Деметрій I Поліоркет (дав.-гр. Δημήτριος ὁ Πολιορκητής — у перекладі той, що бере міста в облогу; 337 або 336 — 283 до рр. н. е.) - македонський полководець, син Антигона I Одноокого. Між 294 і 288 рр. до н. е. був царем Македонії.
Деметрій I Поліоркет | |
---|---|
дав.-гр. Δημήτριος ο Πολιορκητής | |
Мармуровий бюст Деметрія I Поліоркета. Римська копія з грецького оригіналу | |
Цар Македонії | |
294 — 288 до н. е. | |
Попередник | Антипатр II |
Наступник | Лісімах та Пірр Епірський |
Гегемон Коринфського союзу | |
303 до н. е. — 288 до н. е. | |
Попередник | Александр Македонський |
Наступник | Антигон III Досон |
| |
Народився | 337 до н. е. |
Помер | 283 до н. е. (53 - 54 років) Апамея, Ес-Сукейлябія (район), Хама, Сирія |
Похований | d |
Відомий як | політик |
Країна | Стародавня Македонія |
Рід Антигоніди | |
Батько | Антигон I Одноокий |
Мати | Стратоніка |
У шлюбі з | Деідамія I Епірська Ланасса Птолемаїда |
Діти | Деметрій Красивий, Антигон II Гонат, Стратоніка Сирійська, d, Александр, d і Філа[d] |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Брав активну участь у війнах діадохів.
Життєпис
Народження і дитинство
Деметрій походив зі знатної македонської сім’ї; його матір’ю була Стратоніка, а батьком Антигон Одноокий, високопоставлений полководець Александра Македонського. Деметрій виріс в Келенах, резиденції свого батька в Азії. Його дитинство проходило в період напруженої боротьби між товаришами Александра за спадок його імперії. Після смерті попереднього регента імперії, Антипатра, у 319 р. до н.е. розпочалася друга війна діадохів. Антигон об’єднавшись з Касандром розбив Евмена при Габієні і таким чином опинився на піку своєї могутності. Він вирішив проголосити себе новим регентом, претендуючи на землі всієї імперії. Це змусило Касандра, Птолемея і Селевка об’єднатися проти нього — так почалася третя війна діадохів.
Плутарх підкреслює доброзичливі стосунки між Деметрієм і його батьком. За його словами, на відміну від інших еліністичних династій, антигоніди відзначалися відсутністю ворожнечі між родичами. Антигон рано оцінив характер свого сина, котрий був блискуче обдарований, особливо в області військової справи, а також володів здатністю викликати до себе любов оточуючих. Тому вже у ранньому віці батько почав залучати Деметрія до керування державою.
Війна з Птолемеєм
У 314 р. до н. е., після взяття Тиру, Антигон поспішив у Малу Азію для боротьби з іншими сатрапами. Для прикриття від можливого нападу Птолемея, він залишив в Сирії сина зі значним військом. Поруч з двадцятидворічним Деметрієм Антигон поставив чисельних військових радників для допомоги.
На весні 312 р. до н.е. Птолемей, підбадьорений своїми успіхами на морі та в грабіжницьких рейдах берегів Малої Азії, вирішив організувати похід в Палестину і повернути втрачені кількома роками раніше території. Особливо до цього його підбурював Селевк, котрий вороже відносився до Антигона через втрачений Вавилон. Перейшовши пустелю біля Пелусія зі своїм військом, Птолемей став поруч з містом Газою. Попри переконання радників не виходити проти набагато більш досвідчених полководців, які багато років воювали поруч з Александром і практично ще не зазнавали поразок, Деметрій вирішив дати бій і наказав вистроїти своє військо навпроти Птолемеєвого.
Основний удар супротивнику Деметрій вирішив нанести своїм лівим крилом. Тому він зосередив там близько 3 тисяч вершників, в тому числі дві сотні своїх «друзів» та 800 гетайрів. Тут же знаходились 30 слонів, між якими він поставив 1,5 тисячі легкоозброєних. У центрі стояли 11 тисяч важких піхотинців та 13 слонів. Правий фланг складали 1,5 тисячі вершників, котрим наказали лише прикривати свої загони. Йому протистояло 18 тисяч піхотинців і 4 тисячі вершників супротивника.
Коли битва почалася найкращі загони вершників з обох боків перші ринулися у бій і боротьба довго йшла на рівних. Тоді Деметрій вирішив відправити вперед своїх слонів. Ворог зустрів цю атаку градом стріл, до того ж серед слонів почалася паніка коли вони попали на пастки з шипів розставленні неприятелем. Значна кількість з них попала в полон. Після невдачі слонів значна частина військ Деметрія опинилася відкритою для нападу єгиптян і почала відступ. Після невдалих спроб відновити битву Деметрій також був змушений відступити. Втрати Деметрія були величезні; біля 8000 здалося в полон, а ті що лишилися покидали зброю і втратили обоз. 5000 воїнів загинуло, в тому числі елітне ядро кінноти та стратег Піфон. За словами Діодора, Птолемей проявив благородство і дозволив Деметрію похоронити померлих, а також без викупу віддав близьких придворних і обоз. На це посольство Деметрій відповів, що надіється недовго залишатися в боргу у благородного Лагіда.
Саме після цієї битви, Селевк з загоном у 800 піхотинців і близько 200 вершників прорвався у Вавилон і повернув його собі. Це і стало початком держави Селевка.
Після поразки Деметрій відступив у Кілікію і почав набирати нове військо. Коли він вирішив, що нових сил достатньо, він виступив у верхню Сирію. Птолемей зі своєї сторони відправив на зустріч йому македонянина Кіла. Дізнавшись, що ворог стоїть поблизу, Деметрій нічним переходом досяг супротивника і неочікуваним нападом полонив усе військо. Стратега Кіла з багатими дарами Деметрій відправив Птолемею у вдячність за проявлене раніше благородство. Почувши про перемогу сина, Антигон вирішив приєднатися з військом до Деметрія і довершити успіх. Коли Птолемей почув про прибуття Антигона зі значними силами він вирішив відступити до Єгипту.
Після повернення Сирії Антигон зимою 312/311 рр. до н.е. послав Деметрія з 15 тис. піхотинців і 4 тис. кінноти повернути також Вавилон. Коли Деметрій досягнув Вавилона виявилося, що місто покинуте. Сам Селевк відлучився в Мідію, а його воєначальники уникали сутичок з Деметрієм. Тому він обмежився зайняттям міста і грабунком кількох фортець після чого був змушений повернутися в Сирію, відкликаний батьком. Попри формальне взяття міста цей похід не мав успіху, оскільки грабунком територій Деметрій тільки ще більше відвернув симпатії місцевого населення. Селевк незабаром відвоював Месопотамію. Східні сатрапії вже ніколи не поверталися у склад держави Антигона і Деметрія.
Деметрій в Афінах
У 311 р. до н. е. був укладений мир між Антигоном і союзниками. Він тільки тимчасово закріпив статус-кво і сторони готувалися до нової боротьби. В цей самий час племінник Антигона Птолемей, який тримав багато міст у Греції, зрадив ділу і приєднався до Касандра. Позиції Антигона у Європі таким чином значно ослабли, і тому він послав туди Деметрія з великим флотом.
Неочікуваність з якою Деметрій з'явився літом 307 р. до н. е. зі своїм флотом біля Пірея, дозволила йому з легкістю заволодіти афінським портом. Правитель міста Деметрій Фалерський, довідавшись про вторгнення, негайно відправив посольство з пропозицією покоритися, і невдовзі йому було дозволено безпечно покинути Афіни.
У фортеці Муніхія, а також в Мегарах знаходилися македонські гарнізони, тому Деметрій негайно розпочав їх облогу. Невдовзі Мегари були захоплені, мінухійську фортецю ж було вирішено зруйнувати. Нарешті Деметрій увійшов в Афіни. Він оголосив про звільнення міста, а також про відновлення влади народу. У своїй безмежній вдячності, афіняни першими проголосили Антигона і Деметрія царями. Вони почали поклонятися їм як богам-спасителям, а у місці де Деметрій вперше ступив з корабля спорудили жертовник. Хоча як пише Плутарх, таким принизливим підлабузництвом вони лише втратили повагу свого визволителя.
Битва при Саламіні Кіпрському
На початку 306 р. до н. е. Антигон відкликав Деметрія для нового завдання. Той мав захопити острів Кіпр. Після висадки на острові п'ятнадцятитисячної армії, Деметрій у першій же битві розбив брата Птолемея Менелая. Після поразки той утік до Саламіну, головному місті острова, і відправив до Птолемея гінців з проханням про підмогу. Деметрій вирішив взяти місто в облогу. Він привіз з Азії досвідчених майстрів, а також дерева, заліза та інших потрібних матеріалів. Коли все було готово він збудував облогову вежу зі стороною 21 м і висотою 41 м, так звану "Гелеполу"(тобто ту, що бере міста). Конструкція була поділена на 9 ярусів на яких знаходилися катапульти, балісти та тарани, а також 200 людей для їх обслуговування.
В цей час до Кіпру приплив Птолемей зі своїм флотом. Під час битви він планував об'єднатися з флотом Менелая, який мав виплисти з міста зі своїми 60-ма кораблями. Щоб завадити цьому Деметрій залишив 10 кораблів для блокування вузького виходу з гавані, а основні сили вистроїв навпроти Птолемея. Сили супротивників були приблизно рівні та нараховували по півтори сотні кораблів. Коли почалася битва, сторони довгий час билися на рівних, поки нарешті Деметрій не розгромив праве крило супротивника. Птолемей також розбив кораблі, які стояли проти нього, але помітивши, що більшість його флоту розсіяна, вирішив відступити у Єгипет. Деметрій захопив більше сотні суден, на яких знаходилися 8000 воїнів. Також він захопив 60 бойових кораблів і ще 80 вивів зі строю.
Антигон, отримавши звістку від сина, вирішив скористатися цією перемогою як аргументом для оголошення себе головним претендентом на всі землі діадохів. Він проголосив себе царем і дозволив зробити це Деметрію. У відповідь на це Птолемей, Селевк і Лісімах також прийняли царський титул. Антигон планував розбити своїх супротивників силою статусу монарха і єдиного спадкоємця Александра, але навколо себе спостерігав лише таких же двійників-царів. Таким чином у нього не залишилося ніяких інших засобів і законних прав на об'єднану корону, окрім сили зброї, успіхи якої при значній чисельній перевазі сил супротивника у разі їх об'єднання були більш ніж сумнівними.
Наприкінці цього ж року Антигон з сином вирішили покінчити з Птолемеєм і організували похід у Єгипет. Цей план провалився оскільки спочатку флот, яким керував Деметрій, потрапив у шторм і сильно постраждав, а потім сухопутне військо Антигона застрягло на березі Нілу: друга сторона була зайнята ворогом. Паралізований таким чином у діях, Антигон вирішив відступити у Сирію, без бою втративши значну частину війська через дезертирство й обстріли ворогів.
Облога Родоса
На початку 305 р. до н. е. Антигон відправив Деметрія покорити родосців, які вже не одноразово відмовлялися допомагати йому у боротьбі з іншими діадохами аргументуючи це своєю нейтральністю. І цього разу Деметрій відзначився інтенсивним застосуванням облогових машин, він ставив їх на плоти, і таким чином атакував місто з моря. У невдалих спробах вторгнутися в гавань закінчився рік.
З початком наступного року Деметрій вирішив атакувати місто зі сторони суші. Він робив підкопи, а також збудував ще більшу вежу ніж та, що була на Кіпрі. Її висота складала 46 м, а сторона близько 23 м. За винахідливість у будівництві цієї та інших машин Деметрія і прозвали Поліоркетом, тобто "тим, що штурмує міста". Родосці відповідали підпалами та перехопленням ворожих кораблів з припасами. Також родосці розібрали театр і частину будівель у місті та звели другу, а потім і третю внутрішню стіну у місцях де зовнішня могла бути пробита. Після рішення Деметрія одночасно атакувати з моря та з суші, загону нападників таки вдалося увірватися в місто, але родосці відбили атаку.
З рештою погодитися на мир Деметрія вмовили посли з Греції. Облога міста тривала рік. В результаті героїчної оборони родосці залишали собі самоврядування і не приймали військовий гарнізон. Натомість вони зобов'язувалися до союзу з Антигоном окрім війни з Птолемеєм, з яким пов'язували остров'ян тісні торговельні відносини. На гроші, виручені від продажу залишеного Деметрієм спорядження, вони збудували Колос Родоський.
Похід в Грецію
Від облоги Родоса Деметрія відволікло загострення ситуації в Європі, де Касандр і Поліперхонт безкарно грабували еллінські міста. Наприкінці 304 р. до н. е. він відплив у Грецію. Першим ділом він покорив Беотію, а також уклав союз з етолійцями, які вже давно вели боротьбу з Касандром. Звільнивши після цього від облоги Афіни, він вирішив перезимувати у цьому місті, яке завжди приваблювало його своєю минулою величчю. У вдячність Афіняни відвели для життя Деметрію внутрішню частину Парфенону, де той повів свій звичний розгульний спосіб життя. Плутарх говорить, що він соромиться назвати усі ті святотатства, які відбувалися тоді у храмі Діви Афіни. В довершення всього Деметрій забажав бути посвяченим в Елевсінські містерії, афіняни двічі змінили назву місяця для того, щоб він у прискореному порядку пройшов усі етапи посвячення.
На весні 303 р. до н. е. Деметрій направився у Пелепонес, де він силою і підкупами звільнив більшість міст від македонських гарнізонів. Таким чином він став господарем усіх земель на південь від Фермопіл. Наприкінці року Деметрій скликав синедріон у Коринфі, де був організований союз грецьких міст, аналогічний союзу створеному Філіпом. Цього разу ціллю об'єднання було оголошене покарання узурпаторів царського титулу, тобто Птолемея, Селевка і Лісімаха.
Касандр, занепокоєний сусідством з войовничим царевичем, негайно уклав договір з Лісімахом і направив послів до Птолемея. Таким чином знову організувався союз для боротьби проти Антигона і його претензій на єдину корону. Лісімах вирушив до Малої Азії, тривожити азійські володіння Антигона, а Касандр направився у Грецію. Деметрій, дізнавшись про це вирушив йому на зустріч. Дві армії зустрілися у Фессалії, при чому військо Деметрія було вдвічі більше. Кілька днів вони стояли один навпроти одного, коли нарешті Деметрій отримав звістку від батька з наказом негайно вирушити в Азію йому на допомогу. Незважаючи на значну перевагу в силах Деметрій був змушений на скору руку підписати мирний договір з Касандром і вирушити з флотом на поміч батьку. Наприкінці цього року Деметрій висадився у Малій Азії, повернув покорені Лісімахом міста і невдовзі з'єднав свої сили з батьковими.
Битва при Іпсі
Джерела замовчують про перебіг подій у першій половині 301 р. до н. е., але відомо, що літом біля Іпса зібралися об'єднані війська Лісімаха і Селевка, яким протистояли Деметрій і його 80-річний батько. Птолемей, невірячи в успіх діла союзників, не долучився до боротьби й обмежився взяттям кількох міст у Палестині. Сили противників були приблизно рівні: в Антигона було більше піхотинців, натомість Селевк привів аж 400 слонів. Коли почалася битва, Деметрій стрімким ударом кінноти розбив крило ворога, але занадто захопився погонею і оголив фланги свого війська. Селевк негайно цим скористався і знищив військо Антигона, котрий помер у битві. Переможці поділили володіння Антигона, більшість з яких дісталася Селевку у зв'язку зі значною перевагою його сил.
З залишками війська Деметрій направився в Ефес, а звідти без зволікань відплив у Афіни, де він сподівався знайти пристановище. Афіняни, однак, постановили його не впускати, аргументуючи це своєю нейтральністю в конфлікті, що повстав між діадохами.
Завоювання в Греції
Після відмови Афін прийняти його, Деметрій був у гніві. Не маючи ресурсів для негайної облоги він направив свій флот до істмійського перешийка. Коринф та Мегари все ще утримувалися його контингентами, але інші грецькі міста перейшли на сторону ворога. Деметрій вирушив з флотом грабувати береги лісімахової Фракії та невдовзі знову став грізною силою.
В цей самий час союз проти Антигона почав розвалюватися. Лісімах і Птолемей уклали договір з метою протидіяти Селевкові, який значно посилився після Іпсу. Селевк же вирішив у відповідь залучитися підтримкою Деметрія і його флоту; той все ще нероздільно панував на морі. Все ж цей союз не був міцним і вже невдовзі між союзниками виникли суперечки відносно володіння містами Палестини.
Зміцнивши таким чином свої позиції, Деметрій вирішив повернути собі Афіни. Ймовірно у 298 році до н. е. він відплив з флотом до Греції. Висадка в Аттиці була ускладнена штормом, який знищив велику частину кораблів. Попри це почалася формальна облога Афін, котра була тим більш нестерпна, що посилювалася політичною боротьбою в середині міста. Нарешті демократія була скинута і владу захопив тиран Лахар. Новий режим фінансово підтримували Касандр і Лісімах, а Птолемей навіть відправив флот у спробі зняти облогу. Проте єгипетські кораблі, налякані перевагою флоту Деметрія відступили, і коли разом з ними померла остання надія афінян витримати облогу, вони вирішили здати місто. Деметрій проявив милосердя і вирішив не карати Афіни за недавню образу. З Афін Деметрій вирушив на Пелопонес, де він одразу ж розбив спартанське військо. Саму Спарту йому взяти не вдалося, оскільки його відволікли відомості про захоплення Кіпру Птолемеєм.
Македоньське царювання
У Македонії тим часом у 297 році до н. е. помер Касандр і між його синами почалися міжусобиці. Александр, один із синів, прикликав Деметрія і Пірра на допомогу. Пірр скориставшись нагодою захопив частину Македонії, а Деметрій заманивши Александра на бенкет, вбив його. Македонія з радістю прийняла нового царя у лиці Деметрія. Македонці ненавиділи рід Касандра за вбивство сина Александра Македонського і Роксани. Невдовзі Деметрій захопив і Фессалію. Фіванці намагалися боротися, але побачивши з якими силами Деметрій почав облогу міста, вирішили здатися на милість переможця. Невдовзі, користуючись відсутністю нового македонського царя, вони знову виявили непокору. Син Деметрія, Антигон Гонат, розбив беотійців у відкритому полі і невдовзі знову розпочалася облога. Фіви наполегливо захищалися, але місто було захоплене вдруге. Попри найгірші очікування жителів, Деметрій обмежився стратою 30-ти підбурювачів повстання. В Кадмеї, акрополі Фів, був залишений такий же гарнізон, який Деметрій розмістив у Афінах. Минули часи коли з його іменем пов'язували демократичний рух у Греції. Тепер фактично він став царем, під владою якого опинилася вся Еллада, окрім Етолії та Спарти.
На тлі цих подій розгорнулася боротьба між Деметрієм і Пірром. Вони вторгалися у володіння один одного і розоряли територію. Пірр, розбивши македонське військо, здобув собі славу великого полководця по всій Греції. Деметрій же зіткнувся з невдоволенням його владою у Македонії, його критикували за гордовитість і надмірну розкіш. Він виношував плани відродження держави свого батька. З цією ціллю він почав готувати велике військо, яке вже складалося з 90 тис. піхотинців і 12 тис. кінноти, а незабаром він збирався спустити на воду флот величиною в 500 кораблів. Коли у 288 р. до н. е. звістка про це розповсюдилася, Птолемей, Лісімах і Селевк знову об'єдналися, а також залучили до союзу Пірра. Невдовзі біля берегів Греції з'явився флот Птолемея, а Лісімах і Пірр вторглися зі своїх територій. Спочатку Деметрій виступив проти Лісімаха, але боячись дезертирства у своїх рядах повернув на захід і пішов назустріч Піррові. Слава епірського полководця ще більше розбурхала воїнів Деметрія, і коли він став табором поблизу ворога, майже все військо перейшло на сторону Пірра. Деметрій був змушений втікати з власного табору, під час того як війська вже грабували царський намет. Після семи років правління Деметрія, Македонія була поділена між Піром та Лісімахом.
Вигнання та смерть
Боротьбу за власне царство Деметрію знову належало почати з самого початку. Незабаром він скопив достатньо сил, щоб в черговий раз взяти в облогу Афіни. Очевидно зняти облогу Деметрія змусив Пірр, який прийшов афінянам на поміч. Царі уклали договір і Деметрій, тепер вже не маючи інших напрямків для експансії, вирушив у Малу Азію, щоб відібрати у Лісімаха Карію та Лідію. Деметрій почав енергійно і частина міст перейшла на його сторону, але невдовзі син Лісімаха, Агафокл почав чинити опір і він був змушений відступити за Тавр. Серед війська почалося невдоволення спричинене голодом і небажанням йти в далекі східні землі; до того ж мор забрав життя 8 тис. воїнів. Таким чином Деметрій опинився у володіннях Селевка, тому послав до нього гінців з проханням про безпечний вихід з його земель. Селевк з початку схилявся погодитися, але потім змінив думку і став закривати проходи в горах, таким чином відрізаючи Деметрію шляхи відходу. Неохоче Деметрій почав воєнні дії і йому навіть вдалося звільнити проходи в Сирію. Він перейшов через гори Аману де його й наздогнав Селевк зі своїм військом. У вирішальній битві війська Деметрія виснажені тривалими поневіряннями у чужій країні перейшли на сторону Селевка. Сам полководець втік і збирався з кількома наближеними добратися до моря, але зрозумівши, що він оточений військами ворога, здався Селевкові на милість.
Деметрія чекав ласкавий прийом; він навіть сподівався зайняти важливу позицію при дворі Селевка. Але підбурювання радників знову змусило останнього озлобитися проти Деметрія. Як полонений він був висланий у Херсонес Фракійський, де його чекали, проте, царські умови. Йому дозволяли полювати в царських заповідниках і гуляти в царських садах; до нього навіть пускали відвідувачів. Звільнити його просили син Антигон Гонат, а також дочка Стратоніка, яка була дружиною сина Селевка. Не зважаючи на це сирійський цар зволікав зі звільненням.
З часом Деметрій облінився і від бездії пристрастився до вина і гри в кості. На третьому році неволі від бездіяльності, обжерливості та пияцтва Деметрій важко захворів і помер у віці п'ятидесятичотирьох років.
Урна з прахом Деметрія була з пишністю провезена його сином через Середземне море на найбільшому кораблі у Коринф. Урні були проявлені усі почесті, покладені вінки, після чого Антигон відвіз прах у Деметріаду і там поховав.
Сім’я та особисте життя
У 321/320 р. до н. е., Деметрій одружився з дочкою Антипатра Філою, яка була значно старша від нього. У них було двоє дітей: син Антигон, який згодом став царем Македонії, та дочка Стратоніка, дружина Антиоха I. Філа, будучи сестрою Касандра, часто виступала посередником в їхніх переговорах. Після вигнання Деметрія з Греції вона не змогла пережити горя і наклала на себе руки.
Деметрій був першим з діадохів хто відкрито практикував полігамію. Ще будучи одруженим з Філою, у 307 р. до н. е. він вступив у зв'язок з Еврідікою, вдовою кіренського династа. Очевидно, цей шлюб Деметрій взяв з політичних причин: Еврідіка походила зі знатного афінського роду , до якого також належали Мільтіад та Кімон.
В не меншій степені обумовлений політичними причинами був шлюб з сестрою Пірра, Деідамією у 303 р. до н. е. Таким чином Деметрій, очевидно, планував знайти союзників в Епірі. У 297 р. до н. е. Деідамія загинула і надалі колишні родичі виступали тільки як конкуренти за македонську корону.
Значно ширші перспективи відкривав для Деметрія четвертий шлюб з дочкою сиракузького правителя Агафокла, Ланассою. Шлюб відбувся близько 291 р. до н. е. і в придане наречена принесла Деметрію острови Керкіру та Лефкаду. Таким чином він намагався включити Італію та Сицілію у сферу свого впливу, але реалізації цих планів зашкодило його вигнання з Македонії у 287 р. до н. е.
І нарешті п'ятою дружиною була Птолемаїда, дочка Птолемея. Вони були заручені вже у 298 р. до н. е. проте одружилися тільки у 287 р. до н. е. Незрозуміла мета цього шлюбу, оскільки Деметрій в цей час вже перебував у вигнанні, і Птолемаїда мало чим могла допомогти. У будь-якому разі від цього шлюбу Деметрій мав сина Деметрія Вродливого, який пізніше правив у Кірені.
Попри значну кількість дружин, шлюбна політика Деметрія не може бути охарактеризована як продумана. В одруженні він переслідував короткострокові вигоди, але навіть їх він рідко досягав. Окрім законних дружин він часто шукав компанії коханок. Найвідомішою з них була знаменита гетера Ламія, яку Деметрій захопив у стані Птолемея, після перемоги над ним у саламінській битві. Плутарх наводить чисельні історії, які демонструють при’язаність до неї Деметрія.
Характер
За словами Плутарха, Деметрій був високого зросту та мав гарне лице. Його риси були одночасно чарівні та грізні, юнацька відвага в них поєднувалася з героїчною силою і царською величчю. Вдачею він був приблизно такий же, вселяючи людям і жах і, одночасно, гарячу прихильність до себе. В години дозвілля, за вином, серед насолод і повсякденних занять він був найприємнішим співрозмовником та найбільш розніженим серед царів, але в справах політичних та воєнних невтомний і наполегливий, як ніхто.
З діадохів і їх синів, епігонів, жоден не є таким повним втіленням свого часу, як Деметрій; елементи македонського, східного та грецького життя з'єдналися в ньому в один образ. Сувора енергія і строгість солдата, чарівна і дотепна гнучкість аттичного розуму і глибока, що доходить до самозабуття, чуттєвість азійський султанів; все це живе в ньому, і невідомо чому в ньому більш дивуватися, - його силі характеру чи його генію і легковажності. Він любить все надзвичайне, будь то божевільна відвага, жага пригод, розгул або жахливі плани. Тільки спокій для нього був нестерпний: серед насолод його охоплюють нові бажання — і невичерпні сили його тіла і розуму постійно вимагають нової роботи та нових небезпек, де все ставиться на карту. Жити означає для нього насолоджуватися; він не знає, як Александр, прекрасного і глибокого почуття дружби; швидко і примхливо змінюються його прихильності, його надії і його доля. Його життям не керує наповнена і єдина велика ідея, він не має, як Александр, свідомості свого покликання і своїх сил для виконання того чи іншого завдання, яке зробило б його здатним підкорити весь світ. Він ризикує, бореться і панує, щоб насолоджуватися своїми силами, все одно в якому напрямку, а все те, що він завойовує, засновує і закликає до життя, являється справою випадку.
Галерея
-
-
-
- Деметрій I Поліоркет, монета, 3 ст. до н. е.
Див. також
Джерела
Античні
- Plutarch, Life of Demetrius [ 25 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Діодор Сицилійський, Library of History [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.], books 19–21
- , Stratagems, 4.7 [ 20 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- , Epitome of Trogus [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.], books 15–16
- , Deipnosophists, 6.252–255 [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Деметрий и Антоний
Сучасні праці
- R. M. Errington, A History of the Hellenistic World, pp. 33–58. Blackwell Publishing (2008). .
- Demetrius I at Livius.org [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
- (1990). Antigonos the One-Eyed and the Creation of the Hellenistic State. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press. ISBN .
- , «Besieger of Cities» [1] [ 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Бенгтсон Герман. Правители эпохи эллинизма / Пер. с нем. и предисл. Э. Д. Фролова. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1982. — 392 с.: ил. — Серия .
- Левек Пьер. Эллинистический мир. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1989. — 254 с.: ил. — Серия . — .
- Все, что ни пожелает царь Деметрий. — .
Примітки
- Любкер Ф. Antigonus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 96–97.
- Плутарх, Деметрій 2
- Плутарх. Деметрій 3
- Бенгтсон, Герман (1982). Правители эпохи эллинизма (російська) . Москва: Наука. с. 90-91.
- Діодор. Історична бібліотека XIX 69
- Діодор. Історична бібліотека XIX, 80
- Діодор. Історична бібліотека XIX, 81-84
- Дройзен, Иоганн Густав (2011). История эллинизма. История диадохов (російська) . Киров: Константа. с. 218—221.
- Діодор. Історична бібліотека XIX, 85
- Діодор. Історична бібліотека XIX, 90
- Діодор. Історична бібліотека XIX, 93
- Діодор. Історична бібліотека XIX, 100
- Діодор. Історична бібліотека XX, 45-46
- Плутарх. Деметрій, 8-14
- Діодор. Історична бібліотека XX, 47-48
- Діодор. Історична бібліотека XX, 49-52
- Плутарх. Деметрій, 15-18
- Дройзен, Иоганн Густав (2011). История эллинизма. История диадохов (російська) . Киров: Константа. с. 281—282.
- Діодор. Історична бібліотека XX, 73-76
- Плутарх. Деметрій, 19
- Діодор. Історична бібліотека XX, 82-87
- Діодор. Історична бібліотека XX, 91-98
- Діодор. Історична бібліотека XX, 99
- Плутарх. Деметрій, 21-22
- Діодор. Історична бібліотека XX, 100
- Плутарх. Деметрій, 24-25
- Діодор. Історична бібліотека XX, 110-111
- Плутарх. Деметрій, 29-30
- Дройзен, Иоганн Густав (2011). История эллинизма. История диадохов (російська) . Киров: Константа. с. 335.
- Плутарх. Деметрій, 31-32
- Дройзен, Иоганн Густав (2011). История эллинизма. История диадохов (російська) . Киров: Константа. с. 241.
- Плутарх. Деметрій, 33-35
- Плутарх. Деметрій, 36-40
- Дройзен, Иоганн Густав (2011). История эллинизма. История диадохов (російська) . Киров: Константа. с. 357.
- Плутарх. Деметрій, 41-44
- Дройзен, Иоганн Густав (2011). История эллинизма. История диадохов (російська) . Киров: Константа. с. 371.
- Плутарх. Деметрій, 45-49
- Плутарх. Деметрій, 50-53
- Бенгтсон, Герман (1982). Правители эпохи эллинизма (російська) . Москва: Наука. с. 88-90.
- Дройзен, Иоганн Густав (2011). История эллинизма. История диадохов (російська) . Киров: Константа. с. 263—264.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Demetrij I Poliorket dav gr Dhmhtrios ὁ Poliorkhths u perekladi toj sho bere mista v oblogu 337 abo 336 283 do rr n e makedonskij polkovodec sin Antigona I Odnookogo Mizh 294 i 288 rr do n e buv carem Makedoniyi Demetrij I Poliorketdav gr Dhmhtrios o PoliorkhthsDemetrij I PoliorketMarmurovij byust Demetriya I Poliorketa Rimska kopiya z greckogo originaluCar Makedoniyi294 288 do n e Poperednik Antipatr IINastupnik Lisimah ta Pirr EpirskijGegemon Korinfskogo soyuzu303 do n e 288 do n e Poperednik Aleksandr MakedonskijNastupnik Antigon III DosonNarodivsya 337 do n e Pomer 283 do n e 53 54 rokiv Apameya Es Sukejlyabiya rajon Hama SiriyaPohovanij dVidomij yak politikKrayina Starodavnya MakedoniyaRid AntigonidiBatko Antigon I OdnookijMati StratonikaU shlyubi z Deidamiya I Epirska Lanassa PtolemayidaDiti Demetrij Krasivij Antigon II Gonat Stratonika Sirijska d Aleksandr d i Fila d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Demetrij Brav aktivnu uchast u vijnah diadohiv ZhittyepisNarodzhennya i ditinstvo Demetrij pohodiv zi znatnoyi makedonskoyi sim yi jogo matir yu bula Stratonika a batkom Antigon Odnookij visokopostavlenij polkovodec Aleksandra Makedonskogo Demetrij viris v Kelenah rezidenciyi svogo batka v Aziyi Jogo ditinstvo prohodilo v period napruzhenoyi borotbi mizh tovarishami Aleksandra za spadok jogo imperiyi Pislya smerti poperednogo regenta imperiyi Antipatra u 319 r do n e rozpochalasya druga vijna diadohiv Antigon ob yednavshis z Kasandrom rozbiv Evmena pri Gabiyeni i takim chinom opinivsya na piku svoyeyi mogutnosti Vin virishiv progolositi sebe novim regentom pretenduyuchi na zemli vsiyeyi imperiyi Ce zmusilo Kasandra Ptolemeya i Selevka ob yednatisya proti nogo tak pochalasya tretya vijna diadohiv Plutarh pidkreslyuye dobrozichlivi stosunki mizh Demetriyem i jogo batkom Za jogo slovami na vidminu vid inshih elinistichnih dinastij antigonidi vidznachalisya vidsutnistyu vorozhnechi mizh rodichami Antigon rano ociniv harakter svogo sina kotrij buv bliskuche obdarovanij osoblivo v oblasti vijskovoyi spravi a takozh volodiv zdatnistyu viklikati do sebe lyubov otochuyuchih Tomu vzhe u rannomu vici batko pochav zaluchati Demetriya do keruvannya derzhavoyu Vijna z Ptolemeyem Byust Ptolemeya I Sotera Luvr Franciya U 314 r do n e pislya vzyattya Tiru Antigon pospishiv u Malu Aziyu dlya borotbi z inshimi satrapami Dlya prikrittya vid mozhlivogo napadu Ptolemeya vin zalishiv v Siriyi sina zi znachnim vijskom Poruch z dvadcyatidvorichnim Demetriyem Antigon postaviv chiselnih vijskovih radnikiv dlya dopomogi Na vesni 312 r do n e Ptolemej pidbadorenij svoyimi uspihami na mori ta v grabizhnickih rejdah beregiv Maloyi Aziyi virishiv organizuvati pohid v Palestinu i povernuti vtracheni kilkoma rokami ranishe teritoriyi Osoblivo do cogo jogo pidburyuvav Selevk kotrij vorozhe vidnosivsya do Antigona cherez vtrachenij Vavilon Perejshovshi pustelyu bilya Pelusiya zi svoyim vijskom Ptolemej stav poruch z mistom Gazoyu Popri perekonannya radnikiv ne vihoditi proti nabagato bilsh dosvidchenih polkovodciv yaki bagato rokiv voyuvali poruch z Aleksandrom i praktichno she ne zaznavali porazok Demetrij virishiv dati bij i nakazav vistroyiti svoye vijsko navproti Ptolemeyevogo Osnovnij udar suprotivniku Demetrij virishiv nanesti svoyim livim krilom Tomu vin zoserediv tam blizko 3 tisyach vershnikiv v tomu chisli dvi sotni svoyih druziv ta 800 getajriv Tut zhe znahodilis 30 sloniv mizh yakimi vin postaviv 1 5 tisyachi legkoozbroyenih U centri stoyali 11 tisyach vazhkih pihotinciv ta 13 sloniv Pravij flang skladali 1 5 tisyachi vershnikiv kotrim nakazali lishe prikrivati svoyi zagoni Jomu protistoyalo 18 tisyach pihotinciv i 4 tisyachi vershnikiv suprotivnika Koli bitva pochalasya najkrashi zagoni vershnikiv z oboh bokiv pershi rinulisya u bij i borotba dovgo jshla na rivnih Todi Demetrij virishiv vidpraviti vpered svoyih sloniv Vorog zustriv cyu ataku gradom stril do togo zh sered sloniv pochalasya panika koli voni popali na pastki z shipiv rozstavlenni nepriyatelem Znachna kilkist z nih popala v polon Pislya nevdachi sloniv znachna chastina vijsk Demetriya opinilasya vidkritoyu dlya napadu yegiptyan i pochala vidstup Pislya nevdalih sprob vidnoviti bitvu Demetrij takozh buv zmushenij vidstupiti Vtrati Demetriya buli velichezni bilya 8000 zdalosya v polon a ti sho lishilisya pokidali zbroyu i vtratili oboz 5000 voyiniv zaginulo v tomu chisli elitne yadro kinnoti ta strateg Pifon Za slovami Diodora Ptolemej proyaviv blagorodstvo i dozvoliv Demetriyu pohoroniti pomerlih a takozh bez vikupu viddav blizkih pridvornih i oboz Na ce posolstvo Demetrij vidpoviv sho nadiyetsya nedovgo zalishatisya v borgu u blagorodnogo Lagida Same pislya ciyeyi bitvi Selevk z zagonom u 800 pihotinciv i blizko 200 vershnikiv prorvavsya u Vavilon i povernuv jogo sobi Ce i stalo pochatkom derzhavi Selevka Pislya porazki Demetrij vidstupiv u Kilikiyu i pochav nabirati nove vijsko Koli vin virishiv sho novih sil dostatno vin vistupiv u verhnyu Siriyu Ptolemej zi svoyeyi storoni vidpraviv na zustrich jomu makedonyanina Kila Diznavshis sho vorog stoyit poblizu Demetrij nichnim perehodom dosyag suprotivnika i neochikuvanim napadom poloniv use vijsko Stratega Kila z bagatimi darami Demetrij vidpraviv Ptolemeyu u vdyachnist za proyavlene ranishe blagorodstvo Pochuvshi pro peremogu sina Antigon virishiv priyednatisya z vijskom do Demetriya i dovershiti uspih Koli Ptolemej pochuv pro pributtya Antigona zi znachnimi silami vin virishiv vidstupiti do Yegiptu Pislya povernennya Siriyi Antigon zimoyu 312 311 rr do n e poslav Demetriya z 15 tis pihotinciv i 4 tis kinnoti povernuti takozh Vavilon Koli Demetrij dosyagnuv Vavilona viyavilosya sho misto pokinute Sam Selevk vidluchivsya v Midiyu a jogo voyenachalniki unikali sutichok z Demetriyem Tomu vin obmezhivsya zajnyattyam mista i grabunkom kilkoh fortec pislya chogo buv zmushenij povernutisya v Siriyu vidklikanij batkom Popri formalne vzyattya mista cej pohid ne mav uspihu oskilki grabunkom teritorij Demetrij tilki she bilshe vidvernuv simpatiyi miscevogo naselennya Selevk nezabarom vidvoyuvav Mesopotamiyu Shidni satrapiyi vzhe nikoli ne povertalisya u sklad derzhavi Antigona i Demetriya Demetrij v Afinah U 311 r do n e buv ukladenij mir mizh Antigonom i soyuznikami Vin tilki timchasovo zakripiv status kvo i storoni gotuvalisya do novoyi borotbi V cej samij chas pleminnik Antigona Ptolemej yakij trimav bagato mist u Greciyi zradiv dilu i priyednavsya do Kasandra Poziciyi Antigona u Yevropi takim chinom znachno oslabli i tomu vin poslav tudi Demetriya z velikim flotom Neochikuvanist z yakoyu Demetrij z yavivsya litom 307 r do n e zi svoyim flotom bilya Pireya dozvolila jomu z legkistyu zavoloditi afinskim portom Pravitel mista Demetrij Falerskij dovidavshis pro vtorgnennya negajno vidpraviv posolstvo z propoziciyeyu pokoritisya i nevdovzi jomu bulo dozvoleno bezpechno pokinuti Afini U forteci Munihiya a takozh v Megarah znahodilisya makedonski garnizoni tomu Demetrij negajno rozpochav yih oblogu Nevdovzi Megari buli zahopleni minuhijsku fortecyu zh bulo virisheno zrujnuvati Nareshti Demetrij uvijshov v Afini Vin ogolosiv pro zvilnennya mista a takozh pro vidnovlennya vladi narodu U svoyij bezmezhnij vdyachnosti afinyani pershimi progolosili Antigona i Demetriya caryami Voni pochali poklonyatisya yim yak bogam spasitelyam a u misci de Demetrij vpershe stupiv z korablya sporudili zhertovnik Hocha yak pishe Plutarh takim prinizlivim pidlabuznictvom voni lishe vtratili povagu svogo vizvolitelya Bitva pri Salamini Kiprskomu Model davnogreckoyi triyeri Nimeckij muzej Myunhen Nimechchina Na pochatku 306 r do n e Antigon vidklikav Demetriya dlya novogo zavdannya Toj mav zahopiti ostriv Kipr Pislya visadki na ostrovi p yatnadcyatitisyachnoyi armiyi Demetrij u pershij zhe bitvi rozbiv brata Ptolemeya Menelaya Pislya porazki toj utik do Salaminu golovnomu misti ostrova i vidpraviv do Ptolemeya ginciv z prohannyam pro pidmogu Demetrij virishiv vzyati misto v oblogu Vin priviz z Aziyi dosvidchenih majstriv a takozh dereva zaliza ta inshih potribnih materialiv Koli vse bulo gotovo vin zbuduvav oblogovu vezhu zi storonoyu 21 m i visotoyu 41 m tak zvanu Gelepolu tobto tu sho bere mista Konstrukciya bula podilena na 9 yarusiv na yakih znahodilisya katapulti balisti ta tarani a takozh 200 lyudej dlya yih obslugovuvannya V cej chas do Kipru pripliv Ptolemej zi svoyim flotom Pid chas bitvi vin planuvav ob yednatisya z flotom Menelaya yakij mav viplisti z mista zi svoyimi 60 ma korablyami Shob zavaditi comu Demetrij zalishiv 10 korabliv dlya blokuvannya vuzkogo vihodu z gavani a osnovni sili vistroyiv navproti Ptolemeya Sili suprotivnikiv buli priblizno rivni ta narahovuvali po pivtori sotni korabliv Koli pochalasya bitva storoni dovgij chas bilisya na rivnih poki nareshti Demetrij ne rozgromiv prave krilo suprotivnika Ptolemej takozh rozbiv korabli yaki stoyali proti nogo ale pomitivshi sho bilshist jogo flotu rozsiyana virishiv vidstupiti u Yegipet Demetrij zahopiv bilshe sotni suden na yakih znahodilisya 8000 voyiniv Takozh vin zahopiv 60 bojovih korabliv i she 80 viviv zi stroyu Antigon otrimavshi zvistku vid sina virishiv skoristatisya ciyeyu peremogoyu yak argumentom dlya ogoloshennya sebe golovnim pretendentom na vsi zemli diadohiv Vin progolosiv sebe carem i dozvoliv zrobiti ce Demetriyu U vidpovid na ce Ptolemej Selevk i Lisimah takozh prijnyali carskij titul Antigon planuvav rozbiti svoyih suprotivnikiv siloyu statusu monarha i yedinogo spadkoyemcya Aleksandra ale navkolo sebe sposterigav lishe takih zhe dvijnikiv cariv Takim chinom u nogo ne zalishilosya niyakih inshih zasobiv i zakonnih prav na ob yednanu koronu okrim sili zbroyi uspihi yakoyi pri znachnij chiselnij perevazi sil suprotivnika u razi yih ob yednannya buli bilsh nizh sumnivnimi Naprikinci cogo zh roku Antigon z sinom virishili pokinchiti z Ptolemeyem i organizuvali pohid u Yegipet Cej plan provalivsya oskilki spochatku flot yakim keruvav Demetrij potrapiv u shtorm i silno postrazhdav a potim suhoputne vijsko Antigona zastryaglo na berezi Nilu druga storona bula zajnyata vorogom Paralizovanij takim chinom u diyah Antigon virishiv vidstupiti u Siriyu bez boyu vtrativshi znachnu chastinu vijska cherez dezertirstvo j obstrili vorogiv Obloga Rodosa Davnorimski oblogovi mashini evolyuciya starshih ellinistichnogo periodu Na pochatku 305 r do n e Antigon vidpraviv Demetriya pokoriti rodosciv yaki vzhe ne odnorazovo vidmovlyalisya dopomagati jomu u borotbi z inshimi diadohami argumentuyuchi ce svoyeyu nejtralnistyu I cogo razu Demetrij vidznachivsya intensivnim zastosuvannyam oblogovih mashin vin staviv yih na ploti i takim chinom atakuvav misto z morya U nevdalih sprobah vtorgnutisya v gavan zakinchivsya rik Z pochatkom nastupnogo roku Demetrij virishiv atakuvati misto zi storoni sushi Vin robiv pidkopi a takozh zbuduvav she bilshu vezhu nizh ta sho bula na Kipri Yiyi visota skladala 46 m a storona blizko 23 m Za vinahidlivist u budivnictvi ciyeyi ta inshih mashin Demetriya i prozvali Poliorketom tobto tim sho shturmuye mista Rodosci vidpovidali pidpalami ta perehoplennyam vorozhih korabliv z pripasami Takozh rodosci rozibrali teatr i chastinu budivel u misti ta zveli drugu a potim i tretyu vnutrishnyu stinu u miscyah de zovnishnya mogla buti probita Pislya rishennya Demetriya odnochasno atakuvati z morya ta z sushi zagonu napadnikiv taki vdalosya uvirvatisya v misto ale rodosci vidbili ataku Z reshtoyu pogoditisya na mir Demetriya vmovili posli z Greciyi Obloga mista trivala rik V rezultati geroyichnoyi oboroni rodosci zalishali sobi samovryaduvannya i ne prijmali vijskovij garnizon Natomist voni zobov yazuvalisya do soyuzu z Antigonom okrim vijni z Ptolemeyem z yakim pov yazuvali ostrov yan tisni torgovelni vidnosini Na groshi virucheni vid prodazhu zalishenogo Demetriyem sporyadzhennya voni zbuduvali Kolos Rodoskij Pohid v Greciyu Vid oblogi Rodosa Demetriya vidvoliklo zagostrennya situaciyi v Yevropi de Kasandr i Poliperhont bezkarno grabuvali ellinski mista Naprikinci 304 r do n e vin vidpliv u Greciyu Pershim dilom vin pokoriv Beotiyu a takozh uklav soyuz z etolijcyami yaki vzhe davno veli borotbu z Kasandrom Zvilnivshi pislya cogo vid oblogi Afini vin virishiv perezimuvati u comu misti yake zavzhdi privablyuvalo jogo svoyeyu minuloyu velichchyu U vdyachnist Afinyani vidveli dlya zhittya Demetriyu vnutrishnyu chastinu Parfenonu de toj poviv svij zvichnij rozgulnij sposib zhittya Plutarh govorit sho vin soromitsya nazvati usi ti svyatotatstva yaki vidbuvalisya todi u hrami Divi Afini V dovershennya vsogo Demetrij zabazhav buti posvyachenim v Elevsinski misteriyi afinyani dvichi zminili nazvu misyacya dlya togo shob vin u priskorenomu poryadku projshov usi etapi posvyachennya Na vesni 303 r do n e Demetrij napravivsya u Pelepones de vin siloyu i pidkupami zvilniv bilshist mist vid makedonskih garnizoniv Takim chinom vin stav gospodarem usih zemel na pivden vid Fermopil Naprikinci roku Demetrij sklikav sinedrion u Korinfi de buv organizovanij soyuz greckih mist analogichnij soyuzu stvorenomu Filipom Cogo razu cillyu ob yednannya bulo ogoloshene pokarannya uzurpatoriv carskogo titulu tobto Ptolemeya Selevka i Lisimaha Kasandr zanepokoyenij susidstvom z vojovnichim carevichem negajno uklav dogovir z Lisimahom i napraviv posliv do Ptolemeya Takim chinom znovu organizuvavsya soyuz dlya borotbi proti Antigona i jogo pretenzij na yedinu koronu Lisimah virushiv do Maloyi Aziyi trivozhiti azijski volodinnya Antigona a Kasandr napravivsya u Greciyu Demetrij diznavshis pro ce virushiv jomu na zustrich Dvi armiyi zustrilisya u Fessaliyi pri chomu vijsko Demetriya bulo vdvichi bilshe Kilka dniv voni stoyali odin navproti odnogo koli nareshti Demetrij otrimav zvistku vid batka z nakazom negajno virushiti v Aziyu jomu na dopomogu Nezvazhayuchi na znachnu perevagu v silah Demetrij buv zmushenij na skoru ruku pidpisati mirnij dogovir z Kasandrom i virushiti z flotom na pomich batku Naprikinci cogo roku Demetrij visadivsya u Malij Aziyi povernuv pokoreni Lisimahom mista i nevdovzi z yednav svoyi sili z batkovimi Bitva pri Ipsi Dzherela zamovchuyut pro perebig podij u pershij polovini 301 r do n e ale vidomo sho litom bilya Ipsa zibralisya ob yednani vijska Lisimaha i Selevka yakim protistoyali Demetrij i jogo 80 richnij batko Ptolemej neviryachi v uspih dila soyuznikiv ne doluchivsya do borotbi j obmezhivsya vzyattyam kilkoh mist u Palestini Sili protivnikiv buli priblizno rivni v Antigona bulo bilshe pihotinciv natomist Selevk priviv azh 400 sloniv Koli pochalasya bitva Demetrij strimkim udarom kinnoti rozbiv krilo voroga ale zanadto zahopivsya pogoneyu i ogoliv flangi svogo vijska Selevk negajno cim skoristavsya i znishiv vijsko Antigona kotrij pomer u bitvi Peremozhci podilili volodinnya Antigona bilshist z yakih distalasya Selevku u zv yazku zi znachnoyu perevagoyu jogo sil Z zalishkami vijska Demetrij napravivsya v Efes a zvidti bez zvolikan vidpliv u Afini de vin spodivavsya znajti pristanovishe Afinyani odnak postanovili jogo ne vpuskati argumentuyuchi ce svoyeyu nejtralnistyu v konflikti sho povstav mizh diadohami Zavoyuvannya v Greciyi Bronzova portretna golova muzej Prado v Madridi Pislya vidmovi Afin prijnyati jogo Demetrij buv u gnivi Ne mayuchi resursiv dlya negajnoyi oblogi vin napraviv svij flot do istmijskogo pereshijka Korinf ta Megari vse she utrimuvalisya jogo kontingentami ale inshi grecki mista perejshli na storonu voroga Demetrij virushiv z flotom grabuvati beregi lisimahovoyi Frakiyi ta nevdovzi znovu stav griznoyu siloyu V cej samij chas soyuz proti Antigona pochav rozvalyuvatisya Lisimah i Ptolemej uklali dogovir z metoyu protidiyati Selevkovi yakij znachno posilivsya pislya Ipsu Selevk zhe virishiv u vidpovid zaluchitisya pidtrimkoyu Demetriya i jogo flotu toj vse she nerozdilno panuvav na mori Vse zh cej soyuz ne buv micnim i vzhe nevdovzi mizh soyuznikami vinikli superechki vidnosno volodinnya mistami Palestini Zmicnivshi takim chinom svoyi poziciyi Demetrij virishiv povernuti sobi Afini Jmovirno u 298 roci do n e vin vidpliv z flotom do Greciyi Visadka v Attici bula uskladnena shtormom yakij znishiv veliku chastinu korabliv Popri ce pochalasya formalna obloga Afin kotra bula tim bilsh nesterpna sho posilyuvalasya politichnoyu borotboyu v seredini mista Nareshti demokratiya bula skinuta i vladu zahopiv tiran Lahar Novij rezhim finansovo pidtrimuvali Kasandr i Lisimah a Ptolemej navit vidpraviv flot u sprobi znyati oblogu Prote yegipetski korabli nalyakani perevagoyu flotu Demetriya vidstupili i koli razom z nimi pomerla ostannya nadiya afinyan vitrimati oblogu voni virishili zdati misto Demetrij proyaviv miloserdya i virishiv ne karati Afini za nedavnyu obrazu Z Afin Demetrij virushiv na Pelopones de vin odrazu zh rozbiv spartanske vijsko Samu Spartu jomu vzyati ne vdalosya oskilki jogo vidvolikli vidomosti pro zahoplennya Kipru Ptolemeyem Makedonske caryuvannya Byust pravitelya Epiru Pirra I Nacionalnij arheologichnij muzej Neapolya Italiya U Makedoniyi tim chasom u 297 roci do n e pomer Kasandr i mizh jogo sinami pochalisya mizhusobici Aleksandr odin iz siniv priklikav Demetriya i Pirra na dopomogu Pirr skoristavshis nagodoyu zahopiv chastinu Makedoniyi a Demetrij zamanivshi Aleksandra na benket vbiv jogo Makedoniya z radistyu prijnyala novogo carya u lici Demetriya Makedonci nenavidili rid Kasandra za vbivstvo sina Aleksandra Makedonskogo i Roksani Nevdovzi Demetrij zahopiv i Fessaliyu Fivanci namagalisya borotisya ale pobachivshi z yakimi silami Demetrij pochav oblogu mista virishili zdatisya na milist peremozhcya Nevdovzi koristuyuchis vidsutnistyu novogo makedonskogo carya voni znovu viyavili nepokoru Sin Demetriya Antigon Gonat rozbiv beotijciv u vidkritomu poli i nevdovzi znovu rozpochalasya obloga Fivi napoleglivo zahishalisya ale misto bulo zahoplene vdruge Popri najgirshi ochikuvannya zhiteliv Demetrij obmezhivsya stratoyu 30 ti pidburyuvachiv povstannya V Kadmeyi akropoli Fiv buv zalishenij takij zhe garnizon yakij Demetrij rozmistiv u Afinah Minuli chasi koli z jogo imenem pov yazuvali demokratichnij ruh u Greciyi Teper faktichno vin stav carem pid vladoyu yakogo opinilasya vsya Ellada okrim Etoliyi ta Sparti Na tli cih podij rozgornulasya borotba mizh Demetriyem i Pirrom Voni vtorgalisya u volodinnya odin odnogo i rozoryali teritoriyu Pirr rozbivshi makedonske vijsko zdobuv sobi slavu velikogo polkovodcya po vsij Greciyi Demetrij zhe zitknuvsya z nevdovolennyam jogo vladoyu u Makedoniyi jogo kritikuvali za gordovitist i nadmirnu rozkish Vin vinoshuvav plani vidrodzhennya derzhavi svogo batka Z ciyeyu cillyu vin pochav gotuvati velike vijsko yake vzhe skladalosya z 90 tis pihotinciv i 12 tis kinnoti a nezabarom vin zbiravsya spustiti na vodu flot velichinoyu v 500 korabliv Koli u 288 r do n e zvistka pro ce rozpovsyudilasya Ptolemej Lisimah i Selevk znovu ob yednalisya a takozh zaluchili do soyuzu Pirra Nevdovzi bilya beregiv Greciyi z yavivsya flot Ptolemeya a Lisimah i Pirr vtorglisya zi svoyih teritorij Spochatku Demetrij vistupiv proti Lisimaha ale boyachis dezertirstva u svoyih ryadah povernuv na zahid i pishov nazustrich Pirrovi Slava epirskogo polkovodcya she bilshe rozburhala voyiniv Demetriya i koli vin stav taborom poblizu voroga majzhe vse vijsko perejshlo na storonu Pirra Demetrij buv zmushenij vtikati z vlasnogo taboru pid chas togo yak vijska vzhe grabuvali carskij namet Pislya semi rokiv pravlinnya Demetriya Makedoniya bula podilena mizh Pirom ta Lisimahom Vignannya ta smert Byust Selevka I Nikatora marmur sirijska majsternya 1 2 n e stolittya muzej Luvr Franciya Borotbu za vlasne carstvo Demetriyu znovu nalezhalo pochati z samogo pochatku Nezabarom vin skopiv dostatno sil shob v chergovij raz vzyati v oblogu Afini Ochevidno znyati oblogu Demetriya zmusiv Pirr yakij prijshov afinyanam na pomich Cari uklali dogovir i Demetrij teper vzhe ne mayuchi inshih napryamkiv dlya ekspansiyi virushiv u Malu Aziyu shob vidibrati u Lisimaha Kariyu ta Lidiyu Demetrij pochav energijno i chastina mist perejshla na jogo storonu ale nevdovzi sin Lisimaha Agafokl pochav chiniti opir i vin buv zmushenij vidstupiti za Tavr Sered vijska pochalosya nevdovolennya sprichinene golodom i nebazhannyam jti v daleki shidni zemli do togo zh mor zabrav zhittya 8 tis voyiniv Takim chinom Demetrij opinivsya u volodinnyah Selevka tomu poslav do nogo ginciv z prohannyam pro bezpechnij vihid z jogo zemel Selevk z pochatku shilyavsya pogoditisya ale potim zminiv dumku i stav zakrivati prohodi v gorah takim chinom vidrizayuchi Demetriyu shlyahi vidhodu Neohoche Demetrij pochav voyenni diyi i jomu navit vdalosya zvilniti prohodi v Siriyu Vin perejshov cherez gori Amanu de jogo j nazdognav Selevk zi svoyim vijskom U virishalnij bitvi vijska Demetriya visnazheni trivalimi poneviryannyami u chuzhij krayini perejshli na storonu Selevka Sam polkovodec vtik i zbiravsya z kilkoma nablizhenimi dobratisya do morya ale zrozumivshi sho vin otochenij vijskami voroga zdavsya Selevkovi na milist Demetriya chekav laskavij prijom vin navit spodivavsya zajnyati vazhlivu poziciyu pri dvori Selevka Ale pidburyuvannya radnikiv znovu zmusilo ostannogo ozlobitisya proti Demetriya Yak polonenij vin buv vislanij u Hersones Frakijskij de jogo chekali prote carski umovi Jomu dozvolyali polyuvati v carskih zapovidnikah i gulyati v carskih sadah do nogo navit puskali vidviduvachiv Zvilniti jogo prosili sin Antigon Gonat a takozh dochka Stratonika yaka bula druzhinoyu sina Selevka Ne zvazhayuchi na ce sirijskij car zvolikav zi zvilnennyam Z chasom Demetrij oblinivsya i vid bezdiyi pristrastivsya do vina i gri v kosti Na tretomu roci nevoli vid bezdiyalnosti obzherlivosti ta piyactva Demetrij vazhko zahvoriv i pomer u vici p yatidesyatichotiroh rokiv Urna z prahom Demetriya bula z pishnistyu provezena jogo sinom cherez Seredzemne more na najbilshomu korabli u Korinf Urni buli proyavleni usi pochesti pokladeni vinki pislya chogo Antigon vidviz prah u Demetriadu i tam pohovav Sim ya ta osobiste zhittyaFranc Kavchich Demetrij Poliorket z flejtistkoyu Lamiyeyu ta yiyi priyatelkoyu Demo U 321 320 r do n e Demetrij odruzhivsya z dochkoyu Antipatra Filoyu yaka bula znachno starsha vid nogo U nih bulo dvoye ditej sin Antigon yakij zgodom stav carem Makedoniyi ta dochka Stratonika druzhina Antioha I Fila buduchi sestroyu Kasandra chasto vistupala poserednikom v yihnih peregovorah Pislya vignannya Demetriya z Greciyi vona ne zmogla perezhiti gorya i naklala na sebe ruki Demetrij buv pershim z diadohiv hto vidkrito praktikuvav poligamiyu She buduchi odruzhenim z Filoyu u 307 r do n e vin vstupiv u zv yazok z Evridikoyu vdovoyu kirenskogo dinasta Ochevidno cej shlyub Demetrij vzyav z politichnih prichin Evridika pohodila zi znatnogo afinskogo rodu Filayidiv do yakogo takozh nalezhali Miltiad ta Kimon V ne menshij stepeni obumovlenij politichnimi prichinami buv shlyub z sestroyu Pirra Deidamiyeyu u 303 r do n e Takim chinom Demetrij ochevidno planuvav znajti soyuznikiv v Epiri U 297 r do n e Deidamiya zaginula i nadali kolishni rodichi vistupali tilki yak konkurenti za makedonsku koronu Znachno shirshi perspektivi vidkrivav dlya Demetriya chetvertij shlyub z dochkoyu sirakuzkogo pravitelya Agafokla Lanassoyu Shlyub vidbuvsya blizko 291 r do n e i v pridane narechena prinesla Demetriyu ostrovi Kerkiru ta Lefkadu Takim chinom vin namagavsya vklyuchiti Italiyu ta Siciliyu u sferu svogo vplivu ale realizaciyi cih planiv zashkodilo jogo vignannya z Makedoniyi u 287 r do n e I nareshti p yatoyu druzhinoyu bula Ptolemayida dochka Ptolemeya Voni buli zarucheni vzhe u 298 r do n e prote odruzhilisya tilki u 287 r do n e Nezrozumila meta cogo shlyubu oskilki Demetrij v cej chas vzhe perebuvav u vignanni i Ptolemayida malo chim mogla dopomogti U bud yakomu razi vid cogo shlyubu Demetrij mav sina Demetriya Vrodlivogo yakij piznishe praviv u Kireni Popri znachnu kilkist druzhin shlyubna politika Demetriya ne mozhe buti oharakterizovana yak produmana V odruzhenni vin peresliduvav korotkostrokovi vigodi ale navit yih vin ridko dosyagav Okrim zakonnih druzhin vin chasto shukav kompaniyi kohanok Najvidomishoyu z nih bula znamenita getera Lamiya yaku Demetrij zahopiv u stani Ptolemeya pislya peremogi nad nim u salaminskij bitvi Plutarh navodit chiselni istoriyi yaki demonstruyut pri yazanist do neyi Demetriya HarakterTetradrahma iz zobrazhennyam Demetriya I Poliorketa na aversi Za slovami Plutarha Demetrij buv visokogo zrostu ta mav garne lice Jogo risi buli odnochasno charivni ta grizni yunacka vidvaga v nih poyednuvalasya z geroyichnoyu siloyu i carskoyu velichchyu Vdacheyu vin buv priblizno takij zhe vselyayuchi lyudyam i zhah i odnochasno garyachu prihilnist do sebe V godini dozvillya za vinom sered nasolod i povsyakdennih zanyat vin buv najpriyemnishim spivrozmovnikom ta najbilsh roznizhenim sered cariv ale v spravah politichnih ta voyennih nevtomnij i napoleglivij yak nihto Z diadohiv i yih siniv epigoniv zhoden ne ye takim povnim vtilennyam svogo chasu yak Demetrij elementi makedonskogo shidnogo ta greckogo zhittya z yednalisya v nomu v odin obraz Suvora energiya i strogist soldata charivna i dotepna gnuchkist attichnogo rozumu i gliboka sho dohodit do samozabuttya chuttyevist azijskij sultaniv vse ce zhive v nomu i nevidomo chomu v nomu bilsh divuvatisya jogo sili harakteru chi jogo geniyu i legkovazhnosti Vin lyubit vse nadzvichajne bud to bozhevilna vidvaga zhaga prigod rozgul abo zhahlivi plani Tilki spokij dlya nogo buv nesterpnij sered nasolod jogo ohoplyuyut novi bazhannya i nevicherpni sili jogo tila i rozumu postijno vimagayut novoyi roboti ta novih nebezpek de vse stavitsya na kartu Zhiti oznachaye dlya nogo nasolodzhuvatisya vin ne znaye yak Aleksandr prekrasnogo i glibokogo pochuttya druzhbi shvidko i primhlivo zminyuyutsya jogo prihilnosti jogo nadiyi i jogo dolya Jogo zhittyam ne keruye napovnena i yedina velika ideya vin ne maye yak Aleksandr svidomosti svogo poklikannya i svoyih sil dlya vikonannya togo chi inshogo zavdannya yake zrobilo b jogo zdatnim pidkoriti ves svit Vin rizikuye boretsya i panuye shob nasolodzhuvatisya svoyimi silami vse odno v yakomu napryamku a vse te sho vin zavojovuye zasnovuye i zaklikaye do zhittya yavlyayetsya spravoyu vipadku GalereyaDemetrij I Poliorket moneta 3 st do n e Div takozhBorotba Demetriya I za makedonskij prestolDzherelaAntichni Plutarch Life of Demetrius 25 chervnya 2017 u Wayback Machine Diodor Sicilijskij Library of History 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine books 19 21 Stratagems 4 7 20 veresnya 2017 u Wayback Machine Epitome of Trogus 2 bereznya 2021 u Wayback Machine books 15 16 Deipnosophists 6 252 255 2 bereznya 2021 u Wayback Machine Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya Demetrij i Antonij Suchasni praci R M Errington A History of the Hellenistic World pp 33 58 Blackwell Publishing 2008 ISBN 978 0 631 23388 6 Demetrius I at Livius org 9 lipnya 2015 u Wayback Machine 1990 Antigonos the One Eyed and the Creation of the Hellenistic State Berkeley and Los Angeles California University of California Press ISBN 0 520 20880 3 Besieger of Cities 1 3 lyutogo 2018 u Wayback Machine Bengtson German Praviteli epohi ellinizma Per s nem i predisl E D Frolova M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1982 392 s il Seriya Levek Per Ellinisticheskij mir M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1989 254 s il Seriya ISBN 5 02 016590 5 Vse chto ni pozhelaet car Demetrij ISBN 978 617 7085 01 9 PrimitkiLyubker F Antigonus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 96 97 d Track Q4249594d Track Q45275657d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Plutarh Demetrij 2 Plutarh Demetrij 3 Bengtson German 1982 Praviteli epohi ellinizma rosijska Moskva Nauka s 90 91 Diodor Istorichna biblioteka XIX 69 Diodor Istorichna biblioteka XIX 80 Diodor Istorichna biblioteka XIX 81 84 Drojzen Iogann Gustav 2011 Istoriya ellinizma Istoriya diadohov rosijska Kirov Konstanta s 218 221 Diodor Istorichna biblioteka XIX 85 Diodor Istorichna biblioteka XIX 90 Diodor Istorichna biblioteka XIX 93 Diodor Istorichna biblioteka XIX 100 Diodor Istorichna biblioteka XX 45 46 Plutarh Demetrij 8 14 Diodor Istorichna biblioteka XX 47 48 Diodor Istorichna biblioteka XX 49 52 Plutarh Demetrij 15 18 Drojzen Iogann Gustav 2011 Istoriya ellinizma Istoriya diadohov rosijska Kirov Konstanta s 281 282 Diodor Istorichna biblioteka XX 73 76 Plutarh Demetrij 19 Diodor Istorichna biblioteka XX 82 87 Diodor Istorichna biblioteka XX 91 98 Diodor Istorichna biblioteka XX 99 Plutarh Demetrij 21 22 Diodor Istorichna biblioteka XX 100 Plutarh Demetrij 24 25 Diodor Istorichna biblioteka XX 110 111 Plutarh Demetrij 29 30 Drojzen Iogann Gustav 2011 Istoriya ellinizma Istoriya diadohov rosijska Kirov Konstanta s 335 Plutarh Demetrij 31 32 Drojzen Iogann Gustav 2011 Istoriya ellinizma Istoriya diadohov rosijska Kirov Konstanta s 241 Plutarh Demetrij 33 35 Plutarh Demetrij 36 40 Drojzen Iogann Gustav 2011 Istoriya ellinizma Istoriya diadohov rosijska Kirov Konstanta s 357 Plutarh Demetrij 41 44 Drojzen Iogann Gustav 2011 Istoriya ellinizma Istoriya diadohov rosijska Kirov Konstanta s 371 Plutarh Demetrij 45 49 Plutarh Demetrij 50 53 Bengtson German 1982 Praviteli epohi ellinizma rosijska Moskva Nauka s 88 90 Drojzen Iogann Gustav 2011 Istoriya ellinizma Istoriya diadohov rosijska Kirov Konstanta s 263 264 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi