Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едикт про максимальні ціни або Едикт Діоклетіана (лат. Edictum de Pretiis Rerum Venalium, досл. «Едикт про ціну продажу товарів») — указ римського імператора Діоклетіана, виданий у 301 році. Документ мав на меті запровадження економічної реформи: введення в обіг нових номіналів монет, призначення максимальних цін на ряд товарів та послуг, а також встановлення смертної кари для спекулянтів.
Найімовірніше, едикт був виданий в Антіохії чи Александрії грецькою та латинською мовами. На сьогодні зберіглися лише його фрагменти, знайдених переважно у східній частині Римської імперії, де правив Діоклетіан. Едикт був розкритикований Лактанцієм, ритором з Нікомедії, який звинуватив імператора в інфляції та розповів про масові кровопролиття, спричинені фальсифікацією цін. Економіка Імперії більше постраждала від едикту, ніж отримала вигоди, його ігнорування з боку населення спричинило його скасування за кілька років.
Передумови
Упродовж п'ятидесятирічної Кризи ІІІ століття численні імператори та потребували великих статків задля підтримання прихильності своїх солдатів та чиновників. Після широкого невдоволення правлінням імператора Коммода, вбитого в 192 році, було кілька претендентів на владу. В 193 році преторіанці пообіцяли зробити імператором того, хто дасть їм більше грошей. Посаду купив Дідій Юліан, але був дуже непопулярний і невдовзі його вбили на замовлення сенаторів. Фактична влада опинилася в воєначальників, які захищали кордони від алеманів, франків, саксів і персів; при тому ж часто просто грабували провінції, якими проходили їхні армії. На той час власні монети могли випускати навіть окремі легіони, що вносило плутанину в ціни.
У 270 році імператор Авреліан прийшов до влади та впродовж кількох років возз'єднав імперію, що фактично розпалася на три частини. Криза остаточно закінчилася з приходом до влади Діоклетіана у 284 році. Протягом усього свого правління Діоклетіан видав низку указів, спрямованих на реформування системи оподаткування та стабілізацію монетарної політики. В 293 році Діоклетіан політично розділив імперію на східну та західну частини, кожною з яких правили два імператори, один старший та один молодший. Він призначив Констанція та Галерія двома своїми молодшими цезарями, а старшими призначив себе та Максиміана, створивши тетрархію чотирьох імператорів.
Передбачуваний час для досягнення потрібного ефекту від них становив десятиліття. В той період римська економіка, особливо в Середземномор'ї, була наповнена великою кількістю валюти інших держав.
Цінова реформа
Текст едикту зберігся не повністю, дрібні частини втрачено. При цьому текст латинською та грецькою мовами в деяких версіях відрізняється за змістом.
У двох перших третинах едикту красномовно вихваляється тетрархія Діоклетіана та йдеться про збільшення вдвічі вартості мідних монет і встановлюється смертна кара для спекулянтів, яких звинувачували в інфляції та порівнювали з варварськими племенами, що атакували Імперію. Торговцям було заборонено вивозити свої товари для продажу за більшу вартість до інших місць, а транспортні витрати не могли бути виправданням для підвищення ціни. У пролозі до едикту говориться, що вказані ціни є максимальними, і якщо витрати низькі, можна стягувати менше. Проте ймовірніше, що максимальні ціни фактично стали обов'язковими. Так, у містах Фригії/Карії місцевим губернатором Фульвієм Астіком додано постскриптум, який чітко пояснює, що ціни в едикті є не максимальними, а фіксованими стандартами, яких слід дотримуватися завжди.
Остання третина едикту, поділена на 37 розділів, встановила так звану — перелік максимальних цін для понад тисячі товарів. Вказуються: бобові та крупи; вино; олія, сіль та інші приправи; м'ясо; риба; овочі, фрукти; заробітна платня за різні роботи; шкури, шкіра; взуття; шкіряні вироби; вироби з верблюжої та козячої шерсті; пиломатеріали; гребінці, веретена; стовпи, дрова; вози, дерев'яні інструменти, метали та теракота, кераміка; слонова кістка, голки; вантажні перевезення, фураж; пір'я, подушки, письмове приладдя; одяг; заробітна платня за вишивальництво; заробітна платня за плетіння; заробітна платня за валяння тканини; шовк; пурпур; вовняні вироби; лляні вироби (у трьох розділах); вироби з пурпуру; золото та срібло; раби; худоба; мармур та інший камінь; дикі тварини; віск, смола тощо; ліки, фарби, барвники, лаки тощо; морські перевезення. Всього перелічено ціни на понад 1200 предметів споживання та послуг (частина записів втрачена), копії едикту були висічені в камені на ринкових площах принаймні 40 великих міст у східній частині Імперії.
Монетна реформа
Діоклетіан уніфікував і стандартизував монети, запровадивши дві нові основні монети, які використовувалися до кінця його правління та після нього: бронзовий нуммус і срібний . Усі монети кожного номіналу повинні були мати однаковий вигляд, розмір, вагу, склад і маркування монетного двору. Монети карбувалися від імені чотирьох співімператорів, незалежно від того, під чиїм контролем перебував певний монетний двір. Регіональні та індивідуальні монети більше не можна було випускати.
Усі монети в документі оцінювались відповідно до денарію. Найімовірніше, вартість аргентуса була встановлена на рівні 100 денаріїв, нуммуса — в 25 денаріїв, а бронзового радіата — в 4 або 5 денаріїв. Вартість мідного лауреата була збільшена з 1 до 2 денаріїв.
| Солідус | Аргентеус | Нуммус | Денарій | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Солідус | 1 | 10 | 40 | 200 | 500 | 1000 |
| Аргентеус | 1/10 | 1 | 4 | 20 | 50 | 100 |
| Нуммус | 1/40 | 1/4 | 1 | 5 | 121⁄2 | 25 |
| Радіат | 1/200 | 1/20 | 1/5 | 1 | 21⁄2 | 5 |
| Лауреат | 1/500 | 1/50 | 2/25 | 2/5 | 1 | 2 |
| Денарій | 1/1000 | 1/100 | 1/25 | 1/5 | 1/2 | 1 |
Наслідки
Економічні та військові реформи Діоклетіана дозволили стабілізувати імперію та забезпечили довготривале виживання того, що стало Візантійською імперією. Його мікроекономічна реформа була менш успішною та ніколи не працювала як задумано. Однією з проблем було те, що вказані максимальні ціни не враховували сезонні та місцеві чинники ціноутворення. Наприклад, яблуко набагато легше отримати в Британії в жовтні, ніж у Нижньому Єгипті в березні, але його потрібно було продавати за тією ж ціною. Крім того, вказані максимальні ціни фактично стали єдиними можливими та місцями були офіційно закріплені, не допускаючи зменшення. Пролог едикту дозволяє припускати, що Діоклетіан прагнув таким чином забезпечити обов'язкові закупки для армії. На це вказує те, що ціни місцями вказані на сировину, але не на кінцевий продукт, наприклад хліб. Унаслідок своїх недоліків, едикт за кілька років перестав виконуватися.
Примітки
- Michell, H. (1947-02). The Edict of Diocletian: A Study of Price Fixing in the Roman Empire. Canadian Journal of Economics and Political Science (англ.). Т. 13, № 1. с. 1—12. doi:10.2307/137598. ISSN 0315-4890. Процитовано 21 січня 2023.
- Prantl, Maria (2011). Diocletian’s Edict on Maximum Prices of 301 AD. A fragment found in Aigeira / Historia.scribere. Т. 3. с. 359—397.
- Posner, Howard. The Value of Money: Coinage and Diocletian's Price Edict. Процитовано 21 січня 2023.
- Kropff, Antony. New English translation of the Price Edict of Diocletianus. Процитовано 21 січня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edikt pro maksimalni cini abo Edikt Diokletiana lat Edictum de Pretiis Rerum Venalium dosl Edikt pro cinu prodazhu tovariv ukaz rimskogo imperatora Diokletiana vidanij u 301 roci Dokument mav na meti zaprovadzhennya ekonomichnoyi reformi vvedennya v obig novih nominaliv monet priznachennya maksimalnih cin na ryad tovariv ta poslug a takozh vstanovlennya smertnoyi kari dlya spekulyantiv Odin iz chotiroh fragmentiv ediktu greckoyu movoyu povtorno vikoristanij v odvirku serednovichnoyi cerkvi Svyatogo Ivana Hrizostoma v Najimovirnishe edikt buv vidanij v Antiohiyi chi Aleksandriyi greckoyu ta latinskoyu movami Na sogodni zberiglisya lishe jogo fragmenti znajdenih perevazhno u shidnij chastini Rimskoyi imperiyi de praviv Diokletian Edikt buv rozkritikovanij Laktanciyem ritorom z Nikomediyi yakij zvinuvativ imperatora v inflyaciyi ta rozpoviv pro masovi krovoprolittya sprichineni falsifikaciyeyu cin Ekonomika Imperiyi bilshe postrazhdala vid ediktu nizh otrimala vigodi jogo ignoruvannya z boku naselennya sprichinilo jogo skasuvannya za kilka rokiv PeredumoviFragment ediktu v Pergamskomu muzeyi Berlin Uprodovzh p yatidesyatirichnoyi Krizi III stolittya chislenni imperatori ta potrebuvali velikih statkiv zadlya pidtrimannya prihilnosti svoyih soldativ ta chinovnikiv Pislya shirokogo nevdovolennya pravlinnyam imperatora Kommoda vbitogo v 192 roci bulo kilka pretendentiv na vladu V 193 roci pretorianci poobicyali zrobiti imperatorom togo hto dast yim bilshe groshej Posadu kupiv Didij Yulian ale buv duzhe nepopulyarnij i nevdovzi jogo vbili na zamovlennya senatoriv Faktichna vlada opinilasya v voyenachalnikiv yaki zahishali kordoni vid alemaniv frankiv saksiv i persiv pri tomu zh chasto prosto grabuvali provinciyi yakimi prohodili yihni armiyi Na toj chas vlasni moneti mogli vipuskati navit okremi legioni sho vnosilo plutaninu v cini U 270 roci imperator Avrelian prijshov do vladi ta vprodovzh kilkoh rokiv vozz yednav imperiyu sho faktichno rozpalasya na tri chastini Kriza ostatochno zakinchilasya z prihodom do vladi Diokletiana u 284 roci Protyagom usogo svogo pravlinnya Diokletian vidav nizku ukaziv spryamovanih na reformuvannya sistemi opodatkuvannya ta stabilizaciyu monetarnoyi politiki V 293 roci Diokletian politichno rozdiliv imperiyu na shidnu ta zahidnu chastini kozhnoyu z yakih pravili dva imperatori odin starshij ta odin molodshij Vin priznachiv Konstanciya ta Galeriya dvoma svoyimi molodshimi cezaryami a starshimi priznachiv sebe ta Maksimiana stvorivshi tetrarhiyu chotiroh imperatoriv Peredbachuvanij chas dlya dosyagnennya potribnogo efektu vid nih stanoviv desyatilittya V toj period rimska ekonomika osoblivo v Seredzemnomor yi bula napovnena velikoyu kilkistyu valyuti inshih derzhav Cinova reformaJmovirni zalishki maceluma produktovogo rinku Na jogo bokah prejskurant iz cinami chasiv Diokletiana Tekst ediktu zberigsya ne povnistyu dribni chastini vtracheno Pri comu tekst latinskoyu ta greckoyu movami v deyakih versiyah vidriznyayetsya za zmistom U dvoh pershih tretinah ediktu krasnomovno vihvalyayetsya tetrarhiya Diokletiana ta jdetsya pro zbilshennya vdvichi vartosti midnih monet i vstanovlyuyetsya smertna kara dlya spekulyantiv yakih zvinuvachuvali v inflyaciyi ta porivnyuvali z varvarskimi plemenami sho atakuvali Imperiyu Torgovcyam bulo zaboroneno vivoziti svoyi tovari dlya prodazhu za bilshu vartist do inshih misc a transportni vitrati ne mogli buti vipravdannyam dlya pidvishennya cini U prolozi do ediktu govoritsya sho vkazani cini ye maksimalnimi i yaksho vitrati nizki mozhna styaguvati menshe Prote jmovirnishe sho maksimalni cini faktichno stali obov yazkovimi Tak u mistah Frigiyi Kariyi miscevim gubernatorom Fulviyem Astikom dodano postskriptum yakij chitko poyasnyuye sho cini v edikti ye ne maksimalnimi a fiksovanimi standartami yakih slid dotrimuvatisya zavzhdi Ostannya tretina ediktu podilena na 37 rozdiliv vstanovila tak zvanu perelik maksimalnih cin dlya ponad tisyachi tovariv Vkazuyutsya bobovi ta krupi vino oliya sil ta inshi pripravi m yaso riba ovochi frukti zarobitna platnya za rizni roboti shkuri shkira vzuttya shkiryani virobi virobi z verblyuzhoyi ta kozyachoyi shersti pilomateriali grebinci veretena stovpi drova vozi derev yani instrumenti metali ta terakota keramika slonova kistka golki vantazhni perevezennya furazh pir ya podushki pismove priladdya odyag zarobitna platnya za vishivalnictvo zarobitna platnya za pletinnya zarobitna platnya za valyannya tkanini shovk purpur vovnyani virobi llyani virobi u troh rozdilah virobi z purpuru zoloto ta sriblo rabi hudoba marmur ta inshij kamin diki tvarini visk smola tosho liki farbi barvniki laki tosho morski perevezennya Vsogo perelicheno cini na ponad 1200 predmetiv spozhivannya ta poslug chastina zapisiv vtrachena kopiyi ediktu buli visicheni v kameni na rinkovih ploshah prinajmni 40 velikih mist u shidnij chastini Imperiyi Monetna reformaArgentus yakij pochali karbuvati za DiokletianaDokladnishe Monetna sistema Starodavnogo Rimu Diokletian unifikuvav i standartizuvav moneti zaprovadivshi dvi novi osnovni moneti yaki vikoristovuvalisya do kincya jogo pravlinnya ta pislya nogo bronzovij nummus i sribnij Usi moneti kozhnogo nominalu povinni buli mati odnakovij viglyad rozmir vagu sklad i markuvannya monetnogo dvoru Moneti karbuvalisya vid imeni chotiroh spivimperatoriv nezalezhno vid togo pid chiyim kontrolem perebuvav pevnij monetnij dvir Regionalni ta individualni moneti bilshe ne mozhna bulo vipuskati Usi moneti v dokumenti ocinyuvalis vidpovidno do denariyu Najimovirnishe vartist argentusa bula vstanovlena na rivni 100 denariyiv nummusa v 25 denariyiv a bronzovogo radiata v 4 abo 5 denariyiv Vartist midnogo laureata bula zbilshena z 1 do 2 denariyiv Spivvidnoshennya rimskih monet mizh soboyu v 301 305 rr Solidus Argenteus Nummus DenarijSolidus 1 10 40 200 500 1000Argenteus 1 10 1 4 20 50 100Nummus 1 40 1 4 1 5 121 2 25Radiat 1 200 1 20 1 5 1 21 2 5Laureat 1 500 1 50 2 25 2 5 1 2Denarij 1 1000 1 100 1 25 1 5 1 2 1NaslidkiEkonomichni ta vijskovi reformi Diokletiana dozvolili stabilizuvati imperiyu ta zabezpechili dovgotrivale vizhivannya togo sho stalo Vizantijskoyu imperiyeyu Jogo mikroekonomichna reforma bula mensh uspishnoyu ta nikoli ne pracyuvala yak zadumano Odniyeyu z problem bulo te sho vkazani maksimalni cini ne vrahovuvali sezonni ta miscevi chinniki cinoutvorennya Napriklad yabluko nabagato legshe otrimati v Britaniyi v zhovtni nizh u Nizhnomu Yegipti v berezni ale jogo potribno bulo prodavati za tiyeyu zh cinoyu Krim togo vkazani maksimalni cini faktichno stali yedinimi mozhlivimi ta miscyami buli oficijno zakripleni ne dopuskayuchi zmenshennya Prolog ediktu dozvolyaye pripuskati sho Diokletian pragnuv takim chinom zabezpechiti obov yazkovi zakupki dlya armiyi Na ce vkazuye te sho cini miscyami vkazani na sirovinu ale ne na kincevij produkt napriklad hlib Unaslidok svoyih nedolikiv edikt za kilka rokiv perestav vikonuvatisya PrimitkiMichell H 1947 02 The Edict of Diocletian A Study of Price Fixing in the Roman Empire Canadian Journal of Economics and Political Science angl T 13 1 s 1 12 doi 10 2307 137598 ISSN 0315 4890 Procitovano 21 sichnya 2023 Prantl Maria 2011 Diocletian s Edict on Maximum Prices of 301 AD A fragment found in Aigeira Historia scribere T 3 s 359 397 Posner Howard The Value of Money Coinage and Diocletian s Price Edict Procitovano 21 sichnya 2023 Kropff Antony New English translation of the Price Edict of Diocletianus Procitovano 21 sichnya 2023