Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Воздви женська вулиця у м Чернігові вулиця Воздвиженська ЧернігівХоральна синагога 1863 76 рр нині Чернігівський

Вулиця Родимцева (Чернігів)

Вулиця Родимцева (Чернігів)

Вулиця Воздви́женська — вулиця у м. Чернігові.

вулиця Воздвиженська
Чернігів
image
Хоральна синагога, 1863–76 рр. (нині — Чернігівський обласний молодіжний театр)
Хоральна синагога, 1863–76 рр. (нині — Чернігівський обласний молодіжний театр)
Район Деснянський район (Чернігів)
Колишні назви
Воздвиженська, Пролетарська, Родимцева
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Хоральна синагога, Губернська казенна палата
Забудова частково історична, різноповерхова
Комерція «СеДаМ-маркет», бар «Хуторок»
Організації Чернігівський обласний молодіжний театр
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія

Магістраль прокладена згідно з регулярним планом 1805 року вздовж другої лінії чернігівських укріплень. На початковому етапі існування простягалася від Третяка, території біля Свято-Успенського Єлецького монастиря, до вулиці Набережної (нині — ) і Мар'їного Гаю, проходячи повз церкву Воздвиження Хреста Господнього, за територіальною релевантністю до якої отримала назву Воздвиженської.

У 1860-х роках, після проведення робіт з ліквідації рову вздовж західного муру Свято-Успенського Єлецького монастиря, було прокладено узвіз, який поєднав вулиці Підмонастирську (нині — ) та Воздвиженську в точці перетину Хлібопекинської та Ремісничої вулиць на території Третяка.

Починаючи від другої чверті ХІХ століття вулиця забудовується індивідуальними житловими будинками, переважно дерев'яними. Від 1870-х років з'являються також цегляні будівлі.

У 1908 році частину вулиці Воздвиженської, від вулиці Святославської (нині — проспект Миру) до Підмонастирської, названо ім'ям Князя Чорного.

У 1919 році більшовицька влада перейменувала вулиці Воздвиженську та Князя Чорного на Пролетарську, таким чином знову об'єднавши два відтинки під одним топонімом. Під час німецької окупації міста в період Другої світової війни наказом № 107 Чернігівської міської управи від 12 грудня 1941 року вулицям повернуто початкові назви. Після витіснення німецьких військ з міста восени 1943 року, радянськими органами влади магістралі знову дано назву Пролетарської.

У зв'язку із масштабними перебудовами при повоєнному відновленні міста, історичну магістраль остаточно розділили на два самостійні відтинки, перекривши її бульваром та житловою й адміністративною забудовою. Таким чином західний відтинок вулиці Пролетарської виявився відрізаним від східного, а 1979 року був перейменований на честь О. І. Родимцева — радянського військового діяча, генерал-полковника, двічі Героя Радянського Союзу, який від 23 травня 1960 року по 18 березня 1966 року займав пост командувача 1-ю гвардійською загальновійськовою армією КВО, штаб якої дислокувався у Чернігові.

28 липня 2022 року рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради вулиці було повернуто історичну назву Воздвиженська.

З XVII століття неподалік від П'ятницької брами укріплень форштадту (Другого замку черкаського) розташовувалася дерев'яна тризрубна з трьома банями в два яруси та дзвіницею церква Воздвиження Хреста Господнього (рос.):

image ...церков деревяная Воздвижение Честного Креста; при оной колокольня и школа деревяние. image

— 1765

Кілька разів за своє існування храм зазнавав перебудов: відомо щонайменше дві масштабні реконструкції, зокрема, в 1759 – 1778 роках замість дерев'яного храму, що згорів 1770 року, було зведено новий з кам'яним першим поверхом. У ІІ пол. ХІХ століття було зведено цегляний храм з дзвіницею. Споруда була вирішена в стилі класицизм з елементами ампіру. Поблизу розташовувався цвинтар. У Воздвиженській церкві, зокрема, 31 жовтня (12 листопада) 1893 року проходила похоронна відправа за Л. І. Глібовим. Під час Німецько-радянської війни церква отримала значні пошкодження та була розібрана в середині 1940-х.

На початку ХІХ століття на перехресті вулиць Воздвиженської та Красної (нині — проспект Миру) звільненими кріпаками-переселенцями з Ярославської губернії О. Сидоровим та С. Сорокіним було засновано одноповерховий трактир, що перетворився на перший чернігівський готель, який згодом дістав назву «Царград». У різний час у ньому спинялися О. С. Пушкін (1820 та 1824), М. В. Гоголь (1829), Т. Г. Шевченко та О. С. Афанасьєв-Чужбинський (1846), Л. М. Толстой (1884), Максим Горький (1891). У 1880-х роках підприємством володів купець Візенталь, на той час готель мав два поверхи, згодом заклад було придбано Ф. М. Лагутіним, який влаштував у будівлі кондитерську та булочну. З кінця 1920-х споруда використовувалася як гастроном № 22. На фасаді, за сприяння академіка С. О. Єфремова, було вміщено пам'ятну дошку про відвідини Чернігова Т. Г. Шевченком. Під час Німецько-радянської війни споруда була пошкоджена й більше не відновлювалася. У 1989 році на місці готелю встановлено пам'ятний знак.

З лютого 1861 по травень 1862 року в будинку Михайлових розташовувався «Магазин книг і журналів Маркуса Кранца» — одна із найбільших і найпрогресивніших книготоргових крамниць міста, з часом магазин перетворився також на бібліотеку для читання. Тут знаходилася редакція «Чернігівського листка» Л. І. Глібова. Магазин згорів у пожежі. Через деякий час М. Кранц спорудив власний будинок на розі Воздвиженської і Шосейної вулиць, де було влаштовано книжковий склад та магазин — перше в Чернігові приміщення, побудоване спеціально для книгарні.

У 1863 році архітектором М. С. Щетинським складено проєкт для зведення будівлі . Спорудження завершено в 1876 році. У 1931 році діяльність синагоги була припинена й споруду віддали новоствореному Палацу піонерів. Під час Німецько-радянської війни будівля отримала значні пошкодження. У повоєнний час споруда з частковим переплануванням внутрішніх приміщень була відновлена й знову передана для потреб Палацу піонерів. Від 1970-х сюди було переведено ДТСААФ, а згодом курси цивільної оборони. У 1988 році будівлю колишньої синагоги передано для розміщення Чернігівського обласного молодіжного театру.

У 1904 році в будинку міщанина М. І. Лещенка згідно з рішенням губернатора та з дозволу Імператорського Російського музичного товариства було відкрито приватне музичне училище К. В. Сорокіна — перший заклад такого профілю у місті, основа сучасного Чернігівського музичного коледжу імені Л. М. Ревуцького. Навчання в училищі велося за програмами Петербурзької консерваторії, викладачами працювали випускники Віденської й Петербурзької консерваторій та Київського музичного училища.

У липні 1909 року між вулицями Богоявленською (нині — Шевченка) та Воздвиженською було відкрито Олексіївський пасаж — один із найбільш престижних торгових майданчиків міста. Вхід до пасажу був із вулиці Богоявленської, вихід — на Воздвиженську, майже навпроти церковної дзвіниці. Пасаж на правах торгової вулиці мав власну нумерацію, яка включала трохи більше двадцяти номерів. Крім крамниць тут розташовувалися редакція газети «Селянинъ» (виходила друком у 1908–1915 роках) та з 1910 року кінотеатр «Экспрессъ». Після революційних подій початку ХХ століття профіль пасажу не змінився, але через перепланування вхід було перекрито, залишився лише прохід на колишній вулиці Воздвиженській. Споруди пасажу були повністю знищені під час боїв за Чернігів у серпні — вересні 1941 року в ході Другої світової війни.

На початку 1920-х років у націоналізованому будинку А. Безкоровайного на розі вулиць Шевченка (нині — проспект Миру) й Пролетарської, напроти гастроному № 22, було відкрито «Будинок друку». Тут розташували цинкографію, радіостанцію, а також редакції «Селянської газети» (виходила в 1924 – 1925 роках) та «Червоного стягу» (від 1943 року — газета «Деснянська правда»). Будинок зруйновано в ході боїв за місто восени 1943 року.

У 1992 році на колишньому перехресті Воздвиженської та Борисоглібської вулиць, на місці, де до 1941 року розташовувалася садиба родини Нерод, встановлено дошку-барельєф Г. В. Нероді.

Видатні мешканці

  • Булгаков Василь Миколайович — Почесний громадянин Чернігова
  • Кранц Марк (Мордух) Наумович — міщанин, книготорговець, один із активних протагоністів культурного життя Чернігова ІІ половини ХІХ століття
  • Ласкоронський Андрій Петрович — спадковий Почесний громадянин Чернігова
  • Родина дворян Нерод:
  1. Нерода Василь Тимофійович — титулярний радник, секретар Сирітського суду
  2. Нерода Василь Васильович — інженер-мостобудівник, гласний міської думи, один із ініціаторів створення та найбільш активний учасник озеленення парку Ялівщина
  3. Нерода Георгій Васильович — видатний скульптор, член-кореспондент АМ СРСР, Народний художник РРФСР, лауреат Срібної медалі імені М. Б. Грекова

Цікаві факти

  • 19 вересня (1 жовтня) 1881 року міщанин Терлецький, що проживав неподалік від готелю «Царград», при копанні ями для льоху виявив у землі три дзвони. Було визнано приналежність дзвонів Воздвиженській церкві. За поширеним переказом, нібито на місці знахідки було поставлено церковну дзвіницю.
  • 15 листопада (27 листопада) 1898 року приходським священником Воздвиженської церкви М. Смирновим було освячено водонасосну станцію на території урочища Ялівщина — цим актом був офіційно пущений у дію чернігівський міський водогін.
  • 26 серпня (8 вересня) 1914 на цвинтарі Воздвиженської церкви було поховано поручика 10-го Новгородського драгунського полку В. М. Красовського. Навесні 1974 року при проведенні земляних робіт біля «Діпроцивільпромбуду», на місці знесеного цвинтаря, це поховання було випадково виявлене. Атрибуція знахідки виконана А. А. Карнабідою завдяки втручанню чернігівки О. І. Олександрової. Серед містян, що стали свідками виявлення знахідки, поширилися чутки про знайдене поховання генерала, зроблене нібито в срібній труні — насправді за срібну труну було сприйнято художньо оздоблений цинковий саркофаг київської фірми М. Якубовського.

Пам'ятки архітектури та історії, інфраструктура та об'єкти

Споруди

  • буд. № 2
  1. турагенція «Toros»

Пам'ятні дошки:

  1. Родимцеву Олександру
  • буд. № 4 — Хоральна синагога (арх. М. С. Щетинський, 1876 р.)

На цей час:

  1. КП Чернігівський обласний молодіжний театр
  • буд. № 10 — UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»)
  • буд. № 14

Пам'ятні дошки:

  1. Вивальнюку Луці
  • буд. № 16 — Губернська казенна палата (ІІ пол. ХІХ ст.)

На цей час:

  1. ПАТ Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня»

Галерея

  • image
    Гастроном № 22 (колишній готель «Царград»), початок 1940-х
  • image
    Пам'ятна дошка, присвячена відвідинам Чернігова Т. Г. Шевченком, встановлена на стіні колишнього готелю «Царград», 1943 р.
  • image
    Руїни Воздвиженської церкви, 1943 р.
  • image
    Губернська казенна палата, ІІ пол. ХІХ ст. (нині — Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня»)
  • image
    Пам'ятний знак на місці, де знаходився готель «Царград», вст. 1989 р.
  • image
    Барельєф на місці будинку родини Нерод (вст. 1992 р., нині відсутній)

Примітки та посилання

Зноски:

  1. Родимцеву О. І. меморіальна дошка // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 712.
  2. До лютого 2019 року в місті зберігався так званий «Будинок Родимцева» («Генеральський особняк»), зведений на початку 1960-х спеціально для командуючих армією. Розташовувався у мікрорайоні Бобровиця за адресою вул. Шевченка, 112.
  3. Шафонскій А. Ф. Черниговскаго намѣстничества топографическое описаніе съ краткимъ географическимъ и историческимъ Малыя Россіи, изъ частей коей оное намѣстничество составлено. — К., 1851. — С. 288
  4. «Царград» // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 845.
  5. Чернігівський обласний молодіжний театр // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 919.
  6. . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 19 червня 2019.

Примітки (№ у реєстрі пам'яток):

  1. І-місц. 3461
  2. І-місц. 3460

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulicya Vozdvi zhenska vulicya u m Chernigovi vulicya Vozdvizhenska ChernigivHoralna sinagoga 1863 76 rr nini Chernigivskij oblasnij molodizhnij teatr Horalna sinagoga 1863 76 rr nini Chernigivskij oblasnij molodizhnij teatr Rajon Desnyanskij rajon Chernigiv Kolishni nazviVozdvizhenska Proletarska RodimcevaTransportRuh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki Horalna sinagoga Gubernska kazenna palataZabudova chastkovo istorichna riznopoverhovaKomerciya SeDaM market bar Hutorok Organizaciyi Chernigivskij oblasnij molodizhnij teatrZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapaIstoriyaMagistral prokladena zgidno z regulyarnim planom 1805 roku vzdovzh drugoyi liniyi chernigivskih ukriplen Na pochatkovomu etapi isnuvannya prostyagalasya vid Tretyaka teritoriyi bilya Svyato Uspenskogo Yeleckogo monastirya do vulici Naberezhnoyi nini i Mar yinogo Gayu prohodyachi povz cerkvu Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo za teritorialnoyu relevantnistyu do yakoyi otrimala nazvu Vozdvizhenskoyi U 1860 h rokah pislya provedennya robit z likvidaciyi rovu vzdovzh zahidnogo muru Svyato Uspenskogo Yeleckogo monastirya bulo prokladeno uzviz yakij poyednav vulici Pidmonastirsku nini ta Vozdvizhensku v tochci peretinu Hlibopekinskoyi ta Remisnichoyi vulic na teritoriyi Tretyaka Pochinayuchi vid drugoyi chverti HIH stolittya vulicya zabudovuyetsya individualnimi zhitlovimi budinkami perevazhno derev yanimi Vid 1870 h rokiv z yavlyayutsya takozh ceglyani budivli U 1908 roci chastinu vulici Vozdvizhenskoyi vid vulici Svyatoslavskoyi nini prospekt Miru do Pidmonastirskoyi nazvano im yam Knyazya Chornogo U 1919 roci bilshovicka vlada perejmenuvala vulici Vozdvizhensku ta Knyazya Chornogo na Proletarsku takim chinom znovu ob yednavshi dva vidtinki pid odnim toponimom Pid chas nimeckoyi okupaciyi mista v period Drugoyi svitovoyi vijni nakazom 107 Chernigivskoyi miskoyi upravi vid 12 grudnya 1941 roku vulicyam povernuto pochatkovi nazvi Pislya vitisnennya nimeckih vijsk z mista voseni 1943 roku radyanskimi organami vladi magistrali znovu dano nazvu Proletarskoyi U zv yazku iz masshtabnimi perebudovami pri povoyennomu vidnovlenni mista istorichnu magistral ostatochno rozdilili na dva samostijni vidtinki perekrivshi yiyi bulvarom ta zhitlovoyu j administrativnoyu zabudovoyu Takim chinom zahidnij vidtinok vulici Proletarskoyi viyavivsya vidrizanim vid shidnogo a 1979 roku buv perejmenovanij na chest O I Rodimceva radyanskogo vijskovogo diyacha general polkovnika dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu yakij vid 23 travnya 1960 roku po 18 bereznya 1966 roku zajmav post komanduvacha 1 yu gvardijskoyu zagalnovijskovoyu armiyeyu KVO shtab yakoyi dislokuvavsya u Chernigovi 28 lipnya 2022 roku rishennyam vikonavchogo komitetu Chernigivskoyi miskoyi radi vulici bulo povernuto istorichnu nazvu Vozdvizhenska Z XVII stolittya nepodalik vid P yatnickoyi brami ukriplen forshtadtu Drugogo zamku cherkaskogo roztashovuvalasya derev yana trizrubna z troma banyami v dva yarusi ta dzviniceyu cerkva Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo ros cerkov derevyanaya Vozdvizhenie Chestnogo Kresta pri onoj kolokolnya i shkola derevyanie 1765 Kilka raziv za svoye isnuvannya hram zaznavav perebudov vidomo shonajmenshe dvi masshtabni rekonstrukciyi zokrema v 1759 1778 rokah zamist derev yanogo hramu sho zgoriv 1770 roku bulo zvedeno novij z kam yanim pershim poverhom U II pol HIH stolittya bulo zvedeno ceglyanij hram z dzviniceyu Sporuda bula virishena v stili klasicizm z elementami ampiru Poblizu roztashovuvavsya cvintar U Vozdvizhenskij cerkvi zokrema 31 zhovtnya 12 listopada 1893 roku prohodila pohoronna vidprava za L I Glibovim Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni cerkva otrimala znachni poshkodzhennya ta bula rozibrana v seredini 1940 h Na pochatku HIH stolittya na perehresti vulic Vozdvizhenskoyi ta Krasnoyi nini prospekt Miru zvilnenimi kripakami pereselencyami z Yaroslavskoyi guberniyi O Sidorovim ta S Sorokinim bulo zasnovano odnopoverhovij traktir sho peretvorivsya na pershij chernigivskij gotel yakij zgodom distav nazvu Cargrad U riznij chas u nomu spinyalisya O S Pushkin 1820 ta 1824 M V Gogol 1829 T G Shevchenko ta O S Afanasyev Chuzhbinskij 1846 L M Tolstoj 1884 Maksim Gorkij 1891 U 1880 h rokah pidpriyemstvom volodiv kupec Vizental na toj chas gotel mav dva poverhi zgodom zaklad bulo pridbano F M Lagutinim yakij vlashtuvav u budivli konditersku ta bulochnu Z kincya 1920 h sporuda vikoristovuvalasya yak gastronom 22 Na fasadi za spriyannya akademika S O Yefremova bulo vmisheno pam yatnu doshku pro vidvidini Chernigova T G Shevchenkom Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni sporuda bula poshkodzhena j bilshe ne vidnovlyuvalasya U 1989 roci na misci gotelyu vstanovleno pam yatnij znak Z lyutogo 1861 po traven 1862 roku v budinku Mihajlovih roztashovuvavsya Magazin knig i zhurnaliv Markusa Kranca odna iz najbilshih i najprogresivnishih knigotorgovih kramnic mista z chasom magazin peretvorivsya takozh na biblioteku dlya chitannya Tut znahodilasya redakciya Chernigivskogo listka L I Glibova Magazin zgoriv u pozhezhi Cherez deyakij chas M Kranc sporudiv vlasnij budinok na rozi Vozdvizhenskoyi i Shosejnoyi vulic de bulo vlashtovano knizhkovij sklad ta magazin pershe v Chernigovi primishennya pobudovane specialno dlya knigarni U 1863 roci arhitektorom M S Shetinskim skladeno proyekt dlya zvedennya budivli Sporudzhennya zaversheno v 1876 roci U 1931 roci diyalnist sinagogi bula pripinena j sporudu viddali novostvorenomu Palacu pioneriv Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni budivlya otrimala znachni poshkodzhennya U povoyennij chas sporuda z chastkovim pereplanuvannyam vnutrishnih primishen bula vidnovlena j znovu peredana dlya potreb Palacu pioneriv Vid 1970 h syudi bulo perevedeno DTSAAF a zgodom kursi civilnoyi oboroni U 1988 roci budivlyu kolishnoyi sinagogi peredano dlya rozmishennya Chernigivskogo oblasnogo molodizhnogo teatru U 1904 roci v budinku mishanina M I Leshenka zgidno z rishennyam gubernatora ta z dozvolu Imperatorskogo Rosijskogo muzichnogo tovaristva bulo vidkrito privatne muzichne uchilishe K V Sorokina pershij zaklad takogo profilyu u misti osnova suchasnogo Chernigivskogo muzichnogo koledzhu imeni L M Revuckogo Navchannya v uchilishi velosya za programami Peterburzkoyi konservatoriyi vikladachami pracyuvali vipuskniki Videnskoyi j Peterburzkoyi konservatorij ta Kiyivskogo muzichnogo uchilisha U lipni 1909 roku mizh vulicyami Bogoyavlenskoyu nini Shevchenka ta Vozdvizhenskoyu bulo vidkrito Oleksiyivskij pasazh odin iz najbilsh prestizhnih torgovih majdanchikiv mista Vhid do pasazhu buv iz vulici Bogoyavlenskoyi vihid na Vozdvizhensku majzhe navproti cerkovnoyi dzvinici Pasazh na pravah torgovoyi vulici mav vlasnu numeraciyu yaka vklyuchala trohi bilshe dvadcyati nomeriv Krim kramnic tut roztashovuvalisya redakciya gazeti Selyanin vihodila drukom u 1908 1915 rokah ta z 1910 roku kinoteatr Ekspress Pislya revolyucijnih podij pochatku HH stolittya profil pasazhu ne zminivsya ale cherez pereplanuvannya vhid bulo perekrito zalishivsya lishe prohid na kolishnij vulici Vozdvizhenskij Sporudi pasazhu buli povnistyu znisheni pid chas boyiv za Chernigiv u serpni veresni 1941 roku v hodi Drugoyi svitovoyi vijni Na pochatku 1920 h rokiv u nacionalizovanomu budinku A Bezkorovajnogo na rozi vulic Shevchenka nini prospekt Miru j Proletarskoyi naproti gastronomu 22 bulo vidkrito Budinok druku Tut roztashuvali cinkografiyu radiostanciyu a takozh redakciyi Selyanskoyi gazeti vihodila v 1924 1925 rokah ta Chervonogo styagu vid 1943 roku gazeta Desnyanska pravda Budinok zrujnovano v hodi boyiv za misto voseni 1943 roku U 1992 roci na kolishnomu perehresti Vozdvizhenskoyi ta Borisoglibskoyi vulic na misci de do 1941 roku roztashovuvalasya sadiba rodini Nerod vstanovleno doshku barelyef G V Nerodi Vidatni meshkanci Bulgakov Vasil Mikolajovich Pochesnij gromadyanin Chernigova Kranc Mark Morduh Naumovich mishanin knigotorgovec odin iz aktivnih protagonistiv kulturnogo zhittya Chernigova II polovini HIH stolittya Laskoronskij Andrij Petrovich spadkovij Pochesnij gromadyanin Chernigova Rodina dvoryan Nerod Neroda Vasil Timofijovich titulyarnij radnik sekretar Siritskogo sudu Neroda Vasil Vasilovich inzhener mostobudivnik glasnij miskoyi dumi odin iz iniciatoriv stvorennya ta najbilsh aktivnij uchasnik ozelenennya parku Yalivshina Neroda Georgij Vasilovich vidatnij skulptor chlen korespondent AM SRSR Narodnij hudozhnik RRFSR laureat Sribnoyi medali imeni M B GrekovaCikavi fakti19 veresnya 1 zhovtnya 1881 roku mishanin Terleckij sho prozhivav nepodalik vid gotelyu Cargrad pri kopanni yami dlya lohu viyaviv u zemli tri dzvoni Bulo viznano prinalezhnist dzvoniv Vozdvizhenskij cerkvi Za poshirenim perekazom nibito na misci znahidki bulo postavleno cerkovnu dzvinicyu 15 listopada 27 listopada 1898 roku prihodskim svyashennikom Vozdvizhenskoyi cerkvi M Smirnovim bulo osvyacheno vodonasosnu stanciyu na teritoriyi urochisha Yalivshina cim aktom buv oficijno pushenij u diyu chernigivskij miskij vodogin 26 serpnya 8 veresnya 1914 na cvintari Vozdvizhenskoyi cerkvi bulo pohovano poruchika 10 go Novgorodskogo dragunskogo polku V M Krasovskogo Navesni 1974 roku pri provedenni zemlyanih robit bilya Diprocivilprombudu na misci znesenogo cvintarya ce pohovannya bulo vipadkovo viyavlene Atribuciya znahidki vikonana A A Karnabidoyu zavdyaki vtruchannyu chernigivki O I Oleksandrovoyi Sered mistyan sho stali svidkami viyavlennya znahidki poshirilisya chutki pro znajdene pohovannya generala zroblene nibito v sribnij truni naspravdi za sribnu trunu bulo sprijnyato hudozhno ozdoblenij cinkovij sarkofag kiyivskoyi firmi M Yakubovskogo Pam yatki arhitekturi ta istoriyi infrastruktura ta ob yektiSporudi bud 2 turagenciya Toros Pam yatni doshki Rodimcevu Oleksandru bud 4 Horalna sinagoga arh M S Shetinskij 1876 r Na cej chas KP Chernigivskij oblasnij molodizhnij teatr bud 10 UniCredit Bank PAT Ukrsocbank bud 14 Pam yatni doshki Vivalnyuku Luci bud 16 Gubernska kazenna palata II pol HIH st Na cej chas PAT Chernigivska vzuttyeva fabrika Bereginya GalereyaGastronom 22 kolishnij gotel Cargrad pochatok 1940 h Pam yatna doshka prisvyachena vidvidinam Chernigova T G Shevchenkom vstanovlena na stini kolishnogo gotelyu Cargrad 1943 r Ruyini Vozdvizhenskoyi cerkvi 1943 r Gubernska kazenna palata II pol HIH st nini Chernigivska vzuttyeva fabrika Bereginya Pam yatnij znak na misci de znahodivsya gotel Cargrad vst 1989 r Barelyef na misci budinku rodini Nerod vst 1992 r nini vidsutnij Primitki ta posilannyaZnoski Rodimcevu O I memorialna doshka Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 712 Do lyutogo 2019 roku v misti zberigavsya tak zvanij Budinok Rodimceva Generalskij osobnyak zvedenij na pochatku 1960 h specialno dlya komanduyuchih armiyeyu Roztashovuvavsya u mikrorajoni Bobrovicya za adresoyu vul Shevchenka 112 Shafonskij A F Chernigovskago namѣstnichestva topograficheskoe opisanie s kratkim geograficheskim i istoricheskim Malyya Rossii iz chastej koej onoe namѣstnichestvo sostavleno K 1851 S 288 Cargrad Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 845 Chernigivskij oblasnij molodizhnij teatr Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 919 Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 19 chervnya 2019 Primitki u reyestri pam yatok I misc 3461 I misc 3460DzherelaPortal Chernigivshina Rodimceva vulicya Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 711 712 Lep yavko S A Chernigiv Istoriya mista Naukovo populyarne vidannya K Tempora 2012 432 s Karnabida A A Chernigiv Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1969 80 s Karnabida A A Chernigiv Arhitekturno istorichnij naris Vid 2 e pereroblene i dop K Budivelnik 1980 128 s Rudenok V Ya Chernigiv podorozh na 100 rokiv nazad 1910 2010 Chernigiv AHALAR 2009 84 s Sapon V M Vulici starogo Chernigova Istoriko krayeznavchi etyudi Chernigiv RVK Desnyanska pravda 2007 128 s

Дата публікації:
Топ