Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гжегож Вінценти Палька пол Grzegorz Wincenty Palka 8 травня 1950 1950травня08 Лодзь 12 липня 1996 Злотники Лодзинське во

Гжегож Палька

Гжегож Палька

Гжегож Вінценти Палька (пол. Grzegorz Wincenty Palka; 8 травня 1950(1950травня08), Лодзь — 12 липня 1996, Злотники, Лодзинське воєводство) — польський політик, діяч профспілкового руху та місцевого самоврядування, лідер профспілки Солідарність у Лодзі. Активіст антикомуністичної опозиції у ПНР. Інтерновано, потім заарештовано під час воєнного стану, звільнений за амністією. У Третій Речі Посполитій — мер Лодзі у 1990—1994 роках, голова міської ради Лодзі у 1994—1996 роках, один із засновників Християнсько-національного об'єднання.

Гжегож Палька
пол. Grzegorz Palka
image
 
Народження: 8 травня 1950(1950-05-08)
Лодзь, Лодзинське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Смерть: 12 липня 1996(1996-07-12) (46 років)
Злотники, Ґміна Далікув, Поддембицький повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Причина смерті: автомобільна аварія
Поховання: d
Країна: Республіка Польща
Освіта: Лодзька політехніка
Партія: d і Солідарність
Нагороди:
image image image

d

image Медіафайли у Вікісховищі

Організатор лодзинської «Солідарності»

Народився у сім'ї лодзинської інтелігенції. У 1976 році закінчив хімічний факультет Лодзинської політехніки. Працював науковим співробітником Інституту барвників й Інституту хімічних волокон.

Гжегож Палька дотримувався антикомуністичних поглядів, був прихильний до польського націонал-патріотизму та католицького соціального вчення. Брав активну участь у страйковому русі 1980 року. Очолював страйковий комітет Лодзинської політехніки. Саме в його будинку засновано лодзинську організацію незалежної профспілки Солідарність і розташовано першу штаб-квартиру регіонального профцентру.

Активіст незалежної профспілки

У керівництві профцентру

На чолі лодзинської «Солідарності» стояли транспортний робітник Анджей Словик, економіст Єжи Кропивницький і хімік-технолог Гжегож Палька. У Лодзі профспілка спиралася насамперед на колективи текстильних і транспортних підприємств. Профцентр займав жорстку позицію у протистоянні з урядущою компартією ПОРП, організовував масові акції протесту, страйки, вуличні ходи. Палька зараховувався до радикально антикомуністичних «фундаменталістів „Солідарності“» — поряд з такими діячами, як Анджей Гвязда, Ян Рулевський, Мар'ян Юрчик, Анджей Розплоховський, Северин Яворський. Ідеологічно він дотримувався соціального католицизму та християнської демократії.

При цьому Гжегож Палька вважався одним з найінтелігентніших лідерів «Солідарності». Попри радикальну позицію, він відрізнявся діловим підходом, представляв профспілку у переговорах з владою з економічних питань. Був заступником голови Лодзинського профцентру Анджея Словика, делегатом І з'їзду «Солідарності» у вересні-жовтні 1981 року. Отримав найбільшу кількість голосів під час виборів Всепольської комісії профспілки. Перебував у президію Всепольської комісії. Користувався у Лодзі великою популярністю, особливо серед робітників, інтелігенції та молоді. На виборах голови «Солідарності» підтримав Леха Валенсу.

3 грудня 1981 року Палька брав участь у Радомському засіданні президії та підтримав Радомську платформу — вимога до влади ПНР публічно відмовитися від надзвичайних заходів або оголошення «Солідарністю» загальної страйкової готовності. 11—12 грудня займав ту саму позицію на засіданні Всепольської комісії у Гданську.

Інтернування: «один з одинадцяти»

13 грудня 1981 року у Польщі введено воєнний стан. Встановилося військово-партійне правління WRON і неформальної «Директорії» генерала Ярузельського. «Солідарність» заборонено (спочатку фактично, згодом законодавчо), протести придушено, тисячі профспілкових активістів інтерновано. У Лодзі підрозділ ЗОМО захопив штаб-квартиру профцентру та розігнав акцію протесту. Гжегожа Пальку схоплено у Гданську агентами держбезпеки. Протягом року Палька утримувався у таборах інтернування — спочатку у Стшебелінеку (Гданське воєводство), потім у Бялоленці (Варшава).

22 грудня 1982 року Гжегожа Пальку заарештовано й ув'язнено у варшавській в'язниці Мокотув. Влада готувала показовий «процес одинадцяти» над радикальними активістами «Солідарності» та лідерами КОС-КОР. Передбачалося залучити до суду Анджея Гвязду, Яна Рулевського, Мар'яна Юрчика, Северина Яворського, Анджея Розплоховського, Яцека Куроня, Адама Міхніка, Кароля Модзелевського, Генрика Вуєця, Збіґнєва Ромашевського та Гжегожа Пальку. Вони звинувачувались у «діях, спрямованих на силову зміну ладу шляхом повалення конституційних органів влади». Підставою став аудіозапис, таємно зроблений сексотом держбезпеки на нараді з Радомської платформи. Підпільна «Солідарність» випустила серію поштових марок з зображеннями політв'язнів, зокрема Гжегожа Пальки.

Відновлення профспілки

Після скасування воєнного стану влада ПНР віддала перевагу відмовитися від показового процесу. У липні 1984 року обвинувачені, зокрема Палька, звільнено за амністією. Усі вони відмовилися від пропозиції емігрувати.

Гжегож Палька брав активну участь у відтворенні лодзинської «Солідарності». 8 жовтня 1986 року разом з Анджеєм Словиком, Єжи Кропивницьким та Казімежем Беднарським відкрито заснував президію регіонального профцентру. У квітні 1987 року — співзасновник робочої групи Всепольської комісії; виступав за відновлення органу у складі 1981 року, і цьому розходився з Валенсою. Через рік, у березні 1988 року, разом зі Словиком і Кропивницьким заснував підпільну Лодзинську регіональну комісію «Солідарності» (альтернативну аналогічному органу на чолі з Єжи Длужневським і Ришардом Костшевим.

Політик і мер Лодзі

Страйковий рух у Польщі 1988 року, Круглий стіл й альтернативні вибори у червні 1989 року кардинально змінили становище у країні. «Солідарність» релегалізовано та фактично прийшла до влади, усунувши ПОРП. Почалося створення нових політичних партій. У жовтні 1989 року Гжегож Палька виступив одним із засновників Християнсько-національного об'єднання (ZChN — права католицька партія, яка успадкувала традиції хадеції й ендеції). На початку 1990 року став одним з організаторів Лодзинського цивільного договору (LPO — регіональна коаліція правоцентристських прихильників Валенси).

LPO здобуло перемогу на місцевих виборах у Лодзі 1990 року. Гжегож Палька став віцепрезидентом міста за президента Вальдемара Богдановича, незабаром його обрали президентом (мером) Лодзі. У 1991 році заснував Союз польських метрополій — об'єднання органів міського самоврядування.

Керівництво Гжегожа Пальки припало на період важких і болісних реформ. Палька докладав зусиль для збереження характерного для Лодзі текстильного кластера в умовах ринкової трансформації, запроваджував соціальні програми допомоги безробітним, впроваджував містобудівні інновації. Підсумки діяльності оцінюються по-різному. Критики покладають на нього відповідальність за промисловий спад у Лодзі та втрату положення «другого міста Польщі». Прихильники вважають, що економічні труднощі мали загальнонаціональний характер і не залежали від міської адміністрації, Палька ж зі свого боку багато зробив для пом'якшення соціальних наслідків і перетворення Лодзі на «привабливіше місто». Особливо підкреслюється його ділова компетентність, вміння організувати командну роботу, знаходити взаємоприйнятні компроміси. В цілому управління Пальки розглядається як ефективне.

У Лодзі базувалася штаб-квартира Християнсько-національного об'єднання. Першим головою партії був Веслав Хшановський, головою парламентського клубу — Стефан Неселовський, лодзинську організацію ZChN очолював Гжегож Палька. Партія виступала за максимальне стимулювання польських виробників і малого бізнесу, соціальні програми, податкові пільги для багатодітних сімей, зміцнення католицьких принципів у суспільстві (заборона абортів, релігійне виховання у школах). До Плану Бальцеровича та «шокової терапії» ZChN ставилося критично, наполягала на більшій соціальній орієнтації. На президентських виборах 1990 року Палька підтримував Леха Валенсу на противагу не тільки кандидату «пост-ПОРП» Влодзімежу Цімошевичу, а й прем'єр-міністру Тадеушу Мазовецькому, голові уряду ліберальних реформ.

На місцевих виборах 1994 року найбільшу кількість голосів у Лодзі отримала «пост-ПОРП». Однак Палька знову виявив політичне мистецтво компромісу: LPO увійшло до коаліції з Унією свободи — партією Мазовецького та підтримала її кандидата Марека Чекальського. У підсумку Чекальський став президентом Лодзі, Палька очолив міську раду.

Загибель і пам'ять

Вранці 12 липня 1996 року Гжегож Палька перебував за кермом автомобіля, у якому їхав повз селище Злотники (Поддембицький повіт, нині Лодзинське, тоді Серадзьке воєводство). Обганяючи велосипедиста, він не встиг завершити маневр і врізався у зустрічну машину. Гжегож Палька, його син Домінік і друг сина Войцех загинули, дружина Пальки Ядвіга та її подруга Катажина отримали серйозні травми. Похований Гжегож Палька на лодзинському католицькому цвинтарі Доли .

У сучасній Польщі Гжегож Палька відомий як учасник визвольної боротьби, видатний діяч профспілкового та самоврядного руху, національно-католицький політик і компетентний адміністратор. Його називають також «мрійником, який зрадив Лодзь».

У 1990 році президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський нагородив Гжегожа Пальку Лицарським хрестом ордена Відродження Польщі. У 2006 році президент Польщі Лех Качинський посмертно нагородив Пальку Командорським хрестом ордена Відродження Польщі, у 2017 році президент Анджей Дуда — Хрестом Свободи та Солідарності. Національна ліга заснувала нагороду імені Гжегожа Пальки за заслуги у розвитку місцевого самоврядування. Річниці його загибелі відзначаються у Лодзі за участю офіційної влади.

На місці загибелі Гжегожа Пальки та його сина у 2001 році встановлено пам'ятний хрест. У церемонії брали участь понад сто лодзинських політиків, профспілкових і громадських діячів. Єпархіальний єпископ Владислав Зюлек назвав Пальку «людиною совісті». У 2007 році міська рада Лодзі надала ім'я Гжегожа Пальки одній з міських вулиць. За це рішення голосували депутати партій Право та справедливість і Громадянська платформа. Проти виступили представники «пост-ПОРП». Один із них заявив, що «цінить досягнення Пальки як президента Лодзі, але сумнівається, чи мають учасники автомобільних аварій зі смертельним наслідком бути покровителями вулиць».

У 2010 році видано докладний біографічний нарис «Гжегож Палька (1950—1996). Діяч профспілки та самоврядування». Вдова Ядвіга Палька відома в Лодзі як громадська діячка.

Примітки

  1. Nota biograficzna w Encyklopedii Solidarności. Grzegorz Palka. оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013.
  2. Кузнецова, Юлия (31 серпня 2020). Солидарность – сорок лет и сегодня. В Кризис.ру (ru-RU) . Процитовано 25 вересня 2023.
  3. Grzegorz Palka. dzieje.pl (пол.). Процитовано 25 вересня 2023.
  4. Трубников В. П. Крах «операции Полония». М. 1983
  5. 13 grudnia 1981 r. Wprowadzenie stanu wojennego w Łodzi [ARCHIWALNE ZDJĘCIA]. Urząd Miasta Łodzi (англ.). 13 грудня 2022. Процитовано 25 вересня 2023.
  6. Grzegorz Majchrzak. Radom, 3 grudnia 1981. Taśmy radomskie // Wolność i Solidarność N 6/2013.
  7. Narodowej, Instytut Pamięcie. Ośrodek Odosobnienia dla Internowanych w Strzebielinku. Encyklopedia Solidarności (пол.). Процитовано 25 вересня 2023.
  8. Znaczki poczty podziemnej. Polska, lata 80-te. оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 13 січня 2021.
  9. „Sprawa jedenastu. Uwięzienie przywódców NZSS +Solidarność+ i KSS +KOR+ 1981-1984”. dzieje.pl (пол.). Процитовано 25 вересня 2023.
  10. 25. rocznica śmierci współtwórcy Solidarności Grzegorza Palki. dzieje.pl (пол.). Процитовано 25 вересня 2023.
  11. Wyborcza.pl. lodz.wyborcza.pl. Процитовано 25 вересня 2023.
  12. mp (23 жовтня 2017). Samorządowe Oskary 2017. jedrzejow.pl (pl-PL) . Процитовано 25 вересня 2023.
  13. NAGRODA IM. G. PALKI. оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013.
  14. S.A, Telewizja Polska. 20 rocznica tragicznej śmierci prezydenta Łodzi Grzegorza Palki. lodz.tvp.pl (пол.). Процитовано 25 вересня 2023.
  15. Pamięci Grzegorza Palki
  16. Grzegorz Palka będzie patronem jednej z ulic w Łodzi. Serwis Samorządowy PAP (пол.). Процитовано 25 вересня 2023.
  17. Grzegorz Palka (1950-1996) działacz związkowy i samorządowy - Ceny i opinie. Ceneo.pl (пол.). 11 липня 2019. Процитовано 25 вересня 2023.
  18. Jadwiga Palka: autorzy stanu wojennego powinni zostać osądzeni[недоступне посилання]
  19. Liga Krajowa - Aktualności - Nagroda im. G. Palki w 2010r. www.ligakrajowa.org.pl. Процитовано 25 вересня 2023.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gzhegozh Vincenti Palka pol Grzegorz Wincenty Palka 8 travnya 1950 1950travnya08 Lodz 12 lipnya 1996 Zlotniki Lodzinske voyevodstvo polskij politik diyach profspilkovogo ruhu ta miscevogo samovryaduvannya lider profspilki Solidarnist u Lodzi Aktivist antikomunistichnoyi opoziciyi u PNR Internovano potim zaareshtovano pid chas voyennogo stanu zvilnenij za amnistiyeyu U Tretij Rechi Pospolitij mer Lodzi u 1990 1994 rokah golova miskoyi radi Lodzi u 1994 1996 rokah odin iz zasnovnikiv Hristiyansko nacionalnogo ob yednannya Gzhegozh Palka pol Grzegorz Palka Narodzhennya 8 travnya 1950 1950 05 08 Lodz Lodzinske voyevodstvo d Polska Narodna RespublikaSmert 12 lipnya 1996 1996 07 12 46 rokiv Zlotniki Gmina Dalikuv Poddembickij povit Lodzinske voyevodstvo Respublika PolshaPrichina smerti avtomobilna avariyaPohovannya dKrayina Respublika PolshaOsvita Lodzka politehnikaPartiya d i SolidarnistNagorodi d Mediafajli b u VikishovishiOrganizator lodzinskoyi Solidarnosti Narodivsya u sim yi lodzinskoyi inteligenciyi U 1976 roci zakinchiv himichnij fakultet Lodzinskoyi politehniki Pracyuvav naukovim spivrobitnikom Institutu barvnikiv j Institutu himichnih volokon Gzhegozh Palka dotrimuvavsya antikomunistichnih poglyadiv buv prihilnij do polskogo nacional patriotizmu ta katolickogo socialnogo vchennya Brav aktivnu uchast u strajkovomu rusi 1980 roku Ocholyuvav strajkovij komitet Lodzinskoyi politehniki Same v jogo budinku zasnovano lodzinsku organizaciyu nezalezhnoyi profspilki Solidarnist i roztashovano pershu shtab kvartiru regionalnogo profcentru Aktivist nezalezhnoyi profspilkiU kerivnictvi profcentru Na choli lodzinskoyi Solidarnosti stoyali transportnij robitnik Andzhej Slovik ekonomist Yezhi Kropivnickij i himik tehnolog Gzhegozh Palka U Lodzi profspilka spiralasya nasampered na kolektivi tekstilnih i transportnih pidpriyemstv Profcentr zajmav zhorstku poziciyu u protistoyanni z uryadushoyu kompartiyeyu PORP organizovuvav masovi akciyi protestu strajki vulichni hodi Palka zarahovuvavsya do radikalno antikomunistichnih fundamentalistiv Solidarnosti poryad z takimi diyachami yak Andzhej Gvyazda Yan Rulevskij Mar yan Yurchik Andzhej Rozplohovskij Severin Yavorskij Ideologichno vin dotrimuvavsya socialnogo katolicizmu ta hristiyanskoyi demokratiyi Pri comu Gzhegozh Palka vvazhavsya odnim z najinteligentnishih lideriv Solidarnosti Popri radikalnu poziciyu vin vidriznyavsya dilovim pidhodom predstavlyav profspilku u peregovorah z vladoyu z ekonomichnih pitan Buv zastupnikom golovi Lodzinskogo profcentru Andzheya Slovika delegatom I z yizdu Solidarnosti u veresni zhovtni 1981 roku Otrimav najbilshu kilkist golosiv pid chas viboriv Vsepolskoyi komisiyi profspilki Perebuvav u prezidiyu Vsepolskoyi komisiyi Koristuvavsya u Lodzi velikoyu populyarnistyu osoblivo sered robitnikiv inteligenciyi ta molodi Na viborah golovi Solidarnosti pidtrimav Leha Valensu 3 grudnya 1981 roku Palka brav uchast u Radomskomu zasidanni prezidiyi ta pidtrimav Radomsku platformu vimoga do vladi PNR publichno vidmovitisya vid nadzvichajnih zahodiv abo ogoloshennya Solidarnistyu zagalnoyi strajkovoyi gotovnosti 11 12 grudnya zajmav tu samu poziciyu na zasidanni Vsepolskoyi komisiyi u Gdansku Internuvannya odin z odinadcyati 13 grudnya 1981 roku u Polshi vvedeno voyennij stan Vstanovilosya vijskovo partijne pravlinnya WRON i neformalnoyi Direktoriyi generala Yaruzelskogo Solidarnist zaboroneno spochatku faktichno zgodom zakonodavcho protesti pridusheno tisyachi profspilkovih aktivistiv internovano U Lodzi pidrozdil ZOMO zahopiv shtab kvartiru profcentru ta rozignav akciyu protestu Gzhegozha Palku shopleno u Gdansku agentami derzhbezpeki Protyagom roku Palka utrimuvavsya u taborah internuvannya spochatku u Stshebelineku Gdanske voyevodstvo potim u Byalolenci Varshava 22 grudnya 1982 roku Gzhegozha Palku zaareshtovano j uv yazneno u varshavskij v yaznici Mokotuv Vlada gotuvala pokazovij proces odinadcyati nad radikalnimi aktivistami Solidarnosti ta liderami KOS KOR Peredbachalosya zaluchiti do sudu Andzheya Gvyazdu Yana Rulevskogo Mar yana Yurchika Severina Yavorskogo Andzheya Rozplohovskogo Yaceka Kuronya Adama Mihnika Karolya Modzelevskogo Genrika Vuyecya Zbignyeva Romashevskogo ta Gzhegozha Palku Voni zvinuvachuvalis u diyah spryamovanih na silovu zminu ladu shlyahom povalennya konstitucijnih organiv vladi Pidstavoyu stav audiozapis tayemno zroblenij seksotom derzhbezpeki na naradi z Radomskoyi platformi Pidpilna Solidarnist vipustila seriyu poshtovih marok z zobrazhennyami politv yazniv zokrema Gzhegozha Palki Vidnovlennya profspilki Pislya skasuvannya voyennogo stanu vlada PNR viddala perevagu vidmovitisya vid pokazovogo procesu U lipni 1984 roku obvinuvacheni zokrema Palka zvilneno za amnistiyeyu Usi voni vidmovilisya vid propoziciyi emigruvati Gzhegozh Palka brav aktivnu uchast u vidtvorenni lodzinskoyi Solidarnosti 8 zhovtnya 1986 roku razom z Andzheyem Slovikom Yezhi Kropivnickim ta Kazimezhem Bednarskim vidkrito zasnuvav prezidiyu regionalnogo profcentru U kvitni 1987 roku spivzasnovnik robochoyi grupi Vsepolskoyi komisiyi vistupav za vidnovlennya organu u skladi 1981 roku i comu rozhodivsya z Valensoyu Cherez rik u berezni 1988 roku razom zi Slovikom i Kropivnickim zasnuvav pidpilnu Lodzinsku regionalnu komisiyu Solidarnosti alternativnu analogichnomu organu na choli z Yezhi Dluzhnevskim i Rishardom Kostshevim Politik i mer LodziStrajkovij ruh u Polshi 1988 roku Kruglij stil j alternativni vibori u chervni 1989 roku kardinalno zminili stanovishe u krayini Solidarnist relegalizovano ta faktichno prijshla do vladi usunuvshi PORP Pochalosya stvorennya novih politichnih partij U zhovtni 1989 roku Gzhegozh Palka vistupiv odnim iz zasnovnikiv Hristiyansko nacionalnogo ob yednannya ZChN prava katolicka partiya yaka uspadkuvala tradiciyi hadeciyi j endeciyi Na pochatku 1990 roku stav odnim z organizatoriv Lodzinskogo civilnogo dogovoru LPO regionalna koaliciya pravocentristskih prihilnikiv Valensi LPO zdobulo peremogu na miscevih viborah u Lodzi 1990 roku Gzhegozh Palka stav viceprezidentom mista za prezidenta Valdemara Bogdanovicha nezabarom jogo obrali prezidentom merom Lodzi U 1991 roci zasnuvav Soyuz polskih metropolij ob yednannya organiv miskogo samovryaduvannya Kerivnictvo Gzhegozha Palki pripalo na period vazhkih i bolisnih reform Palka dokladav zusil dlya zberezhennya harakternogo dlya Lodzi tekstilnogo klastera v umovah rinkovoyi transformaciyi zaprovadzhuvav socialni programi dopomogi bezrobitnim vprovadzhuvav mistobudivni innovaciyi Pidsumki diyalnosti ocinyuyutsya po riznomu Kritiki pokladayut na nogo vidpovidalnist za promislovij spad u Lodzi ta vtratu polozhennya drugogo mista Polshi Prihilniki vvazhayut sho ekonomichni trudnoshi mali zagalnonacionalnij harakter i ne zalezhali vid miskoyi administraciyi Palka zh zi svogo boku bagato zrobiv dlya pom yakshennya socialnih naslidkiv i peretvorennya Lodzi na privablivishe misto Osoblivo pidkreslyuyetsya jogo dilova kompetentnist vminnya organizuvati komandnu robotu znahoditi vzayemoprijnyatni kompromisi V cilomu upravlinnya Palki rozglyadayetsya yak efektivne U Lodzi bazuvalasya shtab kvartira Hristiyansko nacionalnogo ob yednannya Pershim golovoyu partiyi buv Veslav Hshanovskij golovoyu parlamentskogo klubu Stefan Neselovskij lodzinsku organizaciyu ZChN ocholyuvav Gzhegozh Palka Partiya vistupala za maksimalne stimulyuvannya polskih virobnikiv i malogo biznesu socialni programi podatkovi pilgi dlya bagatoditnih simej zmicnennya katolickih principiv u suspilstvi zaborona abortiv religijne vihovannya u shkolah Do Planu Balcerovicha ta shokovoyi terapiyi ZChN stavilosya kritichno napolyagala na bilshij socialnij oriyentaciyi Na prezidentskih viborah 1990 roku Palka pidtrimuvav Leha Valensu na protivagu ne tilki kandidatu post PORP Vlodzimezhu Cimoshevichu a j prem yer ministru Tadeushu Mazoveckomu golovi uryadu liberalnih reform Na miscevih viborah 1994 roku najbilshu kilkist golosiv u Lodzi otrimala post PORP Odnak Palka znovu viyaviv politichne mistectvo kompromisu LPO uvijshlo do koaliciyi z Uniyeyu svobodi partiyeyu Mazoveckogo ta pidtrimala yiyi kandidata Mareka Chekalskogo U pidsumku Chekalskij stav prezidentom Lodzi Palka ocholiv misku radu Zagibel i pam yatVranci 12 lipnya 1996 roku Gzhegozh Palka perebuvav za kermom avtomobilya u yakomu yihav povz selishe Zlotniki Poddembickij povit nini Lodzinske todi Seradzke voyevodstvo Obganyayuchi velosipedista vin ne vstig zavershiti manevr i vrizavsya u zustrichnu mashinu Gzhegozh Palka jogo sin Dominik i drug sina Vojceh zaginuli druzhina Palki Yadviga ta yiyi podruga Katazhina otrimali serjozni travmi Pohovanij Gzhegozh Palka na lodzinskomu katolickomu cvintari Doli U suchasnij Polshi Gzhegozh Palka vidomij yak uchasnik vizvolnoyi borotbi vidatnij diyach profspilkovogo ta samovryadnogo ruhu nacionalno katolickij politik i kompetentnij administrator Jogo nazivayut takozh mrijnikom yakij zradiv Lodz U 1990 roci prezident Polshi u vignanni Rishard Kachorovskij nagorodiv Gzhegozha Palku Licarskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi U 2006 roci prezident Polshi Leh Kachinskij posmertno nagorodiv Palku Komandorskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi u 2017 roci prezident Andzhej Duda Hrestom Svobodi ta Solidarnosti Nacionalna liga zasnuvala nagorodu imeni Gzhegozha Palki za zaslugi u rozvitku miscevogo samovryaduvannya Richnici jogo zagibeli vidznachayutsya u Lodzi za uchastyu oficijnoyi vladi Na misci zagibeli Gzhegozha Palki ta jogo sina u 2001 roci vstanovleno pam yatnij hrest U ceremoniyi brali uchast ponad sto lodzinskih politikiv profspilkovih i gromadskih diyachiv Yeparhialnij yepiskop Vladislav Zyulek nazvav Palku lyudinoyu sovisti U 2007 roci miska rada Lodzi nadala im ya Gzhegozha Palki odnij z miskih vulic Za ce rishennya golosuvali deputati partij Pravo ta spravedlivist i Gromadyanska platforma Proti vistupili predstavniki post PORP Odin iz nih zayaviv sho cinit dosyagnennya Palki yak prezidenta Lodzi ale sumnivayetsya chi mayut uchasniki avtomobilnih avarij zi smertelnim naslidkom buti pokrovitelyami vulic U 2010 roci vidano dokladnij biografichnij naris Gzhegozh Palka 1950 1996 Diyach profspilki ta samovryaduvannya Vdova Yadviga Palka vidoma v Lodzi yak gromadska diyachka PrimitkiNota biograficzna w Encyklopedii Solidarnosci Grzegorz Palka originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 13 zhovtnya 2013 Kuznecova Yuliya 31 serpnya 2020 Solidarnost sorok let i segodnya V Krizis ru ru RU Procitovano 25 veresnya 2023 Grzegorz Palka dzieje pl pol Procitovano 25 veresnya 2023 Trubnikov V P Krah operacii Poloniya M 1983 13 grudnia 1981 r Wprowadzenie stanu wojennego w Lodzi ARCHIWALNE ZDJeCIA Urzad Miasta Lodzi angl 13 grudnya 2022 Procitovano 25 veresnya 2023 Grzegorz Majchrzak Radom 3 grudnia 1981 Tasmy radomskie Wolnosc i Solidarnosc N 6 2013 Narodowej Instytut Pamiecie Osrodek Odosobnienia dla Internowanych w Strzebielinku Encyklopedia Solidarnosci pol Procitovano 25 veresnya 2023 Znaczki poczty podziemnej Polska lata 80 te originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2021 Sprawa jedenastu Uwiezienie przywodcow NZSS Solidarnosc i KSS KOR 1981 1984 dzieje pl pol Procitovano 25 veresnya 2023 25 rocznica smierci wspoltworcy Solidarnosci Grzegorza Palki dzieje pl pol Procitovano 25 veresnya 2023 Wyborcza pl lodz wyborcza pl Procitovano 25 veresnya 2023 mp 23 zhovtnya 2017 Samorzadowe Oskary 2017 jedrzejow pl pl PL Procitovano 25 veresnya 2023 NAGRODA IM G PALKI originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 13 zhovtnya 2013 S A Telewizja Polska 20 rocznica tragicznej smierci prezydenta Lodzi Grzegorza Palki lodz tvp pl pol Procitovano 25 veresnya 2023 Pamieci Grzegorza Palki Grzegorz Palka bedzie patronem jednej z ulic w Lodzi Serwis Samorzadowy PAP pol Procitovano 25 veresnya 2023 Grzegorz Palka 1950 1996 dzialacz zwiazkowy i samorzadowy Ceny i opinie Ceneo pl pol 11 lipnya 2019 Procitovano 25 veresnya 2023 Jadwiga Palka autorzy stanu wojennego powinni zostac osadzeni nedostupne posilannya Liga Krajowa Aktualnosci Nagroda im G Palki w 2010r www ligakrajowa org pl Procitovano 25 veresnya 2023 Posilannya

Дата публікації:
Топ