Словотві́р (також деривація, морфологія слова) — розділ мовознавчої науки, що вивчає устрій слів і способи їх творення (лексичні одиниці за структурою і способом їх творення).
Способи словотвору
Словотвір вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові, нових слів з іншим лексичним значенням:
- За допомогою афікса (суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний способи), префіксом: йти — за-йти, ви-йти, пере-йти, віді-йти, обі-йти, про-йти; суфіксом: -ов- — ліс-ов-ий; комбінаціями афіксів.
- Шляхом словоскладання (гол-о-дранець) та словозростами (Велик-день).
- Скороченнями (сіль-рада, кол-госп, УНР (чит. у-ен-ер)).
Як окремий спосіб словотвору вирізняють також субстантивацію (полонений-бранець) та адвербіалізацію (восени) і прономіналізацію, як морфологічно-синтаксичні засоби словотвору, з переходом слова до інших частини мови.
Нескладене слово може охоплювати такі морфеми (пере-пис-ува-ти; за-город-ній):
- кореневу (-пис-, -город-), зазвичай як носія загального лексичного значення;
- префіксальну (пере-, при-);
- суфіксальну (-ува-, -н-), що уточнюють значення слова і разом з кореневою морфемою, складають основу слова;
- флексійну, закінченнєву морфему -ий (подекуди й постфікс, напр., -ся і своєрідного суфікса інфінітива -ти), як носія граматичного значення слова, що визначає належність слова до ін. у реченні чи словосполученні.
Кількаскладне слово має дві або більше кореневих морфем: водо-гін, високо-думний, благо-словити (див. Словоскладання, Словозрости). Коренева морфема може поставати в кількох відмінах (бр-а-ти, бер-у, з-бир-ати, з-бор-и, з-бір), що є наслідком давніх словотвірних і фонетичних процесів (див. Чергування звуків).
Суфікси широко вживаються для словотворення іменників та прикметників, менше — дієслів. За призначенням, вони поділяються на:
- словотвірні, що утворюють нові слова (кар-а-ти, карайоний: кар-а);
- формотвірні, що утворюють граматичні форми і належать до засобів словозміни (для вищого ступеня прикметників і прислівників: гарн-іший, -іше, для дієприкметників і дієприслівників: твор-ен-ий, твор-ячи).
Наростки за частотою вживання:
- продуктивні, що вживаються далі для творення нових слів (-ач: вимик-ач, -ник: боліль-ник);
- непродуктивні, що даються виділити їх лише мовознавчим дослідженням (-р: да-р, -к: зна-к, -т: моло-т).
Дуже поширені наростки, для утворення емоційних форм слів (мат-ус-я, -усеньк-а, гарн-есеньк-ий, здоров-езн-ий, пс-иськ-о, паруб-ійк-а, див. ), вживані в іменах та прізвищах (Тимко, -цьо, -ченко, -чук, -чак, -цюра, -ченя).
З лексичних запозичень вичленовуються інколи нові наростки (-ущий: загреб-ущий, за церк. стражд-ущий; -унок: дар-унок, пор. рах-унок; -із-ація: яров-изація, пор. колон-ізація); також інтеграцією частини ін. наростка; благальн-ий, спершу звичайно в якомусь вужчому стилістичному призначенні. Число приростків порівняно невелике; більшість їх постає ще як прийменники; вони широко вживаються для створення дієслів і творення нових слів (пис-а-ти: ви-пис-а-ти, нерідко в сполученні з наростками) та при суперлятиві для творення нових граматичних форм (най-); для творення видів дієслова: (роб-и-ти: з-роб-и-ти); для розмовної мови притаманне додавання кількох приростків (по-поспати); запозичених приростків мало (ц.-слов. пре-багатий, грец. архі-дурень).
Абревіатурний тип слова, вживаний спершу в самвидаві (підпільній літературі — есер «соціал-революціонер», РУП), дуже поширився під час Першої світової війни і зрештою, у радянську добу був розповсюджений пресою й адміністрацією (сельбуд «сільський будинок», НКВС — ен-ка-ве-ес). Інфікси застосовуються для словотвору вигуків та в арго. Редуплікація як форма словозростів, уживана для вигуків (зокрема яким кличуть качок: тась-тась! у дитячій мові: ту-ту «трубка») й частках (ледве-ледве), виникла з повторень (довго-довго).
Словотвір в українському мовознавстві
Словотвір досліджували: Роман Смаль-Стоцький, Василь Сімович, Ярослав-Богдан Рудницький, , Василь Ільїн, Іван Ковалик («Вчення про Словотвір», 1958, 1961), Лідія Юрчук («Питання суфіксального словотворення дієслів в сучасній українській мові», 1959), Теодозій Возний, Марія Плющ, Ю. Редько («Сучасні українські прізвища», 1966, «Довідник українських прізвищ», 1969), О. Шевчук, Л. Коць, Н. Клименко та в діахронному перекрої А. Майборода, В. Токар, Н. Зарицький, М. Чемерисов, Лукія Гумецька («Нарис словотворчої системи української актової мови 14—15 століть», 1958), Віталій Русанівський («Структура українського дієслова», 1971) та ін.
Основні поняття словотвору. Структура слова
Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір…). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні — ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс).
- Слова з непохідними основами: ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю.
- Слова з похідними основами: перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.
Префікси, корені суфікси, закінчення (словозміни) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемами. Префікс (від лат. prae — попереду та fixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і призначена для творення нових слів чи нових форм. Наприклад:
- казати — сказати, наказати, переказати, підказати, доказати, вказати;
- сумнівний — безсумнівний; миліший — наймиліший.
Корінь — це спільна частина споріднених слів. Наприклад, для споріднених слів сад, садок, садівник, садовий — коренем є спільна частина -сад-; для ходити, заходити, перехід, вхід, вихід — частина -ход- (-хід- у закритому складі).
Суфікс (від лат suffixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і призначена для творення нових слів чи нових форм. Наприклад: малий — маленький, малесенький, малюсінький; трава — травинка, травиця, травиченька; погойдати — погойдувати, чорний — чорніший. Суфікси бувають матеріально вираженими та нульовими. Наприклад: син-яв-а і синь.
Закінчення — це змінна морфема, яка розташована після суфікса або кореня (у непохідних основах) і слугує для зв'язку слів між собою. Нульове закінчення позначається 0: наприклад: кохання, швидкий, мужність, малює.
Постфікс (від лат: postfixus — прикріплений після) — значуща частина, що міститься після закінчення і застосовується для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Наприклад: бити — битися, скажи — скажи-но.
Процес творення нових слів у мові, має назву словотворення. Нові слова утворюються на основі вже існуючих. Слово, яке слугує основою для утворення іншого, називається твірним. Наприклад, для іменника правдивість твірним словом, є прикметник правдивий, а для правдивий — іменник правда; для прикметника ялинковий твірним словом, є іменник ялинка, а для ялинка — іменник ялина.
Твірною основою є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (водночас флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість — правдивий — правда, ялинковий — ялинка — ялина, преніжний — ніжний. Твірною основою може бути і ціле твірне слово. Так, у наведених прикладах твірні слова і твірні основи збігаються: передивитися — дивитися, накреслити — креслити, підрозділ — розділ, хористка — хорист — хор, надзвичайно — звичайно.
Низка спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їхнього творення, називається словотворчим гніздом. Наприклад: плід — плідний — плідник — плідниковий; газета — газетяр — газетярство; чорний — чорніти — почорніти — почорніння.
Способи словотворення в українській мові
Нові слова здебільшого, утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс — це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для створення нового слова. Класифікацію способів словотворення, спрощено можна зобразити так:
- Префіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити — ходити, перенавантаження — навантаження, прехороший — хороший, безвідповідально — відповідально. Особливістю префіксації є те, що префікс приєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, завдяки цьому похідні слова, утворені префіксальним способом, належать до однієї й тієї самої частини мови, що й мотивуючі (твірні).
- Суфіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький — холодний, дубок — дуб, вітерець — вітер, читання — читати, молодість — молодий, золотий — золото, велич ― великий.
- Префіксально-суфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний — брова, безмежний — межа, затишок — тиша, безсилий — сила.
- Постфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися — бити, миритися — мирити.
- Префіксально-постфіксальний: розійтися — іти, приблудитися — блудити.
- Суфіксально-постфіксальний: лінуватися — лінь, здороватися — здоров(ий).
- Суфіксально-префіксально-постфіксальний: прибіднятися — бідний, змилостивитися — милостивий.
- Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) — це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід — відходити, закид — закидати, зелень — зелений.
- Основоскладання — спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки — підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос — хмари чесати, життєпис — життя писати, хвилеріз — хвилі різати, лісостеп — ліс і степ, синьо-жовтий — синій і жовтий, кисло-солодкий — кислий і солодкий. Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс — морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією: правосторонній — права сторона, однобічний — один бік, сільськогосподарський — сільське господарство. Потрібно пам'ятати, що прикметники, утворені на основі сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (блакитно-синій, студентсько-викладацький, науково-технічний, мовно-літературний), а прикметники, утворені на базі підрядної сполуки — разом (народногосподарський, лівобережний, важкоатлетичний, західноукраїнський). Складання може відбуватися і без інтерфікса (всюдихід — всюди ходити). Окремо вирізняють складання слів: батько-мати — батько і мати, хліб-сіль — хліб і сіль, мед-пиво — мед і пиво, срібло-золото — срібло і золото, туди-сюди — туди і сюди. Слова, утворені способом складання, називаються складаними. Одним із різновидів складаних слів, є складноскорочені слова (абревіатури). Вони можуть утворюватися: — складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг — завідувач магазином; — складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація — державна адміністрація, медсестра — медична сестра; — складанням назв початкових букв твірних слів: УТН — Українські телевізійні новини, ЛПУ — Ліберальна партія України; — складанням початкових звуків твірних слів: загс — запис актів громадянського стану, ДЕК — державна екзаменаційна комісія; — складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно — обласний відділ народної освіти, Ан-12 (Антонов — прізвище авіаконструктора).
- Морфолого-синтаксичний спосіб — це спосіб творення слів, коли нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна (перехід прикметника в іменник), завідувач (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).
У сучасній українській мові існують такі способи переходу слів з однієї частини мови в іншу: субстантивація, ад'єктивізація, прономіналізація, адвербіалізація, нумералізація та інтер'єктивація.
- Субстантивація — це перехід слів з інших частин мови в іменники, здебільшого з прикметників і дієприкметників. Пор.: зійшов молодий місяць; до хати увійшов молодий. У першому реченні молодий є прикметником і відповідає на питання (який?), виконує синтаксичну роль означення. У другому реченні молодий є іменником, відповідає на питання (хто?), виконує синтаксичну роль підмета.
- Ад'єктивізація — це перехід дієприкметників у прикметники. Наприклад, сидяча робота. У такому словосполученні слово сидяча є прикметником.
- Прономіналізація — це перехід інших частин мови в займенники. Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме: — Числівники. Наприклад, їхала одна скупа пані: одна в значенні якась. Ми не одні: не одні в значенні не самі. Ні один у поході не відстав: ні один у значенні ніхто. — Прикметники. Наприклад, я побачив цілий світ: прикметник цілий у значенні займенника весь. — Іменники. На брата по яблуку: На брата в значенні на кожного.
- Адвербіалізація — це перехід змінюваних частин мови в прислівники. Наприклад, перехід іменників у прислівники. Милуюся я цією козацькою стрілою. Він вилетів із хати стрілою (тобто дуже швидко). Іменник стрілою (чим?) у прислівник стрілою (як?). Іменник ранком (чим?) у прислівник ранком (коли?), водночас іменники втрачають здатність відмінюватися і стають незмінними словами.
- Нумералізація — це перехід змінних частин мови в числівники. Нумералізується іменник раз. Порівняйте: два рази, кілька разів (тут у значенні іменника) — спізнився тільки раз (тут у значенні числівника).
- Інтер'єктивація — це перехід у вигуки змінних частин мови. Матінко! Який світ чудовий! (перехід іменника у вигук). Прощавайте! (перехід дієслова у вигук).
Поняття про словотвірний аналіз слова
Словотвірне дослідження — це встановлення способу словотворення аналізованого слова, тобто визначення твірної основи та словотворчих афіксів: атомний — атом + н, розпорошений — розпорошити + ен, пізно — пізній + о. Повний словотвірний аналіз, передбачає виокремлення і первісної основи низки слів: лісівництво, лісівник, лісовий, ліс.
Див. також
Посилання
- Деривація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 269-270.
- http://linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/stv/stv1.htm
- Словотвір / Деривація // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 482. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Нариси з історії українського словотворення: (композитно-суфіксал. деривація іменників): монографія / В. М. Ліпич, Н. М. Правда ; Бердян. держ. пед. ун-т, Запоріз. нац. ун-т. — Бердянськ (Запоріз. обл.) ; Запоріжжя: Ткачук О. В., 2016. — 219 с. — Бібліогр.: с. 199—219 (223 назви). —
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2019) |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сікорська З.С. (1995). Українсько-російський словотворчий словник. Київ: Освіта. с. 8.
- За ред. М.Я. Плющ (1994). Сучасна українська літературна мова: Підручник. Київ: "Вища школа". с. 155.
- Сікорська З.С. (1995). Українсько-російський словотворчий словник. Київ: Освіта. с. 24.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slovotvir znachennya Slovotvi r takozh derivaciya morfologiya slova rozdil movoznavchoyi nauki sho vivchaye ustrij sliv i sposobi yih tvorennya leksichni odinici za strukturoyu i sposobom yih tvorennya Sposobi slovotvoruSlovotvir vivchaye slovotvorennya derivaciyu tobto utvorennya vid nayavnih u movi novih sliv z inshim leksichnim znachennyam Za dopomogoyu afiksa sufiksalnij prefiksalnij sufiksalno prefiksalnij bezafiksnij sposobi prefiksom jti za jti vi jti pere jti vidi jti obi jti pro jti sufiksom ov lis ov ij kombinaciyami afiksiv Shlyahom slovoskladannya gol o dranec ta slovozrostami Velik den Skorochennyami sil rada kol gosp UNR chit u en er Yak okremij sposib slovotvoru viriznyayut takozh substantivaciyu polonenij branec ta adverbializaciyu voseni i pronominalizaciyu yak morfologichno sintaksichni zasobi slovotvoru z perehodom slova do inshih chastini movi Neskladene slovo mozhe ohoplyuvati taki morfemi pere pis uva ti za gorod nij korenevu pis gorod zazvichaj yak nosiya zagalnogo leksichnogo znachennya prefiksalnu pere pri sufiksalnu uva n sho utochnyuyut znachennya slova i razom z korenevoyu morfemoyu skladayut osnovu slova fleksijnu zakinchennyevu morfemu ij podekudi j postfiks napr sya i svoyeridnogo sufiksa infinitiva ti yak nosiya gramatichnogo znachennya slova sho viznachaye nalezhnist slova do in u rechenni chi slovospoluchenni Kilkaskladne slovo maye dvi abo bilshe korenevih morfem vodo gin visoko dumnij blago sloviti div Slovoskladannya Slovozrosti Koreneva morfema mozhe postavati v kilkoh vidminah br a ti ber u z bir ati z bor i z bir sho ye naslidkom davnih slovotvirnih i fonetichnih procesiv div Cherguvannya zvukiv Sufiksi shiroko vzhivayutsya dlya slovotvorennya imennikiv ta prikmetnikiv menshe diyesliv Za priznachennyam voni podilyayutsya na slovotvirni sho utvoryuyut novi slova kar a ti karajonij kar a formotvirni sho utvoryuyut gramatichni formi i nalezhat do zasobiv slovozmini dlya vishogo stupenya prikmetnikiv i prislivnikiv garn ishij ishe dlya diyeprikmetnikiv i diyeprislivnikiv tvor en ij tvor yachi Narostki za chastotoyu vzhivannya produktivni sho vzhivayutsya dali dlya tvorennya novih sliv ach vimik ach nik bolil nik neproduktivni sho dayutsya vidiliti yih lishe movoznavchim doslidzhennyam r da r k zna k t molo t Duzhe poshireni narostki dlya utvorennya emocijnih form sliv mat us ya usenk a garn esenk ij zdorov ezn ij ps isk o parub ijk a div vzhivani v imenah ta prizvishah Timko co chenko chuk chak cyura chenya Z leksichnih zapozichen vichlenovuyutsya inkoli novi narostki ushij zagreb ushij za cerk strazhd ushij unok dar unok por rah unok iz aciya yarov izaciya por kolon izaciya takozh integraciyeyu chastini in narostka blagaln ij spershu zvichajno v yakomus vuzhchomu stilistichnomu priznachenni Chislo prirostkiv porivnyano nevelike bilshist yih postaye she yak prijmenniki voni shiroko vzhivayutsya dlya stvorennya diyesliv i tvorennya novih sliv pis a ti vi pis a ti neridko v spoluchenni z narostkami ta pri superlyativi dlya tvorennya novih gramatichnih form naj dlya tvorennya vidiv diyeslova rob i ti z rob i ti dlya rozmovnoyi movi pritamanne dodavannya kilkoh prirostkiv po pospati zapozichenih prirostkiv malo c slov pre bagatij grec arhi duren Abreviaturnij tip slova vzhivanij spershu v samvidavi pidpilnij literaturi eser social revolyucioner RUP duzhe poshirivsya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i zreshtoyu u radyansku dobu buv rozpovsyudzhenij presoyu j administraciyeyu selbud silskij budinok NKVS en ka ve es Infiksi zastosovuyutsya dlya slovotvoru vigukiv ta v argo Reduplikaciya yak forma slovozrostiv uzhivana dlya vigukiv zokrema yakim klichut kachok tas tas u dityachij movi tu tu trubka j chastkah ledve ledve vinikla z povtoren dovgo dovgo Slovotvir v ukrayinskomu movoznavstviSlovotvir doslidzhuvali Roman Smal Stockij Vasil Simovich Yaroslav Bogdan Rudnickij Vasil Ilyin Ivan Kovalik Vchennya pro Slovotvir 1958 1961 Lidiya Yurchuk Pitannya sufiksalnogo slovotvorennya diyesliv v suchasnij ukrayinskij movi 1959 Teodozij Voznij Mariya Plyush Yu Redko Suchasni ukrayinski prizvisha 1966 Dovidnik ukrayinskih prizvish 1969 O Shevchuk L Koc N Klimenko ta v diahronnomu perekroyi A Majboroda V Tokar N Zarickij M Chemerisov Lukiya Gumecka Naris slovotvorchoyi sistemi ukrayinskoyi aktovoyi movi 14 15 stolit 1958 Vitalij Rusanivskij Struktura ukrayinskogo diyeslova 1971 ta in Osnovni ponyattya slovotvoru Struktura slovaUsi slova nashoyi movi mozhna podiliti na slova z nepohidnimi osnovami vid yakih utvoryuyutsya inshi slova ta slova z pohidnimi osnovami Pid osnovoyu prijnyato rozumiti chastinu slova bez zakinchennya kolir Nepohidni osnovi mayut u svoyemu skladi lishe korin pohidni she j hocha b odin slovotvorchij afiks prefiks sufiks postfiks Slova z nepohidnimi osnovami lis sad more pole lito sinij chornij p yu Slova z pohidnimi osnovami perelisok sadivnik zamorskij polovij litnij posiniti zchornitisya dopiti Prefiksi koreni sufiksi zakinchennya slovozmini ta postfiksi nazivayutsya znachushimi chastinami slova abo morfemami Prefiks vid lat prae poperedu ta fixus prikriplenij znachusha chastina slova yaka stoyit pered korenem i priznachena dlya tvorennya novih sliv chi novih form Napriklad kazati skazati nakazati perekazati pidkazati dokazati vkazati sumnivnij bezsumnivnij milishij najmilishij Korin ce spilna chastina sporidnenih sliv Napriklad dlya sporidnenih sliv sad sadok sadivnik sadovij korenem ye spilna chastina sad dlya hoditi zahoditi perehid vhid vihid chastina hod hid u zakritomu skladi Sufiks vid lat suffixus prikriplenij znachusha chastina slova yaka stoyit pislya korenya i priznachena dlya tvorennya novih sliv chi novih form Napriklad malij malenkij malesenkij malyusinkij trava travinka travicya travichenka pogojdati pogojduvati chornij chornishij Sufiksi buvayut materialno virazhenimi ta nulovimi Napriklad sin yav a i sin Zakinchennya ce zminna morfema yaka roztashovana pislya sufiksa abo korenya u nepohidnih osnovah i sluguye dlya zv yazku sliv mizh soboyu Nulove zakinchennya poznachayetsya 0 napriklad kohannya shvidkij muzhnist malyuye Postfiks vid lat postfixus prikriplenij pislya znachusha chastina sho mistitsya pislya zakinchennya i zastosovuyetsya dlya tvorennya novih sliv chi novih form grafichne poznachennya take zh yak i sufiksa Napriklad biti bitisya skazhi skazhi no Proces tvorennya novih sliv u movi maye nazvu slovotvorennya Novi slova utvoryuyutsya na osnovi vzhe isnuyuchih Slovo yake sluguye osnovoyu dlya utvorennya inshogo nazivayetsya tvirnim Napriklad dlya imennika pravdivist tvirnim slovom ye prikmetnik pravdivij a dlya pravdivij imennik pravda dlya prikmetnika yalinkovij tvirnim slovom ye imennik yalinka a dlya yalinka imennik yalina Tvirnoyu osnovoyu ye ta chastina tvirnogo slova yaka vhodit do skladu novogo pohidnogo slova vodnochas fleksiya do uvagi ne beretsya Napriklad pravdivist pravdivij pravda yalinkovij yalinka yalina prenizhnij nizhnij Tvirnoyu osnovoyu mozhe buti i cile tvirne slovo Tak u navedenih prikladah tvirni slova i tvirni osnovi zbigayutsya peredivitisya divitisya nakresliti kresliti pidrozdil rozdil horistka horist hor nadzvichajno zvichajno Nizka spilnokorenevih sliv roztashovanih vidpovidno do poslidovnosti yihnogo tvorennya nazivayetsya slovotvorchim gnizdom Napriklad plid plidnij plidnik plidnikovij gazeta gazetyar gazetyarstvo chornij chorniti pochorniti pochorninnya Sposobi slovotvorennya v ukrayinskij moviNovi slova zdebilshogo utvoryuyutsya za dopomogoyu slovotvorchih afiksiv Slovotvorchij afiks ce prefiks sufiks chi postfiks yakij priyednuyetsya do tvirnoyi osnovi dlya stvorennya novogo slova Klasifikaciyu sposobiv slovotvorennya sprosheno mozhna zobraziti tak Prefiksalnij sposib sposib tvorennya sliv za dopomogoyu slovotvorchih prefiksiv zahoditi hoditi perenavantazhennya navantazhennya prehoroshij horoshij bezvidpovidalno vidpovidalno Osoblivistyu prefiksaciyi ye te sho prefiks priyednuyetsya ne do osnovi a do gramatichno oformlenogo slova zavdyaki comu pohidni slova utvoreni prefiksalnim sposobom nalezhat do odniyeyi j tiyeyi samoyi chastini movi sho j motivuyuchi tvirni Sufiksalnij sposib sposib tvorennya sliv za dopomogoyu slovotvorchih sufiksiv holodnenkij holodnij dubok dub viterec viter chitannya chitati molodist molodij zolotij zoloto velich velikij Prefiksalno sufiksalnij sposib sposib tvorennya sliv shlyahom odnochasnogo priyednannya do tvirnoyi osnovi slovotvorchih prefiksiv i sufiksiv nadbrivnij brova bezmezhnij mezha zatishok tisha bezsilij sila Postfiksalnij sposib sposib tvorennya sliv shlyahom priyednannya do tvirnoyi osnovi slovotvorchih postfiksiv bitisya biti miritisya miriti Prefiksalno postfiksalnij rozijtisya iti pribluditisya bluditi Sufiksalno postfiksalnij linuvatisya lin zdorovatisya zdorov ij Sufiksalno prefiksalno postfiksalnij pribidnyatisya bidnij zmilostivitisya milostivij Bezafiksnij sposib vidkidannya znachushih chastin ce sposib tvorennya sliv shlyahom ukorochennya usichennya tvirnogo slova vidhid vidhoditi zakid zakidati zelen zelenij Osnovoskladannya sposib tvorennya sliv shlyahom poyednannya tvirnih osnov kozhnogo zi sliv sho vhodyat do bazovoyi spoluki pidryadnoyi chi suryadnoyi Napriklad hmarochos hmari chesati zhittyepis zhittya pisati hvileriz hvili rizati lisostep lis i step sino zhovtij sinij i zhovtij kislo solodkij kislij i solodkij Slovotvorchim afiksom u takih vipadkah vistupaye interfiks morfema yaka spoluchaye tvirni osnovi Cej sposib tvorennya mozhe suprovodzhuvatisya sufiksaciyeyu pravostoronnij prava storona odnobichnij odin bik silskogospodarskij silske gospodarstvo Potribno pam yatati sho prikmetniki utvoreni na osnovi suryadnoyi spoluki sliv pishutsya cherez defis blakitno sinij studentsko vikladackij naukovo tehnichnij movno literaturnij a prikmetniki utvoreni na bazi pidryadnoyi spoluki razom narodnogospodarskij livoberezhnij vazhkoatletichnij zahidnoukrayinskij Skladannya mozhe vidbuvatisya i bez interfiksa vsyudihid vsyudi hoditi Okremo viriznyayut skladannya sliv batko mati batko i mati hlib sil hlib i sil med pivo med i pivo sriblo zoloto sriblo i zoloto tudi syudi tudi i syudi Slova utvoreni sposobom skladannya nazivayutsya skladanimi Odnim iz riznovidiv skladanih sliv ye skladnoskorocheni slova abreviaturi Voni mozhut utvoryuvatisya skladannyam chastin kozhnogo iz tvirnih sliv sho vhodyat do bazovogo slovospoluchennya zavmag zaviduvach magazinom skladannyam chastini tvirnogo slova i cilogo tvirnogo slova derzhadministraciya derzhavna administraciya medsestra medichna sestra skladannyam nazv pochatkovih bukv tvirnih sliv UTN Ukrayinski televizijni novini LPU Liberalna partiya Ukrayini skladannyam pochatkovih zvukiv tvirnih sliv zags zapis aktiv gromadyanskogo stanu DEK derzhavna ekzamenacijna komisiya skladannyam pochatkovih chastin i zvukiv bukv cifr tosho oblvno oblasnij viddil narodnoyi osviti An 12 Antonov prizvishe aviakonstruktora Morfologo sintaksichnij sposib ce sposib tvorennya sliv koli nove slovo utvoryuyetsya vnaslidok perehodu z odniyeyi chastini movi v inshu Napriklad operacijna perehid prikmetnika v imennik zaviduvach perehid diyeprikmetnika v imennik kolo hati perehid imennika v prijmennik U suchasnij ukrayinskij movi isnuyut taki sposobi perehodu sliv z odniyeyi chastini movi v inshu substantivaciya ad yektivizaciya pronominalizaciya adverbializaciya numeralizaciya ta inter yektivaciya Substantivaciya ce perehid sliv z inshih chastin movi v imenniki zdebilshogo z prikmetnikiv i diyeprikmetnikiv Por zijshov molodij misyac do hati uvijshov molodij U pershomu rechenni molodij ye prikmetnikom i vidpovidaye na pitannya yakij vikonuye sintaksichnu rol oznachennya U drugomu rechenni molodij ye imennikom vidpovidaye na pitannya hto vikonuye sintaksichnu rol pidmeta Ad yektivizaciya ce perehid diyeprikmetnikiv u prikmetniki Napriklad sidyacha robota U takomu slovospoluchenni slovo sidyacha ye prikmetnikom Pronominalizaciya ce perehid inshih chastin movi v zajmenniki Povnistyu perehodyat u zajmenniki deyaki povnoznachni chastini movi a same Chislivniki Napriklad yihala odna skupa pani odna v znachenni yakas Mi ne odni ne odni v znachenni ne sami Ni odin u pohodi ne vidstav ni odin u znachenni nihto Prikmetniki Napriklad ya pobachiv cilij svit prikmetnik cilij u znachenni zajmennika ves Imenniki Na brata po yabluku Na brata v znachenni na kozhnogo Adverbializaciya ce perehid zminyuvanih chastin movi v prislivniki Napriklad perehid imennikiv u prislivniki Miluyusya ya ciyeyu kozackoyu striloyu Vin viletiv iz hati striloyu tobto duzhe shvidko Imennik striloyu chim u prislivnik striloyu yak Imennik rankom chim u prislivnik rankom koli vodnochas imenniki vtrachayut zdatnist vidminyuvatisya i stayut nezminnimi slovami Numeralizaciya ce perehid zminnih chastin movi v chislivniki Numeralizuyetsya imennik raz Porivnyajte dva razi kilka raziv tut u znachenni imennika spiznivsya tilki raz tut u znachenni chislivnika Inter yektivaciya ce perehid u viguki zminnih chastin movi Matinko Yakij svit chudovij perehid imennika u viguk Proshavajte perehid diyeslova u viguk Ponyattya pro slovotvirnij analiz slovaDokladnishe Slovotvirnij rozbir Slovotvirne doslidzhennya ce vstanovlennya sposobu slovotvorennya analizovanogo slova tobto viznachennya tvirnoyi osnovi ta slovotvorchih afiksiv atomnij atom n rozporoshenij rozporoshiti en pizno piznij o Povnij slovotvirnij analiz peredbachaye viokremlennya i pervisnoyi osnovi nizki sliv lisivnictvo lisivnik lisovij lis Div takozhZaum Ukrayinskij slovotvir Slovozmina Vnutrishnya forma slova Leksiko semantichnij sposib slovotvorennya Mociya Teleskopiya Dekompoziciya movoznavstvo PosilannyaDerivaciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 269 270 http linguist univ kiev ua WINS pidruchn stv stv1 htm Slovotvir Derivaciya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 482 ISBN 978 966 439 921 7 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Narisi z istoriyi ukrayinskogo slovotvorennya kompozitno sufiksal derivaciya imennikiv monografiya V M Lipich N M Pravda Berdyan derzh ped un t Zaporiz nac un t Berdyansk Zaporiz obl Zaporizhzhya Tkachuk O V 2016 219 s Bibliogr s 199 219 223 nazvi ISBN 978 617 7291 58 8 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2019 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Sikorska Z S 1995 Ukrayinsko rosijskij slovotvorchij slovnik Kiyiv Osvita s 8 Za red M Ya Plyush 1994 Suchasna ukrayinska literaturna mova Pidruchnik Kiyiv Visha shkola s 155 Sikorska Z S 1995 Ukrayinsko rosijskij slovotvorchij slovnik Kiyiv Osvita s 24