Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
4-та а́рмія (нім. 4. Armee (Österreich-Ungarn)) — польова армія австро-угорських сухопутних військ за часів Першої світової війни.
| 4-та армія k.u.k. 4. Armee | |
|---|---|
 Пам'ятна емблема 4-ї австро-угорської армії | |
| На службі | липень 1914 — 15 березня 1918 |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Належність |  Збройні сили Австро-Угорщини |
| Вид | Австро-угорська армія |
| Чисельність | польова армія |
| Війни/битви | Перша світова війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Моріц фон Ауффенберг |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
1914
4-та армія австро-угорських сухопутних військ була сформована під час мобілізації у липні 1914 року для ведення війни на Східному фронті проти російської імператорської армії. По завершенню формування частини об'єднання під командуванням генерала від інфантерії Моріца фон Ауффенберга, що нараховували 138½ батальйонів, 47 ескадрилей та 432 гармати, вирушили на північний кордон Галичини для проведення у взаємодії з 1-ю армією наступальної операції проти росіян.
Австро-угорське командування планувало завдати головний удар силами своїх 1-ї і 4-ї армій між Віслою і Бугом у північному напрямку, щоб розгромити 4-ту і 5-ту російські армії біля Любліна і Холма, вийти до тилів військ Південно-Західного фронту. Удар мав забезпечуватися із заходу наступом вздовж лівого берега Вісли групи Куммера і корпусу Войрша. 3-тя армія прикривала район Львова. Група Кевеса отримала завдання відбити можливий наступ росіян на Стрий і Станіслав.
Наполегливе бажання супротивних сторін домогтися реалізації своїх задумів призвело до грандіозної Галицької битви, яка розгорнулася між Дністром і Віслою. У період з 18 серпня по 21 вересня 1914 року на 400-км фронті від р. Вісла до Румунії російські 3-тя, 4-та, 5-та та 8-ма армії (70 піхотних і кінних дивізій, близько 700 тис. осіб) вступили у велику битву з 2-ю, 3-ю та 4-ю австро-угорськими арміями (56 дивізій, близько 830 тис. осіб).
На початку операції в р-ні міст Красника і Томашова російські війська північного крила фронту зазнали невдачі й відступили до м. Люблін. Водночас головні сили — 8-ма армія (командувач — генерал від кавалерії О.Брусилов) і 3-тя армія (командувач — генерал від інфантерії ) — провели Галицько-Львівську операцію, в ході якої розгромили під містами Золочів і Перемишляни 3-тю австро-угорську армію (командувач — генерал кінноти ) і, розвиваючи подальший наступ, завдали поразки частинам 2-ї австро-угорської армії (командувач — генерал від інфантерії Е.Бем-Ермолі). Пізніше росіяни опанували Львів, вийшли на р. Сян і карпатські перевали, оточили фортецю Перемишль. Підсумком операції стала перемога російських військ у і Гнила Липа. Австро-угорські війська відступали в західному напрямку, де поспішно перейшли до оборони.
У грудні 1914 року війська 3-ї та 4-ї австро-угорських армій провели на Східному фронті успішну наступальну операцію південно-східніше Кракова в Карпатах. Результатом наступу австро-угорських військ стала поразка 3-ї та 8-ї російських армій, які змушені були відступити від Кракова та загалом з району Західних Карпат.
1915
22—24 січня 1915 року (за новим стилем) австро-німецькі війська силами 2-ї, 3-ї, 4-ї австрійських та Південної німецької армій почали наступ у Карпатах, завдаючи два удари: один від Ужгорода на Самбір, інший від Мункачі на Стрий. Одночасно почався наступ 8-ї армії Брусилова, це призвело до ряду важких зустрічних боїв на гірських перевалах у зимову холоднечу. В перших числах лютого праве крило 8-ї армії оволоділо ділянкою Карпат. Бої в засніжених горах відрізнялися великою завзятістю. Нарешті у перших числа лютого російські війська опанували Конечна — Свидник — Мезолаборч — Балігруд.
У середині квітня 1915 року військове командування Центральних держав запланувало проведення наступальної операції з метою прориву російського фронту на однієї з його найуразливіших ділянок у центрі фронту між Віслою і Карпатами, в районі Горлиці. До її проведення залучалися добірні війська, зняті з французького фронту: Зведений, , і , яких об'єднали в 11-ту армію під командуванням А.фон Макензена. З боку австро-угорців у битві брала участь 4-та армія генерала Фердинанда Австрійського.
2 травня німецькі війська почали наступ і скоро оборона росіян у районі Горлиці була прорвана. Після поразки в Галичині, завданої російській імператорській армії, німецько-австрійські війська під командуванням генерала від інфантерії Е. фон Фалькенгайна почали проведення масштабної наступальної операції по всьому Східному фронту з метою оточення та подальшого знищення семи російських армій. Російські війська були вигнані з Польщі, Галичини та відкинуті на кількасот кілометрів від кордонів з Німеччиною і Австро-Угорщиною, знявши таким чином загрозу ймовірного вторгнення на їхню територію. До осені фронт стабілізувався на лінії Рига — Двінськ — Барановичі — Пінськ — Дубно — Тарнополь
1916
4 червня 1916 року російська армія почала масштабну стратегічну наступальну операцію силами Південно-Західного фронту генерала О.Брусилова. У наступ перейшли російські 8-ма, 11-та, 7-ма і 9-та армії, що прорвали добре укріплену позиційну оборону австро-угорського фронту. Прорив був здійснений відразу на 13 ділянках з подальшим розвитком у бік флангів і в глибину. Прорвавши фронт, 8-ма російська армія 7 червня зайняла Луцьк, а до 15 червня вщент розгромила 4-ту австро-угорську армію ерцгерцога Йозефа Фердинанда. Було захоплено 45 тис. полонених, 66 гармат, багато інших трофеїв.
1917—1918
Надалі 4-та армія продовжувала утримувати оборону на російському фронті, ведучи бої переважно локального масштабу. 18 лютого 1918 року німецькі війська розпочали наступ по всій лінії Східного фронту. Армії Центральних Держав майже безперешкодно просувалися територією колишнього потужного супротивника й опанували колосальні землі Балтії, України, Білорусі, тим самим примушуючи більшовицький уряд Росії до скорішого підписання Берестейського договору.
3 березня 1918 року Берестейський мирний договір було врешті підписано, а 15 березня 4-та армія була розформована.
Командування
Командувачі
- Моріц фон Ауффенберг (нім. Moritz von Auffenberg) (серпень — 30 вересня 1914);
- Йозеф Фердинанд Тосканський (нім. Joseph Ferdinand von Österreich-Toskana) (30 вересня 1914 — червень 1916);
- генерал кінноти (нім. Karl Tersztyánszky von Nádas) (червень 1916 — 5 березня 1917);
- генерал-полковник (нім. Karl von Kirchbach auf Lauterbach) (5 березня 1917 — 15 березня 1918).
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- «Горлицкая операция». Сборник документов. M., 1941, стр. 12-13.
- Наступление Юго-Западного фронта в мае — июне 1916 г. / Сборник документов. — С. 74—81.
Посилання
- Order of Battle Galicia August, 1914 [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Österreichisch-Ungarische Truppen und Waffen im I. Weltkrieg [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ÖSTERREICH-UNGARNS LETZTER KRIEG 1914—1918 [ 10 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Ellis, John; Cox, Michael (1993). The World War I Databook. Aurum Press Ltd. ISBN .
- Österreich-Ungarns letzter Krieg. Band I, Hrsg.: Edmund Glaise-Horstenau, Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, Wien 1930.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 4 ta armiya 4 ta a rmiya nim 4 Armee Osterreich Ungarn polova armiya avstro ugorskih suhoputnih vijsk za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni 4 ta armiya k u k 4 ArmeePam yatna emblema 4 yi avstro ugorskoyi armiyiNa sluzhbilipen 1914 15 bereznya 1918Krayina Avstro UgorshinaNalezhnistZbrojni sili Avstro UgorshiniVidAvstro ugorska armiyaChiselnistpolova armiyaVijni bitviPersha svitova vijna Shidnij front Galicka bitva Bitva pri Tomashovi Bitva pri Ravi Ruskij Bitva bilya Krasnika Varshavsko Ivangorodska operaciya Zimova bitva v Karpatah Bitva pri Limanovij Velikij vidstup Brusilovskij proriv Operaciya Faustshlag KomanduvannyaViznachni komanduvachiMoric fon AuffenbergMediafajli na VikishovishiIstoriya1914 4 ta armiya avstro ugorskih suhoputnih vijsk bula sformovana pid chas mobilizaciyi u lipni 1914 roku dlya vedennya vijni na Shidnomu fronti proti rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Po zavershennyu formuvannya chastini ob yednannya pid komanduvannyam generala vid infanteriyi Morica fon Auffenberga sho narahovuvali 138 bataljoniv 47 eskadrilej ta 432 garmati virushili na pivnichnij kordon Galichini dlya provedennya u vzayemodiyi z 1 yu armiyeyu nastupalnoyi operaciyi proti rosiyan Avstro ugorske komanduvannya planuvalo zavdati golovnij udar silami svoyih 1 yi i 4 yi armij mizh Visloyu i Bugom u pivnichnomu napryamku shob rozgromiti 4 tu i 5 tu rosijski armiyi bilya Lyublina i Holma vijti do tiliv vijsk Pivdenno Zahidnogo frontu Udar mav zabezpechuvatisya iz zahodu nastupom vzdovzh livogo berega Visli grupi Kummera i korpusu Vojrsha 3 tya armiya prikrivala rajon Lvova Grupa Kevesa otrimala zavdannya vidbiti mozhlivij nastup rosiyan na Strij i Stanislav Napoleglive bazhannya suprotivnih storin domogtisya realizaciyi svoyih zadumiv prizvelo do grandioznoyi Galickoyi bitvi yaka rozgornulasya mizh Dnistrom i Visloyu U period z 18 serpnya po 21 veresnya 1914 roku na 400 km fronti vid r Visla do Rumuniyi rosijski 3 tya 4 ta 5 ta ta 8 ma armiyi 70 pihotnih i kinnih divizij blizko 700 tis osib vstupili u veliku bitvu z 2 yu 3 yu ta 4 yu avstro ugorskimi armiyami 56 divizij blizko 830 tis osib Avstro ugorska pihota zalyagla na poli boyu 1914 Zmini na Shidnomu fronti 1915 Na pochatku operaciyi v r ni mist Krasnika i Tomashova rosijski vijska pivnichnogo krila frontu zaznali nevdachi j vidstupili do m Lyublin Vodnochas golovni sili 8 ma armiya komanduvach general vid kavaleriyi O Brusilov i 3 tya armiya komanduvach general vid infanteriyi proveli Galicko Lvivsku operaciyu v hodi yakoyi rozgromili pid mistami Zolochiv i Peremishlyani 3 tyu avstro ugorsku armiyu komanduvach general kinnoti i rozvivayuchi podalshij nastup zavdali porazki chastinam 2 yi avstro ugorskoyi armiyi komanduvach general vid infanteriyi E Bem Ermoli Piznishe rosiyani opanuvali Lviv vijshli na r Syan i karpatski perevali otochili fortecyu Peremishl Pidsumkom operaciyi stala peremoga rosijskih vijsk u i Gnila Lipa Avstro ugorski vijska vidstupali v zahidnomu napryamku de pospishno perejshli do oboroni U grudni 1914 roku vijska 3 yi ta 4 yi avstro ugorskih armij proveli na Shidnomu fronti uspishnu nastupalnu operaciyu pivdenno shidnishe Krakova v Karpatah Rezultatom nastupu avstro ugorskih vijsk stala porazka 3 yi ta 8 yi rosijskih armij yaki zmusheni buli vidstupiti vid Krakova ta zagalom z rajonu Zahidnih Karpat 1915 22 24 sichnya 1915 roku za novim stilem avstro nimecki vijska silami 2 yi 3 yi 4 yi avstrijskih ta Pivdennoyi nimeckoyi armij pochali nastup u Karpatah zavdayuchi dva udari odin vid Uzhgoroda na Sambir inshij vid Munkachi na Strij Odnochasno pochavsya nastup 8 yi armiyi Brusilova ce prizvelo do ryadu vazhkih zustrichnih boyiv na girskih perevalah u zimovu holodnechu V pershih chislah lyutogo prave krilo 8 yi armiyi ovolodilo dilyankoyu Karpat Boyi v zasnizhenih gorah vidriznyalisya velikoyu zavzyatistyu Nareshti u pershih chisla lyutogo rosijski vijska opanuvali Konechna Svidnik Mezolaborch Baligrud U seredini kvitnya 1915 roku vijskove komanduvannya Centralnih derzhav zaplanuvalo provedennya nastupalnoyi operaciyi z metoyu prorivu rosijskogo frontu na odniyeyi z jogo najurazlivishih dilyanok u centri frontu mizh Visloyu i Karpatami v rajoni Gorlici Do yiyi provedennya zaluchalisya dobirni vijska znyati z francuzkogo frontu Zvedenij i yakih ob yednali v 11 tu armiyu pid komanduvannyam A fon Makenzena Z boku avstro ugorciv u bitvi brala uchast 4 ta armiya generala Ferdinanda Avstrijskogo 2 travnya nimecki vijska pochali nastup i skoro oborona rosiyan u rajoni Gorlici bula prorvana Pislya porazki v Galichini zavdanoyi rosijskij imperatorskij armiyi nimecko avstrijski vijska pid komanduvannyam generala vid infanteriyi E fon Falkengajna pochali provedennya masshtabnoyi nastupalnoyi operaciyi po vsomu Shidnomu frontu z metoyu otochennya ta podalshogo znishennya semi rosijskih armij Rosijski vijska buli vignani z Polshi Galichini ta vidkinuti na kilkasot kilometriv vid kordoniv z Nimechchinoyu i Avstro Ugorshinoyu znyavshi takim chinom zagrozu jmovirnogo vtorgnennya na yihnyu teritoriyu Do oseni front stabilizuvavsya na liniyi Riga Dvinsk Baranovichi Pinsk Dubno Tarnopol 1916 4 chervnya 1916 roku rosijska armiya pochala masshtabnu strategichnu nastupalnu operaciyu silami Pivdenno Zahidnogo frontu generala O Brusilova U nastup perejshli rosijski 8 ma 11 ta 7 ma i 9 ta armiyi sho prorvali dobre ukriplenu pozicijnu oboronu avstro ugorskogo frontu Proriv buv zdijsnenij vidrazu na 13 dilyankah z podalshim rozvitkom u bik flangiv i v glibinu Prorvavshi front 8 ma rosijska armiya 7 chervnya zajnyala Luck a do 15 chervnya vshent rozgromila 4 tu avstro ugorsku armiyu ercgercoga Jozefa Ferdinanda Bulo zahopleno 45 tis polonenih 66 garmat bagato inshih trofeyiv 1917 1918 Nadali 4 ta armiya prodovzhuvala utrimuvati oboronu na rosijskomu fronti veduchi boyi perevazhno lokalnogo masshtabu 18 lyutogo 1918 roku nimecki vijska rozpochali nastup po vsij liniyi Shidnogo frontu Armiyi Centralnih Derzhav majzhe bezpereshkodno prosuvalisya teritoriyeyu kolishnogo potuzhnogo suprotivnika j opanuvali kolosalni zemli Baltiyi Ukrayini Bilorusi tim samim primushuyuchi bilshovickij uryad Rosiyi do skorishogo pidpisannya Berestejskogo dogovoru 3 bereznya 1918 roku Berestejskij mirnij dogovir bulo vreshti pidpisano a 15 bereznya 4 ta armiya bula rozformovana KomanduvannyaKomanduvachi Moric fon Auffenberg nim Moritz von Auffenberg serpen 30 veresnya 1914 Jozef Ferdinand Toskanskij nim Joseph Ferdinand von Osterreich Toskana 30 veresnya 1914 cherven 1916 general kinnoti nim Karl Tersztyanszky von Nadas cherven 1916 5 bereznya 1917 general polkovnik nim Karl von Kirchbach auf Lauterbach 5 bereznya 1917 15 bereznya 1918 Div takozh6 j gusarskij polk Avstro Ugorshina Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 10 Draguni Avstro Ugorshina Bitva za Lviv 1914 Bosnijsko gercegovinska pihota Cisarsko korolivski povitryani siliPrimitkiVinoski Dzherela Gorlickaya operaciya Sbornik dokumentov M 1941 str 12 13 Nastuplenie Yugo Zapadnogo fronta v mae iyune 1916 g Sbornik dokumentov S 74 81 PosilannyaOrder of Battle Galicia August 1914 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Osterreichisch Ungarische Truppen und Waffen im I Weltkrieg 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine OSTERREICH UNGARNS LETZTER KRIEG 1914 1918 10 veresnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaEllis John Cox Michael 1993 The World War I Databook Aurum Press Ltd ISBN 1 85410 766 6 Osterreich Ungarns letzter Krieg Band I Hrsg Edmund Glaise Horstenau Verlag der Militarwissenschaftlichen Mitteilungen Wien 1930