Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг (Єжи) I Померанський (нім. Georg I. von Pommern; пол. Jerzy I Pomorski; 11 квітня 1493, Дарлово — 10 травня 1531, Щецин) — герцог (князь) Померанії, Щецина і Вольгасту (1523—1531).
| Георг I | |
|---|---|
| нім. Georg I. von Pommern | |
 | |
| князь Померанський | |
| 1523 — 1532 | |
| Попередник | Богуслав X |
| Наступник | поділ Померанського герцогства |
| князь Щецинський | |
| 1523 — 1531 | |
| Попередник | Богуслав X |
| Наступник | Барнім IX Благочестивий і |
| князь Вольгастський | |
| 1523 — 1531 | |
| Попередник | Богуслав X |
| Наступник | Барнім IX Благочестивий і |
| Народився | 11 квітня 1493 Дарлово |
| Помер | 10 травня 1531 (38 років) Щецин, Герцогство Померанія |
| Похований | d |
| Відомий як | аристократ |
| Підданство |  Священна Римська імперія |
| Alma mater | Гейдельберзький університет |
| Рід Грифичі | |
| Батько | Богуслав X |
| Мати | Ганна Ягеллонка |
| У шлюбі з | 1-а Амалія Пфальцька, 2-а Маргарита Бранденбурзька |
| Діти | від 1-го шлюбу: сини Богуслав XI і Філіп I, донька Маргарита від 2-го шлюбу: дочка Георгія |
| Рідня | сестри Софія, Ганна, Єлизавета |
| Брати | брати Казимир, Барнім, Отто |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Представник династії Грифичів. Старший син герцога Померанського Богуслава X Великого і польської принцеси Ганни Ягелонки.
З 1508 р. Георг жив при дворі свого дядька, герцога Георга Саксонського, у м. Дрездені. Там же він навчався, потім продовжив освіту в Гейдельберзькому університеті. З 1518 р. Георг допомагав своєму батькові Богуславу X в управлінні герцогством.
У 1523 р. після смерті Богуслава X брати Георг I і Барнім IX Благочестивий стали спільно управляти Померанським Герцогством.
Претензії Бранденбурга на Західну Померанію
У 1521 р. герцог Георг I Померанський брав активну участь у Вормському з'їзді. Він відвідав Краків, де просив у свого дядька Сигізмунда Старого про допомогу й опіку над герцогством у суперечці з Бранденбургом. У 1527 р. герцог Померанії знову брав участь в імперському з'їзді в Шпаєрі. Незважаючи на кілька зроблених спроб, претензії курфюрста Бранденбургу на Померанію були улагоджені. Переговори на з'їзді в Ютербогу також завершилися безуспішно. 25 серпня 1529 р. в Гржимі (Бранденбурзька марка) курфюрст Йоахім I Нестор відмовився від своїх претензій на Західну Померанію і визнав її леном імператора Священної Римської імперії, але отримав право успадкування після припинення лінії династії Грифичів.
Польський васалітет над Лемборком і Битувом
У 1526 р. Георг I Померанський зі своєю свитою прибув до Гданська, де тоді перебував його дядько, польський король Сигізмунд Казимирович Старий. Сторони планували обговорити питання про невиплату посагу Ганни Польської (бл. 30 тисяч польських грошів) і васальну залежність прикордонних замків Лемборк і Битув. Герцоги Георг I і Барнім IX визнали офіційну залежність від Польщі. Було укладено польсько-померанське перемир'я, в яке було включено і Мекленбург, про продовження ленної залежності Лемборсько-Битувської землі від Польщі. Брати Георг і Барнім погодилися на зменшення материнського посагу до 12 тисяч польських грошів.
Реформація в Щецині
Герцог Георг I Померанський вперше зустрів Мартіна Лютера в 1521 р. на сеймі у Вормсі, куди реформатор був викликаний самим німецьким імператором. Незважаючи на засудження й визнання Мартіна Лютера єретиком, Георг Померанський потрапив під сильний вплив реформації. У 1523 р. Мартін Лютер відправив у Щецин богослова Паула фон Роде. Справа в тому, що міська рада Щецина відправила лист засновнику лютеранства Мартіну Лютеру про податкові пільги католицького духовенства. Мартін Лютер дав однозначну відповідь — католицьке духовенство повинно платити податки нарівні з іншими жителями міста. Пауль фон Роде прибув у Щецин, де став активно проповідувати нову релігію на ринку та в порту. Дуже швидко міські багатії перейшли на сторону лютеранства і стали вимагати змін в Католицькій Церкві. Над введенням нової релігії здійснював контроль герцог Георг Померанський, який вже самостійно керував у своїх володіннях. У місто прибуло кілька проповідників, радикальних кліриков, які закликали населення на боротьбу проти існуючого порядку. Більшість городян разом з частиною дворянства перейшли на бік нової релігії. Загроза повстання і пов'язаний з ним страх паралізував пастирську роботу католицьких священнослужителів. У такій обстановці католицькі священики змушені були покинути Щецин (Штеттин). Пауль фон Роде отримав право на служіння Літургії та обрядів лютеранської церкви Святого Якова в Щецині.
Захоплення католицького майна
У період реформації в герцогстві почалися спонтанні виступи лютеран. Вони організовували напади на Римо-Католицькі Церкви, грабували церковні цінності разом з іншим майном Католицької Церкви. За наказом герцога Георга Померанського його чиновники захопили все церковне майно, особливо в маленьких містах і селах, з усіма монастирськими та єпископськими володіннями. Було вилучено 45 церков й монастирів (1/3 земель герцогства).
Останні роки життя
Приблизно в 1530 р. було врегульовано питання про посаг Маргарити Бранденбурзької, першої дружини Богуслава X (30 тисяч гульденів), було вирішено питання про одруження герцога Георга. Його дружиною стала Маргарита Бранденбурзька (1511—1577), дочка бранденбурзького курфюрста Йоахіма I Нестора і Єлизавети Данської. Проти укладення цього шлюбу був Барнім IX Благочестивий (молодший брат і співправитель Георга), який на знак протесту не взяв участь у весільних урочистостях.
9 травня 1531 р. під час полювання Георг I Померанський захворів на пневмонію. Після доставки його в Щецин він помер у ніч з 9 на 10 травня. Він був похований 13 травня поряд з могилою свого батька Богуслава X в палацовій церкві Святого Отто в Щецині. Після смерті Георга I герцогством стали управляти його молодший брат Барнім IX і син Філіп I.
Георг Померанський був чоловіком високого зросту і сильної статури. У нього було пошкоджене ліве око під час полювання. Дуже був схожий на свого батька.
Родина
22 травня 1513 р. в Щецині Георг Померанський мав перший шлюб з Амалією Пфальцькою (1490—1524), дочкою курфюрста Філіпа Пфальцського (1448—1508) та Маргарити Баварської (1456—1501).
23 січня 1530 р. у Берліні він вдруге одружився з Маргаритою Бранденбурзькою (1511—1577), дочкою бранденбурзького курфюрста Йоахіма I Нестора та Єлизавети Данської.
Діти від першого шлюбу:
- Богуслав XI (21 березня 1514—1514), помер у дитинстві;
- [ru] (14/15 липня 1515 — 14 лютого 1560), герцог Померанії, Щецина і Вольгасту;
- Маргарита (25 травня 1518 — 24 липня 1569), дружина з 1547 року [ru], герцога Брауншвейг-Грубенгагена.
Діти від другого шлюбу:
- Георгія Померанська (28 листопада 1531—1573/1574), дружина старости іновроцлавського і члухувського Станіслава Латальського, графа у Лабішині.
Герцог Георг Померанський також вважається ймовірним батьком Георга Херца (пом. 1623), протестантського пастора і проповідника. Сучасна генеалогія піддає це батьківство сумніву.
Джерела
- (пол.)Dopierała B., «Polskie losy Pomorza Zachodniego», Poznań, 1970.
- (пол.)Kozłowski K., Podralski J., «Gryfici. Książęta Pomorza Zachodniego», Szczecin, 1985 —
- (пол.)Rymar E., «Rodowód książąt pomorskich», Szczecin, 2005 —
- (пол.)Szymański J. W., «Książęcy ród Gryfitów», Goleniów — Kielce, 2006 —
- (пол.)Wachowiak B., «Szczecin w okresie przewagi państwa feudalnego 1478—1713», Labuda G. (pod red.), Dzieje Szczecina. Wiek X-1805, T. II, Warszawa — Poznań, 1985 —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg Yezhi I Pomeranskij nim Georg I von Pommern pol Jerzy I Pomorski 11 kvitnya 1493 Darlovo 10 travnya 1531 Shecin gercog knyaz Pomeraniyi Shecina i Volgastu 1523 1531 Georg Inim Georg I von PommernGeorg Iknyaz Pomeranskij1523 1532PoperednikBoguslav XNastupnikpodil Pomeranskogo gercogstvaknyaz Shecinskij1523 1531PoperednikBoguslav XNastupnikBarnim IX Blagochestivij iknyaz Volgastskij1523 1531PoperednikBoguslav XNastupnikBarnim IX Blagochestivij iNarodivsya11 kvitnya 1493 1493 04 11 DarlovoPomer10 travnya 1531 1531 05 10 38 rokiv Shecin Gercogstvo PomeraniyaPohovanijdVidomij yakaristokratPiddanstvo Svyashenna Rimska imperiyaAlma materGejdelberzkij universitetRid GrifichiBatkoBoguslav XMatiGanna YagellonkaU shlyubi z1 a Amaliya Pfalcka 2 a Margarita BrandenburzkaDitivid 1 go shlyubu sini Boguslav XI i Filip I donka Margarita vid 2 go shlyubu dochka GeorgiyaRidnyasestri Sofiya Ganna YelizavetaBratibrati Kazimir Barnim Otto Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPredstavnik dinastiyi Grifichiv Starshij sin gercoga Pomeranskogo Boguslava X Velikogo i polskoyi princesi Ganni Yagelonki Z 1508 r Georg zhiv pri dvori svogo dyadka gercoga Georga Saksonskogo u m Drezdeni Tam zhe vin navchavsya potim prodovzhiv osvitu v Gejdelberzkomu universiteti Z 1518 r Georg dopomagav svoyemu batkovi Boguslavu X v upravlinni gercogstvom U 1523 r pislya smerti Boguslava X brati Georg I i Barnim IX Blagochestivij stali spilno upravlyati Pomeranskim Gercogstvom Pretenziyi Brandenburga na Zahidnu PomeraniyuU 1521 r gercog Georg I Pomeranskij brav aktivnu uchast u Vormskomu z yizdi Vin vidvidav Krakiv de prosiv u svogo dyadka Sigizmunda Starogo pro dopomogu j opiku nad gercogstvom u superechci z Brandenburgom U 1527 r gercog Pomeraniyi znovu brav uchast v imperskomu z yizdi v Shpayeri Nezvazhayuchi na kilka zroblenih sprob pretenziyi kurfyursta Brandenburgu na Pomeraniyu buli ulagodzheni Peregovori na z yizdi v Yuterbogu takozh zavershilisya bezuspishno 25 serpnya 1529 r v Grzhimi Brandenburzka marka kurfyurst Joahim I Nestor vidmovivsya vid svoyih pretenzij na Zahidnu Pomeraniyu i viznav yiyi lenom imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale otrimav pravo uspadkuvannya pislya pripinennya liniyi dinastiyi Grifichiv Polskij vasalitet nad Lemborkom i BituvomU 1526 r Georg I Pomeranskij zi svoyeyu svitoyu pribuv do Gdanska de todi perebuvav jogo dyadko polskij korol Sigizmund Kazimirovich Starij Storoni planuvali obgovoriti pitannya pro neviplatu posagu Ganni Polskoyi bl 30 tisyach polskih groshiv i vasalnu zalezhnist prikordonnih zamkiv Lembork i Bituv Gercogi Georg I i Barnim IX viznali oficijnu zalezhnist vid Polshi Bulo ukladeno polsko pomeranske peremir ya v yake bulo vklyucheno i Meklenburg pro prodovzhennya lennoyi zalezhnosti Lemborsko Bituvskoyi zemli vid Polshi Brati Georg i Barnim pogodilisya na zmenshennya materinskogo posagu do 12 tisyach polskih groshiv Reformaciya v SheciniGercog Georg I Pomeranskij vpershe zustriv Martina Lyutera v 1521 r na sejmi u Vormsi kudi reformator buv viklikanij samim nimeckim imperatorom Nezvazhayuchi na zasudzhennya j viznannya Martina Lyutera yeretikom Georg Pomeranskij potrapiv pid silnij vpliv reformaciyi U 1523 r Martin Lyuter vidpraviv u Shecin bogoslova Paula fon Rode Sprava v tomu sho miska rada Shecina vidpravila list zasnovniku lyuteranstva Martinu Lyuteru pro podatkovi pilgi katolickogo duhovenstva Martin Lyuter dav odnoznachnu vidpovid katolicke duhovenstvo povinno platiti podatki narivni z inshimi zhitelyami mista Paul fon Rode pribuv u Shecin de stav aktivno propoviduvati novu religiyu na rinku ta v portu Duzhe shvidko miski bagatiyi perejshli na storonu lyuteranstva i stali vimagati zmin v Katolickij Cerkvi Nad vvedennyam novoyi religiyi zdijsnyuvav kontrol gercog Georg Pomeranskij yakij vzhe samostijno keruvav u svoyih volodinnyah U misto pribulo kilka propovidnikiv radikalnih klirikov yaki zaklikali naselennya na borotbu proti isnuyuchogo poryadku Bilshist gorodyan razom z chastinoyu dvoryanstva perejshli na bik novoyi religiyi Zagroza povstannya i pov yazanij z nim strah paralizuvav pastirsku robotu katolickih svyashennosluzhiteliv U takij obstanovci katolicki svyasheniki zmusheni buli pokinuti Shecin Shtettin Paul fon Rode otrimav pravo na sluzhinnya Liturgiyi ta obryadiv lyuteranskoyi cerkvi Svyatogo Yakova v Shecini Zahoplennya katolickogo majnaU period reformaciyi v gercogstvi pochalisya spontanni vistupi lyuteran Voni organizovuvali napadi na Rimo Katolicki Cerkvi grabuvali cerkovni cinnosti razom z inshim majnom Katolickoyi Cerkvi Za nakazom gercoga Georga Pomeranskogo jogo chinovniki zahopili vse cerkovne majno osoblivo v malenkih mistah i selah z usima monastirskimi ta yepiskopskimi volodinnyami Bulo vilucheno 45 cerkov j monastiriv 1 3 zemel gercogstva Ostanni roki zhittyaPriblizno v 1530 r bulo vregulovano pitannya pro posag Margariti Brandenburzkoyi pershoyi druzhini Boguslava X 30 tisyach guldeniv bulo virisheno pitannya pro odruzhennya gercoga Georga Jogo druzhinoyu stala Margarita Brandenburzka 1511 1577 dochka brandenburzkogo kurfyursta Joahima I Nestora i Yelizaveti Danskoyi Proti ukladennya cogo shlyubu buv Barnim IX Blagochestivij molodshij brat i spivpravitel Georga yakij na znak protestu ne vzyav uchast u vesilnih urochistostyah 9 travnya 1531 r pid chas polyuvannya Georg I Pomeranskij zahvoriv na pnevmoniyu Pislya dostavki jogo v Shecin vin pomer u nich z 9 na 10 travnya Vin buv pohovanij 13 travnya poryad z mogiloyu svogo batka Boguslava X v palacovij cerkvi Svyatogo Otto v Shecini Pislya smerti Georga I gercogstvom stali upravlyati jogo molodshij brat Barnim IX i sin Filip I Georg Pomeranskij buv cholovikom visokogo zrostu i silnoyi staturi U nogo bulo poshkodzhene live oko pid chas polyuvannya Duzhe buv shozhij na svogo batka Rodina22 travnya 1513 r v Shecini Georg Pomeranskij mav pershij shlyub z Amaliyeyu Pfalckoyu 1490 1524 dochkoyu kurfyursta Filipa Pfalcskogo 1448 1508 ta Margariti Bavarskoyi 1456 1501 23 sichnya 1530 r u Berlini vin vdruge odruzhivsya z Margaritoyu Brandenburzkoyu 1511 1577 dochkoyu brandenburzkogo kurfyursta Joahima I Nestora ta Yelizaveti Danskoyi Diti vid pershogo shlyubu Boguslav XI 21 bereznya 1514 1514 pomer u ditinstvi ru 14 15 lipnya 1515 14 lyutogo 1560 gercog Pomeraniyi Shecina i Volgastu Margarita 25 travnya 1518 24 lipnya 1569 druzhina z 1547 roku ru gercoga Braunshvejg Grubengagena Diti vid drugogo shlyubu Georgiya Pomeranska 28 listopada 1531 1573 1574 druzhina starosti inovroclavskogo i chluhuvskogo Stanislava Latalskogo grafa u Labishini Gercog Georg Pomeranskij takozh vvazhayetsya jmovirnim batkom Georga Herca pom 1623 protestantskogo pastora i propovidnika Suchasna genealogiya piddaye ce batkivstvo sumnivu Dzherela pol Dopierala B Polskie losy Pomorza Zachodniego Poznan 1970 pol Kozlowski K Podralski J Gryfici Ksiazeta Pomorza Zachodniego Szczecin 1985 ISBN 83 03 00530 8 pol Rymar E Rodowod ksiazat pomorskich Szczecin 2005 ISBN 83 87879 50 9 pol Szymanski J W Ksiazecy rod Gryfitow Goleniow Kielce 2006 ISBN 83 7273 224 8 pol Wachowiak B Szczecin w okresie przewagi panstwa feudalnego 1478 1713 Labuda G pod red Dzieje Szczecina Wiek X 1805 T II Warszawa Poznan 1985 ISBN 83 01 04344 X