Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2018) |
Го́рлицька би́тва 1915 року — наступальна операція німецьких і австро-угорських військ під час Першої світової війни, проведена з 2 травня по 10 червня. Ця наступальна операція була частиною стратегічного плану німецького командування на 1915 рік з розгрому Російської імператорської армії. План полягав у тому, щоб завдати послідовних потужних флангових ударів зі Східної Пруссії і Королівства Галичини та Володимирії, прорвати оборону Російської армії, оточити її і в Царстві Польському, знищити основні сили.
| Горлицький прорив | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Східний фронт Перша світова війна | |||||||
 Карта Горлицького прориву | |||||||
| Координати: 49°39′15″ пн. ш. 21°09′33″ сх. д. / 49.65444444442777439° пн. ш. 21.15916666672777779° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Четверний Союз: Німецька імперія Австро-Угорщина | Антанта: Російська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Август фон Макензен Фердинанд Австрійський |  Радко Димитрієв | ||||||
| Військові формування | |||||||
| 11-та армія Південна армія 2-га армія 3-тя армія 4-та армія 7-ма армія | 2-га армія 4-та армія 4-та армія 8-ма армія 9-та армія 11-та армія | ||||||
| Втрати | |||||||
| 487 821 Німецька імперія 24 063 убитих 66 540 поранених 8 050 полонених Разом: 98 653 Австро-Угорщина 44 191 убитих 180 385 поранених 164 592 полонених Разом: 389 168 | 1 019 953 118 112 убитих 402 346 поранених 499 495 полонених | ||||||
Передумови
Становище, яке склалося на південному крилі російського фронту в середині квітня 1915 р., серйозно турбувало військове командування Центральних держав. Російська імператорська армія глибоко вклинилися в межі Австро-Угорської імперії. Вона взяла Перемишль і Тарнів, захопила майже всі найважливіші перевали в Карпатах. Виникла загроза виходу росіян на Угорську рівнину. Тому німецьке командування вирішило допомогти своєму союзникові.
Обставини на західноєвропейському фронті дозволяли зняти частину військ і спрямувати їх проти росіян. На думку генерала Еріха фон Фалькенгайна, найкращим рішенням був би фронтальний удар з метою прориву фронту на одній з його вирішальних ділянок.
При виборі напрямку головного удару німецьке командування вирішило вдарити ближче до центра, між Віслою і Бескидами. Істотну роль при виборі цього напрямку зіграли й економічні важелі. У районі Горлиці, Дрогобича розташовувалися багаті родовища нафти, яка в умовах блокади була дуже потрібна Німецькій імперії.
В операції брали участь 11-та німецька армія генерала Августа фон Макензена, перекинута з західного фронту (10 піхотних і 1 кавалерійська дивізії) і 4-та австро-угорська армія ерцгерцога Йосипа Фердинанда, (6 піхотних і 1 кавалерійська дивізія) під загальним командуванням Макензена. З півдня операція забезпечувалася третьою австро-угорською армією, з північного заходу — групою генерала Войрша. Завданням німецько-австро-угорських військ був прорив позицій Південно-Західного фронту на ділянці Горлиці, Громник, оточення і знищення третьої російської армії генерала від інфантерії та подальший наступ на Перемишль і Львів.
Співвідношення сил
| Сторони | Чисельність армій | Легкі гармати | Важкі гармати | Кулемети | Міномети | Вбито та поранено |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Росіяни | 60 000 | 141 | 4 | 100 | - | 40 000 |
| Австро-німці | 126 000 | 457 | 159 | 260 | 96 | 13 000 |
Початок операції
Наступ німецько-австрійських військ почався о 10 годині ранку 19 квітня. Загальній атаці передувала могутня артилерійська підготовка, що тривала близько доби.
Можна вважати, що події Горлицької операції відбувалися у три етапи.
- Перший етап — з 19 по 23 квітня — включав прорив армією Макензена оборони 3-ї російської армії в районі Горлиць і відхід російських військ до р. Віслок.
- Другий етап — з 24 по 30 квітня — охоплював оборонні дії 3-ї і 8-ї російських армій у межиріччі Віслоку і Сяну.
- Третій етап — з 1 по 9 червня — бої на рубежі р. Сян і відхід російських військ за Львів.
У росіян до початку весни вже був майже вичерпаний запас артилерійських снарядів, розрахований на недовгу війну. Витрата снарядів у перші місяці війни виявилася непередбачено великою. Перед чудово озброєними та підготовленими солдатами Макензена російські солдати виявились майже беззбройними.
Відступ росіян
19 квітня 1915 р. почався «великий відступ» російських армій. Раптово з'ясувалося, що їм катастрофічно не вистачає найнеобхіднішого — снарядів, патронів, рушниць, навіть чобіт.
Далеко не всі бійці мали гвинтівки, багатьом доводилось чекати загибелі чи поранення своїх товаришів, аби одержати їхню зброю. Командування віддавало накази «не витрачати патронів даремно», «забирати патрони в поранених і убитих». Штаб Південно-Західного фронту розіслав телеграму про створення піхотних рот, озброєних «алебардами».
На ураганний вогонь противника все що могли росіяни, це лише відповідати рідкими поодинокими пострілами. На один випущений росіянами снаряд припадало приблизно 300 гарматних пострілів армії німецького генерала Августа Макензена.
Закінчення битви
Аби врятувати армію від повного винищення, росіянам залишалось тільки відступати. Російські війська покинули Перемишль, Львів — майже все Королівство Галичини та Володимирії. Вони зазнавали величезних втрат — загальна кількість вбитих і поранених за час «великого відступу» становила 1 мільйон 410 тисяч чоловік[].
Під час Горлицької операції російське командування вперше в широких масштабах використало тактику руйнування важливих об'єктів та нищення різного майна на шляху наступу австро-угорсько-німецьких військ. На всіх напрямках були вивезені інтендантські вантажі, знищені мости, зруйнована залізнична колія, спалені стаціонарні будівлі, вивезені паровози і вагони. Майно, яке не можна було вивезти, знищувалося на місці. Мости зберігались до останньої хвилини і їх підривали перед приходом противника. Це дещо сповільнювало просування австро-угорсько-німецьких військ.
Причини перемоги австро-німецьких військ
Причиною невдачі російської армії у Горлицькій операції варто вважати не стільки нестачу боєприпасів і перевагу противника в силах і засобах, як помилки в керівництві військами з боку командування. Маючи значні резерви, воно не змогло вміло використовувати їх. Контрудари свіжих корпусів, переданих їм Ставкою, були організовані погано і не досягали своєї мети.
Стратегічні наслідки
Горлицька операція тривала 52 дні. Це була одна з найбільших оборонних операцій Першої світової війни. Німецько-австрійсько-угорська армія захопила частину Королівства Галичини та Володимирії, Герцогства Буковина. Справа звелася фактично не до прориву російського фронту, а до його «притиснення».
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горлицький прорив |
- Мельник І. 22 червня Львів визволили від росіян [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2015. — 22 червня.
- Науменко К. Є. Горлицька битва 1915 [ 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 166. — .
- Науменко К. Є. Горлецька битва [ 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Рявкін А. Перша світова війна. — М., 1993
- Майсурян А. Росія в першій світовій війні. — М., 1995. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2018 Go rlicka bi tva 1915 roku nastupalna operaciya nimeckih i avstro ugorskih vijsk pid chas Pershoyi svitovoyi vijni provedena z 2 travnya po 10 chervnya Cya nastupalna operaciya bula chastinoyu strategichnogo planu nimeckogo komanduvannya na 1915 rik z rozgromu Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Plan polyagav u tomu shob zavdati poslidovnih potuzhnih flangovih udariv zi Shidnoyi Prussiyi i Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi prorvati oboronu Rosijskoyi armiyi otochiti yiyi i v Carstvi Polskomu znishiti osnovni sili Gorlickij proriv Shidnij front Persha svitova vijna Karta Gorlickogo prorivu Karta Gorlickogo prorivu Koordinati 49 39 15 pn sh 21 09 33 sh d 49 65444444442777439 pn sh 21 15916666672777779 sh d 49 65444444442777439 21 15916666672777779 Data 2 travnya 22 chervnya 1915 roku Misce Galichina Rezultat Peremoga Centralnih derzhav Storoni Chetvernij Soyuz Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Antanta Rosijska imperiya Komanduvachi Avgust fon Makenzen Ferdinand Avstrijskij Radko Dimitriyev Vijskovi formuvannya 11 ta armiya Pivdenna armiya 2 ga armiya 3 tya armiya 4 ta armiya 7 ma armiya 2 ga armiya 4 ta armiya 4 ta armiya 8 ma armiya 9 ta armiya 11 ta armiya Vtrati 487 821 Nimecka imperiya 24 063 ubitih 66 540 poranenih 8 050 polonenih Razom 98 653 Avstro Ugorshina 44 191 ubitih 180 385 poranenih 164 592 polonenih Razom 389 168 1 019 953 118 112 ubitih 402 346 poranenih 499 495 polonenihPeredumoviKajzer Vilgelm II ta Avgust fon Makenzen pid chas planuvannya operaciyi Stanovishe yake sklalosya na pivdennomu krili rosijskogo frontu v seredini kvitnya 1915 r serjozno turbuvalo vijskove komanduvannya Centralnih derzhav Rosijska imperatorska armiya gliboko vklinilisya v mezhi Avstro Ugorskoyi imperiyi Vona vzyala Peremishl i Tarniv zahopila majzhe vsi najvazhlivishi perevali v Karpatah Vinikla zagroza vihodu rosiyan na Ugorsku rivninu Tomu nimecke komanduvannya virishilo dopomogti svoyemu soyuznikovi Obstavini na zahidnoyevropejskomu fronti dozvolyali znyati chastinu vijsk i spryamuvati yih proti rosiyan Na dumku generala Eriha fon Falkengajna najkrashim rishennyam buv bi frontalnij udar z metoyu prorivu frontu na odnij z jogo virishalnih dilyanok Pri vibori napryamku golovnogo udaru nimecke komanduvannya virishilo vdariti blizhche do centra mizh Visloyu i Beskidami Istotnu rol pri vibori cogo napryamku zigrali j ekonomichni vazheli U rajoni Gorlici Drogobicha roztashovuvalisya bagati rodovisha nafti yaka v umovah blokadi bula duzhe potribna Nimeckij imperiyi V operaciyi brali uchast 11 ta nimecka armiya generala Avgusta fon Makenzena perekinuta z zahidnogo frontu 10 pihotnih i 1 kavalerijska diviziyi i 4 ta avstro ugorska armiya ercgercoga Josipa Ferdinanda 6 pihotnih i 1 kavalerijska diviziya pid zagalnim komanduvannyam Makenzena Z pivdnya operaciya zabezpechuvalasya tretoyu avstro ugorskoyu armiyeyu z pivnichnogo zahodu grupoyu generala Vojrsha Zavdannyam nimecko avstro ugorskih vijsk buv proriv pozicij Pivdenno Zahidnogo frontu na dilyanci Gorlici Gromnik otochennya i znishennya tretoyi rosijskoyi armiyi generala vid infanteriyi ta podalshij nastup na Peremishl i Lviv Spivvidnoshennya silStoroni Chiselnist armij Legki garmati Vazhki garmati Kulemeti Minometi Vbito ta poraneno Rosiyani 60 000 141 4 100 40 000 Avstro nimci 126 000 457 159 260 96 13 000Pochatok operaciyiNastup nimeckoyi pihoti Nastup nimecko avstrijskih vijsk pochavsya o 10 godini ranku 19 kvitnya Zagalnij ataci pereduvala mogutnya artilerijska pidgotovka sho trivala blizko dobi Mozhna vvazhati sho podiyi Gorlickoyi operaciyi vidbuvalisya u tri etapi Pershij etap z 19 po 23 kvitnya vklyuchav proriv armiyeyu Makenzena oboroni 3 yi rosijskoyi armiyi v rajoni Gorlic i vidhid rosijskih vijsk do r Vislok Drugij etap z 24 po 30 kvitnya ohoplyuvav oboronni diyi 3 yi i 8 yi rosijskih armij u mezhirichchi Visloku i Syanu Tretij etap z 1 po 9 chervnya boyi na rubezhi r Syan i vidhid rosijskih vijsk za Lviv U rosiyan do pochatku vesni vzhe buv majzhe vicherpanij zapas artilerijskih snaryadiv rozrahovanij na nedovgu vijnu Vitrata snaryadiv u pershi misyaci vijni viyavilasya neperedbacheno velikoyu Pered chudovo ozbroyenimi ta pidgotovlenimi soldatami Makenzena rosijski soldati viyavilis majzhe bezzbrojnimi Vidstup rosiyanVidstup rosiyan 19 kvitnya 1915 r pochavsya velikij vidstup rosijskih armij Raptovo z yasuvalosya sho yim katastrofichno ne vistachaye najneobhidnishogo snaryadiv patroniv rushnic navit chobit Daleko ne vsi bijci mali gvintivki bagatom dovodilos chekati zagibeli chi poranennya svoyih tovarishiv abi oderzhati yihnyu zbroyu Komanduvannya viddavalo nakazi ne vitrachati patroniv daremno zabirati patroni v poranenih i ubitih Shtab Pivdenno Zahidnogo frontu rozislav telegramu pro stvorennya pihotnih rot ozbroyenih alebardami Na uragannij vogon protivnika vse sho mogli rosiyani ce lishe vidpovidati ridkimi poodinokimi postrilami Na odin vipushenij rosiyanami snaryad pripadalo priblizno 300 garmatnih postriliv armiyi nimeckogo generala Avgusta Makenzena Zakinchennya bitviAbi vryatuvati armiyu vid povnogo vinishennya rosiyanam zalishalos tilki vidstupati Rosijski vijska pokinuli Peremishl Lviv majzhe vse Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Voni zaznavali velicheznih vtrat zagalna kilkist vbitih i poranenih za chas velikogo vidstupu stanovila 1 miljon 410 tisyach cholovik dzherelo Pid chas Gorlickoyi operaciyi rosijske komanduvannya vpershe v shirokih masshtabah vikoristalo taktiku rujnuvannya vazhlivih ob yektiv ta nishennya riznogo majna na shlyahu nastupu avstro ugorsko nimeckih vijsk Na vsih napryamkah buli vivezeni intendantski vantazhi znisheni mosti zrujnovana zaliznichna koliya spaleni stacionarni budivli vivezeni parovozi i vagoni Majno yake ne mozhna bulo vivezti znishuvalosya na misci Mosti zberigalis do ostannoyi hvilini i yih pidrivali pered prihodom protivnika Ce desho spovilnyuvalo prosuvannya avstro ugorsko nimeckih vijsk Prichini peremogi avstro nimeckih vijskPrichinoyu nevdachi rosijskoyi armiyi u Gorlickij operaciyi varto vvazhati ne stilki nestachu boyepripasiv i perevagu protivnika v silah i zasobah yak pomilki v kerivnictvi vijskami z boku komanduvannya Mayuchi znachni rezervi vono ne zmoglo vmilo vikoristovuvati yih Kontrudari svizhih korpusiv peredanih yim Stavkoyu buli organizovani pogano i ne dosyagali svoyeyi meti Strategichni naslidkiGorlicka operaciya trivala 52 dni Ce bula odna z najbilshih oboronnih operacij Pershoyi svitovoyi vijni Nimecko avstrijsko ugorska armiya zahopila chastinu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Gercogstva Bukovina Sprava zvelasya faktichno ne do prorivu rosijskogo frontu a do jogo pritisnennya Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gorlickij proriv Melnik I 22 chervnya Lviv vizvolili vid rosiyan 23 chervnya 2015 u Wayback Machine Zbruc 2015 22 chervnya Naumenko K Ye Gorlicka bitva 1915 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 166 ISBN 966 00 0405 2 Naumenko K Ye Gorlecka bitva 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ryavkin A Persha svitova vijna M 1993 Majsuryan A Rosiya v pershij svitovij vijni M 1995 ros