Drupal ([ˈdruːpəl], укр. Друпал) — популярна вільна модульна система керування вмістом (СКВ, англ. CMS) з відкритим вихідним кодом, написана мовою програмування PHP та розповсюджується за ліцензією GNU.
Drupal 8 в дії. Контекстне редагування і попередній перегляд. | |
Тип | система керування вмістом |
---|---|
Автор | d |
Розробники | Дріс Байтаєрт (Dries Buytaert) та спільнота розробників |
Перший випуск | 15 січня 2001 |
Стабільний випуск | 10.0.1 (4 січня 2023 ) |
Операційна система | Linux, Windows, macOS і UNIX |
Мова програмування | PHP[2] |
Розмір | 74 881 787 Б (124 МБ на диску) для 23 223 елем. (нестиснене ядро Drupal 10) |
Українська мова | так [1] |
Стан розробки | Активний |
Ліцензія | GPL |
Репозиторій | git.drupalcode.org/project/drupal.git |
Вебсайт | drupal.org |
|
Drupal використовують як back end фреймворк для різних вебсайтів, від особистих блогів до корпоративних та державних сайтів. Drupal також використовується у системах управління знаннями та для ділової співпраці.
Drupal може працювати у таких популярних системах як Windows, Mac OS X, Linux, власне, на будь-якій платформі, яка підтримує роботу вебсервера Apache, Nginx, Lighttpd або Microsoft IIS; також потрібна наявність системи керування базами даних MySQL/MariaDB, PostgreSQL 8.3, SQLite чи інші комерційні. Повні системні вимоги Drupal наведені [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] на офіційному сайті.
Можливості
У дистрибутив системи входить набір модулів, що дають наступні можливості:
- збір інформаційних стрічок (RSS, RDF, Atom);
- ведення блогів, підшивань і форумів;
- створення форм для відправки повідомлень;
- локалізація системи;
- перейменування посилань (призначення посиланням зрозумілих і зручних псевдонімів);
- проведення опитувань;
- призначені для користувача профілі, що налаштовуються;
- пошук за змістом (за зміст вважається і повідомлення на форумах, і сторінки, і будь-які інші призначені елементи);
- ведення журналу статистики (відвідуваності);
- таксономія (впорядковування матеріалу за категоріями) — дуже «цінна» можливість;
- формування сторінок з матеріалами в різних формах і форматах подання та інші.
Історія створення
Версія | Дата випуску | |
---|---|---|
10.0.0 | 22 грудня 2022 | |
9.5.1 | 4 січня 2023 | |
8.9.0 | 3 червня 2020 | |
7.94 | 14 грудня 2022 | |
6.38 | 24 лютого 2016 | |
5.23 | 11 серпня 2010 | |
Стара версія Стара версія, все ще підтримується Остання версія Остання бета-версія
|
Почав розробку Drupal в 2000 році бельгієць Дріс Байтаєрт (Dries Buytaert), який і понині є керівником проєкту. Назва drupal є спотвореною вимовою голландського слова druppel (крапля) і з'явилося в результаті помилки. 2000 року кілька студентів університету Антверпена використовували загальний ADSL-модем для доступу в Інтернет, і для спілкування користувачів цієї маленької локальної мережі Дріс створив внутрішній сайт. Програма, на якій працював сайт, не мала імені, поки Дріс не зібрався реєструвати доменне ім'я для нового сайту, і в результаті друкарської помилки замість dorp.org (від голландського dorp — село, цілком доречне ім'я для невеликої спільноти) був зареєстрований drop.org (англ. drop — крапля). Аудиторія нового сайту з часом змінилася на тих, що цікавляться розвитком нових вебтехнологій, і новий сайт поступово перейшов із любительського експерименту в проєкт з обговорень ідей вебпрограмування. 2001 року Дріс опублікував вихідний код drop.org під ім'ям «Drupal». З тих пір розробка перемістилася на зареєстрований пізніше сайт drupal.org, який придбав статус офіційного сайту проєкту.
Інтерес до Drupal значно виріс у 2003 році, коли він був використаний для створення сайту «DeanSpace» Говарда Діна, одного з кандидатів від Демократичної партії на праймеріз Президентських виборів США у 2004 році. DeanSpace використовував opensource-розповсюдженість Drupal для підтримки децентралізованої мережі з приблизно 50 відокремлених, неофіційних продінівських вебсайтів, що дозволяли користувачам зв'язуватись один з одним і так само з учасниками виборчої кампанії. Після завершення кампанії Говарда Діна вебфахівці з його команди продовжили розробку вебплатформи для підтримки політичної активності і в липні 2004 році створили CivicSpace Labs «першу компанію, з повноцінно винайнятими працівниками, що розробляла та поширювала технологію Drupal». Також почали з'являтись інші компанії, що займались друпал-розробкою. У 2013 на вебсайті Drupal вже налічувалось декілька сотень компаній, що використовували і займались Друпалом.
Починаючи з 2014 року Drupal розробляється спільнотою і швидко зростає. На лютий 2014 понад 1015000 сайтів використовують Drupal. Сюди входять сотні організацій включно з корпораціями, медіа та видавничими компаніями, урядовими та неурядовими організаціями, навчальними закладами та приватними особами. Друпал отримав кілька нагород для відкритих CMS від Packt та три роки підряд отримував мережеву нагороду Webware 100.
Концепція
Механізми рубрикації Кожен документ сайту може входити в одну або кілька рубрик. Самі ж рубрики можуть складати списки або складні ієрархічні структури довільної вкладеності (з множинними предками і перехресними посиланнями елементів).
Інтеграція всіх компонентів Можлива наскрізна рубрикація за всіма типами документів сайту (наприклад список ключових слів, загальний для форумів та блогів). Форум із виводом цікавих новин на головну сторінку або сайт новин із блогами та відеопрезентації — все це можна укласти в єдиний рубрикатор (або декілька рубрикаторів) і це буде виглядати частинами єдиного сайту, а не розрізненими сторінками об'єднаними лише загальним дизайном.
Готові рішення типових завдань Сайт новин, сайт-візитка компанії, блог або форум — такі сайти можна побудувати, користуючись тільки модулями рушія, що йдуть у поставці, потрібно тільки включити відповідні модулі, налаштувати їх і перенести сайт на хостинг.
Навігація і пошук Для зручності доступу до архівних матеріалів служать рубрикація контенту і пошук з урахуванням видів контенту, та вмісту. Документи зберігають незмінні посилання весь час свого життя (т. зв. перманентні посилання). Також за допомогою коротких посилань і псевдонімів сайт набуває запам'ятовуються імена розділів і окремих сторінок, які не використовують спеціальних символів і тому добре індексовані пошуковими системами.
Таксономія (taxonomy) — оригінальна методика притаманна Drupal для завдання структури сайту, спосіб відділити структуру від подання. За допомогою таксономії можна визначити довільну кількість рубрик, в яких будуть надалі міститися матеріали сайту. Ці рубрики можуть бути представлені як плоскі списки або ієрархічні структури довільної вкладеності (як деревоподібні, коли елемент має тільки одного з батьків в ієрархії, так і довільні, коли елемент може мати відразу декількох батьків).
Можливості Drupal'у
Структура та потужна база модулів Drupal'у дозволяє порівняно швидко створювати потужні інтерактивні сайти.
До базового пакету системи, окрім модулів створення статичних сторінок (сторінок з постійною адресою) та нових статей входять модулі для організації блогів (електронних журналів користувачів), форумів (місць для інтернет-дискусій), «книг» (інформаційних добірок, праця над якими ведеться колективно), синдикації (імпорту новин з інших сайтів), модуль керування інформаційними блоками на сторінках, що полегшують керування їх виглядом, модуль керування меню.
Drupal підтримує різні теми оформлення та дозволяє створювати свої теми оформлення.
Спільнотою розробників Drupal'у створено багато додаткових модулів, серед яких варто згадати модулі інтернаціоналізації (створення багатомовних сайтів), модулі керування файлами, що дозволяють викладати на сайтах звукові та відео-файли, модулі категоризації вмісту, модулі організації користувачів у групи та спільноти.
Методи структуризації вмісту
У Drupal пропонується гнучка схема організації структури сайту на основі таксономії. Таксономія — механізм, що дозволяє створювати довільну кількість тематичних категорій для вмісту сайту і асоціювати їх з модулями, що забезпечують введення і виведення інформації. Категорії можуть представляти плоскі або ієрархічні списки, або складні структури, де елемент може мати декілька «батьків» і кілька дочірніх елементів. За допомогою подібної схеми одними і тими ж модулями можлива організація різних варіантів структуризації вмісту. Наприклад, легко створюється наскрізний список «ключових слів» для всіх документів сайту тощо.
Інша парадигма з'явилася зі створенням в Drupal модуля Content Construction Kit (CCK). (З виходом версії Drupal 7 — перенесено в ядро.) CCK дозволяв доповнювати документи новими полями різних типів — від полів вводу URL і email, до полів зберігання і відображення мультимедійних файлів. Також за допомогою додаткових модулів до CCK (наприклад Node reference) можна організувати зв'язок між документами, не використовуючи механізм таксономії. В Drupal 7 майже весь функціонал CCK перенесений в ядро системи. В модулі CCK лишилися хелпери (наприклад підтримка PHP коду)
Механізми розширення функціоналу
Drupal має модульну архітектуру з компактним ядром, що надає API, до якого можуть звертатися модулі. Стандартний набір модулів включає такі функції, як , блог, форум, завантаження файлів, збирач новин, голосування, пошук тощо. Дизайн сайту змінюється також за допомогою спеціальних модулів — «тем оформлення».
Модулі
Кілька прикладів модулів, які можна завантажити в репозиторії на drupal.org:
- Ad — система для управління показами рекламних банерів
- Captcha — захисний механізм картинок «CAPTCHA», що використовується при реєстрації
- Ecommerce, , Drupal Commerce — системи електронної комерції
- , , Tinymce — візуальні редактори
- Gallery — інтеграція з галереєю зображень
- LDAP integration — інтеграція з LDAP
- mailhandler, listhandler — можливість публікації матеріалів сайту через поштовий інтерфейс і з поштових розсилок
- Project — ведення проєктів, включає багтрекер і інтеграцію з CVS і Subversion
- SPAM — блокування спаму
- Swish, Sphinxsearch — інтеграція з рушіями пошуку Swish і Sphinx
- View — візуальний побудовник запитів до матеріалів і відображення їх в різних ракурсах
- WebForm — гнучкий модуль для швидкого проєктування інтерактивних форм (опитування, зворотний зв'язок)
- GraphQL — можна використовувати цей модуль як основу для побудови власної схеми з багатьма доступними плагінами для створення даних і за допомогою спеціального коду.
- GraphQL Core Schema — цей модуль автоматично створює конфігуровану схему GraphQL ваших даних у Drupal.
До безперечних переваг Drupal слід віднести досить повну документацію з різних аспектів системи (переважно документація англійською мовою).
Теми оформлення
Дизайн сайту на Drupal будується на основі змінних тем оформлення. Немає єдиної схеми побудови дизайну. Натомість Drupal дає можливість використовувати різні «рушії тем», що використовують шаблони, зручні для редагування (шаблони XML у рушіях xtemplate і Smarty або шаблони на HTML і вбудований PHP у рушії phptemplate тощо), або створювати теми оформлення безпосередньо звертаються до API Drupal. У комплект поставки Drupal включений рушій тем на основі phptemplate і кілька прикладів тем. Інші пакети тем можна завантажити на сайті проєкту.
Починаючи з версії 4.7 Drupal підтримує технологію Ajax для динамічного підвантаження вмісту без повного оновлення сторінок. У версії 5 для роботи з JavaScript додана бібліотека JQuery. З версії 6.0 з'явилося створення форм за допомогою AHAH(без повного перезавантаження сторінок сайту).
Недоліки
- Критики Drupal ставлять в докір розробникам слабке використання об'єктних можливостей PHP. API Drupal практично не використовує наявні в PHP можливості ООП. Розробники аргументують це слабкою реалізацією ООП у мові (особливо до версії PHP 5). Об'єктна модель в Drupal присутня, але в дещо нетрадиційному для PHP вигляді.
- До недоліків (але водночас і до переваг) Drupal можна віднести відсутність зворотної сумісності API при досить високій динаміці розробки проєкту. Практично в кожному релізі відбуваються зміни API, коли поряд з додаванням нових функцій прибираються деякі старі або змінюються параметри виклику функцій. Це призводить до необхідності розробникам сторонніх модулів адаптувати їх для роботи з новими версіями Drupal. Проте зміни API і процедура адаптації модулів до нових версій описуються в документації до кожного релізу, також завжди пропонується механізм автоматизованого апгрейда ядра системи на нову версію. Плюс даної схеми розробки — немає необхідності тягти з версії у версію програмний шар сумісності зі старими API, що полегшує поточний код системи.
Українські локалізації Drupal
Українська спільнота активно займається локалізацією текстів ядра на українську мову.
Найбільшим досягненням в перекладі можна вважати те, що ядро 8-ї версії Drupal першим було повністю перекладено саме українською мовою.
Розділений (Decoupled) Drupal Від А До Я
Відокремлений Drupal належить до архітектури Drupal, де бек-енд Drupal надає вміст іншим зовнішнім системам, по суті, слугуючи центральним сховищем вмісту, який можна обслуговувати на різноманітних пристроях. Часто розглядається як найкращий інструмент для реалізації розділеного внутрішнього вмісту та багатофункціонального зовнішнього інтерфейсу, Decoupled Drupal має внутрішню інноваційну силу для створення виняткового цифрового досвіду. Відокремлення Drupal дозволяє розробникам створювати програми, готові до майбутнього, які можна розміщувати на різних каналах, а також забезпечує швидший час запиту-відповіді користувача. Давайте розберемося з розділеним Drupal (безголовим Drupal) від А до Я.
Кожен веб-сайт не просто відображає вміст, веб-сайт — це засіб, за допомогою якого споживається та представляється споживачеві унікальний і досвідчений вміст. Крім того, веб-сайти повинні підтримувати узгодженість макета, досвіду та брендингу незалежно від пристрою, з якого до них здійснюється доступ. Відокремлений Drupal є одним із найвідоміших інструментів, який відповідає високим очікуванням клієнтів щодо представлення вмісту, взаємодії з користувачем і узгодженості на різних пристроях.
У світі, де бренди постійно працюють над створенням багатоканального досвіду, Drupal представляє себе в різних форматах, щоб задовольнити різноманітні очікування організації та збалансувати потреби редакторів контенту та розробників веб-сайтів. Давайте розберемося з різними методами або варіантами відокремлення drupal. Це також доступна версія цієї блок-схеми, описана словами одним із засновників drupal.
Drupal з прогресивним відокремленням
Коли вам потрібно надати високоінтерактивні інтерфейси з розширеним користувацьким досвідом, ви використовуєте додатковий рівень JavaScript поверх інтерфейсу Drupal, роблячи його безголовим/відокремленим. Цей метод називається Drupal з прогресивною розв'язкою.
JavaScript відповідає за відтворення окремого блоку чи невеликої частини сторінки або може відтворювати всю сторінку.
Різниця в контролі полягає в його прихильності до JavaScript, чим менше сторінка прихильна до JavaScript, тим менша залежність від розробників. Це означає, що редактори можуть використовувати кращі адміністративні можливості та легко змінювати, редагувати або оновлювати вміст. Javascript гарантує, що макет та інші види взаємодії з користувачем збережуться або не будуть сильно порушені під час оновлення вмісту.
Цей варіант підходить організації, яка прагне регулярно розміщувати вміст на своєму веб-сайті або потребує регулярного вмісту (наприклад, ціни, вакансії чи зображення, характеристики, специфікації продуктів тощо).
Повністю відокремлений Drupal
На початку в повністю відокремленій архітектурі Drupal був лише CMS, який надає дані, а програма JavaScript із відтворенням на стороні сервера керує всім відтворенням і розміткою під час спілкування з Drupal через API веб-сервісу.
Приблизно кілька років тому ця архітектура розділилася на дві окремі парадигми через зростаючу складність розробки JavaScript.
Повністю відокремлений Drupal можна реалізувати двома способами, а саме: повністю відокремлений додаток і повністю відокремлений статичний сайт.
Повністю відокремлена веб-програма Drupal передбачає повне розділення проблем між рівнем презентації та всіма іншими аспектами CMS. З іншого боку, на повністю відокремленому статичному сайті інтерфейс повністю вбудований у фреймворк. Файли HTML/CSS/JS використовуються для зберігання вмісту в рамках. Додатки з повним роз'єднанням не мають деяких функцій, таких як редагування на місці та керування макетом, але цей метод досить популярний серед розробників (які використовують Angular, React, Vue.js тощо для створення додатків), оскільки вони мають набагато більший контроль. над інтерфейсним модулем.
Хоча ця архітектура покращує продуктивність, безпеку та зменшує складність, недоліком є те, що навіть за простими змінами вмісту слід виконувати завдання перекомпіляції та публікації повного веб-сайту. Звідси і назва «статичний». JAMstack (JavaScript, API, Markup) можна використовувати, щоб обійти складності розробки JavaScript під час розробки повністю відокремлених статичних сайтів Drupal.
Jamstack означає Javascript, API і Markup. Це поєднання повністю відокремленого статичного сайту та відокремленого сайту. По суті, це статичні сторінки з компонентами Javascript, які діють через API.
Зрозумійте, коли вам слід використовувати Decouple підхід
Перше рішення, яке ви повинні прийняти, це вибрати між традиційним і роз'єднаним. Слідом за тим, яка відокремлена архітектура. Важливо розуміти, що Decoupled Drupal — це більше, ніж нова модна технологія, яка дозволяє розробляти веб-додатки асинхронно. Не дозволяйте нікому вмовляти вас у це, якщо ви не бачите явну цінну перевагу, оскільки безголові програми Drupal потребують добре обізнаної команди розробників або партнерів, і ними не можуть керувати аматори чи новачки.
Вибір безголової або відокремленої архітектури Drupal — це більше, ніж просто ІТ-рішення, воно потребує структурного бачення та стратегічного розуміння, оскільки для скасування неправильного рішення потрібні однакові час і зусилля.
Ось кілька факторів, які вам потрібно враховувати безголовий drupal:
- Якщо ваша компанія має чітке багатоканальне бачення.
- Якщо ваша компанія надає своїм відвідувачам багато інтерактивного контенту
- Якщо ваш партнер із цифрової трансформації представляє або ваша подорож до цифрової трансформації представляє явну додаткову цінність для відокремленого веб-сайту/програми.
Вибір правильної роз'єднаної архітектури
Зрозумійте той факт, що поступово роз'єднані програми можна легко розвинути або змінити на повністю роз'єднані програми.
Якщо у вас вже є або є бачення створення більше ніж 5 каналів, тоді вам потрібно створити повністю відокремлену архітектуру Drupal. Якщо у вас щоденно дуже велика кількість відвідувачів, виберіть статичний сайт. Якщо ви не впевнені ні в одному з наведеного вище, тоді створіть проміжну архітектуру з поступовим розв'язуванням.
Крім того, подивіться внутрішньо, якщо у вас є сильна команда чи ІТ-партнер, якому потрібен повний контроль над макетом і вмістом, тоді виберіть архітектуру з поступовим роз'єднанням, якщо не повністю роз'єднану.
Недоліки decoupling
Відокремлення має свої обмеження, деякі з яких:
- Обмеження гнучкості для редакторів вмісту.
- Вартість розробки відокремленої веб-програми є вищою.
- Після розробки відокремлені програми також потребують досвідченої команди для підтримки змін і підтримки програм.
- Загальний проєкт матиме широке бачення та потребуватиме більше зусиль, щоб підтримувати цей великий слід.
Висновок
Перш ніж визначитися з архітектурою, важливо отримати думку досвідченої агенції Drupal. Вони повинні мати великий досвід у детальному розумінні бачення та шляху вашої компанії, перш ніж запропонувати відповідне рішення Drupal. Крім того, вони повинні гарантувати, що ваша архітектура:
- Не стає простим сховищем даних
- Повністю використовує редакційні функції Drupal.
- Веб-сайт безпечний за своєю конструкцією, а програми мають обмеження, щоб надавати доступ лише за потреби.
- Конструкція керується компонентами, тому кожен компонент проєктується окремо.
Загалом, агенція гарантує, що ви отримуєте швидшу та глибшу інформацію, яка озброює вас даними для прийняття правильних рішень.
Перелік агенцій друпал
Див. також
Примітки
- . Drupal.org. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- The drupal Open Source Project on Open Hub: Languages Page — 2006.
- A query on Drupal 's official website on March 2009: How does one pronounce «Drupal»? [ 30 липня 2020 у Wayback Machine.] (процитовано 19 червня 2013)
- . drupal.org. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 8 квітня 2009.
- . drupal.org. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 8 квітня 2009.
- . drupal.org. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2009.
- W3Techs (15 липня 2011). . Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 15 липня 2011.
- BuiltWith (28 березня 2011). . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 28 березня 2011.
- The State of Drupal 2010 speech. Archive.org. 10 березня 2001. Процитовано 31 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 12 червня 2018.
- Releases for Drupal core. Drupal Project. Процитовано 4 січня 2023.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 6 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2018.
- «History» [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] drupal.org. Retrieved 2009-04-08.
- Benjamin Melançon et al. (2011). The Definitive Guide to Drupal 7 (2nd ed.) [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]. Apress. p. 823. . Retrieved 2012-05-27.
- Critchley, Spencer (2006-05-03). «Digital Politics: An Interview With CivicSpace Founder Zack Rosen» [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.]. O'Reilly Media. Retrieved 2012-05-27.
- Kreiss, Daniel (2012-03-05). «Dean, Romney, and Drupal: Values and Technological Adoption» [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.]. Culture Digitally. Retrieved 2012-05-27.
- Samantha M. Shapiro, «The Dean Connection» [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.], The New York Times December 7, 2003, accessed May 27, 2012.
- «Marketplace» [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.]. drupal.org. Retrieved 2012-05-27.
- Koenig, Josh. . Groups.Drupal. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 8 квітня 2009.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016.
- . Dries Buytaert. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 20 липня 2010.
- . ENGINE Industries. Архів оригіналу за 24 грудня 2009. Процитовано 20 липня 2010.
- . Drupal.org. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2011.
- Cnet.com. News.cnet.com. 19 травня 2009. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 31 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 21 травень 2007. Процитовано 3 березень 2011.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
- . drupal.org. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
- . drupal.org. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
() - How to decouple Drupal in 2019. dri.es (англ.). Процитовано 2 грудня 2022.
Посилання
- Офіційний сайт проєкту Drupal [ 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Опис API та приклади програмування [ 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Теми для сайтів на Drupal [ 23 серпня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Українська локалізація Drupal на офіційному сайті [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт українських «друпалерів» [ 25 липня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drupal ˈ d r uː p el ukr Drupal populyarna vilna modulna sistema keruvannya vmistom SKV angl CMS z vidkritim vihidnim kodom napisana movoyu programuvannya PHP ta rozpovsyudzhuyetsya za licenziyeyu GNU DrupalDrupal 8 v diyi Kontekstne redaguvannya i poperednij pereglyad Tipsistema keruvannya vmistomAvtordRozrobnikiDris Bajtayert Dries Buytaert ta spilnota rozrobnikivPershij vipusk15 sichnya 2001 23 roki tomu 2001 01 15 Stabilnij vipusk10 0 1 4 sichnya 2023 17 misyaciv tomu 2023 01 04 Operacijna sistemaLinux Windows macOS i UNIXMova programuvannyaPHP 2 Rozmir74 881 787 B 124 MB na disku dlya 23 223 elem nestisnene yadro Drupal 10 Ukrayinska movatak 1 Stan rozrobkiAktivnijLicenziyaGPLRepozitorijgit drupalcode org project drupal gitVebsajtdrupal org Mediafajli u Vikishovishi Drupal vikoristovuyut yak back end frejmvork dlya riznih vebsajtiv vid osobistih blogiv do korporativnih ta derzhavnih sajtiv Drupal takozh vikoristovuyetsya u sistemah upravlinnya znannyami ta dlya dilovoyi spivpraci Drupal mozhe pracyuvati u takih populyarnih sistemah yak Windows Mac OS X Linux vlasne na bud yakij platformi yaka pidtrimuye robotu vebservera Apache Nginx Lighttpd abo Microsoft IIS takozh potribna nayavnist sistemi keruvannya bazami danih MySQL MariaDB PostgreSQL 8 3 SQLite chi inshi komercijni Povni sistemni vimogi Drupal navedeni 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine na oficijnomu sajti MozhlivostiU distributiv sistemi vhodit nabir moduliv sho dayut nastupni mozhlivosti zbir informacijnih strichok RSS RDF Atom vedennya blogiv pidshivan i forumiv stvorennya form dlya vidpravki povidomlen lokalizaciya sistemi perejmenuvannya posilan priznachennya posilannyam zrozumilih i zruchnih psevdonimiv provedennya opituvan priznacheni dlya koristuvacha profili sho nalashtovuyutsya poshuk za zmistom za zmist vvazhayetsya i povidomlennya na forumah i storinki i bud yaki inshi priznacheni elementi vedennya zhurnalu statistiki vidviduvanosti taksonomiya vporyadkovuvannya materialu za kategoriyami duzhe cinna mozhlivist formuvannya storinok z materialami v riznih formah i formatah podannya ta inshi Istoriya stvorennyaOstanni osnovni versiyi Versiya Data vipusku10 0 0 22 grudnya 2022Current stable version 9 5 1 4 sichnya 2023Older version yet still supported 8 9 0 3 chervnya 2020Older version yet still supported 7 94 14 grudnya 2022Old version no longer supported 6 38 24 lyutogo 2016Old version no longer supported 5 23 11 serpnya 2010Legenda Stara versiyaStara versiya vse she pidtrimuyetsyaOstannya versiyaOstannya beta versiyaMajbutnij relizLegenda Stara versiyaStara versiya vse she pidtrimuyetsyaOstannya versiyaOstannya beta versiyaMajbutnij relizChasovij grafik vihodu Drupal versij 1 6 Pochav rozrobku Drupal v 2000 roci belgiyec Dris Bajtayert Dries Buytaert yakij i ponini ye kerivnikom proyektu Nazva drupal ye spotvorenoyu vimovoyu gollandskogo slova druppel kraplya i z yavilosya v rezultati pomilki 2000 roku kilka studentiv universitetu Antverpena vikoristovuvali zagalnij ADSL modem dlya dostupu v Internet i dlya spilkuvannya koristuvachiv ciyeyi malenkoyi lokalnoyi merezhi Dris stvoriv vnutrishnij sajt Programa na yakij pracyuvav sajt ne mala imeni poki Dris ne zibravsya reyestruvati domenne im ya dlya novogo sajtu i v rezultati drukarskoyi pomilki zamist dorp org vid gollandskogo dorp selo cilkom dorechne im ya dlya nevelikoyi spilnoti buv zareyestrovanij drop org angl drop kraplya Auditoriya novogo sajtu z chasom zminilasya na tih sho cikavlyatsya rozvitkom novih vebtehnologij i novij sajt postupovo perejshov iz lyubitelskogo eksperimentu v proyekt z obgovoren idej vebprogramuvannya 2001 roku Dris opublikuvav vihidnij kod drop org pid im yam Drupal Z tih pir rozrobka peremistilasya na zareyestrovanij piznishe sajt drupal org yakij pridbav status oficijnogo sajtu proyektu Interes do Drupal znachno viris u 2003 roci koli vin buv vikoristanij dlya stvorennya sajtu DeanSpace Govarda Dina odnogo z kandidativ vid Demokratichnoyi partiyi na prajmeriz Prezidentskih viboriv SShA u 2004 roci DeanSpace vikoristovuvav opensource rozpovsyudzhenist Drupal dlya pidtrimki decentralizovanoyi merezhi z priblizno 50 vidokremlenih neoficijnih prodinivskih vebsajtiv sho dozvolyali koristuvacham zv yazuvatis odin z odnim i tak samo z uchasnikami viborchoyi kampaniyi Pislya zavershennya kampaniyi Govarda Dina vebfahivci z jogo komandi prodovzhili rozrobku vebplatformi dlya pidtrimki politichnoyi aktivnosti i v lipni 2004 roci stvorili CivicSpace Labs pershu kompaniyu z povnocinno vinajnyatimi pracivnikami sho rozroblyala ta poshiryuvala tehnologiyu Drupal Takozh pochali z yavlyatis inshi kompaniyi sho zajmalis drupal rozrobkoyu U 2013 na vebsajti Drupal vzhe nalichuvalos dekilka soten kompanij sho vikoristovuvali i zajmalis Drupalom Pochinayuchi z 2014 roku Drupal rozroblyayetsya spilnotoyu i shvidko zrostaye Na lyutij 2014 ponad 1015000 sajtiv vikoristovuyut Drupal Syudi vhodyat sotni organizacij vklyuchno z korporaciyami media ta vidavnichimi kompaniyami uryadovimi ta neuryadovimi organizaciyami navchalnimi zakladami ta privatnimi osobami Drupal otrimav kilka nagorod dlya vidkritih CMS vid Packt ta tri roki pidryad otrimuvav merezhevu nagorodu Webware 100 KoncepciyaMehanizmi rubrikaciyi Kozhen dokument sajtu mozhe vhoditi v odnu abo kilka rubrik Sami zh rubriki mozhut skladati spiski abo skladni iyerarhichni strukturi dovilnoyi vkladenosti z mnozhinnimi predkami i perehresnimi posilannyami elementiv Integraciya vsih komponentiv Mozhliva naskrizna rubrikaciya za vsima tipami dokumentiv sajtu napriklad spisok klyuchovih sliv zagalnij dlya forumiv ta blogiv Forum iz vivodom cikavih novin na golovnu storinku abo sajt novin iz blogami ta videoprezentaciyi vse ce mozhna uklasti v yedinij rubrikator abo dekilka rubrikatoriv i ce bude viglyadati chastinami yedinogo sajtu a ne rozriznenimi storinkami ob yednanimi lishe zagalnim dizajnom Gotovi rishennya tipovih zavdan Sajt novin sajt vizitka kompaniyi blog abo forum taki sajti mozhna pobuduvati koristuyuchis tilki modulyami rushiya sho jdut u postavci potribno tilki vklyuchiti vidpovidni moduli nalashtuvati yih i perenesti sajt na hosting Navigaciya i poshuk Dlya zruchnosti dostupu do arhivnih materialiv sluzhat rubrikaciya kontentu i poshuk z urahuvannyam vidiv kontentu ta vmistu Dokumenti zberigayut nezminni posilannya ves chas svogo zhittya t zv permanentni posilannya Takozh za dopomogoyu korotkih posilan i psevdonimiv sajt nabuvaye zapam yatovuyutsya imena rozdiliv i okremih storinok yaki ne vikoristovuyut specialnih simvoliv i tomu dobre indeksovani poshukovimi sistemami Taksonomiya taxonomy originalna metodika pritamanna Drupal dlya zavdannya strukturi sajtu sposib viddiliti strukturu vid podannya Za dopomogoyu taksonomiyi mozhna viznachiti dovilnu kilkist rubrik v yakih budut nadali mistitisya materiali sajtu Ci rubriki mozhut buti predstavleni yak ploski spiski abo iyerarhichni strukturi dovilnoyi vkladenosti yak derevopodibni koli element maye tilki odnogo z batkiv v iyerarhiyi tak i dovilni koli element mozhe mati vidrazu dekilkoh batkiv Mozhlivosti Drupal uStruktura ta potuzhna baza moduliv Drupal u dozvolyaye porivnyano shvidko stvoryuvati potuzhni interaktivni sajti Do bazovogo paketu sistemi okrim moduliv stvorennya statichnih storinok storinok z postijnoyu adresoyu ta novih statej vhodyat moduli dlya organizaciyi blogiv elektronnih zhurnaliv koristuvachiv forumiv misc dlya internet diskusij knig informacijnih dobirok pracya nad yakimi vedetsya kolektivno sindikaciyi importu novin z inshih sajtiv modul keruvannya informacijnimi blokami na storinkah sho polegshuyut keruvannya yih viglyadom modul keruvannya menyu Drupal pidtrimuye rizni temi oformlennya ta dozvolyaye stvoryuvati svoyi temi oformlennya Spilnotoyu rozrobnikiv Drupal u stvoreno bagato dodatkovih moduliv sered yakih varto zgadati moduli internacionalizaciyi stvorennya bagatomovnih sajtiv moduli keruvannya fajlami sho dozvolyayut vikladati na sajtah zvukovi ta video fajli moduli kategorizaciyi vmistu moduli organizaciyi koristuvachiv u grupi ta spilnoti Metodi strukturizaciyi vmistuU Drupal proponuyetsya gnuchka shema organizaciyi strukturi sajtu na osnovi taksonomiyi Taksonomiya mehanizm sho dozvolyaye stvoryuvati dovilnu kilkist tematichnih kategorij dlya vmistu sajtu i asociyuvati yih z modulyami sho zabezpechuyut vvedennya i vivedennya informaciyi Kategoriyi mozhut predstavlyati ploski abo iyerarhichni spiski abo skladni strukturi de element mozhe mati dekilka batkiv i kilka dochirnih elementiv Za dopomogoyu podibnoyi shemi odnimi i timi zh modulyami mozhliva organizaciya riznih variantiv strukturizaciyi vmistu Napriklad legko stvoryuyetsya naskriznij spisok klyuchovih sliv dlya vsih dokumentiv sajtu tosho Insha paradigma z yavilasya zi stvorennyam v Drupal modulya Content Construction Kit CCK Z vihodom versiyi Drupal 7 pereneseno v yadro CCK dozvolyav dopovnyuvati dokumenti novimi polyami riznih tipiv vid poliv vvodu URL i email do poliv zberigannya i vidobrazhennya multimedijnih fajliv Takozh za dopomogoyu dodatkovih moduliv do CCK napriklad Node reference mozhna organizuvati zv yazok mizh dokumentami ne vikoristovuyuchi mehanizm taksonomiyi V Drupal 7 majzhe ves funkcional CCK perenesenij v yadro sistemi V moduli CCK lishilisya helperi napriklad pidtrimka PHP kodu Mehanizmi rozshirennya funkcionaluDrupal maye modulnu arhitekturu z kompaktnim yadrom sho nadaye API do yakogo mozhut zvertatisya moduli Standartnij nabir moduliv vklyuchaye taki funkciyi yak blog forum zavantazhennya fajliv zbirach novin golosuvannya poshuk tosho Dizajn sajtu zminyuyetsya takozh za dopomogoyu specialnih moduliv tem oformlennya Moduli Kilka prikladiv moduliv yaki mozhna zavantazhiti v repozitoriyi na drupal org Ad sistema dlya upravlinnya pokazami reklamnih baneriv Captcha zahisnij mehanizm kartinok CAPTCHA sho vikoristovuyetsya pri reyestraciyi Ecommerce Drupal Commerce sistemi elektronnoyi komerciyi Tinymce vizualni redaktori Gallery integraciya z galereyeyu zobrazhen LDAP integration integraciya z LDAP mailhandler listhandler mozhlivist publikaciyi materialiv sajtu cherez poshtovij interfejs i z poshtovih rozsilok Project vedennya proyektiv vklyuchaye bagtreker i integraciyu z CVS i Subversion SPAM blokuvannya spamu Swish Sphinxsearch integraciya z rushiyami poshuku Swish i Sphinx View vizualnij pobudovnik zapitiv do materialiv i vidobrazhennya yih v riznih rakursah WebForm gnuchkij modul dlya shvidkogo proyektuvannya interaktivnih form opituvannya zvorotnij zv yazok GraphQL mozhna vikoristovuvati cej modul yak osnovu dlya pobudovi vlasnoyi shemi z bagatma dostupnimi plaginami dlya stvorennya danih i za dopomogoyu specialnogo kodu GraphQL Core Schema cej modul avtomatichno stvoryuye konfigurovanu shemu GraphQL vashih danih u Drupal Do bezperechnih perevag Drupal slid vidnesti dosit povnu dokumentaciyu z riznih aspektiv sistemi perevazhno dokumentaciya anglijskoyu movoyu Temi oformlennya Dizajn sajtu na Drupal buduyetsya na osnovi zminnih tem oformlennya Nemaye yedinoyi shemi pobudovi dizajnu Natomist Drupal daye mozhlivist vikoristovuvati rizni rushiyi tem sho vikoristovuyut shabloni zruchni dlya redaguvannya shabloni XML u rushiyah xtemplate i Smarty abo shabloni na HTML i vbudovanij PHP u rushiyi phptemplate tosho abo stvoryuvati temi oformlennya bezposeredno zvertayutsya do API Drupal U komplekt postavki Drupal vklyuchenij rushij tem na osnovi phptemplate i kilka prikladiv tem Inshi paketi tem mozhna zavantazhiti na sajti proyektu Pochinayuchi z versiyi 4 7 Drupal pidtrimuye tehnologiyu Ajax dlya dinamichnogo pidvantazhennya vmistu bez povnogo onovlennya storinok U versiyi 5 dlya roboti z JavaScript dodana biblioteka JQuery Z versiyi 6 0 z yavilosya stvorennya form za dopomogoyu AHAH bez povnogo perezavantazhennya storinok sajtu NedolikiKritiki Drupal stavlyat v dokir rozrobnikam slabke vikoristannya ob yektnih mozhlivostej PHP API Drupal praktichno ne vikoristovuye nayavni v PHP mozhlivosti OOP Rozrobniki argumentuyut ce slabkoyu realizaciyeyu OOP u movi osoblivo do versiyi PHP 5 Ob yektna model v Drupal prisutnya ale v desho netradicijnomu dlya PHP viglyadi Do nedolikiv ale vodnochas i do perevag Drupal mozhna vidnesti vidsutnist zvorotnoyi sumisnosti API pri dosit visokij dinamici rozrobki proyektu Praktichno v kozhnomu relizi vidbuvayutsya zmini API koli poryad z dodavannyam novih funkcij pribirayutsya deyaki stari abo zminyuyutsya parametri vikliku funkcij Ce prizvodit do neobhidnosti rozrobnikam storonnih moduliv adaptuvati yih dlya roboti z novimi versiyami Drupal Prote zmini API i procedura adaptaciyi moduliv do novih versij opisuyutsya v dokumentaciyi do kozhnogo relizu takozh zavzhdi proponuyetsya mehanizm avtomatizovanogo apgrejda yadra sistemi na novu versiyu Plyus danoyi shemi rozrobki nemaye neobhidnosti tyagti z versiyi u versiyu programnij shar sumisnosti zi starimi API sho polegshuye potochnij kod sistemi Ukrayinski lokalizaciyi DrupalUkrayinska spilnota aktivno zajmayetsya lokalizaciyeyu tekstiv yadra na ukrayinsku movu Najbilshim dosyagnennyam v perekladi mozhna vvazhati te sho yadro 8 yi versiyi Drupal pershim bulo povnistyu perekladeno same ukrayinskoyu movoyu Rozdilenij Decoupled Drupal Vid A Do YaVidokremlenij Drupal nalezhit do arhitekturi Drupal de bek end Drupal nadaye vmist inshim zovnishnim sistemam po suti sluguyuchi centralnim shovishem vmistu yakij mozhna obslugovuvati na riznomanitnih pristroyah Chasto rozglyadayetsya yak najkrashij instrument dlya realizaciyi rozdilenogo vnutrishnogo vmistu ta bagatofunkcionalnogo zovnishnogo interfejsu Decoupled Drupal maye vnutrishnyu innovacijnu silu dlya stvorennya vinyatkovogo cifrovogo dosvidu Vidokremlennya Drupal dozvolyaye rozrobnikam stvoryuvati programi gotovi do majbutnogo yaki mozhna rozmishuvati na riznih kanalah a takozh zabezpechuye shvidshij chas zapitu vidpovidi koristuvacha Davajte rozberemosya z rozdilenim Drupal bezgolovim Drupal vid A do Ya Kozhen veb sajt ne prosto vidobrazhaye vmist veb sajt ce zasib za dopomogoyu yakogo spozhivayetsya ta predstavlyayetsya spozhivachevi unikalnij i dosvidchenij vmist Krim togo veb sajti povinni pidtrimuvati uzgodzhenist maketa dosvidu ta brendingu nezalezhno vid pristroyu z yakogo do nih zdijsnyuyetsya dostup Vidokremlenij Drupal ye odnim iz najvidomishih instrumentiv yakij vidpovidaye visokim ochikuvannyam kliyentiv shodo predstavlennya vmistu vzayemodiyi z koristuvachem i uzgodzhenosti na riznih pristroyah U sviti de brendi postijno pracyuyut nad stvorennyam bagatokanalnogo dosvidu Drupal predstavlyaye sebe v riznih formatah shob zadovolniti riznomanitni ochikuvannya organizaciyi ta zbalansuvati potrebi redaktoriv kontentu ta rozrobnikiv veb sajtiv Davajte rozberemosya z riznimi metodami abo variantami vidokremlennya drupal Ce takozh dostupna versiya ciyeyi blok shemi opisana slovami odnim iz zasnovnikiv drupal Drupal z progresivnim vidokremlennyam Koli vam potribno nadati visokointeraktivni interfejsi z rozshirenim koristuvackim dosvidom vi vikoristovuyete dodatkovij riven JavaScript poverh interfejsu Drupal roblyachi jogo bezgolovim vidokremlenim Cej metod nazivayetsya Drupal z progresivnoyu rozv yazkoyu JavaScript vidpovidaye za vidtvorennya okremogo bloku chi nevelikoyi chastini storinki abo mozhe vidtvoryuvati vsyu storinku Riznicya v kontroli polyagaye v jogo prihilnosti do JavaScript chim menshe storinka prihilna do JavaScript tim mensha zalezhnist vid rozrobnikiv Ce oznachaye sho redaktori mozhut vikoristovuvati krashi administrativni mozhlivosti ta legko zminyuvati redaguvati abo onovlyuvati vmist Javascript garantuye sho maket ta inshi vidi vzayemodiyi z koristuvachem zberezhutsya abo ne budut silno porusheni pid chas onovlennya vmistu Cej variant pidhodit organizaciyi yaka pragne regulyarno rozmishuvati vmist na svoyemu veb sajti abo potrebuye regulyarnogo vmistu napriklad cini vakansiyi chi zobrazhennya harakteristiki specifikaciyi produktiv tosho Povnistyu vidokremlenij Drupal Na pochatku v povnistyu vidokremlenij arhitekturi Drupal buv lishe CMS yakij nadaye dani a programa JavaScript iz vidtvorennyam na storoni servera keruye vsim vidtvorennyam i rozmitkoyu pid chas spilkuvannya z Drupal cherez API veb servisu Priblizno kilka rokiv tomu cya arhitektura rozdililasya na dvi okremi paradigmi cherez zrostayuchu skladnist rozrobki JavaScript Povnistyu vidokremlenij Drupal mozhna realizuvati dvoma sposobami a same povnistyu vidokremlenij dodatok i povnistyu vidokremlenij statichnij sajt Povnistyu vidokremlena veb programa Drupal peredbachaye povne rozdilennya problem mizh rivnem prezentaciyi ta vsima inshimi aspektami CMS Z inshogo boku na povnistyu vidokremlenomu statichnomu sajti interfejs povnistyu vbudovanij u frejmvork Fajli HTML CSS JS vikoristovuyutsya dlya zberigannya vmistu v ramkah Dodatki z povnim roz yednannyam ne mayut deyakih funkcij takih yak redaguvannya na misci ta keruvannya maketom ale cej metod dosit populyarnij sered rozrobnikiv yaki vikoristovuyut Angular React Vue js tosho dlya stvorennya dodatkiv oskilki voni mayut nabagato bilshij kontrol nad interfejsnim modulem Hocha cya arhitektura pokrashuye produktivnist bezpeku ta zmenshuye skladnist nedolikom ye te sho navit za prostimi zminami vmistu slid vikonuvati zavdannya perekompilyaciyi ta publikaciyi povnogo veb sajtu Zvidsi i nazva statichnij JAMstack JavaScript API Markup mozhna vikoristovuvati shob obijti skladnosti rozrobki JavaScript pid chas rozrobki povnistyu vidokremlenih statichnih sajtiv Drupal Jamstack oznachaye Javascript API i Markup Ce poyednannya povnistyu vidokremlenogo statichnogo sajtu ta vidokremlenogo sajtu Po suti ce statichni storinki z komponentami Javascript yaki diyut cherez API Zrozumijte koli vam slid vikoristovuvati Decouple pidhid Pershe rishennya yake vi povinni prijnyati ce vibrati mizh tradicijnim i roz yednanim Slidom za tim yaka vidokremlena arhitektura Vazhlivo rozumiti sho Decoupled Drupal ce bilshe nizh nova modna tehnologiya yaka dozvolyaye rozroblyati veb dodatki asinhronno Ne dozvolyajte nikomu vmovlyati vas u ce yaksho vi ne bachite yavnu cinnu perevagu oskilki bezgolovi programi Drupal potrebuyut dobre obiznanoyi komandi rozrobnikiv abo partneriv i nimi ne mozhut keruvati amatori chi novachki Vibir bezgolovoyi abo vidokremlenoyi arhitekturi Drupal ce bilshe nizh prosto IT rishennya vono potrebuye strukturnogo bachennya ta strategichnogo rozuminnya oskilki dlya skasuvannya nepravilnogo rishennya potribni odnakovi chas i zusillya Os kilka faktoriv yaki vam potribno vrahovuvati bezgolovij drupal Yaksho vasha kompaniya maye chitke bagatokanalne bachennya Yaksho vasha kompaniya nadaye svoyim vidviduvacham bagato interaktivnogo kontentu Yaksho vash partner iz cifrovoyi transformaciyi predstavlyaye abo vasha podorozh do cifrovoyi transformaciyi predstavlyaye yavnu dodatkovu cinnist dlya vidokremlenogo veb sajtu programi Vibir pravilnoyi roz yednanoyi arhitekturi Zrozumijte toj fakt sho postupovo roz yednani programi mozhna legko rozvinuti abo zminiti na povnistyu roz yednani programi Yaksho u vas vzhe ye abo ye bachennya stvorennya bilshe nizh 5 kanaliv todi vam potribno stvoriti povnistyu vidokremlenu arhitekturu Drupal Yaksho u vas shodenno duzhe velika kilkist vidviduvachiv viberit statichnij sajt Yaksho vi ne vpevneni ni v odnomu z navedenogo vishe todi stvorit promizhnu arhitekturu z postupovim rozv yazuvannyam Krim togo podivitsya vnutrishno yaksho u vas ye silna komanda chi IT partner yakomu potriben povnij kontrol nad maketom i vmistom todi viberit arhitekturu z postupovim roz yednannyam yaksho ne povnistyu roz yednanu Nedoliki decoupling Vidokremlennya maye svoyi obmezhennya deyaki z yakih Obmezhennya gnuchkosti dlya redaktoriv vmistu Vartist rozrobki vidokremlenoyi veb programi ye vishoyu Pislya rozrobki vidokremleni programi takozh potrebuyut dosvidchenoyi komandi dlya pidtrimki zmin i pidtrimki program Zagalnij proyekt matime shiroke bachennya ta potrebuvatime bilshe zusil shob pidtrimuvati cej velikij slid Visnovok Persh nizh viznachitisya z arhitekturoyu vazhlivo otrimati dumku dosvidchenoyi agenciyi Drupal Voni povinni mati velikij dosvid u detalnomu rozuminni bachennya ta shlyahu vashoyi kompaniyi persh nizh zaproponuvati vidpovidne rishennya Drupal Krim togo voni povinni garantuvati sho vasha arhitektura Ne staye prostim shovishem danih Povnistyu vikoristovuye redakcijni funkciyi Drupal Veb sajt bezpechnij za svoyeyu konstrukciyeyu a programi mayut obmezhennya shob nadavati dostup lishe za potrebi Konstrukciya keruyetsya komponentami tomu kozhen komponent proyektuyetsya okremo Zagalom agenciya garantuye sho vi otrimuyete shvidshu ta glibshu informaciyu yaka ozbroyuye vas danimi dlya prijnyattya pravilnih rishen Perelik agencij drupalDiv takozhJoomla WordPressPrimitki Drupal org Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 8 chervnya 2020 The drupal Open Source Project on Open Hub Languages Page 2006 d Track Q124688 A query on Drupal s official website on March 2009 How does one pronounce Drupal 30 lipnya 2020 u Wayback Machine procitovano 19 chervnya 2013 drupal org Arhiv originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2009 drupal org Arhiv originalu za 16 listopada 2016 Procitovano 8 kvitnya 2009 drupal org Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 8 kvitnya 2009 W3Techs 15 lipnya 2011 Arhiv originalu za 11 bereznya 2021 Procitovano 15 lipnya 2011 BuiltWith 28 bereznya 2011 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 28 bereznya 2011 The State of Drupal 2010 speech Archive org 10 bereznya 2001 Procitovano 31 serpnya 2011 Arhiv originalu za 30 lipnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2018 Releases for Drupal core Drupal Project Procitovano 4 sichnya 2023 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 6 listopada 2018 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 listopada 2018 History 28 lyutogo 2009 u Wayback Machine drupal org Retrieved 2009 04 08 Benjamin Melancon et al 2011 The Definitive Guide to Drupal 7 2nd ed 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Apress p 823 ISBN 9781430231356 Retrieved 2012 05 27 Critchley Spencer 2006 05 03 Digital Politics An Interview With CivicSpace Founder Zack Rosen 9 sichnya 2014 u Wayback Machine O Reilly Media Retrieved 2012 05 27 Kreiss Daniel 2012 03 05 Dean Romney and Drupal Values and Technological Adoption 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Culture Digitally Retrieved 2012 05 27 Samantha M Shapiro The Dean Connection 23 chervnya 2016 u Wayback Machine The New York Times December 7 2003 accessed May 27 2012 Marketplace 10 chervnya 2016 u Wayback Machine drupal org Retrieved 2012 05 27 Koenig Josh Groups Drupal Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 8 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 22 travnya 2016 Dries Buytaert Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 20 lipnya 2010 ENGINE Industries Arhiv originalu za 24 grudnya 2009 Procitovano 20 lipnya 2010 Drupal org Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 31 serpnya 2011 Cnet com News cnet com 19 travnya 2009 Arhiv originalu za 10 lipnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2011 Arhiv originalu za 21 traven 2007 Procitovano 3 berezen 2011 Arhiv originalu za 23 bereznya 2011 Procitovano 3 bereznya 2011 Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2011 drupal org Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 29 bereznya 2016 drupal org Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 29 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka How to decouple Drupal in 2019 dri es angl Procitovano 2 grudnya 2022 PosilannyaOficijnij sajt proyektu Drupal 19 zhovtnya 2019 u Wayback Machine angl Opis API ta prikladi programuvannya 28 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl Temi dlya sajtiv na Drupal 23 serpnya 2007 u Wayback Machine angl Ukrayinska lokalizaciya Drupal na oficijnomu sajti 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Sajt ukrayinskih drupaleriv 25 lipnya 2010 u Wayback Machine