Волинський ліцей (інші назви — Кременецький ліцей, Вищий волинський ліцей, Кременецько-Волинський ліцей, Волинська гімназія) — навчальний заклад у місті Кременець на Волині (нині — Тернопільська область). Важливий польський культурний осередок, який існував у 1805–1831 роках, відновлений у 1922–1939 роках, знаний також як "Волинські Афіни". Відіграв значну роль у розвитку польської культури на Волині..
Волинський ліцей | |
---|---|
Тип | ліцей |
Країна | Польська Республіка |
Розташування | Кременець |
50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д.Координати: 50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. | |
Засновано | 1819 |
Закрито | 1832 і 1939 |
Волинський ліцей у Вікісховищі |
Відомості
У 1819 році Вищу волинську гімназію перейменували на ліцей із збереженням колишньої програми навчання.
Ліцей фактично заснував Тадеуш Чацький, тодішній інспектор навчальних закладів Волинського, Подільського та Київського намісництв, за участю Гуго Коллонтая, на базі існуючих окружних шкіл, які знаходилися у приміщення колишнього єзуїтського колегіуму, заснованому князями Вишневецьких. Школа мала слугувати освітнім і культурним центром південно-східних земель колишньої Речі Посполитої, надаючи початкову, середню, професійну і навіть базову вищу освіту. У 1803 році цар Олександр І дав дозвіл на реорганізацію існуючих у колишньому єзуїтському колегіумі шкіл, а 1(13) жовтня 1805 року відбулося відкриття нового навчального закладу. Першим його директором (до початку грудня 1810 року) був Юзеф Чех. Початкова назва школи – Волинська гімназія – діяла до 1819 року, потім її значення зросло, і гімназію перейменували на Кременецький Ліцей, який мав право видавати нижчі наукові ступені.
За задумом Тадеуша Чацького, ліцей у Кременці мав стати навчальним закладом університетського рівня — «Волинськими Афінами». Спеціально придбали у Варшаві особисту бібліотеку останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Надалі бібліотека постійно поповнювалася; до 1831 року в ній нараховувалося 34 378 томів. На пожертування меценатів придбано нумізматичний кабінет, колекцію мінералів, оснащення для астрономічної та фізичної лабораторій. При ліцеї існувала власна метеорологічна станція з мережею метеопунктів при повітових училищах.
Тадеуш Чацький багато зробив, щоб залучити у ліцей видатних викладачів з Кракова, Вільно, Варшави, Відня. Серед них — Йоахим Лелевель — значний польський вчений та громадський діяч, Олександр Міцкевич — брат поета Адама Міцкевича, Евзебіуш Словацький — батько іншого польського поета Юліуша Словацького та ін. З Австрії приїхав професор ботаніки та зоології В. Бессер, дійсний член Віденської Академії мистецтв Йозеф Пічман.
Учнями ліцею здебільшого були діти дрібної шляхти та міщан (поляки, українці, євреї). Найбідніші мали право розраховувати на стипендію. Серед вихованців ліцею були літератори Маврицій Гославський, Томаш Олізаровський, Тимко Падура та ін.
У 1821 році з 600 студентів було тільки 34 українці.
У 1833 році за участь студентів ліцею в польському повстанні 1831 року за наказом російського царя Миколи I ліцей було ліквідовано. Бібліотеку, нумізматичний кабінет, колекцію картин, гравюр та скульптур було конфісковано і передано новоствореному імператорському університетові Святого Володимира у Києві. Рослини з ботанічного саду і наукові прилади теж було перевезено до Києва. В будинках ліцею було розташовано православну Волинську духовну семінарію.
Програма навчання
У гімназії була реалізована ретельна освітня програма, спрямована на всебічний інтелектуальний, моральний, культурний і громадянський розвиток учнів, заснована на передумовах, визначених Товариством друзів наук. Навчання у Ліцеї тривало 10 років і поділялося на два ступені: чотири однорічні «класи» і три дворічні «курси». Програма перших чотирьох років включала вивчення польської, російської, французької мови, латини, релігії, географії, арифметики та основ геометрії. Після чотирьох років навчання продовжилося в класах старшої школи, де лекції велися за університетською програмою. До попередніх предметів на першому курсі протягом першого року навчання були додані поглиблена геометрія, пласка тригонометрія, а на другому курсі — алгебра, логіка, риторика та стародавня історія. На другому курсі вивчали фізику, вищу математику, інтегральне обчислення, політичну економію. На третьому курсі до навчальної програми були додані хімія, природнича історія, ботаніка та вітчизняне право. Викладалася також історія грецької, латинської, польської та французької літератури. Додатковими предметами на вибір були: грецька, англійська, книгознавство, малювання, теоретична та практична механіка, архітектура, гімнастика. Крім того, студентів навчали фехтуванню, музики, співу, танців і верхової їзди.
Навчання було дорогим. З 15 серпня до 1 вересня кожен студент мав сплатити річний внесок у розмірі 463 злотих 10 грошей - якщо студент планував провести у ліцеї ще й літні місяці, або 414 злотих 10 грошей - якщо він повертався додому на канікули. Крім того, була плата за додаткові уроки та певні суми на «шкільні потреби». Школа також отримувала кошти від місцевих поміщиків, які платили добровільні внески.
Уроки тривали з восьмої до десятої години ранку та з другої до четвертої години дня, крім вівторка та четверга, коли після обіду був передбачений активний відпочинок. До основного розкладу навчальних годин додано лекції з додаткових дисциплін.
Ліцей у час УНР та більшовийької окупації (1918-1920 рр.)
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2016) |
Під час більшовицької окупації у 1919 році фонди бібліотеки охороняв від знищення Комісаріат польських справ на чолі з Юліаном Лещинським-Ленським, що діяв при більшовицькому Народному комісаріаті у справах національностей.
Ліцей у польські часи
На початку 1920-х, коли Кременець опинився у складі Польщі, на основі указу Юзефа Пілсудського в старовинних спорудах було відкрито комплексний навчальний заклад під назвою Кременецький ліцей пол. Liceum Krzemienieckie. Сюди входили загальноосвітня школа, гімназія, середня рільнича школа, кілька професійно-технічних училищ, учительська семінарія, що була реорганізована згодом у так званий «педагогіум». 1937 року при ліцеї відкрили Музей землі Кременецької імені Віллібальда Бессера. Певний час у навчальному закладі працював відомий художник Владислав Ґалімський. Тут починалася творча біографія фотомайстра світової слави Генрика Германовича.
Ліцей за радянської влади
Восени 1939 року ліцей закрили, а вже весною наступного року тут було відкрито Кременецький учительський інститут (нині Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка), який мав чотири факультети.
Ліцей в роки Другої Світової війни
28 липня 1941 року, невдовзі після окупації Кременця німецькими військами, німці заарештували представників польської інтелігенції, переважно вчителів Кременецької ліцею. Арештованих ув'язнили в Народному домі, де їх катували солдати зондеркоманди та місцевої поліції. 28–30 липня 1941 року 30 осіб з цієї групи німці розстріляли під Хресною Горою.
Костел за часів СРСР використовувався як спортивне приміщення навчального закладу.
У сучасній Польщі традиції Кременецького ліцею продовжує XXVII середня школа у Варшаві імені Тадеуша Чацького. Університет імені Миколая Коперника в Торуні також базується на традиціях давнього ліцею: одна з вулиць на території університетського кампусу носить назву Кременецька.
Ліцей за часів відновлення Незалежності України
Приміщення
Відомі люди
Викладачі
- Науковий склад
Ігнацій Абламович – польський фізик, професор
Антоні Анджейовський – польський натураліст, ботанік, геолог, мемуарист і письменник
Віллібальд Бессер – польський ботанік і флорист, дослідник флори Східної Галичини, професор.
Міхал Вишневський – польський філософ, психолог та історик літератури, професор
Юзеф Коженьовський – польський драматург і прозаїк, професор
Ян Куліковський – викладач теології та капелан в 1825–1831 рр., луцький канонік, згодом ректор Житомирської римо-католицької семінарії
Йоахім Лелевель - польський історик, нумізмат, поліглот, геральдист і політичний діяч, професор
Олександр Міцкевич – викладач польського, литовського та римського права, брат Адама Міцкевича.
Алоїз Осінський – римо-католицький священник (ксьондз), піяр, польський педагог, філолог, лексикограф, дослідник старопольської писемності. Луцький єпископ-суфраган.
Евзебіуш Словацький – польський теоретик та історик літератури, перекладач, драматург, батько Юліуша Словацького.
Алоїз Фелінський – польський професор літератури та директор Вищої школи
Міхал Хоньський - польський економіст, випускник (1805) і доктор філософії Віленського університету (1806). Викладав природне право і політичну економію практично протягом усього існування Ліцею (з 1806 по 1831). Він також читав лекції із загальної статистики
Антоні Ярковський – польський філософ, професор
Павел Ярковський – польський бібліотекар і бібліограф, засновник Кременецької бібліотеки
Людвік Ґроновський – польський фотограф і викладач, засновник Волинської планерної школи.
Юліан Козловський – польський підпільник в часи ІІ Світової війни священик
– польський хімік, пізніше викладач Університету Миколи Коперника
– польський інженер, архітектор, лейтенант, учитель малювання.
Випускники
- Антоні Анджейовський – польський натураліст, ботанік, геолог, мемуарист і письменник.
- Юзеф Антоні Бопре – польський лікар, друг Юліуша Словацького
- Фелікс Бернатович – польський письменник-романтик.
- Зенон Бжозовський – польський меценат, землевласник, маршалок шляхти Подільської губернії.
- Стефан Вітвіцький — польський поет, публіцист.
- Міхал Вишневський – польський філософ, психолог та історик літератури, професор
- Станіслав Ворцель – польський політичний діяч, публіцист, діяч Листопадового повстання
- Маврицій Гославський - польський поет, учасник турецького походу, листопадовий повстанець
- Казимир Ґзовський - польський інженер, будівник мостів і доріг у Канаді, листопадовий повстанець.
- Миколай Єловіцький - польський письменник, журналіст, сотник Волинської кавалерії в Листопадовому повстанні.
- Тимон Заборовський – польський поет
- Євстахій Івановський — польський письменник, публіцист, історик, мемуарист, благодійник.
- Марк Кац – польський і американський математик
- Юзеф Коженьовський – польський драматург і прозаїк, професор
- Францішек Ковальський – польський поет, перекладач творів Мольєра
- Антоній Мальчевський - польський поет, попередник романтизму
- Костянтин Мальчевський – польський військовий, мексиканський генерал
- Томаш Август Олізаровський – польський драматург
- Нарциз Олізар — польський граф, сенатор-кашталян Королівства Польського, депутат сейму 1831 р., політичний діяч Великої еміграції, письменник, публіцист і художник.
- Густав Олізар – польський граф, публіцист, поет, мемуарист
- – польський іполог, письменник, збирач народних казок і легенд.
- Томаш Падура – польсько-український поет, автор пісні "Гей, соколи"
- Кароль Пашкевич – листопадовий повстанець, учасник атаки на Бельведер
- Станіслав Познанський — польський журналіст, вояк Армії Крайової, учасник Варшавського повстання
- Александер Нарциз Дзєндзєцький – провідний варшавський медієвіст періоду між повстаннями, видавець історичних джерел, член Геральдики Королівства Польського з 1847 року.
- Станіслав Раменда – польський селекціонер нових сортів рослин, доктор сільськогосподарських наук
- Зигмунт Румель — польський воєначальник, комендант 8-го Волинського БЧ, старшина Армії Крайової, поет.
- Юліуш Словацький – польський поет
- – польський педагог, педагог і математик, учитель Зигмунта Красінського.
- Каєтан Якса-Марцинковський – польський поет, графоман, перекладач і педагог
- Ольга Станде-Арматис - вчитель математики
- Влодзімєж Тюнін – польський художник і педагог
- Казімеж Урбанік – польський математик, ректор Вроцлавського університету
Бібліотека Ліцею
На кінець існування Волинського ліцею його бібліотека налічувала 24 379 праць у 34 378 томах. Її основу становила книгозбірня польського короля Станіслава-Августа Понятовського, придбана Т.Чацьким для гімназії ще до її відкриття. У її фондах були також книги, подаровані ліцеєві князями Ю.Понятовським та М.Кутузовим, бібліотека померлого професора Ф.Шейда, інші численні збірки, зокрема твори українських полемістів. Також у фондах знаходилась Острозька Біблія, передана ліцеєві митрополитом Київським і Галицьким Серапіоном у 1808 році (нині всі ці видання є частиною фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського).
Польська влада кілька разів вимагала повернення бібліотеки Ліцею до Польщі, але безрезультатно. Перші спроби відновити бібліотеку та галерею були зроблені в рамках переговорів щодо реалізації Ризького договору, але безуспішно. У міжвоєнний період королівська бібліотека, що зберігалася у складах ЦНБ АН України і була недоступною для польських дослідників. Після здобуття Україною Незалежності влада країни також відмовилася повертати матеріали у Польщу. Але в 1992 році між Центральною науковою бібліотекою в Києві та Національною бібліотекою у Варшаві було підписано угоду про співпрацю, і була розпочата інвентаризація і копіювання матеріалів.
Див. також
Примітки
- Крем'янецький Ліцей… — С. 1169.
- Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 10. — С. 3858.
- БЕРНАТОВИЧ Фелікс Александер. Тернопільщина (укр.). 15 лютого 2023. Процитовано 29 квітня 2024.
- Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua. Процитовано 30 квітня 2024.
- Бібліотека. Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка (uk-ua) . Процитовано 30 квітня 2024.
- КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 29 квітня 2024.
Джерела
- Даниляк П. // Український історичний журнал // К., № 2 (485) за березень-квітень 2009. — С. 51-66. — ISSN 0130-5247.
- Крем'янецький Ліцей // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. — Т. 3. — С. 1169.
- Собчук В. Д. Кременецький ліцей [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 315. — .
- Собчук В. Д. Кременецький ліцей [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 279. — .
- 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-українські культурні взаємини: краєзн.-біогр. покажч. / С. Ткачов, В. Ханас. — Т. : Джура, 1996. — 60 с
- Spis nauczycieli… pod red. Zygmunta Zagórowskiego [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. — S. 61—65. (пол.)
Посилання
- Офіційний сайт Кременецького ліцею імені Уласа Самчука [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.].
- // Сайт міста Кременець.
- Коляденко С. Кременецький ліцей у системі освіти Волині (ХІХ – 30-ті рр. ХХст.) http://eprints.zu.edu.ua/4339/1/MONOGRAFIJA_А4.pdf [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Kremenets Lyceum |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Kremeneckij kolegium Ne plutati z Volinskij licej inshi nazvi Kremeneckij licej Vishij volinskij licej Kremenecko Volinskij licej Volinska gimnaziya navchalnij zaklad u misti Kremenec na Volini nini Ternopilska oblast Vazhlivij polskij kulturnij oseredok yakij isnuvav u 1805 1831 rokah vidnovlenij u 1922 1939 rokah znanij takozh yak Volinski Afini Vidigrav znachnu rol u rozvitku polskoyi kulturi na Volini Zobrazhennya pidpis Volinskij licejTip licejKrayina Polska RespublikaRoztashuvannya Kremenec50 07 pn sh 25 43 sh d 50 117 pn sh 25 717 sh d 50 117 25 717 Koordinati 50 07 pn sh 25 43 sh d 50 117 pn sh 25 717 sh d 50 117 25 717Zasnovano 1819Zakrito 1832 i 1939 Volinskij licej u VikishovishiVidomostiU 1819 roci Vishu volinsku gimnaziyu perejmenuvali na licej iz zberezhennyam kolishnoyi programi navchannya Licej faktichno zasnuvav Tadeush Chackij todishnij inspektor navchalnih zakladiv Volinskogo Podilskogo ta Kiyivskogo namisnictv za uchastyu Gugo Kollontaya na bazi isnuyuchih okruzhnih shkil yaki znahodilisya u primishennya kolishnogo yezuyitskogo kolegiumu zasnovanomu knyazyami Vishneveckih Shkola mala sluguvati osvitnim i kulturnim centrom pivdenno shidnih zemel kolishnoyi Rechi Pospolitoyi nadayuchi pochatkovu serednyu profesijnu i navit bazovu vishu osvitu U 1803 roci car Oleksandr I dav dozvil na reorganizaciyu isnuyuchih u kolishnomu yezuyitskomu kolegiumi shkil a 1 13 zhovtnya 1805 roku vidbulosya vidkrittya novogo navchalnogo zakladu Pershim jogo direktorom do pochatku grudnya 1810 roku buv Yuzef Cheh Pochatkova nazva shkoli Volinska gimnaziya diyala do 1819 roku potim yiyi znachennya zroslo i gimnaziyu perejmenuvali na Kremeneckij Licej yakij mav pravo vidavati nizhchi naukovi stupeni Za zadumom Tadeusha Chackogo licej u Kremenci mav stati navchalnim zakladom universitetskogo rivnya Volinskimi Afinami Specialno pridbali u Varshavi osobistu biblioteku ostannogo polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Nadali biblioteka postijno popovnyuvalasya do 1831 roku v nij narahovuvalosya 34 378 tomiv Na pozhertuvannya mecenativ pridbano numizmatichnij kabinet kolekciyu mineraliv osnashennya dlya astronomichnoyi ta fizichnoyi laboratorij Pri liceyi isnuvala vlasna meteorologichna stanciya z merezheyu meteopunktiv pri povitovih uchilishah Tadeush Chackij bagato zrobiv shob zaluchiti u licej vidatnih vikladachiv z Krakova Vilno Varshavi Vidnya Sered nih Joahim Lelevel znachnij polskij vchenij ta gromadskij diyach Oleksandr Mickevich brat poeta Adama Mickevicha Evzebiush Slovackij batko inshogo polskogo poeta Yuliusha Slovackogo ta in Z Avstriyi priyihav profesor botaniki ta zoologiyi V Besser dijsnij chlen Videnskoyi Akademiyi mistectv Jozef Pichman Uchnyami liceyu zdebilshogo buli diti dribnoyi shlyahti ta mishan polyaki ukrayinci yevreyi Najbidnishi mali pravo rozrahovuvati na stipendiyu Sered vihovanciv liceyu buli literatori Mavricij Goslavskij Tomash Olizarovskij Timko Padura ta in U 1821 roci z 600 studentiv bulo tilki 34 ukrayinci U 1833 roci za uchast studentiv liceyu v polskomu povstanni 1831 roku za nakazom rosijskogo carya Mikoli I licej bulo likvidovano Biblioteku numizmatichnij kabinet kolekciyu kartin gravyur ta skulptur bulo konfiskovano i peredano novostvorenomu imperatorskomu universitetovi Svyatogo Volodimira u Kiyevi Roslini z botanichnogo sadu i naukovi priladi tezh bulo perevezeno do Kiyeva V budinkah liceyu bulo roztashovano pravoslavnu Volinsku duhovnu seminariyu Programa navchannya U gimnaziyi bula realizovana retelna osvitnya programa spryamovana na vsebichnij intelektualnij moralnij kulturnij i gromadyanskij rozvitok uchniv zasnovana na peredumovah viznachenih Tovaristvom druziv nauk Navchannya u Liceyi trivalo 10 rokiv i podilyalosya na dva stupeni chotiri odnorichni klasi i tri dvorichni kursi Programa pershih chotiroh rokiv vklyuchala vivchennya polskoyi rosijskoyi francuzkoyi movi latini religiyi geografiyi arifmetiki ta osnov geometriyi Pislya chotiroh rokiv navchannya prodovzhilosya v klasah starshoyi shkoli de lekciyi velisya za universitetskoyu programoyu Do poperednih predmetiv na pershomu kursi protyagom pershogo roku navchannya buli dodani pogliblena geometriya plaska trigonometriya a na drugomu kursi algebra logika ritorika ta starodavnya istoriya Na drugomu kursi vivchali fiziku vishu matematiku integralne obchislennya politichnu ekonomiyu Na tretomu kursi do navchalnoyi programi buli dodani himiya prirodnicha istoriya botanika ta vitchiznyane pravo Vikladalasya takozh istoriya greckoyi latinskoyi polskoyi ta francuzkoyi literaturi Dodatkovimi predmetami na vibir buli grecka anglijska knigoznavstvo malyuvannya teoretichna ta praktichna mehanika arhitektura gimnastika Krim togo studentiv navchali fehtuvannyu muziki spivu tanciv i verhovoyi yizdi Navchannya bulo dorogim Z 15 serpnya do 1 veresnya kozhen student mav splatiti richnij vnesok u rozmiri 463 zlotih 10 groshej yaksho student planuvav provesti u liceyi she j litni misyaci abo 414 zlotih 10 groshej yaksho vin povertavsya dodomu na kanikuli Krim togo bula plata za dodatkovi uroki ta pevni sumi na shkilni potrebi Shkola takozh otrimuvala koshti vid miscevih pomishikiv yaki platili dobrovilni vneski Uroki trivali z vosmoyi do desyatoyi godini ranku ta z drugoyi do chetvertoyi godini dnya krim vivtorka ta chetverga koli pislya obidu buv peredbachenij aktivnij vidpochinok Do osnovnogo rozkladu navchalnih godin dodano lekciyi z dodatkovih disciplin Licej u chas UNR ta bilshovijkoyi okupaciyi 1918 1920 rr Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2016 Pid chas bilshovickoyi okupaciyi u 1919 roci fondi biblioteki ohoronyav vid znishennya Komisariat polskih sprav na choli z Yulianom Leshinskim Lenskim sho diyav pri bilshovickomu Narodnomu komisariati u spravah nacionalnostej Licej u polski chasi Na pochatku 1920 h koli Kremenec opinivsya u skladi Polshi na osnovi ukazu Yuzefa Pilsudskogo v starovinnih sporudah bulo vidkrito kompleksnij navchalnij zaklad pid nazvoyu Kremeneckij licej pol Liceum Krzemienieckie Syudi vhodili zagalnoosvitnya shkola gimnaziya serednya rilnicha shkola kilka profesijno tehnichnih uchilish uchitelska seminariya sho bula reorganizovana zgodom u tak zvanij pedagogium 1937 roku pri liceyi vidkrili Muzej zemli Kremeneckoyi imeni Villibalda Bessera Pevnij chas u navchalnomu zakladi pracyuvav vidomij hudozhnik Vladislav Galimskij Tut pochinalasya tvorcha biografiya fotomajstra svitovoyi slavi Genrika Germanovicha Licej za radyanskoyi vladi Voseni 1939 roku licej zakrili a vzhe vesnoyu nastupnogo roku tut bulo vidkrito Kremeneckij uchitelskij institut nini Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Gnatyuka yakij mav chotiri fakulteti Licej v roki Drugoyi Svitovoyi vijni 28 lipnya 1941 roku nevdovzi pislya okupaciyi Kremencya nimeckimi vijskami nimci zaareshtuvali predstavnikiv polskoyi inteligenciyi perevazhno vchiteliv Kremeneckoyi liceyu Areshtovanih uv yaznili v Narodnomu domi de yih katuvali soldati zonderkomandi ta miscevoyi policiyi 28 30 lipnya 1941 roku 30 osib z ciyeyi grupi nimci rozstrilyali pid Hresnoyu Goroyu Kostel za chasiv SRSR vikoristovuvavsya yak sportivne primishennya navchalnogo zakladu U suchasnij Polshi tradiciyi Kremeneckogo liceyu prodovzhuye XXVII serednya shkola u Varshavi imeni Tadeusha Chackogo Universitet imeni Mikolaya Kopernika v Toruni takozh bazuyetsya na tradiciyah davnogo liceyu odna z vulic na teritoriyi universitetskogo kampusu nosit nazvu Kremenecka Licej za chasiv vidnovlennya Nezalezhnosti UkrayiniDokladnishe PrimishennyaGolovna kategoriya Vidomi lyudiVikladachi Naukovij sklad Ignacij Ablamovich polskij fizik profesor Antoni Andzhejovskij polskij naturalist botanik geolog memuarist i pismennik Villibald Besser polskij botanik i florist doslidnik flori Shidnoyi Galichini profesor Mihal Vishnevskij polskij filosof psiholog ta istorik literaturi profesor Yuzef Kozhenovskij polskij dramaturg i prozayik profesor Yan Kulikovskij vikladach teologiyi ta kapelan v 1825 1831 rr luckij kanonik zgodom rektor Zhitomirskoyi rimo katolickoyi seminariyi Joahim Lelevel polskij istorik numizmat poliglot geraldist i politichnij diyach profesor Oleksandr Mickevich vikladach polskogo litovskogo ta rimskogo prava brat Adama Mickevicha Aloyiz Osinskij rimo katolickij svyashennik ksondz piyar polskij pedagog filolog leksikograf doslidnik staropolskoyi pisemnosti Luckij yepiskop sufragan Evzebiush Slovackij polskij teoretik ta istorik literaturi perekladach dramaturg batko Yuliusha Slovackogo Aloyiz Felinskij polskij profesor literaturi ta direktor Vishoyi shkoli Mihal Honskij polskij ekonomist vipusknik 1805 i doktor filosofiyi Vilenskogo universitetu 1806 Vikladav prirodne pravo i politichnu ekonomiyu praktichno protyagom usogo isnuvannya Liceyu z 1806 po 1831 Vin takozh chitav lekciyi iz zagalnoyi statistiki Antoni Yarkovskij polskij filosof profesor Pavel Yarkovskij polskij bibliotekar i bibliograf zasnovnik Kremeneckoyi biblioteki Lyudvik Gronovskij polskij fotograf i vikladach zasnovnik Volinskoyi planernoyi shkoli Yulian Kozlovskij polskij pidpilnik v chasi II Svitovoyi vijni svyashenik polskij himik piznishe vikladach Universitetu Mikoli Kopernika polskij inzhener arhitektor lejtenant uchitel malyuvannya Vipuskniki Antoni Andzhejovskij polskij naturalist botanik geolog memuarist i pismennik Yuzef Antoni Bopre polskij likar drug Yuliusha Slovackogo Feliks Bernatovich polskij pismennik romantik Zenon Bzhozovskij polskij mecenat zemlevlasnik marshalok shlyahti Podilskoyi guberniyi Stefan Vitvickij polskij poet publicist Mihal Vishnevskij polskij filosof psiholog ta istorik literaturi profesor Stanislav Vorcel polskij politichnij diyach publicist diyach Listopadovogo povstannya Mavricij Goslavskij polskij poet uchasnik tureckogo pohodu listopadovij povstanec Kazimir Gzovskij polskij inzhener budivnik mostiv i dorig u Kanadi listopadovij povstanec Mikolaj Yelovickij polskij pismennik zhurnalist sotnik Volinskoyi kavaleriyi v Listopadovomu povstanni Timon Zaborovskij polskij poet Yevstahij Ivanovskij polskij pismennik publicist istorik memuarist blagodijnik Mark Kac polskij i amerikanskij matematik Yuzef Kozhenovskij polskij dramaturg i prozayik profesor Francishek Kovalskij polskij poet perekladach tvoriv Molyera Antonij Malchevskij polskij poet poperednik romantizmu Kostyantin Malchevskij polskij vijskovij meksikanskij general Tomash Avgust Olizarovskij polskij dramaturg Narciz Olizar polskij graf senator kashtalyan Korolivstva Polskogo deputat sejmu 1831 r politichnij diyach Velikoyi emigraciyi pismennik publicist i hudozhnik Gustav Olizar polskij graf publicist poet memuarist polskij ipolog pismennik zbirach narodnih kazok i legend Tomash Padura polsko ukrayinskij poet avtor pisni Gej sokoli Karol Pashkevich listopadovij povstanec uchasnik ataki na Belveder Stanislav Poznanskij polskij zhurnalist voyak Armiyi Krajovoyi uchasnik Varshavskogo povstannya Aleksander Narciz Dzyendzyeckij providnij varshavskij mediyevist periodu mizh povstannyami vidavec istorichnih dzherel chlen Geraldiki Korolivstva Polskogo z 1847 roku Stanislav Ramenda polskij selekcioner novih sortiv roslin doktor silskogospodarskih nauk Zigmunt Rumel polskij voyenachalnik komendant 8 go Volinskogo BCh starshina Armiyi Krajovoyi poet Yuliush Slovackij polskij poet polskij pedagog pedagog i matematik uchitel Zigmunta Krasinskogo Kayetan Yaksa Marcinkovskij polskij poet grafoman perekladach i pedagog Olga Stande Armatis vchitel matematiki Vlodzimyezh Tyunin polskij hudozhnik i pedagog Kazimezh Urbanik polskij matematik rektor Vroclavskogo universitetuBiblioteka LiceyuNa kinec isnuvannya Volinskogo liceyu jogo biblioteka nalichuvala 24 379 prac u 34 378 tomah Yiyi osnovu stanovila knigozbirnya polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo pridbana T Chackim dlya gimnaziyi she do yiyi vidkrittya U yiyi fondah buli takozh knigi podarovani liceyevi knyazyami Yu Ponyatovskim ta M Kutuzovim biblioteka pomerlogo profesora F Shejda inshi chislenni zbirki zokrema tvori ukrayinskih polemistiv Takozh u fondah znahodilas Ostrozka Bibliya peredana liceyevi mitropolitom Kiyivskim i Galickim Serapionom u 1808 roci nini vsi ci vidannya ye chastinoyu fondiv Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Polska vlada kilka raziv vimagala povernennya biblioteki Liceyu do Polshi ale bezrezultatno Pershi sprobi vidnoviti biblioteku ta galereyu buli zrobleni v ramkah peregovoriv shodo realizaciyi Rizkogo dogovoru ale bezuspishno U mizhvoyennij period korolivska biblioteka sho zberigalasya u skladah CNB AN Ukrayini i bula nedostupnoyu dlya polskih doslidnikiv Pislya zdobuttya Ukrayinoyu Nezalezhnosti vlada krayini takozh vidmovilasya povertati materiali u Polshu Ale v 1992 roci mizh Centralnoyu naukovoyu bibliotekoyu v Kiyevi ta Nacionalnoyu bibliotekoyu u Varshavi bulo pidpisano ugodu pro spivpracyu i bula rozpochata inventarizaciya i kopiyuvannya materialiv Div takozhKremeneckij kolegium Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Gnatyuka Kremenecka oblasna gumanitarno pedagogichna akademiya imeni Tarasa ShevchenkaPrimitkiKrem yaneckij Licej S 1169 Shkilnictvo na Ukrayini Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 10 S 3858 BERNATOVICh Feliks Aleksander Ternopilshina ukr 15 lyutogo 2023 Procitovano 29 kvitnya 2024 Ukrayinska bibliotechna enciklopediya ube nlu org ua Procitovano 30 kvitnya 2024 Biblioteka Kremenecka oblasna gumanitarno pedagogichna akademiya im Tarasa Shevchenka uk ua Procitovano 30 kvitnya 2024 KREMENECKIJ LICEJ resource history org ua Procitovano 29 kvitnya 2024 DzherelaDanilyak P Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2 485 za berezen kviten 2009 S 51 66 ISSN 0130 5247 Krem yaneckij Licej Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 1169 Sobchuk V D Kremeneckij licej 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 315 ISBN 978 966 00 0855 4 Sobchuk V D Kremeneckij licej 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz S 279 ISBN 978 966 02 7305 4 250 imen na karti Ternopillya Polsko ukrayinski kulturni vzayemini krayezn biogr pokazhch S Tkachov V Hanas T Dzhura 1996 60 s Spis nauczycieli pod red Zygmunta Zagorowskiego 23 zhovtnya 2015 u Wayback Machine S 61 65 pol PosilannyaOficijnij sajt Kremeneckogo liceyu imeni Ulasa Samchuka 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Sajt mista Kremenec Kolyadenko S Kremeneckij licej u sistemi osviti Volini HIH 30 ti rr HHst http eprints zu edu ua 4339 1 MONOGRAFIJA A4 pdf 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Kremenets Lyceum