Роман Борисович Гуль | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 січня 1896 Пенза, Російська імперія | |||
Помер | 30 червня 1986 (90 років) Нью-Йорк, США | |||
Поховання | d | |||
Країна | Російська імперія Українська Держава США | |||
Національність | німець | |||
Діяльність | письменник журналіст | |||
Alma mater | d | |||
Мова творів | російська | |||
Учасник | Перша світова війна | |||
| ||||
Гуль Роман Борисович у Вікісховищі | ||||
Роман Борисович Гуль (13 січня 1896, Пенза — 30 червня 1986, Нью-Йорк) — офіцер війська Української держави Павла Скоропадського, діяч Білого руху на еміграції, російський письменник та мемуарист. За походженням — німець.
Біографія
Народився в сім'ї нотаріуса Бориса Карловича Гуля. Досі поширена версія про його народження в Києві, але знайдене метричне свідоцтво, яке свідчить на користь народження у мокшанському місті Пенза. 1914 вступив на юридичний факультет Московського університету. У серпні 1916 призваний на військову службу. Після закінчення Московської 3-ї школи прапорщиків — у діючій армії.
Навесні 1917 відправлений в Україну, на Південно-Західний фронт. У період «демократизації» армії обраний товаришем голови полкового комітету (від офіцерів).
Після Жовтневого більшовицького заколоту вступив у партизанський загін, який влився у Корніловський ударний полк Добровольчої армії. Брав участь у крижаному поході російського генерала Корнілова, поранений.
На українській службі
Ранньою осінню 1918 емігрував до України, де служив в дружині генерала Кирпичова в Києві, склав присягу Гетьману України Павлу Скоропадському. Перед початком військових дій проти Армії УНР Симона Петлюри записався до так званої «Російської армії» Гетьмана Скоропадського. Під час вуличних боїв за Київ потрапив в полон до петлюрівців. З огляду на винятковий «білий шовінізм» військова комендатура УНР ув'язнила його у Педагогічному музеї. Проте вже у січня 1919, під загрозою захоплення Києва більшовиками, переданий німецькому командуванню, яке помістило його у табір військовополонених Деберіце.
У Європі та США
З 1920 — у Берліні. 1921-23 працював секретарем редакції журналу «Нова російська книга». Був учасником зміновіхівського руху, член берлінського Союзу російських письменників і журналістів.
У липні 1923 — червні 1924 редагував літературний додаток до газети «Накануне» (після від'їзду попереднього редактора, Олексія Толстого, до більшовицького СССР). Тоді ж пішов на співпрацю з комуністами, написав для московського Держвидаву роман «Життя на фукса» (1927), був також кореспондентом більшовицьких газет.
Після приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині арештований, але у вересні 1933 зумів емігрувати до Парижа.
З 1950 року жив у Нью-Йорку. Активний співробітник нью-йоркського «Нового журналу» (з 1959), а з 1966 року і до своєї кончини — його головний редактор. Тут Роман Гуль стає дуже впливовою і помітною фігурою в російському зарубіжжі. Він стає відомим як редактор, літературний критик, письменник — автор мемуарної трилогії «Я забрав Росію. Апологія еміграції», створеної в останні роки життя.
Помер 30 червня 1986 року після тривалої хвороби. Похований на кладовищі Успенського монастиря Нью-Йорку.
Джерела
- Роман Гуль. Я унес Россию. Апология русской эмиграции [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Р.Гуль. Киевская эпопея (ноябрь-декабрь 1918 года), с.194-233. – 1918 год на Украине. М.: Изд-во ЗАО Центрполиграф, 2001. – 414 с. [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Roman Borisovich GulNarodivsya13 sichnya 1896 1896 01 13 Penza Rosijska imperiyaPomer30 chervnya 1986 1986 06 30 90 rokiv Nyu Jork SShAPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska Derzhava SShANacionalnistnimecDiyalnistpismennik zhurnalistAlma materdMova tvorivrosijskaUchasnikPersha svitova vijna Gul Roman Borisovich u Vikishovishi Roman Borisovich Gul 13 sichnya 1896 Penza 30 chervnya 1986 Nyu Jork oficer vijska Ukrayinskoyi derzhavi Pavla Skoropadskogo diyach Bilogo ruhu na emigraciyi rosijskij pismennik ta memuarist Za pohodzhennyam nimec BiografiyaNarodivsya v sim yi notariusa Borisa Karlovicha Gulya Dosi poshirena versiya pro jogo narodzhennya v Kiyevi ale znajdene metrichne svidoctvo yake svidchit na korist narodzhennya u mokshanskomu misti Penza 1914 vstupiv na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu U serpni 1916 prizvanij na vijskovu sluzhbu Pislya zakinchennya Moskovskoyi 3 yi shkoli praporshikiv u diyuchij armiyi Navesni 1917 vidpravlenij v Ukrayinu na Pivdenno Zahidnij front U period demokratizaciyi armiyi obranij tovarishem golovi polkovogo komitetu vid oficeriv Pislya Zhovtnevogo bilshovickogo zakolotu vstupiv u partizanskij zagin yakij vlivsya u Kornilovskij udarnij polk Dobrovolchoyi armiyi Brav uchast u krizhanomu pohodi rosijskogo generala Kornilova poranenij Na ukrayinskij sluzhbi Rannoyu osinnyu 1918 emigruvav do Ukrayini de sluzhiv v druzhini generala Kirpichova v Kiyevi sklav prisyagu Getmanu Ukrayini Pavlu Skoropadskomu Pered pochatkom vijskovih dij proti Armiyi UNR Simona Petlyuri zapisavsya do tak zvanoyi Rosijskoyi armiyi Getmana Skoropadskogo Pid chas vulichnih boyiv za Kiyiv potrapiv v polon do petlyurivciv Z oglyadu na vinyatkovij bilij shovinizm vijskova komendatura UNR uv yaznila jogo u Pedagogichnomu muzeyi Prote vzhe u sichnya 1919 pid zagrozoyu zahoplennya Kiyeva bilshovikami peredanij nimeckomu komanduvannyu yake pomistilo jogo u tabir vijskovopolonenih Deberice U Yevropi ta SShA Z 1920 u Berlini 1921 23 pracyuvav sekretarem redakciyi zhurnalu Nova rosijska kniga Buv uchasnikom zminovihivskogo ruhu chlen berlinskogo Soyuzu rosijskih pismennikiv i zhurnalistiv U lipni 1923 chervni 1924 redaguvav literaturnij dodatok do gazeti Nakanune pislya vid yizdu poperednogo redaktora Oleksiya Tolstogo do bilshovickogo SSSR Todi zh pishov na spivpracyu z komunistami napisav dlya moskovskogo Derzhvidavu roman Zhittya na fuksa 1927 buv takozh korespondentom bilshovickih gazet Pislya prihodu nacional socialistiv do vladi v Nimechchini areshtovanij ale u veresni 1933 zumiv emigruvati do Parizha Z 1950 roku zhiv u Nyu Jorku Aktivnij spivrobitnik nyu jorkskogo Novogo zhurnalu z 1959 a z 1966 roku i do svoyeyi konchini jogo golovnij redaktor Tut Roman Gul staye duzhe vplivovoyu i pomitnoyu figuroyu v rosijskomu zarubizhzhi Vin staye vidomim yak redaktor literaturnij kritik pismennik avtor memuarnoyi trilogiyi Ya zabrav Rosiyu Apologiya emigraciyi stvorenoyi v ostanni roki zhittya Pomer 30 chervnya 1986 roku pislya trivaloyi hvorobi Pohovanij na kladovishi Uspenskogo monastirya Nyu Jorku DzherelaRoman Gul Ya unes Rossiyu Apologiya russkoj emigracii 26 travnya 2015 u Wayback Machine R Gul Kievskaya epopeya noyabr dekabr 1918 goda s 194 233 1918 god na Ukraine M Izd vo ZAO Centrpoligraf 2001 414 s 26 travnya 2015 u Wayback Machine