Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ди ня посівна або ди ня звича йна Cucumis melo Melo sativus вид однорічних рослин з роду огірок родини гарбузових Cucurb

Диня

Диня

Ди́ня посівна́, або ди́ня звича́йна (Cucumis melo; Melo sativus)  — вид однорічних рослин з роду огірок родини гарбузових (Cucurbitaceae). Харчова баштанна культура, іноді застосовується як лікарська.

Диня
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Рід: Cucumis
Вид:
Диня (C. melo)
Біноміальна назва
Cucumis melo
L., 1753

Опис

image
Квітки дині

Трав'яна шорстко-запушена рослина. Стебло невиразногранчасте, повзуче, до 3 м завдовжки. Листки чергові, округло-серцеві, п'ятилопатеві, зубчасті, 6—20 см завдовжки. Зверху шорсткі, знизу покриті жалкими волосинками.

Квітки одностатеві, рідше — двостатеві; тичинкові — на коротких ніжках, зібрані негустими пазушними пучками; маточкові — одиничні. Віночок колесоподібний, п'ятироздільний, ясно-жовтий.

Плід ягодоподібний (несправжня ягода), багатонасінний, зеленуватий або жовтуватий, кулястий, овальний або видовжений. Цвіте у липні — серпні. Плодоносить у серпні — вересні.

Поширення

Батьківщиною вважається Африка і Ост-Індія. Перша згадка (лат. pepones) зустрічається в Біблії. На наших теренах диня почала поширюватися з XVI століття. Стигла диня зазвичай має солодкий, майже медовий смак.

Уродженка тропічної та субтропічної Африки, диня з давніх часів підкорювала серця гурманів. Ще в давнину дикорослу диню поціновували за її смак. Відомо, що в Єгипті плоди дині приносили в дар богам, а у Вавилоні їм приписували божественну властивість зберігати в собі Світло.

Потім землероби Північної Індії та Середньої Азії почали вирощувати культурні сорти дині. Поступово ця баштанних культур завоювала всю Середню та Малу Азію і схід аж до Китаю. В Європу і Росію диню завезли тільки в середні XVI століття.

Цей ароматний і яскравий плід припав до смаку королям, і вони стали вишуканими її поціновувачами. У Франції диню вирощували на версальському городі, на Московії за царя Олексія Михайловича — в теплицях під Москвою.

В Україні широко вирощують, переважно в південних районах країни.

Вирощування дині в Україні

image
Дині на Поділлі

Масово диню вирощують в Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській областях, на півдні Вінницької області приблизно від Могилева-Подільського до Ольгополя, на півдні Чернівецької області, частково в Кіровоградській, Черкаській, Полтавській областях.

Дині були майже на кожному обійсті до початку колективізації.

Нутриціологічне значення

М'якуш дині містить багато заліза, калію, кальцію, магнію, вітамінів групи В, С і А, каротин і пектини. Завдяки їм, диня є засобом профілактики серцево-судинних захворювань, знижує рівень холестерину в крові і запобігає розвитку атеросклерозу, заспокоює нервову систему, нормалізує роботу кишки, а також виводить токсини.

Диня містить багато клітковини та вважається продуктом, важким для перетравлення.

Хімічний склад

Плоди містять органічні кислоти, цукри (16—18 %), пектинові речовини, вітаміни (Е, С, В6, В2, каротин, нікотинову, пантотенову та фолієву кислоти), клітковину, азотисті й мінеральні речовини.

Фармакогнозичне значення

image
Насіння сорту Липнева

Плід дині посівної використовують як помірно послаблювальний, сечогінний та жовчогінний засіб при захворюваннях сечовивідних шляхів, серцево-судинної системи і жовчних шляхів, при порушенні обміну речовин (подагра, нирковокам'яна хвороба тощо), при геморої, хворобах горла й хронічному кашлі та при деяких гельмінтозах.

Ніжна клітковина посилює перистальтику кишок і сприяє виведенню холестерину. Завдяки наявності в дині великої кількості фолієвої кислоти, її корисно вживати при малокрів'ї, захворюваннях печінки та при атеросклерозі. Надмірне вживання дині спричинює болі в животі, пронос.

З косметичною метою сік дині посівної використовують для видалення пігментних плям, вугрів та ряботиння.

З лікувальною метою використовують плоди. Вживають плоди свіжими; про запас в'ялять, сушать, переробляють на цукати, варення, джеми, маринади тощо.

Рослина неофіцинальна.

Застосування

У сорті зеленого чаю «Sencha Berry-Melon» додано медову диню у засушеному вигляді, разом з малиною.

Галерея

  • Диня (Cucumis melo L.) Українські сорти
  • image
    Сорт Забавка
  • image
    Сорт Липнева
  • image
    Сорт Берегиня
  • image
    Скибки сорту Даная
  • image
    Сорт Даная
  • image
    Сорт Титовка
  • image
    Плід сорту Титовка у розрізі
  • image
    Сорт Самарська
  • image
    Сорт Чайка
  • image
    Насіння сорту Інея

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 31 жовтня 2010.

Джерела та література

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Di nya posivna abo di nya zvicha jna Cucumis melo Melo sativus vid odnorichnih roslin z rodu ogirok rodini garbuzovih Cucurbitaceae Harchova bashtanna kultura inodi zastosovuyetsya yak likarska Dinya Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Garbuzocviti Cucurbitales Rodina Garbuzovi Cucurbitaceae Rid Cucumis Vid Dinya C melo Binomialna nazva Cucumis melo L 1753OpisKvitki dini Trav yana shorstko zapushena roslina Steblo neviraznogranchaste povzuche do 3 m zavdovzhki Listki chergovi okruglo sercevi p yatilopatevi zubchasti 6 20 sm zavdovzhki Zverhu shorstki znizu pokriti zhalkimi volosinkami Kvitki odnostatevi ridshe dvostatevi tichinkovi na korotkih nizhkah zibrani negustimi pazushnimi puchkami matochkovi odinichni Vinochok kolesopodibnij p yatirozdilnij yasno zhovtij Plid yagodopodibnij nespravzhnya yagoda bagatonasinnij zelenuvatij abo zhovtuvatij kulyastij ovalnij abo vidovzhenij Cvite u lipni serpni Plodonosit u serpni veresni PoshirennyaBatkivshinoyu vvazhayetsya Afrika i Ost Indiya Persha zgadka lat pepones zustrichayetsya v Bibliyi Na nashih terenah dinya pochala poshiryuvatisya z XVI stolittya Stigla dinya zazvichaj maye solodkij majzhe medovij smak Urodzhenka tropichnoyi ta subtropichnoyi Afriki dinya z davnih chasiv pidkoryuvala sercya gurmaniv She v davninu dikoroslu dinyu pocinovuvali za yiyi smak Vidomo sho v Yegipti plodi dini prinosili v dar bogam a u Vaviloni yim pripisuvali bozhestvennu vlastivist zberigati v sobi Svitlo Potim zemlerobi Pivnichnoyi Indiyi ta Serednoyi Aziyi pochali viroshuvati kulturni sorti dini Postupovo cya bashtannih kultur zavoyuvala vsyu Serednyu ta Malu Aziyu i shid azh do Kitayu V Yevropu i Rosiyu dinyu zavezli tilki v seredni XVI stolittya Cej aromatnij i yaskravij plid pripav do smaku korolyam i voni stali vishukanimi yiyi pocinovuvachami U Franciyi dinyu viroshuvali na versalskomu gorodi na Moskoviyi za carya Oleksiya Mihajlovicha v teplicyah pid Moskvoyu V Ukrayini shiroko viroshuyut perevazhno v pivdennih rajonah krayini Viroshuvannya dini v UkrayiniDini na Podilli Masovo dinyu viroshuyut v Mikolayivskij Odeskij Hersonskij Zaporizkij Dnipropetrovskij oblastyah na pivdni Vinnickoyi oblasti priblizno vid Mogileva Podilskogo do Olgopolya na pivdni Cherniveckoyi oblasti chastkovo v Kirovogradskij Cherkaskij Poltavskij oblastyah Dini buli majzhe na kozhnomu obijsti do pochatku kolektivizaciyi Nutriciologichne znachennyaM yakush dini mistit bagato zaliza kaliyu kalciyu magniyu vitaminiv grupi V S i A karotin i pektini Zavdyaki yim dinya ye zasobom profilaktiki sercevo sudinnih zahvoryuvan znizhuye riven holesterinu v krovi i zapobigaye rozvitku aterosklerozu zaspokoyuye nervovu sistemu normalizuye robotu kishki a takozh vivodit toksini Dinya mistit bagato klitkovini ta vvazhayetsya produktom vazhkim dlya peretravlennya Himichnij sklad Plodi mistyat organichni kisloti cukri 16 18 pektinovi rechovini vitamini E S V6 V2 karotin nikotinovu pantotenovu ta foliyevu kisloti klitkovinu azotisti j mineralni rechovini Farmakognozichne znachennyaNasinnya sortu Lipneva Plid dini posivnoyi vikoristovuyut yak pomirno poslablyuvalnij sechoginnij ta zhovchoginnij zasib pri zahvoryuvannyah sechovividnih shlyahiv sercevo sudinnoyi sistemi i zhovchnih shlyahiv pri porushenni obminu rechovin podagra nirkovokam yana hvoroba tosho pri gemoroyi hvorobah gorla j hronichnomu kashli ta pri deyakih gelmintozah Nizhna klitkovina posilyuye peristaltiku kishok i spriyaye vivedennyu holesterinu Zavdyaki nayavnosti v dini velikoyi kilkosti foliyevoyi kisloti yiyi korisno vzhivati pri malokriv yi zahvoryuvannyah pechinki ta pri aterosklerozi Nadmirne vzhivannya dini sprichinyuye boli v zhivoti pronos Z kosmetichnoyu metoyu sik dini posivnoyi vikoristovuyut dlya vidalennya pigmentnih plyam vugriv ta ryabotinnya Z likuvalnoyu metoyu vikoristovuyut plodi Vzhivayut plodi svizhimi pro zapas v yalyat sushat pereroblyayut na cukati varennya dzhemi marinadi tosho Roslina neoficinalna ZastosuvannyaU sorti zelenogo chayu Sencha Berry Melon dodano medovu dinyu u zasushenomu viglyadi razom z malinoyu GalereyaDinya Cucumis melo L Ukrayinski sorti Sort Zabavka Sort Lipneva Sort Bereginya Skibki sortu Danaya Sort Danaya Sort Titovka Plid sortu Titovka u rozrizi Sort Samarska Sort Chajka Nasinnya sortu IneyaDiv takozhGarbuzPrimitki Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2010 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Dzherela ta literaturaLikarski roslini enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij redaktor A M Grodzinskij Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 544 storinki ISBN 5 88500 055 7 El dzhereloPosilannyaDinya posivna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 139 ISBN 5 88500 055 7 Dinya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sokovita krasunya dinya korisni vlastivosti ta kalorijnist 28 serpnya 2010 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ