Зигмунт Ян Румель (22 лютого 1915— 10 липня 1943) — польський поет, політичний і військовий діяч часів Другої світової війни.
Зігмунд Ян Румель | |
---|---|
Zygmunt Jan Rumel | |
Псевдо | Mały і Krzysztof Poręba |
Народився | 22 лютого 1915 Санкт-Петербург |
Помер | 10 липня 1943 (28 років) Турійськ ·загиблий у бою[1] |
Громадянство | Польща |
Національність | поляк |
Діяльність | поет, офіцер |
Галузь | поезія[2], військова служба[2] і соціальна активність[d][2] |
Alma mater | Варшавський університет |
Знання мов | польська[2] |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | Підпоручник |
Нагороди | хрест селянських батальйонів |
|
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Поетичний талант Румеля визнавали поет Леопольд Стафф та драматург Ярослав Івашевич.
Його найвідоміший вірш «Дві матері», у якому описав любов до України та Польщі.
Біографія
Зигмунт народився у сім'ї Владислава Румеля та Яніни, уродженої Тиминської. Батько, за освітою агроінженер, був офіцером Війська Польського, учасником кампанії 1920 року, нагороджений орденом «Віртуті Мілітарі Хрест»; після війни жив військовим поселенцем у Кременецькому повіті на Волині.
Дитинство Зигмунта пройшло в селі Волинське. Він закінчив середню школу в Кременці (зараз Тернопільщина), де жив у маєтку, який колись належав родині Юліуша Словацького. Потім вивчав полоністику у Варшавському університеті.
Попри навчання у Варшаві, він був залучений до суспільного життя Волині. У 1930-ті роки він був активістом Волинського союзу сільської молоді. Він приєднався до роботи Народного університету в Ружині в районі Ковель, де він, ймовірно, познайомився з Казимиром Банахом. Він був публіцистом та головою редакційної комісії щомісячника Droga Pracy, який був додатком до Życie Krzemienieckiego. У своїх статтях Румель торкався історичних та соціальних тем. Підтримував ідею Польщі як багатонаціональної держави та засуджував прояви антисемітизму. Він також публікувався у двомовному журналі Young Wies — Mołode Seło, що видається в Кшеменці.
1938 року направлений у Волинське кадетське училище артилерійського резерву ім. Марцин Концки у Володимирі, де він був у 2-й батареї, якою командував спочатку капітан. Маріан Шнейкарт, а після його звільнення з посади командира 1-ї дивізії в березні 1939 року — майором С. Юзеф Відорт. Закінчив 13 курс курсантом-єфрейтором запасу в липні 1939 року, а потім прийшов на практику до 23-го легкого артилерійського полку в Бендзіні. Після мобілізації наприкінці серпня 1939 року пішов із цим полком на війну.
Після агресії СРСР проти Польщі 20 вересня 1939 року потрапив у радянський полон. Він представився рядовим і був відпущений. Початок окупації провів на Волині, де наприкінці 1939 р. вступив до підпільної антирадянської організації, створеної активістами селянського руху. Змовники вирішили зв'язатися з Генриком Южевським, який перебував у Генерал-губернаторстві, де й бачили майбутнього лідера організації. Під час невдалої спроби перетнути кордон із Генерал-губернаторством у січні 1940 року Румель та його товариш Пій Залевскі відморозили ноги й повернулися до Луцька.
Там їх і знайшли емісари ZWZ. Полковник Тадеуш Маєвський «Шмігель» та Єжи Потапов «Ярослав» приїхали на Волинь із місією створення підпільного ZWZ. Організація Румеля підкорялася наказам полковника.
У лютому та березні 1940 року Румель здійснив дві поїздки між Волинню та Варшавою як кур'єр ZWZ. На той час НКВС розігнав керівництво Волинського ZWZ та заарештував багатьох його активістів, у тому числі Броніслава Румеля, брата Зигмунта (розстріляний 1941 р.). Зігмунду Румелю, який також перебував під загрозою арешту, вдалося дістатися Варшави
Перебуваючи у Варшаві, Румель відновив контакти з активістами селянського руху, зокрема з Банахом. Разом зі своїм братом Станіславом та його дружиною Ганною, уродженою Вуйцикевич (одружився 1941 року), він володів магазином кухонного приладдя в Охоті, який служив контактним пунктом для підпілля. Приєднався до роботи підпільної друкарні Штабу селянських батальйонів
З осені 1941 року він був емісаром Селянських батальйонів на Волині. На початку 1943 року Казімєж Банах підвищив його до командувача VIII округом БЧ – Волинь (псевдонім «Кшиштоф Поремба»).
На початку липня 1943 року йому наказали провести переговори з місцевим командуванням Української повстанської армії (УПА) на Волині. Румель очолив делегацію, надіслану Казимиром Банахом, повноважним представником уряду Республіки Польща з метою зупинити трагедію на Волині та домовитися про спільну боротьбу проти нацистів.
10 липня 1943 року Зигмунт Румель звільнився зі своєї збройної охорони жестом доброї волі до штабу місцевого командування РБ ОУН разом із представником Волинського округу Армії Крайової Кшиштофом Маркевичем, псевдонім «Чорт» та кучер Вітольд Добровольський. Усіх трьох було заарештовано і вбито там. Згідно з сімейними звітами, поширеними Анною Каменською, вбивство було скоєно, коли їх розтягували коні. Своєю чергою, сам Казімєж Банах лише стверджує у своїх мемуарах, що вони загинули за трагічних обставин, не наводячи жодних подробиць.
Ярослав Івашкевич, згадуючи про смерть молодого поета, писав: «Це був один із діамантів, якими стріляли у ворога. Цей діамант міг сяяти першокласним блиском.
Творчість
Перші поетичні спроби Зигмунта Румеля, опубліковані у шкільному журналі, належать до 1934 року. Окрім вірша «Пісня», опублікованого в журналі «Droga Pracy», його вірші не друкували: він писав "у шухляду". Під час однієї з поетичних зустрічей в окупованій Варшаві Леопольд Стафф мав нагоду познайомитися з творчістю Румеля і після цієї зустрічі сказав Ганні Румловій: «Будь ласка, захистіть цього хлопчика, він буде великим поетом»
Рукописи віршів Румеля збереглися завдяки дружині поета, яка разом із сімейним архівом («румлівська валіза») через Варшавське повстання як медсестра. Добірка його віршів, зроблена Анною Каменською, була опублікована посмертно лише 1975 року. Його високо оцінив Ярослав Івашкевич («розум і талант із майже оригінальними рисами»)
За словами Божени Горської, поезія Румеля ясно показує вплив творів Словацького та Норвіда. На нього не вплинув авангард, за винятком його пошуків у галузі мови (метафора, словотворення, рима), де він зблизився зі Стаффом та Лесмяном. За прикладом романтиків української школи він звертався до місцевого колориту, використовував русинізми та русизми. Його найвідоміший вірш «Дві матері» був написаний у цьому стилі. написаний у липні 1941 року, у якому він висловлює своє кохання, але також і внутрішній розрив між двома «матерями-батьківщинами» - Польщею та Україною. Історичні теми присутні у багатьох його віршах (наприклад, у вірші «Рок 1863»).
Пам'ять
- Рішенням столичної ради Варшави від 10 лютого 2011 року Публічну бібліотеку в районі Прага-Полудні було названо ім'ям Зигмунта Румля.
- Зигмунт Румель є покровителем однієї з вулиць у Гданську та площі в Рушуві.
- У фільмі «Волинь» 2016 року режисера Войцеха Смажовського яскраво зображена смерть Зигмунта Румеля (роздертого кіньми) та відсилання до його вірша «Дві матері». У фільмі його ім'я було змінено (на Зигмунта Кржеменецьки)
Бібліографія
- Богдан Поцей: Зигмунт Ян Румель, «погано присутній» поет. Річ Посполита, 02 січня 2009 р.
- Культура 11 квітня 2008 р. Барбара Олак — «Можливо, я залишуся тільки з ім'ям».
- ЛСКДН Хелм. Ян Антоні Пашкевич – «Поет по матері, солдат по батькові. Зигмунт Ян Румель».
- Гмітрук Я., Зигмунт Румель. Невідомий солдат, Варшава: Музей історії польського народного руху, 2009.
- Горська Б., Румель З.Дж., Кржемен'янин, Варшава: Музей незалежності, 2008 р.
Посилання
- Четвертування
- Czech National Authority Database
- (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 20 листопада 2008. Процитовано 5 липня 2022.
- Gmitruk, Janusz (2009). Zygmunt Rumel : żołnierz nieznany (Polish) . Warszawa: Muzeum Historii Polskiego Ruchu Ludowego. ISBN . OCLC 750578033.
- Łukasiak, Jan (2000). Wołyńska Szkoła Podchorążych Rezerwy Artylerii im. Marcina Kątskiego (Polish) . Pruszków: "Ajaks". ISBN . OCLC 830198968.
- Motyka, Grzegorz (2006). Ukraińska partyzantka 1942-1960 : działalność Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii (Polish) . Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN : Oficyna Wydawnicza Rytm. ISBN . OCLC 838973434.
- "Wołyń" zaboli każdego. Smarzowski bez litości rozmontowuje fikcję dialogu polsko-ukraińskiego. wiadomosci.dziennik.pl (пол.). 23 вересня 2016. Процитовано 5 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zigmunt Yan Rumel 22 lyutogo 1915 10 lipnya 1943 polskij poet politichnij i vijskovij diyach chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Zigmund Yan RumelZygmunt Jan RumelPsevdoMaly i Krzysztof PorebaNarodivsya22 lyutogo 1915 1915 02 22 Sankt PeterburgPomer10 lipnya 1943 1943 07 10 28 rokiv Turijsk zagiblij u boyu 1 GromadyanstvoPolshaNacionalnistpolyakDiyalnistpoet oficerGaluzpoeziya 2 vijskova sluzhba 2 i socialna aktivnist d 2 Alma materVarshavskij universitetZnannya movpolska 2 UchasnikDruga svitova vijnaVijskove zvannyaPidporuchnikNagorodihrest selyanskih bataljoniv Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Poetichnij talant Rumelya viznavali poet Leopold Staff ta dramaturg Yaroslav Ivashevich Jogo najvidomishij virsh Dvi materi u yakomu opisav lyubov do Ukrayini ta Polshi BiografiyaZigmunt narodivsya u sim yi Vladislava Rumelya ta Yanini urodzhenoyi Timinskoyi Batko za osvitoyu agroinzhener buv oficerom Vijska Polskogo uchasnikom kampaniyi 1920 roku nagorodzhenij ordenom Virtuti Militari Hrest pislya vijni zhiv vijskovim poselencem u Kremeneckomu poviti na Volini Ditinstvo Zigmunta projshlo v seli Volinske Vin zakinchiv serednyu shkolu v Kremenci zaraz Ternopilshina de zhiv u mayetku yakij kolis nalezhav rodini Yuliusha Slovackogo Potim vivchav polonistiku u Varshavskomu universiteti Popri navchannya u Varshavi vin buv zaluchenij do suspilnogo zhittya Volini U 1930 ti roki vin buv aktivistom Volinskogo soyuzu silskoyi molodi Vin priyednavsya do roboti Narodnogo universitetu v Ruzhini v rajoni Kovel de vin jmovirno poznajomivsya z Kazimirom Banahom Vin buv publicistom ta golovoyu redakcijnoyi komisiyi shomisyachnika Droga Pracy yakij buv dodatkom do Zycie Krzemienieckiego U svoyih stattyah Rumel torkavsya istorichnih ta socialnih tem Pidtrimuvav ideyu Polshi yak bagatonacionalnoyi derzhavi ta zasudzhuvav proyavi antisemitizmu Vin takozh publikuvavsya u dvomovnomu zhurnali Young Wies Molode Selo sho vidayetsya v Kshemenci 1938 roku napravlenij u Volinske kadetske uchilishe artilerijskogo rezervu im Marcin Koncki u Volodimiri de vin buv u 2 j batareyi yakoyu komanduvav spochatku kapitan Marian Shnejkart a pislya jogo zvilnennya z posadi komandira 1 yi diviziyi v berezni 1939 roku majorom S Yuzef Vidort Zakinchiv 13 kurs kursantom yefrejtorom zapasu v lipni 1939 roku a potim prijshov na praktiku do 23 go legkogo artilerijskogo polku v Bendzini Pislya mobilizaciyi naprikinci serpnya 1939 roku pishov iz cim polkom na vijnu Pislya agresiyi SRSR proti Polshi 20 veresnya 1939 roku potrapiv u radyanskij polon Vin predstavivsya ryadovim i buv vidpushenij Pochatok okupaciyi proviv na Volini de naprikinci 1939 r vstupiv do pidpilnoyi antiradyanskoyi organizaciyi stvorenoyi aktivistami selyanskogo ruhu Zmovniki virishili zv yazatisya z Genrikom Yuzhevskim yakij perebuvav u General gubernatorstvi de j bachili majbutnogo lidera organizaciyi Pid chas nevdaloyi sprobi peretnuti kordon iz General gubernatorstvom u sichni 1940 roku Rumel ta jogo tovarish Pij Zalevski vidmorozili nogi j povernulisya do Lucka Tam yih i znajshli emisari ZWZ Polkovnik Tadeush Mayevskij Shmigel ta Yezhi Potapov Yaroslav priyihali na Volin iz misiyeyu stvorennya pidpilnogo ZWZ Organizaciya Rumelya pidkoryalasya nakazam polkovnika U lyutomu ta berezni 1940 roku Rumel zdijsniv dvi poyizdki mizh Volinnyu ta Varshavoyu yak kur yer ZWZ Na toj chas NKVS rozignav kerivnictvo Volinskogo ZWZ ta zaareshtuvav bagatoh jogo aktivistiv u tomu chisli Bronislava Rumelya brata Zigmunta rozstrilyanij 1941 r Zigmundu Rumelyu yakij takozh perebuvav pid zagrozoyu areshtu vdalosya distatisya Varshavi Perebuvayuchi u Varshavi Rumel vidnoviv kontakti z aktivistami selyanskogo ruhu zokrema z Banahom Razom zi svoyim bratom Stanislavom ta jogo druzhinoyu Gannoyu urodzhenoyu Vujcikevich odruzhivsya 1941 roku vin volodiv magazinom kuhonnogo priladdya v Ohoti yakij sluzhiv kontaktnim punktom dlya pidpillya Priyednavsya do roboti pidpilnoyi drukarni Shtabu selyanskih bataljoniv Z oseni 1941 roku vin buv emisarom Selyanskih bataljoniv na Volini Na pochatku 1943 roku Kazimyezh Banah pidvishiv jogo do komanduvacha VIII okrugom BCh Volin psevdonim Kshishtof Poremba Na pochatku lipnya 1943 roku jomu nakazali provesti peregovori z miscevim komanduvannyam Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi UPA na Volini Rumel ocholiv delegaciyu nadislanu Kazimirom Banahom povnovazhnim predstavnikom uryadu Respubliki Polsha z metoyu zupiniti tragediyu na Volini ta domovitisya pro spilnu borotbu proti nacistiv 10 lipnya 1943 roku Zigmunt Rumel zvilnivsya zi svoyeyi zbrojnoyi ohoroni zhestom dobroyi voli do shtabu miscevogo komanduvannya RB OUN razom iz predstavnikom Volinskogo okrugu Armiyi Krajovoyi Kshishtofom Markevichem psevdonim Chort ta kucher Vitold Dobrovolskij Usih troh bulo zaareshtovano i vbito tam Zgidno z simejnimi zvitami poshirenimi Annoyu Kamenskoyu vbivstvo bulo skoyeno koli yih roztyaguvali koni Svoyeyu chergoyu sam Kazimyezh Banah lishe stverdzhuye u svoyih memuarah sho voni zaginuli za tragichnih obstavin ne navodyachi zhodnih podrobic Yaroslav Ivashkevich zgaduyuchi pro smert molodogo poeta pisav Ce buv odin iz diamantiv yakimi strilyali u voroga Cej diamant mig syayati pershoklasnim bliskom TvorchistPershi poetichni sprobi Zigmunta Rumelya opublikovani u shkilnomu zhurnali nalezhat do 1934 roku Okrim virsha Pisnya opublikovanogo v zhurnali Droga Pracy jogo virshi ne drukuvali vin pisav u shuhlyadu Pid chas odniyeyi z poetichnih zustrichej v okupovanij Varshavi Leopold Staff mav nagodu poznajomitisya z tvorchistyu Rumelya i pislya ciyeyi zustrichi skazav Ganni Rumlovij Bud laska zahistit cogo hlopchika vin bude velikim poetom Rukopisi virshiv Rumelya zbereglisya zavdyaki druzhini poeta yaka razom iz simejnim arhivom rumlivska valiza cherez Varshavske povstannya yak medsestra Dobirka jogo virshiv zroblena Annoyu Kamenskoyu bula opublikovana posmertno lishe 1975 roku Jogo visoko ociniv Yaroslav Ivashkevich rozum i talant iz majzhe originalnimi risami Za slovami Bozheni Gorskoyi poeziya Rumelya yasno pokazuye vpliv tvoriv Slovackogo ta Norvida Na nogo ne vplinuv avangard za vinyatkom jogo poshukiv u galuzi movi metafora slovotvorennya rima de vin zblizivsya zi Staffom ta Lesmyanom Za prikladom romantikiv ukrayinskoyi shkoli vin zvertavsya do miscevogo koloritu vikoristovuvav rusinizmi ta rusizmi Jogo najvidomishij virsh Dvi materi buv napisanij u comu stili napisanij u lipni 1941 roku u yakomu vin vislovlyuye svoye kohannya ale takozh i vnutrishnij rozriv mizh dvoma materyami batkivshinami Polsheyu ta Ukrayinoyu Istorichni temi prisutni u bagatoh jogo virshah napriklad u virshi Rok 1863 Pam yatRishennyam stolichnoyi radi Varshavi vid 10 lyutogo 2011 roku Publichnu biblioteku v rajoni Praga Poludni bulo nazvano im yam Zigmunta Rumlya Zigmunt Rumel ye pokrovitelem odniyeyi z vulic u Gdansku ta ploshi v Rushuvi U filmi Volin 2016 roku rezhisera Vojceha Smazhovskogo yaskravo zobrazhena smert Zigmunta Rumelya rozdertogo kinmi ta vidsilannya do jogo virsha Dvi materi U filmi jogo im ya bulo zmineno na Zigmunta Krzhemenecki BibliografiyaBogdan Pocej Zigmunt Yan Rumel pogano prisutnij poet Rich Pospolita 02 sichnya 2009 r Kultura 11 kvitnya 2008 r Barbara Olak Mozhlivo ya zalishusya tilki z im yam LSKDN Helm Yan Antoni Pashkevich Poet po materi soldat po batkovi Zigmunt Yan Rumel Gmitruk Ya Zigmunt Rumel Nevidomij soldat Varshava Muzej istoriyi polskogo narodnogo ruhu 2009 Gorska B Rumel Z Dzh Krzhemen yanin Varshava Muzej nezalezhnosti 2008 r PosilannyaChetvertuvannya d Track Q877524d Track Q661297 Czech National Authority Database d Track Q13550863 PDF web archive org Arhiv originalu PDF za 20 listopada 2008 Procitovano 5 lipnya 2022 Gmitruk Janusz 2009 Zygmunt Rumel zolnierz nieznany Polish Warszawa Muzeum Historii Polskiego Ruchu Ludowego ISBN 978 83 60093 92 4 OCLC 750578033 Lukasiak Jan 2000 Wolynska Szkola Podchorazych Rezerwy Artylerii im Marcina Katskiego Polish Pruszkow Ajaks ISBN 978 83 87103 70 5 OCLC 830198968 Motyka Grzegorz 2006 Ukrainska partyzantka 1942 1960 dzialalnosc Organizacji Ukrainskich Nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Polish Warszawa Instytut Studiow Politycznych PAN Oficyna Wydawnicza Rytm ISBN 978 83 88490 58 3 OCLC 838973434 Wolyn zaboli kazdego Smarzowski bez litosci rozmontowuje fikcje dialogu polsko ukrainskiego wiadomosci dziennik pl pol 23 veresnya 2016 Procitovano 5 lipnya 2022