Дуани, або дуано (Duano, Duano'), десін-дуано (власна назва), десін-дола, куала, або оранг-куала (малай. Orang Kuala), — невеличкий народ, що живе по обидва боки Малакської протоки в Індонезії та Малайзії. Це одна з груп оранг-лаутів, морських кочівників Південно-Східної Азії. До числа оранг-лаутів їх зараховують лише за особливостями способу життя, а так вони є цілком окремою етнічною групою з власною мовою, культурою, самосвідомістю і господарським комплексом, до того ж самі заперечують свою належність до оранг-лаутів.
Дуани Desin Duano', Orang Kuala | |
---|---|
Кількість | 19 000 (2006, E. Seidlitz) Індонезія 15 000 (2006, SIL) Малайзія 4 067 (2003, COAC) |
Ареал | Індонезія, провінції Ріау, Джамбі, Острови Ріау, Малайзія, штат Джогор |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | селетари, канаки, малайці |
Входить до | оранг-аслі, прото-малайці |
Мова | дуанська |
Дивно, що ці люди, які проживають в доволі розвиненому регіоні і легко йдуть на контакт зі сторонніми, й досі лишаються мало відомими для зовнішнього світу. Навіть райони їхнього проживання не є точно визначеними, а чисельність відома лише за оцінками. Етнічна єдність дуанів не є чіткою. Їхні поселення розкидані по узбережжю Малакської протоки, жителі окремих поселень утворюють локальні групи, часто слабко пов'язані між собою.
З усіх їх локальних груп дуанів найвідомішою є малайзійська частина народу, яка перебуває тут під державною опікою. В Малайзії їх називають куалами (оранг-куала, що означає «люди в гирлах річок») і зараховують до числа корінного населення Півострівної Малайзії, стосовно якого застосовується офіційний термін оранг-аслі (малай. Orang Asli, «аборигени», «перші народи», «оригінальні народи», «споконвічні люди», «прадавні мешканці»). Оранг-аслі утворюють особливу категорію населення країни. До їх складу входить 18 аборигенних племен, різних за мовами, культурою, традиціями, навіть у расовому відношенні. Вони умовно поділяються на 3 групи: негритоси, сеної та прото-малайці. Оранг-куала є одним із цих племен, і належить воно до групи прото-малайців, або, як їх ще називають, аборигенних малайців (малай. Melayu Proto, Melayu Asli, Melayu Purba). Усі оранг-аслі перебувають під опікою держави, яка ставить собі за мету підняти рівень життя аборигенів до рівня життя малайського населення Малайзії. У цій країні існує спеціальний департамент, який займається питаннями добробуту і розвитку оранг-аслі.
В Індонезії дуани, яких тут звуть десін-долаками (індонез. Desin Dola', Desin Dolak, Desin Dolaq), не виділяються офіційною статистикою. Назва десін-дола є лише перекладом дуанською мовою малайського терміну оранг-лаут: desin означає «люди», а dola' — «море».
У ранніх джерелах з історії та етнографії регіону окремі локальні групи дуанів називали ще Orang Laut Bugis (J. G. Schot, 1884), Orang Lahut (T. Adam, 1928), Sendaur (H. Kähler, 1949).
Тому й не дивно, що через відсутність достатньої інформації часто виникає плутанина з назвою народу.
Самі ж вони називають себе десін-дуано (Desin Duano), або просто дуано. В Малайзії, як свідчить Могамед Шаріфудін Юсуф (Dr. Mohd. Sharifudin Yusof), лише старше покоління дуанів пам'ятає справжнє ім'я свого племені; офіційна назва оранг-куала вже майже повністю витіснила його.
Розселення
Дуани живуть по обидва боки Малакської протоки, але на малайзійському боці їх значно менше.
В межах Індонезії дуани розселені на східному узбережжі Суматри та прилеглих островах, довгою смугою між островом Бенгкаліс (індонез. Pulau Bengkalis) і гирлом річки Кампар (індонез. Sungai Kampar) на заході та дельтою Батанг-Гарі (індонез. Sungai Batang Hari) на сході, включаючи західну частину архіпелагу Ріау, в межах провінцій Ріау (індонез. Provinsi Riau), Острови Ріау (індонез. Provinsi Kepulauan Riau) і Джамбі (індонез. Provinsi Jambi).
Дуанські села розташовані на островах Бенгкаліс, Кундур (індонез. Pulau Kundur), Бурунг (індонез. Pulau Burung), Бангконг (індонез. Pulau Bangkong), Пунай (індонез. Pulau Punai), Мендуланг (індонез. Pulau Mendulang), а також в Танджунг-Дату (індонез. Tanjung Datu), Пасанг-Апі (індонез. Pasang Api), Істіра (індонез. Istira), Батанг-Туато (індонез. Batang Tuato), Джаміг (індонез. Djamih), Періґі-Раджа (індонез. Perigi Radja), Чончонг-Луар (індонез. Concong Luar), Куала-Ланган (індонез. Kuala Langan), розташованих у гирлах річок Батанг-Гарі, Катеман (індонез. Sungai Kateman), Кампар, Тунгкал (індонез. Sungai Tungkal), Ретіг (індонез. Sungai Retih) та Індраґірі (індонез. Sungai Indragiri). Більшість індонезійських дуанів живе в окрузі Індраґірі-Гілір (індонез. Kabupaten Indragiri Hilir) на сході провінції Ріау.
Взагалі, говорячи про райони розселення дуанів, слід зважати на їхній спосіб життя. Вони весь час перебувають на промислах, і села надають їм лише тимчасовий притулок. Тому дуани легко залишають свої селища й, за потреби, влаштовують інші, вже на новому місці.
У Західній (Півострівній) Малайзії поселення дуанів знаходяться на південно-західному узбережжі, переважно в гирлах річок в округах Бату-Пагат (малай. Batu Pahat) та Понтіан (малай. Pontian) у штаті Джогор. Це села Ленга (малай. Lenga), Семераг (малай. Semerah), Міньяк-Беку (малай. Minyak Beku), Сенґаранг (малай. Senggarang), Ренгіт (малай. Rengit), Куала-Бенут (малай. Kuala Benut), Понтіан-Бесар (малай. Pontian Besar) і Сунгай-Лаяу (малай. Sungai Layau).
Ніде дуани не утворюють етнічних масивів, існують лише окремі села, часто серед поселень інших народів, головним чином малайців і китайців.
Східне узбережжя Суматри майже повністю зайняте мангровими лісами та болотами, і воно є майже недосяжним. Внутрішніх районів можна дістатися лише водою. Те саме стосується й природи західного узбережжя Джогору, по той бік Малакської протоки. Між Клуангом (малай. Kluang) і Кулаєм (малай. Kulai) щу донедавна тягнулась суцільна монотонна рослинність, що розривалася лише гирлами річок, ширина яких може сягати 20 км. Річки впадають у мілководні протоки. Безпосередньо в гирлах річок якраз і знаходяться дуанські поселення. Трохи вище розташовані малайські села, часто із тими самими назвами. В цих селах є китайські магазини, куди дуанські рибалки приїздять зі своїми продуктами, тут вони також закуповують необхідні товари зовнішнього походження.
У 20-і роки XX століття через Бату-Пагат було прокладено дорогу, що зв'язала міста Джогор-Бару і Малакка. Ця дорога покінчила з ізольованістю прибережного регіону. Зараз дуанські села є й у внутрішніх районах Півострівної Малайзії.
Чисельність
В Малайзії, завдяки тому, що державні органи займаються проблемами корінних народів півострова, існують регулярні статистичні дані стосовно чисельності оранг-аслі, зокрема й оранг-куала.
Динаміка чисельності дуанів (куалів) в Малайзії (за офіційними даними) є такою:
Рік | 1960 | 1965 | 1969 | 1974 | 1980 | 1993 | 2000 | 2003 |
Чисельність | 936 | 1 259 | 1 480 | 1 612 | 1 625 | 2 492 | 3 221 | 4 067 |
Що стосується чисельності дуанів в Індонезії, тут існують лише оцінні дані. Наприклад, проєкт Ethnologue наводить такі дані: 15 000 (2006, SIL) дуанів в Індонезії і 19 000 (2006, E. Seidlitz) в усіх країнах.
Проєкт Joshua Project [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] у 2016 році так оцінює чисельність народу: 18 000 в Індонезії, 4 700 в Малайзії, загалом 22 700 осіб.
Мова
Дуанська мова належить до малайської групи, серед яких, зокрема, є й індонезійська, стандартна малайська, мінангкабавська та багато інших. Разом із іншими 35 мовами її зараховують до складу малайської макромови (msa).
Досі дуанську мову всебічно не досліджував жоден із вчених-лінгвістів. В різний час були складені окреми списки слів, які ідентифікуються з дуанською мовою. Лише на початку 2000-х років доктор Мохаммед Шаріфудін Юсуф (малай. Mohd. Sharifudin Yusof) під час своїх польових досліджень, проведених на території малайзійського штату Джогор, вперше склав список дуанських слів, представлений у фонетичному вигляді. Скориставшись цими записами, читач зможе правильно вимовляти дуанські слова, навіть якщо він ніколи не спілкувалися з носіями мови. Результати були опубліковані в 2013 році.
Аналіз наявних списків слів свідчить, що дуанська мова є близькою до малайської. Розбіжності між ними полягають переважно в незначних фонетичних відмінностях. Разом із тим, дуанська мова містить цілу групу слів, що позначають дію, частини тіла, різні природні об'єкти, для яких важко визначити їх походження. Через це, а також наявність цілого ряду займенників, питальних слів, префіксів і прислівників, які досить сильно відрізняються від малайських, вона на слух є незрозумілою для малайців. В цілому, можна сказати, що, хоча дуанська мова й відрізняється від малайської, є всі підстави вважати її за один з малайських діалектів, який трохи більше відрізняється від стандартної малайської, ніж, скажімо, мова мінангкабау.
На території Індонезії дуанська продовжує активно використовуватись. Іншою є ситуація на території Малайзії. Тут вона енергійно витісняється стандартною малайською, рідною мовою спілкуються переважно представники старшого покоління. У цій країні дуанській мові загрожує щезання.
Орім рідної мови, більшість дуанів вільно володіє також малайською (Bradley 2007a).
Власної писемності дуанська мова не має. Рівень грамотності серед малайзійських дуанів (малайською мовою) становить близько 50 %.
Її місце в класифікації австронезійських мов залишається до кінця невизначеним.
Релігія
За релігією дуани є мусульманами. Вони були навернені на іслам ще в XIX столітті.
В Малайзії, де питання релігії пов'язане із офіційним статусом народу, дуани наполягають на тому, що вони не є язичниками, тобто, за їх словами, не їдять свинину і дюгоня, не мають собак на своїх човнах, і тому не можуть об'єднуватись в одну категорію з іншими корінними племенами півострівної частини країни. Прибічниками ісламу вони є й за офіційною статистикою, що ведеться в Малайзії. Так, за даними 1997 року (JHEOA), в штаті Джогор всі 2918 оранг-куала були мусульманами.
Попри те, що дуани вже протягом тривалого часу є прибічниками ісламу, вони не є старанними у виконанні щоденних молитов, нерегулярно відвідують мечеть, а на п'ятничну молитву зазвичай взагалі не приходять. Трапляється, що під час виконання мусульманських ритуалів дуани весь час розважаються, чим ображають почуття інших віруючих.
Відсутній у дуанів також характерний для мусульман поділ суспільства за статевою ознакою.
У своїй повсякденній практиці дуани часто звертаються до своїх доісламських традиційних анімістичних вірувань. Навколишній світ для них наповнений духами природи ганту (малай. hantu). Неповага до духів, на їх переконання, стає причиною хвороб, конфліктів і смертей. Рибалка, який наважиться закинути сітку в сезон дощів, не виконавши попередньо встановлений ритуал, неминуче постраждає через це. Дуани мають своїх знахарів, які, на їх думку, володіють надприродними здібностями. Єдиним способом лікування є заклинання з метою умиротворення духів.
У той же час на людях дуани не говорять про свою традиційну релігію, всіляко підкреслюючи свою належність до ісламу.
Історія
Історія дуанів, як і історія інших бездержавних народів, які жили в гармонії з природою і вели привласнювальний спосіб життя, є практично невідомою. Записи про них в історичних джерелах сусідніх народів відсутні, а усна традиція народу є дуже бідною.
У записах Схота (Schot, 1884) згадується історична традиція оранг-лаут-бугісів, однієї з дуанських локальних груп, що живе в окрузі Індраґірі-Гілір на сході індонезійської провінції Ріау. Вони вважали себе потомками бугісів, які після участі у війнах в Джогорі проти раджі Кечила на початку XVIII століття знайшли собі притулок в гирлі річки Індраґірі. Згодом катастрофа зруйнувала їхні села і викликала багато смертей, вони поклялися більше не жити в хатах на суходолі й відтоді лишаються в своїх човнах. У цій легенді накладаються дві теми: руйнування початкового села, тема, дуже поширена серед морських кочівників регіону, і тема бугійського панування. Безумовно, не має підстав асоціювати оранг-лаут-бугісів зі справжніми бугісами. Словник мови оранг-лаут-бугісів, складений Схотом, цілком відповідає дуанський мові й, зрозуміло, має мало спільного з бугійською мовою острова Сулавесі. З іншого боку, бугіси дійсно у XVIII столітті активно проводили комерційну діяльність в архіпелазі Ріау. Вони цілком могли мати тісні ділові стосунки з певними групами дуанів. Бугіси в цей період займали також провідні позиції в ряді малайських султанатів, зокрема й у Джогорі. Отже не дивно, що дуани, до яких з презирством ставились їх малайські сусіди, шукали союзу, справжнього чи удаваного, з представниками цієї престижної групи людей. Бугіси, на відміну від малайців, завжди доброзичливо ставились до корінного населення, вони були зацікавлені в їхніх послугах, як знавців берегів регіону.
У ХІХ ст. дуани прийняли іслам. Уже після цього вони з'явилися на території сучасної Малайзії. Малайзійські оранг-куали уважаються вихідцями з острова Бенкаліс.
Культура
Дуани розвинули вузькоспеціалізований господарський комплекс, оснований на багатих, але дуже обмежених за видовим складом, місцевих природних ресурсах. Їхні села стоять на самій крайці суходолу, як правило, в гирлах річок і зовсім поруч із морським узбережжям. Під час припливів рівень води тут сильно підіймається. Дуани ставлять свої незграбні хатинки на вузькій болотистій смужці землі, що з'являється вздовж мангрових заростей лише під час відпливу. Дуанські будівлі являють собою дерев'яні платформи, встановлені на палях, і нагадують наші містки. На такій платформі розташовується житлове приміщення, а також відведена простора площа для просушування сіток та сушіння риби. Всі конструкції недбало збиті із дощок. Для прикладу, дуанське село Куала-Бенут у Малайзії, розташоване в гирлі однойменної річки Бенут (малай. Sungai Benut), у 1967 році нараховувало близько 60 таких хатинок.
Під час припливу вода сягає підлоги житлового приміщення. Під час відпливу дерев'яні сходи дозволяють спуститися з платформи на землю, де стоять човни.
Майже кожна сім'я дуанів має човен. Існує два основних типи їхніх човнів, які вони купують або будують самі. Джело-пенат (jelo’ penat) — це човен-довбанка із кілем, який відповідає малайському джалору (малай. jalor). Інший тип — це великі човни, що звуться кота (kota’); вони мають дах із сухого пальмового листя (atap) і здатні розмістити на борту цілу сім'ю; малайською такий тип човна називається сампан-котак (малай. sampan kotak).
Головним заняттям дуанів є рибальство. Рибу ловлять в гирлах річок, перетинаючи їх сіткою, або ж у відкритому морі сітками, волосінню або пастками. Додатково збирають молюсків та іншу живність, що водиться в мулі біля берега. Для цього користуються спеціальними дошками, що звуться папун-бертонкат (papun(t) bertongkat). Розподілу праці за статтю в дуанів не існує. Лише молоді матері, що доглядають за малими дітьми, звільняються від рибальства.
Хоча дуанів часто зараховують до числа оранг-лаутів, насправді вони не є морськими кочівниками. Так, вони можуть на тривалий час вирушати в море на промисли й жити при цьому в своїх човнах, але тоді повертаються назад до свого села на узбережжі. Коли, наприклад, у травні південні вітри заважають навігації в Малакській протоці, дуани нерідко вирушають на промисли до східного узбережжя Малайського півострова. Таким чином, можна говорити, що вони практикують сезонне кочування. При цьому завжди їхні міграції відбувалися й відбуваються в обмеженому районі; протягом століття їх місця знаходження залишалися практично в тому ж самому місці.
Їхні селища не мають постійного характеру, люди легко можуть змінювати розташування села, як правило, через мінливість берегової лінії.
Дуани добре знаються на місцевих водах, їм відомі всі племена оранг-лаутів, що живуть в регіоні.
Риба і морепродукти використовуються як для власного споживання, так і на продаж.
Традиційний спосіб господарювання не дозволяє цим людям забезпечити себе всім необхідним. Одяг, продовольство рослинного походження дуани купують у сусіднього китайського або малайського населення. Самі ж пропонують рибу й морепродукти. Для цього дуани регулярно вирушають до торгових містечок (bandar), там вони здійснюють торгові операції й запасаються прісною водою.
За загальним визнанням, дуани є простими й мирними людьми. Їх не особливо приваблюють сучасні технології, і лише невеликий відсоток закінчує середню школу. Разом із тим, контакти із зовнішнім світом даються взнаки. В Малайзії дуани, як і всі інші оранг-аслі, перебувають під опікою Департаменту розвитку оранг-аслі (малай. Jabatan Kemajuan Orang Asli, JAKOA). Співробітники департаменту регулярно відвідують дуанські громади, реалізовуються різноманітні соціальні, економічні, освітні програми. Люди дедалі більше інтегруються в загальнонаціональну культуру. Вони запозичили багато аспектів малайської культури і способу життя.
Традиційне життя дуанів на території Малайзії зараз зазнало помітних змін. З'явилися їх поселення у внутрішніх районах, життя яких не пов'язане з морем. Там існують окремі невеличкі дуанські ферми та плантації. Частина людей працює за наймом у промисловості та сільському господарстві. Розвиток інфраструктури в регіоні полегшив для них поїздки на роботу у великі міста. Деякі з дуанів досягли певного успіху в бізнесі, працюючи у сфері послуг. Щонайменше одне дуанське село спеціалізується на відновленні й продажу вживаних меблів. Але провідною галуззю господарства лишається, як і раніше, рибальство, хоча й тут дуани більше стали використовувати сучасні методи й технічні засоби.
Мустафа Омар і Нор-Гафіза Фізер (Mustaffa Omar & Nor Hafizah Mohd Fizer) у 2015 році опублікували результати досліджень, що проводились 2012 року серед двох громад оранг-аслі (оранг-куала та оранг-канак) в окрузі Кота-Тінгі (малай. Kota Tinggi), штат Джогор (Малайзія). Було опитано, зокрема 51 голову домогосподарств дуанів у селі Сунгай-Лаяу (малай. Sungai Layau). Як виявилось, дуани помітно переважали канаків за всіма показниками рівня життя. Ніхто з них не мав рівень доходів нижчий за RM500 на місяць, тобто не перебував за межею бідності; 35,3 % мали доходи на рівні RM500—999 на місяць, 37,3 % — на рівні RM1000—1499 і 27,5 % — понад RM1500 на місяць. Значно ефективніше за канаків дуани використовують державну допомогу, що виділяється на освіту і розвиток підприємницької діяльності.
Стосунки з іншими народами
Дуани чітко позиціюють себе як окремий народ. Вони вважають, що не мають нічого спільного з іншим не-малайським населення, яке проживає в районі Малакської протоки.
Показовим є ставлення дуанів до етнічних назв, які їм нав'язуються ззовні. Оранг-куала в Малайзії не сприймають терміну «оранг-аслі», вони розглядають його лише як офіційний евфемізм, який має замінити непристойну назву «сакаї», що в минулому застосовувалась до «диких» племен внутрішніх районів Малайського півострова. Ці люди — язичники, не дотримуються мусульманських правил, і дуани, які є прибічниками ісламу, ніяк не можуть об'єднуватись з ними. Оранг-куала хочуть, щоб за ними офіційно визнали назву «оранг-мелаю-куала» (малай. Orang Melayu Kuala), тобто «малайці в гирлах річок», це більше б відповідало їх соціальному статусу.
Вони відкидають і назву «оранг-лаути» (малай. Orang Laut) через її зневажливий відтінок. Так мешканці суходолу презирливо називають морських кочівників, «брудних» людей, що живуть у човнах, не дотримуються мусульманських традицій, граються з магією і водяться з нечистою силою. Дуани себе такими не вважають.
Неоднозначними є їхні стосунки з малайськими сусідами, яких вони називають десін-дамонгами (Desin Damong). Ці два народи є дуже близькими за мовою та культурою, але чітко усвідомлюють різницю між собою. Дуани перейняли багато рис малайської культури й способу життя, проте расові відмінності не дозволяють їм інтегруватися до малайського суспільства. На перший план у стосунках між народами виступають політичні чинники, дається взнаки домінуюче становище малайців в суспільстві. Малайці, як правило, зневажливо ставляться до дуанів та подібних до них народів, адже вони мають різне походження. На побутовому рівні вони постійно дорікають дуанам за їх вільне ставлення до ісламських ритуалів і традицій. З іншого боку, дуани, яких не приймають у малайське суспільство, відчувають зрозумілу образу й не бажають визнавати такий стан речей і не вважають себе нижчими за малайців.
Враховуючи характер стосунків між малайцями та дуанами, шлюби між ними не вітаються з обидвох боків. Окремі мішані шлюби трапляються у дуанів переважно з бугісами (вихідцями з Сулавесі) та банджарами (вихідцями з південного сходу Калімантану). Іншою є ситуація на території Індонезії, в гирлі річки Індраґірі. Тут дуани часто вкладають шлюби з місцевими малайцями й фактично становлять собою мішану групу населення.
Практично не контактують дуани і з іншими народами з групи морських кочовиків, розселеними в районі Малакської протоки. Такий замкнений спосіб життя лише підкреслює ізоляцію народу.
Примітки
- . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 12.09.2016.(англ.)
- . Center for Orang Asli Concerns & International Work Group for Indigenous Affairs (IWGIA), 2000. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 12.09.2016.(англ.)
- Pelras Christian. . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 12.09.2016.(фр.)
- Yusop, Mohd Sharifudin. . Universiti Putra Malaysia Press, Serdang, Selangor. 2013. ISBN . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 13.09.2016.(малайськ.)
- Nobuta Toshihiro. Living On The Periphery: Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia (PDF). Center for Orang Asli Concerns, Subang Jaya, Malaysia, 2009. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- Colin Nicholas. (PDF). Center for Orang Asli Concerns (COAC). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2012. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- . Joshua Project, 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- Yusop, Mohd Sharifudin. . Utusan Malaysia, p. 21. (Call Number: 2015/06-008). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 13.09.2016.(малайськ.)
- . Joshua Project, 2016. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 14.09.2016.(англ.)
- André Wink. . Brill, Leiden-Boston, 2004. ISBN . Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 14.09.2016.(англ.)
- Mustaffa Omar & Nor Hafizah Mohd Fizer. . Universiti Kebangsaan Malaysia (UKM). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 15.09.2016.(малайськ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duani abo duano Duano Duano desin duano vlasna nazva desin dola kuala abo orang kuala malaj Orang Kuala nevelichkij narod sho zhive po obidva boki Malakskoyi protoki v Indoneziyi ta Malajziyi Ce odna z grup orang lautiv morskih kochivnikiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi Do chisla orang lautiv yih zarahovuyut lishe za osoblivostyami sposobu zhittya a tak voni ye cilkom okremoyu etnichnoyu grupoyu z vlasnoyu movoyu kulturoyu samosvidomistyu i gospodarskim kompleksom do togo zh sami zaperechuyut svoyu nalezhnist do orang lautiv Duani Desin Duano Orang KualaKilkist 19 000 2006 E Seidlitz Indoneziya 15 000 2006 SIL Malajziya 4 067 2003 COAC Areal Indoneziya provinciyi Riau Dzhambi Ostrovi Riau Malajziya shtat DzhogorRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do seletari kanaki malajciVhodit do orang asli proto malajciMova duanska Divno sho ci lyudi yaki prozhivayut v dovoli rozvinenomu regioni i legko jdut na kontakt zi storonnimi j dosi lishayutsya malo vidomimi dlya zovnishnogo svitu Navit rajoni yihnogo prozhivannya ne ye tochno viznachenimi a chiselnist vidoma lishe za ocinkami Etnichna yednist duaniv ne ye chitkoyu Yihni poselennya rozkidani po uzberezhzhyu Malakskoyi protoki zhiteli okremih poselen utvoryuyut lokalni grupi chasto slabko pov yazani mizh soboyu Z usih yih lokalnih grup duaniv najvidomishoyu ye malajzijska chastina narodu yaka perebuvaye tut pid derzhavnoyu opikoyu V Malajziyi yih nazivayut kualami orang kuala sho oznachaye lyudi v girlah richok i zarahovuyut do chisla korinnogo naselennya Pivostrivnoyi Malajziyi stosovno yakogo zastosovuyetsya oficijnij termin orang asli malaj Orang Asli aborigeni pershi narodi originalni narodi spokonvichni lyudi pradavni meshkanci Orang asli utvoryuyut osoblivu kategoriyu naselennya krayini Do yih skladu vhodit 18 aborigennih plemen riznih za movami kulturoyu tradiciyami navit u rasovomu vidnoshenni Voni umovno podilyayutsya na 3 grupi negritosi senoyi ta proto malajci Orang kuala ye odnim iz cih plemen i nalezhit vono do grupi proto malajciv abo yak yih she nazivayut aborigennih malajciv malaj Melayu Proto Melayu Asli Melayu Purba Usi orang asli perebuvayut pid opikoyu derzhavi yaka stavit sobi za metu pidnyati riven zhittya aborigeniv do rivnya zhittya malajskogo naselennya Malajziyi U cij krayini isnuye specialnij departament yakij zajmayetsya pitannyami dobrobutu i rozvitku orang asli V Indoneziyi duani yakih tut zvut desin dolakami indonez Desin Dola Desin Dolak Desin Dolaq ne vidilyayutsya oficijnoyu statistikoyu Nazva desin dola ye lishe perekladom duanskoyu movoyu malajskogo terminu orang laut desin oznachaye lyudi a dola more U rannih dzherelah z istoriyi ta etnografiyi regionu okremi lokalni grupi duaniv nazivali she Orang Laut Bugis J G Schot 1884 Orang Lahut T Adam 1928 Sendaur H Kahler 1949 Tomu j ne divno sho cherez vidsutnist dostatnoyi informaciyi chasto vinikaye plutanina z nazvoyu narodu Sami zh voni nazivayut sebe desin duano Desin Duano abo prosto duano V Malajziyi yak svidchit Mogamed Sharifudin Yusuf Dr Mohd Sharifudin Yusof lishe starshe pokolinnya duaniv pam yataye spravzhnye im ya svogo plemeni oficijna nazva orang kuala vzhe majzhe povnistyu vitisnila jogo RozselennyaDuani zhivut po obidva boki Malakskoyi protoki ale na malajzijskomu boci yih znachno menshe V mezhah Indoneziyi duani rozseleni na shidnomu uzberezhzhi Sumatri ta prileglih ostrovah dovgoyu smugoyu mizh ostrovom Bengkalis indonez Pulau Bengkalis i girlom richki Kampar indonez Sungai Kampar na zahodi ta deltoyu Batang Gari indonez Sungai Batang Hari na shodi vklyuchayuchi zahidnu chastinu arhipelagu Riau v mezhah provincij Riau indonez Provinsi Riau Ostrovi Riau indonez Provinsi Kepulauan Riau i Dzhambi indonez Provinsi Jambi Duanski sela roztashovani na ostrovah Bengkalis Kundur indonez Pulau Kundur Burung indonez Pulau Burung Bangkong indonez Pulau Bangkong Punaj indonez Pulau Punai Mendulang indonez Pulau Mendulang a takozh v Tandzhung Datu indonez Tanjung Datu Pasang Api indonez Pasang Api Istira indonez Istira Batang Tuato indonez Batang Tuato Dzhamig indonez Djamih Perigi Radzha indonez Perigi Radja Chonchong Luar indonez Concong Luar Kuala Langan indonez Kuala Langan roztashovanih u girlah richok Batang Gari Kateman indonez Sungai Kateman Kampar Tungkal indonez Sungai Tungkal Retig indonez Sungai Retih ta Indragiri indonez Sungai Indragiri Bilshist indonezijskih duaniv zhive v okruzi Indragiri Gilir indonez Kabupaten Indragiri Hilir na shodi provinciyi Riau Vzagali govoryachi pro rajoni rozselennya duaniv slid zvazhati na yihnij sposib zhittya Voni ves chas perebuvayut na promislah i sela nadayut yim lishe timchasovij pritulok Tomu duani legko zalishayut svoyi selisha j za potrebi vlashtovuyut inshi vzhe na novomu misci U Zahidnij Pivostrivnij Malajziyi poselennya duaniv znahodyatsya na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi perevazhno v girlah richok v okrugah Batu Pagat malaj Batu Pahat ta Pontian malaj Pontian u shtati Dzhogor Ce sela Lenga malaj Lenga Semerag malaj Semerah Minyak Beku malaj Minyak Beku Sengarang malaj Senggarang Rengit malaj Rengit Kuala Benut malaj Kuala Benut Pontian Besar malaj Pontian Besar i Sungaj Layau malaj Sungai Layau Nide duani ne utvoryuyut etnichnih masiviv isnuyut lishe okremi sela chasto sered poselen inshih narodiv golovnim chinom malajciv i kitajciv Shidne uzberezhzhya Sumatri majzhe povnistyu zajnyate mangrovimi lisami ta bolotami i vono ye majzhe nedosyazhnim Vnutrishnih rajoniv mozhna distatisya lishe vodoyu Te same stosuyetsya j prirodi zahidnogo uzberezhzhya Dzhogoru po toj bik Malakskoyi protoki Mizh Kluangom malaj Kluang i Kulayem malaj Kulai shu donedavna tyagnulas sucilna monotonna roslinnist sho rozrivalasya lishe girlami richok shirina yakih mozhe syagati 20 km Richki vpadayut u milkovodni protoki Bezposeredno v girlah richok yakraz i znahodyatsya duanski poselennya Trohi vishe roztashovani malajski sela chasto iz timi samimi nazvami V cih selah ye kitajski magazini kudi duanski ribalki priyizdyat zi svoyimi produktami tut voni takozh zakupovuyut neobhidni tovari zovnishnogo pohodzhennya U 20 i roki XX stolittya cherez Batu Pagat bulo prokladeno dorogu sho zv yazala mista Dzhogor Baru i Malakka Cya doroga pokinchila z izolovanistyu priberezhnogo regionu Zaraz duanski sela ye j u vnutrishnih rajonah Pivostrivnoyi Malajziyi ChiselnistV Malajziyi zavdyaki tomu sho derzhavni organi zajmayutsya problemami korinnih narodiv pivostrova isnuyut regulyarni statistichni dani stosovno chiselnosti orang asli zokrema j orang kuala Dinamika chiselnosti duaniv kualiv v Malajziyi za oficijnimi danimi ye takoyu Rik 1960 1965 1969 1974 1980 1993 2000 2003 Chiselnist 936 1 259 1 480 1 612 1 625 2 492 3 221 4 067 Sho stosuyetsya chiselnosti duaniv v Indoneziyi tut isnuyut lishe ocinni dani Napriklad proyekt Ethnologue navodit taki dani 15 000 2006 SIL duaniv v Indoneziyi i 19 000 2006 E Seidlitz v usih krayinah Proyekt Joshua Project 31 bereznya 2019 u Wayback Machine u 2016 roci tak ocinyuye chiselnist narodu 18 000 v Indoneziyi 4 700 v Malajziyi zagalom 22 700 osib MovaDuanska mova nalezhit do malajskoyi grupi sered yakih zokrema ye j indonezijska standartna malajska minangkabavska ta bagato inshih Razom iz inshimi 35 movami yiyi zarahovuyut do skladu malajskoyi makromovi msa Dosi duansku movu vsebichno ne doslidzhuvav zhoden iz vchenih lingvistiv V riznij chas buli skladeni okremi spiski sliv yaki identifikuyutsya z duanskoyu movoyu Lishe na pochatku 2000 h rokiv doktor Mohammed Sharifudin Yusuf malaj Mohd Sharifudin Yusof pid chas svoyih polovih doslidzhen provedenih na teritoriyi malajzijskogo shtatu Dzhogor vpershe sklav spisok duanskih sliv predstavlenij u fonetichnomu viglyadi Skoristavshis cimi zapisami chitach zmozhe pravilno vimovlyati duanski slova navit yaksho vin nikoli ne spilkuvalisya z nosiyami movi Rezultati buli opublikovani v 2013 roci Analiz nayavnih spiskiv sliv svidchit sho duanska mova ye blizkoyu do malajskoyi Rozbizhnosti mizh nimi polyagayut perevazhno v neznachnih fonetichnih vidminnostyah Razom iz tim duanska mova mistit cilu grupu sliv sho poznachayut diyu chastini tila rizni prirodni ob yekti dlya yakih vazhko viznachiti yih pohodzhennya Cherez ce a takozh nayavnist cilogo ryadu zajmennikiv pitalnih sliv prefiksiv i prislivnikiv yaki dosit silno vidriznyayutsya vid malajskih vona na sluh ye nezrozumiloyu dlya malajciv V cilomu mozhna skazati sho hocha duanska mova j vidriznyayetsya vid malajskoyi ye vsi pidstavi vvazhati yiyi za odin z malajskih dialektiv yakij trohi bilshe vidriznyayetsya vid standartnoyi malajskoyi nizh skazhimo mova minangkabau Na teritoriyi Indoneziyi duanska prodovzhuye aktivno vikoristovuvatis Inshoyu ye situaciya na teritoriyi Malajziyi Tut vona energijno vitisnyayetsya standartnoyu malajskoyu ridnoyu movoyu spilkuyutsya perevazhno predstavniki starshogo pokolinnya U cij krayini duanskij movi zagrozhuye shezannya Orim ridnoyi movi bilshist duaniv vilno volodiye takozh malajskoyu Bradley 2007a Vlasnoyi pisemnosti duanska mova ne maye Riven gramotnosti sered malajzijskih duaniv malajskoyu movoyu stanovit blizko 50 Yiyi misce v klasifikaciyi avstronezijskih mov zalishayetsya do kincya neviznachenim ReligiyaZa religiyeyu duani ye musulmanami Voni buli naverneni na islam she v XIX stolitti V Malajziyi de pitannya religiyi pov yazane iz oficijnim statusom narodu duani napolyagayut na tomu sho voni ne ye yazichnikami tobto za yih slovami ne yidyat svininu i dyugonya ne mayut sobak na svoyih chovnah i tomu ne mozhut ob yednuvatis v odnu kategoriyu z inshimi korinnimi plemenami pivostrivnoyi chastini krayini Pribichnikami islamu voni ye j za oficijnoyu statistikoyu sho vedetsya v Malajziyi Tak za danimi 1997 roku JHEOA v shtati Dzhogor vsi 2918 orang kuala buli musulmanami Popri te sho duani vzhe protyagom trivalogo chasu ye pribichnikami islamu voni ne ye starannimi u vikonanni shodennih molitov neregulyarno vidviduyut mechet a na p yatnichnu molitvu zazvichaj vzagali ne prihodyat Traplyayetsya sho pid chas vikonannya musulmanskih ritualiv duani ves chas rozvazhayutsya chim obrazhayut pochuttya inshih viruyuchih Vidsutnij u duaniv takozh harakternij dlya musulman podil suspilstva za statevoyu oznakoyu U svoyij povsyakdennij praktici duani chasto zvertayutsya do svoyih doislamskih tradicijnih animistichnih viruvan Navkolishnij svit dlya nih napovnenij duhami prirodi gantu malaj hantu Nepovaga do duhiv na yih perekonannya staye prichinoyu hvorob konfliktiv i smertej Ribalka yakij navazhitsya zakinuti sitku v sezon doshiv ne vikonavshi poperedno vstanovlenij ritual neminuche postrazhdaye cherez ce Duani mayut svoyih znahariv yaki na yih dumku volodiyut nadprirodnimi zdibnostyami Yedinim sposobom likuvannya ye zaklinannya z metoyu umirotvorennya duhiv U toj zhe chas na lyudyah duani ne govoryat pro svoyu tradicijnu religiyu vsilyako pidkreslyuyuchi svoyu nalezhnist do islamu IstoriyaIstoriya duaniv yak i istoriya inshih bezderzhavnih narodiv yaki zhili v garmoniyi z prirodoyu i veli privlasnyuvalnij sposib zhittya ye praktichno nevidomoyu Zapisi pro nih v istorichnih dzherelah susidnih narodiv vidsutni a usna tradiciya narodu ye duzhe bidnoyu U zapisah Shota Schot 1884 zgaduyetsya istorichna tradiciya orang laut bugisiv odniyeyi z duanskih lokalnih grup sho zhive v okruzi Indragiri Gilir na shodi indonezijskoyi provinciyi Riau Voni vvazhali sebe potomkami bugisiv yaki pislya uchasti u vijnah v Dzhogori proti radzhi Kechila na pochatku XVIII stolittya znajshli sobi pritulok v girli richki Indragiri Zgodom katastrofa zrujnuvala yihni sela i viklikala bagato smertej voni poklyalisya bilshe ne zhiti v hatah na suhodoli j vidtodi lishayutsya v svoyih chovnah U cij legendi nakladayutsya dvi temi rujnuvannya pochatkovogo sela tema duzhe poshirena sered morskih kochivnikiv regionu i tema bugijskogo panuvannya Bezumovno ne maye pidstav asociyuvati orang laut bugisiv zi spravzhnimi bugisami Slovnik movi orang laut bugisiv skladenij Shotom cilkom vidpovidaye duanskij movi j zrozumilo maye malo spilnogo z bugijskoyu movoyu ostrova Sulavesi Z inshogo boku bugisi dijsno u XVIII stolitti aktivno provodili komercijnu diyalnist v arhipelazi Riau Voni cilkom mogli mati tisni dilovi stosunki z pevnimi grupami duaniv Bugisi v cej period zajmali takozh providni poziciyi v ryadi malajskih sultanativ zokrema j u Dzhogori Otzhe ne divno sho duani do yakih z prezirstvom stavilis yih malajski susidi shukali soyuzu spravzhnogo chi udavanogo z predstavnikami ciyeyi prestizhnoyi grupi lyudej Bugisi na vidminu vid malajciv zavzhdi dobrozichlivo stavilis do korinnogo naselennya voni buli zacikavleni v yihnih poslugah yak znavciv beregiv regionu U HIH st duani prijnyali islam Uzhe pislya cogo voni z yavilisya na teritoriyi suchasnoyi Malajziyi Malajzijski orang kuali uvazhayutsya vihidcyami z ostrova Benkalis KulturaDuani rozvinuli vuzkospecializovanij gospodarskij kompleks osnovanij na bagatih ale duzhe obmezhenih za vidovim skladom miscevih prirodnih resursah Yihni sela stoyat na samij krajci suhodolu yak pravilo v girlah richok i zovsim poruch iz morskim uzberezhzhyam Pid chas pripliviv riven vodi tut silno pidijmayetsya Duani stavlyat svoyi nezgrabni hatinki na vuzkij bolotistij smuzhci zemli sho z yavlyayetsya vzdovzh mangrovih zarostej lishe pid chas vidplivu Duanski budivli yavlyayut soboyu derev yani platformi vstanovleni na palyah i nagaduyut nashi mistki Na takij platformi roztashovuyetsya zhitlove primishennya a takozh vidvedena prostora plosha dlya prosushuvannya sitok ta sushinnya ribi Vsi konstrukciyi nedbalo zbiti iz doshok Dlya prikladu duanske selo Kuala Benut u Malajziyi roztashovane v girli odnojmennoyi richki Benut malaj Sungai Benut u 1967 roci narahovuvalo blizko 60 takih hatinok Pid chas priplivu voda syagaye pidlogi zhitlovogo primishennya Pid chas vidplivu derev yani shodi dozvolyayut spustitisya z platformi na zemlyu de stoyat chovni Majzhe kozhna sim ya duaniv maye choven Isnuye dva osnovnih tipi yihnih chovniv yaki voni kupuyut abo buduyut sami Dzhelo penat jelo penat ce choven dovbanka iz kilem yakij vidpovidaye malajskomu dzhaloru malaj jalor Inshij tip ce veliki chovni sho zvutsya kota kota voni mayut dah iz suhogo palmovogo listya atap i zdatni rozmistiti na bortu cilu sim yu malajskoyu takij tip chovna nazivayetsya sampan kotak malaj sampan kotak Golovnim zanyattyam duaniv ye ribalstvo Ribu lovlyat v girlah richok peretinayuchi yih sitkoyu abo zh u vidkritomu mori sitkami volosinnyu abo pastkami Dodatkovo zbirayut molyuskiv ta inshu zhivnist sho voditsya v muli bilya berega Dlya cogo koristuyutsya specialnimi doshkami sho zvutsya papun bertonkat papun t bertongkat Rozpodilu praci za stattyu v duaniv ne isnuye Lishe molodi materi sho doglyadayut za malimi ditmi zvilnyayutsya vid ribalstva Hocha duaniv chasto zarahovuyut do chisla orang lautiv naspravdi voni ne ye morskimi kochivnikami Tak voni mozhut na trivalij chas virushati v more na promisli j zhiti pri comu v svoyih chovnah ale todi povertayutsya nazad do svogo sela na uzberezhzhi Koli napriklad u travni pivdenni vitri zavazhayut navigaciyi v Malakskij protoci duani neridko virushayut na promisli do shidnogo uzberezhzhya Malajskogo pivostrova Takim chinom mozhna govoriti sho voni praktikuyut sezonne kochuvannya Pri comu zavzhdi yihni migraciyi vidbuvalisya j vidbuvayutsya v obmezhenomu rajoni protyagom stolittya yih miscya znahodzhennya zalishalisya praktichno v tomu zh samomu misci Yihni selisha ne mayut postijnogo harakteru lyudi legko mozhut zminyuvati roztashuvannya sela yak pravilo cherez minlivist beregovoyi liniyi Duani dobre znayutsya na miscevih vodah yim vidomi vsi plemena orang lautiv sho zhivut v regioni Riba i moreprodukti vikoristovuyutsya yak dlya vlasnogo spozhivannya tak i na prodazh Tradicijnij sposib gospodaryuvannya ne dozvolyaye cim lyudyam zabezpechiti sebe vsim neobhidnim Odyag prodovolstvo roslinnogo pohodzhennya duani kupuyut u susidnogo kitajskogo abo malajskogo naselennya Sami zh proponuyut ribu j moreprodukti Dlya cogo duani regulyarno virushayut do torgovih mistechok bandar tam voni zdijsnyuyut torgovi operaciyi j zapasayutsya prisnoyu vodoyu Za zagalnim viznannyam duani ye prostimi j mirnimi lyudmi Yih ne osoblivo privablyuyut suchasni tehnologiyi i lishe nevelikij vidsotok zakinchuye serednyu shkolu Razom iz tim kontakti iz zovnishnim svitom dayutsya vznaki V Malajziyi duani yak i vsi inshi orang asli perebuvayut pid opikoyu Departamentu rozvitku orang asli malaj Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA Spivrobitniki departamentu regulyarno vidviduyut duanski gromadi realizovuyutsya riznomanitni socialni ekonomichni osvitni programi Lyudi dedali bilshe integruyutsya v zagalnonacionalnu kulturu Voni zapozichili bagato aspektiv malajskoyi kulturi i sposobu zhittya Tradicijne zhittya duaniv na teritoriyi Malajziyi zaraz zaznalo pomitnih zmin Z yavilisya yih poselennya u vnutrishnih rajonah zhittya yakih ne pov yazane z morem Tam isnuyut okremi nevelichki duanski fermi ta plantaciyi Chastina lyudej pracyuye za najmom u promislovosti ta silskomu gospodarstvi Rozvitok infrastrukturi v regioni polegshiv dlya nih poyizdki na robotu u veliki mista Deyaki z duaniv dosyagli pevnogo uspihu v biznesi pracyuyuchi u sferi poslug Shonajmenshe odne duanske selo specializuyetsya na vidnovlenni j prodazhu vzhivanih mebliv Ale providnoyu galuzzyu gospodarstva lishayetsya yak i ranishe ribalstvo hocha j tut duani bilshe stali vikoristovuvati suchasni metodi j tehnichni zasobi Mustafa Omar i Nor Gafiza Fizer Mustaffa Omar amp Nor Hafizah Mohd Fizer u 2015 roci opublikuvali rezultati doslidzhen sho provodilis 2012 roku sered dvoh gromad orang asli orang kuala ta orang kanak v okruzi Kota Tingi malaj Kota Tinggi shtat Dzhogor Malajziya Bulo opitano zokrema 51 golovu domogospodarstv duaniv u seli Sungaj Layau malaj Sungai Layau Yak viyavilos duani pomitno perevazhali kanakiv za vsima pokaznikami rivnya zhittya Nihto z nih ne mav riven dohodiv nizhchij za RM500 na misyac tobto ne perebuvav za mezheyu bidnosti 35 3 mali dohodi na rivni RM500 999 na misyac 37 3 na rivni RM1000 1499 i 27 5 ponad RM1500 na misyac Znachno efektivnishe za kanakiv duani vikoristovuyut derzhavnu dopomogu sho vidilyayetsya na osvitu i rozvitok pidpriyemnickoyi diyalnosti Stosunki z inshimi narodamiDuani chitko poziciyuyut sebe yak okremij narod Voni vvazhayut sho ne mayut nichogo spilnogo z inshim ne malajskim naselennya yake prozhivaye v rajoni Malakskoyi protoki Pokazovim ye stavlennya duaniv do etnichnih nazv yaki yim nav yazuyutsya zzovni Orang kuala v Malajziyi ne sprijmayut terminu orang asli voni rozglyadayut jogo lishe yak oficijnij evfemizm yakij maye zaminiti nepristojnu nazvu sakayi sho v minulomu zastosovuvalas do dikih plemen vnutrishnih rajoniv Malajskogo pivostrova Ci lyudi yazichniki ne dotrimuyutsya musulmanskih pravil i duani yaki ye pribichnikami islamu niyak ne mozhut ob yednuvatis z nimi Orang kuala hochut shob za nimi oficijno viznali nazvu orang melayu kuala malaj Orang Melayu Kuala tobto malajci v girlah richok ce bilshe b vidpovidalo yih socialnomu statusu Voni vidkidayut i nazvu orang lauti malaj Orang Laut cherez yiyi znevazhlivij vidtinok Tak meshkanci suhodolu prezirlivo nazivayut morskih kochivnikiv brudnih lyudej sho zhivut u chovnah ne dotrimuyutsya musulmanskih tradicij grayutsya z magiyeyu i vodyatsya z nechistoyu siloyu Duani sebe takimi ne vvazhayut Neodnoznachnimi ye yihni stosunki z malajskimi susidami yakih voni nazivayut desin damongami Desin Damong Ci dva narodi ye duzhe blizkimi za movoyu ta kulturoyu ale chitko usvidomlyuyut riznicyu mizh soboyu Duani perejnyali bagato ris malajskoyi kulturi j sposobu zhittya prote rasovi vidminnosti ne dozvolyayut yim integruvatisya do malajskogo suspilstva Na pershij plan u stosunkah mizh narodami vistupayut politichni chinniki dayetsya vznaki dominuyuche stanovishe malajciv v suspilstvi Malajci yak pravilo znevazhlivo stavlyatsya do duaniv ta podibnih do nih narodiv adzhe voni mayut rizne pohodzhennya Na pobutovomu rivni voni postijno dorikayut duanam za yih vilne stavlennya do islamskih ritualiv i tradicij Z inshogo boku duani yakih ne prijmayut u malajske suspilstvo vidchuvayut zrozumilu obrazu j ne bazhayut viznavati takij stan rechej i ne vvazhayut sebe nizhchimi za malajciv Vrahovuyuchi harakter stosunkiv mizh malajcyami ta duanami shlyubi mizh nimi ne vitayutsya z obidvoh bokiv Okremi mishani shlyubi traplyayutsya u duaniv perevazhno z bugisami vihidcyami z Sulavesi ta bandzharami vihidcyami z pivdennogo shodu Kalimantanu Inshoyu ye situaciya na teritoriyi Indoneziyi v girli richki Indragiri Tut duani chasto vkladayut shlyubi z miscevimi malajcyami j faktichno stanovlyat soboyu mishanu grupu naselennya Praktichno ne kontaktuyut duani i z inshimi narodami z grupi morskih kochovikiv rozselenimi v rajoni Malakskoyi protoki Takij zamknenij sposib zhittya lishe pidkreslyuye izolyaciyu narodu Primitki Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 12 09 2016 angl Center for Orang Asli Concerns amp International Work Group for Indigenous Affairs IWGIA 2000 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 12 09 2016 angl Pelras Christian Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 12 09 2016 fr Yusop Mohd Sharifudin Universiti Putra Malaysia Press Serdang Selangor 2013 ISBN 978 9 67 344343 7 Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 13 09 2016 malajsk Nobuta Toshihiro Living On The Periphery Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia PDF Center for Orang Asli Concerns Subang Jaya Malaysia 2009 Procitovano 13 09 2016 angl Colin Nicholas PDF Center for Orang Asli Concerns COAC Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2012 Procitovano 13 09 2016 angl Joshua Project 2016 Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 13 09 2016 angl Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 13 09 2016 angl Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 13 09 2016 angl Yusop Mohd Sharifudin Utusan Malaysia p 21 Call Number 2015 06 008 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 13 09 2016 malajsk Joshua Project 2016 Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 14 09 2016 angl Andre Wink Brill Leiden Boston 2004 ISBN 978 9 00 413561 1 Arhiv originalu za 22 travnya 2020 Procitovano 14 09 2016 angl Mustaffa Omar amp Nor Hafizah Mohd Fizer Universiti Kebangsaan Malaysia UKM Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 15 09 2016 malajsk