Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галере́я стари́х майстрі́в (нім. Gemäldegalerie Alte Meister), також Дре́зденська карти́нна галере́я — всесвітньо відоме зібрання картин від Відродження до бароко і класицизму в Дрездені, частина Державних художніх зібрань Дрездена.
| Галерея старих майстрів | |
|---|---|
| нім. Gemäldegalerie Alte Meister[1] | |
 | |
| 51°03′12″ пн. ш. 13°44′04″ сх. д. / 51.0533800000277722° пн. ш. 13.734660000027776761° сх. д.Координати: 51°03′12″ пн. ш. 13°44′04″ сх. д. / 51.0533800000277722° пн. ш. 13.734660000027776761° сх. д. | |
| Тип | художня галерея[2][3] і музей |
| Частина від | Державні художні зібрання Дрездена |
| Країна |  Німеччина[2] |
| Адреса | 01067 Theaterplatz 1 |
| Архітектор | Готфрід Земпер[4] |
| Засновник | Август II Фрідріх[4] і Август III Фрідріх[4] |
| Засновано | 1855 |
| Фонд | 750 документ |
| Відвідувачі | 500 000 осіб |
| Сайт | gemaeldegalerie.skd.museum |
  Галерея старих майстрів (Німеччина) | |
 Галерея старих майстрів у Вікісховищі | |
Історія
Колекція створювалася в першій половині XVIII століття при саксонських курфюрстах — королях Польщі Августі II Сильному (1670–1733) і Августі III (1696–1763). Зібрання картин швидко збільшувалося, в 1746 році для Галереї, за посередництва Франческо Альґаротті, було придбано одночасно 100 шедеврів мистецтва. Галерея стала відомою у Європі вже у 1747 році.
У XIX столітті Готфрідом Земпером (нім. Gottfried Semper) (1803–1879) було запроектоване нове приміщення галереї, яке увійшло в архітектурний ансамбль Цвінґера, хоча відрізняється від нього за своїм стилєм неоренесансу. Галерея Земпера була зведена у 1855 році. Будівлю зі сторони курдонера — парадного двору, прикрасили статуями Рафаеля, Мікеланджело, Данте, Джотто, Ганса Гольбейна Молодшого та Альбрехта Дюрера, Гьоте та .
В часи Другої світової війни будова Галереї одержала сильні пошкодження у 1945 році під час американських бомбардувань. Більшість картин була вивезена до Києва та Москви і не постраждала. Після війни колекція картин Галереї була перевезена до СРСР. 3 червня 1956 року мистецькі шедеври були повернуті у Дрезден. Цвинґер було відновлено і відкрито для відвідувачів у 1960 році. З 1988 по 1992 рік будівля Галереї реконструювалася.
Перлиною дрезденської збірки творів мистецтва є «Сікстинська Мадонна» (нім. Sixstinische Madonna) Рафаеля Санті.
Відділи галереї
- Арраси (або гобелени-килими з фігурами чи орнаментами).
- Пастелі (роботи кольоровою крейдою).
- Мініатюри.
- Відділ живопису, так званих, старих майстрів Західної Європи.
Мініатюри
Мініатюра, як різновид мистецтва, виникла давно і спочатку виключно слугувала світлинами середньовічних рукописів. Назву ведуть від лат. minium — «коштовна червона фарба»"". З плином часу отримала свою лакуну в приватному житті, де виконувала роль сучасної фотографії. Головні матеріали мініатюр: пергамент, папір, кістка, метал, дерево, XVIII століття додало порцеляну.
Відділ мініатюр Дрезденської галереї пишається роботами художниці-італійки Розальби Кар'єри, , , , , . Мініатюру XIX століття репрезентують твори дрезденського професора . Портрети переважають серед сюжетів мініатюр, але зустрічаємо й копії з картин чи образи святих.
Арраси
Арраси — килими з фігурами людей чи орнаментами. Назва походить від французького міста Аррас, де жінки-ткалі робили подібні килими. Виробництво килимів перенесли в інші міста, та назва закріпилася. Пізніше брати Гобелен заснували свою мануфактуру з їх виробництва, звідки й пішла сучасна назва. Тепер усі ткані килими помилково називають гобеленами, хоча ця назва істинна лише для продукції мануфактури братів Гобелен.
Збірка Дрезденської галереї утримує арраси XVII століття та два давньонімецькі килими анонімних майстрів. Назва «давньонімецькі» вносить плутанину. Необов'язково такі килими вироблені суто німцями. Килими Дрезденської галереї походять з Брюсселю, коронованої столиці аррасів та гобеленів. Аррас з сюжетом «Розп'яття Христа» (близько 1515 року) пов'язують з творчим надбанням нідерландця Яна Госсарта (близько 1478–1532) або його послідовника. Аррас з «Вознесінням» йде від Альбрехта Дюрера «Страсті Христа» в нідерландському розумінні сюжету.
Гобелени за картонами італійця Рафаеля Санті в Дрездені теж не італійські, а походять з мануфактури Великої Британії. Отже, глобалізація в Західній Європі розпочалася давно і лише у XXI столітті набула всесвітнього поширення.
(Велику збірку аррасів має на слов'янських землях королівський замок Вавель у Кракові, Польща. Гобелени можна побачити й в музейних збірках України — в Одесі, у Львові. Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві теж експонує поодинокі зразки гобеленів. Чотири Ханенківські гобелени на сюжети роману Сервантеса «Дон Кіхот» вироблені у брюссельській мануфактурі за картонами французького майстра Франції (1694–1752).
Пастелі
Назва «пастель» походить від латини (лат. pasta — «тісто»). Термінологія фіксує й використання слова італ. а pastello для позначення роду малювання італійським чорним олівцем та сангіною, або іншими кольоровими олівцями. Цим засобом широко користувалися старі майстри Італії XVI століття. Збережені малюнки Парміджаніно, , , Гвідо Рені, Сальватора Рози.
Використовувались різні матеріали: олія, крейда, віск. Пастельна техніка більше використовувалась для навчання та замальовок, ніж для виконання закінчених художніх творів, але техніка не вмирала й спалахнула небаченою популярністю у XVIII столітті. Поширенню цієї техніки сприяли митці Франції після знайомства з віртуозними творами венеційки Розальби Кар'єри (1675–1757).
Дрезденська збірка пастелей добре знана у світі ще й через те, що пастелі ніколи не перевозять з одного музею до іншого ні на які виставки. Бо з крейдяних пастелей осипаються фарби і вони швидко псуються. Спроби фіксувати крейдяний пилок в XX столітті удосконалили. Але ніхто не буде ризикувати творами XVIII століття заради гучного успіху однієї виставки.
Пастельна збірка Дрезденської галереї має твори Розальби Кар'єри, (1704–1788), , . Добре знана у світі та й в Україні «» . Перважають портрети аристократів та алегорчні зображення («Алегорія зими», «Алегорія Африки»).
Живопис Дрезденської галереї
Німецькі майстри
Німецька культура дала світові визначні твори у військових справах, військовій інженерії, середньовічній архітектурі, філософії, літературі. Німецький внесок в музику досяг світового значення — Йоганн Себастьян Бах, Моцарт, Бетховена.
Вкрай розорена та зруйнована країна після Тридцятирічної війни (1618–1648) майже не мала видатних зразків образотворчих мистецтв XVII сторіччя. Видатні були до (XV—XVI століття) та після (XVIII століття).
Дрезденська збірка німецьких майстрів XV–XVI сторічч за повнотою поступається збірці в Мюнхені, проте й у Дрездені можна подивитися на орігінали Альбрехта Дюрера, (близько 1479–1543), Лукаса Кранаха, (близько 1485–1545). Інші аспекти давньонімецького живопису подають Георг Пенц («Поклоніння трьох волхвів»), , («Майстер домашної книги»), анонім («Тортури святого Бартоломео»).
XVII століття репрезентують твори Йогана Лісса та Адама Ельсгаймера, які працювали в Італії, Йогана Шенфельда та інших.
XVIII століття — Ґраф Антон, , художниця-мандрівниця Анжеліка Кауфман (1741–1807), яка приїздила навіть до Петербургу.
Майстри Голландії
Мистецтво Голландії можна вивчати на зразках Рембрандта («Автопортрет з дружиною Саскією»), Франса Галса, , , Доу. Засновника європейського Якоба ван Рейсдала репрезентує шедевр — «Єврейський цвинтар» (той, що в під Амстердамом, який існує й зараз). Ще один шедевр за межами Голландії «Дівчина, що читає лист біля відкритого вікна» Яна Вермера з Делфту — знаходиться теж тут.
Особливий щабель займають так звані малі голландці. Назва походить від того, що вони писали невеличкі за розмірами картини, які охоче купували городяни, ремісники. Картини Вермеєра прикрашали оселю булочника. У Дрезденській галереї цікава збірка малих голландців: Терборха, Рейсдала, , Яна Стена. Є навіть картина утаємниченого Матіаса Стомера «Старенька зі свічкою».
Майстри Іспанії
Іспанський живопис придбали порівняно пізно, у XIX столітті на аукціоні в Лондоні. Саме звідти походять твори Франсіско де Сурбарана, Бартоломе Естебана Мурільйо. Ранішня картина Ель Греко придбана в Венеції — «Христос лікує сліпого». Тільки три портрети Веласкеса, придбані ще у 1746 році із збірки герцога Модени. Пощастило збірці у Дрездені і з придбанням картин Хосе де Рібера (1591–1652). Збірка нараховує шість робіт майстра, п'ять з яких мають підпис художника и датовані. Особливо значуші: «Свята Інесса за ґратами», «Філософ Діоген з ліхтарем шукає справжню людину», «Звільнення янголом Апостола Петра з в'язниці».
-
![image]()
Хосе де Рібера. «Св. Інеса у в'язниці», 1641 р. -
![image]()
Ель Греко. «Христос лікує сліпого», 1567 р. -
![image]()
Хосе де Рібера. «Філософ Діоген», 1637 р.
Майстри Фландрії
Колекція творів майстрів Фландрії невелика в порівнянні із збірками в Мюнхені чи в Ермітажі. Але твори уславлених художників XVII століття представлені без винятків. Натюрморти Франса Снейдерса, портрети Антоніса Ван Дейка, твори Пітера Пауля Рубенса доволі добре характеризують бароко Фландрії. Серед відомих майстрів фламандського пейзажу доби бароко — Ян Вільденс.
-
![image]()
П.П. Рубенс. «Меркурій і Аргус» -
![image]()
Антоніс ван Дейк. «Ейнес Гехарнішен в лицарських обладунках» -
![image]()
Якоб Йорданс. « Філософ Діоген шукає справжню людину» -
![image]()
Ян Вільденс. «Зимовий пейзаж з мисливцем»
Вибрані твори картинної галереї
-
![image]()
Пінтуріккьо. «Портрет хлопчика-італійця», бл. 1500 р., Дрезденська картинна галерея. -
![image]()
Бернардино Ліцініо. « Портет шляхетної венеційки з рукавичками», 1533 р., Дрезденська картинна галерея -
![image]()
Альтобелло Мелоне. «Коханці», перша половина 16 ст.
Література
- Дрезденская картинная галерея. Старые мастера, Дрезден, 1979, 16-е русское издание. (рос.)
- Lileyko Jerzy (1980). Vademecum Zamku Warszawskiego. Warsaw. p. 129. . (пол.)
- Stefan Kieniewicz, ed (1984). Warszawa w latach 1526–1795 (Warsaw in 1526–1795). Warsaw. p. 149,212. . (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державні мистецькі колекції Дрездена |
- Офіційний сайт Дрезденської галереї [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.)
- (нім.)
- (нім.)
- Віртуальна Дрезденська галерея [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] у Second Life [ 25 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- https://gemaeldegalerie.skd.museum/
- archINFORM — 1994.
- https://gemaeldegalerie.skd.museum/en/exhibitions/
- https://gemaeldegalerie.skd.museum/en/about-us/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galere ya stari h majstri v nim Gemaldegalerie Alte Meister takozh Dre zdenska karti nna galere ya vsesvitno vidome zibrannya kartin vid Vidrodzhennya do baroko i klasicizmu v Drezdeni chastina Derzhavnih hudozhnih zibran Drezdena Galereya starih majstrivnim Gemaldegalerie Alte Meister 1 51 03 12 pn sh 13 44 04 sh d 51 0533800000277722 pn sh 13 734660000027776761 sh d 51 0533800000277722 13 734660000027776761 Koordinati 51 03 12 pn sh 13 44 04 sh d 51 0533800000277722 pn sh 13 734660000027776761 sh d 51 0533800000277722 13 734660000027776761Tip hudozhnya galereya 2 3 i muzejChastina vid Derzhavni hudozhni zibrannya DrezdenaKrayina Nimechchina 2 Adresa 01067 Theaterplatz 1Arhitektor Gotfrid Zemper 4 Zasnovnik Avgust II Fridrih 4 i Avgust III Fridrih 4 Zasnovano 1855Fond 750 dokumentVidviduvachi 500 000 osibSajt gemaeldegalerie skd museumGalereya starih majstriv Nimechchina Galereya starih majstriv u VikishovishiArhitekturnij ansambl CvingeraGalereya Zempera 1900 rikSuchasnij viglyad galereyi Zempera viglyad z boku CvingeraRafael Santi Sikstinska Madonna 1514 rikDzhordzhone Venera zasnula 1510 rik Dopisana TicianomIstoriyaKolekciya stvoryuvalasya v pershij polovini XVIII stolittya pri saksonskih kurfyurstah korolyah Polshi Avgusti II Silnomu 1670 1733 i Avgusti III 1696 1763 Zibrannya kartin shvidko zbilshuvalosya v 1746 roci dlya Galereyi za poserednictva Franchesko Algarotti bulo pridbano odnochasno 100 shedevriv mistectva Galereya stala vidomoyu u Yevropi vzhe u 1747 roci U XIX stolitti Gotfridom Zemperom nim Gottfried Semper 1803 1879 bulo zaproektovane nove primishennya galereyi yake uvijshlo v arhitekturnij ansambl Cvingera hocha vidriznyayetsya vid nogo za svoyim stilyem neorenesansu Galereya Zempera bula zvedena u 1855 roci Budivlyu zi storoni kurdonera paradnogo dvoru prikrasili statuyami Rafaelya Mikelandzhelo Dante Dzhotto Gansa Golbejna Molodshogo ta Albrehta Dyurera Gote ta V chasi Drugoyi svitovoyi vijni budova Galereyi oderzhala silni poshkodzhennya u 1945 roci pid chas amerikanskih bombarduvan Bilshist kartin bula vivezena do Kiyeva ta Moskvi i ne postrazhdala Pislya vijni kolekciya kartin Galereyi bula perevezena do SRSR 3 chervnya 1956 roku mistecki shedevri buli povernuti u Drezden Cvinger bulo vidnovleno i vidkrito dlya vidviduvachiv u 1960 roci Z 1988 po 1992 rik budivlya Galereyi rekonstruyuvalasya Perlinoyu drezdenskoyi zbirki tvoriv mistectva ye Sikstinska Madonna nim Sixstinische Madonna Rafaelya Santi Viddili galereyiArrasi abo gobeleni kilimi z figurami chi ornamentami Pasteli roboti kolorovoyu krejdoyu Miniatyuri Viddil zhivopisu tak zvanih starih majstriv Zahidnoyi Yevropi MiniatyuriMiniatyura yak riznovid mistectva vinikla davno i spochatku viklyuchno sluguvala svitlinami serednovichnih rukopisiv Nazvu vedut vid lat minium koshtovna chervona farba Z plinom chasu otrimala svoyu lakunu v privatnomu zhitti de vikonuvala rol suchasnoyi fotografiyi Golovni materiali miniatyur pergament papir kistka metal derevo XVIII stolittya dodalo porcelyanu Viddil miniatyur Drezdenskoyi galereyi pishayetsya robotami hudozhnici italijki Rozalbi Kar yeri Miniatyuru XIX stolittya reprezentuyut tvori drezdenskogo profesora Portreti perevazhayut sered syuzhetiv miniatyur ale zustrichayemo j kopiyi z kartin chi obrazi svyatih ArrasiArrasi kilimi z figurami lyudej chi ornamentami Nazva pohodit vid francuzkogo mista Arras de zhinki tkali robili podibni kilimi Virobnictvo kilimiv perenesli v inshi mista ta nazva zakripilasya Piznishe brati Gobelen zasnuvali svoyu manufakturu z yih virobnictva zvidki j pishla suchasna nazva Teper usi tkani kilimi pomilkovo nazivayut gobelenami hocha cya nazva istinna lishe dlya produkciyi manufakturi brativ Gobelen Zbirka Drezdenskoyi galereyi utrimuye arrasi XVII stolittya ta dva davnonimecki kilimi anonimnih majstriv Nazva davnonimecki vnosit plutaninu Neobov yazkovo taki kilimi virobleni suto nimcyami Kilimi Drezdenskoyi galereyi pohodyat z Bryusselyu koronovanoyi stolici arrasiv ta gobeleniv Arras z syuzhetom Rozp yattya Hrista blizko 1515 roku pov yazuyut z tvorchim nadbannyam niderlandcya Yana Gossarta blizko 1478 1532 abo jogo poslidovnika Arras z Voznesinnyam jde vid Albrehta Dyurera Strasti Hrista v niderlandskomu rozuminni syuzhetu Gobeleni za kartonami italijcya Rafaelya Santi v Drezdeni tezh ne italijski a pohodyat z manufakturi Velikoyi Britaniyi Otzhe globalizaciya v Zahidnij Yevropi rozpochalasya davno i lishe u XXI stolitti nabula vsesvitnogo poshirennya Veliku zbirku arrasiv maye na slov yanskih zemlyah korolivskij zamok Vavel u Krakovi Polsha Gobeleni mozhna pobachiti j v muzejnih zbirkah Ukrayini v Odesi u Lvovi Nacionalnomu muzeyi mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv v Kiyevi tezh eksponuye poodinoki zrazki gobeleniv Chotiri Hanenkivski gobeleni na syuzheti romanu Servantesa Don Kihot virobleni u bryusselskij manufakturi za kartonami francuzkogo majstra Franciyi 1694 1752 PasteliRozalba Kar yera Avtoportret yak alegoriya zimi Drezden Nazva pastel pohodit vid latini lat pasta tisto Terminologiya fiksuye j vikoristannya slova ital a pastello dlya poznachennya rodu malyuvannya italijskim chornim olivcem ta sanginoyu abo inshimi kolorovimi olivcyami Cim zasobom shiroko koristuvalisya stari majstri Italiyi XVI stolittya Zberezheni malyunki Parmidzhanino Gvido Reni Salvatora Rozi Vikoristovuvalis rizni materiali oliya krejda visk Pastelna tehnika bilshe vikoristovuvalas dlya navchannya ta zamalovok nizh dlya vikonannya zakinchenih hudozhnih tvoriv ale tehnika ne vmirala j spalahnula nebachenoyu populyarnistyu u XVIII stolitti Poshirennyu ciyeyi tehniki spriyali mitci Franciyi pislya znajomstva z virtuoznimi tvorami venecijki Rozalbi Kar yeri 1675 1757 Drezdenska zbirka pastelej dobre znana u sviti she j cherez te sho pasteli nikoli ne perevozyat z odnogo muzeyu do inshogo ni na yaki vistavki Bo z krejdyanih pastelej osipayutsya farbi i voni shvidko psuyutsya Sprobi fiksuvati krejdyanij pilok v XX stolitti udoskonalili Ale nihto ne bude rizikuvati tvorami XVIII stolittya zaradi guchnogo uspihu odniyeyi vistavki Pastelna zbirka Drezdenskoyi galereyi maye tvori Rozalbi Kar yeri 1704 1788 Dobre znana u sviti ta j v Ukrayini Pervazhayut portreti aristokrativ ta alegorchni zobrazhennya Alegoriya zimi Alegoriya Afriki Zhivopis Drezdenskoyi galereyiNimecki majstri Lukas Kranah Starshij Vivtar svyatoyi Katerini centralna chastina 1506 rik Nimecka kultura dala svitovi viznachni tvori u vijskovih spravah vijskovij inzheneriyi serednovichnij arhitekturi filosofiyi literaturi Nimeckij vnesok v muziku dosyag svitovogo znachennya Jogann Sebastyan Bah Mocart Bethovena Vkraj rozorena ta zrujnovana krayina pislya Tridcyatirichnoyi vijni 1618 1648 majzhe ne mala vidatnih zrazkiv obrazotvorchih mistectv XVII storichchya Vidatni buli do XV XVI stolittya ta pislya XVIII stolittya Drezdenska zbirka nimeckih majstriv XV XVI storichch za povnotoyu postupayetsya zbirci v Myunheni prote j u Drezdeni mozhna podivitisya na originali Albrehta Dyurera blizko 1479 1543 Lukasa Kranaha blizko 1485 1545 Inshi aspekti davnonimeckogo zhivopisu podayut Georg Penc Pokloninnya troh volhviv Majster domashnoyi knigi anonim Torturi svyatogo Bartolomeo XVII stolittya reprezentuyut tvori Jogana Lissa ta Adama Elsgajmera yaki pracyuvali v Italiyi Jogana Shenfelda ta inshih XVIII stolittya Graf Anton hudozhnicya mandrivnicya Anzhelika Kaufman 1741 1807 yaka priyizdila navit do Peterburgu Majstri Gollandiyi Adrian van Ostade Majsternya hudozhnika 1663 rik Mistectvo Gollandiyi mozhna vivchati na zrazkah Rembrandta Avtoportret z druzhinoyu Saskiyeyu Fransa Galsa Dou Zasnovnika yevropejskogo Yakoba van Rejsdala reprezentuye shedevr Yevrejskij cvintar toj sho v pid Amsterdamom yakij isnuye j zaraz She odin shedevr za mezhami Gollandiyi Divchina sho chitaye list bilya vidkritogo vikna Yana Vermera z Delftu znahoditsya tezh tut Osoblivij shabel zajmayut tak zvani mali gollandci Nazva pohodit vid togo sho voni pisali nevelichki za rozmirami kartini yaki ohoche kupuvali gorodyani remisniki Kartini Vermeyera prikrashali oselyu bulochnika U Drezdenskij galereyi cikava zbirka malih gollandciv Terborha Rejsdala Yana Stena Ye navit kartina utayemnichenogo Matiasa Stomera Starenka zi svichkoyu Majstri Ispaniyi Ispanskij zhivopis pridbali porivnyano pizno u XIX stolitti na aukcioni v Londoni Same zvidti pohodyat tvori Fransisko de Surbarana Bartolome Estebana Muriljo Ranishnya kartina El Greko pridbana v Veneciyi Hristos likuye slipogo Tilki tri portreti Velaskesa pridbani she u 1746 roci iz zbirki gercoga Modeni Poshastilo zbirci u Drezdeni i z pridbannyam kartin Hose de Ribera 1591 1652 Zbirka narahovuye shist robit majstra p yat z yakih mayut pidpis hudozhnika i datovani Osoblivo znachushi Svyata Inessa za gratami Filosof Diogen z lihtarem shukaye spravzhnyu lyudinu Zvilnennya yangolom Apostola Petra z v yaznici Hose de Ribera Sv Inesa u v yaznici 1641 r El Greko Hristos likuye slipogo 1567 r Hose de Ribera Filosof Diogen 1637 r Majstri Flandriyi Frans Snejders Natyurmort z damoyu ta papugoyu Druga chvert XVII stolittya Kolekciya tvoriv majstriv Flandriyi nevelika v porivnyanni iz zbirkami v Myunheni chi v Ermitazhi Ale tvori uslavlenih hudozhnikiv XVII stolittya predstavleni bez vinyatkiv Natyurmorti Fransa Snejdersa portreti Antonisa Van Dejka tvori Pitera Paulya Rubensa dovoli dobre harakterizuyut baroko Flandriyi Sered vidomih majstriv flamandskogo pejzazhu dobi baroko Yan Vildens P P Rubens Merkurij i Argus Antonis van Dejk Ejnes Geharnishen v licarskih obladunkah Yakob Jordans Filosof Diogen shukaye spravzhnyu lyudinu Yan Vildens Zimovij pejzazh z mislivcem Vibrani tvori kartinnoyi galereyiPaolo Morando abo Kavaccola Portret shlyahetnogo pana do 1520 r Pinturikko Portret hlopchika italijcya bl 1500 r Drezdenska kartinna galereya Bernardino Licinio Portet shlyahetnoyi venecijki z rukavichkami 1533 r Drezdenska kartinna galereya Altobello Melone Kohanci persha polovina 16 st LiteraturaDrezdenskaya kartinnaya galereya Starye mastera Drezden 1979 16 e russkoe izdanie ros Lileyko Jerzy 1980 Vademecum Zamku Warszawskiego Warsaw p 129 ISBN 83 223 1818 9 pol Stefan Kieniewicz ed 1984 Warszawa w latach 1526 1795 Warsaw in 1526 1795 Warsaw p 149 212 ISBN 83 01 03323 1 pol PosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavni mistecki kolekciyi DrezdenaOficijnij sajt Drezdenskoyi galereyi 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl nim nim nim Virtualna Drezdenska galereya 28 sichnya 2021 u Wayback Machine u Second Life 25 lipnya 2010 u Wayback Machine angl https gemaeldegalerie skd museum archINFORM 1994 d Track Q265049 https gemaeldegalerie skd museum en exhibitions https gemaeldegalerie skd museum en about us