Греція вступила у Першу світову війну 2 липня 1917 року. Попередньо зберігала нейтралітет, проте після зречення пронімецько настроєного короля Костянтина І, Королівство Греція оголосило війну Центральним державам і виступила на стороні Антанти.
Перші роки війни
З початком Першої світової війни Грецьке королівство проголосило нейтралітет. Попри це, у жовтні 1914 року грецька армія вторглася в Князівство Албанія і окупувала Північний Епір. Проте 1915 року в Князівстві Албанія висадилися італійські війська. Незабаром збройні сили Греції були змушені покинути раніше зайняті території, через можливі конфліктів з італійцями.
Національний розкол
Участь у війні на боці Центральних держав не могла розглядатись, насамперед тому, що в союзі брала участь Османська імперія, давній ворог Греції. Таким чином, нейтралітет розглядався як найбільш бажана та зручна позиція більшістю про-німецько настроєних греків, у тому числі старшим керівництвом Генерального штабу, яке здебільшого здобуло освіту в Німецькій імперії і мало значний вплив на короля Костянтина І.
Ситуація ускладнювалася рядом інших факторів. Зокрема королева Софія була рідною сестрою німецького кайзера Вільгельма II, а сам Костянтин здобув освіту в Німецькій імперії і захоплювався німецькою культурою. Водночас Королівство Греція пов'язував пакт про взаємну оборону із Королівством Сербія, членом Антанти, яка попросила надати підтримку, після того як була захоплена Австро-Угорською імперією (див. Сербська кампанія).
З іншого боку, прем'єр-міністр Елефтеріос Венізелос виступав на користь приєднання до Антанти. У січні 1915 року в спробі привернути греків на свій бік, Велика Британія запропонувала Греції післявоєнні поступки в Малій Азії (нині частина Туреччини). Венізелос, основний ідеолог Великої ідеї возз'єднання історично грецьких земель, вважав це важливим кроком і спробував провести законопроєкт через Грецький парламент про приєднатися до союзників. Вірна королю опозиція, генерали армії і їхні прихильники змусили Венізелоса піти у відставку незабаром після цього.
Розбіжність у поглядах і звільнення Венізелоса як привід призвели до глибокого розколу в особистих відносинах між двома політиками, який переріс у Національний розкол грецького суспільства в цілому.
Напередодні війни
Між тим Антанта робила все, щоб втягнути Королівство Греція у війну на своїй стороні. У жовтні 1915 року в Салоніках висадилися 150 000 англо-французьких солдатів. Потім 6 липня 1916 року Антанта оголосила блокаду Греції і зажадала остаточної демобілізації грецької армії, в якій мали великий вплив пронімецькі настрої. У листопаді 1916 року розгорнулось збройне протистояння загонів грецькими резервістами і французькою морською піхотою, відоме у новогрецькій історіографії як . Крім того держави Антанти зажадали здачі грецького флоту, підпорядкування контролю Антанти найважливіших державних установ. Ці вимоги були прийняті. Антанта стала фактичним господарем становища в Королівстві Греція.
Участь у війні
Під тиском Антанти в жовтні 1916 року Елефтеріос Венізелос знову став прем'єр-міністром. У червні 1917 року після погроз почати бомбардування Афін в разі, якщо король не зречеться престолу, Костянтин І покинув Королівство Греція, а корону успадкував його другий син Александр. 29 червня Грецьке королівство офіційно оголосило війну Центральним державам. Тим самим сили Антанти на Салонікському фронті були збільшені, а також забезпечений тил союзних військ.
Впродовж 18 місяців війни 10 дивізій грецької армії під командуванням генерала воювали на боці союзних військ проти болгарських і німецьких військ в Македонії і Болгарському царстві. Грецькі дивізії приєдналися до союзницьких військ на Салонікському фронті, очолюваних французьким генералом . Грецькі війська успішно провели проти болгарських військ у травні 1918 року.
Також у вересні 1918 року грецькі війська брали активну участь в успішному наступі Антанти. Грецькі дивізії брали участь в , звільненні Королівства Сербія і низці інших операцій наприкінці 1918 року. Після успішного наступу союзних військ, Болгарське царство капітулювала, завершилася Перша світова війна.
Підсумки війни
Оскільки Королівство Греція брало участь у війні в таборі переможців, воно здобуло територіальні придбання. За Нейїський мирним договором Королівство Греція отримало значну частину Фракії (Східну Фракію, а потім і Західну Фракію) на узбережжі Егейського моря і район Ізміра за Севрським мирним договором.
Під час конфлікту грецькі війська втратили близько 5000 військовослужбовців.
Джерела
- Британська енциклопедія: Greek history since World War I — From the National Schism to dictatorship [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Richard Clogg. A concise history of Greece. — Cambridge, Massachusetts : Harvard University Press, 2002. — 291 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greciya vstupila u Pershu svitovu vijnu 2 lipnya 1917 roku Poperedno zberigala nejtralitet prote pislya zrechennya pronimecko nastroyenogo korolya Kostyantina I Korolivstvo Greciya ogolosilo vijnu Centralnim derzhavam i vistupila na storoni Antanti Pershi roki vijniZ pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Grecke korolivstvo progolosilo nejtralitet Popri ce u zhovtni 1914 roku grecka armiya vtorglasya v Knyazivstvo Albaniya i okupuvala Pivnichnij Epir Prote 1915 roku v Knyazivstvi Albaniya visadilisya italijski vijska Nezabarom zbrojni sili Greciyi buli zmusheni pokinuti ranishe zajnyati teritoriyi cherez mozhlivi konfliktiv z italijcyami Nacionalnij rozkol Dokladnishe Nacionalnij rozkol Uchast u vijni na boci Centralnih derzhav ne mogla rozglyadatis nasampered tomu sho v soyuzi brala uchast Osmanska imperiya davnij vorog Greciyi Takim chinom nejtralitet rozglyadavsya yak najbilsh bazhana ta zruchna poziciya bilshistyu pro nimecko nastroyenih grekiv u tomu chisli starshim kerivnictvom Generalnogo shtabu yake zdebilshogo zdobulo osvitu v Nimeckij imperiyi i malo znachnij vpliv na korolya Kostyantina I Triumvirat uryadu nacionalnoyi oboroni Venizelosa generala i admirala Pavlosa Kunturiotisa pershi pidrozdili pidnyati revolyucijnim rezhimom dlya borotbi na Salonikskomu fronti gruden 1916 roku Situaciya uskladnyuvalasya ryadom inshih faktoriv Zokrema koroleva Sofiya bula ridnoyu sestroyu nimeckogo kajzera Vilgelma II a sam Kostyantin zdobuv osvitu v Nimeckij imperiyi i zahoplyuvavsya nimeckoyu kulturoyu Vodnochas Korolivstvo Greciya pov yazuvav pakt pro vzayemnu oboronu iz Korolivstvom Serbiya chlenom Antanti yaka poprosila nadati pidtrimku pislya togo yak bula zahoplena Avstro Ugorskoyu imperiyeyu div Serbska kampaniya Z inshogo boku prem yer ministr Elefterios Venizelos vistupav na korist priyednannya do Antanti U sichni 1915 roku v sprobi privernuti grekiv na svij bik Velika Britaniya zaproponuvala Greciyi pislyavoyenni postupki v Malij Aziyi nini chastina Turechchini Venizelos osnovnij ideolog Velikoyi ideyi vozz yednannya istorichno greckih zemel vvazhav ce vazhlivim krokom i sprobuvav provesti zakonoproyekt cherez Greckij parlament pro priyednatisya do soyuznikiv Virna korolyu opoziciya generali armiyi i yihni prihilniki zmusili Venizelosa piti u vidstavku nezabarom pislya cogo Rozbizhnist u poglyadah i zvilnennya Venizelosa yak privid prizveli do glibokogo rozkolu v osobistih vidnosinah mizh dvoma politikami yakij pereris u Nacionalnij rozkol greckogo suspilstva v cilomu Naperedodni vijni Mizh tim Antanta robila vse shob vtyagnuti Korolivstvo Greciya u vijnu na svoyij storoni U zhovtni 1915 roku v Salonikah visadilisya 150 000 anglo francuzkih soldativ Potim 6 lipnya 1916 roku Antanta ogolosila blokadu Greciyi i zazhadala ostatochnoyi demobilizaciyi greckoyi armiyi v yakij mali velikij vpliv pronimecki nastroyi U listopadi 1916 roku rozgornulos zbrojne protistoyannya zagoniv greckimi rezervistami i francuzkoyu morskoyu pihotoyu vidome u novogreckij istoriografiyi yak Krim togo derzhavi Antanti zazhadali zdachi greckogo flotu pidporyadkuvannya kontrolyu Antanti najvazhlivishih derzhavnih ustanov Ci vimogi buli prijnyati Antanta stala faktichnim gospodarem stanovisha v Korolivstvi Greciya Uchast u vijniDokladnishe Balkanskij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni ta Salonikskij front Zagin greckoyi armiyi pid chas Paradu peremogi Parizka triumfalna arka Pid tiskom Antanti v zhovtni 1916 roku Elefterios Venizelos znovu stav prem yer ministrom U chervni 1917 roku pislya pogroz pochati bombarduvannya Afin v razi yaksho korol ne zrechetsya prestolu Kostyantin I pokinuv Korolivstvo Greciya a koronu uspadkuvav jogo drugij sin Aleksandr 29 chervnya Grecke korolivstvo oficijno ogolosilo vijnu Centralnim derzhavam Tim samim sili Antanti na Salonikskomu fronti buli zbilsheni a takozh zabezpechenij til soyuznih vijsk Vprodovzh 18 misyaciv vijni 10 divizij greckoyi armiyi pid komanduvannyam generala voyuvali na boci soyuznih vijsk proti bolgarskih i nimeckih vijsk v Makedoniyi i Bolgarskomu carstvi Grecki diviziyi priyednalisya do soyuznickih vijsk na Salonikskomu fronti ocholyuvanih francuzkim generalom Grecki vijska uspishno proveli proti bolgarskih vijsk u travni 1918 roku Takozh u veresni 1918 roku grecki vijska brali aktivnu uchast v uspishnomu nastupi Antanti Grecki diviziyi brali uchast v zvilnenni Korolivstva Serbiya i nizci inshih operacij naprikinci 1918 roku Pislya uspishnogo nastupu soyuznih vijsk Bolgarske carstvo kapitulyuvala zavershilasya Persha svitova vijna Pidsumki vijniOskilki Korolivstvo Greciya bralo uchast u vijni v tabori peremozhciv vono zdobulo teritorialni pridbannya Za Nejyiskij mirnim dogovorom Korolivstvo Greciya otrimalo znachnu chastinu Frakiyi Shidnu Frakiyu a potim i Zahidnu Frakiyu na uzberezhzhi Egejskogo morya i rajon Izmira za Sevrskim mirnim dogovorom Pid chas konfliktu grecki vijska vtratili blizko 5000 vijskovosluzhbovciv DzherelaBritanska enciklopediya Greek history since World War I From the National Schism to dictatorship 14 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Richard Clogg A concise history of Greece Cambridge Massachusetts Harvard University Press 2002 291 s ISBN 0521004799