LibreOffice — вільний та крос-платформовий офісний пакет. LibreOffice працює на операційних системах Microsoft Windows, (Gnu/Linux) та macOS i є одним з провідних вільних аналогів Microsoft Office.
Тип | Офісний пакет |
---|---|
Розробник | The Document Foundation |
Перший випуск | 25 січня 2011 |
Стабільний випуск | 7.5.4 (2 червня 2023 ) |
Платформа | IA-32, x86_64, ARM, PowerPC, MIPS, (IBM System/390), Android, Linux, Windows і macOS |
Операційна система | Windows[1], Android[1], кросплатформова програма, Haiku[2], UNIX-подібні операційні системи[3] і Linux[3] |
Мова програмування | , XML, Java |
Українська мова | частково[1] |
Ліцензія | Mozilla Public License Версія 2.0 |
Онлайн-документація | help.libreoffice.org |
Репозиторій | git.libreoffice.org/core |
Вебсайт | libreoffice.org |
|
Основним форматом файлу LibreOffice є відкритий формат офісних документів OpenDocument, версія 1.1 якого була затверджена як міжнародний стандарт ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012; окрім того, LibreOffice підтримує формати Microsoft Office та інших офісних пакетів для досягнення максимальної сумісності.
Історія
LibreOffice був заснований восени 2010 як незалежне відгалуження (форк) від розробки OpenOffice.org (нині — Apache OpenOffice) через розбіжності поглядів на майбутній розвиток проєкту незалежних розробників і компанії Oracle Corporation, тодішнім власником OpenOffice.org.
Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету як проєкту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, , , Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation.
Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice.
У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проєкту спільно з командою розробників LibreOffice. BrOffice користується великою популярністю в Бразилії — цим пакетом користується понад 15 млн осіб. У Бразилії сформована досить зріла й велика спільнота розробників BrOffice, яка має намір передати свої напрацювання проєкту LibreOffice і надалі розвивати локалізовану для Бразилії версію спільними зусиллями. Для координації роботи в Бразилії створено Центр просування передового досвіду на базі вільного програмного забезпечення, який, окрім роботи над LibreOffice, буде допомагати й іншим вільним проєктам, а також займатися підготовкою фахівців з вільного програмного забезпечення.
Перший стабільний випуск
25 січня 2011 організація Document Foundation оголосила перший стабільний випуск офісного пакету LibreOffice 3.3. До складу програмного рішення входять текстовий процесор Writer, табличний процесор Calc, майстер презентацій Impress, векторний графічний редактор Draw, редактор формул Math і модуль управління базами даних Base. Перший стабільний випуск LibreOffice включив як зміни, підготовлені до OpenOffice.org 3.3 (наприклад, включені всі 14 стандартних шрифтів PDF-документів), так і нові можливості власне LibreOffice (наприклад імпорт SVG-графіки). Всі застосунки перекладені на десятки мов, включно з українською.
Через день після випуску фондом Document Foundation першої стабільної версії пакету офісних застосунків LibreOffice 3.3 побачила світ портативна збірка продукту, що функціонує безпосередньо з USB-накопичувача на будь-якому комп'ютері під управлінням Windows. Новинка, іменована LibreOffice Portable 3.3, не вимагає установки, не смітить у системі, нічим не поступається стаціонарному варіанту і, бувши налаштованою один раз, завжди працює так, як хоче того користувач.
Особливості нумерації версій
Починаючи з LibreOffice 3.4, розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету. Перший випуск у новій гілці (наприклад, 3.4.0) буде мати статус фінального релізу, який ще не можна вважати повністю стабільним, але вже не варто розглядати як тестову версію для розробників. Фінальний реліз буде розрахований на використання досвідченими користувачами, які не бояться помилок і готові випробувати нову версію на реальних завданнях.
Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2) на підставі оцінки якості буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження офісного пакету серед всіх користувачів. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу.
Розклад випусків LibreOffice
Випуск | Версія | Дата виходу | Опис |
---|---|---|---|
3.3 | 3.3.0 beta | 14 жовтня 2010 | |
3.3.0 | 26 січня 2011 | ||
3.3.1 | 23 лютого 2011 | ||
3.3.2 | 22 березня 2011 | ||
3.3.3 | 16 червня 2011 | ||
3.3.4 | 17 серпня 2011 | ||
3.4 | 3.4.0 | 3 червня 2011 | |
3.4.1 | 1 липня 2011 | ||
3.4.2 | 1 серпня 2011 | ||
3.4.3 | 31 серпня 2011 | ||
3.4.4 | 9 листопада 2011 | ||
3.4.5 | 16 січня 2012 | ||
3.4.6 | 22 березня 2012 | ||
3.5 | 3.5.0 | 14 лютого 2012 | |
3.5.1 | 15 березня 2012 | ||
3.5.2 | 5 квітня 2012 | ||
3.5.3 | 2 травня 2012 | ||
3.5.4 | 30 травня 2012 | ||
3.5.5 | 11 липня 2012 | ||
3.5.6 | 15 серпня 2012 | ||
3.5.7 | 18 жовтня 2012 | ||
3.6 | 3.6.0 | 8 серпня 2012 | |
3.6.1 | 29 серпня 2012 | ||
3.6.2 | 4 жовтня 2012 | ||
3.6.3 | 1 листопада 2012 | ||
3.6.4 | 5 грудня 2012 | ||
3.6.5 | 30 січня 2013 | ||
3.6.6 | 11 квітня 2013 | ||
3.6.7 | 18 липня 2013 | ||
4.0 | 4.0.0 | 7 лютого 2013 | Теми оформлення, вставляння коментарів у документ |
4.0.1 | 6 березня 2013 | ||
4.0.2 | 4 квітня 2013 | ||
4.0.3 | 9 травня 2013 | ||
4.0.4 | 19 червня 2013 | ||
4.0.5 | 22 серпня 2013 | ||
4.0.6 | 23 жовтня 2013 | ||
4.1 | 4.1.0 | 25 липня 2013 | Бокові панелі, поворот зображень, вбудовування шрифтів у документи |
4.1.1 | 29 серпня 2013 | ||
4.1.2 | 4 жовтня 2013 | ||
4.1.3 | 1 листопада 2013 | ||
4.1.4 | 18 грудня 2013 | ||
4.1.5 | 11 лютого 2014 | ||
4.1.6 | 29 квітня 2014 | ||
4.2 | 4.2.0 | 30 січня 2014 | Нове стартове вікно, новий рушій у Calc |
4.2.1 | 20 лютого 2014 | ||
4.2.2 | 13 березня 2014 | ||
4.2.3 | 10 квітня 2014 | ||
4.2.4 | 8 травня 2014 | ||
4.2.5 | 20 червня 2014 | ||
4.2.6 | 5 серпня 2014 | ||
4.2.7 | 30 жовтня 2014 | ||
4.2.8 | 12 грудня 2014 | ||
4.3 | 4.3.0 | 30 липня 2014 | |
4.3.1 | 28 серпня 2014 | ||
4.3.2 | 25 вересня 2014 | ||
4.3.3 | 30 жовтня 2014 | ||
4.3.4 | 14 листопада 2014 | ||
4.3.5 | 18 грудня 2014 | ||
4.3.6 | 20 лютого 2015 | ||
4.3.7 | 26 квітня 2015 | ||
4.4 | 4.4.0 | 29 січня 2015 | |
4.4.1 | 26 лютого 2015 | ||
4.4.2 | 2 квітня 2015 | ||
4.4.3 | 25 квітня 2015 | ||
4.4.4 | 30 червня 2015 | ||
4.4.5 | 30 липня 2015 | ||
4.4.6 | 3 листопада 2015 | ||
4.4.7 | 10 грудня 2015 | ||
5.0 | 5.0.0 | 5 серпня 2015 | Підтримка церковнослов'янської мови як стандартної локалі з відповідним функціоналом (відсутня на даний час на інших офісних платформах). [2] [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] |
5.0.1 | 27 серпня 2015 | ||
5.0.2 | 23 сентября 2015 | ||
5.0.3 | 3 листопада 2015 | ||
5.0.4 | 17 грудня 2015 | ||
5.0.5 | 15 лютого 2016 | ||
5.0.6 | Ще невідомо. | ||
5.1 | 5.1.0 | 10 лютого 2016 | |
5.1.1 | 10 березня 2016 | ||
5.1.2 | 7 квітня 2016 | ||
5.1.3 | 12 травня 2016 | Найбільш помітною зміною є забезпечення роботи з даними в Google Drive на платформах Linux і OS X (раніше виникали проблеми при спробі входу в Google Drive з даних платформ).[3] [ 14 травня 2016 у Wayback Machine.] | |
5.2 | 5.2.0 | 23 червня 2016 | |
5.3 | 5.3.0 | 1 лютого 2017 | Підтримка вертикально орієнтованих рядків (для традиційного монгольського письма). Підтримка сілезької мови та угорських рун. |
Компоненти LibreOffice
Модуль | Файли | Примітки | Схожі застосунки | |
---|---|---|---|---|
LibreOffice Writer | .odt | Текстовий процесор та візуальний редактор HTML | OpenOffice.org Writer AbiWord KWord Microsoft Word (Pages) TextMaker | |
LibreOffice Calc | .ods | Табличний процесор | OpenOffice.org Calc Gnumeric KSpread Microsoft Excel (Numbers) PlanMaker | |
LibreOffice Impress | .odp | Програма підготовки презентацій | OpenOffice.org Impress (Keynote) Microsoft PowerPoint SoftMaker Presentations | |
.odb | Механізм підключения до зовнішніх СУБД та вбудованих СУБД HSQLDB, Firebird (з вер. 4.2) | OpenOffice.org Base Kexi Microsoft Access | ||
.odg | Векторний графічний редактор | Inkscape OpenOffice.org Draw Adobe Illustrator CorelDRAW Dia Microsoft Expression Design Microsoft Visio | ||
.odf | Редактор формул | OpenOffice.org Math Microsoft Equation Tools |
Репозиторії доповнень і шаблонів
У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій. Під доповненнями розуміються інструменти, які можуть бути додані або вилучені незалежно від основного застосунку LibreOffice. Доповнення можуть як додавати принципово нові можливості, так і розширювати або спрощувати роботу з наявною функціональністю.
В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і найцікавіших елементів кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone.
Використання
LibreOffice — потужний офісний пакет, що повністю сумісний з 32/64-бітними системами. Перекладений більш ніж 30 мовами світу. Підтримує більшість популярних операційних систем, включаючи GNU/Linux, Microsoft Windows і Mac OS X.
LibreOffice повністю безкоштовний і має відкритий сирцевий код, отже, будь-який користувач на власний розсуд має можливість безкоштовно завантажувати, використовувати і вивчати LibreOffice. LibreOffice безкоштовний як для приватного, так і для освітнього або комерційного використання. Може використовуватися без будь-яких ліцензійних зборів будь-ким.
Відзнаки
У 2011 році LibreOffice був визнаний найкращим відкритим проєктом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011 і найпопулярнішим проєктом на думку Open World Forum Experiment Award.
Примітки
- Free Software Directory
- LibreOffice is now available for Haiku
- https://www.libreoffice.org/download/download-libreoffice/
- . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- System Requirements (англ.) . Офіційна вебсторінка проєкту LibreOffice. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
- Now two years old, LibreOffice is going strong (англ.) . . 28 09 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
- LibreOffice 3.4 (англ.) . PCMag.com. 15 червень 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2012.
- ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012 Open Document Format for Office Applications (OpenDocument) v1.1. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 9 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 9 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
- Нові можливості і виправлення помилок у 4.0 [ 2013-05-19 у Wayback Machine.](рос.)
- Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.1 [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.2 [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- 5.0.4 [ 25 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 3 березня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 29 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: LibreOffice |
- Офіційний сайт [ 24 березня 2021 у Wayback Machine.]
- The Document Foundation [Архівовано 21 червня 2012 у WebCite]
- Сайт дистрибутиву LibreOffice Portable
- Вікі LibreOffice [ 12 березня 2012 у Wayback Machine.] (зокрема LibreOffice українською [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.])
- Всі версії LibreOffice [ 15 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
LibreOffice vilnij ta kros platformovij ofisnij paket LibreOffice pracyuye na operacijnih sistemah Microsoft Windows Gnu Linux ta macOS i ye odnim z providnih vilnih analogiv Microsoft Office LibreOfficeTip Ofisnij paketRozrobnik The Document FoundationPershij vipusk 25 sichnya 2011Stabilnij vipusk 7 5 4 2 chervnya 2023 12 misyaciv tomu 2023 06 02 Platforma IA 32 x86 64 ARM PowerPC MIPS IBM System 390 Android Linux Windows i macOSOperacijna sistema Windows 1 Android 1 krosplatformova programa Haiku 2 UNIX podibni operacijni sistemi 3 i Linux 3 Mova programuvannya C XML JavaUkrayinska mova chastkovo 1 Licenziya Mozilla Public License Versiya 2 0Onlajn dokumentaciya help libreoffice orgRepozitorij git libreoffice org coreVebsajt libreoffice org Mediafajli u Vikishovishi Osnovnim formatom fajlu LibreOffice ye vidkritij format ofisnih dokumentiv OpenDocument versiya 1 1 yakogo bula zatverdzhena yak mizhnarodnij standart ISO IEC 26300 2006 Amd 1 2012 okrim togo LibreOffice pidtrimuye formati Microsoft Office ta inshih ofisnih paketiv dlya dosyagnennya maksimalnoyi sumisnosti IstoriyaLibreOffice buv zasnovanij voseni 2010 yak nezalezhne vidgaluzhennya fork vid rozrobki OpenOffice org nini Apache OpenOffice cherez rozbizhnosti poglyadiv na majbutnij rozvitok proyektu nezalezhnih rozrobnikiv i kompaniyi Oracle Corporation todishnim vlasnikom OpenOffice org Pislya pridbannya v 2009 roci Sun Microsystems korporaciyeyu Oracle spivtovaristvo rozrobnikiv vilnogo ofisnogo paketu OpenOffice org opinilosya na rozdorizhzhi U veresni 2010 providni rozrobniki OpenOffice org ogolosili pro stvorennya novoyi nekomercijnoyi organizaciyi Document Foundation z metoyu prodovzhennya rozvitku ofisnogo paketu yak proyektu nezalezhnogo vid kompaniyi Oracle Pidtrimali iniciativu kompaniyi Canonical Google Novell i Red Hat a takozh nekomercijni organizaciyi Free Software Foundation Open Source Initiative OSI OASIS i GNOME Foundation Sho stosuyetsya Oracle to do ciyeyi kompaniyi bulo vidpravleno zaproshennya uvijti do skladu osnovnih chleniv novoyi organizaciyi Takozh rozrobniki zaproponuvali Oracle bezoplatno peredati v ruki novoyi organizaciyi brend OpenOffice org Na moment utvorennya Document Foundation vidpovidi vid Oracle ne nadijshlo vidtak bulo prijnyato rishennya sho ofisnij paket bude rozvivatisya pid im yam LibreOffice U grudni 2010 tvorci BrOffice populyarnogo brazilskogo vidgaluzhennya vid ofisnogo paketu OpenOffice org prijnyali rishennya prodovzhiti podalshij rozvitok proyektu spilno z komandoyu rozrobnikiv LibreOffice BrOffice koristuyetsya velikoyu populyarnistyu v Braziliyi cim paketom koristuyetsya ponad 15 mln osib U Braziliyi sformovana dosit zrila j velika spilnota rozrobnikiv BrOffice yaka maye namir peredati svoyi napracyuvannya proyektu LibreOffice i nadali rozvivati lokalizovanu dlya Braziliyi versiyu spilnimi zusillyami Dlya koordinaciyi roboti v Braziliyi stvoreno Centr prosuvannya peredovogo dosvidu na bazi vilnogo programnogo zabezpechennya yakij okrim roboti nad LibreOffice bude dopomagati j inshim vilnim proyektam a takozh zajmatisya pidgotovkoyu fahivciv z vilnogo programnogo zabezpechennya Pershij stabilnij vipusk 25 sichnya 2011 organizaciya Document Foundation ogolosila pershij stabilnij vipusk ofisnogo paketu LibreOffice 3 3 Do skladu programnogo rishennya vhodyat tekstovij procesor Writer tablichnij procesor Calc majster prezentacij Impress vektornij grafichnij redaktor Draw redaktor formul Math i modul upravlinnya bazami danih Base Pershij stabilnij vipusk LibreOffice vklyuchiv yak zmini pidgotovleni do OpenOffice org 3 3 napriklad vklyucheni vsi 14 standartnih shriftiv PDF dokumentiv tak i novi mozhlivosti vlasne LibreOffice napriklad import SVG grafiki Vsi zastosunki perekladeni na desyatki mov vklyuchno z ukrayinskoyu Cherez den pislya vipusku fondom Document Foundation pershoyi stabilnoyi versiyi paketu ofisnih zastosunkiv LibreOffice 3 3 pobachila svit portativna zbirka produktu sho funkcionuye bezposeredno z USB nakopichuvacha na bud yakomu komp yuteri pid upravlinnyam Windows Novinka imenovana LibreOffice Portable 3 3 ne vimagaye ustanovki ne smitit u sistemi nichim ne postupayetsya stacionarnomu variantu i buvshi nalashtovanoyu odin raz zavzhdi pracyuye tak yak hoche togo koristuvach Osoblivosti numeraciyi versij Storinka vidkrita v tekstovomu procesori LibreOfficeWriter Pochinayuchi z LibreOffice 3 4 rozrobnikami predstavlenij novij pidhid do markuvannya versij ofisnogo paketu Pershij vipusk u novij gilci napriklad 3 4 0 bude mati status finalnogo relizu yakij she ne mozhna vvazhati povnistyu stabilnim ale vzhe ne varto rozglyadati yak testovu versiyu dlya rozrobnikiv Finalnij reliz bude rozrahovanij na vikoristannya dosvidchenimi koristuvachami yaki ne boyatsya pomilok i gotovi viprobuvati novu versiyu na realnih zavdannyah Cherez deyakij chas pislya finalnoyi versiyi budut dostupni koriguvalni relizi 3 4 1 3 4 2 tosho pid chas odnogo z takih vipuskiv napriklad 3 4 2 na pidstavi ocinki yakosti bude ogolosheno pro gotovnist LibreOffice do promislovoyi ekspluataciyi sho peredbachaye mozhlivist shirokomasshtabnogo vprovadzhennya ofisnogo paketu sered vsih koristuvachiv Vsi novi vipuski budut vihoditi cherez fiksovani promizhki chasu Rozklad vipuskiv LibreOffice Versiyi LibreOffice Vipusk Versiya Data vihodu Opis 3 3 3 3 0 beta 14 zhovtnya 2010 3 3 0 26 sichnya 2011 3 3 1 23 lyutogo 2011 3 3 2 22 bereznya 2011 3 3 3 16 chervnya 2011 3 3 4 17 serpnya 2011 3 4 3 4 0 3 chervnya 2011 3 4 1 1 lipnya 2011 3 4 2 1 serpnya 2011 3 4 3 31 serpnya 2011 3 4 4 9 listopada 2011 3 4 5 16 sichnya 2012 3 4 6 22 bereznya 2012 3 5 3 5 0 14 lyutogo 2012 3 5 1 15 bereznya 2012 3 5 2 5 kvitnya 2012 3 5 3 2 travnya 2012 3 5 4 30 travnya 2012 3 5 5 11 lipnya 2012 3 5 6 15 serpnya 2012 3 5 7 18 zhovtnya 2012 3 6 3 6 0 8 serpnya 2012 3 6 1 29 serpnya 2012 3 6 2 4 zhovtnya 2012 3 6 3 1 listopada 2012 3 6 4 5 grudnya 2012 3 6 5 30 sichnya 2013 3 6 6 11 kvitnya 2013 3 6 7 18 lipnya 2013 4 0 4 0 0 7 lyutogo 2013 Temi oformlennya vstavlyannya komentariv u dokument 4 0 1 6 bereznya 2013 4 0 2 4 kvitnya 2013 4 0 3 9 travnya 2013 4 0 4 19 chervnya 2013 4 0 5 22 serpnya 2013 4 0 6 23 zhovtnya 2013 4 1 4 1 0 25 lipnya 2013 Bokovi paneli povorot zobrazhen vbudovuvannya shriftiv u dokumenti 4 1 1 29 serpnya 2013 4 1 2 4 zhovtnya 2013 4 1 3 1 listopada 2013 4 1 4 18 grudnya 2013 4 1 5 11 lyutogo 2014 4 1 6 29 kvitnya 2014 4 2 4 2 0 30 sichnya 2014 Nove startove vikno novij rushij u Calc 4 2 1 20 lyutogo 2014 4 2 2 13 bereznya 2014 4 2 3 10 kvitnya 2014 4 2 4 8 travnya 2014 4 2 5 20 chervnya 2014 4 2 6 5 serpnya 2014 4 2 7 30 zhovtnya 2014 4 2 8 12 grudnya 2014 4 3 4 3 0 30 lipnya 2014 4 3 1 28 serpnya 2014 4 3 2 25 veresnya 2014 4 3 3 30 zhovtnya 2014 4 3 4 14 listopada 2014 4 3 5 18 grudnya 2014 4 3 6 20 lyutogo 2015 4 3 7 26 kvitnya 2015 4 4 4 4 0 29 sichnya 2015 4 4 1 26 lyutogo 2015 4 4 2 2 kvitnya 2015 4 4 3 25 kvitnya 2015 4 4 4 30 chervnya 2015 4 4 5 30 lipnya 2015 4 4 6 3 listopada 2015 4 4 7 10 grudnya 2015 5 0 5 0 0 5 serpnya 2015 Pidtrimka cerkovnoslov yanskoyi movi yak standartnoyi lokali z vidpovidnim funkcionalom vidsutnya na danij chas na inshih ofisnih platformah 2 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine 5 0 1 27 serpnya 2015 5 0 2 23 sentyabrya 2015 5 0 3 3 listopada 2015 5 0 4 17 grudnya 2015 5 0 5 15 lyutogo 2016 5 0 6 She nevidomo 5 1 5 1 0 10 lyutogo 2016 5 1 1 10 bereznya 2016 5 1 2 7 kvitnya 2016 5 1 3 12 travnya 2016 Najbilsh pomitnoyu zminoyu ye zabezpechennya roboti z danimi v Google Drive na platformah Linux i OS X ranishe vinikali problemi pri sprobi vhodu v Google Drive z danih platform 3 14 travnya 2016 u Wayback Machine 5 2 5 2 0 23 chervnya 2016 5 3 5 3 0 1 lyutogo 2017 Pidtrimka vertikalno oriyentovanih ryadkiv dlya tradicijnogo mongolskogo pisma Pidtrimka silezkoyi movi ta ugorskih run Komponenti LibreOfficeModul Fajli Primitki Shozhi zastosunki LibreOffice Writer odt Tekstovij procesor ta vizualnij redaktor HTML OpenOffice org Writer AbiWord KWord Microsoft Word Pages TextMaker LibreOffice Calc ods Tablichnij procesor OpenOffice org Calc Gnumeric KSpread Microsoft Excel Numbers PlanMaker LibreOffice Impress odp Programa pidgotovki prezentacij OpenOffice org Impress Keynote Microsoft PowerPoint SoftMaker Presentations odb Mehanizm pidklyucheniya do zovnishnih SUBD ta vbudovanih SUBD HSQLDB Firebird z ver 4 2 OpenOffice org Base Kexi Microsoft Access odg Vektornij grafichnij redaktor Inkscape OpenOffice org Draw Adobe Illustrator CorelDRAW Dia Microsoft Expression Design Microsoft Visio odf Redaktor formul OpenOffice org Math Microsoft Equation ToolsRepozitoriyi dopovnen i shablonivU zhovtni 2011 organizaciya Document Foundation zapustila v ekspluataciyu dva repozitoriyi extensions libreoffice org i templates libreoffice org v yakih predstavlena kolekciya dopovnen i shabloniv tipovih form dokumentiv i maketiv oformlennya prezentacij Pid dopovnennyami rozumiyutsya instrumenti yaki mozhut buti dodani abo vilucheni nezalezhno vid osnovnogo zastosunku LibreOffice Dopovnennya mozhut yak dodavati principovo novi mozhlivosti tak i rozshiryuvati abo sproshuvati robotu z nayavnoyu funkcionalnistyu V katalogi prijmayutsya tilki dopovnennya ta shabloni pid vilnimi licenziyami Dlya vidilennya najkorisnishih i najcikavishih elementiv kozhnomu z dopovnen prisvoyuyetsya pevnij rejting obchislenij na osnovi pozitivnih i negativnih vidgukiv koristuvachiv Interfejs katalogiv napisanij na movi Python z vikoristannyam platformi Plone VikoristannyaStorinka interfejs LibreOfficeCalc analog Excel LibreOffice potuzhnij ofisnij paket sho povnistyu sumisnij z 32 64 bitnimi sistemami Perekladenij bilsh nizh 30 movami svitu Pidtrimuye bilshist populyarnih operacijnih sistem vklyuchayuchi GNU Linux Microsoft Windows i Mac OS X LibreOffice povnistyu bezkoshtovnij i maye vidkritij sircevij kod otzhe bud yakij koristuvach na vlasnij rozsud maye mozhlivist bezkoshtovno zavantazhuvati vikoristovuvati i vivchati LibreOffice LibreOffice bezkoshtovnij yak dlya privatnogo tak i dlya osvitnogo abo komercijnogo vikoristannya Mozhe vikoristovuvatisya bez bud yakih licenzijnih zboriv bud kim VidznakiU 2011 roci LibreOffice buv viznanij najkrashim vidkritim proyektom za versiyeyu InfoWorld BOSSIE Award 2011 i najpopulyarnishim proyektom na dumku Open World Forum Experiment Award PrimitkiFree Software Directory d Track Q2470288 LibreOffice is now available for Haiku https www libreoffice org download download libreoffice Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 System Requirements angl Oficijna vebstorinka proyektu LibreOffice Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2013 Now two years old LibreOffice is going strong angl 28 09 2012 Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 LibreOffice 3 4 angl PCMag com 15 cherven 2011 Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 1 lyutogo 2012 ISO IEC 26300 2006 Amd 1 2012 Open Document Format for Office Applications OpenDocument v1 1 Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 8 travnya 2012 Procitovano 9 grudnya 2010 Arhiv originalu za 3 bereznya 2011 Procitovano 9 grudnya 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2011 Procitovano 11 chervnya 2011 Novi mozhlivosti i vipravlennya pomilok u 4 0 2013 05 19 u Wayback Machine ros Novi mozhlivosti i vipravlennya pomilok u LibreOffice 4 1 24 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Novi mozhlivosti i vipravlennya pomilok u LibreOffice 4 2 24 bereznya 2014 u Wayback Machine ros 5 0 4 25 grudnya 2015 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 3 bereznya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 listopada 2011 Procitovano 29 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LibreOffice Oficijnij sajt 24 bereznya 2021 u Wayback Machine The Document Foundation Arhivovano 21 chervnya 2012 u WebCite Sajt distributivu LibreOffice Portable Viki LibreOffice 12 bereznya 2012 u Wayback Machine zokrema LibreOffice ukrayinskoyu 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Vsi versiyi LibreOffice 15 serpnya 2017 u Wayback Machine