Голокост у Лубнах — це систематичне винищення євреїв на території міста Лубни (наразі це місто обласного підпорядкування в Полтавській області, адміністративний центр Лубенського району), окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.
Друга світова війна. Голокост
Згідно з переписом населення 1939 року, у Полтавській області мешкало 46 928 євреїв. У місті Лубни проживало 2883 євреї (10,52 % населення). Згідно з адміністративним поділом, який встановили нацисти, Лубни входили до генеральної округи Київ — адміністративно-територіальної одиниці Райхскомісаріату Україна. 1 вересня 1942 року німецька влада створила у Лубнах ґебітскомісаріат, місто стало центром Лубенського ґебіту.
Місто було окуповане німецькими військами 13 вересня 1941 року. Дослідник Карел Беркгоф у своїй монографії Жнива розпачу: Життя і смерть в Україні під нацистською владою згадує мемуариста, який залишив детальний опис міста Лубни цього періоду. Цей мемуарист відзначив, що коли німці окупували Лубни населення «незасмучене, не боїться… Німці саме розташувалися на обід і досить приязно частували дітей і настирливіших із-поміж дорослих ситною локшиною із січеним м'ясом». Також було зазначено, що вони також сміялися з місцевих, які займалися грабунком.
Після цього була проведена реєстрація євреїв. Було зареєстровано близько 20 000 жителів, серед яких 1 500 євреїв у місті Лубни. Відповідно, частині євреїв вдалось евакуюватися, а частина євреїв переховувалася від реєстрації. Вже 10 жовтня було поширено інформацію про те, що всі євреї міста зобов'язані з'явитися 16 жовтня у певному місці. У цьому оголошенні зазначалося:
«Всі жиди — мешканці міста Лубень та околиці — мають з'явитися з метою переселення в четвер 16 жовтня до 9-ї години ранку на вул. Замостя № 3 (бувші міські дачі). Необхідно взяти з собою харчі на три дні і теплий одяг. Хто не виконає цього наказу буде розстріляний. Арійських мешканців (українців та росіян) міста взивається доносити про тих жидів, які не підкоряться цьому наказові».
Свідок Катерина Кривописко, яка у період окупації жила у єврейські родині у Лубнах (родина Семена Погуляєвського), у своєму інтерв'ю зазначала, що, коли євреїв зібрали на площі Кірова, їх пошикували у колону. Тим євреям, які були крайніми зліва і справа зв'язали руки один із одним так, щоб з колони не можна було вийти. І у супроводі німців, які були переважно на мотоциклах, колона рушила у бік селища Засулля. Конвоювання на розстріл євреїв були здійснені членами зондеркоманди 4а.
У результаті проведення цієї акції загинуло щонайменше 1500 євреїв (за іншими даними 1900). На третій день після розстрілу вищезгадана Катерина Кривописко пішла разом з подругами до місця розстрілу і побачила місце, присипана землею, на якому де-не-де ще рухалася земля.
У акті районної комісії від 27 квітня 1944 року про це було зазначено:
«…Немецкие фашисты окружили сплошной цепью собравшихся и предложили им раздеться до нижнего белья, а потом толпами по 35-40 человек гнали к противотанковому рву, находящегося возле пенькового завода у с. Засулье. У рва немцы мужчин, стариков и женщин заставили снять нижнее белье, после чего ставили толпами на урез рва и расстреливали из автоматов, а детям давали по конфете, начиненные ядом, и отравляли…».
Один із учасників розстрілу євреїв 16 жовтня, член зондеркоманди 4а, Йоганнес Дайнлайн (Johannes Deinlein) згадував після війни:
«В Лубнах были произведены казни (…) Я должен признаться, что, по моей оценке, было расстреляно свыше 1000 евреев. Они были убиты за Лубнами нашей передовой командой. Стрелять должны были все члены команды, которая по численности равнялась примерно взводу (…) Расстреливали из автоматов и карабинов (…) Евреи были уничтожены за один день».
Анатолій Зільман, сім'я якого під час окупації залишилась у Лубнах, зазначав, що йому та його матері Зільман Сарі вдалося вижити під час розстрілів євреїв 16 жовтня 1941 року через те, що жінка з дитиною на руках (цією дитиною був Анатолій Зільман) впала до рову до пострілу. А вночі їй вдалося вибратися з ями. І жінка з дитиною на руках пішла до села Засулля, де одна мешканка села впустила жінку на ночівлю, оскільки вона часто бувала в Лубнах і знала сім'ю Якова Зільмана.
Варто зазначити, що у день акції (16 жовтня 1941 року), коли євреї зібралися на пункті збору (в центрі Лубен, площа Кірова, поблизу синагоги), німецький військовий фотограф Йоганнес Хеле, який був членом 637 загону пропаганди 6-ї армії Вермахту, зробив серію фотографій. Він зробив світлини євреїв, які зібралися незадовго до початку розстрілу. Світлини Йоганнеса Хеле періоду Другої світової війни стали широко відомими, найперше йдеться про серію кольорових фото з Бабиного Яру. Він зробив 29 кольорових фото у день розстрілу євреїв Києва, але не передав їх своєму керівництву, а залишив їх собі. Відомо, що фотограф робив свої фото як з повітря, так і на землі. Влітку 1942 року Йоганнеса Хеле було поранено і кілька тижнів він перебував у госпіталі. Після цього він продовжив свою діяльність фотографа. Помер у 1944 році у Франції. Після закінчення Другої світової війни, американськими військами було конфісковано декілька вантажівок із матеріалами німецьких пропагандистських дивізій. На початку 1950-х років колекція фотографій Йоганнеса Хеле була передана (ймовірно продана) його дружиною до Фрау Шульц, яка була дружино берлінського журналіста Ганса Георга Шульца. Чорно-білі копії цих фото були використані у розслідуванні злочинів зондеркоманди у Києві та Лубнах восени 1941 року. У 2000 році вдова Ганса Шульца продала кольорові фото з Бабиного Яру Гамбурському інституту соціальних досліджень.
Після акції орсткомендатура I/922 у Лубнах конфіскувала у Михайла Волкова, місцевого жителя, 15 американських доларів, російські золоті монети періоду царату та 66 грамів розплавленого золота. За поясненнями, ймовірно, самого Волкова, він знайшов ці цінності серед єврейського майна. У донесенні орсткомендатури I/922 від 21 жовтня 1941 року зазначалося: «Так как соответствующих евреев уже нет в живых и больше не имеется никаких законных владельцев, то конфискация представляется обоснованной». Після того, як євреїв було розстріляно 16 жовтня, їхнє майно, яке залишилося в домівках, було зібрано німцями, а в гарне за якістю житло заселилися члени німецької окупаційної адміністрації.
За деякий час після цього розстрілу, як зазначає Карел Беркгоф, наводячи свідчення мешканця Лубен Івана Жигадла, з боку місцевих жителів здійнялася хвиля доносів на євреїв-утікачів та їхніх родичів від змішаних шлюбів. Іван Жигадло у своїх свідченнях підкреслював, що рушійною силою цієї хвилі доносів були ті самі люди, які зазвичай доносили на своїх співгромадян за радянської влади. Мотивацією часто виступали обіцянки німецької окупаційної влади винагороджувати донощиків грошима, цінним майном або харчами.
За одними даними у листопаді 1941 року у місті Лубни за наказом коменданта міста Рондорфа було розстріляно більше тисячі громадян єврейської національності у районі села Засулля урочища Рибки. За іншими даними (Ereignismeldung UdSSR № 156) повідомлялося, що:
«Подкоманда SK 4а в Лубнах 18 ноября 1941 г. приступила к оценке оставленніх передовой командой документов НКВД и исполнению текущих дел. Совместно с созданной в Лубнах украинской милицией на основании захваченных материалов могли быть арестованы ряд агентов НКВД и несколько руководящих коммунистов. 34 агента и коммуниста и 73 еврея были расстреляны».
Також відомо, що на Великдень, 6 квітня 1942 року, загін зондеркоманди «Плат» (командир — гауптштурмфюрур СС Платт) розстріляв близько 700 євреїв у місті Лубни. Свідок розстрілу, Федір Вовк, на допиті 26 квітня 1944 року зазначав:
«…В военном тире, построенном до оккупации, были вырыта огромного размера яма, которая находилась от одного из сараев каменных метров 70-80. От этой ямы и до самих дверей стояли немецкие солдаты с автоматами в два ряда, расстояние между которыми было в среднем 10 метров. На насыпи этой ямы стояли также три немецких солдата с автоматами…С ужасными криками из сараев выбегали раздетые догола люди по направлению к яме и сами опускались в яму. Как только люди скрывались в яме, трое стоящих на поверхности ямы стреляли из автоматов. Как только прекращалась стрельба из автоматов, то к яме подбегала новая партия жертв немецких варваров в 20 человек, которые подгонялись немецкими солдатами к яме, и снова начиналась стрельба из автоматов. Среди раздетых догола людей были мужчины и женщины с детьми. Все это проходило до двух часов дня, и пропущено до 50 партий… Когда немецкие палачи окончили свою расправу, то из одного из стоявших сараев была выведена группа советских военнопленных около 80 человек, которые стали зарывать яму…».
Всього за 1941—1943 рр. у місті Лубни було вбито більш ніж 2000 євреїв. Всього в Полтавській області за роки німецької окупації було вбито більш ніж 13000 євреїв.
Див. також
Примітки
- Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 443.
- «Мы хотели жить…». Свидетельства и документы. Книга 1., К., 2013. — С. 563.
- Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. — К., 2011. — С. 32-33.
- Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941—1944 годах. / Сост. А. Круглов. — К.: Ин-т иудаики, 2002. — с. 98.
- Електронний ресурс: http://jewua.org/lubny/ [ 19 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю з Катериною Кривописко (Ecaterina Krivopisco), Україна, 11.02.2007. / United State Holocaust Memorial Museum. — Oral History, Accession Number: 2004.726.46 | RG Number: RG-50.572.0046
- Електронний ресурс: https://www.ilholocaustmuseum.org/wp-content/uploads/2019/02/Liepja.pdf [ 26 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 444.
- Арад И. Катастрофа евреев на окупированных территориях Советского Союза (1941—1945). — Д.: Центр «Ткума», Д: ЧП «Лира ЛТД»; М.: Ценрт «Холокост», 2007. — С. 256.
- Цит. За: Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 445.
- «Мы хотели жить…». Свидетельства и документы. Книга 1., К., 2013. — с. 399—400.
- Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 445.
- Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 445.
- Інтерв'ю з Катериною Кривописко (Ecaterina Krivopisco), Україна, 11.02.2007. / United State Holocaust Memorial Museum. — Oral History, Accession Number: 2004.726.46 | RG Number: RG-50.572.004
- Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. — К., 2011. — С. 86.
- Електронний ресурс: http://samlib.ru/m/muchnik_a_m/polt-17.shtml [ 26 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 452.
- Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 459.
- Круглов А., Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.463.
Література та джерела
- Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016.
- Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. — К., 2011.
- «Мы хотели жить…». Свидетельства и документы. Книга 1., К., 2013.
- Арад И. Катастрофа евреев на окупированных территориях Советского Союза (1941—1945). — Д.: Центр «Ткума», Д: ЧП «Лира ЛТД»; М.: Ценрт «Холокост», 2007.
- Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941—1944 годах. / Сост. А. Круглов. — К.: Ин-т иудаики, 2002.
- Інтерв'ю з Катериною Кривописко (Ecaterina Krivopisco), Україна, 11.02.2007. / United State Holocaust Memorial Museum. – Oral History, Accession Number: 2004.726.46 | RG Number: RG-50.572.0046
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golokost u Lubnah ce sistematichne vinishennya yevreyiv na teritoriyi mista Lubni narazi ce misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Poltavskij oblasti administrativnij centr Lubenskogo rajonu okupovanogo nacistskoyu Nimechchinoyu u roki Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Golokost Dokladnishe Golokost v UkrayiniDruga svitova vijna GolokostZgidno z perepisom naselennya 1939 roku u Poltavskij oblasti meshkalo 46 928 yevreyiv U misti Lubni prozhivalo 2883 yevreyi 10 52 naselennya Zgidno z administrativnim podilom yakij vstanovili nacisti Lubni vhodili do generalnoyi okrugi Kiyiv administrativno teritorialnoyi odinici Rajhskomisariatu Ukrayina 1 veresnya 1942 roku nimecka vlada stvorila u Lubnah gebitskomisariat misto stalo centrom Lubenskogo gebitu Misto bulo okupovane nimeckimi vijskami 13 veresnya 1941 roku Doslidnik Karel Berkgof u svoyij monografiyi Zhniva rozpachu Zhittya i smert v Ukrayini pid nacistskoyu vladoyu zgaduye memuarista yakij zalishiv detalnij opis mista Lubni cogo periodu Cej memuarist vidznachiv sho koli nimci okupuvali Lubni naselennya nezasmuchene ne boyitsya Nimci same roztashuvalisya na obid i dosit priyazno chastuvali ditej i nastirlivishih iz pomizh doroslih sitnoyu lokshinoyu iz sichenim m yasom Takozh bulo zaznacheno sho voni takozh smiyalisya z miscevih yaki zajmalisya grabunkom Pislya cogo bula provedena reyestraciya yevreyiv Bulo zareyestrovano blizko 20 000 zhiteliv sered yakih 1 500 yevreyiv u misti Lubni Vidpovidno chastini yevreyiv vdalos evakuyuvatisya a chastina yevreyiv perehovuvalasya vid reyestraciyi Vzhe 10 zhovtnya bulo poshireno informaciyu pro te sho vsi yevreyi mista zobov yazani z yavitisya 16 zhovtnya u pevnomu misci U comu ogoloshenni zaznachalosya Vsi zhidi meshkanci mista Luben ta okolici mayut z yavitisya z metoyu pereselennya v chetver 16 zhovtnya do 9 yi godini ranku na vul Zamostya 3 buvshi miski dachi Neobhidno vzyati z soboyu harchi na tri dni i teplij odyag Hto ne vikonaye cogo nakazu bude rozstrilyanij Arijskih meshkanciv ukrayinciv ta rosiyan mista vzivayetsya donositi pro tih zhidiv yaki ne pidkoryatsya comu nakazovi Svidok Katerina Krivopisko yaka u period okupaciyi zhila u yevrejski rodini u Lubnah rodina Semena Pogulyayevskogo u svoyemu interv yu zaznachala sho koli yevreyiv zibrali na ploshi Kirova yih poshikuvali u kolonu Tim yevreyam yaki buli krajnimi zliva i sprava zv yazali ruki odin iz odnim tak shob z koloni ne mozhna bulo vijti I u suprovodi nimciv yaki buli perevazhno na motociklah kolona rushila u bik selisha Zasullya Konvoyuvannya na rozstril yevreyiv buli zdijsneni chlenami zonderkomandi 4a U rezultati provedennya ciyeyi akciyi zaginulo shonajmenshe 1500 yevreyiv za inshimi danimi 1900 Na tretij den pislya rozstrilu vishezgadana Katerina Krivopisko pishla razom z podrugami do miscya rozstrilu i pobachila misce prisipana zemleyu na yakomu de ne de she ruhalasya zemlya U akti rajonnoyi komisiyi vid 27 kvitnya 1944 roku pro ce bulo zaznacheno Nemeckie fashisty okruzhili sploshnoj cepyu sobravshihsya i predlozhili im razdetsya do nizhnego belya a potom tolpami po 35 40 chelovek gnali k protivotankovomu rvu nahodyashegosya vozle penkovogo zavoda u s Zasule U rva nemcy muzhchin starikov i zhenshin zastavili snyat nizhnee bele posle chego stavili tolpami na urez rva i rasstrelivali iz avtomatov a detyam davali po konfete nachinennye yadom i otravlyali Odin iz uchasnikiv rozstrilu yevreyiv 16 zhovtnya chlen zonderkomandi 4a Jogannes Dajnlajn Johannes Deinlein zgaduvav pislya vijni V Lubnah byli proizvedeny kazni Ya dolzhen priznatsya chto po moej ocenke bylo rasstrelyano svyshe 1000 evreev Oni byli ubity za Lubnami nashej peredovoj komandoj Strelyat dolzhny byli vse chleny komandy kotoraya po chislennosti ravnyalas primerno vzvodu Rasstrelivali iz avtomatov i karabinov Evrei byli unichtozheny za odin den Anatolij Zilman sim ya yakogo pid chas okupaciyi zalishilas u Lubnah zaznachav sho jomu ta jogo materi Zilman Sari vdalosya vizhiti pid chas rozstriliv yevreyiv 16 zhovtnya 1941 roku cherez te sho zhinka z ditinoyu na rukah ciyeyu ditinoyu buv Anatolij Zilman vpala do rovu do postrilu A vnochi yij vdalosya vibratisya z yami I zhinka z ditinoyu na rukah pishla do sela Zasullya de odna meshkanka sela vpustila zhinku na nochivlyu oskilki vona chasto buvala v Lubnah i znala sim yu Yakova Zilmana Varto zaznachiti sho u den akciyi 16 zhovtnya 1941 roku koli yevreyi zibralisya na punkti zboru v centri Luben plosha Kirova poblizu sinagogi nimeckij vijskovij fotograf Jogannes Hele yakij buv chlenom 637 zagonu propagandi 6 yi armiyi Vermahtu zrobiv seriyu fotografij Vin zrobiv svitlini yevreyiv yaki zibralisya nezadovgo do pochatku rozstrilu Svitlini Jogannesa Hele periodu Drugoyi svitovoyi vijni stali shiroko vidomimi najpershe jdetsya pro seriyu kolorovih foto z Babinogo Yaru Vin zrobiv 29 kolorovih foto u den rozstrilu yevreyiv Kiyeva ale ne peredav yih svoyemu kerivnictvu a zalishiv yih sobi Vidomo sho fotograf robiv svoyi foto yak z povitrya tak i na zemli Vlitku 1942 roku Jogannesa Hele bulo poraneno i kilka tizhniv vin perebuvav u gospitali Pislya cogo vin prodovzhiv svoyu diyalnist fotografa Pomer u 1944 roci u Franciyi Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni amerikanskimi vijskami bulo konfiskovano dekilka vantazhivok iz materialami nimeckih propagandistskih divizij Na pochatku 1950 h rokiv kolekciya fotografij Jogannesa Hele bula peredana jmovirno prodana jogo druzhinoyu do Frau Shulc yaka bula druzhino berlinskogo zhurnalista Gansa Georga Shulca Chorno bili kopiyi cih foto buli vikoristani u rozsliduvanni zlochiniv zonderkomandi u Kiyevi ta Lubnah voseni 1941 roku U 2000 roci vdova Gansa Shulca prodala kolorovi foto z Babinogo Yaru Gamburskomu institutu socialnih doslidzhen Pislya akciyi orstkomendatura I 922 u Lubnah konfiskuvala u Mihajla Volkova miscevogo zhitelya 15 amerikanskih dolariv rosijski zoloti moneti periodu caratu ta 66 gramiv rozplavlenogo zolota Za poyasnennyami jmovirno samogo Volkova vin znajshov ci cinnosti sered yevrejskogo majna U donesenni orstkomendaturi I 922 vid 21 zhovtnya 1941 roku zaznachalosya Tak kak sootvetstvuyushih evreev uzhe net v zhivyh i bolshe ne imeetsya nikakih zakonnyh vladelcev to konfiskaciya predstavlyaetsya obosnovannoj Pislya togo yak yevreyiv bulo rozstrilyano 16 zhovtnya yihnye majno yake zalishilosya v domivkah bulo zibrano nimcyami a v garne za yakistyu zhitlo zaselilisya chleni nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi Za deyakij chas pislya cogo rozstrilu yak zaznachaye Karel Berkgof navodyachi svidchennya meshkancya Luben Ivana Zhigadla z boku miscevih zhiteliv zdijnyalasya hvilya donosiv na yevreyiv utikachiv ta yihnih rodichiv vid zmishanih shlyubiv Ivan Zhigadlo u svoyih svidchennyah pidkreslyuvav sho rushijnoyu siloyu ciyeyi hvili donosiv buli ti sami lyudi yaki zazvichaj donosili na svoyih spivgromadyan za radyanskoyi vladi Motivaciyeyu chasto vistupali obicyanki nimeckoyi okupacijnoyi vladi vinagorodzhuvati donoshikiv groshima cinnim majnom abo harchami Za odnimi danimi u listopadi 1941 roku u misti Lubni za nakazom komendanta mista Rondorfa bulo rozstrilyano bilshe tisyachi gromadyan yevrejskoyi nacionalnosti u rajoni sela Zasullya urochisha Ribki Za inshimi danimi Ereignismeldung UdSSR 156 povidomlyalosya sho Podkomanda SK 4a v Lubnah 18 noyabrya 1941 g pristupila k ocenke ostavlennih peredovoj komandoj dokumentov NKVD i ispolneniyu tekushih del Sovmestno s sozdannoj v Lubnah ukrainskoj miliciej na osnovanii zahvachennyh materialov mogli byt arestovany ryad agentov NKVD i neskolko rukovodyashih kommunistov 34 agenta i kommunista i 73 evreya byli rasstrelyany Takozh vidomo sho na Velikden 6 kvitnya 1942 roku zagin zonderkomandi Plat komandir gauptshturmfyurur SS Platt rozstrilyav blizko 700 yevreyiv u misti Lubni Svidok rozstrilu Fedir Vovk na dopiti 26 kvitnya 1944 roku zaznachav V voennom tire postroennom do okkupacii byli vyryta ogromnogo razmera yama kotoraya nahodilas ot odnogo iz saraev kamennyh metrov 70 80 Ot etoj yamy i do samih dverej stoyali nemeckie soldaty s avtomatami v dva ryada rasstoyanie mezhdu kotorymi bylo v srednem 10 metrov Na nasypi etoj yamy stoyali takzhe tri nemeckih soldata s avtomatami S uzhasnymi krikami iz saraev vybegali razdetye dogola lyudi po napravleniyu k yame i sami opuskalis v yamu Kak tolko lyudi skryvalis v yame troe stoyashih na poverhnosti yamy strelyali iz avtomatov Kak tolko prekrashalas strelba iz avtomatov to k yame podbegala novaya partiya zhertv nemeckih varvarov v 20 chelovek kotorye podgonyalis nemeckimi soldatami k yame i snova nachinalas strelba iz avtomatov Sredi razdetyh dogola lyudej byli muzhchiny i zhenshiny s detmi Vse eto prohodilo do dvuh chasov dnya i propusheno do 50 partij Kogda nemeckie palachi okonchili svoyu raspravu to iz odnogo iz stoyavshih saraev byla vyvedena gruppa sovetskih voennoplennyh okolo 80 chelovek kotorye stali zaryvat yamu Vsogo za 1941 1943 rr u misti Lubni bulo vbito bilsh nizh 2000 yevreyiv Vsogo v Poltavskij oblasti za roki nimeckoyi okupaciyi bulo vbito bilsh nizh 13000 yevreyiv Div takozhGolokost u Vinnici Golokost u Zhitomiri Golokost u Lvovi Golokost u Mizochi Golokost na Krivorizhzhi Golokost v Odesi Golokost u Rivnomu Golokost u Chernivcyah Golokost u ChernigoviPrimitkiKruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 443 My hoteli zhit Svidetelstva i dokumenty Kniga 1 K 2013 S 563 Berkgof K Zhniva rozpachu Zhittya i smert v Ukrayini pid nacistskoyu vladoyu K 2011 S 32 33 Sbornik dokumentov i materialov ob unichtozhenii nacistami evreev Ukrainy v 1941 1944 godah Sost A Kruglov K In t iudaiki 2002 s 98 Elektronnij resurs http jewua org lubny 19 lipnya 2013 u Wayback Machine Interv yu z Katerinoyu Krivopisko Ecaterina Krivopisco Ukrayina 11 02 2007 United State Holocaust Memorial Museum Oral History Accession Number 2004 726 46 RG Number RG 50 572 0046 Elektronnij resurs https www ilholocaustmuseum org wp content uploads 2019 02 Liepja pdf 26 travnya 2019 u Wayback Machine Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 444 Arad I Katastrofa evreev na okupirovannyh territoriyah Sovetskogo Soyuza 1941 1945 D Centr Tkuma D ChP Lira LTD M Cenrt Holokost 2007 S 256 Cit Za Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 445 My hoteli zhit Svidetelstva i dokumenty Kniga 1 K 2013 s 399 400 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 445 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 445 Interv yu z Katerinoyu Krivopisko Ecaterina Krivopisco Ukrayina 11 02 2007 United State Holocaust Memorial Museum Oral History Accession Number 2004 726 46 RG Number RG 50 572 004 Berkgof K Zhniva rozpachu Zhittya i smert v Ukrayini pid nacistskoyu vladoyu K 2011 S 86 Elektronnij resurs http samlib ru m muchnik a m polt 17 shtml 26 travnya 2019 u Wayback Machine Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 452 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 459 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 463 Literatura ta dzherelaKruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 Berkgof K Zhniva rozpachu Zhittya i smert v Ukrayini pid nacistskoyu vladoyu K 2011 My hoteli zhit Svidetelstva i dokumenty Kniga 1 K 2013 Arad I Katastrofa evreev na okupirovannyh territoriyah Sovetskogo Soyuza 1941 1945 D Centr Tkuma D ChP Lira LTD M Cenrt Holokost 2007 Sbornik dokumentov i materialov ob unichtozhenii nacistami evreev Ukrainy v 1941 1944 godah Sost A Kruglov K In t iudaiki 2002 Interv yu z Katerinoyu Krivopisko Ecaterina Krivopisco Ukrayina 11 02 2007 United State Holocaust Memorial Museum Oral History Accession Number 2004 726 46 RG Number RG 50 572 0046