Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галофіти Етоша-Пану (ідентифікатор WWF: AT0902) — афротропічний екорегіон затоплюваних луків і саван, розташований на півночі Намібії.
 Тварини в солончаку Етоша-Пан | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Затоплювані луки і савани |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | AT0902 |
| Межі | Ангольські мопанові рідколісся |
| Площа, км² | 7691 |
| Країни | Намібія |
| Охороняється | 7460 км² (97 %) |
 Розташування екорегіону (червоним) | |
Географія
Солончак Етоша-Пан — це пласка безстічна солончакова западина, розташована на півночі Намібії, приблизно на 16° східної довготи та на 19° південної широти. Її висота коливається від 1071 до 1086 м над рівнем моря, протяжність із заходу на схід становить приблизно 129 км, а з півночі на південь — 72 км. Етоша-Пан — найбільший солончак Намібії, навколо якого є кілька менших солончаків, таких як Фішерс-Пан на сході та Натуканаока-Пан і Окахакана-Пан на заході.
Під час сезону дощів Етоша частково затоплюється водою. Більшість води забезпечують три річки — [en], [en] та [en], русла яких в цей час наповнюються водою. Річка Екума бере початок в озері [en] за 70 км на північ від Етоші, а річка Ошігамбо бере початок на півдні Анголи. Ці річки утворюють дельти в північно-західному куті Етоша-Пану, приблизно на відстані 13 км одна від одної. Річка Омурамба-Овамбо бере свій початок на південний схід від Етоші і впадає в солончакову западину через Фішерс-Пан, невелике східне відгалуження основного солончака. Усі три річки течуть нерівномірно протягом сезону дощів і, залежно від рівня води в них, різною мірою затоплюють Етошу. У надзвичайно посушливі роки річки можуть взагалі не текти, утворюючи низку роз'єднаних басейнів. У ці посушливі роки Етоша-Пан наповнюється лише тією водою, що безпосередньо випадає у вигляді дощу. Протягом кількох місяців з січня по квітень в Етоші зазвичай залишається трохи води. Приблизно раз на 7-10 років, під час дуже сильних дощів, Етоша-Пан перетворюється на мілке озеро, глибина води в якому не перевищує одного метра. Однак ця вода є непридатною для споживання тваринами, оскільки концентрація солі в ній є вдвічі більшою, ніж у морській воді.
Однак більшу частину часу Етоша-Пан є сухою, солоною пустелею, і вода зустрічається лише в численних невеликих водоймах навколо нього, які живляться джерельною водою. Більшість джерел розташовані на окраїні западини, де закінчуються водоносний горизонт, і вода витікає на поверхню. Прикладом такого джерела є Окерфонтейн, розташований на південний схід від Етоші. Багато джерел розташовані в западинах, які опускаються нижче рівня ґрунтових вод. Такі джерела ненадійні, на відміну від артезіанських джерел, які утворюються, коли тиск верхніх порід змушує воду з глибших водоносних горизонтів виходити на поверхню. Прикладами таких джерел є [en], розташований на схід від Етоші, та Аус, розташований на південь від нього.
У часи пліоцену на місці Етоша-Пану існувало велике внутрішнє озеро, в яке впадала річка Кунене. Континентальне підніття змінило русло річки, направивши його на захід, через водоспад Руакана, перекривши водопостачання озера. У процесі висихання дна озера ґрунт в ньому став насиченим мінералами та солонуватим. Вітрова ерозія протягом мільйонів років поглибила западину. Наразі пласка поверхня Етоша-Пану складається із солончакових ґрунтів, які погано дренуються і легко заболочуються. Під час висихання білувата глина розпадається на шестикутні фрагменти, вкриті шаром солі. Рівень лужності високий (від 8,8 до 10,2 pH), а вміст натрію перевищує 30 000 ppm. На периферії Етоші ґрунти неглибокі, солонуваті та лужні, основу їх складають калькрети.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів в Національному парку Етоша становить близько 430 мм і коливається від 419 мм в [en], що на західному краю солончака, до 440 мм в [en], який лежить на його східному краї. Більшість опадів випадає наприкінці літа, з січня по квітень, при цьому середня максимальна кількість опадів в лютому становить 110 мм. Загалом середньорічна кількість опадів коливається з року в рік. Так, у 1946 році вона становила 90 мм, а у 1950 році — 975 мм.
У кліматичному плані виділяють три пори року. З січня по квітень триває спекотний вологий сезон, з травня по серпень — прохолодний сухий сезон, а з вересня по грудень — спекотний сухий сезон. Середня максимальна температура коливається від 28 до 33 °C, а середня мінімальна — від 7 до 17 °C. У спекотну пору року температура може досягати 40 °C, а найнижчою зафіксованою температурою в екорегіоні є 0 °C. Наприкінці зими в регіоні часто дмуть сильні вітри. Протягом цього періоду видимість може бути обмежена високим вмістом пилу в атмосфері.
Флора
Солончак Етоша-Пан майже повністю позбавлений макрофітної рослинності і характеризується як солончакова пустеля. Під час сезону дощів він вкривається тонким шаром ціанобактерій. Основним макрофітом, який зустрічається в центральній частині солончака є [sv] (Sporobolus salsus). Цей галофітний (солестійкий) вид поширений на значних територіях Етоші і є чудовою пашею для стад спрингбоків, гемсбоків та антилоп гну під час сухого сезону. Серед галофітних рослин, що ростуть на окраїнах солончака, слід відзначити солончаковий спороболус (Sporobolus salsus), [en] (Odyssea paucinervis) та [sv] (Suaeda articulata). Невеликі кущі членистого содника поширені в засолених низинних районах, що оточують Етошу, а деякі його купини зустрічаються в самому солончаку. Також на окраїні солончака росте [sv] (Atriplex vestita), [sv] (Sporobolus tenellus) та [en] (Sporobolus virginicus), серед яких подекуди зустрічаються плями однорічних рослин, таких як [en] (Chloris virgata), [en] (Diplachne fusca), [en] (Dactyloctenium aegyptium) та [sv] (Eragrostis porosa).
[en] (Sporobolus spicatus) і дрібножилкувата одіссея (Odyssea paucinervis) регулярно змінюють один одного, коли Етоша-Пан послідовно затоплюється водою та висихає. Коли солончак висихає, на його поверхні залишається кірка солоного ґрунту, під якою знаходиться вологий мул. Цю поверхню колонізує колючий спороболус, багаторічна трава, яка швидко поширюється за допомогою кореневих пагонів, і росте протягом тривалого посушливого періоду. Дрібножилкувата одіссея росте поряд зі спороболусами, однак вона не поширюється на нові території, коли ґрунт залишається сухим. Коли неглибока тепла вода заповнює величезні ділянки Етоші і розчиняє соляну кірку, спороболуси згнивають, а на мілководді поширюється одіссея. На окраїнах солончака рослинний покрив в цей час змінюється на чагарникову савану, в якій переважає [sv] (Acacia nebrownii), що подекуди утворює густі зарості. На засолених ґрунтах, поширених на значних територіях навколо Етоші, також зустрічається острижена монехма (Monechma tonsum), [sv] (Monechma genistifolium), [en] (Leucosphaera bainesii), [sv] (Petalidium englerianum), [sv] (Caroxylon tuberculatum) та [en] (Aloe littoralis).
На відкритих луках, що підіймаються над солончаковою западиною Етоша-Пану, зокрема на рівнинах Адоні на північ від неї, зустрічаються різноманітні багаторічні та однорічні трави, які забезпечують пашу для великої кількості травоїдних тварин. Серед поширених на луках трав слід відзначити пальчастий свинорий (Cynodon dactylon), [sv] (Eragrostis micrantha), [sv] (Eragrostis rotifer), [en] (Diplachne fusca) та прутоподібний хлоріс (Chloris virgata). На південь і захід від Етоші зустрічаються [en] (Colophospermum mopane). В заростях сандвельду, поширених на схід від солончака, окрім мопанових дерев, зустрічаються також інші дерева, зокрема [en] (Terminalia prunioides), [sv] (Lonchocarpus nelsii) та [en] (Spirostachys africana). Поблизу джерел, особливо на захід від Етоші, зустрічаються [en] (Hyphaene petersiana).
Фауна
Суворі природні умови Етоша-Пану: рідкісна рослинність, солона вода, якщо вона взагалі є, екстримальні температури та сильний вітер, — є непідходящими для проживання більшості тварин. Тут зустрічаються лише високоспеціалізовані види, здатні витримувати тривалі посухи та швидко реагувати на опади. Передусім це ракоподібні, які домінують у цьому середовищі завдяки короткому життєвому циклу та стійким до висихання яйцям. Багато з них можуть вилупитися, вирости та відкласти яйця протягом 24 годин. Єдиною великою твариною, яка зустрічається в центральній частині Етоші, є південноафриканський страус (Struthio camelus australis). Ці птахи гніздяться в солончаку, який забезпечує їм захист від падальників, таких як чепрачні шакали (Lupulella mesomelas), які не наважуються заглибитися в Етошу. На окраїнах солончака зустрічаються капські ховрахи (Geosciurus inauris) та ендемічні [en] (Agama etoshae), 14-сантиметрові ящірки, які шукають жуків та термітів у піщаному ґрунті.
На відміну від солончакової пустелі, джерела на її окраїнах, особливо на південь від неї, є місцями вражаючих скупчень великих копитних тварин. Найбільш чисельними видами тут є [en] (Equus zebra hartmannae), блакитні гну (Connochaetes taurinus) та спрингбоки (Antidorcas marsupialis). Серед інших видів, які зустрічаються поблизу джерел, слід відзначити саванного слона (Loxodonta africana), [en] (Giraffa angolensis), чорного носорога (Diceros bicornis), гемсбока (Oryx gazella), звичайну канну (Taurotragus oryx), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), звичайного стенбока (Raphicerus campestris), дікдіка Кірка (Madoqua kirkii) та чорноморду імпалу (Aepyceros melampus petersi). Також біля водойм зустрічаються великі хижі ссавці, зокрема леви (Panthera leo), африканські леопарди (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), плямисті гієни (Crocuta crocuta) та бурі гієни (Parahyaena brunnea) та дрібніші хижаки, зокрема південноафриканські степові коти (Felis lybica cafra), чепрачні шакали (Lupulella mesomelas), капські лисиці (Vulpes chama) та вухаті лисиці (Otocyon megalotis). Величезні скупчення диких тварин у сухі зимові місяці зробили Національний парк Етоша одним з найвідвідуваніших в Африці. У дощові літні місяці дикі тварини покидають водопої і направляються до пишних пасовищ та тимчасових водойм, переважно на захід від Етоші.
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Тут зафіксовано 390 видів птахів, найбільша кількість яких спостерігається влітку, з жовтня по квітень. Більшість видів зустрічається поблизу водойм, і лише страуси — у самому солончаку. Під час виняткових дощів, коли солона пустеля перетворюється на мілководне озеро, сюди прилітають величезні зграї коловодних птахів — сіроголових мартинів (Chroicocephalus cirrocephalus), сірих чапель (Ardea cinerea), ботсванійських чепур (Egretta vinaceigula), білошиїх журавлів (Grus carunculata), блакитних журавлів (Grus paradisea), священних ібісів (Threskiornis aethiopicus), бурих коровайок (Plegadis falcinellus), африканських косарів (Platalea alba), малих пірникоз (Podiceps ruficollis) тощо. Солончаки Етоша-Пан та Макгадікгаді-Пан, розташовані в Намібії та Ботсвані відповідно, є важливими місцями гніздування рожевокрилих фламінго (Phoenicopterus roseus) та малих фламінго (Phoeniconaias minor) в Південній Африці. В ті роки, коли солончак пересихає швидше, ніж зазвичай, брак води змушує дорослих фламінго відлітати, що призовить до гибелі великої кількості пташенят. Працівники Національного парку кілька разів намагалися врятувати їх. Також на солончаках гніздяться рожеві пелікани (Pelecanus onocrotalus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 7460 км², або 97 % екорегіону, є заповідними територіями. Майже весь екорегіон розташований в межах межах Національного парку Етоша, заснованого у 1907 році. Крім того, Етоша-Пан входить до списку Рамсарських водно-болотних угідь. Загрозу природі екорегіону можуть становити зміни у водному балансі, які обмежать затоплення солончакової западини, що призведе до втрати місць гніздування фламінго та пеліканів.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Etosha Pan Halophytics». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Etosha Pan Halophytics» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galofiti Etosha Panu identifikator WWF AT0902 afrotropichnij ekoregion zatoplyuvanih lukiv i savan roztashovanij na pivnochi Namibiyi Galofiti Etosha Panu Tvarini v solonchaku Etosha Pan Ekozona Afrotropika Biom Zatoplyuvani luki i savani Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF AT0902 Mezhi Angolski mopanovi ridkolissya Plosha km 7691 Krayini Namibiya Ohoronyayetsya 7460 km 97 Roztashuvannya ekoregionu chervonim Vid na Etoshu Pan z kosmosa Galofitna roslinnist Etosha Panu Palmi makalani ta insha roslinnist na periferiyi solonchaka Zebri antilopi gnu ta chornij nosorig bilya vodojmi Stado sloniv v Etosha PaniGeografiyaSolonchak Etosha Pan ce plaska bezstichna solonchakova zapadina roztashovana na pivnochi Namibiyi priblizno na 16 shidnoyi dovgoti ta na 19 pivdennoyi shiroti Yiyi visota kolivayetsya vid 1071 do 1086 m nad rivnem morya protyazhnist iz zahodu na shid stanovit priblizno 129 km a z pivnochi na pivden 72 km Etosha Pan najbilshij solonchak Namibiyi navkolo yakogo ye kilka menshih solonchakiv takih yak Fishers Pan na shodi ta Natukanaoka Pan i Okahakana Pan na zahodi Pid chas sezonu doshiv Etosha chastkovo zatoplyuyetsya vodoyu Bilshist vodi zabezpechuyut tri richki en en ta en rusla yakih v cej chas napovnyuyutsya vodoyu Richka Ekuma bere pochatok v ozeri en za 70 km na pivnich vid Etoshi a richka Oshigambo bere pochatok na pivdni Angoli Ci richki utvoryuyut delti v pivnichno zahidnomu kuti Etosha Panu priblizno na vidstani 13 km odna vid odnoyi Richka Omuramba Ovambo bere svij pochatok na pivdennij shid vid Etoshi i vpadaye v solonchakovu zapadinu cherez Fishers Pan nevelike shidne vidgaluzhennya osnovnogo solonchaka Usi tri richki techut nerivnomirno protyagom sezonu doshiv i zalezhno vid rivnya vodi v nih riznoyu miroyu zatoplyuyut Etoshu U nadzvichajno posushlivi roki richki mozhut vzagali ne tekti utvoryuyuchi nizku roz yednanih basejniv U ci posushlivi roki Etosha Pan napovnyuyetsya lishe tiyeyu vodoyu sho bezposeredno vipadaye u viglyadi doshu Protyagom kilkoh misyaciv z sichnya po kviten v Etoshi zazvichaj zalishayetsya trohi vodi Priblizno raz na 7 10 rokiv pid chas duzhe silnih doshiv Etosha Pan peretvoryuyetsya na milke ozero glibina vodi v yakomu ne perevishuye odnogo metra Odnak cya voda ye nepridatnoyu dlya spozhivannya tvarinami oskilki koncentraciya soli v nij ye vdvichi bilshoyu nizh u morskij vodi Odnak bilshu chastinu chasu Etosha Pan ye suhoyu solonoyu pusteleyu i voda zustrichayetsya lishe v chislennih nevelikih vodojmah navkolo nogo yaki zhivlyatsya dzherelnoyu vodoyu Bilshist dzherel roztashovani na okrayini zapadini de zakinchuyutsya vodonosnij gorizont i voda vitikaye na poverhnyu Prikladom takogo dzherela ye Okerfontejn roztashovanij na pivdennij shid vid Etoshi Bagato dzherel roztashovani v zapadinah yaki opuskayutsya nizhche rivnya gruntovih vod Taki dzherela nenadijni na vidminu vid artezianskih dzherel yaki utvoryuyutsya koli tisk verhnih porid zmushuye vodu z glibshih vodonosnih gorizontiv vihoditi na poverhnyu Prikladami takih dzherel ye en roztashovanij na shid vid Etoshi ta Aus roztashovanij na pivden vid nogo U chasi pliocenu na misci Etosha Panu isnuvalo velike vnutrishnye ozero v yake vpadala richka Kunene Kontinentalne pidnittya zminilo ruslo richki napravivshi jogo na zahid cherez vodospad Ruakana perekrivshi vodopostachannya ozera U procesi visihannya dna ozera grunt v nomu stav nasichenim mineralami ta solonuvatim Vitrova eroziya protyagom miljoniv rokiv poglibila zapadinu Narazi plaska poverhnya Etosha Panu skladayetsya iz solonchakovih gruntiv yaki pogano drenuyutsya i legko zabolochuyutsya Pid chas visihannya biluvata glina rozpadayetsya na shestikutni fragmenti vkriti sharom soli Riven luzhnosti visokij vid 8 8 do 10 2 pH a vmist natriyu perevishuye 30 000 ppm Na periferiyi Etoshi grunti negliboki solonuvati ta luzhni osnovu yih skladayut kalkreti KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv v Nacionalnomu parku Etosha stanovit blizko 430 mm i kolivayetsya vid 419 mm v en sho na zahidnomu krayu solonchaka do 440 mm v en yakij lezhit na jogo shidnomu krayi Bilshist opadiv vipadaye naprikinci lita z sichnya po kviten pri comu serednya maksimalna kilkist opadiv v lyutomu stanovit 110 mm Zagalom serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya z roku v rik Tak u 1946 roci vona stanovila 90 mm a u 1950 roci 975 mm U klimatichnomu plani vidilyayut tri pori roku Z sichnya po kviten trivaye spekotnij vologij sezon z travnya po serpen proholodnij suhij sezon a z veresnya po gruden spekotnij suhij sezon Serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 28 do 33 C a serednya minimalna vid 7 do 17 C U spekotnu poru roku temperatura mozhe dosyagati 40 C a najnizhchoyu zafiksovanoyu temperaturoyu v ekoregioni ye 0 C Naprikinci zimi v regioni chasto dmut silni vitri Protyagom cogo periodu vidimist mozhe buti obmezhena visokim vmistom pilu v atmosferi FloraSolonchak Etosha Pan majzhe povnistyu pozbavlenij makrofitnoyi roslinnosti i harakterizuyetsya yak solonchakova pustelya Pid chas sezonu doshiv vin vkrivayetsya tonkim sharom cianobakterij Osnovnim makrofitom yakij zustrichayetsya v centralnij chastini solonchaka ye sv Sporobolus salsus Cej galofitnij solestijkij vid poshirenij na znachnih teritoriyah Etoshi i ye chudovoyu pasheyu dlya stad springbokiv gemsbokiv ta antilop gnu pid chas suhogo sezonu Sered galofitnih roslin sho rostut na okrayinah solonchaka slid vidznachiti solonchakovij sporobolus Sporobolus salsus en Odyssea paucinervis ta sv Suaeda articulata Neveliki kushi chlenistogo sodnika poshireni v zasolenih nizinnih rajonah sho otochuyut Etoshu a deyaki jogo kupini zustrichayutsya v samomu solonchaku Takozh na okrayini solonchaka roste sv Atriplex vestita sv Sporobolus tenellus ta en Sporobolus virginicus sered yakih podekudi zustrichayutsya plyami odnorichnih roslin takih yak en Chloris virgata en Diplachne fusca en Dactyloctenium aegyptium ta sv Eragrostis porosa en Sporobolus spicatus i dribnozhilkuvata odisseya Odyssea paucinervis regulyarno zminyuyut odin odnogo koli Etosha Pan poslidovno zatoplyuyetsya vodoyu ta visihaye Koli solonchak visihaye na jogo poverhni zalishayetsya kirka solonogo gruntu pid yakoyu znahoditsya vologij mul Cyu poverhnyu kolonizuye kolyuchij sporobolus bagatorichna trava yaka shvidko poshiryuyetsya za dopomogoyu korenevih pagoniv i roste protyagom trivalogo posushlivogo periodu Dribnozhilkuvata odisseya roste poryad zi sporobolusami odnak vona ne poshiryuyetsya na novi teritoriyi koli grunt zalishayetsya suhim Koli negliboka tepla voda zapovnyuye velichezni dilyanki Etoshi i rozchinyaye solyanu kirku sporobolusi zgnivayut a na milkovoddi poshiryuyetsya odisseya Na okrayinah solonchaka roslinnij pokriv v cej chas zminyuyetsya na chagarnikovu savanu v yakij perevazhaye sv Acacia nebrownii sho podekudi utvoryuye gusti zarosti Na zasolenih gruntah poshirenih na znachnih teritoriyah navkolo Etoshi takozh zustrichayetsya ostrizhena monehma Monechma tonsum sv Monechma genistifolium en Leucosphaera bainesii sv Petalidium englerianum sv Caroxylon tuberculatum ta en Aloe littoralis Na vidkritih lukah sho pidijmayutsya nad solonchakovoyu zapadinoyu Etosha Panu zokrema na rivninah Adoni na pivnich vid neyi zustrichayutsya riznomanitni bagatorichni ta odnorichni travi yaki zabezpechuyut pashu dlya velikoyi kilkosti travoyidnih tvarin Sered poshirenih na lukah trav slid vidznachiti palchastij svinorij Cynodon dactylon sv Eragrostis micrantha sv Eragrostis rotifer en Diplachne fusca ta prutopodibnij hloris Chloris virgata Na pivden i zahid vid Etoshi zustrichayutsya en Colophospermum mopane V zarostyah sandveldu poshirenih na shid vid solonchaka okrim mopanovih derev zustrichayutsya takozh inshi dereva zokrema en Terminalia prunioides sv Lonchocarpus nelsii ta en Spirostachys africana Poblizu dzherel osoblivo na zahid vid Etoshi zustrichayutsya en Hyphaene petersiana FaunaSuvori prirodni umovi Etosha Panu ridkisna roslinnist solona voda yaksho vona vzagali ye ekstrimalni temperaturi ta silnij viter ye nepidhodyashimi dlya prozhivannya bilshosti tvarin Tut zustrichayutsya lishe visokospecializovani vidi zdatni vitrimuvati trivali posuhi ta shvidko reaguvati na opadi Peredusim ce rakopodibni yaki dominuyut u comu seredovishi zavdyaki korotkomu zhittyevomu ciklu ta stijkim do visihannya yajcyam Bagato z nih mozhut vilupitisya virosti ta vidklasti yajcya protyagom 24 godin Yedinoyu velikoyu tvarinoyu yaka zustrichayetsya v centralnij chastini Etoshi ye pivdennoafrikanskij straus Struthio camelus australis Ci ptahi gnizdyatsya v solonchaku yakij zabezpechuye yim zahist vid padalnikiv takih yak cheprachni shakali Lupulella mesomelas yaki ne navazhuyutsya zaglibitisya v Etoshu Na okrayinah solonchaka zustrichayutsya kapski hovrahi Geosciurus inauris ta endemichni en Agama etoshae 14 santimetrovi yashirki yaki shukayut zhukiv ta termitiv u pishanomu grunti Na vidminu vid solonchakovoyi pusteli dzherela na yiyi okrayinah osoblivo na pivden vid neyi ye miscyami vrazhayuchih skupchen velikih kopitnih tvarin Najbilsh chiselnimi vidami tut ye en Equus zebra hartmannae blakitni gnu Connochaetes taurinus ta springboki Antidorcas marsupialis Sered inshih vidiv yaki zustrichayutsya poblizu dzherel slid vidznachiti savannogo slona Loxodonta africana en Giraffa angolensis chornogo nosoroga Diceros bicornis gemsboka Oryx gazella zvichajnu kannu Taurotragus oryx velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros zvichajnogo stenboka Raphicerus campestris dikdika Kirka Madoqua kirkii ta chornomordu impalu Aepyceros melampus petersi Takozh bilya vodojm zustrichayutsya veliki hizhi ssavci zokrema levi Panthera leo afrikanski leopardi Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus plyamisti giyeni Crocuta crocuta ta buri giyeni Parahyaena brunnea ta dribnishi hizhaki zokrema pivdennoafrikanski stepovi koti Felis lybica cafra cheprachni shakali Lupulella mesomelas kapski lisici Vulpes chama ta vuhati lisici Otocyon megalotis Velichezni skupchennya dikih tvarin u suhi zimovi misyaci zrobili Nacionalnij park Etosha odnim z najvidviduvanishih v Africi U doshovi litni misyaci diki tvarini pokidayut vodopoyi i napravlyayutsya do pishnih pasovish ta timchasovih vodojm perevazhno na zahid vid Etoshi Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Tut zafiksovano 390 vidiv ptahiv najbilsha kilkist yakih sposterigayetsya vlitku z zhovtnya po kviten Bilshist vidiv zustrichayetsya poblizu vodojm i lishe strausi u samomu solonchaku Pid chas vinyatkovih doshiv koli solona pustelya peretvoryuyetsya na milkovodne ozero syudi prilitayut velichezni zgrayi kolovodnih ptahiv sirogolovih martiniv Chroicocephalus cirrocephalus sirih chapel Ardea cinerea botsvanijskih chepur Egretta vinaceigula biloshiyih zhuravliv Grus carunculata blakitnih zhuravliv Grus paradisea svyashennih ibisiv Threskiornis aethiopicus burih korovajok Plegadis falcinellus afrikanskih kosariv Platalea alba malih pirnikoz Podiceps ruficollis tosho Solonchaki Etosha Pan ta Makgadikgadi Pan roztashovani v Namibiyi ta Botsvani vidpovidno ye vazhlivimi miscyami gnizduvannya rozhevokrilih flamingo Phoenicopterus roseus ta malih flamingo Phoeniconaias minor v Pivdennij Africi V ti roki koli solonchak peresihaye shvidshe nizh zazvichaj brak vodi zmushuye doroslih flamingo vidlitati sho prizovit do gibeli velikoyi kilkosti ptashenyat Pracivniki Nacionalnogo parku kilka raziv namagalisya vryatuvati yih Takozh na solonchakah gnizdyatsya rozhevi pelikani Pelecanus onocrotalus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 7460 km abo 97 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Majzhe ves ekoregion roztashovanij v mezhah mezhah Nacionalnogo parku Etosha zasnovanogo u 1907 roci Krim togo Etosha Pan vhodit do spisku Ramsarskih vodno bolotnih ugid Zagrozu prirodi ekoregionu mozhut stanoviti zmini u vodnomu balansi yaki obmezhat zatoplennya solonchakovoyi zapadini sho prizvede do vtrati misc gnizduvannya flamingo ta pelikaniv PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Etosha Pan Halophytics Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Etosha Pan Halophytics One Earth