Глузський Михайло Андрійович (20 листопада 1918, Київ, Українська Держава — 15 червня 2001, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1973). Народний артист СРСР (1983).
Глузський Михайло Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Михаил Глузский | ||||
Ім'я при народженні | Михаил Андреевич Глузский | |||
Народився | 20 листопада 1918 Київ, Українська Держава | |||
Помер | 15 червня 2001 (82 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Громадянство | Українська Держава УНР СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, актор театру, кіноактор, театральний педагог | |||
Заклад | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | 1939—2001 | |||
Провідні ролі | Сретенський («Монолог» 1972) | |||
IMDb | ID 0323311 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Глузський Михайло Андрійович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Києві 7 (20) листопада 1918 року (згідно з записом у метрічній книзі — 7 листопада за юліанським календарем). У 1922 р., після смерті батька, сім'я Глузських переїхала до Москви. У 1933 р. працював учнем слюсаря на заводі НАТІ, 1933–1935 — електромонтер ЦУМу в Москві.
У 1940 р. закінчив Школу кіноакторів при студії «Мосфільм» (майстерня М. Тарханова).
З 1940 р. служив у Радянській Армії. Учасник Другої Світової війни. В складі концертних бригад виступав у фронтових частинах.
У 1946–1995 рр. — актор московського Театру-студії кіноактора. У цей період М. Глузський також працював на запрошення в Театрі Радянської військової адміністрації в Німеччині, у Театрі «Современник» та у Театрі ім. Єрмолової.
З 1995 р. — у трупі Театру «Школа сучасної п'єси». Найпомітніша театральна роль — у виставі за п'єсою «Ішов старий від баби» (екранізована в 1996 р.).
Дебютував у кіно епізодичною роллю гімназиста на «Мосфільмі» в картині «Сім'я Оппенгейм» (1938, немає в титрах) та роллю прикордонника в картині «Дівчина з характером» (1939). Всього у досьє актора в кіно, телефільмах та фільмах-спектаклях понад 170 ролей. Не завжди це були провідні ролі, але й в епізодах артист завжди привертав до себе увагу. Глибокий різноплановий драматичний актор. Ним створено на екрані багато різнохарактерних, яскравих образів.
Популярність М. Глузський здобув як кіноактор. У картині «Тихий Дон» (1957) Сергія Герасимова його Калмиков відразу був помічений не лише глядачами, але й професіоналами. За більш ніж 60 років у кінематографі актор працював з багатьма відомими і видатними режисерами радянського, російського та зарубіжного кіно.
Серед його провідних кіноролей — Фокич («У вогні броду немає» 1967, реж. Г. Панфілов), Іван Степанович Меньшиков («Прийшов солдат з фронту» 1971, реж. М. Губенко), професор Сретенський («Монолог» 1972, реж. ), інженер Віктор Михайлович Мєшков («Майже смішна історія» 1977, реж. П. Фоменко) та багато інших — психологічно глибоких і щирих.
М. Глузський активно працював над дубляжем іноземних фільмів і кінострічок союзних республік, брав участь в озвучуванні мультфільмів. Багато працював на радіо і телебаченні.
Активно займався громадською діяльністю: був секретарем правління Спілки кінематографістів СРСР, керував комісією ветеранів кіно в Союзі кінематографістів СРСР, очолював Московську міську комісію з культурно-шефської роботи над Збройними Силами СРСР і Комісію ветеранів кіно та Військово-шефську комісію м. Москви.
У 1987–1998 рр. вів акторську майстерню у Всеросійському державному інституті кінематографії, випустив два курси. Професор.
Останні роки актор важко хворів, але не припиняв роботи ні в кіно, ні в театрі.
М. А. Глузський пішов з життя 15 червня 2001 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.
Нагороди та звання
- 1969 — Заслужений артист РРФСР
- 1977 — Народний артист РРФСР
- 1983 — Народний артист СРСР
- 1989 — Орден Трудового Червоного Прапора
- 1998 — Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня — за визначний внесок у розвиток вітчизняного мистецтва
Фестивалі та премії
- 1973 — Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих («Прийшов солдат з фронту» 1971)
- 1975 — Нагороджений Срібною медаллю ім. О. П. Довженка за участь у фільмі «Полум'я» (1974)
- 1996 — Кінопремія «Ніка»: За найкращу роль другого плану («Чоловік для молодої жінки» 1996)
- 1998 — Кінопремія «Ніка»: «За честь і гідність»
- 1998 — Кінофестиваль «Сузір'я»: Приз «За видатний внесок у професію»
- 1999 — Кінофестиваль «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз «Жива легенда російського кіно»
Пам'ять
Фільмографія (вибірково)
- «Дівчина з характером» (1939, прикордонник)
- «Сільська вчителька» (1947, солдат, що відправляється на фронт)
- «Повість про справжню людину» (1948, капітан Числов)
- «Стрибуха» ((рос.) Поскакунья) (1955, письменник Буркин, друг Ольги Іванівни)
- «Таємниця двох океанів» (1955, Івашев, музикант, шпигун)
- «Тихий Дон» (1957–1958, осавул Калмиков)
- «Нічний гість» (1958)
- «Останній дюйм» (1958, Джиффорд)
- «Люди і звірі» (1962, Василь Клячко)
- «Живі і мертві» (1963, генерал Орлов)
- «Каїн XVIII» (1963, начальник королівського полювання)
- «Перший сніг» (1964)
- («Як вас тепер називати?») (1965, командир партизанського загону)
- «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» (1966, адміністратор готелю)
- «По тонкому льоду» (1966, Кочергін, полковник НКВД)
- «У вогні броду немає» (1967, Фокич)
- «Шлях до «Сатурна»» (1967, Сівков)
- «Кінець «Сатурна»» (1967, Сівков)
- «Місця тут тихі» (1967, штурман Братнов)
- «Мені було дев'ятнадцять» (1967, вир-во НДР, радянський генерал)
- «На війні як на війні» (1968, полковник Дей)
- «Звільнення» (1968–1972, вир-во: СРСР, Югославія, Італія, Польща, НДР; кіноепопея з п'яти фільмів про Велику Вітчизняну війну, сержант Ряженцев)
- «Ці невинні забави» (1969, Валерій Миколайович, головна роль)
- «Ціна» (1969, Віктор Франк, головна роль)
- «Біг» (1970, капітан)
- «Випадок з Полиніним» (1970, генерал)
- «Вкрадений поїзд» (1970, вир-во: СРСР—Болгарія, полковник Абверу)
- «Їхали в трамваї Ільф і Петров» (1971, рахівник Брикін)
- «Прийшов солдат з фронту» (1971, Іван Степанович Меньшиков, головна роль)
- «Людина з іншого боку»/Mannen från andra sidan (1971, білоемігрант)
- «Справи давно минулих днів…» (1972, Злотников)
- «Монолог» (1972, професор Сретенський, головна роль)
- «Полум'я» (1974, Семен Гузей, головна роль)
- «Премія» (1974, Шатунов)
- «Птахи над містом» (1974, Олександр Букін, головна роль)
- «Земляки» (1974, Дід Миколи)
- «Маяковський сміється» (1975, професор)
- «Остання жертва» (1975, купець Фрол Федулича Прибитков, головна роль)
- «Розповідь про просту річ» (1975, слідчий Туманович)
- «Всього одна ніч» (1976, підполковник Боровий, головна роль)
- «Довга, довга справа...» (1976, прокурор Філіппов)
- «Червоне і чорне» (1976, абат Пірар)
- «Обеліск» (1976, командир партизанського загону)
- «Як Іванко-дурник по диво ходив» (1977, Марко Петрович Багатий, злий і підступний купець)
- «Розповідь про те, як цар Петро арапа женив» (1976, блазень Балакірєв)
- «Гармонія» (1977, Іван Флягин, головна роль)
- «Золота міна» (1977, полковник Зарубін, головна роль)
- «Майже смішна історія» (1977, інженер Віктор Михайлович Мєшков, головна роль)
- «Степ» (1977, купець Варламов)
- «Іванцов, Петров, Сидоров» (1978, Семен Ілліч Сидоров, головна роль)
- «Плата за істину» (1978, Луї Пастер)
- «Сіль землі» (1978, Михайло Семенович Лісіцин)
- (1979, фільм-спектакль, Званцев)
- «Викрадення „Савойї“» (1979, вир-во: СРСР, Болгарія, Польща; Генріх Шарф)
- «Крах операції „Терор“» (1980, вир-во: СРСР-Польща-НДР, Леонід Борисович Красін)
- «Нікудишня» (1980, дід Мельников, головна роль)
- «Срібні Озера» (1980, Іван Сергійович Ковальов)
- «Брелок з секретом» (1981, «Професор»)
- «Затишшя» (1981, поміщик Єгор Капітонич)
- (1981, фільм-спектакль, Лопатин, головна роль)
- «Ніч голови» (1981, Сухоруков, головна роль)
- «Транзит» (1981, Караваєв)
- «Зупинився поїзд» (1982, Пантелєєв)
- «Сонячний вітер» (1982, вчений-фізіолог)
- «Дублер починає діяти» (1983, директор заводу)
- «Тут твій фронт» (1983, Маркелов, головна роль)
- «Учень лікаря» (1983, Коста)
- «Ольга і Костянтин» (1984, голова колгоспу)
- «ТАРС уповноважений заявити...» (1984, Петро Георгійович Федоров, генерал, заст.голови КДБ)
- «Із життя Потапова» (1985, Сергій Луговий, головна роль)
- «І на камінні ростуть дерева» (1985, вир-во: СРСР-Норвегія, Левіус «Плішивий»)
- «Іспит на директора» (1986, вчитель Антон Опанасович, головна роль)
- «Життя Клима Самгіна» (1986, телесеріал, Яків Якимович Самгин, дядько Клима)
- «Без сонця» (1987, за п'єсою М. Горького «На дні», Лука)
- «Крейцерова соната» (1987, пасажир)
- «Скарб» (1988, Іван Андрійович)
- «Небезпечна людина» (1988, Іван Іванович, приятель Павлова по готелю)
- «Вхід до лабіринту» (1989, Благолєпов)
- «Важко бути богом» (1989, Батько Гаук)
- (1991, Євген Миколайович, головна роль)
- «Помирати не страшно» (1991, Микола Михайлович)
- «Чорний квадрат» (1992, генерал Цапко)
- «Заручники „Диявола“» (1993, Шмельов)
- (1995, к/м, вир-во: Росія-Франція)
- (1996, фільм-спектакль, старий, головна роль)
- (1997, Баюн)
- «Князь Юрій Долгорукий» (1998, радник Шиманович)
- (2000, старий Кіт)
- «Далекобійники» (2001, Петро Михайлович)
- (2001, дід Авдей) — остання роль
та ін.
Роботи на українських кіностудіях:
- «У мирні дні» (1950, черговий мічман) — Київська к/ст, реж. В. Браун
- «„Богатир“ іде в Марто» (1954, старший механік, немає в титрах) — Київська к/ст, реж. Є. Брюнчугін, С. Навроцький
- «Білий пудель» (1955, рибалка) — Одеська к/ст, реж. М. Рошаль, В. Шредель
- «Ластівка» (1957, матрос Щавель) — кіностудія ім. О. Довженка, реж. Г. Ліпшиць
- (1959, Рязанов) — Ялтинська к/ст, реж. В. Павловський
- «Київські фрески» (1966) — картина не була завершена, кіностудія ім. О. Довженка, реж. С. Параджанов
- «Секретар парткому» (1970, Любарський) — кіностудія ім. О. Довженка, реж. М. Ільїнський, О. Ленціус
- «Назад дороги немає» (1970, командир загону) — кіностудія ім. О. Довженка, реж. Г. Ліпшиць
- «Товариш бригада» (1973, Смайдов) — кіностудія ім. О. Довженка, реж. Г. Ліпшиць
- «Земні і небесні пригоди» (1974, дід Жук) — кіностудія ім. О. Довженка, І. Вєтров
- «Десь гримить війна» (1986, Артем'єв) — кіностудія ім. О. Довженка, реж. А. Войтецький
- «Десять негренят» (1987, генерал Макартур) — Одеська к/ст, реж. С. Говорухін
- «Квартирант» (1987, к/м) — кіностудія ім. О. Довженка, реж. Олександр Візир
- «Це було минулого літа» (1988, Степанич) — Одеська к/ст, реж. Н. Збандут
- «Нині прослався син людський» (1990, преподобний отець Сисой) — кіностудія ім. О. Довженка, реж. А. Войтецький
- (1990, Тихомиров) — Одеська к/ст, реж. В. Ісаков
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
- У низці джерел дата народження — 21 листопада 1918 року.
- Глузський Михайло Андрійович (rusactors.ru) [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 18 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 8 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 8 травня 2013.
Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
- Фільмографія (kino-teatr.ru) [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gluzskij Mihajlo Andrijovich 20 listopada 1918 Kiyiv Ukrayinska Derzhava 15 chervnya 2001 Moskva Rosiya radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino Laureat Derzhavnoyi premiyi RRFSR imeni brativ Vasilyevih 1973 Narodnij artist SRSR 1983 Gluzskij Mihajlo Andrijovichros Mihail GluzskijIm ya pri narodzhenni Mihail Andreevich GluzskijNarodivsya 20 listopada 1918 1918 11 20 Kiyiv Ukrayinska DerzhavaPomer 15 chervnya 2001 2001 06 15 82 roki Moskva Rosiya infarkt miokardaPohovannya Vagankovske kladovisheGromadyanstvo Ukrayinska Derzhava UNR SRSR RosiyaDiyalnist aktor aktor teatru kinoaktor teatralnij pedagogZaklad Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiRoki diyalnosti 1939 2001Providni roli Sretenskij Monolog 1972 IMDb ID 0323311 Nagorodi ta premiyi Gluzskij Mihajlo Andrijovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Kiyevi 7 20 listopada 1918 19181120 roku zgidno z zapisom u metrichnij knizi 7 listopada za yulianskim kalendarem U 1922 r pislya smerti batka sim ya Gluzskih pereyihala do Moskvi U 1933 r pracyuvav uchnem slyusarya na zavodi NATI 1933 1935 elektromonter CUMu v Moskvi U 1940 r zakinchiv Shkolu kinoaktoriv pri studiyi Mosfilm majsternya M Tarhanova Z 1940 r sluzhiv u Radyanskij Armiyi Uchasnik Drugoyi Svitovoyi vijni V skladi koncertnih brigad vistupav u frontovih chastinah U 1946 1995 rr aktor moskovskogo Teatru studiyi kinoaktora U cej period M Gluzskij takozh pracyuvav na zaproshennya v Teatri Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi v Nimechchini u Teatri Sovremennik ta u Teatri im Yermolovoyi Z 1995 r u trupi Teatru Shkola suchasnoyi p yesi Najpomitnisha teatralna rol u vistavi za p yesoyu Ishov starij vid babi ekranizovana v 1996 r Debyutuvav u kino epizodichnoyu rollyu gimnazista na Mosfilmi v kartini Sim ya Oppengejm 1938 nemaye v titrah ta rollyu prikordonnika v kartini Divchina z harakterom 1939 Vsogo u dosye aktora v kino telefilmah ta filmah spektaklyah ponad 170 rolej Ne zavzhdi ce buli providni roli ale j v epizodah artist zavzhdi privertav do sebe uvagu Glibokij riznoplanovij dramatichnij aktor Nim stvoreno na ekrani bagato riznoharakternih yaskravih obraziv Populyarnist M Gluzskij zdobuv yak kinoaktor U kartini Tihij Don 1957 Sergiya Gerasimova jogo Kalmikov vidrazu buv pomichenij ne lishe glyadachami ale j profesionalami Za bilsh nizh 60 rokiv u kinematografi aktor pracyuvav z bagatma vidomimi i vidatnimi rezhiserami radyanskogo rosijskogo ta zarubizhnogo kino Sered jogo providnih kinorolej Fokich U vogni brodu nemaye 1967 rezh G Panfilov Ivan Stepanovich Menshikov Prijshov soldat z frontu 1971 rezh M Gubenko profesor Sretenskij Monolog 1972 rezh inzhener Viktor Mihajlovich Myeshkov Majzhe smishna istoriya 1977 rezh P Fomenko ta bagato inshih psihologichno glibokih i shirih M Gluzskij aktivno pracyuvav nad dublyazhem inozemnih filmiv i kinostrichok soyuznih respublik brav uchast v ozvuchuvanni multfilmiv Bagato pracyuvav na radio i telebachenni Aktivno zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu buv sekretarem pravlinnya Spilki kinematografistiv SRSR keruvav komisiyeyu veteraniv kino v Soyuzi kinematografistiv SRSR ocholyuvav Moskovsku misku komisiyu z kulturno shefskoyi roboti nad Zbrojnimi Silami SRSR i Komisiyu veteraniv kino ta Vijskovo shefsku komisiyu m Moskvi U 1987 1998 rr viv aktorsku majsternyu u Vserosijskomu derzhavnomu instituti kinematografiyi vipustiv dva kursi Profesor Ostanni roki aktor vazhko hvoriv ale ne pripinyav roboti ni v kino ni v teatri M A Gluzskij pishov z zhittya 15 chervnya 2001 roku Pohovanij u Moskvi na Vagankovskomu kladovishi Nagorodi ta zvannya 1969 Zasluzhenij artist RRFSR 1977 Narodnij artist RRFSR 1983 Narodnij artist SRSR 1989 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1998 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya za viznachnij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo mistectva Festivali ta premiyi 1973 Derzhavna premiya RRFSR imeni brativ Vasilyevih Prijshov soldat z frontu 1971 1975 Nagorodzhenij Sribnoyu medallyu im O P Dovzhenka za uchast u filmi Polum ya 1974 1996 Kinopremiya Nika Za najkrashu rol drugogo planu Cholovik dlya molodoyi zhinki 1996 1998 Kinopremiya Nika Za chest i gidnist 1998 Kinofestival Suzir ya Priz Za vidatnij vnesok u profesiyu 1999 Kinofestival Vivat kino Rosiyi v Sankt Peterburzi Priz Zhiva legenda rosijskogo kino Pam yat 2002 U dokumentalnomu telecikli Shob pam yatali Chtoby pomnili buv znyatij film Mihajlo Gluzskij 2006 U dokumentalnomu telecikli Yak jshli kumiri Kak uhodili kumiry buv znyatij film Mihajlo Gluzskij Filmografiya vibirkovo Divchina z harakterom 1939 prikordonnik Silska vchitelka 1947 soldat sho vidpravlyayetsya na front Povist pro spravzhnyu lyudinu 1948 kapitan Chislov Stribuha ros Poskakunya 1955 pismennik Burkin drug Olgi Ivanivni Tayemnicya dvoh okeaniv 1955 Ivashev muzikant shpigun Tihij Don 1957 1958 osavul Kalmikov Nichnij gist 1958 Ostannij dyujm 1958 Dzhifford Lyudi i zviri 1962 Vasil Klyachko Zhivi i mertvi 1963 general Orlov Kayin XVIII 1963 nachalnik korolivskogo polyuvannya Pershij snig 1964 Yak vas teper nazivati 1965 komandir partizanskogo zagonu Kavkazka polonyanka abo Novi prigodi Shurika 1966 administrator gotelyu Po tonkomu lodu 1966 Kochergin polkovnik NKVD U vogni brodu nemaye 1967 Fokich Shlyah do Saturna 1967 Sivkov Kinec Saturna 1967 Sivkov Miscya tut tihi 1967 shturman Bratnov Meni bulo dev yatnadcyat 1967 vir vo NDR radyanskij general Na vijni yak na vijni 1968 polkovnik Dej Zvilnennya 1968 1972 vir vo SRSR Yugoslaviya Italiya Polsha NDR kinoepopeya z p yati filmiv pro Veliku Vitchiznyanu vijnu serzhant Ryazhencev Ci nevinni zabavi 1969 Valerij Mikolajovich golovna rol Cina 1969 Viktor Frank golovna rol Big 1970 kapitan Vipadok z Polininim 1970 general Vkradenij poyizd 1970 vir vo SRSR Bolgariya polkovnik Abveru Yihali v tramvayi Ilf i Petrov 1971 rahivnik Brikin Prijshov soldat z frontu 1971 Ivan Stepanovich Menshikov golovna rol Lyudina z inshogo boku Mannen fran andra sidan 1971 biloemigrant Spravi davno minulih dniv 1972 Zlotnikov Monolog 1972 profesor Sretenskij golovna rol Polum ya 1974 Semen Guzej golovna rol Premiya 1974 Shatunov Ptahi nad mistom 1974 Oleksandr Bukin golovna rol Zemlyaki 1974 Did Mikoli Mayakovskij smiyetsya 1975 profesor Ostannya zhertva 1975 kupec Frol Fedulicha Pribitkov golovna rol Rozpovid pro prostu rich 1975 slidchij Tumanovich Vsogo odna nich 1976 pidpolkovnik Borovij golovna rol Dovga dovga sprava 1976 prokuror Filippov Chervone i chorne 1976 abat Pirar Obelisk 1976 komandir partizanskogo zagonu Yak Ivanko durnik po divo hodiv 1977 Marko Petrovich Bagatij zlij i pidstupnij kupec Rozpovid pro te yak car Petro arapa zheniv 1976 blazen Balakiryev Garmoniya 1977 Ivan Flyagin golovna rol Zolota mina 1977 polkovnik Zarubin golovna rol Majzhe smishna istoriya 1977 inzhener Viktor Mihajlovich Myeshkov golovna rol Step 1977 kupec Varlamov Ivancov Petrov Sidorov 1978 Semen Illich Sidorov golovna rol Plata za istinu 1978 Luyi Paster Sil zemli 1978 Mihajlo Semenovich Lisicin 1979 film spektakl Zvancev Vikradennya Savojyi 1979 vir vo SRSR Bolgariya Polsha Genrih Sharf Krah operaciyi Teror 1980 vir vo SRSR Polsha NDR Leonid Borisovich Krasin Nikudishnya 1980 did Melnikov golovna rol Sribni Ozera 1980 Ivan Sergijovich Kovalov Brelok z sekretom 1981 Profesor Zatishshya 1981 pomishik Yegor Kapitonich 1981 film spektakl Lopatin golovna rol Nich golovi 1981 Suhorukov golovna rol Tranzit 1981 Karavayev Zupinivsya poyizd 1982 Pantelyeyev Sonyachnij viter 1982 vchenij fiziolog Dubler pochinaye diyati 1983 direktor zavodu Tut tvij front 1983 Markelov golovna rol Uchen likarya 1983 Kosta Olga i Kostyantin 1984 golova kolgospu TARS upovnovazhenij zayaviti 1984 Petro Georgijovich Fedorov general zast golovi KDB Iz zhittya Potapova 1985 Sergij Lugovij golovna rol I na kaminni rostut dereva 1985 vir vo SRSR Norvegiya Levius Plishivij Ispit na direktora 1986 vchitel Anton Opanasovich golovna rol Zhittya Klima Samgina 1986 teleserial Yakiv Yakimovich Samgin dyadko Klima Bez soncya 1987 za p yesoyu M Gorkogo Na dni Luka Krejcerova sonata 1987 pasazhir Skarb 1988 Ivan Andrijovich Nebezpechna lyudina 1988 Ivan Ivanovich priyatel Pavlova po gotelyu Vhid do labirintu 1989 Blagolyepov Vazhko buti bogom 1989 Batko Gauk 1991 Yevgen Mikolajovich golovna rol Pomirati ne strashno 1991 Mikola Mihajlovich Chornij kvadrat 1992 general Capko Zaruchniki Diyavola 1993 Shmelov 1995 k m vir vo Rosiya Franciya 1996 film spektakl starij golovna rol 1997 Bayun Knyaz Yurij Dolgorukij 1998 radnik Shimanovich 2000 starij Kit Dalekobijniki 2001 Petro Mihajlovich 2001 did Avdej ostannya rol ta in Roboti na ukrayinskih kinostudiyah U mirni dni 1950 chergovij michman Kiyivska k st rezh V Braun Bogatir ide v Marto 1954 starshij mehanik nemaye v titrah Kiyivska k st rezh Ye Bryunchugin S Navrockij Bilij pudel 1955 ribalka Odeska k st rezh M Roshal V Shredel Lastivka 1957 matros Shavel kinostudiya im O Dovzhenka rezh G Lipshic 1959 Ryazanov Yaltinska k st rezh V Pavlovskij Kiyivski freski 1966 kartina ne bula zavershena kinostudiya im O Dovzhenka rezh S Paradzhanov Sekretar partkomu 1970 Lyubarskij kinostudiya im O Dovzhenka rezh M Ilyinskij O Lencius Nazad dorogi nemaye 1970 komandir zagonu kinostudiya im O Dovzhenka rezh G Lipshic Tovarish brigada 1973 Smajdov kinostudiya im O Dovzhenka rezh G Lipshic Zemni i nebesni prigodi 1974 did Zhuk kinostudiya im O Dovzhenka I Vyetrov Des grimit vijna 1986 Artem yev kinostudiya im O Dovzhenka rezh A Vojteckij Desyat negrenyat 1987 general Makartur Odeska k st rezh S Govoruhin Kvartirant 1987 k m kinostudiya im O Dovzhenka rezh Oleksandr Vizir Ce bulo minulogo lita 1988 Stepanich Odeska k st rezh N Zbandut Nini proslavsya sin lyudskij 1990 prepodobnij otec Sisoj kinostudiya im O Dovzhenka rezh A Vojteckij 1990 Tihomirov Odeska k st rezh V IsakovPrimitki Arhiv originalu za 4 chervnya 2022 Procitovano 4 chervnya 2022 U nizci dzherel data narodzhennya 21 listopada 1918 roku Gluzskij Mihajlo Andrijovich rusactors ru 9 travnya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 27 lipnya 2017 Procitovano 18 sichnya 2018 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 8 travnya 2013 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 8 travnya 2013 LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s PosilannyaFilmografiya kino teatr ru 3 chervnya 2013 u Wayback Machine ros ros