Чорногорія (чорн. Crna Gora; Црна Гора; італ. Montenegro) — держава в південно-східній Європі, на Адріатичному узбережжі Балканського півострова. До червня 2006 року Чорногорія була частиною конфедеративного Державного Союзу Сербії і Чорногорії, займаючи 13,5 % його сукупної території. Повна незалежність Чорногорії проголошена 3 червня 2006 року. У 2010 році отримала офіційний статус країни-кандидата в члени Євросоюзу. Столиця і найбільше місто Чорногорії — Подгориця (168 тис. осіб). Історичної та культурної столицею є місто Цетинє (18 тис. осіб). Площа країни становить 13 812 км².
Назва
Назва країни Чорногорія (чорн. Црна Гора; серб. Crna Gora, Црна Гора; італ. Montenegro) буквально означає Чорна гора. Ймовірно, походить від густих «чорних» лісів в горах. Уперше ця назва згадується під 1296 роком в указі сербського короля Стефана Уроша II Мілутіна до Сербської православної церкви. Зета — давньослов'янська назва середньовічного князівства на теренах сучасної Чорногорії, походить від назви місцевої річки, що означає урожай або зерно.
Імовірно, назву Montenegro — чорна гора, цим краям дали венеційські завойовники, що побачили гору або, радше за все, його темні хвойні ліси. У більшість західноєвропейських мов назва країни була запозичена з венеційської мови, що вказує на епоху венеційської гегемонії над регіоном у часи Середньовіччя.
Інші мови, особливо сусідніх народів, використовують свій власний прямий переклад терміну Чорна Гора. Зокрема, алб. Mali i Zi, болг. Черна гора, грец. Μαυροβούνιο, пол. Czarnogóra, словен. Črna Gora, словац. Čierna hora, тур. Karadağ, чеськ. Černá Hora, у тому числі й укр. Чорногорія.
Розташування
Чорногорія омивається на заході Адріатичним морем, має сухопутні кордони з Хорватією на заході (довжина спільного кордону 25 км), Боснією і Герцеговиною — на північному заході (225 км), Сербією — на північному сході (124 км), частково визнаною Республікою Косово — на сході(79 км), Албанією (172 км) на південному сході. Загальна довжина кордону — 625 км.
Відстані від Подгориці, столиці Чорногорії: до Риму — близько 500 км, до Парижа і Берліна — близько 1500 км, до Нью-Йорка — близько 7000 км.
Крайні пункти
- Північна точка — у муніципалітеті Плєвля (43°32′ пн. ш. 18°58′ сх. д. / 43.533° пн. ш. 18.967° сх. д.)
- Південна точка — у муніципалітеті Ульцинь (41°55′ пн. ш. 19°22′ сх. д. / 41.917° пн. ш. 19.367° сх. д.)
- Західна точка — у муніципалітеті Херцег-Новий (42°29′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 42.483° пн. ш. 18.433° сх. д.)
- Східна точка — у муніципалітеті Рожає (42°53′ пн. ш. 20°21′ сх. д. / 42.883° пн. ш. 20.350° сх. д.)
Відносно рівня моря
- Найвища точка — Гора Зла-Колата (2534 м)
- 42°29′20″ пн. ш. 19°53′50″ сх. д. / 42.48889° пн. ш. 19.89722° сх. д.
- Найнижча точка — берег Адріатичного моря
Геологія
Корисні копалини
З корисних копалин в Чорногорії видобувається мідь, боксити, сіль і свинець.
Рельєф
Територія Чорногорії логічно ділиться на три частини:
- гори північного сходу,
- узбережжя Адріатики,
- улоговина Скадарського озера.
Велика частина території Чорногорії зайнята Динарським нагір'ям, яке складається з окремих хребтів, масивів і міжгірських улоговин. Багато вершини Динарського нагір'я перевищують позначку 2000 м. Найвищою точкою країни є вершина (2522 м), що в гірському масиві Дурмітор. Уздовж кордону Чорногорії з Албанією розкинулися гори Проклетіє (Північно-Албанські Альпи). Під час останнього заледеніння гори Чорногорії були вкриті льодовиками, що значно відобразилось на їхньому вигляді. Саме в районі плоскогір'я розташовані старовинна столиця Чорногорії — Цетинє і один з чотирьох національних заповідників країни — гірський масив Ловчен.
Високогірна область охоплює велику частину країни. Ці гірські ланцюги багаті пасовищами, лісами і численними льодовиковими озерами. Річки Пива, Тара, Морача, Лім та їх притоки пробили в скелях численні каньйони. У високогір'ї розташовані два національних парки: Біоградська гора — незайманий лісовий масив недалеко від міста Колашин і гірський масив Дурмітор з каньйоном річки Тара (найглибший у Європі і другий за глибиною у світі після каньйону Колорадо). Місцями глибина цього каньйону сягає 1,5 км.
На південному заході країни розташоване з середніми висотами 900 м над рівнем моря, але місцями підноситься до 1800 м. Велика частина гірських хребтів і масивів Чорногорії вкриті темнохвойними лісами. Мабуть за темряву цих лісів Чорногорія і отримала свою назву. Крайові ділянки Динарського нагір'я круто обриваються до берега моря.
У рівнинну область входять басейн Скадарського озера, велика частина якого є національним парком; рівнина річки Зета; , і долина річки . Саме в цих місцях сконцентрована основна частина населення Чорногорії, тут знаходяться два найбільших промислових центри — Подгориця і Никшич. Котловина Скадарського озера є невеликою низовиною. За свою глибину і прозорість води Скадарське озеро отримало прізвисько «Європейський Байкал».
Узбережжя
Узбережжя Адріатичного моря відокремлює Чорногорію від південно-східної частини Італії. Узбережжю властива підвищена сейсмічна активність. Приморська область вузькою смугою тягнеться вздовж Адріатичного моря від селища Ігало на північному заході до гирла річки на південному сході 293,5 км. Примор'ї порізане численними затоками і бухтами. Наприклад, Бока-Которська бухта вдається вглиб узбережжя на 29,6 км, площа 87,3км². Це єдиний в Середземномор'ї фіорд і найбільший в південній Європі.
Адріатика відноситься до теплих морів з максимальною температурою води до +27°С, середньою річною температурою від +18,5°С і найнижчою температурою +10,8°С. Такі температури морської води гарантують приємне купання в період з травня по жовтень, забезпечуючи таким чином тривалий туристичний сезон. Солоність води трохи більше 36 %. Прозорість моря досягає 56 м. Колір моря, відтінки якого коливаються від темно-синього до зеленувато-синього, представляє особливу красу. Адріатика відноситься до спокійних морів: у літній сезон дмуть несильні і приємні вітри (морський бриз). Тому вельми рідко з'являються великі вали. Взимку море іноді вкривається сильними хвилями унаслідок шторму або південного вітру, коли хвилі можуть перевищувати висоту 5 м. Різниця рівня моря між припливом і відпливом невелика (30-42 см).
Острови
Чорногорія має в своєму складі 14 морських островів, сукупна протяжність берегової лінії яких складає 15,6 км.
Сейсмічність
Клімат
Клімат в Чорногорії складно охарактеризувати якимось одним типом, оскільки рельєф місцевості і географічне положення країни припускає абсолютно різні кліматичні зони в окремих регіонах. Основних кліматичних зон 3.
Поблизу Адріатичного моря, від Герцеговини на заході до гирла річки Бояна на сході, переважає середземноморський клімат, а центральні регіони знаходяться під впливом континентальних погодних явищ. Гірська гряда Динар, висота місцями досягає 1700 м над рівнем моря, захищає центр країни від морських вітрів, але і не дає середземноморському клімату проникнути вглиб Чорногорії. Середня температура літом варіює від +22…+26 °C. Клімат м'який, тому влітку тут досить сухо, а зима нетривала.
Гірський масив бере свій початок біля річок Пива, Комарника і Морача і тягнеться на північ і схід. Гори тут чергуються із западинами, а висота їх в середньому — 1900 м. Для гір характерний типовий субальпійський клімат, який характеризується холодною, дуже сніжною зимою і не дуже жарким літом. Сніг в горах може танути дуже довго, а в деякі роки лежати цілий рік. У Північно-Албанських Альпах випадає найбільша кількість опадів в Європі на рік.
У районі Бєлопавлівської рівнини переважає більш континентальний клімат, чим обумовлена середня температура в липні на рівні +23…+24 °C. Абсолютна максимальна температура може сягати 40 °C. Середня зимова температура зазвичай не буває нижче за −5 °C.
Пік туристичного сезону в Чорногорії доводиться на липень-серпень . Відкриття сезону зазвичай відбувається в середині травня, а закінчується — наприкінці вересня — на початку жовтня. Середні температури повітря на узбережжі протягом туристичного сезону коливаються від +19…+22 °C в травні-жовтні до +29…+30 °C в липні-серпні. Вода в травні-жовтні прогрівається, в середньому, до +16…+18 °C, а в пік сезону — до +26 °C.
Гідрографія
Річки
Річки в Чорногорії відрізняються особливою туристичною привабливістю (рафтинг, купання, риболовля). До Чорноморського басейну несуть води річки з 52,2 % території Чорногорії, а до Адріатичного — 47,8 %. Найбільші річки: Тара («сльоза Європи»), Пива (з ), Морача, Лім, Зета, Ібар, і . Річки Чорногорії відрізняються неймовірно красивими каньйонами і долинами. Каньйон Тари, завглибшки 1300 м (у ), частіше за все порівнюють з каньйоном річки Колорадо.
Озера
Чорногорія рясніє численними озерами. Найвідоміші: Скадарське озеро найбільше озеро Чорногорії і всього Балканського півострова (40x16 км), озера Дурмітора і Беласіци (у народі ці озера називаються «Гірські очі»), . Загальна площа водної поверхні Скадарського озера варіюється від 390 до 530 км² (222 км² водної поверхні належить Чорногорії, решта частини Албанії). Озеро отримало статус національного парку. Поблизу Ульциня знаходиться озеро (3,64 км²). Також відомі інші гірські озеро: , , , , , , і , Біоградське, , , і . Загальна водна поверхня природних озер складає 1,6 % території Чорногорії.
Штучні озера: , , , , , .
Ґрунтові води
Ґрунти
Відмінною особливістю Чорногорії є накопичення червонозему в прибережному районі. Цей тип ґрунту, що утворюється при вивітрюванні доломітових і вапнякових порід, також поширений в западинах карстового району; голі скелі південної частини карстового району ґрунту практично не мають. Ґрунти гірських районів представлені звичайними бурими лісовими та підзолистими ґрунтами. Східні райони більш родючі і вкриті лісами і травою. Орних земель — 13,7 %, земель зайнятих постійними зерновими культурами — 1 % (станом на 2005 рік). Станом на 2003 рік зрошуваних земель не було.
Рослинність
У Чорногорії, на 0,14 % території Європи, росте 2833 видів рослин, що складають майже чверть видів європейської флори. Ліси займають близько 40 % території країни.
Територія Чорногорії належить до середземноморського регіону, але більша частина складається з високих гір і, відповідно, поширенням гірського рослинного ландшафту. Тут можна зустріти такі рослини, як в Альпах і Карпатах. Всюди знаходяться пасовища, так що тут дуже багато видів комах і різних рослин.
Величезним багатством узбережжя є великі соснові і оливкові гаї (Olea), середземноморська рослинність. Ростуть тут десятки видів пальм, ліванський кедр, мімоза, камелії (Camellia), , евкаліпт, їстівні каштани. Багато видів рослин було завезено сюди в минулому і вони добре акліматизувались. Також адаптувалися до місцевих умов і деякі види хвойних дерев. Завдяки ідеальним умовам тут вирощують оливкові дерева.
В національному парку «Біоградська гора» ростуть дерева 86 порід, серед яких ялини, ялиці, буки, в'язи, дуби, клени, горобини, лайми — типові представники різних кліматичних поясів. На Біоградській горі зберігся незайманий первісний ліс (є дерева, яким 500—1000 років). Ще середньовічні правителі Чорногорії зрозуміли і оцінили унікальність цих лісів і взяли їх під захист, поклавши тим самим основу екологічної культури країни.
На Дурміторі, Проклятих горах ростуть рідкісні альпійські едельвейси. У селі Пива ученим О. Блау було відкрито рослину, названу . Ботанік на початку XX сторіччя відкрив на горі Комовій 2 нових види фіалок, один з них був названий вченим на честь чорногорського короля Ніколи.
Тваринний світ
Тваринний світ Чорногорії численний і багатий видами. У районі Біоградського озера водяться олені, лані, козулі. На заболочених ділянках можна побачити кабанів і ведмедів. У високогірних областях пастухи, які досі ведуть напівкочовий спосіб життя і відводять стада на літо в гори, часто зустрічають вовків і ведмедів. Іноді останні навіть насмілюються залізати в літні хатини пастухів і кошари.
У , розташованому на висоті 1430 м над рівнем моря живе незвичайна хребетна тварина — тритон (Triturus).
Під спокійною гладдю Скадарського озера, на якій погойдуються латаття (Nymphaea), плавають численні зграї риб — коропи (Cyprinus carpio), верховодки (Alburnus alburnus), форелі.
Орнітофауна
У Чорногорії представлено 3/4 видів європейської орнітофауни. В акваторії Скадарського озера живе найбільша в Європі популяція птахів. Тут можна побачити колонії пеліканів, бакланів, чапель, чорних ібісів. Серед птахів поширені хижаки — яструб, шуліка, золотий орел. Не випадково символіка державного прапора Чорногорії — золотий двоголовий орел на червоному тлі.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
У районах інтенсивного туризму, наприклад в Которі, спостерігається забруднення прибережних районів стічними водами.
Охорона природи
Згідно конституції Чорногорії, республіка є «екологічною державою», під різними природоохоронними режимами знаходиться 8,1 % території (в тому числі національні парки Дурмітор, Ловчен, Біоградська гора і Скадарське озеро).
Фізико-географічне районування
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Чорногорії |
- Чорногорія [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.] — туристичне країнознавство.
- Відпочинок у Чорногорії [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] — інформація про країну на сайті туроператора «Клуб мандрівників».
- (рос.) Уникальная география Черногории. [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.] — на сайті adriaticatravel.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornogoriya chorn Crna Gora Crna Gora ital Montenegro derzhava v pivdenno shidnij Yevropi na Adriatichnomu uzberezhzhi Balkanskogo pivostrova Do chervnya 2006 roku Chornogoriya bula chastinoyu konfederativnogo Derzhavnogo Soyuzu Serbiyi i Chornogoriyi zajmayuchi 13 5 jogo sukupnoyi teritoriyi Povna nezalezhnist Chornogoriyi progoloshena 3 chervnya 2006 roku U 2010 roci otrimala oficijnij status krayini kandidata v chleni Yevrosoyuzu Stolicya i najbilshe misto Chornogoriyi Podgoricya 168 tis osib Istorichnoyi ta kulturnoyi stoliceyu ye misto Cetinye 18 tis osib Plosha krayini stanovit 13 812 km Karta Chornogoriyi angl NazvaNazva krayini Chornogoriya chorn Crna Gora serb Crna Gora Crna Gora ital Montenegro bukvalno oznachaye Chorna gora Jmovirno pohodit vid gustih chornih lisiv v gorah Upershe cya nazva zgaduyetsya pid 1296 rokom v ukazi serbskogo korolya Stefana Urosha II Milutina do Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Zeta davnoslov yanska nazva serednovichnogo knyazivstva na terenah suchasnoyi Chornogoriyi pohodit vid nazvi miscevoyi richki sho oznachaye urozhaj abo zerno Imovirno nazvu Montenegro chorna gora cim krayam dali venecijski zavojovniki sho pobachili goru abo radshe za vse jogo temni hvojni lisi U bilshist zahidnoyevropejskih mov nazva krayini bula zapozichena z venecijskoyi movi sho vkazuye na epohu venecijskoyi gegemoniyi nad regionom u chasi Serednovichchya Inshi movi osoblivo susidnih narodiv vikoristovuyut svij vlasnij pryamij pereklad terminu Chorna Gora Zokrema alb Mali i Zi bolg Cherna gora grec Mayroboynio pol Czarnogora sloven Crna Gora slovac Cierna hora tur Karadag chesk Cerna Hora u tomu chisli j ukr Chornogoriya RoztashuvannyaChornogoriya omivayetsya na zahodi Adriatichnim morem maye suhoputni kordoni z Horvatiyeyu na zahodi dovzhina spilnogo kordonu 25 km Bosniyeyu i Gercegovinoyu na pivnichnomu zahodi 225 km Serbiyeyu na pivnichnomu shodi 124 km chastkovo viznanoyu Respublikoyu Kosovo na shodi 79 km Albaniyeyu 172 km na pivdennomu shodi Zagalna dovzhina kordonu 625 km Vidstani vid Podgorici stolici Chornogoriyi do Rimu blizko 500 km do Parizha i Berlina blizko 1500 km do Nyu Jorka blizko 7000 km Krajni punkti Dokladnishe Krajni tochki Chornogoriyi Pivnichna tochka u municipaliteti Plyevlya 43 32 pn sh 18 58 sh d 43 533 pn sh 18 967 sh d 43 533 18 967 Pivdenna tochka u municipaliteti Ulcin 41 55 pn sh 19 22 sh d 41 917 pn sh 19 367 sh d 41 917 19 367 Zahidna tochka u municipaliteti Herceg Novij 42 29 pn sh 18 26 sh d 42 483 pn sh 18 433 sh d 42 483 18 433 Shidna tochka u municipaliteti Rozhaye 42 53 pn sh 20 21 sh d 42 883 pn sh 20 350 sh d 42 883 20 350 Vidnosno rivnya morya Najvisha tochka Gora Zla Kolata 2534 m 42 29 20 pn sh 19 53 50 sh d 42 48889 pn sh 19 89722 sh d 42 48889 19 89722 Najnizhcha tochka bereg Adriatichnogo moryaGeologiyaDokladnishe Korisni kopalini Dokladnishe Z korisnih kopalin v Chornogoriyi vidobuvayetsya mid boksiti sil i svinec RelyefDokladnishe Teritoriya Chornogoriyi logichno dilitsya na tri chastini gori pivnichnogo shodu uzberezhzhya Adriatiki ulogovina Skadarskogo ozera Velika chastina teritoriyi Chornogoriyi zajnyata Dinarskim nagir yam yake skladayetsya z okremih hrebtiv masiviv i mizhgirskih ulogovin Bagato vershini Dinarskogo nagir ya perevishuyut poznachku 2000 m Najvishoyu tochkoyu krayini ye vershina 2522 m sho v girskomu masivi Durmitor Uzdovzh kordonu Chornogoriyi z Albaniyeyu rozkinulisya gori Prokletiye Pivnichno Albanski Alpi Pid chas ostannogo zaledeninnya gori Chornogoriyi buli vkriti lodovikami sho znachno vidobrazilos na yihnomu viglyadi Same v rajoni ploskogir ya roztashovani starovinna stolicya Chornogoriyi Cetinye i odin z chotiroh nacionalnih zapovidnikiv krayini girskij masiv Lovchen Visokogirna oblast ohoplyuye veliku chastinu krayini Ci girski lancyugi bagati pasovishami lisami i chislennimi lodovikovimi ozerami Richki Piva Tara Moracha Lim ta yih pritoki probili v skelyah chislenni kanjoni U visokogir yi roztashovani dva nacionalnih parki Biogradska gora nezajmanij lisovij masiv nedaleko vid mista Kolashin i girskij masiv Durmitor z kanjonom richki Tara najglibshij u Yevropi i drugij za glibinoyu u sviti pislya kanjonu Kolorado Miscyami glibina cogo kanjonu syagaye 1 5 km Na pivdennomu zahodi krayini roztashovane z serednimi visotami 900 m nad rivnem morya ale miscyami pidnositsya do 1800 m Velika chastina girskih hrebtiv i masiviv Chornogoriyi vkriti temnohvojnimi lisami Mabut za temryavu cih lisiv Chornogoriya i otrimala svoyu nazvu Krajovi dilyanki Dinarskogo nagir ya kruto obrivayutsya do berega morya U rivninnu oblast vhodyat basejn Skadarskogo ozera velika chastina yakogo ye nacionalnim parkom rivnina richki Zeta i dolina richki Same v cih miscyah skoncentrovana osnovna chastina naselennya Chornogoriyi tut znahodyatsya dva najbilshih promislovih centri Podgoricya i Nikshich Kotlovina Skadarskogo ozera ye nevelikoyu nizovinoyu Za svoyu glibinu i prozorist vodi Skadarske ozero otrimalo prizvisko Yevropejskij Bajkal Uzberezhzhya Uzberezhzhya Chornogoriyi pomichene chervonim kvadratom svitlina z kosmosu Zatoka Boka Kotorska Uzberezhzhya Adriatichnogo morya vidokremlyuye Chornogoriyu vid pivdenno shidnoyi chastini Italiyi Uzberezhzhyu vlastiva pidvishena sejsmichna aktivnist Primorska oblast vuzkoyu smugoyu tyagnetsya vzdovzh Adriatichnogo morya vid selisha Igalo na pivnichnomu zahodi do girla richki na pivdennomu shodi 293 5 km Primor yi porizane chislennimi zatokami i buhtami Napriklad Boka Kotorska buhta vdayetsya vglib uzberezhzhya na 29 6 km plosha 87 3km Ce yedinij v Seredzemnomor yi fiord i najbilshij v pivdennij Yevropi Adriatika vidnositsya do teplih moriv z maksimalnoyu temperaturoyu vodi do 27 S serednoyu richnoyu temperaturoyu vid 18 5 S i najnizhchoyu temperaturoyu 10 8 S Taki temperaturi morskoyi vodi garantuyut priyemne kupannya v period z travnya po zhovten zabezpechuyuchi takim chinom trivalij turistichnij sezon Solonist vodi trohi bilshe 36 Prozorist morya dosyagaye 56 m Kolir morya vidtinki yakogo kolivayutsya vid temno sinogo do zelenuvato sinogo predstavlyaye osoblivu krasu Adriatika vidnositsya do spokijnih moriv u litnij sezon dmut nesilni i priyemni vitri morskij briz Tomu velmi ridko z yavlyayutsya veliki vali Vzimku more inodi vkrivayetsya silnimi hvilyami unaslidok shtormu abo pivdennogo vitru koli hvili mozhut perevishuvati visotu 5 m Riznicya rivnya morya mizh priplivom i vidplivom nevelika 30 42 sm Ostrovi Chornogoriya maye v svoyemu skladi 14 morskih ostroviv sukupna protyazhnist beregovoyi liniyi yakih skladaye 15 6 km SejsmichnistDokladnishe Sejsmichnist ChornogoriyiKlimatDokladnishe Klimat v Chornogoriyi skladno oharakterizuvati yakimos odnim tipom oskilki relyef miscevosti i geografichne polozhennya krayini pripuskaye absolyutno rizni klimatichni zoni v okremih regionah Osnovnih klimatichnih zon 3 Poblizu Adriatichnogo morya vid Gercegovini na zahodi do girla richki Boyana na shodi perevazhaye seredzemnomorskij klimat a centralni regioni znahodyatsya pid vplivom kontinentalnih pogodnih yavish Girska gryada Dinar visota miscyami dosyagaye 1700 m nad rivnem morya zahishaye centr krayini vid morskih vitriv ale i ne daye seredzemnomorskomu klimatu proniknuti vglib Chornogoriyi Serednya temperatura litom variyuye vid 22 26 C Klimat m yakij tomu vlitku tut dosit suho a zima netrivala Girskij masiv bere svij pochatok bilya richok Piva Komarnika i Moracha i tyagnetsya na pivnich i shid Gori tut cherguyutsya iz zapadinami a visota yih v serednomu 1900 m Dlya gir harakternij tipovij subalpijskij klimat yakij harakterizuyetsya holodnoyu duzhe snizhnoyu zimoyu i ne duzhe zharkim litom Snig v gorah mozhe tanuti duzhe dovgo a v deyaki roki lezhati cilij rik U Pivnichno Albanskih Alpah vipadaye najbilsha kilkist opadiv v Yevropi na rik U rajoni Byelopavlivskoyi rivnini perevazhaye bilsh kontinentalnij klimat chim obumovlena serednya temperatura v lipni na rivni 23 24 C Absolyutna maksimalna temperatura mozhe syagati 40 C Serednya zimova temperatura zazvichaj ne buvaye nizhche za 5 C Pik turistichnogo sezonu v Chornogoriyi dovoditsya na lipen serpen Vidkrittya sezonu zazvichaj vidbuvayetsya v seredini travnya a zakinchuyetsya naprikinci veresnya na pochatku zhovtnya Seredni temperaturi povitrya na uzberezhzhi protyagom turistichnogo sezonu kolivayutsya vid 19 22 C v travni zhovtni do 29 30 C v lipni serpni Voda v travni zhovtni progrivayetsya v serednomu do 16 18 C a v pik sezonu do 26 C GidrografiyaDokladnishe Richki Kanjon richki Tara Dokladnishe Richki Chornogoriyi Richki v Chornogoriyi vidriznyayutsya osoblivoyu turistichnoyu privablivistyu rafting kupannya ribolovlya Do Chornomorskogo basejnu nesut vodi richki z 52 2 teritoriyi Chornogoriyi a do Adriatichnogo 47 8 Najbilshi richki Tara sloza Yevropi Piva z Moracha Lim Zeta Ibar i Richki Chornogoriyi vidriznyayutsya nejmovirno krasivimi kanjonami i dolinami Kanjon Tari zavglibshki 1300 m u chastishe za vse porivnyuyut z kanjonom richki Kolorado Ozera Dokladnishe Ozera Chornogoriyi Chornogoriya ryasniye chislennimi ozerami Najvidomishi Skadarske ozero najbilshe ozero Chornogoriyi i vsogo Balkanskogo pivostrova 40x16 km ozera Durmitora i Belasici u narodi ci ozera nazivayutsya Girski ochi Zagalna plosha vodnoyi poverhni Skadarskogo ozera variyuyetsya vid 390 do 530 km 222 km vodnoyi poverhni nalezhit Chornogoriyi reshta chastini Albaniyi Ozero otrimalo status nacionalnogo parku Poblizu Ulcinya znahoditsya ozero 3 64 km Takozh vidomi inshi girski ozero i Biogradske i Zagalna vodna poverhnya prirodnih ozer skladaye 1 6 teritoriyi Chornogoriyi Shtuchni ozera Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Vidminnoyu osoblivistyu Chornogoriyi ye nakopichennya chervonozemu v priberezhnomu rajoni Cej tip gruntu sho utvoryuyetsya pri vivitryuvanni dolomitovih i vapnyakovih porid takozh poshirenij v zapadinah karstovogo rajonu goli skeli pivdennoyi chastini karstovogo rajonu gruntu praktichno ne mayut Grunti girskih rajoniv predstavleni zvichajnimi burimi lisovimi ta pidzolistimi gruntami Shidni rajoni bilsh rodyuchi i vkriti lisami i travoyu Ornih zemel 13 7 zemel zajnyatih postijnimi zernovimi kulturami 1 stanom na 2005 rik Stanom na 2003 rik zroshuvanih zemel ne bulo RoslinnistDokladnishe U Chornogoriyi na 0 14 teritoriyi Yevropi roste 2833 vidiv roslin sho skladayut majzhe chvert vidiv yevropejskoyi flori Lisi zajmayut blizko 40 teritoriyi krayini Teritoriya Chornogoriyi nalezhit do seredzemnomorskogo regionu ale bilsha chastina skladayetsya z visokih gir i vidpovidno poshirennyam girskogo roslinnogo landshaftu Tut mozhna zustriti taki roslini yak v Alpah i Karpatah Vsyudi znahodyatsya pasovisha tak sho tut duzhe bagato vidiv komah i riznih roslin Velicheznim bagatstvom uzberezhzhya ye veliki sosnovi i olivkovi gayi Olea seredzemnomorska roslinnist Rostut tut desyatki vidiv palm livanskij kedr mimoza kameliyi Camellia evkalipt yistivni kashtani Bagato vidiv roslin bulo zavezeno syudi v minulomu i voni dobre aklimatizuvalis Takozh adaptuvalisya do miscevih umov i deyaki vidi hvojnih derev Zavdyaki idealnim umovam tut viroshuyut olivkovi dereva V nacionalnomu parku Biogradska gora rostut dereva 86 porid sered yakih yalini yalici buki v yazi dubi kleni gorobini lajmi tipovi predstavniki riznih klimatichnih poyasiv Na Biogradskij gori zberigsya nezajmanij pervisnij lis ye dereva yakim 500 1000 rokiv She serednovichni praviteli Chornogoriyi zrozumili i ocinili unikalnist cih lisiv i vzyali yih pid zahist poklavshi tim samim osnovu ekologichnoyi kulturi krayini Na Durmitori Proklyatih gorah rostut ridkisni alpijski edelvejsi U seli Piva uchenim O Blau bulo vidkrito roslinu nazvanu Botanik na pochatku XX storichchya vidkriv na gori Komovij 2 novih vidi fialok odin z nih buv nazvanij vchenim na chest chornogorskogo korolya Nikoli Tvarinnij svitDokladnishe Tvarinnij svit Chornogoriyi chislennij i bagatij vidami U rajoni Biogradskogo ozera vodyatsya oleni lani kozuli Na zabolochenih dilyankah mozhna pobachiti kabaniv i vedmediv U visokogirnih oblastyah pastuhi yaki dosi vedut napivkochovij sposib zhittya i vidvodyat stada na lito v gori chasto zustrichayut vovkiv i vedmediv Inodi ostanni navit nasmilyuyutsya zalizati v litni hatini pastuhiv i koshari U roztashovanomu na visoti 1430 m nad rivnem morya zhive nezvichajna hrebetna tvarina triton Triturus Pid spokijnoyu gladdyu Skadarskogo ozera na yakij pogojduyutsya latattya Nymphaea plavayut chislenni zgrayi rib koropi Cyprinus carpio verhovodki Alburnus alburnus foreli Ornitofauna Dokladnishe Ptahi Chornogoriyi U Chornogoriyi predstavleno 3 4 vidiv yevropejskoyi ornitofauni V akvatoriyi Skadarskogo ozera zhive najbilsha v Yevropi populyaciya ptahiv Tut mozhna pobachiti koloniyi pelikaniv baklaniv chapel chornih ibisiv Sered ptahiv poshireni hizhaki yastrub shulika zolotij orel Ne vipadkovo simvolika derzhavnogo prapora Chornogoriyi zolotij dvogolovij orel na chervonomu tli Stihijni liha ta ekologichni problemiStara chastina mista Kotor Dokladnishe U rajonah intensivnogo turizmu napriklad v Kotori sposterigayetsya zabrudnennya priberezhnih rajoniv stichnimi vodami Ohorona prirodiDokladnishe Zgidno konstituciyi Chornogoriyi respublika ye ekologichnoyu derzhavoyu pid riznimi prirodoohoronnimi rezhimami znahoditsya 8 1 teritoriyi v tomu chisli nacionalni parki Durmitor Lovchen Biogradska gora i Skadarske ozero Fiziko geografichne rajonuvannyaDiv takozhNaselennya ChornogoriyiPrimitkiLiteraturaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Chornogoriyi Chornogoriya 30 bereznya 2014 u Wayback Machine turistichne krayinoznavstvo Vidpochinok u Chornogoriyi 29 bereznya 2014 u Wayback Machine informaciya pro krayinu na sajti turoperatora Klub mandrivnikiv ros Unikalnaya geografiya Chernogorii 4 lipnya 2014 u Wayback Machine na sajti adriaticatravel ru