Стрибуха

«Стрибуха» — оповідання Чехова А. П. написане у 1891 році.

Стрибуха
рос. Попрыгунья
Автор	Чехов Антон Павлович^[1]
Мова	російська
Опубліковано	5 (17) січня 1892
Країна	Російська імперія

Вперше надруковано у журналі «Север» № 1 від 5 січня 1892 року та № 2 від 12.01.1892 року.

У 1894 році оповідання увійшло до збірки «Повісті та оповідання».

Історія створення

Матеріал, який склав основу оповідання, був зібраний задовго до початку роботи над ним. 18 серпня 1891 року Чехов повідомив літератору ^[ru],  що в нього є оповідання для журналу.

11 грудня 1891 року Чехов відкоригував його та 14 грудня дав назву: «Стрибуха»(«Попрыгунья» (рос.).

За життя Чехова А. П. оповідання було переведене на болгарську, німецьку, угорську, французьку, чеську, шведську, сербськохорватську мови.

Сюжет

Ольга Іванівна, молода дама 22-ти років, веде богемне життя. В той час, коли вона запрошує додому на вечірки відомих, на її погляд людей: художників, музикантів, акторів, її 31-річний чоловік Димов працює у двох лікарнях: в одній, з 9 до 12 години приймає та лікує хворих, в іншій — розтинає трупи.

Ольга Іванівна любить усім розповідати історію знайомства з Димовим та підкреслює, що він — розумна та благородна людина.

Одного разу Ольга Іванівна від'їжджає з художниками у подорож по Волзі та закохується в одного з них — Рябовського. Але минає час, Ользі Іванівні та Рябовському набридають їх відносини і вона повертається додому. Згодом повертається Рябовський.

Ольга Іванівна намагається знов привернути увагу Рябовського, але він уникає її. Їх відносини стають відомими у світі, проте Димов не звертає на це уваги. І тоді Ольга Іванівна починає казати, що він пригнічує її своєю великодушністю.

Напруга в родині зростає, та одного разу, під час лікування дитини, Димов заражається дифтеритом.

Почувши від колег Димова, що хвороба дуже важка і справи кепські, про велич його вчинку та можливу втрату для науки, Ольга Іванівна намагається пояснити чоловіку про помилку, вважає, що можна все виправити, але занадто пізно — Димов помирає.

Критика

Оповідання отримало в цілому позитивні відгуки. «Стрибуха», безперечно є перлиною між нашими новелами", писав літературний критик  Андреєвський С. А.

Цікаві факти

Хоча за властивостями особистості персонажі відрізнялись від прототипів, окремі риси подібності отримали перевагу в сучасників. Герої «впізнали» себе. Через це Чехова ледь не викликали на дуель, а деякі знайомі припинили з ним спілкування.

Примітки

1. Гиляровский В. А. Москва и москвичи — 1926.
   d:Track:Q14321296d:Track:Q521170
2. Попрыгунья. Примечания. chehov-lit.ru. Процитовано 31 жовтня 2021.
3. . www.rulex.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
4. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

Джерела

• С. Андреевский. Новая книжка рассказов Чехова. — «Новое время», 1895, № 6784, 17 января). (рос.)
• Чехов А. П. Попрыгунья// Чехов А. П. Избранные произведения. / Государственное издательство детской литературы Министерства просвещения РСФСР, Москва, 1960. (рос.)