острів не здатний прогодувати значну кількість жителів, що їхнє майбутнє швидше за все буде не таким, як він собі його уявляв. У віці 85 років Міккельсен написав: «Ви не будете жити як данці, але ви будете жити як вільні люди».

Протягом 1950-х років Ейнар Міккельсен працював в інституті Арктики Північної Америки, а в 1954 році він став одним із засновників Данського інституту Арктики. Написав більше десятка книг на тему полярних досліджень.

Помер 1 травня 1971 року в Копенгагені у віці 91 року.

Особисте життя

5 вересня 1913 року Ейнар Міккельсен одружився з Марі Гольм (дан. Naja Marie Heiberg Holm, (1887—1918)) — дочкою . У 1919 році після трагічної смерті дружини він одружився з її двоюрідною сестрою Еллі Гольм-Єнсен (дан. Ella Holm-Jensen (1887—1979)) і всиновив дитину від її першого шлюбу.

Нагороди та пам'ять

За свій внесок у дослідження Арктики в 1933 році Ейнар Міккельсен нагороджений [da] Данського королівського географічного товариства, у 1934 році удостоєний золотої медалі покровителів Королівського географічного товариства (Patron's Medal), а в 1960-му — найвищої нагороди (дан. Rink-medaljen [da]). Він став почесним членом географічних товариств Італії та Бельгії, арктичних клубів Лондона, Кембриджа та Нью-Йорка. У 1956 році Копенгагенський університет присвоїв йому звання почесного доктора.

Ім'я Ейнара Міккельсена носить патрульний катер арктичної зони класу «Кнуд Расмуссен».

Примітки

  1. Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Dansk Biografisk Leksikon, 3. udgave — 3 — 1984.
    d:Track:Q66311588
  5. Gravsted.dk
    d:Track:Q12314236
  6. https://www.gravsted.dk/person.php?navn=ejnarmikkelsen
  7. Бібліотека Конгресу — 1800.
    d:Track:Q131454
  8. Національна бібліотека Франції — 1537.
    d:Track:Q193563
  9. http://web.archive.org/web/20210815084441/https://biografiskleksikon.lex.dk/Aksel_Mikkelsen
  10. Ejnar Mikkelsen. Den Store Danske. Процитовано 8 жовтня 2016.
  11. Aksel Mikkelsen. Den Store Danske. Gyldendal. Процитовано 8 жовтня 2016.
  12. Brian Traantoft Rasmussen. . Historie-Online.dk. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 12 вересня 2016.
  13. . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 8 жовтня 2016.
  14. Peter Schledermann. Einar Mikkelsen (1880- 1971) // ARCTIC. — 1991. — Т., № 4 (1 грудня). — С. 351-355. з джерела 20 січня 2022. Процитовано 15 серпня 2021.
  15. . Historie-online.dk. 24-06-2015. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2016.
  16. Dan Laursen. Ejnar Mikkelsen (1880-1971) // Arctic Institute of North America. — 1971. — 13 липня. з джерела 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
  17. . Danish Arctic Institute. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  18. . Tidsskriftet Grønland. 1961. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 7 жовтня 2016.
  19. . Danish Naval History. Johnny E. Balsved. Архів оригіналу за 17 серпня 2010. Процитовано 7 жовтня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ejnar Mikkelsen dan Ejnar Mikkelsen 23 grudnya 1880 Vester Brennerslev Yutlandiya 1 travnya 1971 Kopengagen danskij polyarnij doslidnik pismennik Uchasnik kilkoh ekspedicij do Arktiki Najbilshu populyarnist zdobuv yak lider ekspediciyi 1909 1912 rokiv u shidnu Grenlandiyu metoyu yakoyi buli poshuki vidomostej pro zagiblu v 1907 roci partiyu danskogo mandrivnika Lyudviga Myulius Eriksena Ejnar MikkelsenNarodivsya23 grudnya 1880 1880 12 23 2 3 Brennerslev DaniyaPomer1 travnya 1971 1971 05 01 1 90 rokiv Gentofte Kopengagen Daniya 4 Pohovannyad 5 4 6 KrayinaKorolivstvo DaniyaDiyalnistpolyarnij doslidnik pismennikGaluzpolyusi 7 Znannya movdanska 8 Batkod 9 RodichidBrati sestridNagorodid 1934 d 1956 d 1960 d 1933 d 1947 IMDbID 0586560 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Ejnar Mikkelsen narodivsya u Brennerslevi na pivnochi Yutlandiyi v sim yi remisnika i vikladacha praci Akselya Mikkelsena i jogo druzhini Maren Nilsen U 1885 roci sim ya perebralasya v Kopengagen de batko vidkriv shkolu slojdu U Kopengageni do 13 rokiv Ejnar zdobuvav pochatkovu osvitu odnak interesu do navchannya ne viyavlyav jogo ulyublenim miscem u misti buv morskij port i v 13 rokiv batko dozvoliv jomu rozpochati morsku sluzhbu na navchalnomu sudni Georg Stage U 1899 roci vin zakinchiv morehidne uchilishe mayuchi do cogo chasu p yatirichnij dosvid roboti v mori zokrema na Dalekomu shodi Nathnennij doslidzhennyami svogo spivvitchiznika i norvezhcya Fritjofa Nansena vzhe u vici shistnadcyati rokiv Mikkelsen sprobuvav stati uchasnikom ekspediciyi Salomona Andre na povitryanij kuli zaradi chogo pishki projshov ponad 500 kilometriv zi Stokgolma do Geteborga ale jomu bulo vidmovleno cherez yunij vik Pershi ekspediciyi Uchasniki ekspediciyi na Alyasku E Leffingvell E Mikkelsen G Gouv E Ditlevsen U 1900 roci pislya dekilkoh sprob vzyati uchast u podorozhah u polyarni regioni zokrema v Mikkelsen buv prijnyatij do skladu drugoyi ekspediciyi en u Shidnu Grenlandiyu pid chas yakoyi razom z yiyi liderom z 22 lipnya po 2 veresnya projshov na 5 5 metrovomu veslovomu chovni blizko 500 mil uzdovzh uzberezhzhya vid misu Dolton angl Cape Dalton do Vzhe nastupnogo roku jogo vzyali pomichnikom kartografa do ekspediciyi Bolduyina Ciglera na Zemlyu Franca Josifa 1901 1902 Nezvazhayuchi na te sho vona cherez nizku problem ne sklalasya u nij Mikkelsen poznajomivsya z amerikanskim geologom en yakij zaproponuvav Ejnaru v 1906 roci vzyati uchast v ekspediciyi v mori Boforta z metoyu poshukiv U cij ekspediciyi pid chas pisho sannoyi podorozhi rozpochatoyi v kinci lyutogo 1907 roku vid ostrova Flaksman za 200 mil vid peredbachuvanoyi sushi mandrivniki Leffinguell Mikkelsen i Storker Storkenson angl Storker Storkerson pershimi proveli postijni vimiryuvannya glibini morya tim samim viznachivshi shirinu kontinentalnogo shelfu yaka zbilshuvalasya v miru viddalennya vid materika sho svidchilo pro vidsutnist sushi v tomu napryamku Cherez ce a takozh cherez poboyuvannya buti vinesenimi zahidnim plinom u Beringove more za 120 mil vid berega 200 km doslidniki povernuli nazad Cej pohid trivav shistdesyat dniv a zvorotnij shlyah do lyudej dlya Mikkelsena stanoviv podorozh na sanyah i pishki na majzhe 4000 kilometriv cherez mis Barrou Nom Ferbanks i Valdiz Ekspediciya 1909 1912 na shlyupi Alabama Mikkelsen ta Iversen 1910 r Shlyup Alabama U 1908 roci stalo vidomo pro zagibel u Shidnij Grenlandiyi Lyudviga Myulius Eriksena sho doslidzhuvav pivnichno shidni oblasti ostrova Tilo odnogo z suprovodzhuyuchih jogo suputnikiv Jorgena Brenlunda vdalosya znajti poshukovij partiyi prote til samogo polyarnogo doslidnika i she odnogo uchasnika partiyi kartografa da yak i yihni shodenniki yaki mogli b proliti svitlo na obstavini tragediyi viyaviti ne vdalosya Britanskij mediamagnat lord Nortkliff zaproponuvav Mikkelsenu organizuvati yihni povtorni poshuki a takozh oplatiti vsi pov yazani z cim vitrati ale popri prinadnist perspektivi Mikkelsen vid ciyeyi propoziciyi vidmovivsya Vin u pidsumku ocholiv poshukovu ekspediciyu yaka bula organizovana samimi dancyami polovinu vitrat uzyav na sebe uryad reshtu sklali privatni pozhertvuvannya 20 chervnya 1909 roku Mikkelsen u suprovodi simoh suputnikiv lejtenantiv Vilgelma Laube i K Jorgensena Gansa Olsena Georga Paulsena tesli Karla Ungera ta inzhenera mehanika Ivera Iversena yakij priyednavsya v Islandiyi zaminivshi odnogo chlena ekipazhu na 45 tonnomu shlyupi Alabama pokinuv Kopengagen i 27 serpnya dosyagnuv shidnih beregiv Grenlandiyi i kinuv yakir na ostrovi Shennon za 100 mil vid en bazi ekspediciyi Myulius Eriksena 1906 1908 rokiv Z 25 veresnya po 16 grudnya trivala persha sanna podorozh u hodi yakoyi Mikkelsenu Iversenu ta Jorgensenu vdalosya distatisya do zahoronennya Brenlunda ale znajti sho nebud nove ne vdalosya Nastupnu veliku podorozh Mikkelsen rozpochav 4 bereznya 1910 roku U suprovodi chotiroh cholovik vin popryamuvav u pivnichno shidnu oblast ostrova odnak cherez pogodni umovi j malu kilkist sobak prosuvannya bulo povilnim 10 kvitnya vin vidpraviv nazad Laube Olsena ta Paulsena a sam z Iversenom i dvoma upryazhkami z p yatnadcyati sobak prodovzhiv shlyah ale tilki 12 travnya voni dosyagli goliv yiv Danskogo fiordu odnogo z pershih misc roboti partiyi Myulius Eriksena 22 travnya nimi buv znajdenij pershij iz turiv Myulius Eriksena vseredini yakogo bula zapiska datovana 12 veresnya 1907 roku i z yakoyi viplivalo sho partiya povertayetsya na bazu ne cherez vnutrishni oblasti ostrova yak peredbachalosya a vzdovzh uzberezhzhya na shid Nezabarom Mikkelsen viyaviv litnij tabir Eriksena i zapisku vid 8 serpnya v yakij povidomlyalosya sho voni vidkrili zemlyu sho z yednuvala Nejvi Kliff angl Navy Cliff uzgoliv ya Independens fiordu i Heilprin Land i sho protoki Piri ne isnuye She na pochatku podorozhi Mikkelsen mav namir projti protokoyu Piri do protoki Smita ale pislya vidkrittya Myulius Eriksena ce stalo nemozhlivim i bezgluzdim tomu 28 travnya dvoye mandrivnikiv povernuli nazad do bazi do yakoyi bulo prinajmni 550 mil abo blizko 800 km po pryamij Do cogo momentu v nih iz soboyu bulo yizhi na sorok p yat dniv dlya sebe i na dvanadcyat dniv dlya simoh sobak sho zalishilisya Zvorotna podorozh viyavilasya duzhe vazhkoyu Prosuvannyu pereshkodzhav glibokij m yakij i vologij snig miscyami vidkrita voda sam Mikkelsen strazhdav vid cingi Do 8 lipnya koli voni distalisya do Mallemuk fiordu bl 500 km vid ostrova Shennon u nih zalishalisya tilki tri sobaki Chastkovo zapasi prodovolstva i paliva vdavalosya popovniti z depo zakladenih ekspediciyeyu 1906 1908 zokrema z ostannogo na en bl 250 km vid Dzhemani lend ale vsi inshi viyavilisya porozhni V odnomu z nih za 130 kilometriv vid Denmarksgavna voni zalishili vsi nepotribni rechi vklyuchayuchi spalni mishki i bez nichogo vzyavshi tilki zbroyu shodenniki fotoplivku plitu i trohi paliva i yizhi 9 veresnya virushili do bazi Myulius Eriksena do yakoyi led zhivi distalisya tilki desyat dniv po tomu i de znajshli yizhu i dah Za 270 dniv podorozhi voni zagalom projshli 1400 mil Cherez chotiri tizhni vidnovivshi sili Mikkelsen ta Iversen virushili na pivden i 5 listopada dosyagli ostrova Shennon de viyavilosya sho tam yih nihto ne chekaye ulamki Alabami buli rozkidani beregom a yiyi ekipazh vidsutnij cherez deyakij chas voni diznalisya sho Alabama zatonula distavshi pid chas vesnyanogo lodohodu proboyinu a yiyi ekipazh evakujovanij norvezkim promislovim sudnom Prote na berezi bula pobudovana hatina z ulamkiv sudna a z nogo znyato dostatnyu kilkist yizhi ta paliva shob protrimatisya zimu Perezimuvavshi vse nastupne lito mandrivniki prochekali ryatuvalne sudno ale marno 20 listopada voni perebralisya na ostriv Bass Rok za tridcyat kilometriv na pivden vid Shennona na yakomu v 1901 roci dlya ekspediciyi Bolduyina Ciglera 1901 1902 rokiv bula pobudovana hatina j organizovanij sklad prodovolstva Tam voni z yasuvali sho 23 lipnya za nimi prihodilo norvezke sudno Laura a takozh podrobici poryatunku ekipazhu Tilki 19 lipnya nastupnogo 1912 roku Mikkelsen ta Iversen buli vryatovani norvezkim paroplavom Sjoblimsten Do cogo momentu voni ne bachili lyudej 28 misyaciv Nastupni roki zhittya Pislya povernennya do civilizaciyi Mikkelsen zustriv duzhe teplij prijom v Yevropi yaku ob yizdiv z chislennimi vistupami zokrema u Velikij Britaniyi de znajshov vsebichnu pidtrimku Korolivskogo geografichnogo tovaristva U sebe zh na batkivshini v Daniyi jogo mirkuvannya z privodu ekspediciyi Myulius Eriksena buli sprijnyati kritichno vsuperech ochikuvannyam vin ne otrimav zolotoyi medali Danskogo geografichnogo tovaristva i navit ne buv zaproshenij na ceremoniyu vidkrittya memorialu uchasnikam Danmarks Expedition da hocha znajshov i zberig nezvazhayuchi ni na sho najvazhlivishi vidomosti pro dolyu yiyi zagiblih uchasnikiv i zrobleni nimi vidkrittya Uryad Daniyi zreshtoyu viplativ jomu lishe premiyu 1000 danskih kron 150 a Iversenu i togo menshe 600 kron Deyakij chas vin propracyuvav u Danskij Shidno Azijskij kompaniyi a piznishe adzhasterom u strahovij kompaniyi Baltica Merchant Insurance Company Za cej chas vin opublikuvav kilka knig i statej sered yakih Dzhon Dejl ta Istoriya Alyaski zarekomenduvavshi sebe yak pismennik Naprikinci 1910 h pracyuvav korespondentom visvitlyuyuchi podiyi pershoyi Radyansko finskoyi vijni Pislya seriyi rujnivnih shtormiv 1921 roku yaki zavdali znachnoyi shkodi Zahidnij Yevropi Mikkelsen visloviv upevnenist sho cikloni peremishuyutsya na shid vid Grenlandiyi i sho organizaciya meteostancij na shodi ostrova osnashenih radiozv yazkom dast zmogu poperedzhati taki prirodni kataklizmi zazdalegid U Daniyi jogo propoziciyu sprijnyali skeptichno ale pri comu v Yevropi vona mala vidguk Ittokkortoormiut na perednomu plani byust Ejnaru Mikkelsenu Na pochatku 1920 rokiv na tli posilennya teritorialnih pretenzij Norvegiyi na shidnu chastinu Grenlandiyi Mikkelsenovi vdalosya perekonati danskij uryad u neobhidnosti v najkorotshi termini kolonizuvati shidni oblasti ostrova U 1924 roci vin ocholiv pershu hvilyu pereselenciv yaki zasnuvali koloniyu Ittokkortoormiut u girli zatoki Skorsbi a nastupnogo roku pereviz tudi yihni sim yi Ce pochinannya Mikkelsen vvazhav svoyim najvazhlivishim vneskom u spravu rozvitku Shidnoyi Grenlandiyi hocha j nazhiv pri comu bezlich vplivovih vorogiv zokrema za rizku kritiku administraciyi ostrova na choli z Yensom Dagord Yensenom Jens Daugaard Jensen Pislya okupaciyi v 1931 roci Norvegiyeyu chastini shidnogo uzberezhzhya ostrova ideyi Mikkelsena znajshli nareshti povne rozuminnya na batkivshini U 1932 roci vin ocholiv doslidnicku ekspediciyu v Grenlandiyu tretyu z tih sho pracyuvali v toj chas na shidnij storoni ostrova Togo zh roku Mikkelsen stav predstavnikom danskoyi delegaciyi v mizhnarodnomu sudi v Gaazi de rozglyadalasya teritorialna superechka mizh krayinami i jogo svidchennya ta navedeni dokazi vidigrali ne ostannyu rol u vinesenni ostatochnogo rishennya sudu na korist Daniyi Byust Ejnara Mikkelsena v Kopengageni Nastupnogo roku vin distav posadu inspektora Shidnoyi Grenlandiyi na yakij propracyuvav azh do vihodu na pensiyu v 1950 roci ale navit pislya oficijnogo vidhodu vid sprav she protyagom 20 rokiv nasushni problemi cogo regionu zalishalisya dlya Mikkelsena golovnoyu temoyu jogo zhittya Zhiteli shidnogo berega ostrova za shiru uchast u yihnij doli j zahist interesiv nazivali Mikkelsena Miki i vvazhali svoyim blagodijnikom U 1964 mu vin vostannye vidvidav Ittokkortoormiut de buv obranij pochesnim zhitelem koloniyi i vzyav uchast v urochistostyah z nagodi vidkrittya budinku Miki angl Mikis house centralnogo miscya rajonu Mikkelsen prekrasno rozumiv naskilki vazhko stvoriti amalgamuvannya mizh korinnimi zhitelyami ostrova z predstavnikami yevropejskoyi civilizaciyi sho ostriv ne zdatnij progoduvati znachnu kilkist zhiteliv sho yihnye majbutnye shvidshe za vse bude ne takim yak vin sobi jogo uyavlyav U vici 85 rokiv Mikkelsen napisav Vi ne budete zhiti yak danci ale vi budete zhiti yak vilni lyudi Protyagom 1950 h rokiv Ejnar Mikkelsen pracyuvav v instituti Arktiki Pivnichnoyi Ameriki a v 1954 roci vin stav odnim iz zasnovnikiv Danskogo institutu Arktiki Napisav bilshe desyatka knig na temu polyarnih doslidzhen Pomer 1 travnya 1971 roku v Kopengageni u vici 91 roku Osobiste zhittya5 veresnya 1913 roku Ejnar Mikkelsen odruzhivsya z Mari Golm dan Naja Marie Heiberg Holm 1887 1918 dochkoyu U 1919 roci pislya tragichnoyi smerti druzhini vin odruzhivsya z yiyi dvoyuridnoyu sestroyu Elli Golm Yensen dan Ella Holm Jensen 1887 1979 i vsinoviv ditinu vid yiyi pershogo shlyubu Nagorodi ta pam yatZa svij vnesok u doslidzhennya Arktiki v 1933 roci Ejnar Mikkelsen nagorodzhenij da Danskogo korolivskogo geografichnogo tovaristva u 1934 roci udostoyenij zolotoyi medali pokroviteliv Korolivskogo geografichnogo tovaristva Patron s Medal a v 1960 mu najvishoyi nagorodi dan Rink medaljen da Vin stav pochesnim chlenom geografichnih tovaristv Italiyi ta Belgiyi arktichnih klubiv Londona Kembridzha ta Nyu Jorka U 1956 roci Kopengagenskij universitet prisvoyiv jomu zvannya pochesnogo doktora Im ya Ejnara Mikkelsena nosit patrulnij kater arktichnoyi zoni klasu Knud Rasmussen PrimitkiFilmportal de 2005 d Track Q15706812 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Dansk Biografisk Leksikon 3 udgave 3 1984 d Track Q66311588 Gravsted dk d Track Q12314236 https www gravsted dk person php navn ejnarmikkelsen Biblioteka Kongresu 1800 d Track Q131454 Nacionalna biblioteka Franciyi 1537 d Track Q193563 http web archive org web 20210815084441 https biografiskleksikon lex dk Aksel Mikkelsen Ejnar Mikkelsen Den Store Danske Procitovano 8 zhovtnya 2016 Aksel Mikkelsen Den Store Danske Gyldendal Procitovano 8 zhovtnya 2016 Brian Traantoft Rasmussen Historie Online dk Arhiv originalu za 14 veresnya 2015 Procitovano 12 veresnya 2016 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2016 Peter Schledermann Einar Mikkelsen 1880 1971 ARCTIC 1991 T 4 1 grudnya S 351 355 z dzherela 20 sichnya 2022 Procitovano 15 serpnya 2021 Historie online dk 24 06 2015 Arhiv originalu za 14 veresnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2016 Dan Laursen Ejnar Mikkelsen 1880 1971 Arctic Institute of North America 1971 13 lipnya z dzherela 15 serpnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 Danish Arctic Institute Arhiv originalu za 13 lyutogo 2016 Procitovano 3 zhovtnya 2016 Tidsskriftet Gronland 1961 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 7 zhovtnya 2016 Danish Naval History Johnny E Balsved Arhiv originalu za 17 serpnya 2010 Procitovano 7 zhovtnya 2016

Дата публікації:
Топ