Гамід Мамедтагі огли Арасли (азерб. Həmid Hacı Məmmədtağı oğlu Araslı; 23 лютого 1909, Єлизаветполь, Кавказьке намісництво, Російська імперія — 20 листопада 1983, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — радянський азербайджанський літературознавець, доктор філологічних наук (1954), академік АН Азербайджанської РСР (1968).
Гамід Арасли | |
---|---|
азерб. Həmid Araslı | |
Народився | 23 лютого 1909 Гянджа, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
Помер | 20 листопада 1983[1] (74 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР |
Діяльність | літературний критик |
Alma mater | Азербайджанський державний педагогічний університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Нагороди |
Життєпис
Гамід Арасли народився 23 лютого 1909 року в місті Єлизаветполь (Гянджа) в сім'ї представника духовенства. Закінчивши Гімназію вчителів у рідному місті, вступив до Азербайджанського педагогічного інституту. Після закінчення інституту вступив на роботу до Академії наук Азербайджанської РСР. У 1960—1968 роках — завідувач відділу в Інституті літератури та мови АН Азербайджанської РСР, директор музею азербайджанської літератури імені Нізамі. Від 1970 року працював директором Інституту народів Близького та Середнього Сходу АН Азербайджанської РСР. Заслужений діяч науки Азербайджану та Узбекистану, дійсний член Організації тюркської мови (Туреччина, 1957), почесний член Іракської академії наук (1972), член Йорданського королівського товариства.
Автор дослідницьких робіт про Насімі, Кішвері, Амані, Саїба Тебризі, , , Вагіфа, Відаді. Зробив значний внесок у вивчення спадщини Нізамі та Фізулі. Підготував повне зібрання творів Фізулі (томи 1—5, 1958). Досліджував азербайджанський фольклор, творчість ашугів, дастани «Китабі Деде Коркут» та «Керогли». Один із основних авторів двотомника «Коротка історія азербайджанської літератури» (1943—1944), тритомного видання «Історія азербайджанської літератури» (1957—1960). Автор праць, присвячених зв'язкам азербайджанської літератури з перською, турецькою, узбецькою та туркменською.
- Будинок у Баку, в якому проживав Арасли
- Пам'ятна дошка на вулиці імені Гаміда Арасли в місті Гянджа
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
Джерела
- Араслы Гамид Мамедтаги оглы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Азербайджанська радянська енциклопедія. Том 1. стор. 383.
- Наукова конференція, присвячена 100-річчю з дня народження академіка Г.Арасли
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gamid Mamedtagi ogli Arasli azerb Hemid Haci Memmedtagi oglu Arasli 23 lyutogo 1909 Yelizavetpol Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 20 listopada 1983 Baku Azerbajdzhanska RSR SRSR radyanskij azerbajdzhanskij literaturoznavec doktor filologichnih nauk 1954 akademik AN Azerbajdzhanskoyi RSR 1968 Gamid Arasliazerb Hemid ArasliNarodivsya23 lyutogo 1909 1909 02 23 Gyandzha Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaPomer20 listopada 1983 1983 11 20 1 74 roki Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistliteraturnij kritikAlma materAzerbajdzhanskij derzhavnij pedagogichnij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d NagorodiZhittyepisGamid Arasli narodivsya 23 lyutogo 1909 roku v misti Yelizavetpol Gyandzha v sim yi predstavnika duhovenstva Zakinchivshi Gimnaziyu vchiteliv u ridnomu misti vstupiv do Azerbajdzhanskogo pedagogichnogo institutu Pislya zakinchennya institutu vstupiv na robotu do Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR U 1960 1968 rokah zaviduvach viddilu v Instituti literaturi ta movi AN Azerbajdzhanskoyi RSR direktor muzeyu azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Vid 1970 roku pracyuvav direktorom Institutu narodiv Blizkogo ta Serednogo Shodu AN Azerbajdzhanskoyi RSR Zasluzhenij diyach nauki Azerbajdzhanu ta Uzbekistanu dijsnij chlen Organizaciyi tyurkskoyi movi Turechchina 1957 pochesnij chlen Irakskoyi akademiyi nauk 1972 chlen Jordanskogo korolivskogo tovaristva Avtor doslidnickih robit pro Nasimi Kishveri Amani Sayiba Tebrizi Vagifa Vidadi Zrobiv znachnij vnesok u vivchennya spadshini Nizami ta Fizuli Pidgotuvav povne zibrannya tvoriv Fizuli tomi 1 5 1958 Doslidzhuvav azerbajdzhanskij folklor tvorchist ashugiv dastani Kitabi Dede Korkut ta Kerogli Odin iz osnovnih avtoriv dvotomnika Korotka istoriya azerbajdzhanskoyi literaturi 1943 1944 tritomnogo vidannya Istoriya azerbajdzhanskoyi literaturi 1957 1960 Avtor prac prisvyachenih zv yazkam azerbajdzhanskoyi literaturi z perskoyu tureckoyu uzbeckoyu ta turkmenskoyu Budinok u Baku v yakomu prozhivav Arasli Pam yatna doshka na vulici imeni Gamida Arasli v misti GyandzhaPrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454DzherelaArasly Gamid Mamedtagi ogly Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya Tom 1 stor 383 Naukova konferenciya prisvyachena 100 richchyu z dnya narodzhennya akademika G Arasli