Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гіпатія (Іпатія з Александрії, грец. Ὑπᾰτία ἡ Ἀλεξάνδρεῖα, близько 350-370 — 415) — грецька жінка-астроном, філософ, математик, що працювала в Александрії. Дочка математика Теона з Александрії, останнього управителя Александрійської бібліотеки. Послідовниця неоплатонівської школи Ямвліха. Займалася обчисленням астрономічних таблиць, написала коментарі до творів Аполлонія (щодо конічних перетинів) і Діофанта (з арифметики), які не збереглися.
| Гіпатія | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ὑπᾰτία | ||||
| Західна філософія | ||||
 . Гіпатія (1908) | ||||
| Народження | близько 350-370 Александрія, d, d, Стародавній Рим | |||
| Смерть | 415 Александрія d[1] | |||
| Громадянство (підданство) |  Візантійська імперія | |||
| Знання мов | | |||
| Діяльність | | |||
| Школа / Традиція | неоплатонізм | |||
| Основні інтереси | математика, астрономія | |||
| Вплинула | Синезій | |||
| Літературний напрям | Неоплатонізм | |||
| Зазнала впливу | | |||
| Вчителі | d | |||
| Відомі студенти | Сінесій | |||
| Історичний період | Антична філософія | |||
| Батько | Теон Александрійський | |||
| | ||||
 Гіпатія у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Гіпатія брала участь у громадських справах міста і була дуже популярною.
Згідно зі свідченнями її сучасників, Гіпатія була вбита розлюченим натовпом християн або християнськими фанатиками [en], відповідальність за що в багатьох джерелах покладається на патріарха Кирила Александрійського, одного з отців Церкви.
Вбивство Гіпатії часто вважається подією, що відзначає кінець класичної античності та остаточний занепад інтелектуального життя Александрії.
Гіпатія була прообразом Святої Катерини.
Біографія
Гіпатія була дочкою Теона Александрійського. Мати її померла при пологах, і дівчинка жила з батьком в Александрійському мусейоні. Батько навчив її ораторському мистецтву та вмінню переконувати людей. Він працював в Александрійському мусейоні. Александрійський мусейон являв собою великий науковий центр того часу. Найвідоміша у наш час александрійська бібліотека і зараз має світову славу. На той час вона становила лише частину музею, до складу якого також входили організації за сучасним уявленням порівняні з Академією наук та університетом. Саме там Іпатія отримала свою першу освіту. Далі вона навчалася у Афінах. Історія людства знає лише два міста, вплив яких на розвиток культури суспільства неможливо переоцінити — це Спарта та Афіни. Перше прославилося патріотизмом, а друге — високим рівнем культури.
В Афінах Гіпатія вивчала праці Платона та Арістотеля. А потім, повернувшись до Александрії, починає викладати в Мусейоні математику, механіку, астрономію та філософію.
Гіпатія опинилася у центрі війни релігій. Час її життя припадав на самий кінець античного світу. Люди античності були язичниками. За Костянтина християнство стало панівною релігією. Язичники та їх культура жорстоко переслідувалися. Для християн у ті часи будь-які знання, крім догматів та віри, були незрозумілі. Нещадно знищувалися цінності античної культури. Так 391 року за наказом єпископа Феофіла було знищено александрійський храм Серапеум з усім книжковим скарбом. 394 року імператор Феодосій, який отримав від християнської церкви прізвисько «Великий», скасував Олімпійські ігри, порушивши давню традицію греків. Багато античних храмів, пам'яток великої стародавньої культури, було зруйновано.
На початку V сторіччя астрономія була частиною математики, а різниці між астрономом, який вивчає небесні явища, і астрологом, який передрікає долю за зірками, не робилося. Навіть в офіційних документах зоренауковців називали просто математиками.
409 року імператори Гонорій і Феодосій II видали спеціальний закон. Математикам ставилося в обов'язок з'явитися до єпископа, відректися від богопротивних поглядів, спалити список своїх помилок і присягнути дотримуватися християнської віри. Тих же, хто відмовлявся принести зречення, необхідно було вигнати з Риму та всіх інших міст. Математиків, які наважилися порушити цю постанову, самовільно залишилися в містах або під прикриттям неправдивої присяги продовжували потай займатися своєю професією, належало карати без усякого милосердя.
Впливовість Гіпатії не подобалася духовенству, оскільки вона викладала філософію язичників — вчення неоплатоніків. Александрійський патріарх (412–444) Кирило проводив жорстку політику утвердження християнства. Він був ворогом Гіпатії та поширював плітки про те, що Гіпатія чаклунка. Пізніше було знайдено привід для страти. Був вбитий якийсь монах, на ім'я Гієрака. Кирило звинуватив Гіпатію в причетності до вбивства. Це спричинило істерику серед християн.
У 415 році під час березневого посту натовп релігійних фанатиків під керівництвом Петра по-звірськи замордував жінку. Натовп витягнув Гіпатію з ношів, її побили та затягли до християнського храму. Тут з неї зірвали одяг та живцем зрізали тіло до самих кісток уламками від керамічного посуду. Гіпатія була розірвана на шматки, а рештки спалили у вогні. Так жінка сплатила страшну ціну за свою мудрість і красу.
За життя Гіпатії її сучасник та земляк, поет Феон Александрійський присвятив їй теплу епіграму:
«Коли ти переді мною, я чую твою мову,
Благий твій погляд та обитель зірок чистих
Я підношу, — так все в тобі, Іпатіє,
Небесне — і справи, і краса промов,І чисте, як зірки, науки мудрої світло».
Гіпатія була останньою представницею давньогрецької математики. «Після цих останніх спалахів вогонь грецької математики загас, як загасла свічка», — писав Ван дер Варден у книзі «Пробудилася наука». Але пам'ять про Гіпатію залишилася назавжди. Її наслідують багато вчених сучасності.
Наукова діяльність
В історії науки Гіпатія знана як винахідниця. Вона створила такі астрономічні прилади: пласка астролябія — прилад для визначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Гіпатія винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини.
Гіпатія обчислювала астрономічні таблиці, написала коментарі до наукових творів Аполлонія та Діофанта.
Вона мала славу талановитої вченої та викладачки. До Гіпатії в Александрію приїжджали вчитися люди з різних країв світу. Одним з її учнів був Сінесій, єпископ .
Образ Гіпатії у світовій культурі
У ХІХ столітті були написані два романи про Гіпатію: берлінським романістом і англійським романістом .
У році на честь цієї дослідниці названо відкритий астероїд 238 Гіпатія.
році ім'ям Гіпатії назвали один з Місяця. [1] [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.] А згодом за кратером було названо прилеглу борозну.
У 1990 році український письменник Олесь Бердник описав життя Гіпатії у художній повісті «Лабіринт Мінотавра».
У 2009 році режисер Алехандро Аменабар зняв художній фільм «Агора» (виробництво: Іспанія, Мальта). Роль Гіпатії виконала акторка Рейчел Вайс.
Примітки
- City and School in Late Antique Athens and Alexandria — University of California Press, 2006. — С. 197–198.
- Edward Jay Watts, (2006), City and School in Late Antique Athens and Alexandria. "Hypatia and pagan philosophical culture in the later fourth century" [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.], pages 197–198. University of California Press
- A.B. Deakin, Michael (1994). Hypatia and Her Mathematics. Mathematical Association of America. с. 234—243.
- "Women Philosophers in the Ancient Greek World: Donning the Mantle", by Kathleen Wider. Hypatia © 1986 Indiana University Press p. 49–50; Mangasarian, Mangasar Mugurditch. The Martyrdom of Hypatia, 1915
- Christian Wildberg, in Hypatia of Alexandria – a philosophical martyr [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.], The Philosopher's Zone, ABC Radio National (4 April 2009)
- [ru] Вступление. // Кингсли Ч., Маутнером Ф. Ипатия. — Харьков: ИКП «Паритет» ЛТД, 1994.
- Гіпатія // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- Jameson, Anna. «Sacred and Legendary Art», 1857. pp 84.
Посилання
- Гіпатія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (рос.)
- Гіпатія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 111—112. — .
 | Це незавершена стаття про філософа. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gipatiya Ipatiya z Aleksandriyi grec Ὑpᾰtia ἡ Ἀle3andreῖa blizko 350 370 415 grecka zhinka astronom filosof matematik sho pracyuvala v Aleksandriyi Dochka matematika Teona z Aleksandriyi ostannogo upravitelya Aleksandrijskoyi biblioteki Poslidovnicya neoplatonivskoyi shkoli Yamvliha Zajmalasya obchislennyam astronomichnih tablic napisala komentari do tvoriv Apolloniya shodo konichnih peretiniv i Diofanta z arifmetiki yaki ne zbereglisya Gipatiyadav gr ὙpᾰtiaZahidna filosofiya Gipatiya 1908 Narodzhennya blizko 350 370 Aleksandriya d d Starodavnij RimSmert 415 0415 Aleksandriya d 1 Gromadyanstvo piddanstvo Vizantijska imperiyaZnannya mov davnogrecka movaDiyalnist matematik astronom pismennicya vinahidnicyaShkola Tradiciya neoplatonizmOsnovni interesi matematika astronomiyaVplinula SinezijLiteraturnij napryam NeoplatonizmZaznala vplivu Platon AristotelVchiteli dVidomi studenti SinesijIstorichnij period Antichna filosofiyaBatko Teon Aleksandrijskij Gipatiya u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Gipatiya brala uchast u gromadskih spravah mista i bula duzhe populyarnoyu Zgidno zi svidchennyami yiyi suchasnikiv Gipatiya bula vbita rozlyuchenim natovpom hristiyan abo hristiyanskimi fanatikami en vidpovidalnist za sho v bagatoh dzherelah pokladayetsya na patriarha Kirila Aleksandrijskogo odnogo z otciv Cerkvi Vbivstvo Gipatiyi chasto vvazhayetsya podiyeyu sho vidznachaye kinec klasichnoyi antichnosti ta ostatochnij zanepad intelektualnogo zhittya Aleksandriyi Gipatiya bula proobrazom Svyatoyi Katerini BiografiyaKartina Rafaelya Kartina Gipatiya bula dochkoyu Teona Aleksandrijskogo Mati yiyi pomerla pri pologah i divchinka zhila z batkom v Aleksandrijskomu musejoni Batko navchiv yiyi oratorskomu mistectvu ta vminnyu perekonuvati lyudej Vin pracyuvav v Aleksandrijskomu musejoni Aleksandrijskij musejon yavlyav soboyu velikij naukovij centr togo chasu Najvidomisha u nash chas aleksandrijska biblioteka i zaraz maye svitovu slavu Na toj chas vona stanovila lishe chastinu muzeyu do skladu yakogo takozh vhodili organizaciyi za suchasnim uyavlennyam porivnyani z Akademiyeyu nauk ta universitetom Same tam Ipatiya otrimala svoyu pershu osvitu Dali vona navchalasya u Afinah Istoriya lyudstva znaye lishe dva mista vpliv yakih na rozvitok kulturi suspilstva nemozhlivo pereociniti ce Sparta ta Afini Pershe proslavilosya patriotizmom a druge visokim rivnem kulturi V Afinah Gipatiya vivchala praci Platona ta Aristotelya A potim povernuvshis do Aleksandriyi pochinaye vikladati v Musejoni matematiku mehaniku astronomiyu ta filosofiyu Gipatiya opinilasya u centri vijni religij Chas yiyi zhittya pripadav na samij kinec antichnogo svitu Lyudi antichnosti buli yazichnikami Za Kostyantina hristiyanstvo stalo panivnoyu religiyeyu Yazichniki ta yih kultura zhorstoko peresliduvalisya Dlya hristiyan u ti chasi bud yaki znannya krim dogmativ ta viri buli nezrozumili Neshadno znishuvalisya cinnosti antichnoyi kulturi Tak 391 roku za nakazom yepiskopa Feofila bulo znisheno aleksandrijskij hram Serapeum z usim knizhkovim skarbom 394 roku imperator Feodosij yakij otrimav vid hristiyanskoyi cerkvi prizvisko Velikij skasuvav Olimpijski igri porushivshi davnyu tradiciyu grekiv Bagato antichnih hramiv pam yatok velikoyi starodavnoyi kulturi bulo zrujnovano Na pochatku V storichchya astronomiya bula chastinoyu matematiki a riznici mizh astronomom yakij vivchaye nebesni yavisha i astrologom yakij peredrikaye dolyu za zirkami ne robilosya Navit v oficijnih dokumentah zorenaukovciv nazivali prosto matematikami 409 roku imperatori Gonorij i Feodosij II vidali specialnij zakon Matematikam stavilosya v obov yazok z yavitisya do yepiskopa vidrektisya vid bogoprotivnih poglyadiv spaliti spisok svoyih pomilok i prisyagnuti dotrimuvatisya hristiyanskoyi viri Tih zhe hto vidmovlyavsya prinesti zrechennya neobhidno bulo vignati z Rimu ta vsih inshih mist Matematikiv yaki navazhilisya porushiti cyu postanovu samovilno zalishilisya v mistah abo pid prikrittyam nepravdivoyi prisyagi prodovzhuvali potaj zajmatisya svoyeyu profesiyeyu nalezhalo karati bez usyakogo miloserdya Vplivovist Gipatiyi ne podobalasya duhovenstvu oskilki vona vikladala filosofiyu yazichnikiv vchennya neoplatonikiv Aleksandrijskij patriarh 412 444 Kirilo provodiv zhorstku politiku utverdzhennya hristiyanstva Vin buv vorogom Gipatiyi ta poshiryuvav plitki pro te sho Gipatiya chaklunka Piznishe bulo znajdeno privid dlya strati Buv vbitij yakijs monah na im ya Giyeraka Kirilo zvinuvativ Gipatiyu v prichetnosti do vbivstva Ce sprichinilo isteriku sered hristiyan U 415 roci pid chas bereznevogo postu natovp religijnih fanatikiv pid kerivnictvom Petra po zvirski zamorduvav zhinku Natovp vityagnuv Gipatiyu z noshiv yiyi pobili ta zatyagli do hristiyanskogo hramu Tut z neyi zirvali odyag ta zhivcem zrizali tilo do samih kistok ulamkami vid keramichnogo posudu Gipatiya bula rozirvana na shmatki a reshtki spalili u vogni Tak zhinka splatila strashnu cinu za svoyu mudrist i krasu Za zhittya Gipatiyi yiyi suchasnik ta zemlyak poet Feon Aleksandrijskij prisvyativ yij teplu epigramu Koli ti peredi mnoyu ya chuyu tvoyu movu Blagij tvij poglyad ta obitel zirok chistih Ya pidnoshu tak vse v tobi Ipatiye Nebesne i spravi i krasa promov I chiste yak zirki nauki mudroyi svitlo Gipatiya bula ostannoyu predstavniceyu davnogreckoyi matematiki Pislya cih ostannih spalahiv vogon greckoyi matematiki zagas yak zagasla svichka pisav Van der Varden u knizi Probudilasya nauka Ale pam yat pro Gipatiyu zalishilasya nazavzhdi Yiyi nasliduyut bagato vchenih suchasnosti Naukova diyalnistV istoriyi nauki Gipatiya znana yak vinahidnicya Vona stvorila taki astronomichni priladi plaska astrolyabiya prilad dlya viznachennya shirot i dovgot v astronomiyi yaka vikoristovuvalasya dlya viznachennya znahodzhennya Soncya zirok ta planet a takozh planisferu zobrazhennya nebesnoyi sferi na ploshini na yakij mozhna obchislyuvati zahid i shid nebesnih svitil Gipatiya vinajshla areometr prilad dlya viznachennya gustini ridini Gipatiya obchislyuvala astronomichni tablici napisala komentari do naukovih tvoriv Apolloniya ta Diofanta Vona mala slavu talanovitoyi vchenoyi ta vikladachki Do Gipatiyi v Aleksandriyu priyizhdzhali vchitisya lyudi z riznih krayiv svitu Odnim z yiyi uchniv buv Sinesij yepiskop Obraz Gipatiyi u svitovij kulturiU HIH stolitti buli napisani dva romani pro Gipatiyu berlinskim romanistom i anglijskim romanistom U roci na chest ciyeyi doslidnici nazvano vidkritij asteroyid 238 Gipatiya roci im yam Gipatiyi nazvali odin z Misyacya 1 25 bereznya 2022 u Wayback Machine A zgodom za kraterom bulo nazvano prileglu boroznu U 1990 roci ukrayinskij pismennik Oles Berdnik opisav zhittya Gipatiyi u hudozhnij povisti Labirint Minotavra U 2009 roci rezhiser Alehandro Amenabar znyav hudozhnij film Agora virobnictvo Ispaniya Malta Rol Gipatiyi vikonala aktorka Rejchel Vajs PrimitkiCity and School in Late Antique Athens and Alexandria University of California Press 2006 S 197 198 d Track Q27816 Edward Jay Watts 2006 City and School in Late Antique Athens and Alexandria Hypatia and pagan philosophical culture in the later fourth century 17 lipnya 2017 u Wayback Machine pages 197 198 University of California Press A B Deakin Michael 1994 Hypatia and Her Mathematics Mathematical Association of America s 234 243 Women Philosophers in the Ancient Greek World Donning the Mantle by Kathleen Wider Hypatia c 1986 Indiana University Press p 49 50 Mangasarian Mangasar Mugurditch The Martyrdom of Hypatia 1915 Christian Wildberg in Hypatia of Alexandria a philosophical martyr 14 bereznya 2011 u Wayback Machine The Philosopher s Zone ABC Radio National 4 April 2009 ru Vstuplenie Kingsli Ch Mautnerom F Ipatiya Harkov IKP Paritet LTD 1994 Gipatiya Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 angl Jameson Anna Sacred and Legendary Art 1857 pp 84 PosilannyaGipatiya u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Gipatiya u Vikishovishi Gipatiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 ros Gipatiya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 111 112 ISBN 966 613 263 X Ce nezavershena stattya pro filosofa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi