Доброво́льча а́рмія (рос. Доброво́льческая а́рмия) — оперативне з'єднання «білих» військ на півдні території колишньої Російської імперії під час Громадянської війни в Росії.
Добровольча армія | |
Участь у військовому конфлікті | Громадянська війна в Росії, Перший Кубанський похід, d, d, Українська революція (1917—1921), Київська катастрофа, Битва під Перегонівкою і Взяття Києва Червоною армією |
---|---|
Країна | Росія і Російська держава |
Місце розташування | Південь Росії Південь Росії |
Час/дата припинення існування | березень 1920 |
Приєднався до | Збройні Сили Півдня Росії |
Добровольча армія у Вікісховищі |
Формування
Алексєєвська організація
26 жовтня 1917 року донський отаман-генерал О. М. Каледін у відповідь на телеграму з Петрограду з вимогою визнати владу Раднаркому заявив про вірність Тимчасовому уряду, розігнав ради в області Війська Донського і закликав членів Тимчасового уряду, а також «всіх вірних честі і присязі» до себе на Дон. 2 (15) листопада 1917 в Новочеркаськ прибули генерали М. В. Алексєєв, А. І. Денікін і О. С. Лукомський, які втекли із в'язниці під Могильовом. Ще раніше з Києва прибула купка офіцерів на чолі з полковником Іваном Кірієнко, які сповістили отамана Калєдіна про те, що готові активно боротися проти більшовизму. З цих крихітних групок «внутрішніх емігрантів» в Новочеркаську почалося формування зародка нової армії, під назвою «Алексєєвська організація». З початку грудня до створення армії підключився генерал Л. Г. Корнілов. Спочатку Добровольча армія комплектувалася виключно добровольцями (переважали офіцери, були також юнкери, студенти та ін.). Зокрема, 1 січня 1918 прибувають до Новочеркаська 50 офіцерів і до 500 солдатів Корніловського полку з Києва..
Перші кроки
На Різдво 25 грудня 1917 (7 січня 1918) організація отримала офіційне найменування «Добровольча армія». Її верховним керівником став генерал Алексєєв, головнокомандувачем — генерал Корнілов, начальником штабу — генерал Лукомський, начальником 1-ї дивізії — генерал Денікін, начальником штабу дивізії — генерал . Для управління цивільними справами була створена Рада, до якої увійшли відомі російські громадські діячі, зокрема Струве, князь та П. М. Мілюков. Фінансову допомогу армії надали московські промисловці. Кошти поступили також від ростовських і новочеркаських жителів. Відмовою відповів лише уряд Кубані. Політичною метою Добровольчої армії була предача влади Установчим зборам:
Нова армія повинна стати на варті громадянської свободи, в умовах якої господар землі російської — її народ — висловить через вибрані Установчі Збори свою державну волю. Перед цією волею повинні схилитися всі класи, партії і окремі групи населення. Їй одній служитиме створювана армія, і всі, хто беруть участь в її створенні, беззаперечно підкорятимуться законній владі, поставленій цими Установчими Зборами.
Оригінальний текст (рос.)Новая армия должна стать на страже гражданской свободы, в условиях которой хозяин земли русской — ее народ — выявит через посредство избранного Учредительного Собрания державную волю свою. Перед волей этой должны преклониться все классы, партии и отдельные группы населения. Ей одной будет служить создаваемая армия, и все участвующие в ее образовании будут беспрекословно подчиняться законной власти, поставленной этим Учредительным Собранием.
На початок лютого до складу армії входили:
- Корніловський ударний полк (до якого 11 лютого увійшов загін полковника Симановського та Георгієвська рота).
- Георгіївський полк — з невеликої кількості офіцерів з Києва
- 1-й, 2-й, 3-й офіцерські батальйони — з офіцерів Новочеркаська і Ростова
- Юнкерський батальйон — головним чином з юнкерів столичних училищ і кадетів
- Ростовський добровольчий полк — з молоді Ростова
- Два кавалерійські дивізіони (1-й кавалерійський дивізіон, )
- Юнкерський та студентський батальйони
- Чехословацький піхотний батальйон, до складу якого увійшов також «Карпато-руський загін», створений з емігрантів з Галичини та Буковини
- Дві артилерійські батареї — переважно з юнкерів артилерійських училищ і офіцерів
Загальна чисельність армії становила близько 4 тисяч осіб.
Перший Кубанський похід
На початку січня 1918 Добровольча армія (чи Добрармія) діяла на Дону спільно з загонами Донських козаків під командуванням отамана генерала Каледіна. Проте козаки не виявили бажання воювати за «білу справу», і 29 січня 1918 року отаман Каледін застрелився. За свідченням очевидців, останніми його словами були:
Панове, говоріть стисло, адже від базікання Росія загинула. |
Добрармія перемістилася до Ростова. 23 лютого 1918 року під натиском набагато переважаючих сил «Соціалістичної армії» під командуванням частини Добрармії залишили Ростов і рушили на Кубань;— почався славетний «Крижаний» похід.
27 березня 1918 року до Добровольчої армії приєднався 3-тисячний загін кубанських козаків під командуванням генерала В. Л. Покровського. Загальна чисельність армії зросла до 6 тисяч бійців.
Проте, незважаючи на всі зусилля і жертви, узяти Катеринодар не вдалося. 13 квітня загинув генерал Корнілов і Денікін, його наступник, наказав повернутися на Дон, де на той час повсталі козаки повалили владу більшовиків.
13 травня 1918 року сили Добрармії розташувалися на відпочинок в двох великих станицях Донської області — Мечетинській і Єгорлицькій на південний схід від Ростова. З походу повернулося 5 тисяч бійців і 1,5 тисячі поранених. За спогадах одного з учасників походу, Р. Гуля: «з Ростова вийшли партизанські загони, повернулося на Дон міцне ядро армії».
Всі учасники походу отримали спеціальний нагрудний знак (див. зображення) і почесне звання «першопоходників».
Український внесок
Цей розділ не містить . (серпень 2019) |
Україна була одним із осередків формування білої армії. За гетьмана у всій Україні було відкрито 25 вербувальних бюро, через які відправлено в армію близько 16 тисяч добровольців, 30 % яких складали офіцери, і близько 4 тисяч у Добровольчу армію. Гетьман передав до армії кадри 4-ї піхотної дивізії, з яких планувалося ще навесні створити Окрему Кримську бригаду української армії. Крім того, до Південної армії були передані кадри 19-й і 20-ї піхотних дивізій, майже не використані у гетьманській армії. Саме вони послужили основою для 1-ї та 2-ї дивізій Південної армії. Окрім того у Добровольчій армії існував Карпато-руський загін сформований з галичан-москвофілів.
При безпосередній участі гетьмана були створені Саратовська і Астраханська армії. Цим арміям (як і Південній) на утримання з української скарбниці було передано значні суми. З 30 вересня 1918 формування всіх цих армій (понад 20 тисяч осіб) до початку 1919 року воювали в складі Донський армії, а потім влилися у ЗСПР.
Другий кубанський похід
Цей розділ не містить . (серпень 2019) |
Прибуття загону Дроздовського
Цей розділ не містить . (серпень 2019) |
На початку травня з Румунії на Дон прибув загін полковника Дроздовського. Загін налічував близько 3000 бійців, був добре озброєний і екіпірований: мав кулемети, артилерію, два броньовики і навіть аероплан. 70 % загону складали офіцери-фронтовики. Наказом від 25 травня 1918 загін був включений до складу армії як 3-тя піхотна дивізія.
Відносини з Кубанською Радою
В Мечетинській поновився конфлікт між Радою, з одного боку і кубанським офіцерством — з іншого. Отаман кубанського війська полковник Філімонов став на бік офіцерства. 30 травня відбулися збори, на яких отаман звинуватив уряд і Раду в узурпації влади. Офіцерство було готове розправитися з керівництвом Ради. Бажаючи уникнути розколу серед козаків, Денікін запропонував Філімонову припинити розправу.
На конференції козаків та горян у червні 1919 року йшлося про необхідність об'єднання державних утворень на території України, Кубані, Дону. Тереку, Грузії для боротьби з більшовиками, причому про об‘єднання на демократичних засадах, голова Законодавчої Ради Микола Рябовол зазначав:
«Бажаючи об'єднатися у тісному союзі з донцями й терцями, кубанці не можуть примиритися з диктатурою російських білих вождів. Козаки не можуть прийняти влади більшовиків, але так само не можуть визнати корисною і діяльність Особливої Наради при ставці Добрармії. Просуваючись у Росію, треба нести із собою ідею звільнення від усякого насильства, а якраз того її населення від добровольців не бачить і не очікує».
На думку істориків, лідери Добровольчої армії такого стерпіти не могли. Учасник тодішніх подій кубанець Георгій Покровський так описує вбивство визнаного провідника кубанського козацтва:
«Біля готелю «Палас-Отель», де жив Рябовол, стояв автомобіль з працюючим мотором. В приміщенні готелю, під номером Рябовола, у напівтемряві товклися три постаті у військовому одязі, на очі були насунуті фуражки та піднято коміри. Коли Рябовол увійшов до готелю, то гримнув смертельний постріл – троє військових, зробивши злочинну справу, вибігли на вулицю, стрибнули в автомобіль з завчасно погашеними фарами та зникли. На лаву підсудних у справі вбивства Рябовола було посаджено агента контррозвідки Коврижкіна із загону особливого призначення ротмістра Баранова, а офіцери-вбивці зникли і не були розшукані».
1 січня 1920 року Кубанська Крайова Рада у Катеринодарі розірвала союз із Добровольчою армією.
Наступ на Катеринодар
На початку 2-го Кубанського походу, тобто в червні 1918 року, до складу Добровольчої армії входили: 5 полків піхоти, 8 кінних полків, 5½ батарей загальною чисельністю 8½ — 9 тисяч багнетів і шабель, та 21 гармата.
Сили червоних на Північному Кавказі були представлені Північно-кавказькою армією (командувач — Автономов, потім Калнін, потім ) загальною чисельністю 80-100 тисяч.
2-й Кубанський похід почався 9-10 червня 1918:
- 11 червня — гине в бою ген. Марков
- 12 червня — зайнята станція Торгова з великими запасами військового спорядження
- 14 липня дивізія генерала Дроздовського зайняла станцію Донську, захопивши 3 гармати, 600 полонених і великі запаси спорядження
- 15 липня важкі бої за станицю Корєновську
Перед лицем багатократно переважаючих сил супротивника частини білих були вимушені відступити:
«Відхід піхоти, що мала на своєму шляху болотисту річку, був дуже важким. Були випадки самогубства добровольців, що не мали від знемоги змоги (піти) від супротивника і боялися потрапити до його рук. Залишених на полі бою поранених і тих, хто вибився з сил, спіткала страшна смерть. Червоні проявляли нелюдську жорстокість, виколювали очі, вирізували члени і спалювали (потім) поранених на вогнищах…»
Ситуацію врятував 1-й Кубанський полк з батареєю і бронепоїздом, що атакував супротивника з тилу. Червоні були розбиті, але і білі зазнали важких втрат: 1-ша і 3-тя дивізії Добровольчої армії втратили в бою під Кореновськой 25-30 % свого складу.
- 25 липня зайнята станиця Корєновська
- 1 серпня частини армії підійшли до Катеринодару
- 3 серпня Катеринодар був узятий
У зв'язку з узяттям столиці Кубані, командувач Добровольчою армією генерал Денікін надіслав телеграму отаманові Кубанського козацького війська полковнику Філімонову, в якій, зокрема, говорилось:
Я упевнений, що Крайова Рада, яка повинна зібратися в найкоротший строк, знайде в собі розум, мужність і сили залікувати глибокі рани у всіх проявах народного життя, нанесені їй бузувірством розгнузданої черні. Створить одноосібну тверду владу, що знаходиться в тісному зв'язку з Добровольчою армією. Не порве синової залежності від Єдиної, Великої Росії. Не стане ламати основне законодавство, яке буде докорінно переглянуте в майбутніх всеросійських законодавчих установах.
...
Добровольча армія не кінчила свій хресний шлях. Віддана на наругу Радянської влади Росія чекає на визволення. Армія не сумнівається, що козаки в рядах її підуть на нові подвиги в справі звільнення батьківщини, наріжний камінь чому покладений на Кубані і в Ставропольській губернії.Оригінальний текст (рос.)Я уверен, что Краевая Рада, которая должна собраться в кратчайший срок, найдет в себе разум, мужество и силы залечить глубокие раны во всех проявлениях народной жизни, нанесенные ей изуверством разнузданной черни. Создаст единоличную твердую власть, состоящую в тесной связи с Добровольческой армией. Не порвет сыновней зависимости от Единой, Великой России. Не станет ломать основное законодательство, подлежащее коренному пересмотру в будущих всероссийских законодательных учреждениях.
...
Добровольческая армия не кончила свой крестный путь. Отданная на поругание Советской власти Россия ждет избавления. Армия не сомневается, что казаки в рядах ее пойдут на новые подвиги в деле освобождения отчизны, краеугольный камень чему положен на Кубани и в Ставропольской губернии.
У своїх виступах у відповідь керівники Кубані, — Філімонов, Бич, Рябовіл та інші, — казали про свою відданість національній ідеї:
«Кубань відмінно усвідомлює, що вона може бути щасливою тільки за умови єдності матері — Росії, — говорив отаман. — Тому, закінчивши боротьбу за звільнення Кубані, козаки в рядах Добровольчій армії битимуться і за звільнення і відродження Великої, Єдиної Росії...»
Оригінальний текст (рос.)«Кубань отлично сознает, что она может быть счастливой только при условии единства матери — России, — говорил атаман. — Поэтому, закончив борьбу за освобождение Кубани, казаки в рядах Добровольческой армии будут биться и за освобождение и возрождение Великой, Единой России...»
26-27 березня 1920 залишки Добровольчої армії були евакуйовані з Новоросійська в Крим, де ввійшли до складу Російської Армії генерала барона П. Н. Врангеля.
Добровольча армія в Україні
Наприкінці листопада 1918 року денікінці закрили посольство України в Катеринодарі і заарештували посла Федора Боржинського. Делегація Законодавчої Ради на Паризькій мирній конференції в 1919 р., вимагала від Антанти засудження чорносотенства (себто денікінщини), яке знищує паростки демократії.
Весняні та літні бої за міста
21 квітня — 3 травня відбувалися бої за Луганське між частинами Червоної армії та військами Денікіна [2] [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.].
14 червня 1919 добрармійці вибили червоні загони з Куп'янська, 17 червня — з Лозової, 25 червня після п'ятиденних боїв здобули Харків.
Станом на 1 серпня 1919 фронт білої Добровольчої армії в Україні проходив по лінії Полтава-Верхньодніпровськ-Катеринослав-Нікополь-Олешки.
Перемовини та події осені 1919
13 вересня 1919 в Пості-Волинському біля Києва пройшли переговори між делегацією українського війська на чолі з І. Омеляновичем-Павленком та представництвом Добровольчої армії на чолі з генералом про встановлення демаркаційної лінії між арміями, які закінчилися безрезультатно.
15 вересня 1919 року в Києві пройшла нарада представників громадських, фінансових, торгово-промислових, кооперативних та робітничих організацій ухвалила провести самооподаткування населення Києва на користь Добровольчої армії. Передбачалося зібрати 300 млн крб. Була утворена комісія для визначення розміру та розподілу оподаткування серед громадян міста відповідно до їх майнового стану.
Того ж [місяця?] відбулося зайняття Одеси білими військами Добровольчої армії.
22 вересня 1919 р., з перехопленого наказу денікінського командування, стало відомо про початок наступу денікінців проти українських військ. Того ж дня денікінці атакували українські позиції по всьому фронту. 24 вересня члени Директорії Петлюра, Макаренко і Швець, президент ЗУНР Петрушевич і міністри уряду Директорії на чолі з Мазепою підписали декларацію, у якій закликали український народ боротися з ворогом — армією Денікіна. Наприкінці вересня — у жовтні важкі бої між українськими військами й денікінцями відбувалися в районах Козятина, Бердичева, Брацлава, Тульчина, Умані (змушені 25 вересня полишити) та в інших місцях. Після залишення Білої Церкви українським військом туди вступили добровольці і розпочали кількаденний погром.
В той час в УГА і військах Директорії поширилась епідемія тифу, лікарні не могли розмістити всіх хворих, не вистачало ліків, дезінфікуючих засобів, ліжок, білизни. Крім того, в арміях бракувало зброї, набоїв, одягу, взуття та всього необхідного. Щоб урятувати війська від фізичного винищення 6 листопада 1919 р. за наказом командувача УГА генерала Тарнавського його місія підписала з денікінським генералом Слащовим угоду, за якою УГА переходила на бік і у розпорядження Добровольчої армії. Під тиском Петлюри Петрушевич зняв з посади командувача УГА генерала Тарнавського і призначив на цей пост генерала О. Микитку. Тарнавський був відданий під суд трибуналу, але виправданий, оскільки було визнано, що він намагався зберегти армію від неминучої загибелі. Фронт між Галицькою армією і денікінцями був ліквідований.
На територіях, що знаходилися під контролем Добровольчої армії було відновлено дію дореволюційних законів, та проголошувалась ідея «единой и неделимой России». На думку Василя Зілгалова, дії армії Денікіна у 1919—1920 роках в Україні фактично були не просто воєнними діями часів громадянської війни, а багато у чому нагадували геноцид.
Українська мова на територіях, підвладних Добровольчій Армії, не заборонялась, дозволялось вести викладання українською мовою за власний (не державний) кошт.
Денікінщина довела Україну до повної розрухи. Не будучи впевненими в міцності й тривалості білогвардійського режиму, власники розпродавали заводське устаткування, майно з маєтків тощо. До повної розрухи були доведені кам'яновугільні шахти й залізорудні копальні, металургійні заводи Донбасу й Криворіжжя, цукрова й харчова промисловість. Унаслідок розвалу економіки збільшувалося безробіття, катастрофічно погіршувалося життя — зростали ціни на хліб і товари першої необхідності, ширилася спекуляція, частішали епідемічні захворювання, зокрема тиф. Денікінці змушували селян повертати в поміщицькі маєтки конфісковане радянською владою майно, сплачувати великі контрибуції.
Погроми на Кубані
У 1919 р. денікінці почали погром усього українського на Кубані. 6 листопада денікінці заарештували 12 членів Законодавчої Ради, а одного з них — священика Олександра Калабухова, — стратили. У відповідь кубанські козаки цілими полками полишали фронт і йшли додому. Це стало однією з головних причин провалу походу Денікіна проти більшовиків.
Добрармія в Криму
22 листопада 1918 року в Керч з Кубані переправились перші частини Добрармії. 25 листопада. В Ялті висадився Корніловський добровольчий полк, а в Сімферополі розквартировано загін козаків. В ніч на 4 квітня 1919 2-га бригада Задніпровської дивізії під командуванням Павла Дибенка перейшла в наступ на Перекопі і зайняла його.
Влітку 1919 не тільки Кримський півострів, а й уся Україна були охоплені численними селянськими повстаннями. Радянський уряд повинен був направляти в райони повстань велику кількість військ. Цим скористалися сили Антанти та Добровольчої армії. З Ак-Монайського перешийку з'єднані війська перешли в наступ на територію півострова.
12 червня в Криму висадився білогвардійський десант генерала Я. Слащова. Радянські органи влади почали евакуйовуватися з півострова.
26 червня в Криму не залишилося жодного червоного загону. Уряд Кримської республіки евакуювався до Нікополя, а потім у Київ. Кримська Соціалістична Радянська Республіка припинила своє існування.
Боротьба в тилу денікінських військ
Реставрація денікінцями дореволюційних порядків, їхня великодержавна політика й жорстокий режим викликали незадоволення й обурення широких мас населення України. Повернення за допомогою військової сили поміщикам земель і захист їхніх інтересів зумовили несприйняття селянами влади Денікіна і їхню активну участь у повстанському русі. Саме це стало однією з головних причин краху денікінщини в Україні. У антиденікінському русі в Україні і у його керівництві брали участь різні політичні сили. Найгострішою формою боротьби з денікінцями був масовий повстансько-партизанський рух, який безперервно наростав і посилювався.
Про широкий розмах повстансько-партизанського руху в Україні свідчить те, що з серпня по грудень 1919 р. повстанці з боями займали міста: тричі Новомосковськ, двічі — Чигирин, Синельникове, Полтаву, Козятин, Канів, Ізюм, один раз — Павлоград, Черкаси, Лозову, Кременчук, Костянтиноград, П'ятихатки.
У ніч на 16 вересня 1919 р. у селі Баштанці та сусідніх селах Миколаївського повіту на Херсонщині піднялося повстання, у якому взяли участь понад 4 тис. озброєних селян. Денікінці зазнали поразки. Лише 12 листопада 1919 р. після запеклих, майже місячних боїв, які вели перекинуті з фронту військові частини генерала Слащова, денікінці захопили Баштанку. Вони спалили 350 дворів і розстріляли 852 повстанців.
У повстансько-партизанському русі проти денікінщини поряд з радянськими повстансько-партизанськими загонами, керованими більшовиками, діяли й загони, які очолювалися анархо-махновцями, боротьбистами, лівими есерами-бомбистами й українськими соціал-демократами та есерами.
У вересні 1919 р. в районі Єлисаветграда, станцій Помічної і Новоукраїнки між махновцями й денікінцями розгорілися кровопролитні бої, унаслідок яких махновські загони через відсутність набоїв змушені були відступити в район Умані, яка була в руках армії Директорії.
26 вересня 1919 армія УНР від Одеси до Бердичева почала бої з денікінцями й зазнала поразки. Умань була захоплена денікінцями, і махновці опинилися в оточенні. Але Махно поблизу села Перегонівка 27 вересня прорвав фронт денікінців і пішов по їх тилах трьома колонами: ліва рухалася на Катеринослав, центральна — на Олександрівськ, права — на Нікополь. Уже 5 жовтня 1919 махновці зайняли Олександрівськ, згодом — Великий Токмак, Бердянськ, Маріуполь, Нікополь. Тили білих військ були зруйновані. За цих умов Денікін змушений був зняти з фронту і кинути проти Махна 3-й армійський корпус генерала Я.Слащова і кінний корпус генерала А.Шкуро. З 20-х чисел жовтня розгорілися запеклі бої, денікінці відбили у махновців Маріуполь і Бердянськ. Махновці відійшли на Правобережжя, де тримали під своїм контролем територію П'ятихатки — Кривий Ріг — Апостолове — Нікополь. 28 жовтня вони зайняли Катеринослав, який став їхнім центром до 19 грудня, коли генералу Слащову вдалося відбити Катеринослав. Махновці відійшли в район Олександрівська й продовжували вести вперті бої з денікінцями.
Українське питання
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
3 серпня 1919 року у Харкові військовий губернатор («головноначальствуючий») Катеринославської, Полтавської, Харківської та Курської губерній генерал Володимир Май-Маєвський видав наказ «Про малоросійську мову» («О малорусском языке») такого змісту: школам, де викладання велося російською мовою, а потім було переведено на українську, знову повернутись до російської мови; викладання українською мовою дозволялося лише у приватних школах, приватними особами та товариствами; фінансування з казни не розповсюджується на виклади української мовою; вивчення «українознавства» (історії та географії України) касується; вивчення української мови та літератури дозволяється як необов'язкових предметів.
8 вересня 1919 у Києві почало діяти київське відділення пропаганди — місцевий орган відділу Особливої наради («Особоє совещаниє») при головнокомандуючому А. Денікіні. Головна мета агітаційної роботи — боротьба з «українством»[]. Методи — видання брошур, організація лекцій, концертів, наочна агітація.
18 вересня в київських газетах надруковано повідомлення про скасування згідно з циркуляром з Ростова, з того місяця у київських школах предметів українознавства; українська мова залишалася в навчанні — як необов'язковий предмет.
22 вересня в Катеринославі заборонено добровольчим командуванням виконання гімну «Ще не вмерла Україна» під загрозою суворої кари[].
Добровольча армія і «Просвіта»
30 вересня 1919 в Катеринославі денікінська влада провела арешти українських діячів — співробітників «Союзбанку», «Просвіти», «Спілки споживчих товариств». Було заарештовано близько 300 людей.
Єврейське питання
Цей розділ не містить . (жовтень 2015) |
Лише в Україні армія Денікіна здійснила найбільше із заподіяних тоді військовими формуваннями єврейських погромів — понад 400. Особливо страшні звірства чинили денікінці у Києві, Катеринославі, Єлисаветграді, де тисячі насамперед євреїв та й інших громадян, які намагалися євреїв захищати, було знищено, порубано. Було зґвалтовано тисячі жінок, дівчат-підлітків[]. Сам Денікін сказав у розмові з єврейською делегацією у липні 1919 року: «Я не повинен вас переконувати ні у любові до євреїв, ні у ворожості до них, смішно підходити до цього питання з такої точки зору державної доцільності і людяності»[].
10-13 вересня 1919 проводився єврейський погром у Фастові, влаштований білогвардійцями[]. 23 вересня почався другий фастівський погром, до 27 вересня (містечко декілька раз переходило до білих і червоних), загинуло близько 700 осіб.
Примітки
- Ледяной поход: занавес трагедии. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 4 січня 2009.
- куди їх посадив Керенський за участь в спробі державного перевороту (Татьяна Нечапайка «Побег из Быхова» [Архівовано 24 січня 2009 у Wayback Machine.])
- з 1919 — також шляхом мобілізацій
- Вступаючи в армію, добровольці підписували терміновий контракт на чотири місяці ([1] [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.))
- Деникин А. И. Очерки русской смуты. — Париж, 1921 (ОРС), стор. 116. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2009.
- ОРС, т.2 розділ XVI 117. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2009.
- далі всі дати дані за новим стилем.
- Формально Червона армія ще не існувала
- ОРС, т.3 розділ III, с. 49. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2009.
- Сергій Грабовський: Сини козацької вольності. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 8 травня 2011.
- ОРС, т.3, ч. III, с. 60. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2009.
- ОРС, т.3, ч. III, с. 62. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2009.
- Для увічнення пам'яті першого командира 1-го Офіцерського полку ця частина надалі іменуватися «1-й Офіцерський генерала Маркова полк»
- ОРС, т.3, ч. III, с. 78. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2009.
- ОРС, т.3, ч. III, с. 82. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2009.
- Калініченко В. В., Рибалка І. К. Історія України. Частина III: 1917-2003 рр. Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів. — Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2004. — 628 с.
- Василь Зілгалов. Путін і Денікін — одна дорога з України / Радіо Свобода 25.05.2009. Архів оригіналу за 20 вересня 2011. Процитовано 8 травня 2011.
- Наказ № 22 Харківської области ЗСПР та командувача Добровольчої Армії генерал-лейтенанта В. З. Май-Маєвського від 3 серпня 1919 р.// Новая Россия. Ежедневная газета. Харьков. 4 августа 1919 г. (текст наказу)(рос.)
- Приказ главноначальствующего Екатеринославской, Харьковской, Курской и Полтавской губерний генерала Май-Маевского о запрещении школ с украинским языком преподавания (3 августа 1919) // Гражданская война на Украине. 1918-1920 : сб. док. и материалов. — Киев : Наук. думка, 1967. — Т. 2 : Борьба против деникинщины и петлюровщины на Украине. Май 1919 г. - февраль 1920 г. — С. 283-284. (рос.)
- Денікінський режим на українських землях: державний устрій, соціально-економічна і національна політика [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] / О. Бойко // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — Вип. 5. — С. 115-144.
- Лазарович М. В. Антиєврейський погромний рух в Україні у 1919 році [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / М. В. Лазарович // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. / редкол. : С. В. Ківалов (голов. ред.), Л. І. Кормич (заст. голов. ред.), Ю. П. Аленін [та ін.] ; МОНмолодьспорт України, НУ ОЮА. - Одеса : Фенікс, 2012. – Вип. 45. – С. 367-377.
Джерела та література
- А. О. Буравченков. Добровольча армія [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 420. — .
- Деникин А. И. Очерки русской смуты. — Париж, 1921 [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Неводовский Н. Д. Первые походы // Вестник первопоходника. Лос-Анджелес, 1963. № 26.
- Марков и марковцы. М.: НП «Посев», 2001.
- Дроздовский, Михаил Гордеевич|Дроздовский и дроздовцы. М.: НП «Посев», 2006.
- В. В. Добрынин «БОРЬБА С БОЛЬШЕВИЗМОМ НА ЮГЕ РОССИИ» [Архівовано 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Роман Гуль «Ледяной поход (С Корниловым)» [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- А. П. Богаевский — «Поход и смерть генерала Корнилова» [Архівовано 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Д. Лехович «Генерал Деникин» [Архівовано 17 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Артём Кречетников «Ледяной поход: занавес трагедии» [Архівовано 20 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Цей день в історії [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dobrovo lcha a rmiya ros Dobrovo lcheskaya a rmiya operativne z yednannya bilih vijsk na pivdni teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Dobrovolcha armiya Uchast u vijskovomu konfliktiGromadyanska vijna v Rosiyi Pershij Kubanskij pohid d d Ukrayinska revolyuciya 1917 1921 Kiyivska katastrofa Bitva pid Peregonivkoyu i Vzyattya Kiyeva Chervonoyu armiyeyu Krayina Rosiya i Rosijska derzhava Misce roztashuvannyaPivden Rosiyi Pivden Rosiyi Chas data pripinennya isnuvannyaberezen 1920 Priyednavsya doZbrojni Sili Pivdnya Rosiyi Dobrovolcha armiya u VikishovishiPlakat Dobrovolchoyi armiyiFormuvannyaAleksyeyevska organizaciya Vozhdi Dobrovolchoyi armiyi zliva napravo S L Markov A I Denikin M V Aleksyeyev 26 zhovtnya 1917 roku donskij otaman general O M Kaledin u vidpovid na telegramu z Petrogradu z vimogoyu viznati vladu Radnarkomu zayaviv pro virnist Timchasovomu uryadu rozignav radi v oblasti Vijska Donskogo i zaklikav chleniv Timchasovogo uryadu a takozh vsih virnih chesti i prisyazi do sebe na Don 2 15 listopada 1917 v Novocherkask pribuli generali M V Aleksyeyev A I Denikin i O S Lukomskij yaki vtekli iz v yaznici pid Mogilovom She ranishe z Kiyeva pribula kupka oficeriv na choli z polkovnikom Ivanom Kiriyenko yaki spovistili otamana Kalyedina pro te sho gotovi aktivno borotisya proti bilshovizmu Z cih krihitnih grupok vnutrishnih emigrantiv v Novocherkasku pochalosya formuvannya zarodka novoyi armiyi pid nazvoyu Aleksyeyevska organizaciya Z pochatku grudnya do stvorennya armiyi pidklyuchivsya general L G Kornilov Spochatku Dobrovolcha armiya komplektuvalasya viklyuchno dobrovolcyami perevazhali oficeri buli takozh yunkeri studenti ta in Zokrema 1 sichnya 1918 pribuvayut do Novocherkaska 50 oficeriv i do 500 soldativ Kornilovskogo polku z Kiyeva Pershi kroki Na Rizdvo 25 grudnya 1917 7 sichnya 1918 organizaciya otrimala oficijne najmenuvannya Dobrovolcha armiya Yiyi verhovnim kerivnikom stav general Aleksyeyev golovnokomanduvachem general Kornilov nachalnikom shtabu general Lukomskij nachalnikom 1 yi diviziyi general Denikin nachalnikom shtabu diviziyi general Dlya upravlinnya civilnimi spravami bula stvorena Rada do yakoyi uvijshli vidomi rosijski gromadski diyachi zokrema Struve knyaz ta P M Milyukov Finansovu dopomogu armiyi nadali moskovski promislovci Koshti postupili takozh vid rostovskih i novocherkaskih zhiteliv Vidmovoyu vidpoviv lishe uryad Kubani Politichnoyu metoyu Dobrovolchoyi armiyi bula predacha vladi Ustanovchim zboram Nova armiya povinna stati na varti gromadyanskoyi svobodi v umovah yakoyi gospodar zemli rosijskoyi yiyi narod vislovit cherez vibrani Ustanovchi Zbori svoyu derzhavnu volyu Pered ciyeyu voleyu povinni shilitisya vsi klasi partiyi i okremi grupi naselennya Yij odnij sluzhitime stvoryuvana armiya i vsi hto berut uchast v yiyi stvorenni bezzaperechno pidkoryatimutsya zakonnij vladi postavlenij cimi Ustanovchimi Zborami Originalnij tekst ros Novaya armiya dolzhna stat na strazhe grazhdanskoj svobody v usloviyah kotoroj hozyain zemli russkoj ee narod vyyavit cherez posredstvo izbrannogo Uchreditelnogo Sobraniya derzhavnuyu volyu svoyu Pered volej etoj dolzhny preklonitsya vse klassy partii i otdelnye gruppy naseleniya Ej odnoj budet sluzhit sozdavaemaya armiya i vse uchastvuyushie v ee obrazovanii budut besprekoslovno podchinyatsya zakonnoj vlasti postavlennoj etim Uchreditelnym Sobraniem Na pochatok lyutogo do skladu armiyi vhodili Kornilovskij udarnij polk do yakogo 11 lyutogo uvijshov zagin polkovnika Simanovskogo ta Georgiyevska rota Georgiyivskij polk z nevelikoyi kilkosti oficeriv z Kiyeva 1 j 2 j 3 j oficerski bataljoni z oficeriv Novocherkaska i Rostova Yunkerskij bataljon golovnim chinom z yunkeriv stolichnih uchilish i kadetiv Rostovskij dobrovolchij polk z molodi Rostova Dva kavalerijski divizioni 1 j kavalerijskij divizion Yunkerskij ta studentskij bataljoni Chehoslovackij pihotnij bataljon do skladu yakogo uvijshov takozh Karpato ruskij zagin stvorenij z emigrantiv z Galichini ta Bukovini Dvi artilerijski batareyi perevazhno z yunkeriv artilerijskih uchilish i oficeriv Zagalna chiselnist armiyi stanovila blizko 4 tisyach osib Pershij Kubanskij pohidDokladnishe Pershij Kubanskij pohid Na pochatku sichnya 1918 Dobrovolcha armiya chi Dobrarmiya diyala na Donu spilno z zagonami Donskih kozakiv pid komanduvannyam otamana generala Kaledina Prote kozaki ne viyavili bazhannya voyuvati za bilu spravu i 29 sichnya 1918 roku otaman Kaledin zastrelivsya Za svidchennyam ochevidciv ostannimi jogo slovami buli Panove govorit stislo adzhe vid bazikannya Rosiya zaginula Originalnij tekst ros Gospoda koroche govorite Ved ot boltovni Rossiya pogibla Dobrarmiya peremistilasya do Rostova 23 lyutogo 1918 roku pid natiskom nabagato perevazhayuchih sil Socialistichnoyi armiyi pid komanduvannyam chastini Dobrarmiyi zalishili Rostov i rushili na Kuban pochavsya slavetnij Krizhanij pohid 27 bereznya 1918 roku do Dobrovolchoyi armiyi priyednavsya 3 tisyachnij zagin kubanskih kozakiv pid komanduvannyam generala V L Pokrovskogo Zagalna chiselnist armiyi zrosla do 6 tisyach bijciv Prote nezvazhayuchi na vsi zusillya i zhertvi uzyati Katerinodar ne vdalosya 13 kvitnya zaginuv general Kornilov i Denikin jogo nastupnik nakazav povernutisya na Don de na toj chas povstali kozaki povalili vladu bilshovikiv Vidznaka Pershogo Kubanskogo pohodu 13 travnya 1918 roku sili Dobrarmiyi roztashuvalisya na vidpochinok v dvoh velikih stanicyah Donskoyi oblasti Mechetinskij i Yegorlickij na pivdennij shid vid Rostova Z pohodu povernulosya 5 tisyach bijciv i 1 5 tisyachi poranenih Za spogadah odnogo z uchasnikiv pohodu R Gulya z Rostova vijshli partizanski zagoni povernulosya na Don micne yadro armiyi Vsi uchasniki pohodu otrimali specialnij nagrudnij znak div zobrazhennya i pochesne zvannya pershopohodnikiv Ukrayinskij vnesokCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2019 Ukrayina bula odnim iz oseredkiv formuvannya biloyi armiyi Za getmana u vsij Ukrayini bulo vidkrito 25 verbuvalnih byuro cherez yaki vidpravleno v armiyu blizko 16 tisyach dobrovolciv 30 yakih skladali oficeri i blizko 4 tisyach u Dobrovolchu armiyu Getman peredav do armiyi kadri 4 yi pihotnoyi diviziyi z yakih planuvalosya she navesni stvoriti Okremu Krimsku brigadu ukrayinskoyi armiyi Krim togo do Pivdennoyi armiyi buli peredani kadri 19 j i 20 yi pihotnih divizij majzhe ne vikoristani u getmanskij armiyi Same voni posluzhili osnovoyu dlya 1 yi ta 2 yi divizij Pivdennoyi armiyi Okrim togo u Dobrovolchij armiyi isnuvav Karpato ruskij zagin sformovanij z galichan moskvofiliv Pri bezposerednij uchasti getmana buli stvoreni Saratovska i Astrahanska armiyi Cim armiyam yak i Pivdennij na utrimannya z ukrayinskoyi skarbnici bulo peredano znachni sumi Z 30 veresnya 1918 formuvannya vsih cih armij ponad 20 tisyach osib do pochatku 1919 roku voyuvali v skladi Donskij armiyi a potim vlilisya u ZSPR Drugij kubanskij pohidCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2019 Pributtya zagonu Drozdovskogo Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2019 Dokladnishe Pohid drozdovciv z Rumuniyi na Don Na pochatku travnya z Rumuniyi na Don pribuv zagin polkovnika Drozdovskogo Zagin nalichuvav blizko 3000 bijciv buv dobre ozbroyenij i ekipirovanij mav kulemeti artileriyu dva bronoviki i navit aeroplan 70 zagonu skladali oficeri frontoviki Nakazom vid 25 travnya 1918 zagin buv vklyuchenij do skladu armiyi yak 3 tya pihotna diviziya Vidnosini z Kubanskoyu Radoyu Dokladnishe Kubanska Narodna Respublika V Mechetinskij ponovivsya konflikt mizh Radoyu z odnogo boku i kubanskim oficerstvom z inshogo Otaman kubanskogo vijska polkovnik Filimonov stav na bik oficerstva 30 travnya vidbulisya zbori na yakih otaman zvinuvativ uryad i Radu v uzurpaciyi vladi Oficerstvo bulo gotove rozpravitisya z kerivnictvom Radi Bazhayuchi uniknuti rozkolu sered kozakiv Denikin zaproponuvav Filimonovu pripiniti rozpravu Na konferenciyi kozakiv ta goryan u chervni 1919 roku jshlosya pro neobhidnist ob yednannya derzhavnih utvoren na teritoriyi Ukrayini Kubani Donu Tereku Gruziyi dlya borotbi z bilshovikami prichomu pro ob yednannya na demokratichnih zasadah golova Zakonodavchoyi Radi Mikola Ryabovol zaznachav Bazhayuchi ob yednatisya u tisnomu soyuzi z doncyami j tercyami kubanci ne mozhut primiritisya z diktaturoyu rosijskih bilih vozhdiv Kozaki ne mozhut prijnyati vladi bilshovikiv ale tak samo ne mozhut viznati korisnoyu i diyalnist Osoblivoyi Naradi pri stavci Dobrarmiyi Prosuvayuchis u Rosiyu treba nesti iz soboyu ideyu zvilnennya vid usyakogo nasilstva a yakraz togo yiyi naselennya vid dobrovolciv ne bachit i ne ochikuye Na dumku istorikiv lideri Dobrovolchoyi armiyi takogo sterpiti ne mogli Uchasnik todishnih podij kubanec Georgij Pokrovskij tak opisuye vbivstvo viznanogo providnika kubanskogo kozactva Bilya gotelyu Palas Otel de zhiv Ryabovol stoyav avtomobil z pracyuyuchim motorom V primishenni gotelyu pid nomerom Ryabovola u napivtemryavi tovklisya tri postati u vijskovomu odyazi na ochi buli nasunuti furazhki ta pidnyato komiri Koli Ryabovol uvijshov do gotelyu to grimnuv smertelnij postril troye vijskovih zrobivshi zlochinnu spravu vibigli na vulicyu stribnuli v avtomobil z zavchasno pogashenimi farami ta znikli Na lavu pidsudnih u spravi vbivstva Ryabovola bulo posadzheno agenta kontrrozvidki Kovrizhkina iz zagonu osoblivogo priznachennya rotmistra Baranova a oficeri vbivci znikli i ne buli rozshukani 1 sichnya 1920 roku Kubanska Krajova Rada u Katerinodari rozirvala soyuz iz Dobrovolchoyu armiyeyu Nastup na Katerinodar Na pochatku 2 go Kubanskogo pohodu tobto v chervni 1918 roku do skladu Dobrovolchoyi armiyi vhodili 5 polkiv pihoti 8 kinnih polkiv 5 batarej zagalnoyu chiselnistyu 8 9 tisyach bagnetiv i shabel ta 21 garmata Sili chervonih na Pivnichnomu Kavkazi buli predstavleni Pivnichno kavkazkoyu armiyeyu komanduvach Avtonomov potim Kalnin potim zagalnoyu chiselnistyu 80 100 tisyach 2 j Kubanskij pohid pochavsya 9 10 chervnya 1918 11 chervnya gine v boyu gen Markov 12 chervnya zajnyata stanciya Torgova z velikimi zapasami vijskovogo sporyadzhennya 14 lipnya diviziya generala Drozdovskogo zajnyala stanciyu Donsku zahopivshi 3 garmati 600 polonenih i veliki zapasi sporyadzhennya 15 lipnya vazhki boyi za stanicyu Koryenovsku Pered licem bagatokratno perevazhayuchih sil suprotivnika chastini bilih buli vimusheni vidstupiti Vidhid pihoti sho mala na svoyemu shlyahu bolotistu richku buv duzhe vazhkim Buli vipadki samogubstva dobrovolciv sho ne mali vid znemogi zmogi piti vid suprotivnika i boyalisya potrapiti do jogo ruk Zalishenih na poli boyu poranenih i tih hto vibivsya z sil spitkala strashna smert Chervoni proyavlyali nelyudsku zhorstokist vikolyuvali ochi virizuvali chleni i spalyuvali potim poranenih na vognishah Situaciyu vryatuvav 1 j Kubanskij polk z batareyeyu i bronepoyizdom sho atakuvav suprotivnika z tilu Chervoni buli rozbiti ale i bili zaznali vazhkih vtrat 1 sha i 3 tya diviziyi Dobrovolchoyi armiyi vtratili v boyu pid Korenovskoj 25 30 svogo skladu 25 lipnya zajnyata stanicya Koryenovska 1 serpnya chastini armiyi pidijshli do Katerinodaru 3 serpnya Katerinodar buv uzyatij U zv yazku z uzyattyam stolici Kubani komanduvach Dobrovolchoyu armiyeyu general Denikin nadislav telegramu otamanovi Kubanskogo kozackogo vijska polkovniku Filimonovu v yakij zokrema govorilos Ya upevnenij sho Krajova Rada yaka povinna zibratisya v najkorotshij strok znajde v sobi rozum muzhnist i sili zalikuvati gliboki rani u vsih proyavah narodnogo zhittya naneseni yij buzuvirstvom rozgnuzdanoyi cherni Stvorit odnoosibnu tverdu vladu sho znahoditsya v tisnomu zv yazku z Dobrovolchoyu armiyeyu Ne porve sinovoyi zalezhnosti vid Yedinoyi Velikoyi Rosiyi Ne stane lamati osnovne zakonodavstvo yake bude dokorinno pereglyanute v majbutnih vserosijskih zakonodavchih ustanovah Dobrovolcha armiya ne kinchila svij hresnij shlyah Viddana na narugu Radyanskoyi vladi Rosiya chekaye na vizvolennya Armiya ne sumnivayetsya sho kozaki v ryadah yiyi pidut na novi podvigi v spravi zvilnennya batkivshini narizhnij kamin chomu pokladenij na Kubani i v Stavropolskij guberniyi Originalnij tekst ros Ya uveren chto Kraevaya Rada kotoraya dolzhna sobratsya v kratchajshij srok najdet v sebe razum muzhestvo i sily zalechit glubokie rany vo vseh proyavleniyah narodnoj zhizni nanesennye ej izuverstvom raznuzdannoj cherni Sozdast edinolichnuyu tverduyu vlast sostoyashuyu v tesnoj svyazi s Dobrovolcheskoj armiej Ne porvet synovnej zavisimosti ot Edinoj Velikoj Rossii Ne stanet lomat osnovnoe zakonodatelstvo podlezhashee korennomu peresmotru v budushih vserossijskih zakonodatelnyh uchrezhdeniyah Dobrovolcheskaya armiya ne konchila svoj krestnyj put Otdannaya na poruganie Sovetskoj vlasti Rossiya zhdet izbavleniya Armiya ne somnevaetsya chto kazaki v ryadah ee pojdut na novye podvigi v dele osvobozhdeniya otchizny kraeugolnyj kamen chemu polozhen na Kubani i v Stavropolskoj gubernii U svoyih vistupah u vidpovid kerivniki Kubani Filimonov Bich Ryabovil ta inshi kazali pro svoyu viddanist nacionalnij ideyi Kuban vidminno usvidomlyuye sho vona mozhe buti shaslivoyu tilki za umovi yednosti materi Rosiyi govoriv otaman Tomu zakinchivshi borotbu za zvilnennya Kubani kozaki v ryadah Dobrovolchij armiyi bitimutsya i za zvilnennya i vidrodzhennya Velikoyi Yedinoyi Rosiyi Originalnij tekst ros Kuban otlichno soznaet chto ona mozhet byt schastlivoj tolko pri uslovii edinstva materi Rossii govoril ataman Poetomu zakonchiv borbu za osvobozhdenie Kubani kazaki v ryadah Dobrovolcheskoj armii budut bitsya i za osvobozhdenie i vozrozhdenie Velikoj Edinoj Rossii Teritoriyi pid kontrolem chervonih i bilih armij v berezni 1919 26 27 bereznya 1920 zalishki Dobrovolchoyi armiyi buli evakujovani z Novorosijska v Krim de vvijshli do skladu Rosijskoyi Armiyi generala barona P N Vrangelya Dobrovolcha armiya v UkrayiniNaprikinci listopada 1918 roku denikinci zakrili posolstvo Ukrayini v Katerinodari i zaareshtuvali posla Fedora Borzhinskogo Delegaciya Zakonodavchoyi Radi na Parizkij mirnij konferenciyi v 1919 r vimagala vid Antanti zasudzhennya chornosotenstva sebto denikinshini yake znishuye parostki demokratiyi Vesnyani ta litni boyi za mista 21 kvitnya 3 travnya vidbuvalisya boyi za Luganske mizh chastinami Chervonoyi armiyi ta vijskami Denikina 2 Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine 14 chervnya 1919 dobrarmijci vibili chervoni zagoni z Kup yanska 17 chervnya z Lozovoyi 25 chervnya pislya p yatidennih boyiv zdobuli Harkiv Stanom na 1 serpnya 1919 front biloyi Dobrovolchoyi armiyi v Ukrayini prohodiv po liniyi Poltava Verhnodniprovsk Katerinoslav Nikopol Oleshki Peremovini ta podiyi oseni 1919 13 veresnya 1919 v Posti Volinskomu bilya Kiyeva projshli peregovori mizh delegaciyeyu ukrayinskogo vijska na choli z I Omelyanovichem Pavlenkom ta predstavnictvom Dobrovolchoyi armiyi na choli z generalom pro vstanovlennya demarkacijnoyi liniyi mizh armiyami yaki zakinchilisya bezrezultatno 15 veresnya 1919 roku v Kiyevi projshla narada predstavnikiv gromadskih finansovih torgovo promislovih kooperativnih ta robitnichih organizacij uhvalila provesti samoopodatkuvannya naselennya Kiyeva na korist Dobrovolchoyi armiyi Peredbachalosya zibrati 300 mln krb Bula utvorena komisiya dlya viznachennya rozmiru ta rozpodilu opodatkuvannya sered gromadyan mista vidpovidno do yih majnovogo stanu Togo zh misyacya vidbulosya zajnyattya Odesi bilimi vijskami Dobrovolchoyi armiyi 22 veresnya 1919 r z perehoplenogo nakazu denikinskogo komanduvannya stalo vidomo pro pochatok nastupu denikinciv proti ukrayinskih vijsk Togo zh dnya denikinci atakuvali ukrayinski poziciyi po vsomu frontu 24 veresnya chleni Direktoriyi Petlyura Makarenko i Shvec prezident ZUNR Petrushevich i ministri uryadu Direktoriyi na choli z Mazepoyu pidpisali deklaraciyu u yakij zaklikali ukrayinskij narod borotisya z vorogom armiyeyu Denikina Naprikinci veresnya u zhovtni vazhki boyi mizh ukrayinskimi vijskami j denikincyami vidbuvalisya v rajonah Kozyatina Berdicheva Braclava Tulchina Umani zmusheni 25 veresnya polishiti ta v inshih miscyah Pislya zalishennya Biloyi Cerkvi ukrayinskim vijskom tudi vstupili dobrovolci i rozpochali kilkadennij pogrom V toj chas v UGA i vijskah Direktoriyi poshirilas epidemiya tifu likarni ne mogli rozmistiti vsih hvorih ne vistachalo likiv dezinfikuyuchih zasobiv lizhok bilizni Krim togo v armiyah brakuvalo zbroyi naboyiv odyagu vzuttya ta vsogo neobhidnogo Shob uryatuvati vijska vid fizichnogo vinishennya 6 listopada 1919 r za nakazom komanduvacha UGA generala Tarnavskogo jogo misiya pidpisala z denikinskim generalom Slashovim ugodu za yakoyu UGA perehodila na bik i u rozporyadzhennya Dobrovolchoyi armiyi Pid tiskom Petlyuri Petrushevich znyav z posadi komanduvacha UGA generala Tarnavskogo i priznachiv na cej post generala O Mikitku Tarnavskij buv viddanij pid sud tribunalu ale vipravdanij oskilki bulo viznano sho vin namagavsya zberegti armiyu vid neminuchoyi zagibeli Front mizh Galickoyu armiyeyu i denikincyami buv likvidovanij Na teritoriyah sho znahodilisya pid kontrolem Dobrovolchoyi armiyi bulo vidnovleno diyu dorevolyucijnih zakoniv ta progoloshuvalas ideya edinoj i nedelimoj Rossii Na dumku Vasilya Zilgalova diyi armiyi Denikina u 1919 1920 rokah v Ukrayini faktichno buli ne prosto voyennimi diyami chasiv gromadyanskoyi vijni a bagato u chomu nagaduvali genocid Ukrayinska mova na teritoriyah pidvladnih Dobrovolchij Armiyi ne zaboronyalas dozvolyalos vesti vikladannya ukrayinskoyu movoyu za vlasnij ne derzhavnij kosht Denikinshina dovela Ukrayinu do povnoyi rozruhi Ne buduchi vpevnenimi v micnosti j trivalosti bilogvardijskogo rezhimu vlasniki rozprodavali zavodske ustatkuvannya majno z mayetkiv tosho Do povnoyi rozruhi buli dovedeni kam yanovugilni shahti j zalizorudni kopalni metalurgijni zavodi Donbasu j Krivorizhzhya cukrova j harchova promislovist Unaslidok rozvalu ekonomiki zbilshuvalosya bezrobittya katastrofichno pogirshuvalosya zhittya zrostali cini na hlib i tovari pershoyi neobhidnosti shirilasya spekulyaciya chastishali epidemichni zahvoryuvannya zokrema tif Denikinci zmushuvali selyan povertati v pomishicki mayetki konfiskovane radyanskoyu vladoyu majno splachuvati veliki kontribuciyi Pogromi na Kubani U 1919 r denikinci pochali pogrom usogo ukrayinskogo na Kubani 6 listopada denikinci zaareshtuvali 12 chleniv Zakonodavchoyi Radi a odnogo z nih svyashenika Oleksandra Kalabuhova stratili U vidpovid kubanski kozaki cilimi polkami polishali front i jshli dodomu Ce stalo odniyeyu z golovnih prichin provalu pohodu Denikina proti bilshovikiv Dobrarmiya v Krimu22 listopada 1918 roku v Kerch z Kubani perepravilis pershi chastini Dobrarmiyi 25 listopada V Yalti visadivsya Kornilovskij dobrovolchij polk a v Simferopoli rozkvartirovano zagin kozakiv V nich na 4 kvitnya 1919 2 ga brigada Zadniprovskoyi diviziyi pid komanduvannyam Pavla Dibenka perejshla v nastup na Perekopi i zajnyala jogo Vlitku 1919 ne tilki Krimskij pivostriv a j usya Ukrayina buli ohopleni chislennimi selyanskimi povstannyami Radyanskij uryad povinen buv napravlyati v rajoni povstan veliku kilkist vijsk Cim skoristalisya sili Antanti ta Dobrovolchoyi armiyi Z Ak Monajskogo pereshijku z yednani vijska pereshli v nastup na teritoriyu pivostrova 12 chervnya v Krimu visadivsya bilogvardijskij desant generala Ya Slashova Radyanski organi vladi pochali evakujovuvatisya z pivostrova 26 chervnya v Krimu ne zalishilosya zhodnogo chervonogo zagonu Uryad Krimskoyi respubliki evakuyuvavsya do Nikopolya a potim u Kiyiv Krimska Socialistichna Radyanska Respublika pripinila svoye isnuvannya Borotba v tilu denikinskih vijskRestavraciya denikincyami dorevolyucijnih poryadkiv yihnya velikoderzhavna politika j zhorstokij rezhim viklikali nezadovolennya j oburennya shirokih mas naselennya Ukrayini Povernennya za dopomogoyu vijskovoyi sili pomishikam zemel i zahist yihnih interesiv zumovili nesprijnyattya selyanami vladi Denikina i yihnyu aktivnu uchast u povstanskomu rusi Same ce stalo odniyeyu z golovnih prichin krahu denikinshini v Ukrayini U antidenikinskomu rusi v Ukrayini i u jogo kerivnictvi brali uchast rizni politichni sili Najgostrishoyu formoyu borotbi z denikincyami buv masovij povstansko partizanskij ruh yakij bezperervno narostav i posilyuvavsya Pro shirokij rozmah povstansko partizanskogo ruhu v Ukrayini svidchit te sho z serpnya po gruden 1919 r povstanci z boyami zajmali mista trichi Novomoskovsk dvichi Chigirin Sinelnikove Poltavu Kozyatin Kaniv Izyum odin raz Pavlograd Cherkasi Lozovu Kremenchuk Kostyantinograd P yatihatki U nich na 16 veresnya 1919 r u seli Bashtanci ta susidnih selah Mikolayivskogo povitu na Hersonshini pidnyalosya povstannya u yakomu vzyali uchast ponad 4 tis ozbroyenih selyan Denikinci zaznali porazki Lishe 12 listopada 1919 r pislya zapeklih majzhe misyachnih boyiv yaki veli perekinuti z frontu vijskovi chastini generala Slashova denikinci zahopili Bashtanku Voni spalili 350 dvoriv i rozstrilyali 852 povstanciv U povstansko partizanskomu rusi proti denikinshini poryad z radyanskimi povstansko partizanskimi zagonami kerovanimi bilshovikami diyali j zagoni yaki ocholyuvalisya anarho mahnovcyami borotbistami livimi eserami bombistami j ukrayinskimi social demokratami ta eserami U veresni 1919 r v rajoni Yelisavetgrada stancij Pomichnoyi i Novoukrayinki mizh mahnovcyami j denikincyami rozgorilisya krovoprolitni boyi unaslidok yakih mahnovski zagoni cherez vidsutnist naboyiv zmusheni buli vidstupiti v rajon Umani yaka bula v rukah armiyi Direktoriyi 26 veresnya 1919 armiya UNR vid Odesi do Berdicheva pochala boyi z denikincyami j zaznala porazki Uman bula zahoplena denikincyami i mahnovci opinilisya v otochenni Ale Mahno poblizu sela Peregonivka 27 veresnya prorvav front denikinciv i pishov po yih tilah troma kolonami liva ruhalasya na Katerinoslav centralna na Oleksandrivsk prava na Nikopol Uzhe 5 zhovtnya 1919 mahnovci zajnyali Oleksandrivsk zgodom Velikij Tokmak Berdyansk Mariupol Nikopol Tili bilih vijsk buli zrujnovani Za cih umov Denikin zmushenij buv znyati z frontu i kinuti proti Mahna 3 j armijskij korpus generala Ya Slashova i kinnij korpus generala A Shkuro Z 20 h chisel zhovtnya rozgorilisya zapekli boyi denikinci vidbili u mahnovciv Mariupol i Berdyansk Mahnovci vidijshli na Pravoberezhzhya de trimali pid svoyim kontrolem teritoriyu P yatihatki Krivij Rig Apostolove Nikopol 28 zhovtnya voni zajnyali Katerinoslav yakij stav yihnim centrom do 19 grudnya koli generalu Slashovu vdalosya vidbiti Katerinoslav Mahnovci vidijshli v rajon Oleksandrivska j prodovzhuvali vesti vperti boyi z denikincyami Ukrayinske pitannyaCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 3 serpnya 1919 roku u Harkovi vijskovij gubernator golovnonachalstvuyuchij Katerinoslavskoyi Poltavskoyi Harkivskoyi ta Kurskoyi gubernij general Volodimir Maj Mayevskij vidav nakaz Pro malorosijsku movu O malorusskom yazyke takogo zmistu shkolam de vikladannya velosya rosijskoyu movoyu a potim bulo perevedeno na ukrayinsku znovu povernutis do rosijskoyi movi vikladannya ukrayinskoyu movoyu dozvolyalosya lishe u privatnih shkolah privatnimi osobami ta tovaristvami finansuvannya z kazni ne rozpovsyudzhuyetsya na vikladi ukrayinskoyi movoyu vivchennya ukrayinoznavstva istoriyi ta geografiyi Ukrayini kasuyetsya vivchennya ukrayinskoyi movi ta literaturi dozvolyayetsya yak neobov yazkovih predmetiv 8 veresnya 1919 u Kiyevi pochalo diyati kiyivske viddilennya propagandi miscevij organ viddilu Osoblivoyi naradi Osoboye soveshaniye pri golovnokomanduyuchomu A Denikini Golovna meta agitacijnoyi roboti borotba z ukrayinstvom storinka Metodi vidannya broshur organizaciya lekcij koncertiv naochna agitaciya 18 veresnya v kiyivskih gazetah nadrukovano povidomlennya pro skasuvannya zgidno z cirkulyarom z Rostova z togo misyacya u kiyivskih shkolah predmetiv ukrayinoznavstva ukrayinska mova zalishalasya v navchanni yak neobov yazkovij predmet 22 veresnya v Katerinoslavi zaboroneno dobrovolchim komanduvannyam vikonannya gimnu She ne vmerla Ukrayina pid zagrozoyu suvoroyi kari storinka Dobrovolcha armiya i Prosvita 30 veresnya 1919 v Katerinoslavi denikinska vlada provela areshti ukrayinskih diyachiv spivrobitnikiv Soyuzbanku Prosviti Spilki spozhivchih tovaristv Bulo zaareshtovano blizko 300 lyudej Yevrejske pitannyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2015 Lishe v Ukrayini armiya Denikina zdijsnila najbilshe iz zapodiyanih todi vijskovimi formuvannyami yevrejskih pogromiv ponad 400 Osoblivo strashni zvirstva chinili denikinci u Kiyevi Katerinoslavi Yelisavetgradi de tisyachi nasampered yevreyiv ta j inshih gromadyan yaki namagalisya yevreyiv zahishati bulo znisheno porubano Bulo zgvaltovano tisyachi zhinok divchat pidlitkiv storinka Sam Denikin skazav u rozmovi z yevrejskoyu delegaciyeyu u lipni 1919 roku Ya ne povinen vas perekonuvati ni u lyubovi do yevreyiv ni u vorozhosti do nih smishno pidhoditi do cogo pitannya z takoyi tochki zoru derzhavnoyi docilnosti i lyudyanosti neavtoritetne dzherelo 10 13 veresnya 1919 provodivsya yevrejskij pogrom u Fastovi vlashtovanij bilogvardijcyami storinka 23 veresnya pochavsya drugij fastivskij pogrom do 27 veresnya mistechko dekilka raz perehodilo do bilih i chervonih zaginulo blizko 700 osib PrimitkiLedyanoj pohod zanaves tragedii Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 4 sichnya 2009 kudi yih posadiv Kerenskij za uchast v sprobi derzhavnogo perevorotu Tatyana Nechapajka Pobeg iz Byhova Arhivovano 24 sichnya 2009 u Wayback Machine z 1919 takozh shlyahom mobilizacij Vstupayuchi v armiyu dobrovolci pidpisuvali terminovij kontrakt na chotiri misyaci 1 Arhivovano 21 serpnya 2009 u Wayback Machine ros Denikin A I Ocherki russkoj smuty Parizh 1921 ORS stor 116 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2009 ORS t 2 rozdil XVI 117 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2009 dali vsi dati dani za novim stilem Formalno Chervona armiya she ne isnuvala ORS t 3 rozdil III s 49 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2009 Sergij Grabovskij Sini kozackoyi volnosti Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 8 travnya 2011 ORS t 3 ch III s 60 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2009 ORS t 3 ch III s 62 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2009 Dlya uvichnennya pam yati pershogo komandira 1 go Oficerskogo polku cya chastina nadali imenuvatisya 1 j Oficerskij generala Markova polk ORS t 3 ch III s 78 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2009 ORS t 3 ch III s 82 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2009 Kalinichenko V V Ribalka I K Istoriya Ukrayini Chastina III 1917 2003 rr Pidruchnik dlya istorichnih fakultetiv vishih navchalnih zakladiv Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2004 628 s Vasil Zilgalov Putin i Denikin odna doroga z Ukrayini Radio Svoboda 25 05 2009 Arhiv originalu za 20 veresnya 2011 Procitovano 8 travnya 2011 Nakaz 22 Harkivskoyi oblasti ZSPR ta komanduvacha Dobrovolchoyi Armiyi general lejtenanta V Z Maj Mayevskogo vid 3 serpnya 1919 r Novaya Rossiya Ezhednevnaya gazeta Harkov 4 avgusta 1919 g tekst nakazu ros Prikaz glavnonachalstvuyushego Ekaterinoslavskoj Harkovskoj Kurskoj i Poltavskoj gubernij generala Maj Maevskogo o zapreshenii shkol s ukrainskim yazykom prepodavaniya 3 avgusta 1919 Grazhdanskaya vojna na Ukraine 1918 1920 sb dok i materialov Kiev Nauk dumka 1967 T 2 Borba protiv denikinshiny i petlyurovshiny na Ukraine Maj 1919 g fevral 1920 g S 283 284 ros Denikinskij rezhim na ukrayinskih zemlyah derzhavnij ustrij socialno ekonomichna i nacionalna politika Arhivovano 2 chervnya 2021 u Wayback Machine O Bojko Problemi vivchennya istoriyi Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2010 Vip 5 S 115 144 Lazarovich M V Antiyevrejskij pogromnij ruh v Ukrayini u 1919 roci Arhivovano 20 sichnya 2022 u Wayback Machine M V Lazarovich Aktualni problemi politiki zb nauk pr redkol S V Kivalov golov red L I Kormich zast golov red Yu P Alenin ta in MONmolodsport Ukrayini NU OYuA Odesa Feniks 2012 Vip 45 S 367 377 Dzherela ta literaturaA O Buravchenkov Dobrovolcha armiya Arhivovano 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 420 ISBN 966 00 0405 2 Denikin A I Ocherki russkoj smuty Parizh 1921 Arhivovano 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Nevodovskij N D Pervye pohody Vestnik pervopohodnika Los Andzheles 1963 26 Markov i markovcy M NP Posev 2001 ISBN 5 85824 146 8 Drozdovskij Mihail Gordeevich Drozdovskij i drozdovcy M NP Posev 2006 ISBN 5 85824 165 4 V V Dobrynin BORBA S BOLShEVIZMOM NA YuGE ROSSII Arhivovano 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Roman Gul Ledyanoj pohod S Kornilovym Arhivovano 1 grudnya 2020 u Wayback Machine A P Bogaevskij Pohod i smert generala Kornilova Arhivovano 3 lyutogo 2009 u Wayback Machine D Lehovich General Denikin Arhivovano 17 grudnya 2008 u Wayback Machine Artyom Krechetnikov Ledyanoj pohod zanaves tragedii Arhivovano 20 kvitnya 2013 u Wayback Machine Cej den v istoriyi Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine