Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

LibreCAD раніше CADuntu крос платформова та вільна САПР для 2D креслення та проєктування створена на основі QCAD LibreCA

LibreCAD

LibreCAD

LibreCAD (раніше CADuntu) — крос-платформова та вільна САПР для 2D креслення та проєктування, створена на основі QCAD. LibreCAD дозволяє виконувати завдання двомірного проєктування, такі як підготовка інженерних і будівельних креслень, схем і планів. Працює під управлінням операційних систем Linux, Windows та Mac OS. Розповсюджується під ліцензією GPLv2. Початковий код написаний на мові програмування з використанням бібліотек Qt.

LibreCAD
image
image
ТипСАПР
Стабільний випуск2.2.0 (17 грудня 2022; 18 місяців тому (2022-12-17))
Нестабільний випуск2.2.0rc1 (16 лютого 2018; 6 років тому (2018-02-16))
Операційна системаWindows, Mac OS X, Linux
GNU фреймворкQt
Мова програмування
Українська моваТак [1]
Стан розробкиактивний
ЛіцензіяGNU GPLv2
Онлайн-документаціяlibrecad-docs-dev.readthedocs.io/en/latest/​(англ.)
Репозиторійgithub.com/LibreCAD/LibreCAD
Вебсайтlibrecad.org

Історія

Проєкт LibreCAD був створений як форк незалежним співтовариством САПР QCAD, у відповідь на зміну політики щодо розвитку відкритої кодової бази QCAD компанією RibbonSoft, яка приділяла основну увагу власницькому варіанту продукту.

Розробка LibreCAD почалася в 2010 році, зі створення CAM для ЧПК маршрутизатора на основі QCAD CE — вільної версії QCad, яка розповсюджується під ліцензією (GPL v2). Але через те, що QCAD CE використовував бібліотеки Qt3 — застарілу версію Qt, виникла нагальна потреба перенесення на Qt4, що і було в першу чергу зроблено. Згодом плани розширились і LibreCAD тепер має кілька особливостей, які якісно відрізняють його від QCAD, наприклад краща підтримка кирилиці.

Спочатку проєкт називався CADuntu, але ця назва багатьом не подобалась (зокрема через те, що була схожа на назву Ubuntu, до якого ця САПР не має жодного відношення, і звучало так, наче це спеціальний дистрибутив Linux на основі Ubuntu для інженерів). Тому, в грудні 2010 CADuntu було перейменовано в LibreCAD.

Метою розробки LibreCAD було переведення доступної під ліцензією GPL кодової бази QCAD з застарілої бібліотеки Qt3 на сучасний варіант Qt4, а також створення засобів для експорту даних в систему EMC2. У результаті була проведена загальна реструктуризація кодової бази, виконано портування на Qt 4 і вирішено багато проблем, що залишаються невиправленими в QCAD.

Перша стабільна версія LibreCAD вийшла у грудні 2011. В результаті переробки деяких складових швидкість виконання математичних операцій вдалося збільшити від двох до чотирьох разів. Перехід від використання 3D-векторів до 2D-векторів дозволив на третину скоротити розмір оброблюваних даних, що позитивно позначилося на продуктивності. Реалізована експериментальна підтримка формату DWG. Проведена оптимізація інтерфейсу, додана ​​підтримка автоматичного збереження роботи.

Підготовлено інтерфейс для розробки та підключення плагінів, через які можна розширювати функціональність LibreCAD. Створена нова бібліотека для роботи з форматом DXF. Додані переклади елементів інтерфейсу для 24 додаткових мов, забезпечена можливість використання utf-8 для шарів та імен блоків. У процесі розробки довелося почати з нуля написання документації та створити власний формат шрифтів LFF, оскільки документація до QCAD і використовувані CXF-шрифти є інтелектуальною власністю комерційної фірми, яка контролює розробку QCAD.

Код відкритий під ліцензією GPLv2, бінарні збірки підготовлені в 32- і 64-розрядних варіантах для Linux (Ubuntu, Debian, Fedora, Mandriva, openSUSE), Windows і Mac OS X.

Підтримка файлів

Система підтримує роботу з кресленнями в форматах DWG і DXF, що використовуються в пакеті AutoCAD. Експорт може здійснюватися у форматах SVG та PDF, також може імпортувати та експортувати графічні формати BMP, PNG, PPM, , .

Для завантаження також доступна бібліотека, в якій представлені макети близько п'яти тисяч типових деталей.

Примітки

Посилання

  • Офіційний блог [ 20 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • Первый стабильный релиз свободной САПР LibreCAD [ 8 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  • Домашня сторінка на Sourceforge [ 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]
  • Інсталятор для Windows версії
  • designengineerlinux.blogspot.com [ 15 червня 2014 у Wayback Machine.]

Дивись також



image Це незавершена стаття про програмне забезпечення.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

LibreCAD ranishe CADuntu kros platformova ta vilna SAPR dlya 2D kreslennya ta proyektuvannya stvorena na osnovi QCAD LibreCAD dozvolyaye vikonuvati zavdannya dvomirnogo proyektuvannya taki yak pidgotovka inzhenernih i budivelnih kreslen shem i planiv Pracyuye pid upravlinnyam operacijnih sistem Linux Windows ta Mac OS Rozpovsyudzhuyetsya pid licenziyeyu GPLv2 Pochatkovij kod napisanij na movi programuvannya S z vikoristannyam bibliotek Qt LibreCADTipSAPRStabilnij vipusk2 2 0 17 grudnya 2022 18 misyaciv tomu 2022 12 17 Nestabilnij vipusk2 2 0rc1 16 lyutogo 2018 6 rokiv tomu 2018 02 16 Operacijna sistemaWindows Mac OS X LinuxGNU frejmvorkQtMova programuvannyaS Ukrayinska movaTak 1 Stan rozrobkiaktivnijLicenziyaGNU GPLv2Onlajn dokumentaciyalibrecad docs dev readthedocs io en latest angl Repozitorijgithub com LibreCAD LibreCADVebsajtlibrecad org Mediafajli u VikishovishiIstoriyaProyekt LibreCAD buv stvorenij yak fork nezalezhnim spivtovaristvom SAPR QCAD u vidpovid na zminu politiki shodo rozvitku vidkritoyi kodovoyi bazi QCAD kompaniyeyu RibbonSoft yaka pridilyala osnovnu uvagu vlasnickomu variantu produktu Rozrobka LibreCAD pochalasya v 2010 roci zi stvorennya CAM dlya ChPK marshrutizatora na osnovi QCAD CE vilnoyi versiyi QCad yaka rozpovsyudzhuyetsya pid licenziyeyu GPL v2 Ale cherez te sho QCAD CE vikoristovuvav biblioteki Qt3 zastarilu versiyu Qt vinikla nagalna potreba perenesennya na Qt4 sho i bulo v pershu chergu zrobleno Zgodom plani rozshirilis i LibreCAD teper maye kilka osoblivostej yaki yakisno vidriznyayut jogo vid QCAD napriklad krasha pidtrimka kirilici Spochatku proyekt nazivavsya CADuntu ale cya nazva bagatom ne podobalas zokrema cherez te sho bula shozha na nazvu Ubuntu do yakogo cya SAPR ne maye zhodnogo vidnoshennya i zvuchalo tak nache ce specialnij distributiv Linux na osnovi Ubuntu dlya inzheneriv Tomu v grudni 2010 CADuntu bulo perejmenovano v LibreCAD Metoyu rozrobki LibreCAD bulo perevedennya dostupnoyi pid licenziyeyu GPL kodovoyi bazi QCAD z zastariloyi biblioteki Qt3 na suchasnij variant Qt4 a takozh stvorennya zasobiv dlya eksportu danih v sistemu EMC2 U rezultati bula provedena zagalna restrukturizaciya kodovoyi bazi vikonano portuvannya na Qt 4 i virisheno bagato problem sho zalishayutsya nevipravlenimi v QCAD Persha stabilna versiya LibreCAD vijshla u grudni 2011 V rezultati pererobki deyakih skladovih shvidkist vikonannya matematichnih operacij vdalosya zbilshiti vid dvoh do chotiroh raziv Perehid vid vikoristannya 3D vektoriv do 2D vektoriv dozvoliv na tretinu skorotiti rozmir obroblyuvanih danih sho pozitivno poznachilosya na produktivnosti Realizovana eksperimentalna pidtrimka formatu DWG Provedena optimizaciya interfejsu dodana pidtrimka avtomatichnogo zberezhennya roboti Pidgotovleno interfejs dlya rozrobki ta pidklyuchennya plaginiv cherez yaki mozhna rozshiryuvati funkcionalnist LibreCAD Stvorena nova biblioteka dlya roboti z formatom DXF Dodani perekladi elementiv interfejsu dlya 24 dodatkovih mov zabezpechena mozhlivist vikoristannya utf 8 dlya shariv ta imen blokiv U procesi rozrobki dovelosya pochati z nulya napisannya dokumentaciyi ta stvoriti vlasnij format shriftiv LFF oskilki dokumentaciya do QCAD i vikoristovuvani CXF shrifti ye intelektualnoyu vlasnistyu komercijnoyi firmi yaka kontrolyuye rozrobku QCAD Kod vidkritij pid licenziyeyu GPLv2 binarni zbirki pidgotovleni v 32 i 64 rozryadnih variantah dlya Linux Ubuntu Debian Fedora Mandriva openSUSE Windows i Mac OS X Pidtrimka fajlivSistema pidtrimuye robotu z kreslennyami v formatah DWG i DXF sho vikoristovuyutsya v paketi AutoCAD Eksport mozhe zdijsnyuvatisya u formatah SVG ta PDF takozh mozhe importuvati ta eksportuvati grafichni formati BMP PNG PPM Dlya zavantazhennya takozh dostupna biblioteka v yakij predstavleni maketi blizko p yati tisyach tipovih detalej PrimitkiPosilannyaOficijnij blog 20 chervnya 2011 u Wayback Machine Pervyj stabilnyj reliz svobodnoj SAPR LibreCAD 8 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Domashnya storinka na Sourceforge 30 kvitnya 2011 u Wayback Machine Instalyator dlya Windows versiyi designengineerlinux blogspot com 15 chervnya 2014 u Wayback Machine Divis takozhQCAD BRL CAD OpenCASCADE FreeCAD Blender DraftSight GNU LibreDWG Ce nezavershena stattya pro programne zabezpechennya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ