Латинська мова має широку систему відмінювання, особливо це проявляється у дієвідмінюванні. Словозміна відбувається шляхом приєднання суфіксів, словотворення — шляхом приєднання префіксів та суфіксів.
Дієслово
Латинське дієслово (verbum) відмінюється за певними правилами, які визначає його дієвідміна. Дієслова поділяються на дієвідміни за своїми закінченнями в інфінітиві теперішнього часу: перша -āre, друга -ēre, третя -ere, четверта -īre. Дієслово має три способи (дійсний, умовний, наказовий); два стани (активний і пасивний); два числа (однина і множина); три особи (перша, друга і третя); відмінюється у шести головних часах (теперішній, минулий недоконаний, минулий доконаний, давноминулий, майбутній недоконаний, майбутній доконаний). Зокрема має форми умовного способу для теперішнього, минулого недоконаного, минулого доконаного та давноминулого часів; утворює дієприкметники теперішнього, майбутнього (активні) та минулого (активні і пасивні) часів; має форми наказового способу для теперішнього і майбутнього часів. Неозначена форма дієслова також має категорію часу і стану (три часи, два стани).
У латинській мові є шість часів (tempus), які також присутні в українській мові:
- Теперішній (praesens): дія відбувається у час мовлення:
- Раб несе вино до маєтку.
- Servus vinum ad villam portat.
- Імперфект чи минулий недоконаний (imperfectum): дія відбувалася у минулому впродовж певного часу:
- Раб ніс (або носив) вино до маєтку.
- Servus vinum ad villam portabat.
- Перфект чи минулий доконаний (perfectum): дія вже відбулася в минулому:
- Раб приніс вино до маєтку.
- Servus vinum ad villam portavit.
- Плюсквамперфект чи давноминулий час (plusquamperfectum): дія відбувалася/відбулася в минулому перш ніж почалася наступна дія:
- Раб був носив (або був ніс чи був приніс) вино, яке (після цього) пив господар.
- Servus vinum ad villam portaverat, quid dominus bibit.
- Майбутній недоконаний (futurum primum): дія відбуватиметься в майбутньому:
- Раб носитиме (або нестиме чи буде нести) вино до маєтку.
- Servus vinum ad villam portabit.
- Майбутній доконаний (futurum secundum): дія відбудеться в майбутньому перед іншою дією:
- Раб не питиме (дія 2) вина, доки не принесе його (дія 1) до маєтку.
- Servus non bibet vinum, dum hoc ad villam portaverit.
У латинській мові є три способи (modus):
- Дійсний (indicativus, індикатив), який описує факти:
- Раб несе вино.
- Servus vinum portat.
- Умовний (coniunctivus, кон'юнктив), який описує припущення, заклик до дії, побажання про її виконання, вагання, сумнів:
- Хай раб принесе вино!
- Servus vinum portet!
- Сподіваємося, раб принесе вино.
- Speramus, ut servus vinum portet.
- Наказовий (imperativus, імператив), який описує прямий наказ (чи зобов'язання третьої сторони):
- Неси вино до маєтку!
- Porta vinum ad villam!
Існують два стани:
- Активний (activum): виконавець дії (суб'єкт дії) є підметом:
- Раб приніс вино.
- Servus vinum portavit.
- Пасивний (passivum): прямий додаток (об'єкт дії) є підметом:
- Вино було принесено (рабом).
- Vinum a servo portatum est.
В українській мові ця конструкція вживається лише тоді, коли виконавець дії неважливий; в латинській мові пасивний стан є рівнозначний активному (активна форма «навиворіт»).
Дієприкметник
Є три види дієприкметника (participium):
- Пасивний дієприкметник минулого часу (participium perfectum passivi):
- dare (давати) — datus (даний);
- videre (бачити) — visus (побачений);
- dicere (казати) — dictus (сказаний);
- audire (чути) — auditus (почутий).
- Активний дієприкметник теперішнього часу (participium praesentis activi)
- dare (давати) — dans (той, що дає);
- videre (бачити) — videns (той, що бачить);
- dicere (казати) — dicens (той, що каже);
- audire (чути) — audiens (той, що чує).
- Активний дієприкметник майбутнього часу (participium futuri activi)
- dare (давати) — daturus (той, що має намір давати);
- videre (бачити) — visurus (той, що має намір бачити);
- dicere (казати) — dicturus (той, що має намір казати);
- audire (чути) — auditurus (той, що має намір чути).
Слово абітурієнт походить від активного дієприкметника майбутнього часу abiturus — той, що має намір прийти.
Ґерундій
Ґерундій (gerundium) — віддієслівний іменник, що виражає тривалу дію. Поняття віддієслівного іменника не існує в українській мові, оскільки іменники зі значенням тривалості дії, утворені від дієслів, не виносяться в окрему категорію (зокрема такі слова як навчання, побачення, вірування), належачи до іменників другої відміни. В латинській мові такі слова відмінюються як іменники другої відміни, маючи в називному відмінку інфінітив дієслова:
- scribere — писати, писання
- ars scribendi — мистецтво писати (мистецтво писання)
Ґерундив
(gerundivum) — віддієслівний прикметник. В латинській мові залежно від конструкції, в якій він уживається, має два основні значення:
- Якщо вживається як означення іменника, то відповідає пасивному дієприкметнику недоконаного виду української мови: videndus — бачений, legendus — читаний;
- Якщо вживається у поєднанні із дієсловом-зв'язкою esse (бути), то виступає у ролі іменної частини складеного присудка, виражаючи необхідність виконання дії (виконавець дії передається давальним відмінком): мені треба прочитати книгу — liber mihi legendus est.
Супін
Супін (supinum) — це віддієслівний іменник, що має форму іменника четвертої відміни і вживається лише у двох відмінках — знахідному і відкладному (орудно-місцевому). Від основи супіна утворюють пасивні дієприкметники та дієприкметники майбутнього часу.
Іменник
Іменники (як і прикметники та займенники) у латинській мові мають граматичні категорії роду (genus), числа (numerus), відмінка (casus) та відміни (declinatio): три роди: чоловічий (masculinum), жіночий (femininum), середній (neutrum). два числа: однина (singularis) і множина (pluralis). шість відмінків: називний (nominativus), родовий (genetivus), давальний (dativus), знахідний (accusativus), відкладний (ablativus) та кличний (vocativus).
Запитання відмінків у латинській мові збігаються з відповідними в українській мові. Відкладний відмінок поєднує в собі орудний і місцевий відмінки української мови.
- Називний відмінок іменника в реченні завжди вказує на те, що це підмет (запитання хто? що?):
- Dominus servum vocat.
- Пан кличе раба.
- Родовий відмінок іменника кого? чого?:
- Servus in villa domini laborat.
- Раб працює в маєтку пана.
- Давальний відмінок кому? чому?:
- Servus pecuniam domino tradit.
- Раб передає гроші панові.
- Знахідний відмінок кого? що?:
- Servus dominum non timet.
- Раб не боїться пана.
- Відкладний відмінок від кого? від чого? (вживається замість орудного і місцевого):
- Inter domino et servo nulla amicitia est.
- Між паном і рабом не буває дружби.
- Кличний відмінок вживається при звертанні:
- Salve, domine!
- Вітаю, пане!
Займенник
Латинський займенник (pronomen) має такі ж розряди, як і український: особові, зворотний, присвійні, вказівні, відносні, питальні, неозначені, заперечні, а також прикметникові займенники (в українській мові — означальні).
В латинській мові немає особових займенників третьої особи (він, вона, воно, вони). Натомість вживають вказівні займенники: is, ea, id — він, вона, воно); рідше в цьому значенні: hic, haec, hoc (цей, часом мій), ille, illa, illud (той).
Прикметник
Прикметник (adiectivum) в латинській мові узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку. Відмінювання прикметника відбувається за трьома відмінами. Прикметники, що в чоловічому роді мають закінчення -us та -er, в середньому -um, а в жіночому -a, складають групу прикметників першої-другої відміни, відмінюючись у чоловічому та середньому роді за другою, а в жіночому за першою відміною (відмінкові закінчення збігаються з відповідними закінченнями першої та другої відмін іменника). Усі інші прикметники належать до третьої відміни і парадигма їх відмінювання збігається з відмінюванням іменників третьої відміни голосної групи. Як і в українській мові, у латинській якісні прикметники мають вищий і найвищий ступені порівняння:
- Marcus est fortis miles. — Марк сильний воїн.
- Marcus est fortior miles quam Flavius. — Марк сильніший воїн, ніж Флавій. (Використано порівняльний сполучник quam.)
- Marcus est fortior miles Flavio. — Марк сильніший воїн, ніж Флавій. (Використано відкладний відмінок — аблатив порівняння, Ablativus comparationis.)
- Marcus est fortissimus miles omnium. — Марк є найсильнішим воїном з-поміж усіх. (Використано частковий родовий відмінок, Genitivus partitivus)
- Marcus est fortissimus miles ex/inter omnibus. — Марк є найсильнішим воїном з-поміж усіх. (Використано конструкцію ex/inter + відкладний відмінок.)
ЗВИЧАЙНИЙ | ВИЩИЙ | НАЙВИЩИЙ |
---|---|---|
exterus, -a, -um | exterior, -ius | extrēmus, -a, -um |
novus, -a, um | novior, -ius | novissimus, -a, -um |
posterus, -a, -um | posterior, -ius | postrēmus, -a, -um |
pulcher, -chra, -chrum | pulchrior, -ius | pulcherrimus, -a, -um |
superus, -a, -um | superior, -ius | suprēmus, -a, -um |
ЗВИЧАЙНИЙ | ВИЩИЙ | НАЙВИЩИЙ |
---|---|---|
bonus, -a, -um | melior, -ius | optimus, -a, -um |
magnus, -a, -um | māior, -ius | maximus, -a, -um |
malus, -a, -um | pēior, -ius | pessimus, -a, -um |
multus, -a, -um | plus; pl. plūres, plūra | plūrimus, -a, -um |
parvus, -a, -um | minor, -us | minimus, -a, -um |
Прислівник
Прислівник (adverbium) у латинській мові, як і в українській називає ознаку дії, процесу, стану та якості. Прислівники, утворені від прикметників першої-другої відміни, мають суфікс -e (іноді -o), який додається до основи (malus — male, tener — tenere, citus — cito, pulcher — pulchre); утворені від третьої відміни мають суфікс -iter (acer — acriter, felix — feliciter). Якщо основа прикметника закінчується на -nt, то прислівник набуває кінцівки -er (sapiens — sapienter). Вищий ступінь порівняння прислівників збігається із середнім родом вищого ступеня порівняння прикметників. Найвищий ступінь порівняння прислівників утворюється шляхом заміни прикметникових закінчень -us, -a, -um на -e.
Числівник
У латинській мові розрізняють чотири розряди числівників (numeralium):
- (cardinalia): unus, duo, tres… (один, два, три…).
- (ordinalia): primus, secundus, tertius… (перший, другий, третій…).
- (distributiva): singuli, bini, terni… (по-одному, по-двоє, по-троє…).
- (adverbialia): semel, bis, ter… (один раз, двічі, тричі…).
Як цифри в Римі (а потім і в Європі) використовували літери латинського алфавіту.
Джерела
- Яковенко Наталя, Миронова Валентина. Латинська мова: Підручник. Видання друге, доповнене. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2002.
- Литвинов Володимир Дмитрович. Довідник з граматики латинської мови. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська Академія», 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latinska mova maye shiroku sistemu vidminyuvannya osoblivo ce proyavlyayetsya u diyevidminyuvanni Slovozmina vidbuvayetsya shlyahom priyednannya sufiksiv slovotvorennya shlyahom priyednannya prefiksiv ta sufiksiv DiyeslovoDokladnishe Latinske diyevidminyuvannya Latinske diyeslovo verbum vidminyuyetsya za pevnimi pravilami yaki viznachaye jogo diyevidmina Diyeslova podilyayutsya na diyevidmini za svoyimi zakinchennyami v infinitivi teperishnogo chasu persha are druga ere tretya ere chetverta ire Diyeslovo maye tri sposobi dijsnij umovnij nakazovij dva stani aktivnij i pasivnij dva chisla odnina i mnozhina tri osobi persha druga i tretya vidminyuyetsya u shesti golovnih chasah teperishnij minulij nedokonanij minulij dokonanij davnominulij majbutnij nedokonanij majbutnij dokonanij Zokrema maye formi umovnogo sposobu dlya teperishnogo minulogo nedokonanogo minulogo dokonanogo ta davnominulogo chasiv utvoryuye diyeprikmetniki teperishnogo majbutnogo aktivni ta minulogo aktivni i pasivni chasiv maye formi nakazovogo sposobu dlya teperishnogo i majbutnogo chasiv Neoznachena forma diyeslova takozh maye kategoriyu chasu i stanu tri chasi dva stani U latinskij movi ye shist chasiv tempus yaki takozh prisutni v ukrayinskij movi Teperishnij praesens diya vidbuvayetsya u chas movlennya Rab nese vino do mayetku Servus vinum ad villam portat Imperfekt chi minulij nedokonanij imperfectum diya vidbuvalasya u minulomu vprodovzh pevnogo chasu Rab nis abo nosiv vino do mayetku Servus vinum ad villam portabat Perfekt chi minulij dokonanij perfectum diya vzhe vidbulasya v minulomu Rab prinis vino do mayetku Servus vinum ad villam portavit Plyuskvamperfekt chi davnominulij chas plusquamperfectum diya vidbuvalasya vidbulasya v minulomu persh nizh pochalasya nastupna diya Rab buv nosiv abo buv nis chi buv prinis vino yake pislya cogo piv gospodar Servus vinum ad villam portaverat quid dominus bibit Majbutnij nedokonanij futurum primum diya vidbuvatimetsya v majbutnomu Rab nositime abo nestime chi bude nesti vino do mayetku Servus vinum ad villam portabit Majbutnij dokonanij futurum secundum diya vidbudetsya v majbutnomu pered inshoyu diyeyu Rab ne pitime diya 2 vina doki ne prinese jogo diya 1 do mayetku Servus non bibet vinum dum hoc ad villam portaverit U latinskij movi ye tri sposobi modus Dijsnij indicativus indikativ yakij opisuye fakti Rab nese vino Servus vinum portat Umovnij coniunctivus kon yunktiv yakij opisuye pripushennya zaklik do diyi pobazhannya pro yiyi vikonannya vagannya sumniv Haj rab prinese vino Servus vinum portet Spodivayemosya rab prinese vino Speramus ut servus vinum portet Nakazovij imperativus imperativ yakij opisuye pryamij nakaz chi zobov yazannya tretoyi storoni Nesi vino do mayetku Porta vinum ad villam Isnuyut dva stani Aktivnij activum vikonavec diyi sub yekt diyi ye pidmetom Rab prinis vino Servus vinum portavit Pasivnij passivum pryamij dodatok ob yekt diyi ye pidmetom Vino bulo prineseno rabom Vinum a servo portatum est V ukrayinskij movi cya konstrukciya vzhivayetsya lishe todi koli vikonavec diyi nevazhlivij v latinskij movi pasivnij stan ye rivnoznachnij aktivnomu aktivna forma navivorit Diyeprikmetnik Dokladnishe Latinske diyevidminyuvannya Diyeprikmetnik Ye tri vidi diyeprikmetnika participium Pasivnij diyeprikmetnik minulogo chasu participium perfectum passivi dare davati datus danij videre bachiti visus pobachenij dicere kazati dictus skazanij audire chuti auditus pochutij Aktivnij diyeprikmetnik teperishnogo chasu participium praesentis activi dare davati dans toj sho daye videre bachiti videns toj sho bachit dicere kazati dicens toj sho kazhe audire chuti audiens toj sho chuye Aktivnij diyeprikmetnik majbutnogo chasu participium futuri activi dare davati daturus toj sho maye namir davati videre bachiti visurus toj sho maye namir bachiti dicere kazati dicturus toj sho maye namir kazati audire chuti auditurus toj sho maye namir chuti Slovo abituriyent pohodit vid aktivnogo diyeprikmetnika majbutnogo chasu abiturus toj sho maye namir prijti Gerundij Dokladnishe Latinske diyevidminyuvannya Gerundij Gerundij gerundium viddiyeslivnij imennik sho virazhaye trivalu diyu Ponyattya viddiyeslivnogo imennika ne isnuye v ukrayinskij movi oskilki imenniki zi znachennyam trivalosti diyi utvoreni vid diyesliv ne vinosyatsya v okremu kategoriyu zokrema taki slova yak navchannya pobachennya viruvannya nalezhachi do imennikiv drugoyi vidmini V latinskij movi taki slova vidminyuyutsya yak imenniki drugoyi vidmini mayuchi v nazivnomu vidminku infinitiv diyeslova scribere pisati pisannya ars scribendi mistectvo pisati mistectvo pisannya Gerundiv Dokladnishe Latinske diyevidminyuvannya Gerundiv gerundivum viddiyeslivnij prikmetnik V latinskij movi zalezhno vid konstrukciyi v yakij vin uzhivayetsya maye dva osnovni znachennya Yaksho vzhivayetsya yak oznachennya imennika to vidpovidaye pasivnomu diyeprikmetniku nedokonanogo vidu ukrayinskoyi movi videndus bachenij legendus chitanij Yaksho vzhivayetsya u poyednanni iz diyeslovom zv yazkoyu esse buti to vistupaye u roli imennoyi chastini skladenogo prisudka virazhayuchi neobhidnist vikonannya diyi vikonavec diyi peredayetsya davalnim vidminkom meni treba prochitati knigu liber mihi legendus est Supin Dokladnishe Latinske diyevidminyuvannya Supin Supin supinum ce viddiyeslivnij imennik sho maye formu imennika chetvertoyi vidmini i vzhivayetsya lishe u dvoh vidminkah znahidnomu i vidkladnomu orudno miscevomu Vid osnovi supina utvoryuyut pasivni diyeprikmetniki ta diyeprikmetniki majbutnogo chasu ImennikDokladnishe Vidminyuvannya v latinskij movi Imenniki Imenniki yak i prikmetniki ta zajmenniki u latinskij movi mayut gramatichni kategoriyi rodu genus chisla numerus vidminka casus ta vidmini declinatio tri rodi cholovichij masculinum zhinochij femininum serednij neutrum dva chisla odnina singularis i mnozhina pluralis shist vidminkiv nazivnij nominativus rodovij genetivus davalnij dativus znahidnij accusativus vidkladnij ablativus ta klichnij vocativus Zapitannya vidminkiv u latinskij movi zbigayutsya z vidpovidnimi v ukrayinskij movi Vidkladnij vidminok poyednuye v sobi orudnij i miscevij vidminki ukrayinskoyi movi Nazivnij vidminok imennika v rechenni zavzhdi vkazuye na te sho ce pidmet zapitannya hto sho Dominus servum vocat Pan kliche raba Rodovij vidminok imennika kogo chogo Servus in villa domini laborat Rab pracyuye v mayetku pana Davalnij vidminok komu chomu Servus pecuniam domino tradit Rab peredaye groshi panovi Znahidnij vidminok kogo sho Servus dominum non timet Rab ne boyitsya pana Vidkladnij vidminok vid kogo vid chogo vzhivayetsya zamist orudnogo i miscevogo Inter domino et servo nulla amicitia est Mizh panom i rabom ne buvaye druzhbi Klichnij vidminok vzhivayetsya pri zvertanni Salve domine Vitayu pane ZajmennikDokladnishe Vidminyuvannya v latinskij movi Zajmenniki Latinskij zajmennik pronomen maye taki zh rozryadi yak i ukrayinskij osobovi zvorotnij prisvijni vkazivni vidnosni pitalni neoznacheni zaperechni a takozh prikmetnikovi zajmenniki v ukrayinskij movi oznachalni V latinskij movi nemaye osobovih zajmennikiv tretoyi osobi vin vona vono voni Natomist vzhivayut vkazivni zajmenniki is ea id vin vona vono ridshe v comu znachenni hic haec hoc cej chasom mij ille illa illud toj PrikmetnikDokladnishe Vidminyuvannya v latinskij movi Prikmetniki Prikmetnik adiectivum v latinskij movi uzgodzhuyetsya z imennikom u rodi chisli ta vidminku Vidminyuvannya prikmetnika vidbuvayetsya za troma vidminami Prikmetniki sho v cholovichomu rodi mayut zakinchennya us ta er v serednomu um a v zhinochomu a skladayut grupu prikmetnikiv pershoyi drugoyi vidmini vidminyuyuchis u cholovichomu ta serednomu rodi za drugoyu a v zhinochomu za pershoyu vidminoyu vidminkovi zakinchennya zbigayutsya z vidpovidnimi zakinchennyami pershoyi ta drugoyi vidmin imennika Usi inshi prikmetniki nalezhat do tretoyi vidmini i paradigma yih vidminyuvannya zbigayetsya z vidminyuvannyam imennikiv tretoyi vidmini golosnoyi grupi Yak i v ukrayinskij movi u latinskij yakisni prikmetniki mayut vishij i najvishij stupeni porivnyannya Marcus est fortis miles Mark silnij voyin Marcus est fortior miles quam Flavius Mark silnishij voyin nizh Flavij Vikoristano porivnyalnij spoluchnik quam Marcus est fortior miles Flavio Mark silnishij voyin nizh Flavij Vikoristano vidkladnij vidminok ablativ porivnyannya Ablativus comparationis Marcus est fortissimus miles omnium Mark ye najsilnishim voyinom z pomizh usih Vikoristano chastkovij rodovij vidminok Genitivus partitivus Marcus est fortissimus miles ex inter omnibus Mark ye najsilnishim voyinom z pomizh usih Vikoristano konstrukciyu ex inter vidkladnij vidminok Zvichajni prikmetniki ZVIChAJNIJ VIShIJ NAJVIShIJ exterus a um exterior ius extremus a um novus a um novior ius novissimus a um posterus a um posterior ius postremus a um pulcher chra chrum pulchrior ius pulcherrimus a um superus a um superior ius supremus a um Nepravilni prikmetniki ZVIChAJNIJ VIShIJ NAJVIShIJ bonus a um melior ius optimus a um magnus a um maior ius maximus a um malus a um peior ius pessimus a um multus a um plus pl plures plura plurimus a um parvus a um minor us minimus a umPrislivnikDokladnishe Vidminyuvannya v latinskij movi Prislivniki Prislivnik adverbium u latinskij movi yak i v ukrayinskij nazivaye oznaku diyi procesu stanu ta yakosti Prislivniki utvoreni vid prikmetnikiv pershoyi drugoyi vidmini mayut sufiks e inodi o yakij dodayetsya do osnovi malus male tener tenere citus cito pulcher pulchre utvoreni vid tretoyi vidmini mayut sufiks iter acer acriter felix feliciter Yaksho osnova prikmetnika zakinchuyetsya na nt to prislivnik nabuvaye kincivki er sapiens sapienter Vishij stupin porivnyannya prislivnikiv zbigayetsya iz serednim rodom vishogo stupenya porivnyannya prikmetnikiv Najvishij stupin porivnyannya prislivnikiv utvoryuyetsya shlyahom zamini prikmetnikovih zakinchen us a um na e ChislivnikDokladnishe Vidminyuvannya v latinskij movi Chislivniki ta Rimska sistema cifr U latinskij movi rozriznyayut chotiri rozryadi chislivnikiv numeralium cardinalia unus duo tres odin dva tri ordinalia primus secundus tertius pershij drugij tretij distributiva singuli bini terni po odnomu po dvoye po troye adverbialia semel bis ter odin raz dvichi trichi Yak cifri v Rimi a potim i v Yevropi vikoristovuvali literi latinskogo alfavitu DzherelaYakovenko Natalya Mironova Valentina Latinska mova Pidruchnik Vidannya druge dopovnene Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2002 Litvinov Volodimir Dmitrovich Dovidnik z gramatiki latinskoyi movi K Vid dim Kiyevo Mogilyanska Akademiya 2008