Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даніе́ль-Франсуа́-Еспрі́ Обе́р (29 січня 1782, Кан — 12 травня 1871, IX округ Парижа, Париж) — французький композитор, майстер французької комічної опери, основоположник жанру французької «великої опери», автор колишнього французького гімну «La Parisienne».
| Даніель Обер | |
|---|---|
| фр. Daniel-François-Esprit Auber | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 січня 1782 |
| Місце народження | Кан,  Франція |
| Дата смерті | 13 травня 1871 (89 років) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Роки активності | 1805—1869 |
| Громадянство | Франція |
| Професія | Композитор |
| Вчителі | d і d |
| Відомі учні | Флорімон Ерве |
| Мова | французька |
| Жанр | Велика опера, опера комік |
| Співпраця | Ежен Скріб |
| Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Нагороди |   |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Обер народився 29 січня 1782 року в Кані, Нормандія, Франція. Його батько був художником-аматором, захоплювався музикою, грав на скрипці. Сім'я Обера довгий час займалась торгівлею предметами мистецтва та володіла антикварним магазином. Попри те, що батьки призначали йому ділову кар'єру, юному Оберу дозволяли займатися музикою, до якої він з дитинства виявляв талант. Вже в ранньому віці Обер грав на кількох музичних інструментах; першим його вчителем музики був тірольський композитор . У віці 20 років Обера відіслали до Лондона, щоб він міг продовжити свою освіту. 1804 року він змушений повернутися назад у зв'язку з розривом між Англією та Францією Ам'єнського миру.
Початок кар'єри
У цей час він почав займатися музикою та за пропозицією віолончеліста Ламара написав кілька концертів для віолончелі, які той видав за свої. Концерти мали успіх, секрет їх авторства недовго зберігався в таємниці, і Оберу надійшло кілька замовлень на концерти для скрипки від скрипаля Мазаса.
Перші успіхи в музиці спонукали Обера спробувати свої сили в оперному жанрі й 1805 року він написав свою першу оперу «Хвилинна омана» (фр. «L'erreur d'un moment»). Перша постановка опери, назву якої змінили на «Жулі» (фр. «Julie») була здійснена 1811 року аматорами, в будинку герцога Шім'ї в Бельгії; концертмейстером постановки був французький художник Жан-Огюст-Домінік Енгр. Серед слухачів був італійський композитор Луїджі Керубіні, який потім прийняв його в число своїх учнів.
Наступну свою оперу «Жан де Кувен» («Jean de Couvin») Обер написав у вересні 1812 року. Її постановка, також здійснена в будинку герцога Шім'ї, пройшла з великим успіхом. Однак постановка його третьої опери «Військове життя» (фр. «Le sejour militaire») (1813), написаної для публічного виконання у «Theatre Feydau», провалилась, публіка поставилася до неї неприхильно. Такий прийом настільки засмутив композитора, що відвернув його від написання музики на кілька років. Але невдачі в бізнесі та смерть батька 1819 року спонукали його повернутись до музики. Того ж року він написав оперу «Заповіт і любовні записки» (фр. «Le testament et les billets-doux»), яка також була неприязно зустрінута публікою. Наступного року Обер створив трьохактну оперу «Пані-пастушка» (фр. «La bergère châtelaine»), яка стала початком сходження до слави.
Успіх і визнання
1822 року почалась його співпраця з французьким драматургом Еженом Скрібом, який виступив лібретистом опер Обера. Опера «Лейчестер або Кенільвортький замок» (фр. «Leicester ou Le Château de Kenilworth») (1823) стала їхньою першою спільною роботою.
Двома роками пізніше опера «Каменяр» (фр. «Le maçon») (1825) стала першим визначним твором, міцно зайнявши місце у французькому оперному репертуарі протягом усього XIX століття та витримавши 525 подань в (останнє представлення відбулося 1896 року).
29 лютого 1828 року в «Opera Comique» відбулась прем'єра його опери «Німа з Портічі» (фр. «La muette de Portici»), відома також під назвою «Мазаньєлло». Вона швидко стала надзвичайно популярною у всій Європі. Побудована на яскравих контрастах (повстання неаполітанських рибалок проти іспанського панування), пройнята революційними настроями, опера імпонувала слухачам, викликаючи часом маніфестації на спектаклях. Дует з опери «Amour sacre de la patrie» був сприйнятий як нова Марсельєза, а виконання опери в Брюсселі 25 серпня 1830 року, в якій головну партію виконував тенор Адольф Нуррі, послужила сигналом до початку революції, що привела до відділення Бельгії від Нідерландів.
Ця опера увійшла також в історію як спроба створення масштабної історичної музичної драми. Завдяки їй на сцені паризької «Opera» з'явилися нове освітлення та стали застосовуватися технічні спецефекти.
1829 року Обера обирають членом Французької академії. 28 січня 1830 року відбулась прем'єра опери «Фра-Диявол» (фр. «Fra-Diavolo»), яка й донині входить у репертуар світових оперних театрів. Аж до 1911 року опера витримала 909 постановок. Її французька та німецька версії були настільки популярні, що в 1856—1857 роках Даніель створив її італійський варіант у жанрі опера-буфа, додавши кілька додаткових номерів і замінивши розмовні діалоги речитативами. Прем'єра італійського варіанту відбулася у Лондонському театрі (The Lyceum; Ковент-Гарден до цього згорів при пожежі) 9 липня 1857 року. У Росії постановка цієї опери була дозволена тільки 1857 року під назвою «Палермського бандити».
У тому ж році Обер зайняв пост директора придворних концертів.
20 червня 1831 року відбулась прем'єра опери «Любовний напій» (фр. «Le philtre»), головну партію виконав Адольф Нуррі. Лібрето опери було переведено на італійську мову та використано Доніцетті в його опері «Любовний напій» (італ. «L'elisir d'amore»).
27 лютого 1833 року з тріумфом пройшла друга «велика» опера Обера, «Густав III» (фр. «Gustave III»). Лібрето цієї опери використовувалося іншими композиторами двічі: в опері «Регент» (італ. «Il reggente») і Джузеппе Верді в опері «Бал-маскарад» (італ. «Un ballo in maschera»). У Парижі відбулося 169 вистав, тоді як у Лондоні опера витримала 235 постановок.
Завершення кар'єри
Обер продовжив написання опер в 1830-х і 1840-х роках: «Бронзовий кінь» (фр. «Le cheval de bronze») (1835), «L'ambassadrice» (1836), «Алмаз корони» (фр. «Les diamants de la couronne») (1841), «Диявольська частка» («La part du diable») (1843) та деякі інші. З їхнього ряду виділяється «Чорне доміно» (фр. «Le domino noir») (1837), яка аж до початку Першої світової війни не сходила з паризької оперної сцени, витримавши понад тисячу постановок.
1842 року за указом короля Луї-Філіппа Обера було призначено на посаду директора Паризької консерваторії, яку до цього очолював Керубіні. 1825 року композитора нагороджено орденом Почесного легіону, а 1847 року він став його командором. 1857 року імператор Наполеон III призначив Обера на посаду придворного композитора.
Останній тріумф композитора відбувся наприкінці 1860-х. 15 лютого 1868 року в «Opera Comique» з успіхом пройшла прем'єра його опери «Перший день щастя» (фр. «Le premier jour de bonheur»).
Смерть
Облогу Парижа наприкінці французько-прусської війни 1870—1871 років композитор зустрів у своєму старому будинку в Парижі, але, не переживши часів Паризької комуни, помер від серцевого нападу 13 травня 1871 року. 1877 року на кладовищі Пер-Лашез на могилі Обера було встановлено пам'ятник.
У наш час його ім'ям названо одну з вулиць, що веде до Паризької опери, а також одну з найближчих до неї станцій метро.
Опери
|
|
Посилання
- Обер Даніель-Франсуа-Еспрі // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 611.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніель Обер |
- Вільні ноти авторства Daniel Auber на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Даніель Обер: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
- Даніель Обер [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Find-A-Grave (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Ober Danie l Fransua Espri Obe r 29 sichnya 1782 1782 01 29 Kan 12 travnya 1871 1871 05 12 IX okrug Parizha Parizh francuzkij kompozitor majster francuzkoyi komichnoyi operi osnovopolozhnik zhanru francuzkoyi velikoyi operi avtor kolishnogo francuzkogo gimnu La Parisienne Daniel Oberfr Daniel Francois Esprit AuberZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 29 sichnya 1782 1782 01 29 Misce narodzhennya Kan FranciyaData smerti 13 travnya 1871 1871 05 13 89 rokiv Misce smerti Parizh FranciyaPohovannya Per LashezRoki aktivnosti 1805 1869Gromadyanstvo FranciyaProfesiya KompozitorVchiteli d i dVidomi uchni Florimon ErveMova francuzkaZhanr Velika opera opera komikSpivpracya Ezhen SkribZaklad Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaOber narodivsya 29 sichnya 1782 roku v Kani Normandiya Franciya Jogo batko buv hudozhnikom amatorom zahoplyuvavsya muzikoyu grav na skripci Sim ya Obera dovgij chas zajmalas torgivleyu predmetami mistectva ta volodila antikvarnim magazinom Popri te sho batki priznachali jomu dilovu kar yeru yunomu Oberu dozvolyali zajmatisya muzikoyu do yakoyi vin z ditinstva viyavlyav talant Vzhe v rannomu vici Ober grav na kilkoh muzichnih instrumentah pershim jogo vchitelem muziki buv tirolskij kompozitor U vici 20 rokiv Obera vidislali do Londona shob vin mig prodovzhiti svoyu osvitu 1804 roku vin zmushenij povernutisya nazad u zv yazku z rozrivom mizh Angliyeyu ta Franciyeyu Am yenskogo miru Pochatok kar yeri U cej chas vin pochav zajmatisya muzikoyu ta za propoziciyeyu violonchelista Lamara napisav kilka koncertiv dlya violoncheli yaki toj vidav za svoyi Koncerti mali uspih sekret yih avtorstva nedovgo zberigavsya v tayemnici i Oberu nadijshlo kilka zamovlen na koncerti dlya skripki vid skripalya Mazasa Pershi uspihi v muzici sponukali Obera sprobuvati svoyi sili v opernomu zhanri j 1805 roku vin napisav svoyu pershu operu Hvilinna omana fr L erreur d un moment Persha postanovka operi nazvu yakoyi zminili na Zhuli fr Julie bula zdijsnena 1811 roku amatorami v budinku gercoga Shim yi v Belgiyi koncertmejsterom postanovki buv francuzkij hudozhnik Zhan Ogyust Dominik Engr Sered sluhachiv buv italijskij kompozitor Luyidzhi Kerubini yakij potim prijnyav jogo v chislo svoyih uchniv Molodij Ober Nastupnu svoyu operu Zhan de Kuven Jean de Couvin Ober napisav u veresni 1812 roku Yiyi postanovka takozh zdijsnena v budinku gercoga Shim yi projshla z velikim uspihom Odnak postanovka jogo tretoyi operi Vijskove zhittya fr Le sejour militaire 1813 napisanoyi dlya publichnogo vikonannya u Theatre Feydau provalilas publika postavilasya do neyi neprihilno Takij prijom nastilki zasmutiv kompozitora sho vidvernuv jogo vid napisannya muziki na kilka rokiv Ale nevdachi v biznesi ta smert batka 1819 roku sponukali jogo povernutis do muziki Togo zh roku vin napisav operu Zapovit i lyubovni zapiski fr Le testament et les billets doux yaka takozh bula nepriyazno zustrinuta publikoyu Nastupnogo roku Ober stvoriv trohaktnu operu Pani pastushka fr La bergere chatelaine yaka stala pochatkom shodzhennya do slavi Uspih i viznannya 1822 roku pochalas jogo spivpracya z francuzkim dramaturgom Ezhenom Skribom yakij vistupiv libretistom oper Obera Opera Lejchester abo Kenilvortkij zamok fr Leicester ou Le Chateau de Kenilworth 1823 stala yihnoyu pershoyu spilnoyu robotoyu Dvoma rokami piznishe opera Kamenyar fr Le macon 1825 stala pershim viznachnim tvorom micno zajnyavshi misce u francuzkomu opernomu repertuari protyagom usogo XIX stolittya ta vitrimavshi 525 podan v ostannye predstavlennya vidbulosya 1896 roku 29 lyutogo 1828 roku v Opera Comique vidbulas prem yera jogo operi Nima z Portichi fr La muette de Portici vidoma takozh pid nazvoyu Mazanyello Vona shvidko stala nadzvichajno populyarnoyu u vsij Yevropi Pobudovana na yaskravih kontrastah povstannya neapolitanskih ribalok proti ispanskogo panuvannya projnyata revolyucijnimi nastroyami opera imponuvala sluhacham viklikayuchi chasom manifestaciyi na spektaklyah Duet z operi Amour sacre de la patrie buv sprijnyatij yak nova Marselyeza a vikonannya operi v Bryusseli 25 serpnya 1830 roku v yakij golovnu partiyu vikonuvav tenor Adolf Nurri posluzhila signalom do pochatku revolyuciyi sho privela do viddilennya Belgiyi vid Niderlandiv Cya opera uvijshla takozh v istoriyu yak sproba stvorennya masshtabnoyi istorichnoyi muzichnoyi drami Zavdyaki yij na sceni parizkoyi Opera z yavilisya nove osvitlennya ta stali zastosovuvatisya tehnichni specefekti 1829 roku Obera obirayut chlenom Francuzkoyi akademiyi 28 sichnya 1830 roku vidbulas prem yera operi Fra Diyavol fr Fra Diavolo yaka j donini vhodit u repertuar svitovih opernih teatriv Azh do 1911 roku opera vitrimala 909 postanovok Yiyi francuzka ta nimecka versiyi buli nastilki populyarni sho v 1856 1857 rokah Daniel stvoriv yiyi italijskij variant u zhanri opera bufa dodavshi kilka dodatkovih nomeriv i zaminivshi rozmovni dialogi rechitativami Prem yera italijskogo variantu vidbulasya u Londonskomu teatri The Lyceum Kovent Garden do cogo zgoriv pri pozhezhi 9 lipnya 1857 roku U Rosiyi postanovka ciyeyi operi bula dozvolena tilki 1857 roku pid nazvoyu Palermskogo banditi U tomu zh roci Ober zajnyav post direktora pridvornih koncertiv 20 chervnya 1831 roku vidbulas prem yera operi Lyubovnij napij fr Le philtre golovnu partiyu vikonav Adolf Nurri Libreto operi bulo perevedeno na italijsku movu ta vikoristano Donicetti v jogo operi Lyubovnij napij ital L elisir d amore 27 lyutogo 1833 roku z triumfom projshla druga velika opera Obera Gustav III fr Gustave III Libreto ciyeyi operi vikoristovuvalosya inshimi kompozitorami dvichi v operi Regent ital Il reggente i Dzhuzeppe Verdi v operi Bal maskarad ital Un ballo in maschera U Parizhi vidbulosya 169 vistav todi yak u Londoni opera vitrimala 235 postanovok Zavershennya kar yeri Ober na poshtovij kartci 1910 roku Ober prodovzhiv napisannya oper v 1830 h i 1840 h rokah Bronzovij kin fr Le cheval de bronze 1835 L ambassadrice 1836 Almaz koroni fr Les diamants de la couronne 1841 Diyavolska chastka La part du diable 1843 ta deyaki inshi Z yihnogo ryadu vidilyayetsya Chorne domino fr Le domino noir 1837 yaka azh do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni ne shodila z parizkoyi opernoyi sceni vitrimavshi ponad tisyachu postanovok Mogila na kladovishi Per Lashez 1842 roku za ukazom korolya Luyi Filippa Obera bulo priznacheno na posadu direktora Parizkoyi konservatoriyi yaku do cogo ocholyuvav Kerubini 1825 roku kompozitora nagorodzheno ordenom Pochesnogo legionu a 1847 roku vin stav jogo komandorom 1857 roku imperator Napoleon III priznachiv Obera na posadu pridvornogo kompozitora Ostannij triumf kompozitora vidbuvsya naprikinci 1860 h 15 lyutogo 1868 roku v Opera Comique z uspihom projshla prem yera jogo operi Pershij den shastya fr Le premier jour de bonheur Smert Oblogu Parizha naprikinci francuzko prusskoyi vijni 1870 1871 rokiv kompozitor zustriv u svoyemu staromu budinku v Parizhi ale ne perezhivshi chasiv Parizkoyi komuni pomer vid sercevogo napadu 13 travnya 1871 roku 1877 roku na kladovishi Per Lashez na mogili Obera bulo vstanovleno pam yatnik U nash chas jogo im yam nazvano odnu z vulic sho vede do Parizkoyi operi a takozh odnu z najblizhchih do neyi stancij metro OperiL erreur d un moment 1805 Salle Doyen Parizh Jean de Couvin Veresen 1812 Chateau de Chi travnya Belgium Le sejour militaire 27 lyutogo 1813 Opera Comique Parizh Le testament et les billets doux 18 veresnya 1819 Opera Comique Parizh Le bergere chatelaine 27 sichnya 1820 Opera Comique Parizh Emma ou La promesse imprudente 7 lipnya 1821 Opera Comique Parizh Leicester ou Le chateau de Kenilworth 25 sichnya 1823 Opera Comique Parizh La neige ou Le nouvel Eginard 8 zhovtnya 1823 Opera Comique Parizh Vendome en Espagne 5 grudnya 1823 Theatre de l Opera Parizh Les trois genres 27 kvitnya 1824 Theatre Odeon Parizh Le concert a la cour ou La debutante 3 chervnya 1824 Opera Comique Parizh Leocadie 4 listopada 1824 Opera Comique Parizh Le macon 3 travnya 1825 Opera Comique Parizh Le timide ou Le nouveau seducteur 30 travnya 1826 Opera Comique Parizh Fiorella 28 listopada 1826 Opera Comique Parizh La muette de Portici Masaniello 29 lyutogo 1828 Theatre de l Opera Parizh La fiancee 10 sichnya 1829 Opera Comique Parizh Fra Diavolo ou L hotellerie de Terracine 28 sichnya 1830 Opera Comique Parizh Le dieu et la bayadere ou La courtisane amoureuse 13 zhovtnya 1830 Theatre de l Opera Parizh Le philtre 20 chervnya 1831 Theatre de l Opera Parizh La Marquise de Brinvilliers 31 zhovtnya 1831 Theatre de l Opera Parizh Le serment ou Les faux monnayeurs 1 zhovtnya 1832 Theatre de l Opera Parizh Gustave III ou Le bal masque 27 lyutogo 1833 Theatre de l Opera Parizh Lestocq ou L intrigue et l amour 24 travnya 1834 Opera Comique Parizh Le cheval de bronze 23 bereznya 1835 Opera Comique Parizh Acteon 23 sichnya 1836 Opera Comique Parizh Les chaperons blancs 9 kvitnya 1836 Opera Comique Parizh L ambassadrice 21 grudnya 1836 Opera Comique Parizh Le domino noir 2 grudnya 1837 Opera Comique Parizh Le lac des fees 1 kvitnya 1839 Theatre de l Opera Parizh Zanetta ou Jouer avec le feu 18 travnya 1840 Opera Comique Parizh Les diamants de la couronne 6 bereznya 1841 Opera Comique Parizh Le Duc d Olonne 4 lyutogo 1842 Opera Comique Parizh La part du diable 16 sichnya 1843 Opera Comique Parizh La sirene 26 bereznya 1844 Opera Comique Parizh La barcarolle ou L amour et la musique 22 kvitnya 1845 Opera Comique Parizh Les premiers pas 15 listopada 1847 Opera national Parizh Haydee ou Le secret 28 grudnya 1847 Opera Comique Parizh L enfant prodigue 6 grudnya 1850 Theatre de l Opera Parizh Zerline ou La corbeille d oranges 16 travnya 1851 Theatre de l Opera Parizh Marco Spada 21 grudnya 1852 Opera Comique Parizh Jenny Bell 2 chervnya 1855 Opera Comique Parizh Manon Lescaut 23 lyutogo 1856 Opera Comique Parizh La circassienne 2 lyutogo 1861 Opera Comique Parizh La fiancee du Roi de Garbe 11 sichnya 1864 Opera Comique Parizh Le premier jour de bonheur 15 lyutogo 1868 Opera Comique Parizh Reve d amour 20 grudnya 1869 Opera Comique Parizh PosilannyaOber Daniel Fransua Espri Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 611 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Daniel OberVilni noti avtorstva Daniel Auber na sajti International Music Score Library Project IMSLP Daniel Ober noti na sajti ChoralWiki angl Daniel Ober 22 lipnya 2012 u Wayback Machine na sajti Find A Grave angl