Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Ла́врович Симано́вський (12.04.1871, Полтава, Полтавська губернія — кінець 1918, Кобеляки) — підполковник Російської імператорської армії (з 1917 року — полковник), учасник Першої світової війни і Білого руху на та в Україні, один з найближчих соратників Лавра Корнілова, , командир одного з перших загонів Добровольчої армії — . Вбитий наприкінці 1918 року в містечку Кобеляки Полтавської губернії бандитами.
| Василь Лаврович Симановський | |
|---|---|
 Василь Лаврович Симановський | |
| Народження | невідомо Полтава, Полтавська губернія |
| Смерть | кінець 1918 Кобеляки, Полтавська губернія |
| Країна |  Російська імперія |
| Приналежність | Російська імперія Білий рух |
| Рід військ | Піхота |
| Роки служби | ? — 1918 |
| Звання | полковник |
| Командування | ; |
| Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії |
| Відносини | один з найближчих соратників Лавра Корнілова |
| Нагороди |  |
Біографія
Відомостей про життя Василя Симановського до Першої світової війни вкрай мало. Народився у Полтаві, є також версія, що він народився у містечку Кобеляки Полтавської губернії в другій половині 19 ст. Юнаком пішов на військову службу.
Учасник Першої світової віни
Наприкінці війни Симановський мав чин підполковника та командував 467-м Кінбурнським полком 117-ї піхотної дивізії. Після серпня 1917 року отримав чин полковника. 10 серпня 1917 року за бойові заслуги був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеню.
Учасник Білого руху
Після жовтня 1917 року залишив фронт та перебрався на Дон до міст формування Добровольчої армії. У грудні 1917 року сформував з добровольців офіцерський загін ), який чисельністю доходив до батальйону, у складі чотирьох рот. Чільником свого загону брав участь у боях при відході частин Добровольчої армії під керівництвом полковника Кутепова від Таганрогу до Ростова-на-Дону. Після реорганізації Добровольчої армії 11-12 лютого 1918 року в станиці Ольгинській загін Симановського увійшов до складу . У Першому кубанському поході Симановський командував батальйоном цього полку. Після загибелі при штурмі Катеринодару 13 квітня 1918 року Лавра Корнілова Симановський, який був одним з найближчих його соратників, залишив Добровольчу армію та повернувся до рідної Полтавської губернії.
Наприкінці 1918 року Симановського вбили бандити на вулиці містечка Кобеляк.
Спогади про Симановського
Учасник Білого руху Роман Гуль написав про Симановського такі рядки:
«Я ... був польовим ад'ютантом командира полку бравого полковника Василя Лавровича Симановського. В. Л. був кадровий офіцер, по крові чистий українець, з «білим хрестиком» в петлиці - за хоробрість. Більшовизм (та й Керенського) він ненавидів надзвичайно люто. Залишався я на фронті до повного його розкладу, поки Василь Лаврович мені не сказав: «Ну, Рома, їдьте-но Ви додому до вашої Пензи». І я виїхав до Пензи, в солдатському вагоні, що був переповнений озвірілими та оскаженілими за війну, та ще й п'яними дезертирами... Наприкінці 1917 року В. Л. Симановський (він був близьким до генерала Л. Г. Корнілова) прислав мені до Пензи нарочного, кличучи все залишити та пробиратися на Дон до Корнілова. «Підемо на Москву... наш полк буде охороняти Установчі збори!». На жаль, нічого цього не сталося: ані Москви, ані полку, ані Установчих зборів. Оригінальний текст (рос.)... Я ... был полевым адъютантом командира полка — бравого полковника Василия Лавровича Симановского. В.Л. был кадровый боевой офицер, по крови чистый украинец, с «белым крестиком» в петлице — за храбрость. Большевизм (да и Керенского!) он ненавидел совершенно люто.Оставался я на фронте до полного его развала, пока Василий Лаврович мне не сказал: «Ну, Рома, езжайте-ка домой в вашу Пензу!». И я уехал в Пензу в солдатской теплушке, переполненной озверелыми и одичавшими за войну, да еще пьяными, дезертирами...
В конце 1917 года В. Л. Симановский (он был близок к генералу Л. Г. Корнилову) прислал ко мне в Пензу нарочного, зовя бросить все и пробираться на Дон к Корнилову. «Пойдем на Москву... наш полк будет охранять Учредительное собрание!». Увы, ничего этого не случилось: ни Москвы, ни полка, ни Учредительного собрания.
Примітки
- Русская армия в Великой войне: Картотека проекта. www.grwar.ru. Процитовано 7 листопада 2021.
- Симановський Василь Лаврович.— Особистості. История Полтавы (Сайт Бориса Тристанова).
- Особистості. Симановський Василь Лаврович[недоступне посилання]
- Симановський Василь Лаврович. — Особистості // Історія Полтави (сайт Бориса Тристанова). (рос.)
- Гуль Р. Я унес Россию. Апология русской эмиграции. Т.1. Россия в Германии. — Нью-Йорк, 1981. — С.17.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l La vrovich Simano vskij 12 04 1871 Poltava Poltavska guberniya kinec 1918 Kobelyaki pidpolkovnik Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi z 1917 roku polkovnik uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni i Bilogo ruhu na ta v Ukrayini odin z najblizhchih soratnikiv Lavra Kornilova komandir odnogo z pershih zagoniv Dobrovolchoyi armiyi Vbitij naprikinci 1918 roku v mistechku Kobelyaki Poltavskoyi guberniyi banditami Vasil Lavrovich SimanovskijVasil Lavrovich SimanovskijNarodzhennyanevidomo Poltava Poltavska guberniyaSmertkinec 1918 Kobelyaki Poltavska guberniyaKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperiya Bilij ruhRid vijskPihotaRoki sluzhbi 1918ZvannyapolkovnikKomanduvannya Vijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v RosiyiVidnosiniodin z najblizhchih soratnikiv Lavra KornilovaNagorodiOrden Svyatogo GeorgiyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Simanovskij BiografiyaVidomostej pro zhittya Vasilya Simanovskogo do Pershoyi svitovoyi vijni vkraj malo Narodivsya u Poltavi ye takozh versiya sho vin narodivsya u mistechku Kobelyaki Poltavskoyi guberniyi v drugij polovini 19 st Yunakom pishov na vijskovu sluzhbu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vini Naprikinci vijni Simanovskij mav chin pidpolkovnika ta komanduvav 467 m Kinburnskim polkom 117 yi pihotnoyi diviziyi Pislya serpnya 1917 roku otrimav chin polkovnika 10 serpnya 1917 roku za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenyu Uchasnik Bilogo ruhu Pislya zhovtnya 1917 roku zalishiv front ta perebravsya na Don do mist formuvannya Dobrovolchoyi armiyi U grudni 1917 roku sformuvav z dobrovolciv oficerskij zagin yakij chiselnistyu dohodiv do bataljonu u skladi chotiroh rot Chilnikom svogo zagonu brav uchast u boyah pri vidhodi chastin Dobrovolchoyi armiyi pid kerivnictvom polkovnika Kutepova vid Taganrogu do Rostova na Donu Pislya reorganizaciyi Dobrovolchoyi armiyi 11 12 lyutogo 1918 roku v stanici Olginskij zagin Simanovskogo uvijshov do skladu U Pershomu kubanskomu pohodi Simanovskij komanduvav bataljonom cogo polku Pislya zagibeli pri shturmi Katerinodaru 13 kvitnya 1918 roku Lavra Kornilova Simanovskij yakij buv odnim z najblizhchih jogo soratnikiv zalishiv Dobrovolchu armiyu ta povernuvsya do ridnoyi Poltavskoyi guberniyi Naprikinci 1918 roku Simanovskogo vbili banditi na vulici mistechka Kobelyak Spogadi pro SimanovskogoUchasnik Bilogo ruhu Roman Gul napisav pro Simanovskogo taki ryadki Ya buv polovim ad yutantom komandira polku bravogo polkovnika Vasilya Lavrovicha Simanovskogo V L buv kadrovij oficer po krovi chistij ukrayinec z bilim hrestikom v petlici za horobrist Bilshovizm ta j Kerenskogo vin nenavidiv nadzvichajno lyuto Zalishavsya ya na fronti do povnogo jogo rozkladu poki Vasil Lavrovich meni ne skazav Nu Roma yidte no Vi dodomu do vashoyi Penzi I ya viyihav do Penzi v soldatskomu vagoni sho buv perepovnenij ozvirilimi ta oskazhenilimi za vijnu ta she j p yanimi dezertirami Naprikinci 1917 roku V L Simanovskij vin buv blizkim do generala L G Kornilova prislav meni do Penzi narochnogo klichuchi vse zalishiti ta probiratisya na Don do Kornilova Pidemo na Moskvu nash polk bude ohoronyati Ustanovchi zbori Na zhal nichogo cogo ne stalosya ani Moskvi ani polku ani Ustanovchih zboriv Originalnij tekst ros Ya byl polevym adyutantom komandira polka bravogo polkovnika Vasiliya Lavrovicha Simanovskogo V L byl kadrovyj boevoj oficer po krovi chistyj ukrainec s belym krestikom v petlice za hrabrost Bolshevizm da i Kerenskogo on nenavidel sovershenno lyuto Ostavalsya ya na fronte do polnogo ego razvala poka Vasilij Lavrovich mne ne skazal Nu Roma ezzhajte ka domoj v vashu Penzu I ya uehal v Penzu v soldatskoj teplushke perepolnennoj ozverelymi i odichavshimi za vojnu da eshe pyanymi dezertirami V konce 1917 goda V L Simanovskij on byl blizok k generalu L G Kornilovu prislal ko mne v Penzu narochnogo zovya brosit vse i probiratsya na Don k Kornilovu Pojdem na Moskvu nash polk budet ohranyat Uchreditelnoe sobranie Uvy nichego etogo ne sluchilos ni Moskvy ni polka ni Uchreditelnogo sobraniya PrimitkiRusskaya armiya v Velikoj vojne Kartoteka proekta www grwar ru Procitovano 7 listopada 2021 Simanovskij Vasil Lavrovich Osobistosti Istoriya Poltavy Sajt Borisa Tristanova Osobistosti Simanovskij Vasil Lavrovich nedostupne posilannya Simanovskij Vasil Lavrovich Osobistosti Istoriya Poltavi sajt Borisa Tristanova ros Gul R Ya unes Rossiyu Apologiya russkoj emigracii T 1 Rossiya v Germanii Nyu Jork 1981 S 17 Dzherela