Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Довга́стий мо́зок (лат. myelencephalon, medulla oblongata), заст. цибулина спинного мозку (bulbus medullae spinalis) — нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людини довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому. Це філогенетично найдавніший відділ головного мозку. Розташований між варолієвим мостом і спинним мозком, в який непомітно переходить у ділянці великого отвору потиличної кістки. Верхня частина довгастого мозку розширена у вигляді цибулини, тому його інколи називають цибулиною.
| Довгастий мозок | |
|---|---|
 Розташування довгастого мозку (анімація) | |
 Фотографія довгастого мозоку (medulla oblongats), мосту (pons) та середніх мозочкових ніжок (middle cerebellar peduncle) людини | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | medulla oblongata |
| Анатомія Грея | subject #187 |
| MeSH | D008526 |
| 698 | |
| ID | birnlex_957 |
| TA98 | A14.1.03.003 |
| TA2 | 5983 |
| FMA | 62004 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] | |
У довгастому мозку розташовані ядра деяких із черепних нервів, зокрема язиково-глоткового, блукаючого, під'язикового. Цими нервами він пов'язаний з різними органами і тканинами організму, а низхідними і висхідними провідними шляхами — з усіма відділами ЦНС. В цій ділянці головного мозку знаходиться частина ретикулярної формації, а також дихальний і нервові центри і центри рефлексів чхання, кашлю, ковтання, , блювання та .
Анатомія
Вентральна поверхня
На вентральній поверхні довгастого мозку добре помітна глибока щілина (лат. fissura mediana anterior), обабіч якої розташовані виступи — піраміди довгастого мозку (pyramis medullae oblongatae), сформовані волокнами кірково-спинномозкових (кортико-спінальних, пірамідальних) провідних шляхів, що сполучають головного мозку із нейронами передніх рогів спинного мозку. Кірково-спинномозковий шлях є провідником свідомих рухових імпульсів від кори головного мозку в спинний мозок. На межі довгастого і спинного мозку розташоване перехерестя пірамід, де дві третини рухових волокон кірково-спинномозкового шляху перехрещуються, після чого спускаються в бічних канатиках спинного мозку. Решта волокон проходять у спинному мозку в складі переднього канатика (передній кірково-спинномозковий шлях). Вони перехрещуються вже у межах того сегмента, де передають імпульси до рухових нейронів переднього рогу. Тому, рухові волокна кірково-спинномозкового шляху повністю перехрещені, внаслідок чого кора правої півкулі передає імпульси до м'язів лівого боку тіла і навпаки.
Латеральна поверхня
З боків від пірамід на латеральній поверхні довгастого мозку добре помітні випуклі (лат. oliva), сформовані переважно (лат. nucleus olivaris inferior), що передають мозочку сенсорну інформацію про стан розтягу від м'язів та суглобів. Оливи мають довжину приблизно 1.25 см, у верхній частині межують із мостом, із борозни, що розділяє ці дві структури починаються корінці лицевого нерва. Із заглибини між оливами та пірамідами виходять корінці під'язикового нерва, від боків довгастого мозку також відходять блукаючий та язико-глотковий і частина корінців додаткового нервів.
Дорзальна поверхня
Центральний канал спинного мозку, заповнений спинномозковою рідиною, у місці переходу в головний мозок розширюється, формуючи порожнину четвертого шлуночка. Таким чином довгастий мозок бере участь у формуваннІ вентральної стінки цього шлуночка (із дорзального боку він обмежений ).
На задній поверхні довгастого мозку помітні чітко розділені тонкий (лат. fasciculus gracilis) і клиноподібний (лат. fasciculus cuneatus) пучки, що є продовженнями задніх канатиків спинного мозку. У верхній частині цибулини вони V-подібно розходяться розширюються, формуючи тонкий (лат. clava) і клиноподібний горбки (лат. tubercle cuneate) відповідно . Перший розташований присередньо і нижче, другий — латеральніше і вище. У цих горбках розташовані (лат. nucleus gracilis) і (лат. nucleus cuneatus) ядра, що відіграють роль реле провідних шляхів, які передають інформацію про загальне чуття від спинного мозку до .
У верхній частині довгастого мозку від його дорзальної поверхні відходять (лат. pedunculus cerebellaris inferior), які розходяться у боки, частково формуючи латеральні стінки четвертого шлуночка, і сполучають цибулину із мозочком.
Ядра довгастого мозку
У довгастому мозку розташовуються ядра черепних нервів:
- (лат. nucleus nervi hypoglossi);
- (лат. nucleus nervi accessorii);
- (лат. nucleus dorsalis nervi vagi, nucleus posterior nervi vagi);
- Спинномозкове ядро трійчастого нерва (лат. nucleus spinalis nervi trigemini);
- (лат. nucleus ambiguus) — дає початок черепним корінцям додаткового нерва і моторним волокнам блукаючого та язикоглоткового нервів;
- Ядро одинокого шляху (лат. nucleus tractus solitarii) — тут закінчуються чутливі волокна лицевого, язикоглоткового та блукаючого нервів.
Велику частину довгастого мозку займають , вони пов'язані з мозочком і беруть участь у регуляції рівноваги тіла. Також у довгастому мозку розташовані тонке і клиноподбіне ядра, (лат. nucleus arcuatus), що бере участь у комунікації між мозочком та кортикоспінальним провідним шляхом.
В центральній частині довгастого мозку знаходиться частина ретикулярної формації (сітчастого утвору), що складається із великої кількості нервових волокон, що проходять перпендикулярно одне до одного — частина у повздовжньому напрямку, інші — в поперечному. У передній частині сітчастого утвору фактично відсутні тіла нейронів, через що вона називається білою ретикулярною формацією, у латеральній частині їх навпаки багато, через те вона виглядає, і відповідно називається, сірою. У ретикулярній формації також розташовуються два маленькі ядра — і .
Додаткові зображення
-
![image]()
Вентарльна поверхня довгастого мозку та мосту -
![image]()
Перехрестя пірамід: схема проходження пучків нервових волокон спинного мозку у довгастому мозку -
![image]()
Стовбур головного мозку (дорзолатеральний вигляд) -
![image]()
Поперечний переріз через довгастий мозок у нижній частині перехрестя пірамід -
![image]()
Поперечний переріз через довгастий мозок у середині перехрестя пірамід -
![image]()
Поперечний переріз через довгастий мозок у середині олив -
![image]()
(дорзальний вигляд)
Функції довгастого мозку
Всі функції довгастого мозку в організмі можна поділити на три основні групи: провідникові, рефлекторні та тонічні.
Провідникові функції
Через довгастий мозок проходять всі висхідні і нисхідні шляхи, що сполучають спинний мозок із головним. Тут формуються присінковоспинномозкові та сітчастоспинномозкові провідні шляхи і закінчуються кірковобульбарні волокна.
Рефлекторні функції
Довгастий мозок бере участь у рефлекторній регуляції вегетативних функцій організму, зокрема він пов'язаний із регулюванням дихання і артеріального тиску, також тут замикаються деякі захисні і харчові рефлекси.
Дихальний центр
У довгастому мозку розташована основна частина дихального центру: центри вдиху (інспіраторний центр) та видиху (експіраторний центр), тоді як пневмотаксичний центр та центр апное містяться у варолієвому мості. Нейрони дихального центру нерівномірно розподілені в межах довгастого мозку: найбільша їх концентрація спостерігається у ядрі одинокого шляху (дорзальна респіраторна група), де переважають інспіраторні нейрони, та у (вентральна респіраторна група), що містить як інспіраторні так і експіраторні нейрони. В обидвох групах містяться бульбоспінальні нейрони, що передають збудження дихальним мотонейронам спинного мозку, переважна більшість із яких є повними інспіраторними нейронами, решта ж нервових клітин (ранні і пізні інспіраторні та експіраторні) пропріобульбарні — тобто не виходять за межі довгастого мозку.
У стані спокою дихальні рухи забезпечує тільки дорзальна респіраторна група, що відповідає за вдих, а видих відбувається пасивно. Чинники, що активують вдих, збуджують три групи нервових клітин у цій групі: бульбоспінальні клітини передають збудження до мотонейронів спинного мозку, забезпечуючи вдих, в той час як ранні інспіраторні нейрони пригнічують пізні, проте активність перших триває недовго, і після її завершення другі розгальмовуються і пригнічують повні інспіраторні нейрони, внаслідок чого вдих припиняється і починається видих. Експіраторні нейрони задіюються тільки під час глибокого дихання.
Судинноруховий центр
У передньобічній ділянці довгастого мозку близько до його поверхні розташовані так звані зони M і S, при активації яких аретріальний тиск збільшується, а трохи нижче — зона L, що пригнічує зону S. Найважливішою із зазначених зон, ймовірно, є зона S, оскільки саме від неї нервові волокна прямують до спинного мозку, де утворюють синапси із передвузловими симпатичними нейронами, від яких починаються симпатичні судинно-звужувальні нерви.
Нейрони судиннорухового центру тонічно активні — вони постійно підтримують стан збудження, необхідний для підтримання нормального артерільаного тиску. Судинноруховий центр також відповідає за нормалізацію тиску в разі його відхилення від норми — здійснення так званих судиннорухових рефлекісів.
Інші рефлекси довгастого мозку
На рівні довгастого мозку замикається велика кількість харчових (слиновидільний, жування, , ковтання) та захисних (кашлю, чхання, , блювання) рефлексів, центри яких розташовані у ядрах черепних нервів.
Тонічна функція
Тонічна функція довгастого мозку полягає у тому, що він забезпечує підтримання деяких структур у головному та спинному мозку у стані постійного збудження. Виконання цієї ролі забезпечуються ретикулярною формацією (сітчастим утвором).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Довгастий мозок |
Джерела
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
- Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
- Неттер Ф. (2004). Чайковський Ю.Б. (ред.). Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN .
- Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. (2004). Фізіологія людини і тварин. Київ: Вища школа. с. 463. ISBN .
- Marieb EN, Hoehn K (2006). Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. ISBN . (англ.)
- (англ.)
Посилання
- Довгастий мозок // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mozok znachennya Dovga stij mo zok lat myelencephalon medulla oblongata zast cibulina spinnogo mozku bulbus medullae spinalis nizhnya chastina stovbura golovnogo mozku sho bezposeredno perehodit u spinnij mozok i znachnoyu miroyu zberegla jogo segmentarni risi budovi U lyudini dovgastij mozok stanovit porivnyano neveliku chastku vid zagalnogo ob yemu golovnogo mozku maye dovzhinu priblizno 3 sm a shirinu 2 sm u najshirshomu misci i 1 5 sm u najvuzhchomu Ce filogenetichno najdavnishij viddil golovnogo mozku Roztashovanij mizh varoliyevim mostom i spinnim mozkom v yakij nepomitno perehodit u dilyanci velikogo otvoru potilichnoyi kistki Verhnya chastina dovgastogo mozku rozshirena u viglyadi cibulini tomu jogo inkoli nazivayut cibulinoyu Dovgastij mozokRoztashuvannya dovgastogo mozku animaciya Fotografiya dovgastogo mozoku medulla oblongats mostu pons ta serednih mozochkovih nizhok middle cerebellar peduncle lyudiniDetaliIdentifikatoriLatina medulla oblongataAnatomiya Greya subject 187MeSH D008526698ID birnlex 957TA98 A14 1 03 003TA2 5983FMA 62004Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Sagitalnij pereriz golovnogo mozku lyudini dovgastij mozok poznachenij yak chastina stovburaPoperechnij pereriz dovgastogo mozku v rajoni seredini olivi U dovgastomu mozku roztashovani yadra deyakih iz cherepnih nerviv zokrema yazikovo glotkovogo blukayuchogo pid yazikovogo Cimi nervami vin pov yazanij z riznimi organami i tkaninami organizmu a nizhidnimi i vishidnimi providnimi shlyahami z usima viddilami CNS V cij dilyanci golovnogo mozku znahoditsya chastina retikulyarnoyi formaciyi a takozh dihalnij i nervovi centri i centri refleksiv chhannya kashlyu kovtannya blyuvannya ta AnatomiyaVentralna poverhnya Na ventralnij poverhni dovgastogo mozku dobre pomitna gliboka shilina lat fissura mediana anterior obabich yakoyi roztashovani vistupi piramidi dovgastogo mozku pyramis medullae oblongatae sformovani voloknami kirkovo spinnomozkovih kortiko spinalnih piramidalnih providnih shlyahiv sho spoluchayut golovnogo mozku iz nejronami perednih rogiv spinnogo mozku Kirkovo spinnomozkovij shlyah ye providnikom svidomih ruhovih impulsiv vid kori golovnogo mozku v spinnij mozok Na mezhi dovgastogo i spinnogo mozku roztashovane pereherestya piramid de dvi tretini ruhovih volokon kirkovo spinnomozkovogo shlyahu perehreshuyutsya pislya chogo spuskayutsya v bichnih kanatikah spinnogo mozku Reshta volokon prohodyat u spinnomu mozku v skladi perednogo kanatika perednij kirkovo spinnomozkovij shlyah Voni perehreshuyutsya vzhe u mezhah togo segmenta de peredayut impulsi do ruhovih nejroniv perednogo rogu Tomu ruhovi volokna kirkovo spinnomozkovogo shlyahu povnistyu perehresheni vnaslidok chogo kora pravoyi pivkuli peredaye impulsi do m yaziv livogo boku tila i navpaki Lateralna poverhnya Z bokiv vid piramid na lateralnij poverhni dovgastogo mozku dobre pomitni vipukli lat oliva sformovani perevazhno lat nucleus olivaris inferior sho peredayut mozochku sensornu informaciyu pro stan roztyagu vid m yaziv ta suglobiv Olivi mayut dovzhinu priblizno 1 25 sm u verhnij chastini mezhuyut iz mostom iz borozni sho rozdilyaye ci dvi strukturi pochinayutsya korinci licevogo nerva Iz zaglibini mizh olivami ta piramidami vihodyat korinci pid yazikovogo nerva vid bokiv dovgastogo mozku takozh vidhodyat blukayuchij ta yaziko glotkovij i chastina korinciv dodatkovogo nerviv Dorzalna poverhnya Centralnij kanal spinnogo mozku zapovnenij spinnomozkovoyu ridinoyu u misci perehodu v golovnij mozok rozshiryuyetsya formuyuchi porozhninu chetvertogo shlunochka Takim chinom dovgastij mozok bere uchast u formuvannI ventralnoyi stinki cogo shlunochka iz dorzalnogo boku vin obmezhenij Na zadnij poverhni dovgastogo mozku pomitni chitko rozdileni tonkij lat fasciculus gracilis i klinopodibnij lat fasciculus cuneatus puchki sho ye prodovzhennyami zadnih kanatikiv spinnogo mozku U verhnij chastini cibulini voni V podibno rozhodyatsya rozshiryuyutsya formuyuchi tonkij lat clava i klinopodibnij gorbki lat tubercle cuneate vidpovidno Pershij roztashovanij priseredno i nizhche drugij lateralnishe i vishe U cih gorbkah roztashovani lat nucleus gracilis i lat nucleus cuneatus yadra sho vidigrayut rol rele providnih shlyahiv yaki peredayut informaciyu pro zagalne chuttya vid spinnogo mozku do U verhnij chastini dovgastogo mozku vid jogo dorzalnoyi poverhni vidhodyat lat pedunculus cerebellaris inferior yaki rozhodyatsya u boki chastkovo formuyuchi lateralni stinki chetvertogo shlunochka i spoluchayut cibulinu iz mozochkom Yadra dovgastogo mozku U dovgastomu mozku roztashovuyutsya yadra cherepnih nerviv lat nucleus nervi hypoglossi lat nucleus nervi accessorii lat nucleus dorsalis nervi vagi nucleus posterior nervi vagi Spinnomozkove yadro trijchastogo nerva lat nucleus spinalis nervi trigemini lat nucleus ambiguus daye pochatok cherepnim korincyam dodatkovogo nerva i motornim voloknam blukayuchogo ta yazikoglotkovogo nerviv Yadro odinokogo shlyahu lat nucleus tractus solitarii tut zakinchuyutsya chutlivi volokna licevogo yazikoglotkovogo ta blukayuchogo nerviv Veliku chastinu dovgastogo mozku zajmayut voni pov yazani z mozochkom i berut uchast u regulyaciyi rivnovagi tila Takozh u dovgastomu mozku roztashovani tonke i klinopodbine yadra lat nucleus arcuatus sho bere uchast u komunikaciyi mizh mozochkom ta kortikospinalnim providnim shlyahom V centralnij chastini dovgastogo mozku znahoditsya chastina retikulyarnoyi formaciyi sitchastogo utvoru sho skladayetsya iz velikoyi kilkosti nervovih volokon sho prohodyat perpendikulyarno odne do odnogo chastina u povzdovzhnomu napryamku inshi v poperechnomu U perednij chastini sitchastogo utvoru faktichno vidsutni tila nejroniv cherez sho vona nazivayetsya biloyu retikulyarnoyu formaciyeyu u lateralnij chastini yih navpaki bagato cherez te vona viglyadaye i vidpovidno nazivayetsya siroyu U retikulyarnij formaciyi takozh roztashovuyutsya dva malenki yadra i Dodatkovi zobrazhennya Ventarlna poverhnya dovgastogo mozku ta mostu Perehrestya piramid shema prohodzhennya puchkiv nervovih volokon spinnogo mozku u dovgastomu mozku Stovbur golovnogo mozku dorzolateralnij viglyad Poperechnij pereriz cherez dovgastij mozok u nizhnij chastini perehrestya piramid Poperechnij pereriz cherez dovgastij mozok u seredini perehrestya piramid Poperechnij pereriz cherez dovgastij mozok u seredini oliv dorzalnij viglyad Funkciyi dovgastogo mozkuVsi funkciyi dovgastogo mozku v organizmi mozhna podiliti na tri osnovni grupi providnikovi reflektorni ta tonichni Providnikovi funkciyi Cherez dovgastij mozok prohodyat vsi vishidni i nishidni shlyahi sho spoluchayut spinnij mozok iz golovnim Tut formuyutsya prisinkovospinnomozkovi ta sitchastospinnomozkovi providni shlyahi i zakinchuyutsya kirkovobulbarni volokna Reflektorni funkciyi Dovgastij mozok bere uchast u reflektornij regulyaciyi vegetativnih funkcij organizmu zokrema vin pov yazanij iz regulyuvannyam dihannya i arterialnogo tisku takozh tut zamikayutsya deyaki zahisni i harchovi refleksi Dihalnij centr Syudi perenapravlyayetsya zapit dihalnij centr Na cyu temu potribna okrema stattya U dovgastomu mozku roztashovana osnovna chastina dihalnogo centru centri vdihu inspiratornij centr ta vidihu ekspiratornij centr todi yak pnevmotaksichnij centr ta centr apnoe mistyatsya u varoliyevomu mosti Nejroni dihalnogo centru nerivnomirno rozpodileni v mezhah dovgastogo mozku najbilsha yih koncentraciya sposterigayetsya u yadri odinokogo shlyahu dorzalna respiratorna grupa de perevazhayut inspiratorni nejroni ta u ventralna respiratorna grupa sho mistit yak inspiratorni tak i ekspiratorni nejroni V obidvoh grupah mistyatsya bulbospinalni nejroni sho peredayut zbudzhennya dihalnim motonejronam spinnogo mozku perevazhna bilshist iz yakih ye povnimi inspiratornimi nejronami reshta zh nervovih klitin ranni i pizni inspiratorni ta ekspiratorni propriobulbarni tobto ne vihodyat za mezhi dovgastogo mozku U stani spokoyu dihalni ruhi zabezpechuye tilki dorzalna respiratorna grupa sho vidpovidaye za vdih a vidih vidbuvayetsya pasivno Chinniki sho aktivuyut vdih zbudzhuyut tri grupi nervovih klitin u cij grupi bulbospinalni klitini peredayut zbudzhennya do motonejroniv spinnogo mozku zabezpechuyuchi vdih v toj chas yak ranni inspiratorni nejroni prignichuyut pizni prote aktivnist pershih trivaye nedovgo i pislya yiyi zavershennya drugi rozgalmovuyutsya i prignichuyut povni inspiratorni nejroni vnaslidok chogo vdih pripinyayetsya i pochinayetsya vidih Ekspiratorni nejroni zadiyuyutsya tilki pid chas glibokogo dihannya Sudinnoruhovij centr U perednobichnij dilyanci dovgastogo mozku blizko do jogo poverhni roztashovani tak zvani zoni M i S pri aktivaciyi yakih aretrialnij tisk zbilshuyetsya a trohi nizhche zona L sho prignichuye zonu S Najvazhlivishoyu iz zaznachenih zon jmovirno ye zona S oskilki same vid neyi nervovi volokna pryamuyut do spinnogo mozku de utvoryuyut sinapsi iz peredvuzlovimi simpatichnimi nejronami vid yakih pochinayutsya simpatichni sudinno zvuzhuvalni nervi Nejroni sudinnoruhovogo centru tonichno aktivni voni postijno pidtrimuyut stan zbudzhennya neobhidnij dlya pidtrimannya normalnogo arterilanogo tisku Sudinnoruhovij centr takozh vidpovidaye za normalizaciyu tisku v razi jogo vidhilennya vid normi zdijsnennya tak zvanih sudinnoruhovih reflekisiv Inshi refleksi dovgastogo mozku Na rivni dovgastogo mozku zamikayetsya velika kilkist harchovih slinovidilnij zhuvannya kovtannya ta zahisnih kashlyu chhannya blyuvannya refleksiv centri yakih roztashovani u yadrah cherepnih nerviv Tonichna funkciya Tonichna funkciya dovgastogo mozku polyagaye u tomu sho vin zabezpechuye pidtrimannya deyakih struktur u golovnomu ta spinnomu mozku u stani postijnogo zbudzhennya Vikonannya ciyeyi roli zabezpechuyutsya retikulyarnoyu formaciyeyu sitchastim utvorom Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dovgastij mozokDzherelaLyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Biologichnij slovnik za red I G Pidoplichka K Golovna redakciya URE 1974 T 3 552 s Netter F 2004 Chajkovskij Yu B red Atlas anatomiyi lyudini Cegelskij A A Lviv Nautilus s 592 ISBN 966 95745 8 7 Chajchenko G M Cibenko V O Sokur V D 2004 Fiziologiya lyudini i tvarin Kiyiv Visha shkola s 463 ISBN 966 642 013 9 Marieb EN Hoehn K 2006 Human Anatomy amp Physiology vid 7th Benjamin Cummings ISBN 978 0805359091 angl angl PosilannyaDovgastij mozok Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006