Радко Димитрієв (болг. Радко Димитриев нар. 24 вересня 1859, с. Градець — пом. 18 жовтня 1918, П'ятигорськ) — болгарський генерал, болгарської армії з 1 січня 1904 по 28 березня 1907.
Радко Димитрієв | |
---|---|
болг. Радко Димитриев | |
Народження | 24 вересня (6 жовтня) 1859[1][2] Градець |
Смерть | 1 листопада 1918 (59 років) П'ятигорськ, Терська область, Російська СФРР[1] вогнепальне поранення |
Країна | |
Освіта | Військова школа (Софія) Військова академія (Санкт-Петербург) |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | |
Війни / битви | Російсько-турецька війна (1877—1878) Сербсько-болгарська війна (1885) Перша Балканська війна 1912-1913 Друга Балканська війна 1913 Перша світова війна |
Автограф | |
Нагороди | |
Радко Димитрієв у Вікісховищі |
Біографія
Народився в селі Градец, виховувався бабусею. Пізніше він навчався в гімназії в Габрово та брав участь у організації Квітневого повстання (1876).
Під час російсько-турецької війни (1877—1878) був перекладачем 2-ї гвардійської дивізії Російської армії. У 1879 закінчив Військову школу в Софії; У 1881 отримав звання лейтенанта, а в 1884 — капітана після закінчення Петербурзької академії.
Під час Сербсько-болгарської війни (1885) Димитрієв був одним з командирів Західного корпусу і брав участь у успішній битві при Піроті. Після війни він взяв участь у невдалому державному перевороті. Емігрував до Румунії та став членом клубу емігрантів. Пізніше емігрував до Росії і служив у російській армії.
Повернувся до Болгарії в 1898 і став командиром 5-ї піхотній дивізії. 18 травня 1900 отримав звання полковника і очолював Генеральний штаб болгарської армії з 1904 по 1907.
Під час Першої Балканської війни (1912-1913) він керував .
Під час Другої Балканської війни 1913 він замінив генерала Михаїла Савова і став заступником головнокомандувача.
Нагороди
- Орден «Святого Олександра», I і II класів
- Орден «За військової заслуги», I класу
- Орден «Стара планина», 1 клас з мечами — присвоєний посмертно 20 грудня 2012
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1053537921 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
Джерела
- Недев, С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», стр. 56
- Съединението 1885 — енциклопедичен справочник. София, Държавно издателство «д-р Петър Берон», 1985., стр. 182
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radko Dimitriyev bolg Radko Dimitriev nar 24 veresnya 1859 s Gradec pom 18 zhovtnya 1918 P yatigorsk bolgarskij general bolgarskoyi armiyi z 1 sichnya 1904 po 28 bereznya 1907 Radko Dimitriyevbolg Radko DimitrievNarodzhennya 24 veresnya 6 zhovtnya 1859 1 2 GradecSmert 1 listopada 1918 1918 11 01 59 rokiv P yatigorsk Terska oblast Rosijska SFRR 1 vognepalne poranennyaKrayinaOsvita Vijskova shkola Sofiya Vijskova akademiya Sankt Peterburg Zvannya General lejtenantKomanduvannyaVijni bitvi Rosijsko turecka vijna 1877 1878 Serbsko bolgarska vijna 1885 Persha Balkanska vijna 1912 1913 Druga Balkanska vijna 1913 Persha svitova vijnaAvtografNagorodi Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Stanislava Orden Svyatoyi Anni Kavaler ordena Za horobrist Bolgariya Kavaler ordena Svyatij Oleksandr Bolgariya Kavaler ordena Zirki Rumuniyi Oficer ordena Pochesnogo legionu Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Kavaler ordena Stara Planina Radko Dimitriyev u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v seli Gradec vihovuvavsya babuseyu Piznishe vin navchavsya v gimnaziyi v Gabrovo ta brav uchast u organizaciyi Kvitnevogo povstannya 1876 Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 buv perekladachem 2 yi gvardijskoyi diviziyi Rosijskoyi armiyi U 1879 zakinchiv Vijskovu shkolu v Sofiyi U 1881 otrimav zvannya lejtenanta a v 1884 kapitana pislya zakinchennya Peterburzkoyi akademiyi Pid chas Serbsko bolgarskoyi vijni 1885 Dimitriyev buv odnim z komandiriv Zahidnogo korpusu i brav uchast u uspishnij bitvi pri Piroti Pislya vijni vin vzyav uchast u nevdalomu derzhavnomu perevoroti Emigruvav do Rumuniyi ta stav chlenom klubu emigrantiv Piznishe emigruvav do Rosiyi i sluzhiv u rosijskij armiyi Povernuvsya do Bolgariyi v 1898 i stav komandirom 5 yi pihotnij diviziyi 18 travnya 1900 otrimav zvannya polkovnika i ocholyuvav Generalnij shtab bolgarskoyi armiyi z 1904 po 1907 Pid chas Pershoyi Balkanskoyi vijni 1912 1913 vin keruvav Pid chas Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 vin zaminiv generala Mihayila Savova i stav zastupnikom golovnokomanduvacha NagorodiOrden Svyatogo Oleksandra I i II klasiv Orden Za vijskovoyi zaslugi I klasu Orden Stara planina 1 klas z mechami prisvoyenij posmertno 20 grudnya 2012PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1053537921 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227DzherelaNedev S Komandvaneto na blgarskata vojska prez vojnite za nacionalno obedinenie Sofiya 1993 Voennoizdatelski kompleks Sv Georgi Pobedonosec str 56 Sedinenieto 1885 enciklopedichen spravochnik Sofiya Drzhavno izdatelstvo d r Petr Beron 1985 str 182