Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рух за вільне програмне забезпечення англ Free software movement суспільний рух що ставить собі за мету гарантування кор

Рух за вільне програмне забезпечення

Рух за вільне програмне забезпечення

Рух за вільне програмне забезпечення (англ. Free software movement) — суспільний рух, що ставить собі за мету гарантування користувачам вільного програмного забезпечення ряду чотирьох основних свобод:

  • Свобода виконувати програму в будь-яких цілях (свобода 0).
  • Свобода вивчати роботу програми і модифікувати програму, щоб вона виконувала ваші обчислення, як ви побажаєте (свобода 1). Це передбачає доступ до початкового тексту.
  • Свобода передавати копії, щоб допомогти своєму ближньому (свобода 2).
  • Свобода передавати копії змінених версій іншим (свобода 3). Цим ви можете дати всьому співтовариству можливість отримувати вигоду від ваших змін. Це передбачає доступ до початкового тексту.

Хоч і базується на традиціях і філософії субкультури хакерів часів 1970-х, офіційно рух був заснований, коли 1983 року Річард Столмен запустив GNU Project.

Для підтримки руху за програмне забезпечення Столмен заснував Фонд вільного програмного забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF).

Філософія

Філософія руху полягає в тому, що використання комп'ютера не повинно перешкоджати людському спілкуванню та співпраці. На практиці це означає відмову від патентованих програм, які створюють подібні обмеження, та сприяння розвитку вільного програмного забезпечення, основною метою якого є звільнення всіх «у кіберпросторі» (тобто всіх користувачів комп'ютера). Столмен наголошує, що така діяльність скоріш стимулюватиме, а не стримуватиме технологічний прогрес, оскільки уникатимуться затрати зусиль на повторне написання коду. Натомість, ці зусилля можна буде вкласти в розвиток прекрасного.

image Програмне забезпечення відрізняється від матеріальних об'єктів, таких як стільці, сендвічі чи бензин, тим, що його значно простіше копіювати й змінювати. Саме ці особливості роблять програмне забезпечення корисним; ми вважаємо, що програми повинні приносити вигоду не лише своєму розробнику. image

— Річард Столмен

Учасники Руху вважають, що всі користувачі програмного забезпечення повинні володіти всіма Основними свободами. Деякі розробники та користувачі вільного програмного забезпечення не вважають власницьке програмне забезпечення аморальним, посилаючись на підвищену рентабельність бізнес-моделей, доступних для власницького програмного забезпечення, а також його зручність і технічні переваги.

«Хоч соціальні зміни можуть здаватись ненавмисним побічним продуктом технічного прогресу, прихильники нових технологій часто вважають їх інструментом позитивних соціальних змін.» Ці слова Джоела Веста, професора Державного університету Сан-Хосе передають філософію руху за вільне програмне забезпечення та вказують на причини його життєздатності. Вважається, що розвиток нових технологій не лише впливає на соціальні зміни, але й, з певної точки зору, спричиняє їх. То чи етично обмежувати певних людей в доступі до технологічних новинок? Рух має за мету, якщо й не змінити щось безпосередньо, то хоча б підвищити рівень обізнаності про вплив фізичних речей, що нас оточують. До прикладу, комп'ютери дають нам набагато більше свободи, ніж було до їх появи, то чим повинні бути ці свободи, вибірковим привілеєм чи загальним надбанням?

Члени Фонду вільного програмного забезпечення вважають, що на всі програми повинні мати вільну документацію, зокрема й для того, аби свідомі програмісти мали можливість змінювати й дописувати посібники з використання відповідно до змін, які вони внесли до самих програм. Водночас, члени Фонду вважають свободу робити зміни до інших видів письмових робіт менш важливою. Всередині руху за вільне програмне забезпечення, фонд має за мету створення такої документації. Члени Руху стверджують, що праці, що служать практичним цілям, також мають бути вільними.

Діяльність

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2017)

Написання й поширення вільного програмного забезпечення

Основна діяльність Руху полягає в розробці програмного забезпечення. Крім всього іншого, Рух категорично відкидає власницьке програмне забезпечення, відмовляючись інсталювати програмне забезпечення, що не дає їм свобод вільного програмного забезпечення. Згідно зі Столменом, «Єдина річ у сфері у сфері програмного забезпечення, яка гірша за несанкціоновану копію платної програми — це санкціонована копія цієї програми, бо крім того, що вона завдає тієї ж шкоди усій спільноті користувачів, зазвичай розробник, розсадник цього зла, ще й отримує від неї прибуток».

Підвищення обізнаності

Деякі послідовники Руху займаються публічними виступами та доповідями на конференціях, що стосуються програмного забезпечення, щоб підвищити рівень обізнаності про свободу програмного забезпечення. Це вважається важливим, оскільки люди, що використовують вільне програмне забезпечення, але не знають, що воно вільне, можуть пізніше замінити його власницьке не-вільними аналогами чи встановити додаткове програмне забезпечення, що не є вільним.

Етична рівність

Маргарет С. Еліот, дослідник Інституту програмного забезпечення при Каліфорнійському університеті в Ірвайні, не лише підкреслює ту користь, що її приносить Рух за вільне програмне забезпечення, вона стверджує, що необхідно давати кожній людині рівні можливості використовувати Інтернет, виходячи з припущення, що комп'ютер доступний кожному. Згідно з Еліот, відколи світ став більш прив'язаним до рамок технологій та їх розвитку, створення «вибіркового» інтернету, що дозволятиме вільно користуватись мережею лише деяким людям, є повною нісенітницею. Багато дослідників, що дбають про підвищення рівня обізнаності про Рух, кажуть, що якщо ми хочемо жити в більш відкритому світі, який підтримується комунікаціями і глобальною співпрацею, ми всі повинні стати на захист позицій вільного програмного забезпечення.

Законодавство

Чимало лобістської роботи було вкладено в протистояння патентуванню програмного забезпечення та поширенню власницьких законів. Інші форми лобіювання зосереджуються безпосередньо на використанні вільного програмного забезпечення урядовими агентствами та проєктами. Уряд Венесуели в січні 2006 р. прийняв закон про вільне програмне забезпечення. Постанова №. 3,390 зобов'язала всі урядові агентства перейти на вільне програмне забезпечення впродовж двох років. Конгресмени [en] та Жак Родрік Акерман внесли в Республіці Перу законопроєкт 1609 про «Вільне програмне забезпечення в галузі державного управління». Інцидент миттєво привернув увагу Корпорації Майкрософт. Генеральний менеджер Перуанського відділення написав листа доктору Віллануеві, чия відповідь набула всесвітньої слави і досі вважається класичною аргументацією переваг використання вільного програмного забезпечення урядовими установами. В США були спроби впровадити закон на державному рівні про заохочення використання вільного програмного забезпечення державними органами.

Підгрупи і розколи

Подібно до багатьох соціальних рухів, рух за вільне програмне забезпечення має постійні внутрішні конфлікти, зокрема міжособистісні, а також конфлікти між прихильниками компромісу та прихильниками суворого дотримання цінностей.

Open Source

У 1998 році, коли стало відомо, що Netscape зробить свій популярний вебпереглядач вільним, було проведено стратегічне засідання з метою розробити потужніше економічне обґрунтування для вільного програмного забезпечення, що зосереджуватиметься насамперед на технологіях, а не на політиці. Після цього Ерік Реймонд та започаткували Open Source ініціативу (англ. Open Source Initiative, OSI), щоб популяризувати термін «відкрите програмне забезпечення» як альтернативу «вільному програмному забезпеченню». OSI хотіли позбутись непорозуміння в термінології, крім того, деякі член OSI не погоджувалися з позицією вільного програмного забезпечення, що подавала власницьке програмне забезпечення як щось неетичне, а то й взагалі як соціальну проблему. Натомість, вони стверджували, що open-source є лише вищою формою розробки програмного забезпечення. Останнє стало поглядом таких людей, як Ерік Реймонд та Лінус Торвальдс, в той час як стверджує, що open-source мав лише популяризувати вільне програмне забезпечення у формі нового бренду і навіть закликав повернутись до базових етичних принципів.

Деякі захисники вільного програмного забезпечення використовують термін «вільне та відкрите програмне забезпечення» (англ. free and open-source software, FOSS) як форму компромісу, стягуючи докупи філософію двох течій задля єднання захисників обох, вільного та відкритого програмного забезпечення, у спільній праці над проєктами. Деякі користувачі вірять, що оскільки компромісний термін охоплює обидва аспекти, він ідеальний для сприяння як свободі користувачів програмного забезпечення так і розбудові ідеї вищості моделі open-source розробки. Ці еклектичні погляди підсилюються ще й тим фактом, що значна більшість ліцензій, затверджених OSI, а також самопроголошених open-source програм є сумісними з формалізмами вільного програмного забезпечення.

Попри те, що деякі люди надають перевагу поєднанню вільного та відкритого програмного забезпечення ці дві течії пропагують зовсім різні ідеї та цінності. Така двозначність вперше виникла 1998 року, коли термін «відкрите програмне забезпечення» став використовуватись як заміна «вільному програмному забезпеченню». Члени спільноти вільного програмного забезпечення використовували ці два терміни для розрізнення різних видів своєї діяльності. Рух за відкрите програмне забезпечення посилається на software being open as a practical question as opposed to an ethical dilemma. Інакше кажучи, він фокусується, здебільшого, на розробці. В кінцевому підсумку, рух за відкрите програмне забезпечення вважає, що не-вільне програмне забезпечення є поганим рішенням, та все ж, цілком прийнятним.

З іншого боку, рух за вільне програмне забезпечення вважає вільні програми моральним імперативом: власницьке програмне забезпечення має відкидатись із соціальних міркувань, що лише вільне програмне забезпечення має розроблятись і вчитись працювати із завданням зробити комп'ютерні технології корисними для людства. Члени руху стверджують, що переваги вільного програмного забезпечення, незалежно від того, економічні вони чи технічні, є наслідком тих прав, якими володіють розробники та користувачі вільного програмного забезпечення. Яскравим прикладом є високий рівень довіри, як результат малоймовірності того, що вільне програмне забезпечення буде призначене для поганого поводження чи шпигування за користувачами. Водночас, переваги, що пропонуються open-source рухом були поставлені під сумнів як зсередини так і зовні руху за вільне програмне забезпечення. Не зовсім ясно, чи справді вільне та відкрите програмне забезпечення робить код більш продуктивним та менш вразливим. Дослідники та , статистично доводять, що, зазвичай, це не так.

Через багатозначність англійського слова free виникає багато плутанини, тому члени табору вільного програмного забезпечення вдаються до різноманітних порівнянь та аналогій, таких як «безкоштовне пиво — вільне мовлення» (англ. free beer — free speech), щоб зробити визначення точнішим та уникнути непорозумінь стосовно рентабельності вільного програмного забезпечення. Прикметник libre здобув прихильність деяких членів англомовного сектора руху за вільне програмне забезпечення, як такий, що однозначно передає поняття свободи, на якому базується вільне програмне забезпечення. Попри те, він використовується лише для пояснень і уточнень, тому не утворює ніякої нової течії. Насправді, у всіх мовах, де слова «вільний» на «безкоштовний» розрізняються (як от в українській), для позначення вільного програмного забезпечення використовується перший варіант. Члени Руху вважають, що попри схильність слова «free» породжувати плутанину для новачків своєю інтуїтивною двозначністю, людина, яка зрозуміє різницю між поняттями «вільний» та «безкоштовний», не робитиме помилок стосовно вільного програмного забезпечення. Вони наголошують, що поняття «open-source» також призводить до непорозумінь, оскільки багато хто вважає, що достатньо виставити вихідний код програми у вільний доступ, щоб зробити її «відкритою».

image
Реклама в центрі Кракова: кухоль пива, тримає табличку з написом «Piwo gratis» (пол. «Безкоштовне пиво»).
image Поняття “вільна програма” стосується волі, а не вартості. Щоб вірно сприймати цю концепцію, ви повинні розуміти слово “вільний” у тому сенсі, який полягає у вислові “вільне мовлення”, а не “безкоштовне пиво”. image

— Офіційний сайт GNU

Згідно Крістофером Кетлі, що присвятив рухові за вільне програмне запезпечення наукову главу в «Theorizing Media and Practice», перехід від руху за вільне до руху за відкрите програмне забезпечення мав негативний вплив на розвиток спільноти. Члени руху за відкрите програмне забезпечення не вважають, селективність і приватизацію програмного забезпечення неетичною. Попри те, що обидва рухи працюють задля досягнення тих самих суспільних благ, Кетлі стверджує, що, відкидання цього фундаментального принципу вільного програмного забезпечення, нівелює загальну подібність. Попри те, що рухи за вільне та відкрите програмне забезпечення мають різні цінності на цілі, коли справа доходить до практичних проєктів, члени обох спільнот тісно співпрацюють. Станом на 2005 рік, Річард Ґласс вважав відмінності «життєво важливими для тих, що перебувають по різні боки барикад» та водночас «маловажливими для тих, хто вивчає рух з точки зору розробки програмного забезпечення», оскільки вони «не мають великого впливу в цій галузі»..

Столмен і Торвальдс

Двох найбільш видатних діячів руху, Річарда Столмена та Лінуса Торвальдса, можна вважати уособленням двох філософсько-ідеологічних течій: ціннісної та аполітичної відповідно. Як парадоксально б це не здавалося, сибіоз їхніх праць, породив цілу операційну систему, відому як (GNU/Linux), або просто Linux. В суперечці щодо назви, рух за вільне програмне забезпечення відстоює назву GNU/Linux, а не просто Linux, бо GNU був давнім проєктом, що ставив за мету розробку вільної операційної системи, і ядро Linux було лише останнім пазлом цієї справи[].

Посилання

  1. . Вебсторінка проєкту GNU. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  2. . Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 31 травня 2014.
  3. Philosophy of the GNU Project.
  4. . gnu.org. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 2 червня 2015.
  5. Copyleft: Pragmatic Idealism. gnu.org. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 3 червня 2015.
  6. . Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 4 червня 2015.
  7. The Effect of Computerization Movements Upon Organizational Adoption of Open Source (PDF). San Jose State University. Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2012. Процитовано 3 червня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= ()
  8. . gnu.org. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 3 червня 2015.
  9. Stallman, Richard. . GNU Operating System. Free Software Foundation. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 11 лютого 2013.
  10. . Архів оригіналу за 29 серпня 2007. Процитовано 23 травня 2015.
  11. . opensource.org. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 4 червня 2015.
  12. . gnu.org. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 3 червня 2015.
  13. (17 лютого 1999). . Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 2 квітня 2015.
  14. Glass, Robert L. (2003). . Addison-Wesley. с. 174. ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 4 червня 2015. .
  15. (19 листопада 2010). When Free Software Isn't (Practically) Better. оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  16. Що таке вільна програма?.
  17. . gnu.org. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 4 червня 2015.
  18. Richard Glass (2005), Standing in Front of the Open Source Steamroller, у Joseph Feller, Brian Fitzgerald, Scott A. Hissam, Karim R. Lakahani (ред.), Perspectives on Free and Open Source Software, MIT Press, с. 89, ISBN 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ruh za vilne programne zabezpechennya angl Free software movement suspilnij ruh sho stavit sobi za metu garantuvannya koristuvacham vilnogo programnogo zabezpechennya ryadu chotiroh osnovnih svobod Svoboda vikonuvati programu v bud yakih cilyah svoboda 0 Svoboda vivchati robotu programi i modifikuvati programu shob vona vikonuvala vashi obchislennya yak vi pobazhayete svoboda 1 Ce peredbachaye dostup do pochatkovogo tekstu Svoboda peredavati kopiyi shob dopomogti svoyemu blizhnomu svoboda 2 Svoboda peredavati kopiyi zminenih versij inshim svoboda 3 Cim vi mozhete dati vsomu spivtovaristvu mozhlivist otrimuvati vigodu vid vashih zmin Ce peredbachaye dostup do pochatkovogo tekstu Hoch i bazuyetsya na tradiciyah i filosofiyi subkulturi hakeriv chasiv 1970 h oficijno ruh buv zasnovanij koli 1983 roku Richard Stolmen zapustiv GNU Project Dlya pidtrimki ruhu za programne zabezpechennya Stolmen zasnuvav Fond vilnogo programnogo zabezpechennya angl Free Software Foundation FSF FilosofiyaFilosofiya ruhu polyagaye v tomu sho vikoristannya komp yutera ne povinno pereshkodzhati lyudskomu spilkuvannyu ta spivpraci Na praktici ce oznachaye vidmovu vid patentovanih program yaki stvoryuyut podibni obmezhennya ta spriyannya rozvitku vilnogo programnogo zabezpechennya osnovnoyu metoyu yakogo ye zvilnennya vsih u kiberprostori tobto vsih koristuvachiv komp yutera Stolmen nagoloshuye sho taka diyalnist skorish stimulyuvatime a ne strimuvatime tehnologichnij progres oskilki unikatimutsya zatrati zusil na povtorne napisannya kodu Natomist ci zusillya mozhna bude vklasti v rozvitok prekrasnogo Programne zabezpechennya vidriznyayetsya vid materialnih ob yektiv takih yak stilci sendvichi chi benzin tim sho jogo znachno prostishe kopiyuvati j zminyuvati Same ci osoblivosti roblyat programne zabezpechennya korisnim mi vvazhayemo sho programi povinni prinositi vigodu ne lishe svoyemu rozrobniku Richard Stolmen Uchasniki Ruhu vvazhayut sho vsi koristuvachi programnogo zabezpechennya povinni voloditi vsima Osnovnimi svobodami Deyaki rozrobniki ta koristuvachi vilnogo programnogo zabezpechennya ne vvazhayut vlasnicke programne zabezpechennya amoralnim posilayuchis na pidvishenu rentabelnist biznes modelej dostupnih dlya vlasnickogo programnogo zabezpechennya a takozh jogo zruchnist i tehnichni perevagi Hoch socialni zmini mozhut zdavatis nenavmisnim pobichnim produktom tehnichnogo progresu prihilniki novih tehnologij chasto vvazhayut yih instrumentom pozitivnih socialnih zmin Ci slova Dzhoela Vesta profesora Derzhavnogo universitetu San Hose peredayut filosofiyu ruhu za vilne programne zabezpechennya ta vkazuyut na prichini jogo zhittyezdatnosti Vvazhayetsya sho rozvitok novih tehnologij ne lishe vplivaye na socialni zmini ale j z pevnoyi tochki zoru sprichinyaye yih To chi etichno obmezhuvati pevnih lyudej v dostupi do tehnologichnih novinok Ruh maye za metu yaksho j ne zminiti shos bezposeredno to hocha b pidvishiti riven obiznanosti pro vpliv fizichnih rechej sho nas otochuyut Do prikladu komp yuteri dayut nam nabagato bilshe svobodi nizh bulo do yih poyavi to chim povinni buti ci svobodi vibirkovim privileyem chi zagalnim nadbannyam Chleni Fondu vilnogo programnogo zabezpechennya vvazhayut sho na vsi programi povinni mati vilnu dokumentaciyu zokrema j dlya togo abi svidomi programisti mali mozhlivist zminyuvati j dopisuvati posibniki z vikoristannya vidpovidno do zmin yaki voni vnesli do samih program Vodnochas chleni Fondu vvazhayut svobodu robiti zmini do inshih vidiv pismovih robit mensh vazhlivoyu Vseredini ruhu za vilne programne zabezpechennya fond maye za metu stvorennya takoyi dokumentaciyi Chleni Ruhu stverdzhuyut sho praci sho sluzhat praktichnim cilyam takozh mayut buti vilnimi DiyalnistCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2017 Napisannya j poshirennya vilnogo programnogo zabezpechennya Osnovna diyalnist Ruhu polyagaye v rozrobci programnogo zabezpechennya Krim vsogo inshogo Ruh kategorichno vidkidaye vlasnicke programne zabezpechennya vidmovlyayuchis instalyuvati programne zabezpechennya sho ne daye yim svobod vilnogo programnogo zabezpechennya Zgidno zi Stolmenom Yedina rich u sferi u sferi programnogo zabezpechennya yaka girsha za nesankcionovanu kopiyu platnoyi programi ce sankcionovana kopiya ciyeyi programi bo krim togo sho vona zavdaye tiyeyi zh shkodi usij spilnoti koristuvachiv zazvichaj rozrobnik rozsadnik cogo zla she j otrimuye vid neyi pributok Pidvishennya obiznanosti Deyaki poslidovniki Ruhu zajmayutsya publichnimi vistupami ta dopovidyami na konferenciyah sho stosuyutsya programnogo zabezpechennya shob pidvishiti riven obiznanosti pro svobodu programnogo zabezpechennya Ce vvazhayetsya vazhlivim oskilki lyudi sho vikoristovuyut vilne programne zabezpechennya ale ne znayut sho vono vilne mozhut piznishe zaminiti jogo vlasnicke ne vilnimi analogami chi vstanoviti dodatkove programne zabezpechennya sho ne ye vilnim Etichna rivnist Margaret S Eliot doslidnik Institutu programnogo zabezpechennya pri Kalifornijskomu universiteti v Irvajni ne lishe pidkreslyuye tu korist sho yiyi prinosit Ruh za vilne programne zabezpechennya vona stverdzhuye sho neobhidno davati kozhnij lyudini rivni mozhlivosti vikoristovuvati Internet vihodyachi z pripushennya sho komp yuter dostupnij kozhnomu Zgidno z Eliot vidkoli svit stav bilsh priv yazanim do ramok tehnologij ta yih rozvitku stvorennya vibirkovogo internetu sho dozvolyatime vilno koristuvatis merezheyu lishe deyakim lyudyam ye povnoyu nisenitniceyu Bagato doslidnikiv sho dbayut pro pidvishennya rivnya obiznanosti pro Ruh kazhut sho yaksho mi hochemo zhiti v bilsh vidkritomu sviti yakij pidtrimuyetsya komunikaciyami i globalnoyu spivpraceyu mi vsi povinni stati na zahist pozicij vilnogo programnogo zabezpechennya ZakonodavstvoChimalo lobistskoyi roboti bulo vkladeno v protistoyannya patentuvannyu programnogo zabezpechennya ta poshirennyu vlasnickih zakoniv Inshi formi lobiyuvannya zoseredzhuyutsya bezposeredno na vikoristanni vilnogo programnogo zabezpechennya uryadovimi agentstvami ta proyektami Uryad Venesueli v sichni 2006 r prijnyav zakon pro vilne programne zabezpechennya Postanova 3 390 zobov yazala vsi uryadovi agentstva perejti na vilne programne zabezpechennya vprodovzh dvoh rokiv Kongresmeni en ta Zhak Rodrik Akerman vnesli v Respublici Peru zakonoproyekt 1609 pro Vilne programne zabezpechennya v galuzi derzhavnogo upravlinnya Incident mittyevo privernuv uvagu Korporaciyi Majkrosoft Generalnij menedzher Peruanskogo viddilennya napisav lista doktoru Villanuevi chiya vidpovid nabula vsesvitnoyi slavi i dosi vvazhayetsya klasichnoyu argumentaciyeyu perevag vikoristannya vilnogo programnogo zabezpechennya uryadovimi ustanovami V SShA buli sprobi vprovaditi zakon na derzhavnomu rivni pro zaohochennya vikoristannya vilnogo programnogo zabezpechennya derzhavnimi organami Pidgrupi i rozkoliPodibno do bagatoh socialnih ruhiv ruh za vilne programne zabezpechennya maye postijni vnutrishni konflikti zokrema mizhosobistisni a takozh konflikti mizh prihilnikami kompromisu ta prihilnikami suvorogo dotrimannya cinnostej Open Source U 1998 roci koli stalo vidomo sho Netscape zrobit svij populyarnij vebpereglyadach vilnim bulo provedeno strategichne zasidannya z metoyu rozrobiti potuzhnishe ekonomichne obgruntuvannya dlya vilnogo programnogo zabezpechennya sho zoseredzhuvatimetsya nasampered na tehnologiyah a ne na politici Pislya cogo Erik Rejmond ta zapochatkuvali Open Source iniciativu angl Open Source Initiative OSI shob populyarizuvati termin vidkrite programne zabezpechennya yak alternativu vilnomu programnomu zabezpechennyu OSI hotili pozbutis neporozuminnya v terminologiyi krim togo deyaki chlen OSI ne pogodzhuvalisya z poziciyeyu vilnogo programnogo zabezpechennya sho podavala vlasnicke programne zabezpechennya yak shos neetichne a to j vzagali yak socialnu problemu Natomist voni stverdzhuvali sho open source ye lishe vishoyu formoyu rozrobki programnogo zabezpechennya Ostannye stalo poglyadom takih lyudej yak Erik Rejmond ta Linus Torvalds v toj chas yak stverdzhuye sho open source mav lishe populyarizuvati vilne programne zabezpechennya u formi novogo brendu i navit zaklikav povernutis do bazovih etichnih principiv Deyaki zahisniki vilnogo programnogo zabezpechennya vikoristovuyut termin vilne ta vidkrite programne zabezpechennya angl free and open source software FOSS yak formu kompromisu styaguyuchi dokupi filosofiyu dvoh techij zadlya yednannya zahisnikiv oboh vilnogo ta vidkritogo programnogo zabezpechennya u spilnij praci nad proyektami Deyaki koristuvachi viryat sho oskilki kompromisnij termin ohoplyuye obidva aspekti vin idealnij dlya spriyannya yak svobodi koristuvachiv programnogo zabezpechennya tak i rozbudovi ideyi vishosti modeli open source rozrobki Ci eklektichni poglyadi pidsilyuyutsya she j tim faktom sho znachna bilshist licenzij zatverdzhenih OSI a takozh samoprogoloshenih open source program ye sumisnimi z formalizmami vilnogo programnogo zabezpechennya Popri te sho deyaki lyudi nadayut perevagu poyednannyu vilnogo ta vidkritogo programnogo zabezpechennya ci dvi techiyi propaguyut zovsim rizni ideyi ta cinnosti Taka dvoznachnist vpershe vinikla 1998 roku koli termin vidkrite programne zabezpechennya stav vikoristovuvatis yak zamina vilnomu programnomu zabezpechennyu Chleni spilnoti vilnogo programnogo zabezpechennya vikoristovuvali ci dva termini dlya rozriznennya riznih vidiv svoyeyi diyalnosti Ruh za vidkrite programne zabezpechennya posilayetsya na software being open as a practical question as opposed to an ethical dilemma Inakshe kazhuchi vin fokusuyetsya zdebilshogo na rozrobci V kincevomu pidsumku ruh za vidkrite programne zabezpechennya vvazhaye sho ne vilne programne zabezpechennya ye poganim rishennyam ta vse zh cilkom prijnyatnim Z inshogo boku ruh za vilne programne zabezpechennya vvazhaye vilni programi moralnim imperativom vlasnicke programne zabezpechennya maye vidkidatis iz socialnih mirkuvan sho lishe vilne programne zabezpechennya maye rozroblyatis i vchitis pracyuvati iz zavdannyam zrobiti komp yuterni tehnologiyi korisnimi dlya lyudstva Chleni ruhu stverdzhuyut sho perevagi vilnogo programnogo zabezpechennya nezalezhno vid togo ekonomichni voni chi tehnichni ye naslidkom tih prav yakimi volodiyut rozrobniki ta koristuvachi vilnogo programnogo zabezpechennya Yaskravim prikladom ye visokij riven doviri yak rezultat malojmovirnosti togo sho vilne programne zabezpechennya bude priznachene dlya poganogo povodzhennya chi shpiguvannya za koristuvachami Vodnochas perevagi sho proponuyutsya open source ruhom buli postavleni pid sumniv yak zseredini tak i zovni ruhu za vilne programne zabezpechennya Ne zovsim yasno chi spravdi vilne ta vidkrite programne zabezpechennya robit kod bilsh produktivnim ta mensh vrazlivim Doslidniki ta statistichno dovodyat sho zazvichaj ce ne tak Cherez bagatoznachnist anglijskogo slova free vinikaye bagato plutanini tomu chleni taboru vilnogo programnogo zabezpechennya vdayutsya do riznomanitnih porivnyan ta analogij takih yak bezkoshtovne pivo vilne movlennya angl free beer free speech shob zrobiti viznachennya tochnishim ta uniknuti neporozumin stosovno rentabelnosti vilnogo programnogo zabezpechennya Prikmetnik libre zdobuv prihilnist deyakih chleniv anglomovnogo sektora ruhu za vilne programne zabezpechennya yak takij sho odnoznachno peredaye ponyattya svobodi na yakomu bazuyetsya vilne programne zabezpechennya Popri te vin vikoristovuyetsya lishe dlya poyasnen i utochnen tomu ne utvoryuye niyakoyi novoyi techiyi Naspravdi u vsih movah de slova vilnij na bezkoshtovnij rozriznyayutsya yak ot v ukrayinskij dlya poznachennya vilnogo programnogo zabezpechennya vikoristovuyetsya pershij variant Chleni Ruhu vvazhayut sho popri shilnist slova free porodzhuvati plutaninu dlya novachkiv svoyeyu intuyitivnoyu dvoznachnistyu lyudina yaka zrozumiye riznicyu mizh ponyattyami vilnij ta bezkoshtovnij ne robitime pomilok stosovno vilnogo programnogo zabezpechennya Voni nagoloshuyut sho ponyattya open source takozh prizvodit do neporozumin oskilki bagato hto vvazhaye sho dostatno vistaviti vihidnij kod programi u vilnij dostup shob zrobiti yiyi vidkritoyu Reklama v centri Krakova kuhol piva trimaye tablichku z napisom Piwo gratis pol Bezkoshtovne pivo Ponyattya vilna programa stosuyetsya voli a ne vartosti Shob virno sprijmati cyu koncepciyu vi povinni rozumiti slovo vilnij u tomu sensi yakij polyagaye u vislovi vilne movlennya a ne bezkoshtovne pivo Oficijnij sajt GNU Zgidno Kristoferom Ketli sho prisvyativ ruhovi za vilne programne zapezpechennya naukovu glavu v Theorizing Media and Practice perehid vid ruhu za vilne do ruhu za vidkrite programne zabezpechennya mav negativnij vpliv na rozvitok spilnoti Chleni ruhu za vidkrite programne zabezpechennya ne vvazhayut selektivnist i privatizaciyu programnogo zabezpechennya neetichnoyu Popri te sho obidva ruhi pracyuyut zadlya dosyagnennya tih samih suspilnih blag Ketli stverdzhuye sho vidkidannya cogo fundamentalnogo principu vilnogo programnogo zabezpechennya nivelyuye zagalnu podibnist Popri te sho ruhi za vilne ta vidkrite programne zabezpechennya mayut rizni cinnosti na cili koli sprava dohodit do praktichnih proyektiv chleni oboh spilnot tisno spivpracyuyut Stanom na 2005 rik Richard Glass vvazhav vidminnosti zhittyevo vazhlivimi dlya tih sho perebuvayut po rizni boki barikad ta vodnochas malovazhlivimi dlya tih hto vivchaye ruh z tochki zoru rozrobki programnogo zabezpechennya oskilki voni ne mayut velikogo vplivu v cij galuzi Stolmen i Torvalds Dvoh najbilsh vidatnih diyachiv ruhu Richarda Stolmena ta Linusa Torvaldsa mozhna vvazhati uosoblennyam dvoh filosofsko ideologichnih techij cinnisnoyi ta apolitichnoyi vidpovidno Yak paradoksalno b ce ne zdavalosya sibioz yihnih prac porodiv cilu operacijnu sistemu vidomu yak GNU Linux abo prosto Linux V superechci shodo nazvi ruh za vilne programne zabezpechennya vidstoyuye nazvu GNU Linux a ne prosto Linux bo GNU buv davnim proyektom sho staviv za metu rozrobku vilnoyi operacijnoyi sistemi i yadro Linux bulo lishe ostannim pazlom ciyeyi spravi dzherelo Posilannya Vebstorinka proyektu GNU Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 31 travnya 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2009 Procitovano 31 travnya 2014 Philosophy of the GNU Project gnu org Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2015 Copyleft Pragmatic Idealism gnu org Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 3 chervnya 2015 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2015 Procitovano 4 chervnya 2015 The Effect of Computerization Movements Upon Organizational Adoption of Open Source PDF San Jose State University Arhiv originalu PDF za 14 serpnya 2012 Procitovano 3 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin url arhivu ta archiveurl dovidka Vkazano bilsh nizh odin data arhivu ta archivedate dovidka Vkazano bilsh nizh odin status url ta deadurl dovidka gnu org Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2015 Stallman Richard GNU Operating System Free Software Foundation Arhiv originalu za 4 serpnya 2011 Procitovano 11 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 29 serpnya 2007 Procitovano 23 travnya 2015 opensource org Arhiv originalu za 8 serpnya 2007 Procitovano 4 chervnya 2015 gnu org Arhiv originalu za 4 serpnya 2011 Procitovano 3 chervnya 2015 17 lyutogo 1999 Arhiv originalu za 16 lipnya 2014 Procitovano 2 kvitnya 2015 Glass Robert L 2003 Addison Wesley s 174 ISBN 0 321 11742 5 Arhiv originalu za 12 travnya 2015 Procitovano 4 chervnya 2015 ISBN 978 0321117427 19 listopada 2010 When Free Software Isn t Practically Better originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 Sho take vilna programa gnu org Arhiv originalu za 27 bereznya 2021 Procitovano 4 chervnya 2015 Richard Glass 2005 Standing in Front of the Open Source Steamroller u Joseph Feller Brian Fitzgerald Scott A Hissam Karim R Lakahani red Perspectives on Free and Open Source Software MIT Press s 89 ISBN 0262062461

Дата публікації:
Топ