Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Ця стаття описує вільно поширюване програмне забезпечення у термінах проєкту GNU.
Вільне програмне забезпечення (англ. free software, software libre, чи libre software) — програмне забезпечення, яке надає користувачу низку неодмінних свобод:
- свобода виконувати програму як вам завгодно в будь-яких цілях (свобода 0);
- свобода вивчати роботу програми й модифікувати програму, щоб вона виконувала обчислення користувача, як він побажає (свобода 1). Це передбачає доступ до початкового коду;
- свобода передавати копії, щоб допомогти іншим (свобода 2);
- свобода передавати копії змінених версій іншим (свобода 3). Це передбачає доступ до початкового коду.
Якщо хоча б однієї із цих свобод немає, програма не належить до вільного програмного забезпечення. Таким чином, якщо програма надається безплатно, це ще не означає, що програма є вільною: існує низка безплатних програмних продуктів, джерельний код яких не публікується, або на які існують обмеження використання чи розповсюдження. Такі програми не є вільним програмним забезпеченням.
При тому вільне програмне забезпечення не обов'язково мусить бути безплатним: копії можна розповсюджувати й за гроші, але не можна при цьому забороняти безплатно копіювати програму далі чи обмежувати користувача в будь-якій зі свобод, зазначених вище.
Оскільки кожен, хто має копію вільної програми, має право передавати її будь-кому безплатно, то найчастіше ВПЗ є безплатним. Бізнесові моделі ВПЗ базуються на додаткових послугах на кшталт технічної підтримки, навчанні, сертифікації чи інтеграції. Проте ВПЗ забороняє бізнесові моделі, засновані на абсолютній відсутності будь-яких прав у користувача і вимозі оплачувати право використання ПЗ.
Термін вільне програмне забезпечення ввів Річард Столмен, засновник проєкту GNU.
Щоб програмне забезпечення вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з вільних ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільнодоступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:
- Загальна публічна ліцензія GNU (GNU General Public License)
- Менша загальна публічна ліценція GNU (GNU Lesser General Public License)
- Ліцензія BSD (BSD License)
- Публічна ліцензія Mozilla (Mozilla Public License)
- Ліцензія MIT (MIT License)
- Ліцензія Apache (Apache License)
Власницьке програмне забезпечення найчастіше надається без доступу до джерельного коду, натомість для вільного програмного забезпечення доступ до джерельного коду є обов'язковою умовою.
Історія розвитку ВПЗ
У 50—70-х роках ВПЗ було звичним явищем для користувачів. Воно запросто поширювалось користувачами, котрі мали доступ до комп'ютерів та фірмами-виробниками, котрі раділи, що люди пишуть програми, котрі роблять роботу з їхніми пристроями зручнішою. В 70-х — на початку 80-х років компанії почали обмежувати ці свободи, захищати розроблені програми копірайтами та поширювати лише бінарні коди програм, щоб ускладнити або унеможливити вивчення та модифікацію програм.
У 1983 році Річард Столмен заснував проєкт GNU після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні 1984 року, а Фонд вільного програмного забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF) був заснований у жовтні 2005 року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «авторське ліво») на противагу «copyright» («авторське право») для позначення ВПЗ.
ВПЗ — це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організаціями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку серверів та інтернет-служб, як, наприклад, вебсервер Apache, СКБД MySQL та мова сценаріїв PHP. Повністю вільні комп'ютерні середовища доступні у вигляді величезних пакунків базових програм у складі дистрибутивів GNU/Лінукс та ОС FreeBSD. Розробники ВПЗ також створили вільні версії практично всіх поширених стільничних програм, як от вебоглядачі, офісні пакети та мультимедійні програвачі. Важливо також зауважити, що в багатьох випадках ВПЗ для окремих робочих станцій чи домашніх користувачів — лише частина більших власницьких пакетів. Більшість ВПЗ поширюється безплатно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.
Економічні вигоди моделі ВПЗ були розпізнані такими великими корпораціями як IBM, Red Hat та Sun Microsystems. Багато компаній, чий ключовий бізнес лежить за межами ІТ-сектору, вибирають ВПЗ для представництва в інтернет, для офіційних сайтів завдяки низькій собівартості та можливості вільно змінювати пакунки програм.
Філософія
У європейській та заснованій на ній американській культурі відносно матеріальних речей так довго вироблялись правила власності, що перенесення цих правил на речі нематеріальні — зокрема програмні продукти — виглядало абсолютно природним і не викликало сумнівів. А причин для сумнівів, однак, чимало. Головною відмінністю програми від матеріальної речі є так зване беззбиткове копіювання. Іншими словами, для матеріальної речі законодавчо закріплено право користування лише однією людиною. Ніяких додаткових механічних чи юридичних пристосувань при цьому не потрібно.
Комп'ютерна програма у цьому плані кардинально відрізняється. Скільки б не було вкладено ресурсів у її розробку, процедура її копіювання різко відрізняється від процедури копіювання, наприклад, табуретки. Вона не вимагає участі жодного автора програми та навіть будь-якої людини взагалі. Єдина стаття витрат при цьому — ціна носія даних та амортизаційні витрати копіювального пристрою. В результаті ми отримаємо два екземпляри програми, котрою зможуть користуватись уже двоє людей. Якщо ж до програми ставитися як до матеріального продукту і закріплювати права користування нею за певною особою, виникає ряд протиріч, котрі доводиться вирішувати штучними, протиприродними засобами.
Наприклад, потрібно вирішити, які все-таки збитки завдані «хазяїну» програми при її беззбитковому копіюванні. Як правило, при цьому фігурує поняття «втрачений прибуток», тобто прибуток, який власник міг би отримати, але не отримав через те, що його програму скопіювали. Доводиться придумувати методи, що блокують копіювання програм, чи пошкоджують копію; доводиться обмежувати зловживання — а заразом і свободу — всього людства на користь власника патенту — особливої категорії прав, введеної в законодавство. При цьому далеко не завжди власник патенту та автор винаходу — одна й та ж особа.
Кількість вільного програмного забезпечення
Кількість вільних проєктів вимірюється сотнями тисяч. Так, компанія Black Duck Software відкрила під ліцензією Creative Commons Attribution 3.0 Unported всіх даних соціальної мережі для розробників і користувачів відкритого програмного забезпечення Ohloh.net/ Дані містять структуровану інформацію про 662 354 (станом на березень 2014 року) відкритих проєктів, отриману в результаті агрегування інформації з приблизно 5000 репозиторіїв, включаючи репозиторії спільнот Eclipse, Mozilla, Apache і kernel.org, а також хостинги відкритих проєктів GitHub, SourceForge і Google Code. Для спрощення доступу до даних підготовлений спеціальний RESTful API, за допомогою якого можна формувати вибірки статистики, наприклад, отримати інформацію про кількість учасників розробки заданого проєкту, прийнятих комітів, розмір кодової бази, використаних мовах програмування і ліцензії. Пошуковий сервіс code.ohloh.net дозволяє виконувати пошук по кодовій базі з більш ніж 10 мільярдів рядків коду.
Приклади
Найвідоміше вільне програмне забезпечення:
- Операційні системи: GNU/Лінукс, BSD, Darwin, OpenSolaris, та клон Windows — ReactOS.
- Компілятори GCC, зневаджувач GDB та бібліотеки мови «С»;
- Сервери: сервер служби доменних назв «BIND», поштовий сервер Sendmail, сервер тенет Apache, файловий сервер Samba
- Реляційні СКБД: MySQL, PostgreSQL, Firebird; noSQL системи Apache Cassandra, CouchDB, MongoDB
- Мови програмування: Perl, PHP, Python, Ruby, Tcl.
- Інтегровані середовища розробки Eclipse, NetBeans
- Графічні інтерфейси користувача: система «X Window», стільничні середовища GNOME, KDE, Xfce.
- Офісні пакети OpenOffice.org, LibreOffice
- Оглядач тенет Mozilla Firefox
- Графічні редактори GIMP, Inkscape
- Тривимірний редактор Blender
- Системи підготовки документів TeX і LaTeX
- Інструменти для тестування та зневадження сценаріїв Юнікс:
- Інструменти для слідкування за мережевими службами: Nagios, WireShark
- САПР для 2-мірного креслення та проєктування LibreCAD
- 3D САПР загального призначення FreeCAD
- CAD-система з можливістю симуляції тримірного руху: freeCAD
- Система керування вмістом: MediaWiki, Drupal, WordPress
- Системи управлінського та бухгалтерського обліку: Ананас (програма), Openbravo
- Касові системи для магазинів та ресторанів: Openbravo POS,
- Програмне забезпечення для створення соціальних мереж в інтернеті : Oxwall
Див. також
Примітки
- . Вебсторінка проєкту GNU. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
- . Вебсторінка проєкту GNU. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 серпня 2013.
- Initial Announcement [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] Initial Announcement
- . Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 20 липня 2012.
Посилання
- Free Software Foundation USA [ 17 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Вільне ПЗ Україна - українська Matrix-спільнота присвячена вільному програмному забезпеченню.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya opisuye vilno poshiryuvane programne zabezpechennya u terminah proyektu GNU Ne plutati z bezplatnim programnim zabezpechennyam Ne plutati z vidkritim programnim zabezpechennyam Vilne programne zabezpechennya angl free software software libre chi libre software programne zabezpechennya yake nadaye koristuvachu nizku neodminnih svobod svoboda vikonuvati programu yak vam zavgodno v bud yakih cilyah svoboda 0 svoboda vivchati robotu programi j modifikuvati programu shob vona vikonuvala obchislennya koristuvacha yak vin pobazhaye svoboda 1 Ce peredbachaye dostup do pochatkovogo kodu svoboda peredavati kopiyi shob dopomogti inshim svoboda 2 svoboda peredavati kopiyi zminenih versij inshim svoboda 3 Ce peredbachaye dostup do pochatkovogo kodu Yaksho hocha b odniyeyi iz cih svobod nemaye programa ne nalezhit do vilnogo programnogo zabezpechennya Takim chinom yaksho programa nadayetsya bezplatno ce she ne oznachaye sho programa ye vilnoyu isnuye nizka bezplatnih programnih produktiv dzherelnij kod yakih ne publikuyetsya abo na yaki isnuyut obmezhennya vikoristannya chi rozpovsyudzhennya Taki programi ne ye vilnim programnim zabezpechennyam Pri tomu vilne programne zabezpechennya ne obov yazkovo musit buti bezplatnim kopiyi mozhna rozpovsyudzhuvati j za groshi ale ne mozhna pri comu zaboronyati bezplatno kopiyuvati programu dali chi obmezhuvati koristuvacha v bud yakij zi svobod zaznachenih vishe Oskilki kozhen hto maye kopiyu vilnoyi programi maye pravo peredavati yiyi bud komu bezplatno to najchastishe VPZ ye bezplatnim Biznesovi modeli VPZ bazuyutsya na dodatkovih poslugah na kshtalt tehnichnoyi pidtrimki navchanni sertifikaciyi chi integraciyi Prote VPZ zaboronyaye biznesovi modeli zasnovani na absolyutnij vidsutnosti bud yakih prav u koristuvacha i vimozi oplachuvati pravo vikoristannya PZ Termin vilne programne zabezpechennya vviv Richard Stolmen zasnovnik proyektu GNU Shob programne zabezpechennya vvazhalos vilnim vono povinno poshiryuvatis pid odniyeyu z vilnih licenzij kotra zakriplyuye za koristuvachem visheopisani prava ta z vilnodostupnimi dzherelnimi kodami Najvidomishimi z nih ye Zagalna publichna licenziya GNU GNU General Public License Mensha zagalna publichna licenciya GNU GNU Lesser General Public License Licenziya BSD BSD License Publichna licenziya Mozilla Mozilla Public License Licenziya MIT MIT License Licenziya Apache Apache License Vlasnicke programne zabezpechennya najchastishe nadayetsya bez dostupu do dzherelnogo kodu natomist dlya vilnogo programnogo zabezpechennya dostup do dzherelnogo kodu ye obov yazkovoyu umovoyu Istoriya rozvitku VPZRichard Stolmen zasnovnik ruhu za vilne PZ U 50 70 h rokah VPZ bulo zvichnim yavishem dlya koristuvachiv Vono zaprosto poshiryuvalos koristuvachami kotri mali dostup do komp yuteriv ta firmami virobnikami kotri radili sho lyudi pishut programi kotri roblyat robotu z yihnimi pristroyami zruchnishoyu V 70 h na pochatku 80 h rokiv kompaniyi pochali obmezhuvati ci svobodi zahishati rozrobleni programi kopirajtami ta poshiryuvati lishe binarni kodi program shob uskladniti abo unemozhliviti vivchennya ta modifikaciyu program U 1983 roci Richard Stolmen zasnuvav proyekt GNU pislya togo yak bezposeredno zitknuvsya zi zminami u kulturi koristuvachiv ta komp yuternoyi industriyi v cilomu Rozrobka PZ dlya operacijnoyi sistemi GNU rozpochalas u sichni 1984 roku a Fond vilnogo programnogo zabezpechennya angl Free Software Foundation FSF buv zasnovanij u zhovtni 2005 roku Vin vviv viznachennya VPZ ta termin copyleft bukvalno avtorske livo na protivagu copyright avtorske pravo dlya poznachennya VPZ VPZ ce potuzhna mizhnarodna spivpracya po napisannyu program kotri vikoristovuyutsya okremimi lyudmi velikimi organizaciyami ta uryadovimi strukturami VPZ maye velicheznu vagu na rinku serveriv ta internet sluzhb yak napriklad vebserver Apache SKBD MySQL ta mova scenariyiv PHP Povnistyu vilni komp yuterni seredovisha dostupni u viglyadi velicheznih pakunkiv bazovih program u skladi distributiviv GNU Linuks ta OS FreeBSD Rozrobniki VPZ takozh stvorili vilni versiyi praktichno vsih poshirenih stilnichnih program yak ot veboglyadachi ofisni paketi ta multimedijni progravachi Vazhlivo takozh zauvazhiti sho v bagatoh vipadkah VPZ dlya okremih robochih stancij chi domashnih koristuvachiv lishe chastina bilshih vlasnickih paketiv Bilshist VPZ poshiryuyetsya bezplatno cherez internet abo zvichajnimi sposobami za simvolichnu platu prote ce ne ye obov yazkovoyu vimogoyu i bud hto mozhe prodavati jogo za bud yaku cinu Ekonomichni vigodi modeli VPZ buli rozpiznani takimi velikimi korporaciyami yak IBM Red Hat ta Sun Microsystems Bagato kompanij chij klyuchovij biznes lezhit za mezhami IT sektoru vibirayut VPZ dlya predstavnictva v internet dlya oficijnih sajtiv zavdyaki nizkij sobivartosti ta mozhlivosti vilno zminyuvati pakunki program FilosofiyaU yevropejskij ta zasnovanij na nij amerikanskij kulturi vidnosno materialnih rechej tak dovgo viroblyalis pravila vlasnosti sho perenesennya cih pravil na rechi nematerialni zokrema programni produkti viglyadalo absolyutno prirodnim i ne viklikalo sumniviv A prichin dlya sumniviv odnak chimalo Golovnoyu vidminnistyu programi vid materialnoyi rechi ye tak zvane bezzbitkove kopiyuvannya Inshimi slovami dlya materialnoyi rechi zakonodavcho zakripleno pravo koristuvannya lishe odniyeyu lyudinoyu Niyakih dodatkovih mehanichnih chi yuridichnih pristosuvan pri comu ne potribno Komp yuterna programa u comu plani kardinalno vidriznyayetsya Skilki b ne bulo vkladeno resursiv u yiyi rozrobku procedura yiyi kopiyuvannya rizko vidriznyayetsya vid proceduri kopiyuvannya napriklad taburetki Vona ne vimagaye uchasti zhodnogo avtora programi ta navit bud yakoyi lyudini vzagali Yedina stattya vitrat pri comu cina nosiya danih ta amortizacijni vitrati kopiyuvalnogo pristroyu V rezultati mi otrimayemo dva ekzemplyari programi kotroyu zmozhut koristuvatis uzhe dvoye lyudej Yaksho zh do programi stavitisya yak do materialnogo produktu i zakriplyuvati prava koristuvannya neyu za pevnoyu osoboyu vinikaye ryad protirich kotri dovoditsya virishuvati shtuchnimi protiprirodnimi zasobami Napriklad potribno virishiti yaki vse taki zbitki zavdani hazyayinu programi pri yiyi bezzbitkovomu kopiyuvanni Yak pravilo pri comu figuruye ponyattya vtrachenij pributok tobto pributok yakij vlasnik mig bi otrimati ale ne otrimav cherez te sho jogo programu skopiyuvali Dovoditsya pridumuvati metodi sho blokuyut kopiyuvannya program chi poshkodzhuyut kopiyu dovoditsya obmezhuvati zlovzhivannya a zarazom i svobodu vsogo lyudstva na korist vlasnika patentu osoblivoyi kategoriyi prav vvedenoyi v zakonodavstvo Pri comu daleko ne zavzhdi vlasnik patentu ta avtor vinahodu odna j ta zh osoba Kilkist vilnogo programnogo zabezpechennyaKilkist vilnih proyektiv vimiryuyetsya sotnyami tisyach Tak kompaniya Black Duck Software vidkrila pid licenziyeyu Creative Commons Attribution 3 0 Unported vsih danih socialnoyi merezhi dlya rozrobnikiv i koristuvachiv vidkritogo programnogo zabezpechennya Ohloh net Dani mistyat strukturovanu informaciyu pro 662 354 stanom na berezen 2014 roku vidkritih proyektiv otrimanu v rezultati agreguvannya informaciyi z priblizno 5000 repozitoriyiv vklyuchayuchi repozitoriyi spilnot Eclipse Mozilla Apache i kernel org a takozh hostingi vidkritih proyektiv GitHub SourceForge i Google Code Dlya sproshennya dostupu do danih pidgotovlenij specialnij RESTful API za dopomogoyu yakogo mozhna formuvati vibirki statistiki napriklad otrimati informaciyu pro kilkist uchasnikiv rozrobki zadanogo proyektu prijnyatih komitiv rozmir kodovoyi bazi vikoristanih movah programuvannya i licenziyi Poshukovij servis code ohloh net dozvolyaye vikonuvati poshuk po kodovij bazi z bilsh nizh 10 milyardiv ryadkiv kodu PrikladiNajvidomishe vilne programne zabezpechennya Operacijni sistemi GNU Linuks BSD Darwin OpenSolaris ta klon Windows ReactOS Kompilyatori GCC znevadzhuvach GDB ta biblioteki movi S Serveri server sluzhbi domennih nazv BIND poshtovij server Sendmail server tenet Apache fajlovij server Samba Relyacijni SKBD MySQL PostgreSQL Firebird noSQL sistemi Apache Cassandra CouchDB MongoDB Movi programuvannya Perl PHP Python Ruby Tcl Integrovani seredovisha rozrobki Eclipse NetBeans Grafichni interfejsi koristuvacha sistema X Window stilnichni seredovisha GNOME KDE Xfce Ofisni paketi OpenOffice org LibreOffice Oglyadach tenet Mozilla Firefox Grafichni redaktori GIMP Inkscape Trivimirnij redaktor Blender Sistemi pidgotovki dokumentiv TeX i LaTeX Instrumenti dlya testuvannya ta znevadzhennya scenariyiv Yuniks Instrumenti dlya slidkuvannya za merezhevimi sluzhbami Nagios WireShark SAPR dlya 2 mirnogo kreslennya ta proyektuvannya LibreCAD 3D SAPR zagalnogo priznachennya FreeCAD CAD sistema z mozhlivistyu simulyaciyi trimirnogo ruhu freeCAD Sistema keruvannya vmistom MediaWiki Drupal WordPress Sistemi upravlinskogo ta buhgalterskogo obliku Ananas programa Openbravo Kasovi sistemi dlya magaziniv ta restoraniv Openbravo POS Programne zabezpechennya dlya stvorennya socialnih merezh v interneti OxwallDiv takozhVidkrite programne zabezpechennya Fond vilnogo programnogo zabezpechennya Vidkrite aparatne zabezpechennya Rozmayittya licenzijPrimitki Vebstorinka proyektu GNU Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 6 serpnya 2013 Vebstorinka proyektu GNU Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 6 serpnya 2013 Initial Announcement 11 listopada 2020 u Wayback Machine Initial Announcement Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 20 lipnya 2012 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 20 lipnya 2012 PosilannyaFree Software Foundation USA 17 kvitnya 2011 u Wayback Machine Vilne PZ Ukrayina ukrayinska Matrix spilnota prisvyachena vilnomu programnomu zabezpechennyu Portal Vilne programne zabezpechennya