Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (жовтень 2015) |
Дзви́няч — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 року адміністративний центр Дзвиняцької сільської ради.
село Дзвиняч | |
---|---|
Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Заліщицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060170110051146 |
Облікова картка | Дзвиняч |
Основні дані | |
Засноване | 1517 (507 років) |
Населення | 1 051 |
Територія | 23.690 км² |
Густота населення | 46.69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48650 |
Телефонний код | +380 3554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°42′22″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 48.70611° пн. ш. 25.73500° сх. д.Координати: 48°42′22″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 48.70611° пн. ш. 25.73500° сх. д. |
Водойми | р. Дзвіна |
Відстань до обласного центру | 120 км |
Відстань до районного центру | 43 км |
Найближча залізнична станція | Дзвиняч |
Відстань до залізничної станції | 2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
Карта | |
Дзвиняч | |
Дзвиняч | |
Мапа | |
Дзвиняч у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 7 км від адміністративного центру громади міста Заліщики, за 120 км від обласного центру та 43 км від районного центру, на берегах річки Дзвіна, правої притоки річки Тупа (басейн Серету, стік Дністра). Найближчий пасажирський залізничний зупинний пункт Дзвиняч (за 2 км).
Село Дзвиняч знаходиться у зоні помірно континентального клімату, з нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середня температура липня — +19°С, січня — +4°С. У зв'язку з тим, що територія села розміщена на Подільській височині, рельєф горбистий. Поширені ґрунти сірі лісові і ясно-сірі. Ґрунтоутворними породами є леси й лесові вапняки, глини й інші відклади. На околицях села росте невеликий ліс, у народі його називають — стінка.
Історія
Поблизу Дзвинячі виявлено археологічні пам'ятки трипільської, , черняхівської і давньоруської культур.
У 1877 році знайдено динарій імператора Коммода (180—192). Давньоруський могильник розміщений у полі. В селі виявлено підплитове поховання.
Назва населеного пункту походить від назви річки-потічки Дзвінка, пов'язана з течією потоку, що біжить (дзвенить) через село. Конкретних відомостей про час заснування села в архівах немає. Перша писемна згадка — 1517.
У 1612 році — село Звиняче (Zwiniacze), у 1636 зустрічається варіант — Dzwiniacz(e). У XVI — першій половині XVIII століть село Звиняче, згодом — село Дзвиняч .
2 жовтня 1656 року король Ян ІІ Казимир надав вінницькому старості (майбутньому брацлавському воєводі) Анджею Потоцькому села Дзвиняч (також Звенигород, Вовківці, Латківці, Бабинці, Трубчин на Поділлі), належні його батьку Якубу: Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини. Частину маєтків записав на фундацію костелу в Тулішках).
1566 року поселення належало Черминському. Натомість в селі вже була дерев'яна церква.
Згадка про Дзвиняч 1791 року засвідчує перетворення мурованого костелу, заснованого , на церкву. На той час в селі проживала 1641 особа. Ці факти вказують на те, що до 1791 року село було великим, отже — засноване раніше. За переказами старих людей, колись на місці села було поле, серед нього пан збудував маєток. Так як навколо маєтку розлягалися родючі землі, їх почали обробляти люди, що працювали на пана і стали першими поселенцями цієї місцевості..
З історії села відомі лише загальні характерні риси і дещо більше з періоду новітньої історії.
Наприкінці XVI — першій половині ХІХ століть характеризувався занепад господарського життя. Польські пани, шляхтичі знущались з сільських людей. Утікачів від панщини поміщицькі гайдуки виловлювали і нещадно карали. У ХІХ столітті село мало вже 1739 жителів. У 1848 році скасовано панщину. Селяни Дзвиняча для увіковічення цієї події поставили пам'ятний хрест на розі цвинтаря. Після скасування панщини кращі землі належали поміщикам, гірші — селянам. У Дзвинячі пану належали сільськогосподарські угіддя — Дупта, Добре поле, у Гаю тощо.
Селяни були малоземельні; лише один мав 15 моргів поля і кількох по 4-5. Чимало мешканців села емігрувало до Канади й США, до Аргентини лише 2-3 родини. Село мало своїх ковалів, столярів, шевців, кравців, ткачів, мулярів.
У селі знаходився двір, власність вірменина Вартановича, два млини і гуральня, а також корчма, яку тримав українець. Колоністів на території села не було, тільки на поблизьких полях, що належали до Заліщиків. Нечисленні латинники розмовляли українською мовою.
Загальна поверхня — 1476 га, в тому числі 548 двірської посілости, з того 1253 орного поля.
Число домогосподарств: 1921 рік — 338, 1931 рік — 378.
Чисельність населення: 1900 р. — 1859 осіб, 1910 рік — 1730 осіб, 1921 ріу — 1641 осіб, 1931 ріка — 1730 осіб.
За австрійською статистикою станом на 1900 рік в громаді налічувалось 1592 гр. кат., 120 р. кат., 32 мойс.; домогосподарств 58 гр. кат., 54 р. кат., 3 мойс.
Мовний склад в громаді: 1556 українців й 188 поляків; налічувалось 54 українських та 61 польських домогосподарств.
Пошта була в Дуплисках (за 4 км), залізнична станція Дзвиняч-Жежава (4-5 км), поліцейський відділок («постерунок») у селі.
Село Дзвиняч (народна назва — Дзвінєче, Дзвінєчого) положене на горбах, а частинно на долині над потоком (Малий потік мав неофіційну назву — Дзвинячка або Луг). Окремі частини села: Нагорянка, Луг, Горішний кінець, і вулиці: Ксьонцка і Козьмукова. Назви піль: Толока, Шанці, Дукта, За долиною. В полях було багато хрестів, а при в'їздах до села кілька капличок. На території села були каменоломні, копальні піску та глини. Часті прізвища в селі: Найдан, Угринюк, Сохацький, Паньків, Мартинчук, Олійник, Сторожук, Боднарчук, Визнюк.
У греко-католицькій парохії Дзвиняча побудована 1791 року у формі костела мурована Церква Успенія Пресвятої Діви Марії (Станіславівська єпархія, Заліщицький деканат), висвячена також у 1791 році. Патрон: П. Т. Євгеній Вартанович. Парох: Всч. отець Ієронім Темницький, род. 1833 році, рук. 1858, інст. 1868, вдовець, член «Народного дому у Львові».
За Австрії була 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі чотирикласна утраквістична. Вчителями бували поляки й українці. Керівником був поляк греко-католицького обряду Менкарський, потім Гавран українського походження. Шкільний будинок мурований, що погорів був під час першої війни.
Читальня «Просвіти» мала власний будинок ще перед першою війною, який в часі війни згорів. По війні фондами односельчан з Вінніпегу поставлено новий читальняний будинок. При читальні була гарна бібліотека і часописи: «Народна справа», «Новий час», «Свобода», «Діло», «Громадський голос» і «Місіонер». Були гуртки: аматорській і хоровий. Село мало споживчу кооперативу, філію молочарні у Торському, кружок «Сільського господаря» і «Рідної школи», літні дитячі садки і відділ «Союзу Українок». Перед першою війною молодь гуртувалася в «Січі», у 1930-х роках у товаристві «Луг». Із політичних партій УНДО влаштовувало віче. Суспільно-громадську працю перед першою війною і у перших роках по війні вів парох отець Ісидор Ганкевич із декількома селянськими провідниками, з 1924—1925 роки працю перебрав сільський актив.
До першої світової війни кількох селянських синів вчилися головно в гімназії в Кіцмані. По війні до школи вже не вернулись через свій вік, залишилися в селі і працювали для його національного та економічного розвитку. Імена деяких із них: Іван Мартинчук, Іван Вівчар, Дмитро Борсук, Павло Никорук. До них долучились активні селяни: Яків Боднарчук, Павло Вівчар, Лев і Володимир Думні, Іван Худий, Іван Бариський і Максим Найдан.
До 1930 року відбувалися міжнаціональні непорозуміння на тлі виборів до громадської ради. Підпільний рух проявлявся з 1930 року, але активнішим став набувати з 1940 року. За часи польського панування відбувалися арешти. Зокрема три рази був арештований і один раз засуджений Олекса Ганкевич, син отця Ісидора Ганкевича (1877—1950). До цієї розправи на всіх 12 суддів присяглих покликано 10 колоністів. На розправі Окружного Суду в Чорткові прокурор висловився, що саботажів у повіті не було тому, що повітовий провідник Олекса Ганкевич сидів у тому часі у в'язниці. Проти цього вислову запротестував адвокат доктор Степан Шухевич. З польських організацій був за Польщі «Стшелєц», що з 1935 року був активістом.
Олекса Ганкевич та Юліан Думний звинувачувалися (27 жовтня 1930 — 22 січня 1931 рр.) у приналежності до УВО (Української Військової Організації) і антипольській діяльності.
5 липня 1930 року «заарештовано за саботаж» у Дзвинячі, повіт Заліщики, — студента О. Ганкевича, учителя Сохацького і двох селян, братів Думних (Юліана та Ярослава).
Учитель Сохацький Григорій Антонович, родом з Дзвиняча, син Антонія Сохацького та Марії Франкель з сім'ї місцевих німецьких колоністів. Був посесором (управителем) маєтку Вартановича в Дзвинячі, учителем, музикантом. Долучився до розвитку просвітньої та бібліотечної справи у Заліщицькому повіті. За патріотичну діяльність переслідуваний польською владою. Був ініціатором створення хати-читальні в селі Дзвинячі. Вона знаходилась у помешканнях У. Я. Якеля, Ганни Шабатури. Анна Михайлівна Шабатура (див. Семаник, 1914—2004) — мати Стефанії Михайлівни Шабатури, чудова писанкарка, вишивальниця, художниця. Стефанія Шабатура — українська митець-килимар, багаторічний політв'язень радянських часів, член Української Гельсінської групи.
У 1922 році почали будувати нову хату-читальню. Ініціаторами створення були Стефан Бондарчук, Дмитро Найдан, Григорій Сохацький, Проць Молдованець, Пилип Думний, Іван Вівчар, Іван Паньків, Василь Визнюк. Першим бібліотекарем був Проць Молдавець. Книжки одержували зі Львова, за які розраховувались коштами, які були зібрані з вистав і концертів.
У 1934 році було збудовано Народний дім, у якому й розмістилася бібліотека. Бібліотекарями тут працювали Мар'ян Теодорович Воронюк, Богдан Іванович Білінський, Іра Паздрій, Степан Петраш. З 1960 по 1973 роки бібліотекою завідувала Євгенія Василівна Корнацька.
Науку в Учительській семінарії почали перед першою світовою війною і закінчили її: Юстина Сохацька, Марія Найдан, Гриць Сохацький [Григорій Антонович Сохацький], Михайло Найдан, Василь Борсук, Юрко Козьмук, а з молодших Сильвестер Сохацький і Павло Заравецький. Високі школи закінчили: доктор Степан Боднарчук (порівняльна філологія), що опісля працював асистентом професора Віденського університету, Іван Костинюк — право, Лев Сохацький — політехніку на Чехах (загинув в аварії на мотоциклі), отець Володимир Ганкевич — Богословську Академію у Львові (помер у 1953 році), Олекса Ганкевич — філософію у Львівському університеті, з якої не зміг користувати через конфлікт з польським карним кодексом за приналежність до ОУН. По другій війні Маріян Боднарчук закінчив політехніку у Відні і там залишився на праці.
Народний одяг по Першій світовій війні почав уступати місце міському, проте дехто носив його й до Другої світової війни, особливо під час Великодніх свят. Зразки цього одягу збереглися в домі Олекси Ганкевича та в українському музею в Чикаго.
Наприкінці XIX століття на землях Заліщицького повіту з'явились землеміри-проєктанти, з метою підготувати проєкт залізничної лінії Заліщики — Тернопіль, яка б проходила і через поля села. Збудована залізнична колія Дзвиняч — Жежава (нині — Зелений Гай (завдовжки 3,5 км). У 1920 році всю роботу щодо конфіскації поміщицької власності очолив революційний комітет і земельна комісія, до складу якої увійшли бідні селяни.
Після Першої світової війни в селі були засновані кооператива й молочарня, яка закуповувала молоко. Кооператива і молочарня не лише закуповували і продавали продукцію, а й вели просвітницьку роботу з виховання високої національної свідомості. У XVIII столітті в селі був зведений великий двоповерховий панський дім. У 1947 році панський дім став колгоспною конторою. Другий поверх розібрали і перекрили приміщення. У 1960-х роках побудували нове приміщення для контори, а тут розмістився дитячий дошкільний заклад.
У 1890-х роках була зведена будівля нової школи, де з 1974 року діє дитячий садочок «Сонечко», а в панському домі діяли виробничі цехи, тепер будинок є приватною власністю.
Діяли товариства «Просвіта», «Січ» (заснована синами пароха Ганкевича) , «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа».
У 1914 році, з нагоди святкування 100-річного ювілею Т. Г. Шевченка за ініціативою письменника Йосипа Маковея в селі головні вулиці були названі іменами Тараса Шевченка та Івана Франка.
У селі при читальні, головою якої був Петро Матіюк, діяв драматичний гурток і хор.
Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась командування 3-го корпусу УГА.
З 7 липня 1941 по 16 квітня 1944 роки село перебувало під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 35 жителів села, 38 пропали безвісти (1944—1945 рр.).
28 лютого 1942 року 38 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на роботу.
У 1944—1953 роках, за участь у національно-визвольній боротьбі, були ув'язнені 23 жителі села, 15 осіб виселені у Сибір; загинуло 17 борців ОУН і УПА.
Є відомості про існування табору примусової праці для євреїв, що діяв з 10 вересня 1941 по 7 травня 1942 роки
Відомі борці за свободу-уродженці села: члени ОУН Андрій Бариський, сестри-зв'язкові УПА Ганна («Марія»; загинула 1945 р.) і Савина (загинула 1945 р.) Борсуки, повітовий провідник ОУН Олекса Ганкевич, Володимир (1904—1946), стрілець УПА Євген (1909—1945) та командир самооборонного кущового відділу (СКВ), районний референт Служби безпеки ОУН Юліан («Гамалія»; 1919—1947) та Йосип Гошовські, Василь Ковцун, Володимир (заг. 1919 р.) та Микола Найдани, Антон Народивий, ройовий УПА Андрій Сохацький («Ліс»; 1925—1946), Омелян Шлапак, стрілець УПА Василь Яремій (1912—1946), зв'язкові ОУН Ганна Боднарчук (1926 р. н.), Ярослава Думна, Євгенія Кирницька. У 1944 р. була організована перша сільськогосподарська спілка, а згодом реорганізована в колгосп; у 1990-х землі розпайовано.
До 1995 року до Дзвиняцької сільської ради входило і село Дуплиська.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, село увійшло до складу Чортківського району.
Населення
Чисельність населення складала — 1051 мешканців (2008), дворів — 375. Національний склад — 98 % українці, а 2 % — переселенці і росіяни.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,55% |
російська | 0,45% |
Релігія
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1791, ПЦУ),
- каплиця Матері Божої Ангельської (1871, РКЦ).
Каплиця Пресвятої Діви Марії
Пам'ятка архітектури місцевого значення. Розташована на вулиці Лисенка. Збудована у 1908 році. У 1925—1930 роках зруйнована. У 1991 році її реставровано односельцями під керівництво сільського голови Івана Монича. У 2019 році родиною Яреміїв проведено капітальний ремонт.
Пам'ятники
У 1945 році після закінчення німецько-радянської війни почали повертатися з фронтів чоловіки. З села Дзвиняч на фронті воювало 197 чоловіків, 61 з них загинув, а 153 нагороджено орденами і медалями. У 1967 році споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.
У 1989 році відновлено пам'ятний знак на честь скасування панщини.
Соціальна сфера
- Загальноосвітня школа I—II ступеня
- Клуб
- Відділення поштового зв'язку
- Амбулаторія
- Народний дім
- Бібліотека.
Підприємства
На території села є чимало підприємств, приватні підприємці утримують свиноферми, птахофабрики, млин, олійню і торгові заклади. Досить популярним є приватне підприємство «Аква-Океанія», де вироблять солодкі й мінеральні води, а також ПП Кобіс Степан Володимирович.
Відомі особи
Уродженці села:
- (1894 — 28 липня 1925) — випускник учительської семінарії, поручник УГА, командир скорострільної сотні 10-ї Янівеської бригади. Помер у військовій лікарні м. Штернберг у Мекленбург-Передній Померанії.
- Бежук Марія Мар'янівна (нар. 1952) — українська педагогиня
- Угринюк Марія — канадська співачка українського походження, акторка.
- (нар. 1894) — український січовий стрілець, підхорунжий 3-ї сотні І полку УСС.
- Ганкевич Олекса (13 лютого 1906 — 15 жовтня 1969) — повітовий провідник ОУН. Похований у Чикаго, Іллінойс на українському цвинтарі Святого Миколая поряд з дружиною — Анною Ганкевич (1910—1986).
- — конструктор літакобудування, який довгий час працював у Москві.
- — доктор хімічних наук.
- (1778—1828) — польський правник, громадський діяч.
- Третяк Антон Миколайович (нар. 24 червня 1949) — громадський діяч, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.
Примітки
- Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994
- Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: статті і матеріали / Микола Крикун, Львів, 2011
- Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.- Tom XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 625—831 (пол.) s. 773
- http://zallibrary.hmarka.net/start/link/342.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- Газета «Колос», № 54-55 від 21 липня 2017 року
- Тернопільська обласна організація українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Пам'ятники Івану Франку на Тернопільщині. — 1991
- Ю. Макотерський. Тигровий скок.— Чортків, 2004. 52 с. с. 9
- Холокост на территории СССР: Энциклопедия / Гл. ред. И. А. Альтман. — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН): Научно-просветительный Центр «Холокост», 2009. — С. 269. (рос.)
- . kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
- Лист Заліщицької міської ради від 12 жовтня 2021 року № 03-23
- . Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#3 сотня
Література
- Безгубенко О., Коропецька У., Мизак Н., Олійник В. Дзвиняч // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 167. — .
- Дубецький І., Олійник В., Умрихін П. Дзвиняч // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 489. — .
- Книш Зиновій. «Далекий приціл (Українська Військова Організація в 1927—1929 роках)», Срібна сурма. — Торонто, 1967. — Друкарня «Київ».
- Мірчук Петро. «Нариси історії ОУН».
- Незалежний культурологічний часопис «Ї». —2010. — № 63.
- Чортківська округа. — Нью-Йорк: 1974 р. — Український архів, т. 26.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2015 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dzvinyach Dzvi nyach selo v Ukrayini u Zalishickij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Do 2020 roku administrativnij centr Dzvinyackoyi silskoyi radi selo DzvinyachCerkva Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciCerkva Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Zalishicka miska gromadaKod KATOTTG UA61060170110051146Oblikova kartka Dzvinyach Osnovni daniZasnovane 1517 507 rokiv Naselennya 1 051Teritoriya 23 690 km Gustota naselennya 46 69 osib km Poshtovij indeks 48650Telefonnij kod 380 3554Geografichni daniGeografichni koordinati 48 42 22 pn sh 25 44 06 sh d 48 70611 pn sh 25 73500 sh d 48 70611 25 73500 Koordinati 48 42 22 pn sh 25 44 06 sh d 48 70611 pn sh 25 73500 sh d 48 70611 25 73500Vodojmi r DzvinaVidstan do oblasnogo centru 120 kmVidstan do rajonnogo centru 43 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya DzvinyachVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 kmMisceva vladaAdresa radi 48600 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Zalishiki vul S Banderi 40KartaDzvinyachDzvinyachMapa Dzvinyach u VikishovishiCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1791 Kaplicya Presvyatoyi Divi Mariyi 1908rStarij kostelBudivlya staroyi shkoliKolishnya panska sadibaNarodnij dimPam yatnij hrest vstanovlenij z nagodi skasuvannya panshiniPam yatnij hrest vstanovlenij na misci pershoyi cerkvi v seliGeografiyaSelo roztashovane za 7 km vid administrativnogo centru gromadi mista Zalishiki za 120 km vid oblasnogo centru ta 43 km vid rajonnogo centru na beregah richki Dzvina pravoyi pritoki richki Tupa basejn Seretu stik Dnistra Najblizhchij pasazhirskij zaliznichnij zupinnij punkt Dzvinyach za 2 km Selo Dzvinyach znahoditsya u zoni pomirno kontinentalnogo klimatu z nezharkim litom m yakoyu zimoyu i dostatnoyu kilkistyu opadiv Serednya temperatura lipnya 19 S sichnya 4 S U zv yazku z tim sho teritoriya sela rozmishena na Podilskij visochini relyef gorbistij Poshireni grunti siri lisovi i yasno siri Gruntoutvornimi porodami ye lesi j lesovi vapnyaki glini j inshi vidkladi Na okolicyah sela roste nevelikij lis u narodi jogo nazivayut stinka IstoriyaPoblizu Dzvinyachi viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi chernyahivskoyi i davnoruskoyi kultur U 1877 roci znajdeno dinarij imperatora Kommoda 180 192 Davnoruskij mogilnik rozmishenij u poli V seli viyavleno pidplitove pohovannya Nazva naselenogo punktu pohodit vid nazvi richki potichki Dzvinka pov yazana z techiyeyu potoku sho bizhit dzvenit cherez selo Konkretnih vidomostej pro chas zasnuvannya sela v arhivah nemaye Persha pisemna zgadka 1517 U 1612 roci selo Zvinyache Zwiniacze u 1636 zustrichayetsya variant Dzwiniacz e U XVI pershij polovini XVIII stolit selo Zvinyache zgodom selo Dzvinyach 2 zhovtnya 1656 roku korol Yan II Kazimir nadav vinnickomu starosti majbutnomu braclavskomu voyevodi Andzheyu Potockomu sela Dzvinyach takozh Zvenigorod Vovkivci Latkivci Babinci Trubchin na Podilli nalezhni jogo batku Yakubu Gryadu Syecehiv Volyu Bryuhovecku v Lvivskij zemli yaki piznishe buli dozhivottyam druzhini Chastinu mayetkiv zapisav na fundaciyu kostelu v Tulishkah 1566 roku poselennya nalezhalo Cherminskomu Natomist v seli vzhe bula derev yana cerkva Zgadka pro Dzvinyach 1791 roku zasvidchuye peretvorennya murovanogo kostelu zasnovanogo na cerkvu Na toj chas v seli prozhivala 1641 osoba Ci fakti vkazuyut na te sho do 1791 roku selo bulo velikim otzhe zasnovane ranishe Za perekazami starih lyudej kolis na misci sela bulo pole sered nogo pan zbuduvav mayetok Tak yak navkolo mayetku rozlyagalisya rodyuchi zemli yih pochali obroblyati lyudi sho pracyuvali na pana i stali pershimi poselencyami ciyeyi miscevosti Z istoriyi sela vidomi lishe zagalni harakterni risi i desho bilshe z periodu novitnoyi istoriyi Naprikinci XVI pershij polovini HIH stolit harakterizuvavsya zanepad gospodarskogo zhittya Polski pani shlyahtichi znushalis z silskih lyudej Utikachiv vid panshini pomishicki gajduki vilovlyuvali i neshadno karali U HIH stolitti selo malo vzhe 1739 zhiteliv U 1848 roci skasovano panshinu Selyani Dzvinyacha dlya uvikovichennya ciyeyi podiyi postavili pam yatnij hrest na rozi cvintarya Pislya skasuvannya panshini krashi zemli nalezhali pomishikam girshi selyanam U Dzvinyachi panu nalezhali silskogospodarski ugiddya Dupta Dobre pole u Gayu tosho Selyani buli malozemelni lishe odin mav 15 morgiv polya i kilkoh po 4 5 Chimalo meshkanciv sela emigruvalo do Kanadi j SShA do Argentini lishe 2 3 rodini Selo malo svoyih kovaliv stolyariv shevciv kravciv tkachiv mulyariv U seli znahodivsya dvir vlasnist virmenina Vartanovicha dva mlini i guralnya a takozh korchma yaku trimav ukrayinec Kolonistiv na teritoriyi sela ne bulo tilki na poblizkih polyah sho nalezhali do Zalishikiv Nechislenni latinniki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu Zagalna poverhnya 1476 ga v tomu chisli 548 dvirskoyi posilosti z togo 1253 ornogo polya Chislo domogospodarstv 1921 rik 338 1931 rik 378 Chiselnist naselennya 1900 r 1859 osib 1910 rik 1730 osib 1921 riu 1641 osib 1931 rika 1730 osib Za avstrijskoyu statistikoyu stanom na 1900 rik v gromadi nalichuvalos 1592 gr kat 120 r kat 32 mojs domogospodarstv 58 gr kat 54 r kat 3 mojs Movnij sklad v gromadi 1556 ukrayinciv j 188 polyakiv nalichuvalos 54 ukrayinskih ta 61 polskih domogospodarstv Poshta bula v Dupliskah za 4 km zaliznichna stanciya Dzvinyach Zhezhava 4 5 km policejskij viddilok posterunok u seli Selo Dzvinyach narodna nazva Dzvinyeche Dzvinyechogo polozhene na gorbah a chastinno na dolini nad potokom Malij potik mav neoficijnu nazvu Dzvinyachka abo Lug Okremi chastini sela Nagoryanka Lug Gorishnij kinec i vulici Ksoncka i Kozmukova Nazvi pil Toloka Shanci Dukta Za dolinoyu V polyah bulo bagato hrestiv a pri v yizdah do sela kilka kaplichok Na teritoriyi sela buli kamenolomni kopalni pisku ta glini Chasti prizvisha v seli Najdan Ugrinyuk Sohackij Pankiv Martinchuk Olijnik Storozhuk Bodnarchuk Viznyuk U greko katolickij parohiyi Dzvinyacha pobudovana 1791 roku u formi kostela murovana Cerkva Uspeniya Presvyatoyi Divi Mariyi Stanislavivska yeparhiya Zalishickij dekanat visvyachena takozh u 1791 roci Patron P T Yevgenij Vartanovich Paroh Vsch otec Iyeronim Temnickij rod 1833 roci ruk 1858 inst 1868 vdovec chlen Narodnogo domu u Lvovi Za Avstriyi bula 2 klasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya za Polshi chotiriklasna utrakvistichna Vchitelyami buvali polyaki j ukrayinci Kerivnikom buv polyak greko katolickogo obryadu Menkarskij potim Gavran ukrayinskogo pohodzhennya Shkilnij budinok murovanij sho pogoriv buv pid chas pershoyi vijni Chitalnya Prosviti mala vlasnij budinok she pered pershoyu vijnoyu yakij v chasi vijni zgoriv Po vijni fondami odnoselchan z Vinnipegu postavleno novij chitalnyanij budinok Pri chitalni bula garna biblioteka i chasopisi Narodna sprava Novij chas Svoboda Dilo Gromadskij golos i Misioner Buli gurtki amatorskij i horovij Selo malo spozhivchu kooperativu filiyu molocharni u Torskomu kruzhok Silskogo gospodarya i Ridnoyi shkoli litni dityachi sadki i viddil Soyuzu Ukrayinok Pered pershoyu vijnoyu molod gurtuvalasya v Sichi u 1930 h rokah u tovaristvi Lug Iz politichnih partij UNDO vlashtovuvalo viche Suspilno gromadsku pracyu pered pershoyu vijnoyu i u pershih rokah po vijni viv paroh otec Isidor Gankevich iz dekilkoma selyanskimi providnikami z 1924 1925 roki pracyu perebrav silskij aktiv Do pershoyi svitovoyi vijni kilkoh selyanskih siniv vchilisya golovno v gimnaziyi v Kicmani Po vijni do shkoli vzhe ne vernulis cherez svij vik zalishilisya v seli i pracyuvali dlya jogo nacionalnogo ta ekonomichnogo rozvitku Imena deyakih iz nih Ivan Martinchuk Ivan Vivchar Dmitro Borsuk Pavlo Nikoruk Do nih doluchilis aktivni selyani Yakiv Bodnarchuk Pavlo Vivchar Lev i Volodimir Dumni Ivan Hudij Ivan Bariskij i Maksim Najdan Do 1930 roku vidbuvalisya mizhnacionalni neporozuminnya na tli viboriv do gromadskoyi radi Pidpilnij ruh proyavlyavsya z 1930 roku ale aktivnishim stav nabuvati z 1940 roku Za chasi polskogo panuvannya vidbuvalisya areshti Zokrema tri razi buv areshtovanij i odin raz zasudzhenij Oleksa Gankevich sin otcya Isidora Gankevicha 1877 1950 Do ciyeyi rozpravi na vsih 12 suddiv prisyaglih poklikano 10 kolonistiv Na rozpravi Okruzhnogo Sudu v Chortkovi prokuror vislovivsya sho sabotazhiv u poviti ne bulo tomu sho povitovij providnik Oleksa Gankevich sidiv u tomu chasi u v yaznici Proti cogo vislovu zaprotestuvav advokat doktor Stepan Shuhevich Z polskih organizacij buv za Polshi Stshelyec sho z 1935 roku buv aktivistom Oleksa Gankevich ta Yulian Dumnij zvinuvachuvalisya 27 zhovtnya 1930 22 sichnya 1931 rr u prinalezhnosti do UVO Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi i antipolskij diyalnosti 5 lipnya 1930 roku zaareshtovano za sabotazh u Dzvinyachi povit Zalishiki studenta O Gankevicha uchitelya Sohackogo i dvoh selyan brativ Dumnih Yuliana ta Yaroslava Uchitel Sohackij Grigorij Antonovich rodom z Dzvinyacha sin Antoniya Sohackogo ta Mariyi Frankel z sim yi miscevih nimeckih kolonistiv Buv posesorom upravitelem mayetku Vartanovicha v Dzvinyachi uchitelem muzikantom Doluchivsya do rozvitku prosvitnoyi ta bibliotechnoyi spravi u Zalishickomu poviti Za patriotichnu diyalnist peresliduvanij polskoyu vladoyu Buv iniciatorom stvorennya hati chitalni v seli Dzvinyachi Vona znahodilas u pomeshkannyah U Ya Yakelya Ganni Shabaturi Anna Mihajlivna Shabatura div Semanik 1914 2004 mati Stefaniyi Mihajlivni Shabaturi chudova pisankarka vishivalnicya hudozhnicya Stefaniya Shabatura ukrayinska mitec kilimar bagatorichnij politv yazen radyanskih chasiv chlen Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi U 1922 roci pochali buduvati novu hatu chitalnyu Iniciatorami stvorennya buli Stefan Bondarchuk Dmitro Najdan Grigorij Sohackij Proc Moldovanec Pilip Dumnij Ivan Vivchar Ivan Pankiv Vasil Viznyuk Pershim bibliotekarem buv Proc Moldavec Knizhki oderzhuvali zi Lvova za yaki rozrahovuvalis koshtami yaki buli zibrani z vistav i koncertiv U 1934 roci bulo zbudovano Narodnij dim u yakomu j rozmistilasya biblioteka Bibliotekaryami tut pracyuvali Mar yan Teodorovich Voronyuk Bogdan Ivanovich Bilinskij Ira Pazdrij Stepan Petrash Z 1960 po 1973 roki bibliotekoyu zaviduvala Yevgeniya Vasilivna Kornacka Nauku v Uchitelskij seminariyi pochali pered pershoyu svitovoyu vijnoyu i zakinchili yiyi Yustina Sohacka Mariya Najdan Gric Sohackij Grigorij Antonovich Sohackij Mihajlo Najdan Vasil Borsuk Yurko Kozmuk a z molodshih Silvester Sohackij i Pavlo Zaraveckij Visoki shkoli zakinchili doktor Stepan Bodnarchuk porivnyalna filologiya sho opislya pracyuvav asistentom profesora Videnskogo universitetu Ivan Kostinyuk pravo Lev Sohackij politehniku na Chehah zaginuv v avariyi na motocikli otec Volodimir Gankevich Bogoslovsku Akademiyu u Lvovi pomer u 1953 roci Oleksa Gankevich filosofiyu u Lvivskomu universiteti z yakoyi ne zmig koristuvati cherez konflikt z polskim karnim kodeksom za prinalezhnist do OUN Po drugij vijni Mariyan Bodnarchuk zakinchiv politehniku u Vidni i tam zalishivsya na praci Narodnij odyag po Pershij svitovij vijni pochav ustupati misce miskomu prote dehto nosiv jogo j do Drugoyi svitovoyi vijni osoblivo pid chas Velikodnih svyat Zrazki cogo odyagu zbereglisya v domi Oleksi Gankevicha ta v ukrayinskomu muzeyu v Chikago Naprikinci XIX stolittya na zemlyah Zalishickogo povitu z yavilis zemlemiri proyektanti z metoyu pidgotuvati proyekt zaliznichnoyi liniyi Zalishiki Ternopil yaka b prohodila i cherez polya sela Zbudovana zaliznichna koliya Dzvinyach Zhezhava nini Zelenij Gaj zavdovzhki 3 5 km U 1920 roci vsyu robotu shodo konfiskaciyi pomishickoyi vlasnosti ocholiv revolyucijnij komitet i zemelna komisiya do skladu yakoyi uvijshli bidni selyani Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v seli buli zasnovani kooperativa j molocharnya yaka zakupovuvala moloko Kooperativa i molocharnya ne lishe zakupovuvali i prodavali produkciyu a j veli prosvitnicku robotu z vihovannya visokoyi nacionalnoyi svidomosti U XVIII stolitti v seli buv zvedenij velikij dvopoverhovij panskij dim U 1947 roci panskij dim stav kolgospnoyu kontoroyu Drugij poverh rozibrali i perekrili primishennya U 1960 h rokah pobuduvali nove primishennya dlya kontori a tut rozmistivsya dityachij doshkilnij zaklad U 1890 h rokah bula zvedena budivlya novoyi shkoli de z 1974 roku diye dityachij sadochok Sonechko a v panskomu domi diyali virobnichi cehi teper budinok ye privatnoyu vlasnistyu Diyali tovaristva Prosvita Sich zasnovana sinami paroha Gankevicha Lug Silskij gospodar Soyuz ukrayinok Ridna shkola U 1914 roci z nagodi svyatkuvannya 100 richnogo yuvileyu T G Shevchenka za iniciativoyu pismennika Josipa Makoveya v seli golovni vulici buli nazvani imenami Tarasa Shevchenka ta Ivana Franka U seli pri chitalni golovoyu yakoyi buv Petro Matiyuk diyav dramatichnij gurtok i hor Pid chas vidstupu UGA traven cherven 1919 roku do pochatku Chortkivskoyi ofenzivi v hodi ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rokiv v seli roztashovuvalas komanduvannya 3 go korpusu UGA Z 7 lipnya 1941 po 16 kvitnya 1944 roki selo perebuvalo pid nacistskoyu okupaciyeyu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u Chervonij armiyi zaginulo 35 zhiteliv sela 38 propali bezvisti 1944 1945 rr 28 lyutogo 1942 roku 38 yunakiv i divchat vivezli do Nimechchini na robotu U 1944 1953 rokah za uchast u nacionalno vizvolnij borotbi buli uv yazneni 23 zhiteli sela 15 osib viseleni u Sibir zaginulo 17 borciv OUN i UPA Ye vidomosti pro isnuvannya taboru primusovoyi praci dlya yevreyiv sho diyav z 10 veresnya 1941 po 7 travnya 1942 roki Vidomi borci za svobodu urodzhenci sela chleni OUN Andrij Bariskij sestri zv yazkovi UPA Ganna Mariya zaginula 1945 r i Savina zaginula 1945 r Borsuki povitovij providnik OUN Oleksa Gankevich Volodimir 1904 1946 strilec UPA Yevgen 1909 1945 ta komandir samooboronnogo kushovogo viddilu SKV rajonnij referent Sluzhbi bezpeki OUN Yulian Gamaliya 1919 1947 ta Josip Goshovski Vasil Kovcun Volodimir zag 1919 r ta Mikola Najdani Anton Narodivij rojovij UPA Andrij Sohackij Lis 1925 1946 Omelyan Shlapak strilec UPA Vasil Yaremij 1912 1946 zv yazkovi OUN Ganna Bodnarchuk 1926 r n Yaroslava Dumna Yevgeniya Kirnicka U 1944 r bula organizovana persha silskogospodarska spilka a zgodom reorganizovana v kolgosp u 1990 h zemli rozpajovano Do 1995 roku do Dzvinyackoyi silskoyi radi vhodilo i selo Dupliska 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zalishickoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zalishickogo rajonu selo uvijshlo do skladu Chortkivskogo rajonu NaselennyaChiselnist naselennya skladala 1051 meshkanciv 2008 dvoriv 375 Nacionalnij sklad 98 ukrayinci a 2 pereselenci i rosiyani Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 55 rosijska 0 45 Religiyacerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1791 PCU kaplicya Materi Bozhoyi Angelskoyi 1871 RKC Kaplicya Presvyatoyi Divi Mariyi Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Roztashovana na vulici Lisenka Zbudovana u 1908 roci U 1925 1930 rokah zrujnovana U 1991 roci yiyi restavrovano odnoselcyami pid kerivnictvo silskogo golovi Ivana Monicha U 2019 roci rodinoyu Yaremiyiv provedeno kapitalnij remont Pam yatnikiU 1945 roci pislya zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni pochali povertatisya z frontiv choloviki Z sela Dzvinyach na fronti voyuvalo 197 cholovikiv 61 z nih zaginuv a 153 nagorodzheno ordenami i medalyami U 1967 roci sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni U 1989 roci vidnovleno pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini Socialna sferaZagalnoosvitnya shkola I II stupenya Klub Viddilennya poshtovogo zv yazku Ambulatoriya Narodnij dim Biblioteka PidpriyemstvaNa teritoriyi sela ye chimalo pidpriyemstv privatni pidpriyemci utrimuyut svinofermi ptahofabriki mlin olijnyu i torgovi zakladi Dosit populyarnim ye privatne pidpriyemstvo Akva Okeaniya de viroblyat solodki j mineralni vodi a takozh PP Kobis Stepan Volodimirovich Vidomi osobiUrodzhenci sela 1894 28 lipnya 1925 vipusknik uchitelskoyi seminariyi poruchnik UGA komandir skorostrilnoyi sotni 10 yi Yaniveskoyi brigadi Pomer u vijskovij likarni m Shternberg u Meklenburg Perednij Pomeraniyi Bezhuk Mariya Mar yanivna nar 1952 ukrayinska pedagoginya Ugrinyuk Mariya kanadska spivachka ukrayinskogo pohodzhennya aktorka nar 1894 ukrayinskij sichovij strilec pidhorunzhij 3 yi sotni I polku USS Gankevich Oleksa 13 lyutogo 1906 15 zhovtnya 1969 povitovij providnik OUN Pohovanij u Chikago Illinojs na ukrayinskomu cvintari Svyatogo Mikolaya poryad z druzhinoyu Annoyu Gankevich 1910 1986 konstruktor litakobuduvannya yakij dovgij chas pracyuvav u Moskvi doktor himichnih nauk 1778 1828 polskij pravnik gromadskij diyach Tretyak Anton Mikolajovich nar 24 chervnya 1949 gromadskij diyach chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini PrimitkiArheologiya ta starodavnya istoriya Zalishickogo rajonu Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini ukr Procitovano 22 bereznya 2021 Siredzhuk P Pershovitoki K 1994 Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah statti i materiali Mikola Krikun Lviv 2011 ISBN 978 617 607 064 3 Majewski W Potocki Andrzej Jedrzej h Pilawa zm 1663 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 Tom XXVII 4 Zeszyt 115 S 625 831 pol s 773 http zallibrary hmarka net start link 342 htm nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gazeta Kolos 54 55 vid 21 lipnya 2017 roku Ternopilska oblasna organizaciya ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Pam yatniki Ivanu Franku na Ternopilshini 1991 Yu Makoterskij Tigrovij skok Chortkiv 2004 52 s s 9 Holokost na territorii SSSR Enciklopediya Gl red I A Altman M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN Nauchno prosvetitelnyj Centr Holokost 2009 S 269 ros kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih List Ternopilskoyi ODA vid 23 chervnya 2021 roku 02 5124 42 List Zalishickoyi miskoyi radi vid 12 zhovtnya 2021 roku 03 23 Arhiv originalu za 1 bereznya 2013 Procitovano 20 travnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya s Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 Poimennij spisok boyevih viddiliv 1 polku Ukrayinskih Sichovih Strilciv 3 sotnyaLiteraturaPortal Ternopilshina Bezgubenko O Koropecka U Mizak N Olijnik V Dzvinyach Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 167 ISBN 978 966 457 228 3 Dubeckij I Olijnik V Umrihin P Dzvinyach Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 489 ISBN 966 528 197 6 Knish Zinovij Dalekij pricil Ukrayinska Vijskova Organizaciya v 1927 1929 rokah Sribna surma Toronto 1967 Drukarnya Kiyiv Mirchuk Petro Narisi istoriyi OUN Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2010 63 Chortkivska okruga Nyu Jork 1974 r Ukrayinskij arhiv t 26