Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джалакуду́цький район (до 2015 року — Джалалкудуцький район; узб. Жалақудуқ тумани, Jalaquduq tumani) — район Андижанської області Узбекистану. Розташований в північно-східній її частині. Адміністративний центр — місто Джалакудук.
Площа району становить 370 км². Населення становить 146,5 тис. осіб, в основному узбеки. Щільність населення становить 397 чол./км².
Історія
29 вересня 1926 року утворений Джалял-Кудуцький район з центром в Суфі-Кишлаку.
24 грудня 1962 року ліквідований з приєднанням території до Ходжаабадського району.
12 квітня 1973 року відновлений під назвою Джалалкудуцький район.
Через те, що на території району випадає багато опадів, тут здавна зростає очерет та тугай. Про походження назви від слова желе або желак існують легенди. В минулому місцеве населення ловило тут рибу, кидаючи в заури, джерела та криниці сітки (жела). Криниці (кудук), в які кидали сітки, стали називати желакудук. Потім вимова слова трансформувалась в жалакудук або жалолкудук, що і дало назву району.
У районі збереглись 11 археологічних вершин, 5 архітектурних пам'ятників. Далварзінтепа, Коратепа, Ешонота та Кілічмозор відносяться до найдавніших археологічних пам'ятників, Тошмечеть — приклад національної архітектури. Місцеве населення на початку VIII століття суттєво опиралось арабам на чолі з . У 715 році Кутейба був вбитий своїми воїнами за відмову підкоритись халіфу Сулейману. Історик стверджує, що могила Кутейби знаходиться в селі . Цвинтар біля села називався «Работі-Сарханг», а нині «Мозорбува».
Природа
Рельєф району складається з низовин, височин та адирів.
Клімат різко континентальний. Пересічні температури липня +27 °C, січня −3 °C. Вегетаційний період становить 160–180 днів. За рік випадає в середньому до 250 мм опадів.
Територією району протікають річки Карадар'я та Андижансай (3,5 км). Є канали Шахрихансай та Савай.
Ґрунти представлені світлими сіроземами.
На адирах зростають ефемерні рослини. На цілинних ділянках — полин та лебеда.
Адміністративний поділ
Станом на 1 січня 2011 року до складу району входили 1 місто (Ахунбабаєв), 7 міських селищ і 8 сільських сходів громадян.
Міські селища:
Сільські сходи громадян:
- Абдуллабій
- Аїм
- Бештал
- Ґулістан (кол. Колхозкишлак)
- Джалалкудук
- Катартал
- Тешикташ
- Яркишлак
Примітки
Див. також
Посилання
- (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhalakudu ckij rajon do 2015 roku Dzhalalkuduckij rajon uzb Zhalakuduk tumani Jalaquduq tumani rajon Andizhanskoyi oblasti Uzbekistanu Roztashovanij v pivnichno shidnij yiyi chastini Administrativnij centr misto Dzhalakuduk Roztashuvannya rajonu na karti oblasti Plosha rajonu stanovit 370 km Naselennya stanovit 146 5 tis osib v osnovnomu uzbeki Shilnist naselennya stanovit 397 chol km Istoriya29 veresnya 1926 roku utvorenij Dzhalyal Kuduckij rajon z centrom v Sufi Kishlaku 24 grudnya 1962 roku likvidovanij z priyednannyam teritoriyi do Hodzhaabadskogo rajonu 12 kvitnya 1973 roku vidnovlenij pid nazvoyu Dzhalalkuduckij rajon Cherez te sho na teritoriyi rajonu vipadaye bagato opadiv tut zdavna zrostaye ocheret ta tugaj Pro pohodzhennya nazvi vid slova zhele abo zhelak isnuyut legendi V minulomu misceve naselennya lovilo tut ribu kidayuchi v zauri dzherela ta krinici sitki zhela Krinici kuduk v yaki kidali sitki stali nazivati zhelakuduk Potim vimova slova transformuvalas v zhalakuduk abo zhalolkuduk sho i dalo nazvu rajonu U rajoni zbereglis 11 arheologichnih vershin 5 arhitekturnih pam yatnikiv Dalvarzintepa Koratepa Eshonota ta Kilichmozor vidnosyatsya do najdavnishih arheologichnih pam yatnikiv Toshmechet priklad nacionalnoyi arhitekturi Misceve naselennya na pochatku VIII stolittya suttyevo opiralos arabam na choli z U 715 roci Kutejba buv vbitij svoyimi voyinami za vidmovu pidkoritis halifu Sulejmanu Istorik stverdzhuye sho mogila Kutejbi znahoditsya v seli Cvintar bilya sela nazivavsya Raboti Sarhang a nini Mozorbuva PrirodaRelyef rajonu skladayetsya z nizovin visochin ta adiriv Klimat rizko kontinentalnij Peresichni temperaturi lipnya 27 C sichnya 3 C Vegetacijnij period stanovit 160 180 dniv Za rik vipadaye v serednomu do 250 mm opadiv Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Karadar ya ta Andizhansaj 3 5 km Ye kanali Shahrihansaj ta Savaj Grunti predstavleni svitlimi sirozemami Na adirah zrostayut efemerni roslini Na cilinnih dilyankah polin ta lebeda Administrativnij podilStanom na 1 sichnya 2011 roku do skladu rajonu vhodili 1 misto Ahunbabayev 7 miskih selish i 8 silskih shodiv gromadyan Miski selisha Ayim Beshtal Dzhalalkuduk Koshtepa Kukalan Pivdennij Alamushuk Yarkishlak Silski shodi gromadyan Abdullabij Ayim Beshtal Gulistan kol Kolhozkishlak Dzhalalkuduk Katartal Teshiktash YarkishlakPrimitkiDiv takozhFerganska dolinaPosilannya ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi