Олекса́ндр Миха́йлович Дави́дов (справжнє ім'я Левенсон Ізраїль Мойсейович) (* 6 квітня (в деяких джерелах 4 вересня) 1872, Кобеляки Полтавської губернії — † 29 червня 1944, Москва), український та російський співак (лірико-драматичний тенор), вокальний педагог, режисер, 1924 — заслужений артист Республіки. Володів не надто сильним, однак рівним у всіх регістрах голосом — по відгуках тогочасних критиків — приємного м'якого тембру, природної музичності, артистичного темпераменту.
Давидов Олександр Михайлович | |
---|---|
Левенсон Ізраїль Мойсейович | |
Олександр Давидов як Чарівний Стрілець | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | рос. Израиль Моисеевич Левенсон |
Дата народження | 6 квітня 1872 |
Місце народження | Кобеляки |
Дата смерті | 29 червня 1944 (72 роки) |
Місце смерті | Москва |
Роки активності | 1900-1914 |
Громадянство | Російська імперія → СРСР |
Національність | єврей |
Професії | оперний співак |
Освіта | приватне навчання в Києві та Петербурзі |
Співацький голос | лірико-драматичний тенор |
Інструменти | вокал[d] |
Нагороди | заслужений артист Республіки |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в сім'ї учителя; батьки не вважали серйозним його захоплення музикою, бажаючи бачити його фотографом. Навчався в Мелітопольському реальному училищі, звідки утік, маючи намір займатися музикуванням; для утруднення його пошуків назвався Сашею Давидовим. У віці 12-років, переїхавши до Києва, почав співати — в різних хорах, кафешантанах. У Києві познайомився з музикантами. І. П. Прянишников допоміг йому перейти в хор Київської опери. У 1890—1892 роках приватно навчався співу у Камілло Еверарді, який в 1890—1897 роках був професором Київського музичного училища.
Був солістом Товариства оперних артистів Іполита Прянишникова в Києві, оперних антреприз, з них в Катеринославі з 1889; тут виконував партії Фауста («Фауст» Ш. Гуно) та Альфреда («Травіата» Дж. Верді), першим в місті виконав партію Чекалинського («Винова краля» Чайковського). Згодом виступав у Казані — оперна трупа під керівництвом — першим виконав роль Тангейзера («Тангейзер» Р. Вагнера), Кисловодську (1899), Одесі, Саратові і Харкові — антрепренер , приватній антрепризі в Тифлісі (1892). 1893 року готував оперні партії під керунком — Казенний театр, антреприза Любимова та В. Форкатті (Людвігов-Форкатті Віктор Людвігович), в Тифлісі першим виконав партію Фредеріка — «Міньон» А. Тома, та Беппо — «Паяци» Руджеро Леонкавалло. Співав в приватній опері Сави Мамонтова у Москві.
У 1900—1914 роках — соліст Маріїнського театру в Петербурзі. Дебютував в партії Германа («Винова краля» Петра Чайковського). В тому часі виступав з Надією Забілою, , Фелією Литвин, Йоакими Тартаковим, Федором Шаляпіним; його репертував нараховував 85 опер та 30 оперет.
Виступав під керівництвом Івана Аркадьєва, , Фелікса Блуменфельда, , Едуарда Направника, , Артура Нікіша, , , , .
В цьому часі гастролював у Нижньому Новгороді — Великий Ярмарковий театр (антреприза ), в Москві — 1903, Большому театрі — 1911, Києві — 1903, 1905, 1909.
На сцені Маріїнського театру ним вперше виконані партії:
- Садка — «Садко» Римського-Корсакова, 1900
- Міме — «Зіґфрід» Р. Вагнера, 1901
- Моцарта — «Моцарт і Сальєрі» Римського-Корсакова, 1905,
- Наля — «Наль і Дамаянті» А. С. Аренського,
- Синодал — А. Рубінштейна.
Серед найкращих його робіт тогочасна критика перераховувала наступні: Герман («Винова краля»), Самозванець («Борис Годунов» Мусорзького), Садко («Садко» Римського-Корсакова), Хозе («Кармен» Ж. Бізе).
В роках роботи в Маріїнському театрі гастролював по Європі: 1903 — Будапешт, 1908 — Монте-Карло, 1908 — Відень та Берлін — разом з Антоном Боначичем, 1909 — Париж — на запрошення Дягілєва, першим в місті виконав роль боярина Микити Матути («Псков'янка» Римського-Корсакова).
Його партнерами по сцені були також , Лідія Липковська, , , , , .
Виступав на концертних естрадах, виконував романси, російські народні та циганські пісні. Згодом прийшла хвороба, через яку він змушено покинув сцену — глухота (однак 1919 року все одно виступав в партії Германа).
В 1924—1934 роках проживає в Парижі. В тому часі Шаляпін запрошує його режисером в постановці опери «Князь Ігор» на сцені паризького театру «Опера комік», музичним керівником був Олександр Глазунов. Консультував по художній частині в Російській опері у Парижі — 1934—1935 роки.
1936 року він вже в СРСР, займається педагогічною діяльністю у вечірній школі співу при колишньому Маріїнському театрі.
На грамофонні платівки записано близько 400 творів, виконаних ним, зокрема, разом із — дует Хозе і Ескамільйо.
Його дружина, Софія Йосипівна, була акомпаніатором.
Зовнішні аудіофайли | |
---|---|
[1] |
Джерела
- Прес-центр[недоступне посилання з липня 2019]
- http://www.gmgs.ru/expoz/musnecr/238--1872-1944- [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- http://files.school-collection.edu.ru/dlrstore/78e47279-328d-4d9c-9a4d-501049651d4d/Davydov_AM.htm [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Посилання
- Давидов Олександр Михайлович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 574.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Miha jlovich Davi dov spravzhnye im ya Levenson Izrayil Mojsejovich 6 kvitnya v deyakih dzherelah 4 veresnya 1872 Kobelyaki Poltavskoyi guberniyi 29 chervnya 1944 Moskva ukrayinskij ta rosijskij spivak liriko dramatichnij tenor vokalnij pedagog rezhiser 1924 zasluzhenij artist Respubliki Volodiv ne nadto silnim odnak rivnim u vsih registrah golosom po vidgukah togochasnih kritikiv priyemnogo m yakogo tembru prirodnoyi muzichnosti artistichnogo temperamentu Davidov Oleksandr MihajlovichLevenson Izrayil MojsejovichZobrazhennyaOleksandr Davidov yak Charivnij StrilecOsnovna informaciyaPovne im yaros Izrail Moiseevich LevensonData narodzhennya6 kvitnya 1872 1872 04 06 Misce narodzhennyaKobelyakiData smerti29 chervnya 1944 1944 06 29 72 roki Misce smertiMoskvaRoki aktivnosti1900 1914GromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistyevrejProfesiyiopernij spivakOsvitaprivatne navchannya v Kiyevi ta PeterburziSpivackij golosliriko dramatichnij tenorInstrumentivokal d Nagorodizasluzhenij artist Respubliki Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Davidov ZhittyepisNarodivsya v sim yi uchitelya batki ne vvazhali serjoznim jogo zahoplennya muzikoyu bazhayuchi bachiti jogo fotografom Navchavsya v Melitopolskomu realnomu uchilishi zvidki utik mayuchi namir zajmatisya muzikuvannyam dlya utrudnennya jogo poshukiv nazvavsya Sasheyu Davidovim U vici 12 rokiv pereyihavshi do Kiyeva pochav spivati v riznih horah kafeshantanah U Kiyevi poznajomivsya z muzikantami I P Pryanishnikov dopomig jomu perejti v hor Kiyivskoyi operi U 1890 1892 rokah privatno navchavsya spivu u Kamillo Everardi yakij v 1890 1897 rokah buv profesorom Kiyivskogo muzichnogo uchilisha Buv solistom Tovaristva opernih artistiv Ipolita Pryanishnikova v Kiyevi opernih antrepriz z nih v Katerinoslavi z 1889 tut vikonuvav partiyi Fausta Faust Sh Guno ta Alfreda Traviata Dzh Verdi pershim v misti vikonav partiyu Chekalinskogo Vinova kralya Chajkovskogo Zgodom vistupav u Kazani operna trupa pid kerivnictvom pershim vikonav rol Tangejzera Tangejzer R Vagnera Kislovodsku 1899 Odesi Saratovi i Harkovi antreprener privatnij antreprizi v Tiflisi 1892 1893 roku gotuvav operni partiyi pid kerunkom Kazennij teatr antrepriza Lyubimova ta V Forkatti Lyudvigov Forkatti Viktor Lyudvigovich v Tiflisi pershim vikonav partiyu Frederika Minon A Toma ta Beppo Payaci Rudzhero Leonkavallo Spivav v privatnij operi Savi Mamontova u Moskvi U 1900 1914 rokah solist Mariyinskogo teatru v Peterburzi Debyutuvav v partiyi Germana Vinova kralya Petra Chajkovskogo V tomu chasi vistupav z Nadiyeyu Zabiloyu Feliyeyu Litvin Joakimi Tartakovim Fedorom Shalyapinim jogo repertuvav narahovuvav 85 oper ta 30 operet Vistupav pid kerivnictvom Ivana Arkadyeva Feliksa Blumenfelda Eduarda Napravnika Artura Nikisha V comu chasi gastrolyuvav u Nizhnomu Novgorodi Velikij Yarmarkovij teatr antrepriza v Moskvi 1903 Bolshomu teatri 1911 Kiyevi 1903 1905 1909 Na sceni Mariyinskogo teatru nim vpershe vikonani partiyi Sadka Sadko Rimskogo Korsakova 1900 Mime Zigfrid R Vagnera 1901 Mocarta Mocart i Salyeri Rimskogo Korsakova 1905 Nalya Nal i Damayanti A S Arenskogo Sinodal A Rubinshtejna Sered najkrashih jogo robit togochasna kritika pererahovuvala nastupni German Vinova kralya Samozvanec Boris Godunov Musorzkogo Sadko Sadko Rimskogo Korsakova Hoze Karmen Zh Bize V rokah roboti v Mariyinskomu teatri gastrolyuvav po Yevropi 1903 Budapesht 1908 Monte Karlo 1908 Viden ta Berlin razom z Antonom Bonachichem 1909 Parizh na zaproshennya Dyagilyeva pershim v misti vikonav rol boyarina Mikiti Matuti Pskov yanka Rimskogo Korsakova Jogo partnerami po sceni buli takozh Lidiya Lipkovska Vistupav na koncertnih estradah vikonuvav romansi rosijski narodni ta ciganski pisni Zgodom prijshla hvoroba cherez yaku vin zmusheno pokinuv scenu gluhota odnak 1919 roku vse odno vistupav v partiyi Germana V 1924 1934 rokah prozhivaye v Parizhi V tomu chasi Shalyapin zaproshuye jogo rezhiserom v postanovci operi Knyaz Igor na sceni parizkogo teatru Opera komik muzichnim kerivnikom buv Oleksandr Glazunov Konsultuvav po hudozhnij chastini v Rosijskij operi u Parizhi 1934 1935 roki 1936 roku vin vzhe v SRSR zajmayetsya pedagogichnoyu diyalnistyu u vechirnij shkoli spivu pri kolishnomu Mariyinskomu teatri Na gramofonni plativki zapisano blizko 400 tvoriv vikonanih nim zokrema razom iz duet Hoze i Eskamiljo Jogo druzhina Sofiya Josipivna bula akompaniatorom Zovnishni audiofajli 1 DzherelaPres centr nedostupne posilannya z lipnya 2019 http www gmgs ru expoz musnecr 238 1872 1944 14 serpnya 2014 u Wayback Machine http files school collection edu ru dlrstore 78e47279 328d 4d9c 9a4d 501049651d4d Davydov AM htm 14 serpnya 2014 u Wayback Machine ros PosilannyaDavidov Oleksandr Mihajlovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 574