Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галицька Трансверсальна залізниця (нім. Galizische Transversalbahn) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від Кракова і Чадця до Гусятина на кордоні з Російською імперією (йшла південніше приватної Галицької залізниці імені Карла Людвіга).
 Схема залізниць коронного краю Галичини. 1904 | |
| Тип | залізнична лінія |
|---|---|
| Статус | Рух остаточно перерваний після Другої світової війни з встановленням кордону між СРСР і Польщею. |
| Штаб-квартира |  Австро-Угорщина |
| Роки функціонування | 1884-1945 |
| Країна | Австро-Угорщина (Україна) |
| Експлуатаційна довжина колій | 768 км |
 Галицька Трансверсальна залізниця у Вікісховищі | |
Історія
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район Карпат і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з Росією. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії, розпочинаючись у Транслейтанії (нині словацьке Чадця).
До початку будівництва
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:
- Загір'я — Коростенько — Хирів (фрагмент Першої угорсько-галицької залізниці Лупків — Перемишль, 1872)
- Хирів — Самбір — Стрий (Дністрянська залізниця, 1872)
- Стрий — Долина — Станіслав (Залізниця Ерцгерцога Альбрехта, 1875)
- Новий Сонч — Струже (фрагмент лінії Тарнів — Плавеч, Словаччина, 1876)
Побудовано
У ході будівництва було споруджено такі ділянки:
- Освенцим — Скавіна — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
- Живець — Звардонь (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
- Живець — Суха-Бескидзька — Новий Сонч (146 км)
- Суха-Бескидзька — Скавіна (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
- Станіслав — Бучач (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
- Бучач — Чортків — Гусятин (введена 31 грудня 1884)
- Сторожі — Ясло — Сянок — Загір'я (з відгалуженням на Горлиці) (114,5 км, введена 20 серпня 1884)
Головними пунктами на залізниці були Живець, Суха-Бескидзька, Новий Санч, Ясло, Коросно, Сянок, Загір'я, Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Станиславів.
Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі Східньогалицькою локальною залізницею.
Кінець роботи
Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після Другої світової війни зі встановленням кордону поміж СРСР і Польщею та розбиранням частини колії (поміж станціями Бучач — — Хриплин).
Див. також
Джерела
- Neuner Bernhard. Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2. — Wien: Walter Drews Verlag, 2002. — . (нім.)
Посилання
- Залізниці Австро-Угорщини. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galicka Transversalna zaliznicya nim Galizische Transversalbahn derzhavna 768 km zaliznicya Avstro Ugorshini u koronnomu krayi Galichini vid Krakova i Chadcya do Gusyatina na kordoni z Rosijskoyu imperiyeyu jshla pivdennishe privatnoyi Galickoyi zaliznici imeni Karla Lyudviga Galicka Transversalna zaliznicyaShema zaliznic koronnogo krayu Galichini 1904Tip zaliznichna liniyaStatus Ruh ostatochno perervanij pislya Drugoyi svitovoyi vijni z vstanovlennyam kordonu mizh SRSR i Polsheyu Shtab kvartira Avstro UgorshinaRoki funkcionuvannya 1884 1945Krayina Avstro Ugorshina Ukrayina Ekspluatacijna dovzhina kolij 768 km Galicka Transversalna zaliznicya u VikishovishiIstoriyaDeyaki chastini zaliznici vzhe isnuvali i vprodovzh 1 sichnya 1884 8 kvitnya 1885 yih z yednali v odnu liniyu sho prohodila cherez rajon Karpat i vikonuvala persh za vse militarnu funkciyu transportnogo poyednannya krajnih zahidnih i shidnih regioniv koronnogo krayu na vipadok vijni z Rosiyeyu Takozh vona mala spriyati rozvitku girskih regioniv Cislejtaniyi rozpochinayuchis u Translejtaniyi nini slovacke Chadcya Do pochatku budivnictva Na pochatok budivnictva isnuvali taki dilyanki zaliznici Zagir ya Korostenko Hiriv fragment Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici Lupkiv Peremishl 1872 Hiriv Sambir Strij Dnistryanska zaliznicya 1872 Strij Dolina Stanislav Zaliznicya Ercgercoga Albrehta 1875 Novij Sonch Struzhe fragment liniyi Tarniv Plavech Slovachchina 1876 Pobudovano U hodi budivnictva bulo sporudzheno taki dilyanki Osvencim Skavina Pidgir ya Krakiv vidgaluzhennya 64 0 km vvedena 1 serpnya 1884 Zhivec Zvardon 37 3 km vvedena 3 listopada 1884 dlya pasazhirskih perevezen 15 listopada 1884 dlya vantazhnih Zhivec Suha Beskidzka Novij Sonch 146 km Suha Beskidzka Skavina vidgaluzhennya na Pidgir ya Krakiv 45 6 km vvedena 22 grudnya 1884 Stanislav Buchach 71 7 km vvedena 15 listopada 1884 Buchach Chortkiv Gusyatin vvedena 31 grudnya 1884 Storozhi Yaslo Syanok Zagir ya z vidgaluzhennyam na Gorlici 114 5 km vvedena 20 serpnya 1884 Golovnimi punktami na zaliznici buli Zhivec Suha Beskidzka Novij Sanch Yaslo Korosno Syanok Zagir ya Hiriv Sambir Drogobich Strij Stanislaviv Takozh Galicka Transversalna zaliznicya bula pov yazana zi Shidnogalickoyu lokalnoyu zalizniceyu Kinec robotiRuh na Galickij Transversalnij zaliznici ostatochno buv perervanij pislya Drugoyi svitovoyi vijni zi vstanovlennyam kordonu pomizh SRSR i Polsheyu ta rozbirannyam chastini koliyi pomizh stanciyami Buchach Hriplin Div takozhParotyagi Galickoyi Transversalnoyi zaliznici Zaliznicya Stanislaviv GusyatinDzherelaNeuner Bernhard Bibliographie der osterreichischen Eisenbahnen von den Anfangen bis 1918 Band 2 Wien Walter Drews Verlag 2002 ISBN 3 901949 00 3 nim PosilannyaZaliznici Avstro Ugorshini 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine