Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гідрологічні пам'ятки природи Луганської області — унікальні або типові гідрологічні об'єкти на території Луганської області України, що мають наукову, культурно-пізнавальну або естетичну цінність і охороняються державою, або потребують охорони.
Антрацитівський район
На території Антрацитівського району офіційно оформлено одну гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення і одну поки ще офіційно не затверджено.
Чеховська криниця (48°05′48″ пн. ш. 39°59′23″ сх. д. / 48.09667° пн. ш. 39.98972° сх. д.) — джерело, гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, розташоване у байрачній діброві на схилі , басейн річки Кріпенька, за 5 км на захід від міста Антрацит. Дебіт джерела становить 0,3 л/с. Водоносний горизонт знаходиться в пісковиках . Вода за хімічним складом сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієва, питна, з приємним смаком. Історичне місце пов'язане з російським письменником Антоном Павловичем Чеховим.
Джерело «Святий Антипій» (48°10′15″ пн. ш. 39°18′20″ сх. д. / 48.17083° пн. ш. 39.30556° сх. д.) — джерело питної води за 200 м на схід від автотраси Ровеньки — Луганськ, в урочищі «Святий Антипій» (права притока річки Велика Кам'янка). Підземні води приурочені до кам'яновугільних відкладів . Водовмісними породами є тріщинуваті , вапняки, рідше піскуваті та глинисті сланці, горизонт зони вивітрювання кам'яновугільних відкладів до глибини 50-100 м. Води слабонапірні, пластово-тріщинуваті породи. Живлення водоносних горизонтів відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Запаси підземних вод не затверджені. Хімічний склад води — гідрокарбонатно-кальцієва. Підземні води використовуються місцевим населенням. Потребує нагляду.
Біловодський район
На території Біловодського району створено одну гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення.
Білокуракинський район
На території Білокуракинського району жодного гідрологічного об'єкта до окремих пам'яток природи не віднесено. Самсонівський став є частиною ландшафтного заказника місцевого значення Самсонівська заводь.
Довжанський район
На території Довжанського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Краснодонський район
На території Краснодонського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Кремінський район
Кремінські каптажі. Південно-західна околиця м. Кремінна, 300 на південний захід від дороги на Червону Діброву. Експлуатаційний водоносний горизонт — тріщино-карстова зона верхньокрейдових відкладів центральної частини Кремінської мульди. Розвантаження його відбувається повністю в б. Піщаний Єрик у вигляді 3-х крупних («Кремінські каптажі») і групи дрібних джерел. Запаси підземних вод затверджені в ДКЗ СРСР. Вода каптажів прісна, використовується для водопостачання населення. Родовище «Кремінські каптажі» має гідрогеологічну цінність, оскільки є єдиним джерелом природного розвантаження верхньокрейдяного водоносного горизонту, приуроченого до тріщинуватих мергелів турон-коньякського ярусу, що мають обмежену площу в межах мульди. Водоносність мергелів пов'язана з тріщинами, походження яких обумовлене процесами вивітрювання і подальшого розмиву тріщин підземними водами, що залежить від ступеня розвитку і глибини врізу гідрографічної мережі. Живлення крейдяного водоносного горизонту відбувається за рахунок атмосферних опадів, а також інфільтрації алювіальних вод. Вода водозабору прісна, з сухим залишком 0,35 г/дм3, помірно жорстка із загальною жорсткістю — 5,5 ммоль/дм3. За типом вода — сульфатно-гідрокарбонатна з переважанням катіонів кальцію, середовище слаболужне рН — 7,6-7,7. Це один з небагатьох водозаборів області, де питні води прісні та мінералізація не перевищує 0,5 г/дм3 і має добрі «смакові» властивості. Потребує нагляду.
Лутугинський район
На території Лутугинського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Марківський район
На території Марківського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Міловський район
Новоайдарський район
Новопсковський район
На території Новопсковського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Первомайськ
Перевальський район
На території Перевальського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Попаснянський район
Сватівський район
Криниця Новопавлівська срібляста — джерело, гідрологічна пам'ятка природи, знаходиться за 0,6 км на північний схід від села Павлівка, лівий відвершок верхів'я безіменної балки, ліворуч від дороги Сватове — Білокуракине. У геоморфологічному відношенні — це лівобережний схил вододілу річок Красна і Хоріна. Абсолютні висоти в місці виходу підземних вод складають 137 м над рівнем моря. Підходи до джерела викладені з каменю та забетоновані. Води переважно гідрокарбонатно-сульфатні та сульфатно-гідрокарбонатні з мінералізацією від 0,5 до 2,3 г/дм³. Дебіт становить від 0,014 до 0,048 л/с.
Слов'яносербський район
На території Слов'яносербського району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Станично-Луганський район
. Станично-Луганський район, 1,8 км північніше села Золотарьовка і дороги в с. Чугинку, верхів'я балки Кисельової. Луганська область. Джерело «Золотарівське» приурочене до нерозчленованих канево-бучацьких палеогенових відкладів, що мають спорадичне розповсюдження. В них водоносні в основному піски в нижній частині товщі. Утворенню водоносного горизонту в пісках сприяють підстеляючі їх алевроліти. Водоносний горизонт ґрунтовий, потужність його до 10 м. Дебіт джерел змінюється від 0,08 до 4,42 л/сек, води солонуваті з сухим залишком 3,3-5,1 г/дм3. Глибина залягання рівня води на схилах балок, у місцях виходу на денну поверхню — 0,0 м. Живлення водоносного горизонту здійснюється атмосферними опадами на площах виходу бучацьких пісків на денну поверхню і за рахунок гідравлічного зв'язку з вищерозміщеними водоносними горизонтами. Води джерела в б. Кисельовій відповідають Іжевському типу мінеральних вод за висновком Одеського НДІ курортології. Використовується місцевим населенням для лікувальних цілей. Потребує нагляду.
Старобільський район
На території Старобільського району
Троїцький район
На території Троїцького району жодного гідрологічного об'єкта до пам'яток природи не віднесено.
Див. також
Примітки
Література
- Природно-заповідний фонд Луганської області / О. А. Арапов, Т .В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
- / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240–260.
- (рос.) Памятники природы Ворошиловградщины: Путеводитель. — Донецк: Донбасс, 1978. — 76 с.
- (рос.) Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2-е изд. доп. — Донецк: Донбасс, 1987. — 168 с.
- (рос.) Геологические памятники Украины. Справочник-путеводитель. — К.: Наукова думка, 1987.
Посилання
- Інтерактивна карта геологічних пам'яток природи України.[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrologichni pam yatki prirodi Luganskoyi oblasti unikalni abo tipovi gidrologichni ob yekti na teritoriyi Luganskoyi oblasti Ukrayini sho mayut naukovu kulturno piznavalnu abo estetichnu cinnist i ohoronyayutsya derzhavoyu abo potrebuyut ohoroni Antracitivskij rajonNa teritoriyi Antracitivskogo rajonu oficijno oformleno odnu gidrologichnu pam yatku prirodi miscevogo znachennya i odnu poki she oficijno ne zatverdzheno Chehovska krinicya 48 05 48 pn sh 39 59 23 sh d 48 09667 pn sh 39 98972 sh d 48 09667 39 98972 dzherelo gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya roztashovane u bajrachnij dibrovi na shili basejn richki Kripenka za 5 km na zahid vid mista Antracit Debit dzherela stanovit 0 3 l s Vodonosnij gorizont znahoditsya v piskovikah Voda za himichnim skladom sulfatno gidrokarbonatno kalciyeva pitna z priyemnim smakom Istorichne misce pov yazane z rosijskim pismennikom Antonom Pavlovichem Chehovim Dzherelo Svyatij Antipij 48 10 15 pn sh 39 18 20 sh d 48 17083 pn sh 39 30556 sh d 48 17083 39 30556 dzherelo pitnoyi vodi za 200 m na shid vid avtotrasi Rovenki Lugansk v urochishi Svyatij Antipij prava pritoka richki Velika Kam yanka Pidzemni vodi priurocheni do kam yanovugilnih vidkladiv Vodovmisnimi porodami ye trishinuvati vapnyaki ridshe piskuvati ta glinisti slanci gorizont zoni vivitryuvannya kam yanovugilnih vidkladiv do glibini 50 100 m Vodi slabonapirni plastovo trishinuvati porodi Zhivlennya vodonosnih gorizontiv vidbuvayetsya za rahunok infiltraciyi atmosfernih opadiv Zapasi pidzemnih vod ne zatverdzheni Himichnij sklad vodi gidrokarbonatno kalciyeva Pidzemni vodi vikoristovuyutsya miscevim naselennyam Potrebuye naglyadu Bilovodskij rajonNa teritoriyi Bilovodskogo rajonu stvoreno odnu gidrologichnu pam yatku prirodi miscevogo znachennya Vodyana krinicyaBilokurakinskij rajonNa teritoriyi Bilokurakinskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do okremih pam yatok prirodi ne vidneseno Samsonivskij stav ye chastinoyu landshaftnogo zakaznika miscevogo znachennya Samsonivska zavod Dovzhanskij rajonNa teritoriyi Dovzhanskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno Krasnodonskij rajonNa teritoriyi Krasnodonskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno Kreminskij rajonKreminski kaptazhi Pivdenno zahidna okolicya m Kreminna 300 na pivdennij zahid vid dorogi na Chervonu Dibrovu Ekspluatacijnij vodonosnij gorizont trishino karstova zona verhnokrejdovih vidkladiv centralnoyi chastini Kreminskoyi muldi Rozvantazhennya jogo vidbuvayetsya povnistyu v b Pishanij Yerik u viglyadi 3 h krupnih Kreminski kaptazhi i grupi dribnih dzherel Zapasi pidzemnih vod zatverdzheni v DKZ SRSR Voda kaptazhiv prisna vikoristovuyetsya dlya vodopostachannya naselennya Rodovishe Kreminski kaptazhi maye gidrogeologichnu cinnist oskilki ye yedinim dzherelom prirodnogo rozvantazhennya verhnokrejdyanogo vodonosnogo gorizontu priurochenogo do trishinuvatih mergeliv turon konyakskogo yarusu sho mayut obmezhenu ploshu v mezhah muldi Vodonosnist mergeliv pov yazana z trishinami pohodzhennya yakih obumovlene procesami vivitryuvannya i podalshogo rozmivu trishin pidzemnimi vodami sho zalezhit vid stupenya rozvitku i glibini vrizu gidrografichnoyi merezhi Zhivlennya krejdyanogo vodonosnogo gorizontu vidbuvayetsya za rahunok atmosfernih opadiv a takozh infiltraciyi alyuvialnih vod Voda vodozaboru prisna z suhim zalishkom 0 35 g dm3 pomirno zhorstka iz zagalnoyu zhorstkistyu 5 5 mmol dm3 Za tipom voda sulfatno gidrokarbonatna z perevazhannyam kationiv kalciyu seredovishe slaboluzhne rN 7 6 7 7 Ce odin z nebagatoh vodozaboriv oblasti de pitni vodi prisni ta mineralizaciya ne perevishuye 0 5 g dm3 i maye dobri smakovi vlastivosti Potrebuye naglyadu Klimivske dzhereloLutuginskij rajonNa teritoriyi Lutuginskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno Markivskij rajonNa teritoriyi Markivskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno Milovskij rajonKalmichankaNovoajdarskij rajonNovopskovskij rajonNa teritoriyi Novopskovskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno PervomajskPerevalskij rajonNa teritoriyi Perevalskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno Popasnyanskij rajonSvativskij rajonVerhnij stavok Mistki Krinicya Novopavlivska sriblyasta dzherelo gidrologichna pam yatka prirodi znahoditsya za 0 6 km na pivnichnij shid vid sela Pavlivka livij vidvershok verhiv ya bezimennoyi balki livoruch vid dorogi Svatove Bilokurakine U geomorfologichnomu vidnoshenni ce livoberezhnij shil vododilu richok Krasna i Horina Absolyutni visoti v misci vihodu pidzemnih vod skladayut 137 m nad rivnem morya Pidhodi do dzherela vikladeni z kamenyu ta zabetonovani Vodi perevazhno gidrokarbonatno sulfatni ta sulfatno gidrokarbonatni z mineralizaciyeyu vid 0 5 do 2 3 g dm Debit stanovit vid 0 014 do 0 048 l s Slov yanoserbskij rajonNa teritoriyi Slov yanoserbskogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno Stanichno Luganskij rajonVelikochernigivske dzherelo Stanichno Luganskij rajon 1 8 km pivnichnishe sela Zolotarovka i dorogi v s Chuginku verhiv ya balki Kiselovoyi Luganska oblast Dzherelo Zolotarivske priurochene do nerozchlenovanih kanevo buchackih paleogenovih vidkladiv sho mayut sporadichne rozpovsyudzhennya V nih vodonosni v osnovnomu piski v nizhnij chastini tovshi Utvorennyu vodonosnogo gorizontu v piskah spriyayut pidstelyayuchi yih alevroliti Vodonosnij gorizont gruntovij potuzhnist jogo do 10 m Debit dzherel zminyuyetsya vid 0 08 do 4 42 l sek vodi solonuvati z suhim zalishkom 3 3 5 1 g dm3 Glibina zalyagannya rivnya vodi na shilah balok u miscyah vihodu na dennu poverhnyu 0 0 m Zhivlennya vodonosnogo gorizontu zdijsnyuyetsya atmosfernimi opadami na ploshah vihodu buchackih piskiv na dennu poverhnyu i za rahunok gidravlichnogo zv yazku z visherozmishenimi vodonosnimi gorizontami Vodi dzherela v b Kiselovij vidpovidayut Izhevskomu tipu mineralnih vod za visnovkom Odeskogo NDI kurortologiyi Vikoristovuyetsya miscevim naselennyam dlya likuvalnih cilej Potrebuye naglyadu Kibikinska krinicyaStarobilskij rajonNa teritoriyi Starobilskogo rajonu Lozivske dzherelo Novoborovske dzherelo Shpotinske dzhereloTroyickij rajonNa teritoriyi Troyickogo rajonu zhodnogo gidrologichnogo ob yekta do pam yatok prirodi ne vidneseno Div takozhPrirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblastiPrimitkiLiteraturaPrirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti O A Arapov T V Sova V B Fyeryenc O Yu Ivanchenko Dovidnik 2 e vid dop perer Lugansk VAT LOD 168 s Za red V I Kalinina D S Gurskogo I V Antakovoyi U chotiroh tomah Tom 4 Lviv ZUKC 2011 S 240 260 ros Pamyatniki prirody Voroshilovgradshiny Putevoditel Doneck Donbass 1978 76 s ros Zapovednaya priroda Donbassa Putevoditel Sost A Z Didova 2 e izd dop Doneck Donbass 1987 168 s ros Geologicheskie pamyatniki Ukrainy Spravochnik putevoditel K Naukova dumka 1987 PosilannyaInteraktivna karta geologichnih pam yatok prirodi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019