Саїб Тебризі (азерб. Saib Təbrizi; перс. صائب تبریزی), повне ім'я Мірза Мухаммед Алі Саїб Тебризі (азерб. Mirzə Əli Saib Təbrizi Məhəmməd) (1601—1677) — перський і азербайджанський поет, який писав переважно перською мовою, а також рідною азербайджанською. Був популярним в Індії, Середній Азії та Туреччині. Народився в Сефевідській державі, в Тебризі.
Саїб Тебризі | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1592[1] Тебриз, Іран[1] | |||
Помер | 1676[1] Ісфаган, Іран[2][1] | |||
Поховання | d[3] і Ісфаган | |||
Країна | Сефевідський Іран[1] | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | перська і азербайджанська | |||
| ||||
Саїб Тебризі у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в сім'ї тебризького купця Мірзи Абдаль-Рахіма, який переселився на початку XVII століття в Ісфаган, столицю шахства при Аббасі I. Його дядько, Шамсаддін Тебризі, був відомим придворним літописцем, за блискучі каліграфічні здібності, прозваним «Ширін Гялям» («Солодке перо»).
Багато подорожував арабськими країнами і Малою Азією, впав у немилість і змушений був покинути Ісфаган. Двічі їздив до Індії, де загалом пробув шість років. В Індії бував на поетичних меджлісах, брав участь у філософських дебатах поетів і зблизився з багатьма представниками індійського стилю — місцевими персомовними літераторами та середньоазійськими поетами. Після індійської поїздки поет, що вже здобув на той час значну популярність на батьківщині, повертається до рідного Тебриза.
На запрошення шаха Аббаса II (1648—1666) увійшов до його літературного оточення і незабаром його відзначено званням «мелікуш-шуара» — «царя поетів». Придворну службу залишив відразу після смерті свого покровителя. Після смерті шаха Саїб віддаляється із двору і займається лише літературною творчістю.
Творчість
Саїб Тебризі — переважно ліричний поет. До ранніх його творів належить поема «Кандахар-наме», присвячена Кандагарському походу шаха Аббаса II. Залишив сім диванів, один із них включає вірші на тюркському діалекті його рідного Тебриза. Писав панегірики. Особливий інтерес становлять газелі. Багато з них філософського змісту часто співвідносяться з питаннями, які перебували в центрі уваги поетів «індійського стилю». Рідною азербайджанською мовою написав 17 газелей. У своїх віршах азербайджанською розвивав поетичні традиції Фізулі. Як поет мав чимало послідовників серед діячів східної літератури.
Примітки
- https://www.iranicaonline.org/articles/saeb-tabrizi
- Саиб Тебризи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://iranarchpedia.ir/entry/16581
- Safavid Iran, p 91.
- «Ṣāʾib.» Encyclopædia Britannica from Encyclopædia Britannica 2007 Ultimate Reference Suite. (2008)
- Lars Johanson. Isfahan-Moscow-Uppsala. On Some Middle Azeri Manuscripts // Turcologica Upsaliensia: An Illustrated Collection of Essays. — 2020. — 13 липня.
- Encyclopaedia Iranica. Azerbaijan. Azeri literature in Iran. [ 2011-11-17 у Wayback Machine.]:«In addition to his Persian works, the great poet of the period Mīrzā Moḥammad-ʿAlī Ṣāʾeb Tabrīzī (d. Isfahan, 1081/1670) wrote 17 ḡazals and molammaʿs in his native Azeri.»
- L. Johanson, «Isfahan — Moscow — Uppsala. On Some Middle Azeri Manuscripts and the Stations Along Their Journey to Uppsala», p. 169
- Encyclopedia Iranica. P. E. Losensky, «Sa'eb Tabrizi» [ 2014-11-17 у Wayback Machine.]: «ṢĀʾEB of TABRIZ, Mirzā Moḥammad ʿAli (b. Tabriz, ca. 1000/1592; d. Isfahan, 1086-87/1676), celebrated Persian poet of the later Safavid period.»
- Encyclopedia Iranica. Saeb of Tabriz.[недоступне посилання з Ноябрь 2018]: «Qahramān's edition of the divān contains over 7,000 ḡazals (including some twenty poems in the Turkish dialect of his native Tabriz), as well as a couple of hundred isolated verses from poems no longer extant in their entirety.» [недоступне посилання]
- Саиб Тебризи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- Саиб Тебризи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ПЕРСИДСКАЯ ЛИТЕРАТУРА
- Истины. Изречения персидского и таджикского народов, их поэтов и мудрецов. Перевод . Примечания Н.Османова. «Наука», М., 1968; Спб.: Азбука-классика, 2005. 256 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sayib Tebrizi azerb Saib Tebrizi pers صائب تبریزی povne im ya Mirza Muhammed Ali Sayib Tebrizi azerb Mirze Eli Saib Tebrizi Mehemmed 1601 1677 perskij i azerbajdzhanskij poet yakij pisav perevazhno perskoyu movoyu a takozh ridnoyu azerbajdzhanskoyu Buv populyarnim v Indiyi Serednij Aziyi ta Turechchini Narodivsya v Sefevidskij derzhavi v Tebrizi Sayib TebriziNarodivsya1592 1 Tebriz Iran 1 Pomer1676 1 Isfagan Iran 2 1 Pohovannyad 3 i IsfaganKrayina Sefevidskij Iran 1 DiyalnistpoetMova tvorivperska i azerbajdzhanska Sayib Tebrizi u VikishovishiBiografiyaStorinka z faksimilnoyi kopiyi rukopisu Tebrizi azerbajdzhanskoyu Institut rukopisiv NAN Azerbajdzhanu original zberigayetsya v Kayirskij biblioteci Narodivsya v sim yi tebrizkogo kupcya Mirzi Abdal Rahima yakij pereselivsya na pochatku XVII stolittya v Isfagan stolicyu shahstva pri Abbasi I Jogo dyadko Shamsaddin Tebrizi buv vidomim pridvornim litopiscem za bliskuchi kaligrafichni zdibnosti prozvanim Shirin Gyalyam Solodke pero Bagato podorozhuvav arabskimi krayinami i Maloyu Aziyeyu vpav u nemilist i zmushenij buv pokinuti Isfagan Dvichi yizdiv do Indiyi de zagalom probuv shist rokiv V Indiyi buvav na poetichnih medzhlisah brav uchast u filosofskih debatah poetiv i zblizivsya z bagatma predstavnikami indijskogo stilyu miscevimi persomovnimi literatorami ta serednoazijskimi poetami Pislya indijskoyi poyizdki poet sho vzhe zdobuv na toj chas znachnu populyarnist na batkivshini povertayetsya do ridnogo Tebriza Na zaproshennya shaha Abbasa II 1648 1666 uvijshov do jogo literaturnogo otochennya i nezabarom jogo vidznacheno zvannyam melikush shuara carya poetiv Pridvornu sluzhbu zalishiv vidrazu pislya smerti svogo pokrovitelya Pislya smerti shaha Sayib viddalyayetsya iz dvoru i zajmayetsya lishe literaturnoyu tvorchistyu Pomer u Isfagani 1677 roku TvorchistSayib Tebrizi perevazhno lirichnij poet Do rannih jogo tvoriv nalezhit poema Kandahar name prisvyachena Kandagarskomu pohodu shaha Abbasa II Zalishiv sim divaniv odin iz nih vklyuchaye virshi na tyurkskomu dialekti jogo ridnogo Tebriza Pisav panegiriki Osoblivij interes stanovlyat gazeli Bagato z nih filosofskogo zmistu chasto spivvidnosyatsya z pitannyami yaki perebuvali v centri uvagi poetiv indijskogo stilyu Ridnoyu azerbajdzhanskoyu movoyu napisav 17 gazelej U svoyih virshah azerbajdzhanskoyu rozvivav poetichni tradiciyi Fizuli Yak poet mav chimalo poslidovnikiv sered diyachiv shidnoyi literaturi Primitkihttps www iranicaonline org articles saeb tabrizi Saib Tebrizi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https iranarchpedia ir entry 16581 Safavid Iran p 91 Ṣaʾib Encyclopaedia Britannica from Encyclopaedia Britannica 2007 Ultimate Reference Suite 2008 Lars Johanson Isfahan Moscow Uppsala On Some Middle Azeri Manuscripts Turcologica Upsaliensia An Illustrated Collection of Essays 2020 13 lipnya Encyclopaedia Iranica Azerbaijan Azeri literature in Iran 2011 11 17 u Wayback Machine In addition to his Persian works the great poet of the period Mirza Moḥammad ʿAli Ṣaʾeb Tabrizi d Isfahan 1081 1670 wrote 17 ḡazals and molammaʿs in his native Azeri L Johanson Isfahan Moscow Uppsala On Some Middle Azeri Manuscripts and the Stations Along Their Journey to Uppsala p 169 Encyclopedia Iranica P E Losensky Sa eb Tabrizi 2014 11 17 u Wayback Machine ṢAʾEB of TABRIZ Mirza Moḥammad ʿAli b Tabriz ca 1000 1592 d Isfahan 1086 87 1676 celebrated Persian poet of the later Safavid period Encyclopedia Iranica Saeb of Tabriz nedostupne posilannya z Noyabr 2018 Qahraman s edition of the divan contains over 7 000 ḡazals including some twenty poems in the Turkish dialect of his native Tabriz as well as a couple of hundred isolated verses from poems no longer extant in their entirety nedostupne posilannya Saib Tebrizi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaSayib Tebrizi u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Saib Tebrizi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PERSIDSKAYa LITERATURA Istiny Izrecheniya persidskogo i tadzhikskogo narodov ih poetov i mudrecov Perevod Primechaniya N Osmanova Nauka M 1968 Spb Azbuka klassika 2005 256 s ISBN 5 352 01412 6